fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak lifty vplynuly na žyttja ta evoljuciju mist

Як ліфти вплинули на життя та еволюцію міст

Evoljucija tehnologij sposterigajeťsja v mistah ne lyše v caryni gromadśkogo transportu, personaľnogo elektrotransportu, avtomobiliv zi štučnym intelektom čy rozumnogo osvitlennja na vulycjah. Tehnologiї zminjujuťsja i v odnij z najkonservatyvnišyh sfer — u liftah
Еволюція технологій спостерігається в містах не лише в царині громадського транспорту, персонального електротранспорту, автомобілів зі штучним інтелектом чи розумного освітлення на вулицях. Технології змінюються і в одній з найконсервативніших сфер — у ліфтах
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Звичні нам обриси ліфтів та характер пересування кабіни вгору-вниз із нумерацією поверхів вже зовсім скоро можуть поступитися іншим способам пересування. У цьому переконують журналісти видання The Economist у блозі на платформі Medium. Ми обрали ключові тези із їхньої розповіді про те, як міста на різних континентах змінилися завдяки поширенню та удосконаленню ліфтів. Колись створення міст та їхня чисельність визначалися наявністю та розгалуженістю доріг. Сьогодні темпи розвитку міст із горизонтальної площини перемістилися у вертикальну, зауважують в The Economist. Щодня близько 1 млрд осіб піднімаються ліфтом щонайменше на висоту в 14 поверхів. Якщо міста страждають через автобусні та залізничні страйки, то зупунись усі ліфти в ділових центрах міст планети, життя там взагалі припинилося би. Ліфт для вертикалі — це аналог автомобіля для горизонталі нашого пересування: визначальний транспортний засіб. Як і автомобілі, сучасні ліфти є породженням Другої промислової революції кінця XIX століття. Як і автомобілі, вони трансформували вигляд міст, змінюючи те, як і де живуть і працюють люди. І сьогодні, як і автомобілі, котрі поступово переходять на автономний спосіб руху, ліфти готуються до чергового періоду змін — змінитися належить і їм, і містам, у яких вони працюють. Підйомне обладнання того чи іншого сорту використовували протягом тисячоліть. Колізей у Римі мав 24 підйомники, оснащені рабами, які приводили ці платформи в дію. Протягом століть заводські шківи та система канатів знаходили широке застосування на шахтах, фабриках і навіть іноді для переміщення людей у ​​палаци та приватні будинки. Ерхард Вайгель, німецький математик XVII століття, використовував систему шківів для транспортування людей для власного семиповерхового будинку в Єні. Король Людовик XV встановив підйомники на основі противаги для свого палацу у Версалі в 1743 році. Сучасний ліфт у вигляді кабіни з дверима був представлений публіці під час виставки промислових досягнень у Нью-Йорку в травні 1854 року. Його виназідником став Отіс, імя якого до цих пір прикрашає більше ліфтів, ніж будь-який інших бренд подібного обладнання. Його запатентоване нововведення брало за основу кабіну, мотузку та противагу на пружинах, які мала приводити в дію механізм зупинки підйомника, якщо трос обірвався і підйомний механізм вийшов з ладу.  Перевірку надійності такої конструкції ліфта (із пружинними стопорами) Отіс перевірив на собі: перед усіма, хто був в той час присутнім у залі виставки, він піднявся на висоту 15 м, а далі його помічник сокирою перерубав трос — і кабіна не впала. Перший ліфт було встановлено у Haughwout & Company. Та перша спроба масової експлуатації ліфтів не була вдалою. Клієнти компаніх боялися їздити новим незрозумілим способом. Тож Haughwout позбувся свого ліфта в 1860 році. Для тріумфу Отісу та його розробці довелося дочекатися ще 2 нововведень: сталевого каркасу, що дозволив створювати значно вищі будівлі, і електродвигунів, котрі прискорили рух підйомників та зробили ліфти значно тихішими. До 1880-х років будинки повинні були підтримувати навантаження, накладене на нижні поверхи усіма горішніми. Саме тому чим вищою зводили будівлю, тим товщі були нижні стіни. Відтак і розміри приміщень на горі були значно меншими — а отже, в оренду здавали менше квадратних метрів. Зводити будівлі заввишки понад 10 поверхів було економічно невигідним кроком. Запуск ліфтів у масову експлуатацію призвів до того, що стали зявлятися 12-поверхові споруди. Першість мали Сполучені Штати: в 1870 році будівництво Equitable Life в Нью-Йорку стало першим офісним приміщенням, де використали ліфт. Але здебільшого вони використовували гідравлічні підйомники, які підштовхували платформу з пасажирами знизу. Такі підйомники були набагато швидшими, ніж противажні ліфти від компанії Otis (які використовували двигуни на основі пари). Електричний двигун змінив стан справ. Оригінальний паровий ліфт Otis піднімався зі швидкістю 0,2 м/с. Електричні підйомники з кабіною в першому сталевому корпусі могли обслуговувати до 50 поверхів. 241-метрова будівля Уолворта, відкрита в 1913 році, мала ліфти, що рухалися вдесятеро швидше за ліфти Отіса. Двома десятиліттями пізніше ті, хто знаходився в 381-метровому хмарочосі Імпайр-Стейт Білдінґ, подорожували на швидкості 6 м/с (як і в більшості сучасних ліфтів). На цьому етапі міста Сполучених Штатів Америки виглядали так, як ніколи раніше — і аналогів цьому в світі теж не було. До появи ліфтів навіть 7-поверхівки були рідкістю. Законодавчі обмеження на висоту споруд в містах тоді ще не діяли. Серед тих, хто зберіг низький профіль та незначну кількістю поверхів для історичної частини та центру міст — Париж та деякі інші європейські міста. Натомість Дубай та більшість світових мегаполісів вже давно не цураються будівель від 30 до 50 поверхів. Піднімаючи людський світ вгору, ліфт скасував попередні уявлення про престиж. До XX століття люди цінували близькість до тротуару. На другому поверсі, над вулицею, але зі зручним доступом до сходів та з балконом і гарним видом — таким було уявлення про гарне помешкання. Все, що було вищим за 2 поверхи, займали слуги. Горішні номери в готелях та кімнати в будинках вважалися найдешевшими, бо в них жити було ризиковано: пожежа чи землетрус суттєво збільшували ризик смерті навіть з появою перших міських ліфтів. Пентхаус — це слово, яке набуло свого сучасного значення у 1920-х роках — став символом статусу. З офісів Equitable Life Building і надалі керівники вийшли на верхні поверхи. Висота була синонімом до поваги, далекоглядності, піднесення — синонімом до усього, що уособлювало силу та успіх в бізнесі та житті. Ліфти також зробили робоче місце більш зручним для постійного перебування, а планування робочих приміщень — універсальним. Структури офісів, сплановані довкола сходів, мали внутрішні механізми доступу набагато менш суворі, ніж сьогодні, з антресолями та чорним ходом, які забезпечували різні точки доступу на той же поверх. Ліфти значно спростили пересування. Вестибюль, куди ліфти прибувають та звідки рушають, слугує фокусною точкою на кожному поверсі. Повторення структури приміщень та універсалізація фойє, холлів та виходів і входів до ліфтів визначили подальші риси ділового містопланування та офісних інтерєрів. До 1970-х років виробництво підйомників для пасажирів та вантажів стало доволі зрілою галуззю, почалася консолідація та глобалізація. Компанії Kone і Thyssenkrupp разом із швейцарською фірмою Schindler викупили конкурентів, щоби приєднатися до Otis (нині — підрозділ United Technologies) в якості світових брендів. Між цими великими 4 компаніями зараз поділено близько 2/3 світового ринку ліфтів. Японські Hitachi та Mitsubishi Electric  мають іншу частину ринку. Поки що серед виробників ліфтів на міжнародних просторах бракує китайських компаній — можливо, тому що галузь настільки сильно залежить від її здатності надавати послуги в глобальному масштабі, як і від якості та розвитку машинобудування. Ринок технологічних рішень довкола ліфтів приносить лідерам сукупні доходи в $40 млрд. Але якщо Китай не є потужним гравцем у виробництві ліфтів, то попит на технології для підйомників тут величезний. У 2000 році в країні було встановлено близько 40 тис нових ліфтів. До 2016 року цей показник склав 600 тис — майже 3/4 з 825 тис ліфтів, проданих у всьому світі. Китай прагне більше хмарочосів;. Понад 100 будівель по всьому світу перевищують показник висоти у 300 м. Майже всі вони були побудовані в цьому столітті, і майже половина з них — у Китаї. У КНР розташовано 2/3 із 128 будівель заввишки понад 200 м, завершених у 2016 році. Інші країни можуть задовольнитись декількома показовими хмарочосами. А Китай їх створює десятками, і всі вони потребують спеціальних ліфтів. Такі будівлі посилюють труднощі, з якими завжди стикаються конструктори ліфтів та архітектори, з якими вони працюють: час і простір. Хейр аль-Кодмані в Університеті штату Іллінойс виявив, що через 28 сек очікування майбутні пасажири ліфтової кабіни починають дратуватися. І хоча ліфти роблять оренду на вищих поверхах досяжнішою, вони не покривають витрат на себе за рахунок оренди. Крім того, розміри кабіни та устаткування для руху ліфтів на горішніх поверхах також важливі. Збільшуючи швидкість, можна заощадити час — так вирішили японські виробники ліфтів. Кабіна сучасного ліфту зазвичай рухається зі швидкістю близько  8-9 м/с. Підйомники Mitsubishi у Шанхайській вежі розганяються до 20 м/с. Але, хоча користувачі оцінюють швидкість, такі ліфти мають проблеми з прискоренням, що забезпечує його швидкий рух. Аби такі ліфти рухалися з постійною високою швидкістю, вони мають працювати без зупинок. Крім того, навантаження на різні ділянки підлоги та здатність пасажирів не втрачати відчуття підлоги під ногами при русі кабіни — теж важливий фактор, При надто швидкому русі ліфтів компенсувати відчуття повалювання не вдається. Генрік Ернроф, керівник окмпанії Kone, вважає, що пошуки способів для подальшого пришвидшення ліфтів зараз занадто переоцінені. За його словами, час, який потрібен для відкриття та закриття дверей, впливає на загальний час, необхідний для того, щоби дістатися вашого робочого столу — найважливішої мети, заради якої взагалі-то потрібен ліфт у офісних багатоповерхівках. Kone, а також решта великих чотирьох виробників, зосередилися переважно на апаратній частині та алгоритмі руху, що необхідні для запобігання зайвим зупинкам та переміщенню порожніх кабін без пасажирів. Саме це скорочує час очікування ліфтів та пришвидшує рух, а не просто швидший підйом чи опускання кабіни. Виробники ліфтів зазначають, що підхід, за якого система у ліфті підказує користувачеві оптимальні поверхи та напрямки руху, а не користувач наказує ліфтові, куди та як рухатися, скорочує тривалість руху до потрібного поверху на 30%. Обєднайте цей підхід із двоповерховими підйомниками, які в дуже високих будівлях корисно обслуговують одночасно непарні та парні поверхи, і ви ще більше збільшите місткість ліфтів та ефективність їхнього використання. Втім, по-справжньому високі будівлі мають свої власні проблеми. Бурдж Халіфа — найвища будівля у світі в Дубаї — має 163 поверхи та становить 830 м заввишки. Але, щоб дістатися до вершини, ви повинні змінювати ліфти. Найтриваліший безперервний рух, запропонований будь-яким з його 57 ліфтів, становить висоту в 504 м. Обмежувальним чинником є ​​сталевий підйомний трос. На таких висотах сталеві канати можуть луснути під власною вагою. Трос UltraRope, розроблений Kone, усуває цю проблему за допомогою вуглецевого волокна. Коли башта в Джедді в Саудівській Аравії, — перша у світі будівля заввишки в 1 км, — відкриється у 2020 році, вона зможе похвалитися 660-метровим ліфтом. Аін став можливим завдяки UltraRope. Цей інноваційний трос має ще й інші переваги. Високі будівлі розгойдуються вітром. Сталь підсилює розмах коливань подібно до гітарної струни. Відтак сталевий трос через гойдання може пошкодити вали, інші кабіни та кабелі живлення. UltraRope має вищу резонансну частоту, що робить його менш чутливим до такого впливу коливань висотних будівель. Розвиток концепції ліфтів йде ще далі. Ліфти пропонують запускати, повністю відкидаючи трос. Thyssenkrupp, що також виготовляє залізничне обладнання, використовує високошвидкісні залізничні технології для створення Multi. Це — ліфтова система, що утримується на місці та прискорюється електромагнітними силами, такими, як ті, що використовуються для потягів на магнітній гравітаційній подушці. Це не нова ідея. Одним із перших, хто вивчив цей механізм пересування, був аспірант в Манчестері в 1970-х роках Хайдер аль-Абаді, який зараз є премєр-міністром Іраку. Але тепер здається, ніби настав час запровадити цю технологію не лише в потягах, але й у ліфтах. Видаляючи кабель та троси, проект Multi прагне забрати всі обмеження на висоту використання ліфтів, окрім тих, що накладаються на саму конструкцію будівлі її архітектурними особливостями. Відсутність кабелів також дозволить ліфтам рухатися впоперек, а також вертикально, зробивши всю систему більш схожою на залізницю.Підйомники отримають різні напрямки руху, і такі ліфти навіть зможуть обганяти один одного. Перше будівництво, яке дозволить замовити подібні ліфти, вже ведеться у Берліні. Проте для реалізації цього проекту потрібен дозвіл влади — і це навряд чи станеться раніше 2020 року. Запропонований там проект не зможе повною мірою використовувати потенціал системи: аварійно-рятувальні служби не довіряють ліфтам без кабелів та тросів. Вони вимагають встановлення щонайменше 2 традиційних підйомників, за допомогою яких вони зможуть вийти на горішні поверхи, якщо трапиться якась позаштатна ситуація. Адріан Годвін, консультант, який був радником у проектуванні низки найвищих будівель в світі, уявляє собі такі системи, як багатоповерхові споруди, що складаються з 250 поверхів або більше, з багатьма іншими підйомними кабінами ліфтів, що циркулюють у окремих шахтах. При цьому кількість ліфтів у системі може бути змінена на льоту, щоби зробити процес перевезення людей і вантажів не лише комфортним, але й енергоефективним. Будинки можуть змінювати форму, а також розміри. Годвін разом з Томасом Хейтервіком, відомим британським дизайнером, передбачив офісний блок, який використовує обертання та кабіни, аналогічні до колеса огляду. Серед його ліфтових проектів — будівля, сформована як гігантський обруч; ліфти без кабелів та централізованої ліфтової шахти. Можливо, найбільш інтригуючими перспективами таких розробок є здатність обєднувати будівлі у транспортні вузли. Колись Отіс зробив міста високими завдяки можливості підніматися вгору. Можливо, вже незабаром ми побачимо, як міста розростаються у всі боки завдяки новій концепції транспортування людей між поверхами і корпусами та кварталами одночасно.

Zvyčni nam obrysy liftiv ta harakter peresuvannja kabiny vgoru-vnyz iz numeracijeju poverhiv vže zovsim skoro možuť postupytysja inšym sposobam peresuvannja. U ćomu perekonujuť žurnalisty vydannja The Economist u blozi na platformi Medium. My obraly ključovi tezy iz їhńoї rozpovidi pro te, jak mista na riznyh kontynentah zminylysja zavdjaky pošyrennju ta udoskonalennju liftiv.

Lift jak odna z pidvalyn sučasnoї cyvilizaciї

Kolyś stvorennja mist ta їhnja čyseľnisť vyznačalysja najavnistju ta rozgaluženistju dorig. Sogodni tempy rozvytku mist iz goryzontaľnoї ploščyny peremistylysja u vertykaľnu, zauvažujuť v The Economist. Ščodnja blyźko 1 mlrd osib pidnimajuťsja liftom ščonajmenše na vysotu v 14 poverhiv. Jakščo mista straždajuť čerez avtobusni ta zaliznyčni strajky, to zupunyś usi lifty v dilovyh centrah mist planety, žyttja tam vzagali prypynylosja by.

Lift dlja vertykali — ce analog avtomobilja dlja goryzontali našogo peresuvannja: vyznačaľnyj transportnyj zasib. Jak i avtomobili, sučasni lifty je porodžennjam Drugoї promyslovoї revoljuciї kincja XIX stolittja. Jak i avtomobili, vony transformuvaly vygljad mist, zminjujučy te, jak i de žyvuť i pracjujuť ljudy. I śogodni, jak i avtomobili, kotri postupovo perehodjať na avtonomnyj sposib ruhu, lifty gotujuťsja do čergovogo periodu zmin — zminytysja naležyť i їm, i mistam, u jakyh vony pracjujuť.

Pidjomne obladnannja togo čy inšogo sortu vykorystovuvaly protjagom tysjačoliť. Kolizej u Rymi mav 24 pidjomnyky, osnaščeni rabamy, jaki pryvodyly ci platformy v diju. Protjagom stoliť zavodśki škivy ta systema kanativ znahodyly šyroke zastosuvannja na šahtah, fabrykah i naviť inodi dlja peremiščennja ljudej u ​​palacy ta pryvatni budynky. Erhard Vajgeľ, nimećkyj matematyk XVII stolittja, vykorystovuvav systemu škiviv dlja transportuvannja ljudej dlja vlasnogo semypoverhovogo budynku v Jeni. Koroľ Ljudovyk XV vstanovyv pidjomnyky na osnovi protyvagy dlja svogo palacu u Versali v 1743 roci.

Komandni vysoty — jak lifty staly vyznačaty mistoplanuvannja

Sučasnyj lift u vygljadi kabiny z dveryma buv predstavlenyj publici pid čas vystavky promyslovyh dosjagneń u Nju-Jorku v travni 1854 roku. Jogo vynazidnykom stav Otis, im’ja jakogo do cyh pir prykrašaje biľše liftiv, niž buď-jakyj inšyh brend podibnogo obladnannja. Jogo zapatentovane novovvedennja bralo za osnovu kabinu, motuzku ta protyvagu na pružynah, jaki mala pryvodyty v diju mehanizm zupynky pidjomnyka, jakščo tros obirvavsja i pidjomnyj mehanizm vyjšov z ladu.  Perevirku nadijnosti takoї konstrukciї lifta (iz pružynnymy stoporamy) Otis pereviryv na sobi: pered usima, hto buv v toj čas prysutnim u zali vystavky, vin pidnjavsja na vysotu 15 m, a dali jogo pomičnyk sokyroju pererubav tros — i kabina ne vpala. Peršyj lift bulo vstanovleno u Haughwout & Company.

Ta perša sproba masovoї ekspluataciї liftiv ne bula vdaloju. Klijenty kompanih bojalysja їzdyty novym nezrozumilym sposobom. Tož Haughwout pozbuvsja svogo lifta v 1860 roci. Dlja triumfu Otisu ta jogo rozrobci dovelosja dočekatysja šče 2 novovvedeń: stalevogo karkasu, ščo dozvolyv stvorjuvaty značno vyšči budivli, i elektrodvyguniv, kotri pryskoryly ruh pidjomnykiv ta zrobyly lifty značno tyhišymy.

Do 1880-h rokiv budynky povynni buly pidtrymuvaty navantažennja, nakladene na nyžni poverhy usima gorišnimy. Same tomu čym vyščoju zvodyly budivlju, tym tovšči buly nyžni stiny. Vidtak i rozmiry prymiščeń na gori buly značno menšymy — a otže, v orendu zdavaly menše kvadratnyh metriv. Zvodyty budivli zavvyšky ponad 10 poverhiv bulo ekonomično nevygidnym krokom.

Jak lifty vplynuly na žyttja ta evoljuciju mist 1
Pidnimajučy ljudśkyj svit vgoru, lift skasuvav poperedni ujavlennja pro prestyž

Zapusk liftiv u masovu ekspluataciju pryzviv do togo, ščo staly z’javljatysja 12-poverhovi sporudy. Peršisť maly Spolučeni Štaty: v 1870 roci budivnyctvo Equitable Life v Nju-Jorku stalo peršym ofisnym prymiščennjam, de vykorystaly lift. Ale zdebiľšogo vony vykorystovuvaly gidravlični pidjomnyky, jaki pidštovhuvaly platformu z pasažyramy znyzu. Taki pidjomnyky buly nabagato švydšymy, niž protyvažni lifty vid kompaniї Otis (jaki vykorystovuvaly dvyguny na osnovi pary).

Elektryčnyj dvygun zminyv stan sprav. Oryginaľnyj parovyj lift Otis pidnimavsja zi švydkistju 0,2 m/s. Elektryčni pidjomnyky z kabinoju v peršomu stalevomu korpusi mogly obslugovuvaty do 50 poverhiv. 241-metrova budivlja Uolvorta, vidkryta v 1913 roci, mala lifty, ščo ruhalysja vdesjatero švydše za lifty Otisa. Dvoma desjatylittjamy pizniše ti, hto znahodyvsja v 381-metrovomu hmaročosi «Impajr-Stejt Bildinğ», podorožuvaly na švydkosti 6 m/s (jak i v biľšosti sučasnyh liftiv).

Čytajte takož: Arhitektor iz Malajziї zaproponuvav «nadrukuvaty» hmaročos

Na ćomu etapi mista Spolučenyh Štativ Ameryky vygljadaly tak, jak nikoly raniše — i analogiv ćomu v sviti tež ne bulo. Do pojavy liftiv naviť 7-poverhivky buly ridkistju. Zakonodavči obmežennja na vysotu sporud v mistah todi šče ne dijaly. Sered tyh, hto zberig nyźkyj profiľ ta neznačnu kiľkistju poverhiv dlja istoryčnoї častyny ta centru mist — Paryž ta dejaki inši jevropejśki mista. Natomisť Dubaj ta biľšisť svitovyh megapolisiv vže davno ne curajuťsja budiveľ vid 30 do 50 poverhiv.

Pidnimajučy ljudśkyj svit vgoru, lift skasuvav poperedni ujavlennja pro prestyž. Do XX stolittja ljudy cinuvaly blyźkisť do trotuaru. Na drugomu poversi, nad vulyceju, ale zi zručnym dostupom do shodiv ta z balkonom i garnym vydom — takym bulo ujavlennja pro garne pomeškannja. Vse, ščo bulo vyščym za 2 poverhy, zajmaly slugy. Gorišni nomery v goteljah ta kimnaty v budynkah vvažalysja najdeševšymy, bo v nyh žyty bulo ryzykovano: požeža čy zemletrus suttjevo zbiľšuvaly ryzyk smerti naviť z pojavoju peršyh miśkyh liftiv.

Jak lifty vplynuly na žyttja ta evoljuciju mist 2
Lift u sučasnij versiї ne tiľky zrobyv nabagato vyšči poverhy možlyvymy, ale j nadav їm novogo statusu ta šyku. Orendna plata počala zrostaty, a ne padaty, — teper najdorožči kvartyry ta ofisy maly «na doloni» za viknom cile misto

Penthaus — ce slovo, jake nabulo svogo sučasnogo značennja u 1920-h rokah — stav symvolom statusu. Z ofisiv Equitable Life Building i nadali kerivnyky vyjšly na verhni poverhy. Vysota bula synonimom do povagy, dalekogljadnosti, pidnesennja — synonimom do uśogo, ščo uosobljuvalo sylu ta uspih v biznesi ta žytti.

Lifty takož zrobyly roboče misce biľš zručnym dlja postijnogo perebuvannja, a planuvannja robočyh prymiščeń — universaľnym. Struktury ofisiv, splanovani dovkola shodiv, maly vnutrišni mehanizmy dostupu nabagato menš suvori, niž śogodni, z antresoljamy ta «čornym hodom», jaki zabezpečuvaly rizni točky dostupu na toj že poverh. Lifty značno sprostyly peresuvannja. Vestybjuľ, kudy lifty prybuvajuť ta zvidky rušajuť, sluguje fokusnoju točkoju na kožnomu poversi. Povtorennja struktury prymiščeń ta universalizacija fojje, holliv ta vyhodiv i vhodiv do liftiv vyznačyly podaľši rysy dilovogo mistoplanuvannja ta ofisnyh inter’jeriv.

Do 1970-h rokiv vyrobnyctvo pidjomnykiv dlja pasažyriv ta vantaživ stalo dovoli zriloju galuzzju, počalasja konsolidacija ta globalizacija. Kompaniї Kone i Thyssenkrupp razom iz švejcarśkoju firmoju Schindler vykupyly konkurentiv, ščoby pryjednatysja do Otis (nyni — pidrozdil United Technologies) v jakosti svitovyh brendiv. Miž cymy velykymy 4 kompanijamy zaraz podileno blyźko 2/3 svitovogo rynku liftiv. Japonśki Hitachi ta Mitsubishi Electric  majuť inšu častynu rynku. Poky ščo sered vyrobnykiv liftiv na mižnarodnyh prostorah brakuje kytajśkyh kompanij — možlyvo, tomu ščo galuź nastiľky syľno zaležyť vid її zdatnosti nadavaty poslugy v globaľnomu masštabi, jak i vid jakosti ta rozvytku mašynobuduvannja. Rynok tehnologičnyh rišeń dovkola liftiv prynosyť lideram sukupni dohody v $40 mlrd.

Azijśka revoljucija

Ale jakščo Kytaj ne je potužnym gravcem u vyrobnyctvi liftiv, to popyt na tehnologiї dlja pidjomnykiv tut velyčeznyj. U 2000 roci v kraїni bulo vstanovleno blyźko 40 tys novyh liftiv. Do 2016 roku cej pokaznyk sklav 600 tys — majže 3/4 z 825 tys liftiv, prodanyh u vśomu sviti. Kytaj pragne biľše hmaročosiv;. Ponad 100 budiveľ po vśomu svitu perevyščujuť pokaznyk vysoty u 300 m. Majže vsi vony buly pobudovani v ćomu stolitti, i majže polovyna z nyh — u Kytaї. U KNR roztašovano 2/3 iz 128 budiveľ zavvyšky ponad 200 m, zaveršenyh u 2016 roci. Inši kraїny možuť zadovoľnytyś dekiľkoma pokazovymy hmaročosamy. A Kytaj їh stvorjuje desjatkamy, i vsi vony potrebujuť speciaľnyh liftiv. Taki budivli posyljujuť trudnošči, z jakymy zavždy stykajuťsja konstruktory liftiv ta arhitektory, z jakymy vony pracjujuť: čas i prostir. Hejr aľ-Kodmani v Universyteti štatu Illinojs vyjavyv, ščo čerez 28 sek očikuvannja majbutni pasažyry liftovoї kabiny počynajuť dratuvatysja. I hoča lifty robljať orendu na vyščyh poverhah dosjažnišoju, vony ne pokryvajuť vytrat na sebe za rahunok orendy. Krim togo, rozmiry kabiny ta ustatkuvannja dlja ruhu liftiv na gorišnih poverhah takož važlyvi.

Zbiľšujučy švydkisť, možna zaoščadyty čas — tak vyrišyly japonśki vyrobnyky liftiv. Kabina sučasnogo liftu zazvyčaj ruhajeťsja zi švydkistju blyźko  8-9 m/s. Pidjomnyky Mitsubishi u «Šanhajśkij veži» rozganjajuťsja do 20 m/s. Ale, hoča korystuvači ocinjujuť švydkisť, taki lifty majuť problemy z pryskorennjam, ščo zabezpečuje jogo švydkyj ruh. Aby taki lifty ruhalysja z postijnoju vysokoju švydkistju, vony majuť pracjuvaty bez zupynok. Krim togo, navantažennja na rizni diljanky pidlogy ta zdatnisť pasažyriv ne vtračaty vidčuttja pidlogy pid nogamy pry rusi kabiny — tež važlyvyj faktor, Pry nadto švydkomu rusi liftiv kompensuvaty vidčuttja «povaljuvannja» ne vdajeťsja.

Čytajte takož: «Akupunktura mista» — tym, hto vidkryvaje misto dlja vsih

Genrik Ernrof, kerivnyk okmpaniї Kone, vvažaje, ščo pošuky sposobiv dlja podaľšogo pryšvydšennja liftiv zaraz zanadto pereocineni. Za jogo slovamy, čas, jakyj potriben dlja vidkryttja ta zakryttja dverej, vplyvaje na zagaľnyj čas, neobhidnyj dlja togo, ščoby distatysja vašogo robočogo stolu — najvažlyvišoї mety, zarady jakoї vzagali-to potriben lift u ofisnyh bagatopoverhivkah. Kone, a takož rešta velykyh čotyŕoh vyrobnykiv, zoseredylysja perevažno na aparatnij častyni ta algorytmi ruhu, ščo neobhidni dlja zapobigannja zajvym zupynkam ta peremiščennju porožnih kabin bez pasažyriv. Same ce skoročuje čas očikuvannja liftiv ta pryšvydšuje ruh, a ne prosto švydšyj pidjom čy opuskannja kabiny.

Vyrobnyky liftiv zaznačajuť, ščo pidhid, za jakogo systema u lifti pidkazuje korystuvačevi optymaľni poverhy ta naprjamky ruhu, a ne korystuvač nakazuje liftovi, kudy ta jak ruhatysja, skoročuje tryvalisť ruhu do potribnogo poverhu na 30%. Ob’jednajte cej pidhid iz dvopoverhovymy pidjomnykamy, jaki v duže vysokyh budivljah korysno obslugovujuť odnočasno neparni ta parni poverhy, i vy šče biľše zbiľšyte mistkisť liftiv ta efektyvnisť їhńogo vykorystannja.

Jak lifty vplynuly na žyttja ta evoljuciju mist 3

Vtim, po-spravžńomu vysoki budivli majuť svoї vlasni problemy. «Burdž Halifa» — najvyšča budivlja u sviti v Dubaї — maje 163 poverhy ta stanovyť 830 m zavvyšky. Ale, ščob distatysja do veršyny, vy povynni zminjuvaty lifty. Najtryvališyj bezperervnyj ruh, zaproponovanyj buď-jakym z jogo 57 liftiv, stanovyť vysotu v 504 m. Obmežuvaľnym čynnykom je ​​stalevyj pidjomnyj tros. Na takyh vysotah stalevi kanaty možuť lusnuty pid vlasnoju vagoju. Tros UltraRope, rozroblenyj Kone, usuvaje cju problemu za dopomogoju vuglecevogo volokna. Koly bašta v Džeddi v Saudivśkij Araviї, — perša u sviti budivlja zavvyšky v 1 km, — vidkryjeťsja u 2020 roci, vona zmože pohvalytysja 660-metrovym liftom. Ain stav možlyvym zavdjaky UltraRope. Cej innovacijnyj tros maje šče j inši perevagy. Vysoki budivli rozgojdujuťsja vitrom. Staľ pidsyljuje rozmah kolyvań podibno do gitarnoї struny. Vidtak stalevyj tros čerez gojdannja može poškodyty valy, inši kabiny ta kabeli žyvlennja. UltraRope maje vyšču rezonansnu častotu, ščo robyť jogo menš čutlyvym do takogo vplyvu kolyvań vysotnyh budiveľ.

Vminnja myslyty na perspektyvu

Rozvytok koncepciї liftiv jde šče dali. Lifty proponujuť zapuskaty, povnistju vidkydajučy tros. Thyssenkrupp, ščo takož vygotovljaje zaliznyčne obladnannja, vykorystovuje vysokošvydkisni zaliznyčni tehnologiї dlja stvorennja Multi. Ce — liftova systema, ščo utrymujeťsja na misci ta pryskorjujeťsja elektromagnitnymy sylamy, takymy, jak ti, ščo vykorystovujuťsja dlja potjagiv na magnitnij gravitacijnij podušci. Ce ne nova ideja. Odnym iz peršyh, hto vyvčyv cej mehanizm peresuvannja, buv aspirant v Mančesteri v 1970-h rokah Hajder aľ-Abadi, jakyj zaraz je prem’jer-ministrom Iraku. Ale teper zdajeťsja, niby nastav čas zaprovadyty cju tehnologiju ne lyše v potjagah, ale j u liftah.

Vydaljajučy kabeľ ta trosy, proekt Multi pragne zabraty vsi obmežennja na vysotu vykorystannja liftiv, okrim tyh, ščo nakladajuťsja na samu konstrukciju budivli її arhitekturnymy osoblyvostjamy. Vidsutnisť kabeliv takož dozvolyť liftam ruhatysja vpoperek, a takož vertykaľno, zrobyvšy vsju systemu biľš shožoju na zaliznycju.Pidjomnyky otrymajuť rizni naprjamky ruhu, i taki lifty naviť zmožuť obganjaty odyn odnogo.

Čytajte takož: 5 serialiv pro tehnologiї, jaki vam varto podyvytysja

Perše budivnyctvo, jake dozvolyť zamovyty podibni lifty, vže vedeťsja u Berlini. Prote dlja realizaciї ćogo proektu potriben dozvil vlady — i ce navrjad čy staneťsja raniše 2020 roku. Zaproponovanyj tam proekt ne zmože povnoju miroju vykorystovuvaty potencial systemy: avarijno-rjatuvaľni služby ne dovirjajuť liftam bez kabeliv ta trosiv. Vony vymagajuť vstanovlennja ščonajmenše 2 tradycijnyh pidjomnykiv, za dopomogoju jakyh vony zmožuť vyjty na gorišni poverhy, jakščo trapyťsja jakaś pozaštatna sytuacija.

Adrian Godvin, konsuľtant, jakyj buv radnykom u proektuvanni nyzky najvyščyh budiveľ v sviti, ujavljaje sobi taki systemy, jak bagatopoverhovi sporudy, ščo skladajuťsja z 250 poverhiv abo biľše, z bagaťma inšymy pidjomnymy kabinamy liftiv, ščo cyrkuljujuť u okremyh šahtah. Pry ćomu kiľkisť liftiv u systemi može buty zminena «na ľotu», ščoby zrobyty proces perevezennja ljudej i vantaživ ne lyše komfortnym, ale j energoefektyvnym.

Budynky možuť zminjuvaty formu, a takož rozmiry. Godvin razom z Tomasom Hejtervikom, vidomym brytanśkym dyzajnerom, peredbačyv ofisnyj blok, jakyj vykorystovuje obertannja ta kabiny, analogični do kolesa ogljadu. Sered jogo liftovyh proektiv — budivlja, sformovana jak gigantśkyj obruč; lifty bez kabeliv ta centralizovanoї liftovoї šahty.

Možlyvo, najbiľš intrygujučymy perspektyvamy takyh rozrobok je zdatnisť ob’jednuvaty budivli u transportni vuzly. Kolyś Otis zrobyv mista vysokymy zavdjaky možlyvosti pidnimatysja vgoru. Možlyvo, vže nezabarom my pobačymo, jak mista rozrostajuťsja u vsi boky zavdjaky novij koncepciї transportuvannja ljudej miž poverhamy i korpusamy ta kvartalamy odnočasno.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: