fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

8 vyslovljuvań Levka Luk’janenka pro možlyvosti, boroťbu ta rozvytok

8 висловлювань Левка Лук'яненка про можливості, боротьбу та розвиток
7 lypnja, na 90-mu roci žyttja pomer ukraїnśkyj dysydent, gromadśkyj dijač Levko Luk’janenko. Vin buv odnym zi spivavtoriv Akta pro nezaležnisť Ukraїny, progološenogo u 1991 roci
7 липня, на 90-му році життя помер український дисидент, громадський діяч Левко Лук’яненко. Він був одним зі співавторів Акта про незалежність України, проголошеного у 1991 році
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Історична постать, видатний діяч, контраверсійний за висловлюваннями та дуже часто незручний не лише імперській комуністичній системі, але й цілком ліберальній пост-радянській — Левко Лукяненко для частини співвітчизників був синонімом незламності духу (бо мало хто пережив 27 років таборів + вирок на розстріл просто за те, що не погоджувався визнати радянську окупацію), для частини — політиком, для частини — філософом. Серед усього, що було і буде про нього сказане й написане, ми обрали 8 цитат, які найбільш повно відображають бачення ним певних історичних, культурних та суспільних особливостей України на сучасному її етапі. Про проголошення незалежності України. — 23 серпня 1991 року в мою голову прийшла найважливіша думка. Ми обговорювали порядок денний на 24 серпня. І я запропонував проголосити Україну незалежною державою. Якби я промовчав, то ми б наступного дня ухвалювали закони Української радянської соціалістичної республіки. Що сталося далі? Після проголошення незалежності почала діяти арифметика.Так, комуністи проголосували за незалежність. Але залишилися при владі. Хто б їх усунув? Самі себе вони не усунуть. А опозиції була третя частина. Тому закони проходили в їхній редакції, а не нашій. І ми втратили вплив. В України не вийшло переходу від колоніального стану до незалежності. Було переповзання. Воно до сьогоднішнього дня не завершилося.. . . Про те, чи можливі швидкі реформи. — Мойсей виводив євреїв з єгипетської неволі 40 років. Водив їх по пустелі, поки не померли старі люди і не народилося нове, вільне покоління. Старе ж тягнуло в Єгипет, бо там давали їсти і роботу. От у нас є нове покоління, яке народжується в умовах свободи. Прискорити прогрес майже неможливо.. . . Про міграцію та економічні проблеми. — Через те, що Україною 20 років керували не патріотичні сили, а люди, виховані в антиукраїнському дусі, вони розікрали величезний промисловий потенціал, розтягнули його, знищили на догоду комусь, збільшили конкурентів української галузі. Але навіть попри те, що 5 млн українців змушені були покинути батьківщину і поїхати за кордон у пошуках кусня хліба, у цьому є й позитивний момент. Бо всі ці люди тепер є так би мовити дипломатами від України, вони знайомлять світ з Україною, з їхніх уст й іспанці, і португальці, і мешканці інших країн дізнаються, що ми маємо окрему мову, окремі традиції. Це так само важливо для утвердження української нації у світі.. . . Про інтернаціональне та національне. — У світі кожен народ знає, що от його батьківщина, ось його держава, ось його влада, яка дбає про добро цього народу. Тому в світі панує національний егоїзм. А ми – інтернаціоналісти, ми не готові до захисту України. 25 років ще малувато, щоб ми усвідомили, що тільки полюбивши цю країну, тільки організувавшись у межах України – ми почнемо відроджуватися.. . . Про уроки історії. — Той, хто каже, що незалежність впала нам з неба, не знає, що ми діставали по 10 років тюрми і заслання.. . . — Корені сучасних проблем лежать у минулому.. . . Про завдання для молодого покоління. — Ми з вами дивимося на те, як у нашій Україні народжується громадянське суспільство. Українці вже не бояться і мають відвагу виявляти ініціативу.. . . — Завдання молодої інтелігенції – бути активними у теперішньому політичному і громадському житті. Є крайнощі. Є люди, які закликають до зброї, зробити якийсь державний переворот і замінити владу, наставити когось іншого. Але розумніші люди їх стримують, тому що підняти зброю легко, важко потім зупинитися. Політика вимагає політичної боротьби. Само не зробиться ніщо. Якщо нація хоче, щоб були зміни, вона мусить працювати, вона мусить боротися.. . . Раніше ми публікували добірку прикладів, як у суспільно-політичному житті Німеччини враховують сучасні технологічні тренди.
08.07.2018,19:00
0
skrinšot iz YouTube

Istoryčna postať, vydatnyj dijač, kontraversijnyj za vyslovljuvannjamy ta duže často «nezručnyj» ne lyše imperśkij komunistyčnij systemi, ale j cilkom «liberaľnij» post-radjanśkij — Levko Luk’janenko dlja častyny spivvitčyznykiv buv synonimom nezlamnosti duhu (bo malo hto perežyv 27 rokiv taboriv + vyrok na rozstril prosto za te, ščo ne pogodžuvavsja vyznaty radjanśku okupaciju), dlja častyny — politykom, dlja častyny — filosofom. Sered uśogo, ščo bulo i bude pro ńogo skazane j napysane, my obraly 8 cytat, jaki najbiľš povno vidobražajuť bačennja nym pevnyh istoryčnyh, kuľturnyh ta suspiľnyh osoblyvostej Ukraїny na sučasnomu її etapi.

Pro progološennja nezaležnosti Ukraїny

— 23 serpnja 1991 roku v moju golovu pryjšla najvažlyviša dumka. My obgovorjuvaly porjadok dennyj na 24 serpnja. I ja zaproponuvav progolosyty Ukraїnu nezaležnoju deržavoju. Jakby ja promovčav, to my b nastupnogo dnja uhvaljuvaly zakony Ukraїnśkoї radjanśkoї socialistyčnoї respubliky. Ščo stalosja dali? Pislja progološennja nezaležnosti počala dijaty aryfmetyka.Tak, komunisty progolosuvaly za nezaležnisť. Ale zalyšylysja pry vladi. Hto b їh usunuv? Sami sebe vony ne usunuť. A opozyciї bula tretja častyna. Tomu zakony prohodyly v їhnij redakciї, a ne našij. I my vtratyly vplyv. V Ukraїny ne vyjšlo perehodu vid koloniaľnogo stanu do nezaležnosti. Bulo perepovzannja. Vono do śogodnišńogo dnja ne zaveršylosja.

Pro te, čy možlyvi švydki reformy

— Mojsej vyvodyv jevreїv z jegypetśkoї nevoli 40 rokiv. Vodyv їh po pusteli, poky ne pomerly stari ljudy i ne narodylosja nove, viľne pokolinnja. Stare ž tjagnulo v Jegypet, bo tam davaly їsty i robotu. Ot u nas je nove pokolinnja, jake narodžujeťsja v umovah svobody. Pryskoryty progres majže nemožlyvo.

Pro migraciju ta ekonomični problemy

— Čerez te, ščo Ukraїnoju 20 rokiv keruvaly ne patriotyčni syly, a ljudy, vyhovani v antyukraїnśkomu dusi, vony rozikraly velyčeznyj promyslovyj potencial, roztjagnuly jogo, znyščyly na dogodu komuś, zbiľšyly konkurentiv ukraїnśkoї galuzi. Ale naviť popry te, ščo 5 mln ukraїnciv zmušeni buly pokynuty baťkivščynu i poїhaty za kordon u pošukah kusnja hliba, u ćomu je j pozytyvnyj moment. Bo vsi ci ljudy teper je tak by movyty dyplomatamy vid Ukraїny, vony znajomljať svit z Ukraїnoju, z їhnih ust j ispanci, i portugaľci, i meškanci inšyh kraїn diznajuťsja, ščo my majemo okremu movu, okremi tradyciї. Ce tak samo važlyvo dlja utverdžennja ukraїnśkoї naciї u sviti.

Pro internacionaľne ta nacionaľne

— U sviti kožen narod znaje, ščo ot jogo baťkivščyna, oś jogo deržava, oś jogo vlada, jaka dbaje pro dobro ćogo narodu. Tomu v sviti panuje nacionaľnyj egoїzm. A my – internacionalisty, my ne gotovi do zahystu Ukraїny. 25 rokiv šče maluvato, ščob my usvidomyly, ščo tiľky poljubyvšy cju kraїnu, tiľky organizuvavšyś u mežah Ukraїny – my počnemo vidrodžuvatysja.

Pro uroky istoriї

— Toj, hto kaže, ščo nezaležnisť vpala nam z neba, ne znaje, ščo my distavaly po 10 rokiv tjurmy i zaslannja.

— Koreni sučasnyh problem ležať u mynulomu.

Pro zavdannja dlja molodogo pokolinnja

— My z vamy dyvymosja na te, jak u našij Ukraїni narodžujeťsja gromadjanśke suspiľstvo. Ukraїnci vže ne bojaťsja i majuť vidvagu vyjavljaty iniciatyvu.

— Zavdannja molodoї inteligenciї – buty aktyvnymy u teperišńomu polityčnomu i gromadśkomu žytti. Je krajnošči. Je ljudy, jaki zaklykajuť do zbroї, zrobyty jakyjś deržavnyj perevorot i zaminyty vladu, nastavyty kogoś inšogo. Ale rozumniši ljudy їh strymujuť, tomu ščo pidnjaty zbroju legko, važko potim zupynytysja. Polityka vymagaje polityčnoї boroťby. Samo ne zrobyťsja niščo. Jakščo nacija hoče, ščob buly zminy, vona musyť pracjuvaty, vona musyť borotysja.

Raniše my publikuvaly8 vyslovljuvań Levka Luk'janenka pro možlyvosti, boroťbu ta rozvytok 1Jak nimećki parlamentari vrahovujuť nauku ta IT u peredvyborčyh peregonah dobirku prykladiv, jak u suspiľno-polityčnomu žytti Nimeččyny vrahovujuť sučasni tehnologični trendy.

Teğy: video, dobirky, ljudy

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: