fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak biznesy peretvorjujuť Lviv — dyskusija pid čas Leopolis Jazz Fest

Як бізнеси перетворюють Львів — дискусія під час Leopolis Jazz Fest

U 2017 roci kožen šostyj meškaneć planety vidvidav mista za mežamy svojeї kraїny. Zavdjaky čomu mista stajuť «bezcinnymy» dlja turystiv i miscevyh meškanciv ta jak do ćogo dolučajeťsja misceva vlada, biznes i gromadśkyj sektor – ci pytannja obgovoryly učasnyky dyskusiї «Start Something Priceless: Iniciatyvy, jaki zminjujuť mista» u Lvovi
У 2017 році кожен шостий мешканець планети відвідав міста за межами своєї країни. Завдяки чому міста стають «безцінними» для туристів і місцевих мешканців та як до цього долучається місцева влада, бізнес і громадський сектор – ці питання обговорили учасники дискусії «Start Something Priceless: Ініціативи, які змінюють міста» у Львові
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Розмова відбулася в рамках Leopolis Jazz Fest. Організатором обговорення стала компанія MasterCard. Про учасників дискусії. Масові події, такі як Leopolis Jazz Fest, – це завжди випробування для міста. Безготівкові оплати допомагають вирішувати питання комфортних розрахунків на таких подіях. Так, львівський джазовий фестиваль уже вшосте став територією cashless. 2017 року тут розрахувалися картками 25 країн світу, а за 2 роки кількість транзакцій сумарно подвоїлася. За підтримки MasterCard низку безготівкових фестивалів цього літа поповнив і Atlas Weekend, який минулоріч зібрав близько 300 тис гостей. З нагоди UEFA Champions League Final Kyiv 2018 терміналізація дісталась головної спортивної та музичної арени країни – НСК Олімпійський, де встановили 185 терміналів для безготівкових оплат на фудкортах. Розмову про роль бізнесу та технологій вели: Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку Сергій Францішко, директор з розвитку бізнесу MasterCard в Україні Андрій Худо, співзасновник холдингу емоцій !FEST Юрій Филюк, співзасновник проекту Тепле місто та керівник компанії 23 ресторани Ярослав Кость, співзасновник і технічний директор EasyWay Про співвідношення локального та глобального підходів. Що має бути первинне в тій стратегії створення нових стартів у місті для того, щоб це місто було дружнім простором для громади і іноземних туристів? На це питання Андрій Москаленко зауважив: — Головним була, є і залишиться, я сподіваюся, назавжди, людина. Чим більше в місті живе людей, готових генерувати стартапи, ідеї, думки, — тим швидше таке місто стає успішним. Конкуренція за людей ніколи не втратить актуальності. Про роль туризму та інших напрямків діяльності у житті Львова. На тему подальших напрямків розвитку концепції Львова заступник міського голови теж мав декілька ключових тез: — Якщо ми говорими про туризм, ми вже з наступного року будемо потрохи забирати з туристичних продуктів Льова такі речі, які ми 10 років тому акцентували. Ми все більше хочемо переходити на бізнес-туризм. Коли ми розвиваємо діловий туризм, ми розвиваємо не просто готелі чи ресторани. Ми у великій мірі включаємо науку. На сьогодні маємо зростання кількості конференцій, які мають проводитися. Це — міжнародні конференції, які отримуюють сотні тисяч доларів фінансування, під які бронюється величезна кількість локацій в місті, які підвищують рівень сервісу. Львів має 800 тис мешканців, але використовуючи великі дані, ми зясували, що щодня до нашого міста вїжджає 180 тис людей вранці — а ввечері вони його покидають. Це значить, що 50% з них мігрують в межах 15 км зони до Львова. Фактично місто є агломерацією. Більшість населених пунктів, які є довкола Львова, стали містом. Читатйте також: Київ, Львів та Вінниця стали містами-лідерами в інвестиційній ефективності. За словами Андрія Москаленка, у найближчі 5-10 років представники міської влади та бізнес активно працюватимуть на стратегію креативної економіки. У найближче десятиліття своєрідними легенями інновацій, на думку Москаленка, мають стати технологічний парк, створений спільно з канадським інвестором, Український Католицький університет, Політехніка та трамвайне депо. Проте цим районом все не обмежиться: — Другий — це район Підзамче, де є 3 заводи, де буде велика австрійська інвестиція. Це — локації, які притягуватимуть людей. Важливо, щоби на цьому фоні ми давали змогу класним людям залишатися в місті. Зараз 60% всіх конференцій відбуваються для аудиторій в межах 250 людей. Ми не будемо у Львові конкурувати за 5 тис осіб, але нарощуванням кількості конференцій ми формуємо запит. За останні 2 роки ці запити також зростають. Про інфраструктуру. Представник Львівської мерії зазначив: до 2020 року у місті має бути 268 км велодоріжок. Станом на літо 2018-го їх є 100 км: — Ми активно розвиваємо мережу, цьогоріч буде збудована ще одна веломагістраль. В пріоритетах на першому місці перебуває громадський транспорт, далі йдуть пішохіди, велотранспорт, і після цього автомобілі. Ми — на порозі впровадження електронного квитка. Йдем до електротранспорту і до змін кількості пішохідних вулиць у Львові. Фактично кожного року одна якась вулиця закривається і стає пішохідною. Про роль гастротуризму та гастрокультури. Далі слово передали Андрію Худо. На питання щодо найуспішнішого закладу ресторатор відповів так: — Ми робили Криївку в 2007 році і напевно інтуїтивно потрапили в концептуальний авторський ресторан, з атмосферою. Ми робили для себе, а потрапили в тренд, який дав нам швидкий розвиток. Ми далі шукаємо якісь нові формати, нові продукти, які можна було би розвивати в Україні і в світі. Один з таких продуктів — вишнівка. А над Пяною Вишнею (заклад у Львові — прим.ред.) ми працювали 9 місяців. Важливо було знайти рецепт, який в першу чергу би качнув. Ми спробували, він вибухово окупився, побачили, що це новий тренд і потрібно множити цю ідею в Україні. У нас вже був досвід Львівської майстерні шоколаду, яка має франшизу по всій країні. Ми почали робити франшизові проекти Пяної Вишні, навіть стали інвестувати в різні міста свої кошти. Останнє відкриття — в Одесі: Пяна Вишня на Дерибасівській, в Аркадії. Про привязку фестівського бізнесу виключно до Львова Худо зауважує: Читатйте також: Міксологія — мистецтво та наука в пошуках смаку. — В мене все життя обертається довкола Львова. Наші останні проекти — Театр пива Правда, крафтове пиво. Можна сказати, що це зі Львова проект, але це вже не є львівський-львівський проект. Якщо ти його умовно відкриєш в Лондоні чи Нью-Йорку, він повноцінно зможе працювати і там. Пяна Вишня — це наша традиційна вишнівочка, але ми зараз працюємо над відкриттям Пяної Вишні у Варшаві. Вишнівку поляки будуть сприймати як органічно свій формат. Також до нас збільшився потік поляків та білорусів. Ми побудували модель так, що я не хочу мати головний біль через роботу закладів в Одесі чи в Києві. Для цього ми залучаємо локальних партнерів, вони відповідають за операційну діяльність на місці. Ми радимося, слухаємо, в консенсусі приходимо до рішення. Від них я черпаю, що відбувається в Одесі, Харкові, Дніпрі чи в Києві. Ця модель мені дуже подобається тому, що вона дає можливість швидко рухатися і заодно співінвестувати в проекти, акселеруватися швидше. Якщо би ми робили самі увесь бізнес, не впевнений, що ми би Майстернею шоколаду покрили би всю Україну. А з партнерами це відбувається набагато швидше. Не шкода ділитися прибутком, але слід мати спільну додану вартість, спільну синергію. . . Про нові проекти гастрокультури у Львові. Як розповів Андрій Худо, 28-30 вересня відбудеться Craft Beer & Vinyl Music Festival‎. Сюди покличуть броварів зі всієї України, адже тема крафтового виготовлення пива у державі зростає. На минулий фестиваль до Львова завітало до 40 крафтових пивоварів: — Ми маємо на меті розширити межі привабливості Львова. Що стосується ресторанних форматі, робимо так званий ресторан високої кухні. Високої — бо він буде високо на Площі ринок. І ми розвиваємо галицьку кухню, робимо дизайн страв, експериментуємо зі смаками. За останніх два роки напрацювали дуже багато цікавих страв, з якими цікаво експериментувати. Ще один великий формат, який ми фіналізуємо наступного тижня (зустріч відбулася на початку липня 2018-го — прим.ред.) — і до кінця року я вас можу запросити на культовий формат, який там буде. Про стратегію змін. На питання які точки болю ви сьогодні бачите у Львові?, учасники дискусії зазначили: — Дуже дивує, коли ми заходимо в якісь певні проекти і хочемо інвестувати, приміром, мільйони — ми не можемо цього зробити, бо маємо (умовно кажучи) погодити кожен крок у Мінкульті. Локальний інвестор хоче інвестувати, але легально і чесно це зробити досі не вдається.  Ми відкривали 7 кв. м у Львівському аеропорту. Ми відкривали цей простір 9 місяців. Нам не давали погодження на митницю. Це питання вирішували перші особи держави для того, щоби керівник митниці підписав документ. Як може розвиватися бізнес на тлі подібних абсурдних практик? Питання риторичне. Усі учасники розмови дійшли згоди в тому, що майбутнє інновацій не лише у Львові, але й в інших українських містах полягатиме у простоті та зручності як для мешканців міста, так і для туристів. Відкрита система платежів та зручна інфраструктура позбавить міське середовище зайвих кроків. І як зазначив Сергій Францішко, Україну в 2017 році відвідало 13 млн туристів. З точки зору платежів 75% з них сплачували за товари та послуги картками, а не готівкою — тож рух в бік безготівкової економіки та сучасних технологій є вже незворотним. Про перетворення міст завдяки безготівковим платежам читайте у нашому окремому матеріалі. Редакція вдячна прес-службі MasterCard в Україні за сприяння у відвідуванні події
10.07.2018,11:00
0
agencija BeIT
Реклама 👇 Замовити

Rozmova vidbulasja v ramkah Leopolis Jazz Fest. Organizatorom obgovorennja stala kompanija MasterCard.

Pro učasnykiv dyskusiї

Masovi podiї, taki jak Leopolis Jazz Fest, – ce zavždy vyprobuvannja dlja mista. Bezgotivkovi oplaty dopomagajuť vyrišuvaty pytannja komfortnyh rozrahunkiv na takyh podijah. Tak, ľvivśkyj džazovyj festyvaľ uže všoste stav terytorijeju cashless. 2017 roku tut rozrahuvalysja kartkamy 25 kraїn svitu, a za 2 roky kiľkisť tranzakcij sumarno podvoїlasja. Za pidtrymky MasterCard nyzku bezgotivkovyh festyvaliv ćogo lita popovnyv i Atlas Weekend, jakyj mynulorič zibrav blyźko 300 tys gostej. Z nagody UEFA Champions League Final Kyiv 2018 terminalizacija distalaś golovnoї sportyvnoї ta muzyčnoї areny kraїny – NSK «Olimpijśkyj», de vstanovyly 185 terminaliv dlja bezgotivkovyh oplat na fudkortah.

Rozmovu pro roľ biznesu ta tehnologij vely:

Pro spivvidnošennja lokaľnogo ta globaľnogo pidhodiv

Ščo maje buty pervynne v tij strategiї stvorennja novyh startiv u misti dlja togo, ščob ce misto bulo družnim prostorom dlja gromady i inozemnyh turystiv? Na ce pytannja Andrij Moskalenko zauvažyv:

— Golovnym bula, je i zalyšyťsja, ja spodivajusja, nazavždy, ljudyna. Čym biľše v misti žyve ljudej, gotovyh generuvaty startapy, ideї, dumky, — tym švydše take misto staje uspišnym. Konkurencija za ljudej nikoly ne vtratyť aktuaľnosti.

Jak biznesy peretvorjujuť Lviv — dyskusija pid čas Leopolis Jazz Fest

Učasnyky dyskusiї

Pro roľ turyzmu ta inšyh naprjamkiv dijaľnosti u žytti Lvova

Na temu podaľšyh naprjamkiv rozvytku koncepciї Lvova zastupnyk miśkogo golovy tež mav dekiľka ključovyh tez:

— Jakščo my govorymy pro turyzm, my vže z nastupnogo roku budemo potrohy zabyraty z turystyčnyh produktiv Lova taki reči, jaki my 10 rokiv tomu akcentuvaly. My vse biľše hočemo perehodyty na biznes-turyzm. Koly my rozvyvajemo dilovyj turyzm, my rozvyvajemo ne prosto goteli čy restorany. My u velykij miri vključajemo nauku. Na śogodni majemo zrostannja kiľkosti konferencij, jaki majuť provodytysja. Ce — mižnarodni konferenciї, jaki otrymujujuť sotni tysjač dolariv finansuvannja, pid jaki bronjujeťsja velyčezna kiľkisť lokacij v misti, jaki pidvyščujuť riveń servisu.

Lviv maje 800 tys meškanciv, ale vykorystovujučy velyki dani, my z’jasuvaly, ščo ščodnja do našogo mista v’їždžaje 180 tys ljudej vranci — a vvečeri vony jogo pokydajuť. Ce značyť, ščo 50% z nyh migrujuť v mežah 15 km zony do Lvova. Faktyčno misto je aglomeracijeju. Biľšisť naselenyh punktiv, jaki je dovkola Lvova, staly mistom.

Čytajte takož: Kyїv, Lviv ta Vinnycja staly mistamy-lideramy v investycijnij efektyvnosti

Za slovamy Andrija Moskalenka, u najblyžči 5-10 rokiv predstavnyky miśkoї vlady ta biznes aktyvno pracjuvatymuť na strategiju kreatyvnoї ekonomiky. U najblyžče desjatylittja svojeridnymy «legenjamy» innovacij, na dumku Moskalenka, majuť staty tehnologičnyj park, stvorenyj spiľno z kanadśkym investorom, Ukraїnśkyj Katolyćkyj universytet, Politehnika ta tramvajne depo. Prote cym rajonom vse ne obmežyťsja:

— Drugyj — ce rajon Pidzamče, de je 3 zavody, de bude velyka avstrijśka investycija. Ce — lokaciї, jaki prytjaguvatymuť ljudej. Važlyvo, ščoby na ćomu foni my davaly zmogu klasnym ljudjam zalyšatysja v misti. Zaraz 60% vsih konferencij vidbuvajuťsja dlja audytorij v mežah 250 ljudej. My ne budemo u Lvovi konkuruvaty za 5 tys osib, ale naroščuvannjam kiľkosti konferencij my formujemo zapyt. Za ostanni 2 roky ci zapyty takož zrostajuť.

Jak biznesy peretvorjujuť Lviv — dyskusija pid čas Leopolis Jazz Fest 3

Pro infrastrukturu

Predstavnyk Lvivśkoї meriї zaznačyv: do 2020 roku u misti maje buty 268 km velodorižok. Stanom na lito 2018-go їh je 100 km:

— My aktyvno rozvyvajemo merežu, ćogorič bude zbudovana šče odna velomagistraľ. V priorytetah na peršomu misci perebuvaje gromadśkyj transport, dali jduť pišohidy, velotransport, i pislja ćogo avtomobili. My — na porozi vprovadžennja elektronnogo kvytka. Jdem do elektrotransportu i do zmin kiľkosti pišohidnyh vulyć u Lvovi. Faktyčno kožnogo roku odna jakaś vulycja zakryvajeťsja i staje pišohidnoju.

Pro roľ gastroturyzmu ta gastrokuľtury

Dali slovo peredaly Andriju Hudo. Na pytannja ščodo najuspišnišogo zakladu restorator vidpoviv tak:

— My robyly «Kryїvku» v 2007 roci i napevno intuїtyvno potrapyly v konceptuaľnyj avtorśkyj restoran, z atmosferoju. My robyly dlja sebe, a potrapyly v trend, jakyj dav nam švydkyj rozvytok. My dali šukajemo jakiś novi formaty, novi produkty, jaki možna bulo by rozvyvaty v Ukraїni i v sviti. Odyn z takyh produktiv — vyšnivka. A nad «P’janoju Vyšneju» (zaklad u Lvovi — prym.red.) my pracjuvaly 9 misjaciv. Važlyvo bulo znajty recept, jakyj v peršu čergu by «kačnuv». My sprobuvaly, vin vybuhovo okupyvsja, pobačyly, ščo ce novyj trend i potribno množyty cju ideju v Ukraїni. U nas vže buv dosvid «Lvivśkoї majsterni šokoladu», jaka maje franšyzu po vsij kraїni. My počaly robyty franšyzovi proekty «P’janoї Vyšni», naviť staly investuvaty v rizni mista svoї košty. Ostannje vidkryttja — v Odesi: «P’jana Vyšnja» na Derybasivśkij, v Arkadiї.

Pro pryv’jazku «festivśkogo» biznesu vyključno do Lvova Hudo zauvažuje:

Čytajte takož: Miksologija — mystectvo ta nauka v pošukah smaku

— V mene vse žyttja obertajeťsja dovkola Lvova. Naši ostanni proekty — Teatr pyva «Pravda», kraftove pyvo. Možna skazaty, ščo ce zi Lvova proekt, ale ce vže ne je «ľvivśkyj-ľvivśkyj» proekt. Jakščo ty jogo umovno vidkryješ v Londoni čy Nju-Jorku, vin povnocinno zmože pracjuvaty i tam. «P’jana Vyšnja» — ce naša tradycijna vyšnivočka, ale my zaraz pracjujemo nad vidkryttjam «P’janoї Vyšni» u Varšavi. Vyšnivku poljaky buduť spryjmaty jak organično svij format. Takož do nas zbiľšyvsja potik poljakiv ta bilorusiv.

My pobuduvaly modeľ tak, ščo ja ne hoču maty golovnyj biľ čerez robotu zakladiv v Odesi čy v Kyjevi. Dlja ćogo my zalučajemo lokaľnyh partneriv, vony vidpovidajuť za operacijnu dijaľnisť na misci. My radymosja, sluhajemo, v konsensusi pryhodymo do rišennja. Vid nyh ja čerpaju, ščo vidbuvajeťsja v Odesi, Harkovi, Dnipri čy v Kyjevi. Cja modeľ meni duže podobajeťsja tomu, ščo vona daje možlyvisť švydko ruhatysja i zaodno spivinvestuvaty v proekty, akseleruvatysja švydše. Jakščo by my robyly sami uveś biznes, ne vpevnenyj, ščo my by «Majsterneju šokoladu» pokryly by vsju Ukraїnu. A z partneramy ce vidbuvajeťsja nabagato švydše.

Ne škoda dilytysja prybutkom, ale slid maty spiľnu dodanu vartisť, spiľnu synergiju

Jak biznesy peretvorjujuť Lviv — dyskusija pid čas Leopolis Jazz Fest

Pro novi proekty gastrokuľtury u Lvovi

Jak rozpoviv Andrij Hudo, 28-30 veresnja vidbudeťsja Craft Beer & Vinyl Music Festival‎. Sjudy poklyčuť brovariv zi vsijeї Ukraїny, adže tema kraftovogo vygotovlennja pyva u deržavi zrostaje. Na mynulyj festyvaľ do Lvova zavitalo do 40 kraftovyh pyvovariv:

— My majemo na meti rozšyryty meži pryvablyvosti Lvova. Ščo stosujeťsja restorannyh formati, robymo tak zvanyj restoran vysokoї kuhni. Vysokoї — bo vin bude vysoko na Plošči rynok. I my rozvyvajemo galyćku kuhnju, robymo dyzajn strav, eksperymentujemo zi smakamy. Za ostannih dva roky napracjuvaly duže bagato cikavyh strav, z jakymy cikavo eksperymentuvaty. Šče odyn velykyj format, jakyj my finalizujemo nastupnogo tyžnja (zustrič vidbulasja na počatku lypnja 2018-go — prym.red.) — i do kincja roku ja vas možu zaprosyty na kuľtovyj format, jakyj tam bude.

Pro strategiju zmin

Na pytannja «jaki točky bolju vy śogodni bačyte u Lvovi?», učasnyky dyskusiї zaznačyly:

— Duže dyvuje, koly my zahodymo v jakiś pevni proekty i hočemo investuvaty, prymirom, miľjony — my ne možemo ćogo zrobyty, bo majemo (umovno kažučy) pogodyty kožen krok u Minkuľti. Lokaľnyj investor hoče investuvaty, ale legaľno i česno ce zrobyty dosi ne vdajeťsja.  My vidkryvaly 7 kv. m u Lvivśkomu aeroportu. My vidkryvaly cej prostir 9 misjaciv. Nam ne davaly pogodžennja na mytnycju. Ce pytannja vyrišuvaly perši osoby deržavy dlja togo, ščoby kerivnyk mytnyci pidpysav dokument. Jak može rozvyvatysja biznes na tli podibnyh absurdnyh praktyk? Pytannja rytoryčne.

Usi učasnyky rozmovy dijšly zgody v tomu, ščo majbutnje innovacij ne lyše u Lvovi, ale j v inšyh ukraїnśkyh mistah poljagatyme u prostoti ta zručnosti jak dlja meškanciv mista, tak i dlja turystiv. Vidkryta systema plateživ ta zručna infrastruktura pozbavyť miśke seredovyšče zajvyh krokiv. I jak zaznačyv Sergij Franciško, Ukraїnu v 2017 roci vidvidalo 13 mln turystiv. Z točky zoru plateživ 75% z nyh splačuvaly za tovary ta poslugy kartkamy, a ne gotivkoju — tož ruh v bik bezgotivkovoї ekonomiky ta sučasnyh tehnologij je vže nezvorotnym.

Pro peretvorennja mist zavdjaky bezgotivkovym platežam čytajte u našomu okremomu materialiJak biznesy peretvorjujuť Lviv — dyskusija pid čas Leopolis Jazz Fest 1Sergij Franciško, MasterCard Ukraine: «Transport zminjuje platižnu povedinku ljudej».

Redakcija vdjačna pres-službi MasterCard v Ukraїni za spryjannja u vidviduvanni podiї

Teğy: istoriї, mista

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: