Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Vadym Grybkov — pro «Koľorovi vidra», ščo včať zaporižciv sortuvaty smittja

Вадим Грибков — про «Кольорові відра», що вчать запоріжців сортувати сміття

«Koľorovi vidra» — ce sociaľne pidpryjemstvo, ščo vže rik včyť sortuvaty vidhody vsih meškanciv Zaporižžja: vid najmenšyh do najstaršyh. Pro te, čomu doroslyh včyty skladniše, aniž ditej, ta jak zarobljaty, prodajučy vidhody velykym zavodam, rozpovidaje Vadym Grybkov — avtor ideї ta spivzasnovnyk socpidpryjemstva
«Кольорові відра» — це соціальне підприємство, що вже рік вчить сортувати відходи всіх мешканців Запоріжжя: від найменших до найстарших. Про те, чому дорослих вчити складніше, аніж дітей, та як заробляти, продаючи відходи великим заводам, розповідає Вадим Грибков — автор ідеї та співзасновник соцпідприємства
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  — Екологія для мене завжди була важлива: з юності я брав участь в дослідницьких таборах на Хортиці по Запорізькій області. 7 років тому я переїхав до Німеччини. Сьогодні працюю в архітектурному бюро, яке часто проектує освітні заклади, тож я бачив багато шкіл Німеччини. Окрім цього, мої діти ходять в школу —  і я постійно бачу, що біля кожного кабінету є різнокольорові відра для різних видів вторсировини. Вадим Грибков зауважує: можна довго розповідати своїй дитині, що потрібно сортувати сміття, але якщо вона не мати звички з початку свого життя —  в дорослому віці їй буде набагато складніше налаштуватися. Саме тому й виникла ідея подібного проекту. У Кольорових відер є 4 види контейнерів для збирання та сортування вторинної сировини. Усі вони мають різні кольори: жовтий —  для пластику, зелений — для скла, синій — для паперу, фіолетовий — для решти відходів: консервної банки, тетрапаку, дерев’яних відходів, тканини, для органічних відходів підприємці пропонують користувачам червоний контейнер, сміття з якого вони не забирають, але він також сприяє формуванню звички. Учасники стартапу ставлять у запорізьких освітніх закладах контейнери. Встановлення відбувається безкоштовно, аби діти вчилися сортувати свої відходи змалку. Сьогодні їхні відра встановлені вже у 60 навчальних закладах. Співзасновник розповідає: Відбувається усе так: ми надаємо контейнери безкоштовно в аренду, збираємо ту вторсировину, що склали школярі, досортовуємо її, а тоді продаємо її великим заводам. На отримані кошти підприємство замовляє нову партію кольорових відер. Оскільки контейнери картонні, а кольорова гамма без проблем пасує будь-якому інтерєру, їх встановлюють в будь-якому приміщенні: в офісах, закладах харчування, садочках, інститутах, бібліотеках. За підрахунками Вадима, 60 офісів і підприємств у Запоріжжі вже користуються кольоровими відрами. Особливо ця тема цікавить ІТ-компанії. Окрім цього, соціальне підприємство працює і з представниками бізнесу: — Наприклад, в нас є Dream Hostel —  це наш основний та перший клієнт. Насправді роздільне збирання відходів відходів вони організували і без нашої допомоги: працівники самі сортують відходи, тому просять гостей так само робити. А ще в хостел можуть приїжджати містяни і лишити там свою вторсировину. Кожен тиждень ми навідуємося туди по вторсировину —  і забираємо доволі багато. Команда навіть також пробує встановлювати перші контейнери і в ОСББ, і це, на думку Вадима, — найскладніше. З цими обєднаннями особливо складно працювати тому, що люди в багатоквартирному будинку трапляються дуже різні. Більшість — дорослі люди, яким щось нове запропонувати досить складно: — Був такий випадок: ми встановили кольорові відра в трьох під’їздах. Приїхало телебачення: все гарно відзняли, всі задоволені. Вже за тиждень почалися скарги від мешканців. Мовляв, буде смердіти, заведуться щури. Врешті-решт, нам довелося з того ОСББ забрати контейнери. Зараз в команді проекту поєднали зусилля 8 людей. За перший  рік роботи команді поки не вдалося вийти на прибуток чи хоча би беззбитковість —  тому засновники фінансують підприємство з власної кишені. Вийти на беззбитковість сподіваюся вже восени 2018-го, адже та кількість вторсировини, яку працівники збирають, поки не достатньо для повного фінансування: —  В нас поки що немає жодного фінансування, грантів, донорів —  ми щойно написали проект. Сьогодні зібрану в школах та офісах вторинну сировину ми продаємо перекупникам або безпосередньо на переробне підприємство. З цих грошей фінансується бензин, зарплатня, оренда складу та інші потрібні витрати. Вадим каже: цей напрямок співпраці користується неабиякою популярністю. І Обухівське, і Зміївське паперові підприємства купують відходи в будь-якій кількості, бо вони постійно недозавантажені вторинною сировиною. Їм іноді доводиться навіть з-за кордону купувати паперову сировину, щоби виробляти продукцію. Вторинна сировина — це готовий матеріал, який не треба виробляти з нафти. Приміром, пластик не потрібно виробляти з вуглеводнів, адже це — технологічно складний процес. А готовий пластик можна переплавити, і випуск продукту здешевлюється у такий спосіб. Вартість за 1 кг вторинної сировини залежить від якості сортування: пресована вторсировина чи ні, чиста чи не дуже. За даними однієї з фірм, що вивозить запорізьке сміття на сміттєзвалище, загалом Запоріжжя щодня виробляє 500 т сміття:  Грибков зауважує: у Запоріжжі є 2 сміттєзвалища, які скоро будуть переповнені. Та проблема в іншому: вони неправильно організовані. Застарілі стандарти без сортування та переробки призводять до того, що такі звалища надзвичайно шкодять навколишньому середовищу. До того ж, там немає дренажних систем, які виловлювали би фільтрат — рідину від гниття відходів — тож вона потрапляє до ґрунтових вод та заражує землю. Бракує і системи уловлювання газів —  випаровування, яке відбувається від гниття сміття. Сортування — лише перший крок для подолання низки сміттєвих проблем.
11.07.2018,10:30
0
V.Zolotova, arhiv spikera

Z čogo počalysja «Koľorovi vidra»

— Ekologija dlja mene zavždy bula važlyva: z junosti ja brav učasť v doslidnyćkyh taborah na Hortyci po Zaporiźkij oblasti. 7 rokiv tomu ja pereїhav do Nimeččyny. Sogodni pracjuju v arhitekturnomu bjuro, jake často proektuje osvitni zaklady, tož ja bačyv bagato škil Nimeččyny. Okrim ćogo, moї dity hodjať v školu —  i ja postijno baču, ščo bilja kožnogo kabinetu je riznokoľorovi vidra dlja riznyh vydiv vtorsyrovyny.

Vadym Grybkov zauvažuje: možna dovgo rozpovidaty svoїj dytyni, ščo potribno sortuvaty smittja, ale jakščo vona ne maty zvyčky z počatku svogo žyttja —  v doroslomu vici їj bude nabagato skladniše nalaštuvatysja. Same tomu j vynykla ideja podibnogo proektu.

4 vydy kontejneriv = 1 ekologična zvyčka

U «Koľorovyh vider» je 4 vydy kontejneriv dlja zbyrannja ta sortuvannja vtorynnoї syrovyny. Usi vony majuť rizni koľory:

  • žovtyj —  dlja plastyku,
  • zelenyj — dlja skla,
  • synij — dlja paperu,
  • fioletovyj — dlja rešty vidhodiv: konservnoї banky, tetrapaku, derev’janyh vidhodiv, tkanyny,
  • dlja organičnyh vidhodiv pidpryjemci proponujuť korystuvačam červonyj kontejner, smittja z jakogo vony ne zabyrajuť, ale vin takož spryjaje formuvannju zvyčky.

Vadym Grybkov — pro «Koľorovi vidra», ščo včať zaporižciv sortuvaty smittja

Jak pracjuje komanda

Učasnyky startapu stavljať u zaporiźkyh osvitnih zakladah kontejnery. Vstanovlennja vidbuvajeťsja bezkoštovno, aby dity včylysja sortuvaty svoї vidhody zmalku. Sogodni їhni vidra vstanovleni vže u 60 navčaľnyh zakladah. Spivzasnovnyk rozpovidaje: «Vidbuvajeťsja use tak: my nadajemo kontejnery bezkoštovno v arendu, zbyrajemo tu vtorsyrovynu, ščo sklaly školjari, dosortovujemo її, a todi prodajemo її velykym zavodam». Na otrymani košty pidpryjemstvo zamovljaje novu partiju koľorovyh vider.

Ne lyše v školah, a j v IT-kompanijah

Vadym Grybkov — pro «Koľorovi vidra», ščo včať zaporižciv sortuvaty smittja 1
Vadym Grybkov

Oskiľky kontejnery kartonni, a koľorova gamma bez problem pasuje buď-jakomu inter’jeru, їh vstanovljujuť v buď-jakomu prymiščenni: v ofisah, zakladah harčuvannja, sadočkah, instytutah, bibliotekah. Za pidrahunkamy Vadyma, 60 ofisiv i pidpryjemstv u Zaporižži vže korystujuťsja koľorovymy vidramy. Osoblyvo cja tema cikavyť IT-kompaniї.

Okrim ćogo, sociaľne pidpryjemstvo pracjuje i z predstavnykamy biznesu:

— Napryklad, v nas je Dream Hostel —  ce naš osnovnyj ta peršyj klijent. Naspravdi rozdiľne zbyrannja vidhodiv vidhodiv vony organizuvaly i bez našoї dopomogy: pracivnyky sami sortujuť vidhody, tomu prosjať gostej tak samo robyty. A šče v hostel možuť pryїždžaty mistjany i lyšyty tam svoju vtorsyrovynu. Kožen tyždeń my navidujemosja tudy po vtorsyrovynu —  i zabyrajemo dovoli bagato.

Govorjačy pro miscja, de vže stojať koľorovi vidra, Vadym zgaduje: skoro kontejnery vstanovljať u Zaporiźkij meriї.

Pro žyteliv OSBB, jaki vidmovljajuťsja sortuvaty smittja

Čytajte takož: Smartfon proty smittja — novynka vid Minpryrody

Komanda naviť takož probuje vstanovljuvaty perši kontejnery i v OSBB, i ce, na dumku Vadyma, — najskladniše. Z cymy ob’jednannjamy osoblyvo skladno pracjuvaty tomu, ščo ljudy v bagatokvartyrnomu budynku trapljajuťsja duže rizni. Biľšisť — dorosli ljudy, jakym ščoś nove zaproponuvaty dosyť skladno:

— Buv takyj vypadok: my vstanovyly koľorovi vidra v tŕoh pid’їzdah. Pryїhalo telebačennja: vse garno vidznjaly, vsi zadovoleni. Vže za tyždeń počalysja skargy vid meškanciv. Movljav, bude smerdity, zaveduťsja ščury. Vrešti-rešt, nam dovelosja z togo OSBB zabraty kontejnery.

Jakščo pravyľno gotuvaty smittja do pererobky i zdavaty, napryklad, pljašky poperedńo promytymy — tam nemaje čomu smerdity.

Jak «Koľorovi vidra» zarobljajuť groši

Zaraz v komandi proektu pojednaly zusyllja 8 ljudej. Za peršyj  rik roboty komandi poky ne vdalosja vyjty na prybutok čy hoča by bezzbytkovisť —  tomu zasnovnyky finansujuť pidpryjemstvo z vlasnoї kyšeni. Vyjty na bezzbytkovisť spodivajusja vže voseny 2018-go, adže ta kiľkisť vtorsyrovyny, jaku pracivnyky zbyrajuť, poky ne dostatńo dlja povnogo finansuvannja:

—  V nas poky ščo nemaje žodnogo finansuvannja, grantiv, donoriv —  my ščojno napysaly proekt. Sogodni zibranu v školah ta ofisah vtorynnu syrovynu my prodajemo perekupnykam abo bezposeredńo na pererobne pidpryjemstvo. Z cyh grošej finansujeťsja benzyn, zarplatnja, orenda skladu ta inši potribni vytraty.

Vadym Grybkov — pro «Koľorovi vidra», ščo včať zaporižciv sortuvaty smittja

Čomu velyki pidpryjemstva hočuť kupuvaty smittja

Vadym kaže: cej naprjamok spivpraci korystujeťsja neabyjakoju populjarnistju. I Obuhivśke, i Zmiїvśke paperovi pidpryjemstva kupujuť vidhody v buď-jakij kiľkosti, bo vony postijno nedozavantaženi vtorynnoju syrovynoju. Їm inodi dovodyťsja naviť z-za kordonu kupuvaty paperovu syrovynu, ščoby vyrobljaty produkciju.

Vtorynna syrovyna — ce gotovyj material, jakyj ne treba vyrobljaty z nafty. Prymirom, plastyk ne potribno vyrobljaty z vuglevodniv, adže ce — tehnologično skladnyj proces. A gotovyj plastyk možna pereplavyty, i vypusk produktu zdeševljujeťsja u takyj sposib. Vartisť za 1 kg vtorynnoї syrovyny zaležyť vid jakosti sortuvannja: presovana vtorsyrovyna čy ni, čysta čy ne duže.

Majže 1 kg na ljudynu ščodoby — taki masštaby «smittjevoї» problemy v Zaporižži

Za danymy odnijeї z firm, ščo vyvozyť zaporiźke smittja na smittjezvalyšče, zagalom Zaporižžja ščodnja «vyrobljaje» 500 t smittja: 

Porahujemo: jakščo v Zaporižži prožyvaje 700 tys žyteliv — vyhodyť majže 1 kg vid odnogo žytelja na deń.

Grybkov zauvažuje: u Zaporižži je 2 smittjezvalyšča, jaki skoro buduť perepovneni. Ta problema v inšomu: vony nepravyľno organizovani. Zastarili standarty bez sortuvannja ta pererobky pryzvodjať do togo, ščo taki zvalyšča nadzvyčajno škodjať navkolyšńomu seredovyšču. Do togo ž, tam nemaje drenažnyh system, jaki vylovljuvaly by fiľtrat — ridynu vid gnyttja vidhodiv — tož vona potrapljaje do ğruntovyh vod ta zaražuje zemlju. Brakuje i systemy ulovljuvannja gaziv —  vyparovuvannja, jake vidbuvajeťsja vid gnyttja smittja. Sortuvannja — lyše peršyj krok dlja podolannja nyzky «smittjevyh» problem.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: