fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jurij Fyljuk, «Teple misto»: «Naša golovna meta — navčyty ljudej ne čekaty, ščo “htoś vse zrobyť”»

Юрій Филюк, «Тепле місто»: «Наша головна мета — навчити людей не чекати, що "хтось все зробить"»
Sociaľnyj restoran, jakyj stvorenyj na bazi kolektyvnogo finansuvannja vid 100 pidpryjemciv i 80% prybutku jakogo jde na potreby mista — pryklad Urban Space 100 vidomyj leď ne po vsij Ukraїni. Jurij Fyljuk, spivzasnovnyk proektu «Teple misto» ta kerivnyk kompaniї «23 restorany», rozpoviv u Lvovi, nad čym vony pracjujuť teper
Соціальний ресторан, який створений на базі колективного фінансування від 100 підприємців і 80% прибутку якого йде на потреби міста — приклад Urban Space 100 відомий ледь не по всій Україні. Юрій Филюк, співзасновник проекту «Тепле місто» та керівник компанії «23 ресторани», розповів у Львові, над чим вони працюють тепер
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Як починалося Тепле місто. — Спочатку ми відкрили кілька закладів громадського харчування. Все цікаво весело, але місто маленьке — тісно. І тоді постав вибір: або ми їдемо назад до Києва (де амбітніший ринок) або ввязуємося у авантюру. Виникла ідея — спробувати власними силами розкачати місто так, щоби тут безкомпромісно стало цікаво нам самим, і щоб інші люди також почали підтягуватися. За словами Филюка, після перших досліджень зрозуміли: сталий розвиток завжди рухається знизу вверх, а не зверху вниз. Відповідно, прийняли рішення розвивати наскрізно основні такі сектори як освіта, мистецтво, нова економіка, урбаністика, спорт, екологія, нові медіа. Сфера інтересів співзасновників майбутніх проектів виявилася доволі широкою: — Ми віримо, що найкращий розвиток відбувався тоді, коли був баланс в трикутнику бізнес — адміністрація — громадянське суспільство. Ми стартували до Євромайдану і відповідно розуміли, що найбільша прогалина — у  громадянському суспільстві. Тож наші стартові активності найбільше тяжіли туди, хоча ми намагаємося бути модераторами, консолідаторами різних ідей, не лише власних. Тільки через обєднання багатьох зусиль можна робити якісь підривні зміни. Платформу, яку Филюк створив із однодумцями, назвали Тепле місто: — Це — платформа для різних ініціатив та синергії між ними. Ми намагаємося ідентифікувати будь-кого прогресивного в місті й поза ним, якщо у цих людей може бути інтерес до Івано-Франківська. Пробуємо шукати точки дотику, здійснювати спільні кроки і рухатися вперед. Наша головна мета — розвертати людей з очікування, що хтось прийде і за нас зробить, до позиції а давайте подумаємо, що ми зараз можемо зробити разом.. . . Як працює команда. Половина команди Теплого міста зараз знаходиться не в Івано-Франківську. В організації є наглядова рада та інституційність взаємин: — Нам вдалося обєднати 65 бізнесів. На сьогодні вони підтримують платформу на інституційному рівні, не лише фінансово. Це — виключно ціннісне обєднання. Про перший Urban Space. Як розповідає Филюк, для запуску першого ресторану обєднали 100 людей, кожний з них зробив свій грошовий внесок. Серед співзасновників опинилися представники дуже різних секторів суспільства — від студентів до нардепів, багато підприємців. Є також серед них і представники громадського сектору та культури: Читатйте також: Urban Space 100 розпочав прийом заявок на ґранти для некомерційних проектів. — У ресторані Urban Space 100 щоодня на подієвому майданчику відбуваються дискусійні панелі, презентації, прес-конференції, концерти. Є тут також кафе-бар. Працюємо з 6 ранку, тому в нас широкий асоритмент — від сніданків до вечірок. Є магазин українських сучасних брендів — ми підтримуємо сучасного українського виробинка. Тут також розташовано Urban Space Radio. Це — прозора студія, яка знаходиться в закладі громадського харчування. Усі відвідувачі можуть протягом дня бачити, як там створюється контент. Це — онлайн радіо про розвиток міст у сучасний спосіб. За словами Филюка, ресторан та організація працює вже три з половиною роки. 70 проектів міського розвитку за цей час було профінансовано. Рішення про те, куди скерувати кошти, приймають усі 100 засновників. Щокварталу вони збираються і голосують більшістю голосів за те, які проекти варто підтримати. Ідея виявилася популярною не лише у місті: — Ми отримали понад 250 запитів на реплікацію цього досвіду з 15 країн світу й почали розбудовувати мережі. Перша наша соціальна франшиза — Urban Space 500 у Києві. Про концепції візуального стилю міста. — Пострадянська система пояснює чітко, як не можна робити, але не пояснює зрозумілим і простим способом, а як же треба. Ми зробили візуалізацію стилю вивісок, презентували цю концепцію підприємцям — й отримали одразу 11 замовлень. Тож були змушені взяти в штат дизайнера-архітектора, який безкоштовно за запитом підприємців вже 4 роки розробляє ці паспорти для фасадів. Проте останнім часом потік запитів зріс, і ми вже самотужки не можемо з ним упоратися. Про ідеальну вулицю та спробу перетворити старий завод на центр інновацій. Як зазначив Филюк, ідея проекту Ідеальної вулиці була на старті діяльності Теплого міста, але через низку причин було вирішено відмовитися від цієї ідеї: — Бюджет для створення такої вулиці величезний, а функція його статична, і ми перейшли на інші речі. Місто — це організм, а ти як підприємець маєш обирати такі точки, де ти мінімум вклав, а активізація пішла по всьому організму. Загалом за 4 роки нам вдалося реалізувати понад 300 проектів. Зараз команда Теплого міста шляхом поєднання бізнес- та соціальних інтересів хоче реалізувати новий проект — дати нове життя заводу Промприлад. Йдеться про залучення багатьох співінвесторів — адже починання щодо перетворення цього разу передбачає вартість проекту в $23 млн: — Це — така собі революція середнього класу в Україні. Такі амбіції поки що можуть собі дозволити більшою мірою лише посталігархічні капітали. Але ми спробуємо змінити цю практику хоча би на рівні окремого міста чи регіону. Шукаємо декілька тисяч співінвесторів, і віримо, що нам це вдасться. Фото обкладинки: Олена Серілко
Реклама 👇 Замовити

Jak počynalosja «Teple misto»

— Spočatku my vidkryly kiľka zakladiv gromadśkogo harčuvannja. Vse cikavo veselo, ale misto maleńke — tisno. I todi postav vybir: abo my їdemo nazad do Kyjeva (de ambitnišyj rynok) abo vv’jazujemosja u avantjuru. Vynykla ideja — sprobuvaty vlasnymy sylamy rozkačaty misto tak, ščoby tut bezkompromisno stalo cikavo nam samym, i ščob inši ljudy takož počaly pidtjaguvatysja.

Za slovamy Fyljuka, pislja peršyh doslidžeń zrozumily: stalyj rozvytok zavždy ruhajeťsja znyzu vverh, a ne zverhu vnyz. Vidpovidno, pryjnjaly rišennja rozvyvaty naskrizno osnovni taki sektory jak osvita, mystectvo, nova ekonomika, urbanistyka, sport, ekologija, novi media. Sfera interesiv spivzasnovnykiv majbutnih proektiv vyjavylasja dovoli šyrokoju:

— My virymo, ščo najkraščyj rozvytok vidbuvavsja todi, koly buv balans v trykutnyku «biznes — administracija — gromadjanśke suspiľstvo». My startuvaly do Jevromajdanu i vidpovidno rozumily, ščo najbiľša progalyna — u  gromadjanśkomu suspiľstvi. Tož naši startovi aktyvnosti najbiľše tjažily tudy, hoča my namagajemosja buty moderatoramy, konsolidatoramy riznyh idej, ne lyše vlasnyh. Tiľky čerez ob’jednannja bagaťoh zusyľ možna robyty jakiś pidryvni zminy.

Platformu, jaku Fyljuk stvoryv iz odnodumcjamy, nazvaly «Teple misto»:

— Ce — platforma dlja riznyh iniciatyv ta synergiї miž nymy. My namagajemosja identyfikuvaty buď-kogo progresyvnogo v misti j poza nym, jakščo u cyh ljudej može buty interes do Ivano-Frankivśka. Probujemo šukaty točky dotyku, zdijsnjuvaty spiľni kroky i ruhatysja vpered.

Naša golovna meta — rozvertaty ljudej z očikuvannja, ščo «htoś pryjde i za nas zrobyť», do pozyciї «a davajte podumajemo, ščo my zaraz možemo zrobyty razom».

Jurij Fyljuk, «Teple misto»: «Naša golovna meta — navčyty ljudej ne čekaty, ščo "htoś vse zrobyť"»

Jak pracjuje komanda

Polovyna komandy «Teplogo mista» zaraz znahodyťsja ne v Ivano-Frankivśku. V organizaciї je nagljadova rada ta instytucijnisť vzajemyn:

— Nam vdalosja ob’jednaty 65 biznesiv. Na śogodni vony pidtrymujuť platformu na instytucijnomu rivni, ne lyše finansovo. Ce — vyključno cinnisne ob’jednannja.

Pro peršyj Urban Space

Jak rozpovidaje Fyljuk, dlja zapusku peršogo restoranu ob’jednaly 100 ljudej, kožnyj z nyh zrobyv svij grošovyj vnesok. Sered spivzasnovnykiv opynylysja predstavnyky duže riznyh sektoriv suspiľstva — vid studentiv do nardepiv, bagato pidpryjemciv. Je takož sered nyh i predstavnyky gromadśkogo sektoru ta kuľtury:

Čytajte takož: Urban Space 100 rozpočav pryjom zajavok na ğranty dlja nekomercijnyh proektiv

— U restorani Urban Space 100 ščoodnja na podijevomu majdančyku vidbuvajuťsja dyskusijni paneli, prezentaciї, pres-konferenciї, koncerty. Je tut takož kafe-bar. Pracjujemo z 6 ranku, tomu v nas šyrokyj asorytment — vid snidankiv do večirok. Je magazyn ukraїnśkyh sučasnyh brendiv — my pidtrymujemo sučasnogo ukraїnśkogo vyrobynka. Tut takož roztašovano Urban Space Radio. Ce — prozora studija, jaka znahodyťsja v zakladi gromadśkogo harčuvannja. Usi vidviduvači možuť protjagom dnja bačyty, jak tam stvorjujeťsja kontent. Ce — onlajn radio pro rozvytok mist u sučasnyj sposib.

Za slovamy Fyljuka, restoran ta organizacija pracjuje vže try z polovynoju roky. 70 proektiv miśkogo rozvytku za cej čas bulo profinansovano. Rišennja pro te, kudy skeruvaty košty, pryjmajuť usi 100 zasnovnykiv. Ščokvartalu vony zbyrajuťsja i golosujuť biľšistju golosiv za te, jaki proekty vartoJurij Fyljuk, «Teple misto»: «Naša golovna meta — navčyty ljudej ne čekaty, ščo "htoś vse zrobyť"» 1Urban Space 100 vydilyv 226 tys grn na proekty v Ivano-Frankivśku pidtrymaty. Ideja vyjavylasja populjarnoju ne lyše u misti:

— My otrymaly ponad 250 zapytiv na replikaciju ćogo dosvidu z 15 kraїn svitu j počaly rozbudovuvaty mereži. Perša naša sociaľna franšyza — Urban Space 500Jurij Fyljuk, «Teple misto»: «Naša golovna meta — navčyty ljudej ne čekaty, ščo "htoś vse zrobyť"» 2Restoran Urban Space 500 vidkryjuť v istoryčnomu centri Kyjeva u Kyjevi.

Jurij Fyljuk, «Teple misto»: «Naša golovna meta — navčyty ljudej ne čekaty, ščo "htoś vse zrobyť"»

Pro koncepciї vizuaľnogo stylju mista

— Postradjanśka systema pojasnjuje čitko, jak ne možna robyty, ale ne pojasnjuje zrozumilym i prostym sposobom, a jak že treba. My zrobyly vizualizaciju stylju vyvisok, prezentuvaly cju koncepciju pidpryjemcjam — j otrymaly odrazu 11 zamovleń. Tož buly zmušeni vzjaty v štat dyzajnera-arhitektora, jakyj bezkoštovno za zapytom pidpryjemciv vže 4 roky rozrobljaje ci pasporty dlja fasadiv. Prote ostannim časom potik zapytiv zris, i my vže samotužky ne možemo z nym uporatysja.

Pro ideaľnu vulycju ta sprobu peretvoryty staryj zavod na centr innovacij

Jak zaznačyv Fyljuk, ideja proektu «Ideaľnoї vulyci» bula na starti dijaľnosti «Teplogo mista», ale čerez nyzku pryčyn bulo vyrišeno vidmovytysja vid cijeї ideї:

— Bjudžet dlja stvorennja takoї vulyci velyčeznyj, a funkcija jogo statyčna, i my perejšly na inši reči. Misto — ce organizm, a ty jak pidpryjemeć maješ obyraty taki točky, de ty minimum vklav, a aktyvizacija pišla po vśomu organizmu. Zagalom za 4 roky nam vdalosja realizuvaty ponad 300 proektiv.

Zaraz komanda «Teplogo mista» šljahom pojednannja biznes- ta sociaľnyh interesiv hoče realizuvaty novyj proekt — daty nove žyttja zavodu «Promprylad». Jdeťsja pro zalučennja bagaťoh spivinvestoriv — adže počynannja ščodo peretvorennja ćogo razu peredbačaje vartisť proektu v $23 mln:

— Ce — taka sobi revoljucija seredńogo klasu v Ukraїni. Taki ambiciї poky ščo možuť sobi dozvolyty biľšoju miroju lyše postaligarhični kapitaly. Ale my sprobujemo zminyty cju praktyku hoča by na rivni okremogo mista čy regionu. Šukajemo dekiľka tysjač spivinvestoriv, i virymo, ščo nam ce vdasťsja.

Foto obkladynky: Olena Serilko

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: