Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak ukraїneć stvoryv kubyky z dopovnenoju reaľnistju dlja ditej

Як українець створив кубики з доповненою реальністю для дітей

Rozpovidajemo dosvid zasnovnyka kompaniї LearnPeaks ta CEO inCust Maksyma Rońšyna — jak vin vyrišyv ob'jednaty reaľnyj ta virtuaľnyj svit dlja ditej, zaležnyh vid vlasnyh ğadžetiv, stvoryvšy gru na osnovi zvyčajnyh kubykiv
Розповідаємо досвід засновника компанії LearnPeaks та CEO inCust Максима Роньшина — як він вирішив об'єднати реальний та віртуальний світ для дітей, залежних від власних ґаджетів, створивши гру на основі звичайних кубиків
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Максим жартує, що нова ідея співпала із кризою середнього віку та бажанням створювати щось справді корисне. Саме тоді він знайшов фундаментальну проблему в своїй сімї, яку навіть не очікував зауважити раніше. Уявімо: дитячий День народження, натовп дітей, стіл, торт зі свічками. А навколо — діти в телефонах. Вони всі живуть в цифровому світі, і їм абсолютно байдуже до тортів та привітань. Я поставив дві задачі. Перша — як повернути дітей у реальність. Друга — зробити це так, щоб дитині було цікаво навчатися, — пригадує винахідник. Те, що базово необхідно вивчати усім дітям — це абетка. Переважно це відбувається на основні гри наймолодших з кубиками. Цей носій і вирішив обрати Максим. В мене багатий досвід у виробництві. Почавши розробку, я довго крутив різні електричні схеми. Я перепробував усе. Робив навіть схеми з NFC. Але все виходило дуже дорогим, — ділиться першими невдачами Максим. Виявилося, що навіть за умови випуску таких кубиків великими партіями вартість складала би $100-200. А це — занадто дорого для масового ринку дитячих іграшок. Згодом в Максима промайнула нова ідея — інтерактивний стіл з кубиками. Парадокс полягав в тому, що ніякого особливого обладнання не потрібно. Свій перший прототип винахідник зібрав на основі звичайної картонної коробки. На коробці було розташовано скляну матову поверхню. Якщо покласти на матове скло малюнок, він чітко проявиться. На скло, за задумом Роньшина, мали би ставитися кубики з літерами. Їх знизу розпізнавала би навіть найдешевша камера. Пристрій мав озвучувати побачене вголос. Мене тоді захопила ця ідея. Можна зібрати інтерактивний стіл з гранично низькою вартістю, а за функціональністю — ідентичний Microsoft Surface. Вони декілька років тому коштували $5 тис, тож жодна школа не могла собі їх дозволити, — згадує Максим. З цією ідеєю він виграв конкурс стартапів в італійському місті Трента. Там познайомився зі своїми партнером Дмитром Моісеєнко з Білорусі. Вже за тиждень винахідники зібрали перший живий прототип продукту: В мене була мета - продавати до 80 євро за 1 стіл. Тож довелося шукати шляхи здешевлення подібної розробки. Максим пригадує: в той період комусь з команди спало на думку те, що телефон і планшет — це той самий компютер з камерою. До того ж, в них є динаміки. Виникла ідея сховати планшет всередину столу. Пізніше розробники дійшли ще простішого висновку. Навіщо вбудовувати ґаджет у стіл, якщо можна просто поставити планшет на підставку і грати перед ним. Сконструювавши підставку, винахідники написали програму розпізнавання літер. Для цього довелося вирішити низку технологічних проблем. Почати варто з того, що й досі українці використовують масово відносно застарілі та дешеві пристрої, тому ніякі сучасні платформи розпізнавання (на кшталт Apple ARKit) на них не підуть. Для подібних програм потрібні більш-менш якісні камери та потужні процесори. Наступний крок — розробка так званих маркерів, які допомагали би комп’ютеру зрозуміти, наприклад, де кубик зображає 6, а де — 9. Відтак команда створила такий дизайн, щоби велика літера була знизу ліворуч, а зображення — в правому верхньому куті. В такому варіанті система більше не плутатиме схожі літери. Окрім цього, Максиму довелося створювати власну навчальну абетку: Ми з педагогами витратили багато часу, шукаючи короткі слова із 3-4 літер чотирма мовами. Приміром, такі прості слова: кіт, вуж,риба”,дім”. До того ж, їм ще й потрібно було добирати слова, щоби в них не було літер, що повторюються. Зібравши слова, картинки та всі деталі в одну програму, Максим із Дмитром почали тестування продукту з дворічною дитиною Дмитра. Незабаром Дмитро повернувся у Київ збентеженим: в його дитини швидко зникає інтерес. —  Я завжди говорив Дмитру: Давай забудемо про ці підставки — спробуємо просто наводити камеру на кубики. Він сумнівався, бо вважав, що не можна телефон давати в руки дітям: можуть розбити, для очей шкідливо, і вони все одно дивляться в телефон, а не в реальний світ, що суперечить початковій меті проекту. Тоді підприємці звернулися до прогресивних педагогів. Як виявилося, подібна іграшка розвивала би моторику дітей. А ви спробуйте, як ваша дитина зможе навести камерою планшету на кубик. Також зясувалося, що діти з аутизмом, які мають труднощі зі спілкуванням, краще взаємодіють з іншими людьми у такий спосіб, а тренування координації рухів для них має значну користь: Роньшин досліджував ліцензування іграшок для великих виробників: Приміром, Кубики, що розмовляють я ліцензував величезному виробнику “Десяте королівство”, який має 4 заводи в різних країнах. Сьогодні гра дає невеликі продажі, які ніколи не прогодують навіть двох програмістів кілька місяців, зауважує винахідник. Від останньої української партії, яка була доступна у магазинах нічого не залишилося. Проте комерційної вигоди проект не приніс, навіть попри великі можливості для націнки. За словами Максима, за кубики з доповненою реальністю батьки готові заплатити щонайменше 250 грн, а за звичайні— щонайбільше 20 грн. Винахідник акцентує: у більших країнах, де державні структури уважніше ставляться до інновацій, подібні проекти фінансуються або державою, яка вкладає гроші в освіту, або є канали закупівлі освітніх матеріалів. Це — 2 потужних  ринки, які не перетинаються між собою: ринок фізичної іграшки та ринок навчальних матеріалів. Останні закуповують державні заклади в масовій кількості. Саме звідти походять великі гроші. Я цих грошей в Україні не бачу зовсім, а на Захід мені прорватися не вдалося, — резюмує Максим. Можна почати зі Штатів. Там пройшло вже 3 різних хвилі, які я бачив. Перша — це додаткові ґаджети для навчання в школах: наприклад, великі інтерактивні дошки. В нас теж в школах почали впроваджувати, тому що це — найефективніше освоєння бюджету, — ділиться спостереженнями засновник inCust. За його словами, придбані в Україні дошки для освітніх закладів не використовували повноцінно, адже бракувало методики роботи з такими пристроями — натомість у США така методика була. Друга хвиля, яка відбулася у Північній Америці, за словами Максима, стосується можливостей для дитини навчатися вдома зі своїми ґаджетами: Американські школи почали розробляти спільно з міністерствами продукти, аби учень, повертаючись додому, брав свій iPad і грався за шкільною програмою з користю. До третьої хвилі увійшли закупівлі iPad для шкіл. Як зауважує винахідник, четверта хвиля інновацій в освіті на іншому боці Земної кулі починається лише зараз і має умовну назву Візьми свій пристрій до школи. За його словами, доцільніше й українським школам не забороняти використання ґаджетів на уроках, а комбінувати інновації та традиційні техніки передачі знань — від цього можуть виграти усі.
17.07.2018,16:00
0
arhiv spikera

Maksym žartuje, ščo nova ideja spivpala iz kryzoju seredńogo viku ta bažannjam stvorjuvaty ščoś spravdi korysne. Same todi vin znajšov fundamentaľnu problemu v svoїj sim’ї, jaku naviť ne očikuvav zauvažyty raniše. Ujavimo: dytjačyj Deń narodžennja, natovp ditej, stil, tort zi svičkamy. A navkolo — dity v telefonah. Vony vsi žyvuť v cyfrovomu sviti, i їm absoljutno bajduže do tortiv ta pryvitań.

«Ja postavyv dvi zadači. Perša — jak povernuty ditej u reaľnisť. Druga — zrobyty ce tak, ščob dytyni bulo cikavo navčatysja», — prygaduje vynahidnyk. Te, ščo bazovo neobhidno vyvčaty usim ditjam — ce abetka. Perevažno ce vidbuvajeťsja na osnovni gry najmolodšyh z kubykamy. Cej nosij i vyrišyv obraty Maksym.

Peršyj produkt — elektromehanični kubyky

«V mene bagatyj dosvid u vyrobnyctvi. Počavšy rozrobku, ja dovgo krutyv rizni elektryčni shemy. Ja pereprobuvav use. Robyv naviť shemy z NFC. Ale vse vyhodylo duže dorogym», — dilyťsja peršymy nevdačamy Maksym. Vyjavylosja, ščo naviť za umovy vypusku takyh kubykiv velykymy partijamy vartisť skladala by $100-200. A ce — zanadto dorogo dlja masovogo rynku dytjačyh igrašok.

Nastupna ideja — interaktyvnyj stil, jak u Microsoft, ale z kopijčanoju vartistju

Zgodom v Maksyma promajnula nova ideja — interaktyvnyj stil z kubykamy. Paradoks poljagav v tomu, ščo nijakogo osoblyvogo obladnannja ne potribno. Svij peršyj prototyp vynahidnyk zibrav na osnovi zvyčajnoї kartonnoї korobky. Na korobci bulo roztašovano skljanu matovu poverhnju. Jakščo poklasty na matove sklo maljunok, vin čitko projavyťsja. Na sklo, za zadumom Rońšyna, maly by stavytysja kubyky z literamy. Їh znyzu rozpiznavala by naviť najdeševša kamera. Prystrij mav ozvučuvaty «pobačene» vgolos.

«Mene todi zahopyla cja ideja. Možna zibraty interaktyvnyj stil z granyčno nyźkoju vartistju, a za funkcionaľnistju — identyčnyj Microsoft Surface. Vony dekiľka rokiv tomu koštuvaly $5 tys, tož žodna škola ne mogla sobi їh dozvolyty», — zgaduje Maksym. Z cijeju idejeju vin vygrav konkurs startapiv v italijśkomu misti Trenta. Tam poznajomyvsja zi svoїmy partnerom Dmytrom Moisejenko z Bilorusi. Vže za tyždeń vynahidnyky zibraly peršyj žyvyj prototyp produktu: «V mene bula meta – prodavaty do 80 jevro za 1 stil».

Ale i ce bulo zanadto: jak vyjavylosja, naviť jevropejci ne ohoče platjať 80 jevro za igrašky

Tož dovelosja šukaty šljahy zdeševlennja podibnoї rozrobky.

Tehnologija ta zavdannja dlja komandy

Maksym prygaduje: v toj period komuś z komandy spalo na dumku te, ščo telefon i planšet — ce toj samyj komp’juter z kameroju. Do togo ž, v nyh je dynamiky. Vynykla ideja shovaty planšet vseredynu stolu. Pizniše rozrobnyky dijšly šče prostišogo vysnovku. Naviščo vbudovuvaty ğadžet u stil, jakščo možna prosto postavyty planšet na pidstavku i graty pered nym.

Čytajte takož: Infografika: Jaki igry rozrobljajuť v Ukraїni

Skonstrujuvavšy pidstavku, vynahidnyky napysaly programu rozpiznavannja liter. Dlja ćogo dovelosja vyrišyty nyzku tehnologičnyh problem. Počaty varto z togo, ščo j dosi ukraїnci vykorystovujuť masovo vidnosno zastarili ta deševi prystroї, tomu nijaki sučasni platformy rozpiznavannja (na kštalt Apple ARKit) na nyh ne piduť. Dlja podibnyh program potribni biľš-menš jakisni kamery ta potužni procesory.

Nastupnyj krok — rozrobka tak zvanyh «markeriv», jaki dopomagaly by komp’juteru zrozumity, napryklad, de kubyk zobražaje 6, a de — 9. Vidtak komanda stvoryla takyj dyzajn, ščoby velyka litera bula znyzu livoruč, a zobražennja — v pravomu verhńomu kuti. V takomu varianti systema biľše ne plutatyme shoži litery.

Okrim ćogo, Maksymu dovelosja stvorjuvaty vlasnu navčaľnu abetku: «My z pedagogamy vytratyly bagato času, šukajučy korotki slova iz 3-4 liter čotyrma movamy. Prymirom, taki prosti slova: “kit”, “vuž”,”ryba”,”dim”». Do togo ž, їm šče j potribno bulo dobyraty slova, ščoby v nyh ne bulo liter, ščo povtorjujuťsja.

Zibravšy slova, kartynky ta vsi detali v odnu programu, Maksym iz Dmytrom počaly testuvannja produktu z dvoričnoju dytynoju Dmytra. Nezabarom Dmytro povernuvsja u Kyїv zbenteženym: v jogo dytyny švydko znykaje interes.

— Naspravdi, sudjačy z mogo dosvidu, usi igrašky z dopovnenoju reaľnistju vyklykajuť u vsih «vau-efekt» bukvaľno na odyn raz

Pro vplyv na zdorov’ja dytyny

—  Ja zavždy govoryv Dmytru: «Davaj zabudemo pro ci pidstavky — sprobujemo prosto navodyty kameru na kubyky». Vin sumnivavsja, bo vvažav, ščo ne možna telefon davaty v ruky ditjam: možuť rozbyty, dlja očej škidlyvo, i vony vse odno dyvljaťsja v telefon, a ne v reaľnyj svit, ščo superečyť počatkovij meti proektu.

Todi pidpryjemci zvernulysja do progresyvnyh pedagogiv. Jak vyjavylosja, podibna igraška rozvyvala by motoryku ditej. «A vy sprobujte, jak vaša dytyna zmože navesty kameroju planšetu na kubyk». Takož z’jasuvalosja, ščo dity z autyzmom, jaki majuť trudnošči zi spilkuvannjam, krašče vzajemodijuť z inšymy ljuďmy u takyj sposib, a trenuvannja koordynaciї ruhiv dlja nyh maje značnu korysť:

— Todi my dijšly do potočnoї ideї: stvoryty reaľnu igrašku «Kubyky, ščo rozmovljajuť» ta dodatok dlja mobiľnogo, kotryj vykorystovuvav dopovnenu reaľnisť

Čym zaveršylasja istorija

Rońšyn doslidžuvav licenzuvannja igrašok dlja velykyh vyrobnykiv: «Prymirom, “Kubyky, ščo rozmovljajuť” ja licenzuvav velyčeznomu vyrobnyku “Desjate korolivstvo”, jakyj maje 4 zavody v riznyh kraїnah».

Sogodni gra daje nevelyki prodaži, jaki nikoly ne progodujuť naviť dvoh programistiv kiľka misjaciv, zauvažuje vynahidnyk. Vid ostanńoї ukraїnśkoї partiї, jaka bula dostupna u magazynah ničogo ne zalyšylosja. Prote komercijnoї vygody proekt ne prynis, naviť popry velyki možlyvosti dlja nacinky. Za slovamy Maksyma, za kubyky z dopovnenoju reaľnistju baťky gotovi zaplatyty ščonajmenše 250 grn, a za zvyčajni— ščonajbiľše 20 grn.

Vynahidnyk akcentuje: u biľšyh kraїnah, de deržavni struktury uvažniše stavljaťsja do innovacij, podibni proekty finansujuťsja abo deržavoju, jaka vkladaje groši v osvitu, abo je kanaly zakupivli osvitnih materialiv. Ce — 2 potužnyh  rynky, jaki ne peretynajuťsja miž soboju: rynok fizyčnoї igrašky ta rynok navčaľnyh materialiv. Ostanni zakupovujuť deržavni zaklady v masovij kiľkosti. Same zvidty pohodjať velyki groši. «Ja cyh grošej v Ukraїni ne baču zovsim, a na Zahid meni prorvatysja ne vdalosja», — rezjumuje Maksym.

Jak dopovnena reaľnisť može zminyty systemu osvity

«Možna počaty zi Štativ. Tam projšlo vže 3 riznyh hvyli, jaki ja bačyv. Perša — ce dodatkovi ğadžety dlja navčannja v školah: napryklad, velyki interaktyvni došky. V nas tež v školah počaly vprovadžuvaty, tomu ščo ce — najefektyvniše «osvojennja» bjudžetu», — dilyťsja sposterežennjamy zasnovnyk inCust. Za jogo slovamy, prydbani v Ukraїni došky dlja osvitnih zakladiv ne vykorystovuvaly povnocinno, adže brakuvalo metodyky roboty z takymy prystrojamy — natomisť u SŠA taka metodyka bula.

Druga hvylja, jaka vidbulasja u Pivničnij Ameryci, za slovamy Maksyma, stosujeťsja možlyvostej dlja dytyny navčatysja vdoma zi svoїmy ğadžetamy: «Amerykanśki školy počaly rozrobljaty spiľno z ministerstvamy produkty, aby učeń, povertajučyś dodomu, brav svij iPad i gravsja za škiľnoju programoju z korystju». Do treťoї hvyli uvijšly zakupivli iPad dlja škil.

Jak zauvažuje vynahidnyk, četverta hvylja innovacij v osviti na inšomu boci Zemnoї kuli počynajeťsja lyše zaraz i maje umovnu nazvu «Viźmy svij prystrij do školy». Za jogo slovamy, dociľniše j ukraїnśkym školam ne zaboronjaty vykorystannja ğadžetiv na urokah, a kombinuvaty innovaciї ta tradycijni tehniky peredači znań — vid ćogo možuť vygraty usi.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: