fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

6688 vidtinkiv nedalekogljadnosti, abo Čergovyj zakon «pro blokuvannja sajtiv»

6688 відтінків недалекоглядності, або Черговий закон «про блокування сайтів»

Ukraїnśkyj parlament «zavys nad prirvoju»: z odnogo boku, duže vže hočeťsja posylyty kontroľ nad socmerežamy ta sajtamy, adže rejtyngy providnyh partij sered molodi zalyšajuťsja nyźkymy, a rozumnyj vyboreć vse biľše krytykuje i spravedlyvo vkazuje na prorahunky, aniž vyhvaljaje. Z inšogo — uvimknuvšy mehanizm blokuvannja bez sudu, ryzykujuť i tymy zalyškamy rejtyngiv, jaki šče zalyšylysja. A do vyboriv — trohy biľše pivroku
Український парламент «завис над прірвою»: з одного боку, дуже вже хочеться посилити контроль над соцмережами та сайтами, адже рейтинги провідних партій серед молоді залишаються низькими, а розумний виборець все більше критикує і справедливо вказує на прорахунки, аніж вихваляє. З іншого — увімкнувши механізм блокування без суду, ризикують і тими залишками рейтингів, які ще залишилися. А до виборів — трохи більше півроку
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Законопроект №6688, про який ми вже згадували у нашому подкасті, пропонує ввести блокування будь-яких веб-ресурсів на 48 год без дозволу суду. Скільки часу експерти не пояснювали, що цього робити не можна, Комітет з питань національної безпеки та оборони 4 липня 2018-го схвалили і передали до парламентської зали. Депутати рекомендували прийняти закон у першому читанні,а потім повернути на доопрацювання. На голосування у першому читанні втім так не змогли поставити — отже, надія на здоровий ґлузд є. Чи суто українська є звичка забороняти? Ні. Чи наближаємося ми в цих діях до північно-східних сусідів? Так. Чи привід це для паніки? Ні, але це — нагадування, що громадянському суспільству, інноваційному бізнесу та представникам онлайн-медіа розслаблятися дуже рано навіть за 4 роки після повалення диктатури Януковича. Хоча очільнику одного українського силового відомства дуже подобається теза підкоряйся, а потім оскаржуй, у цивілізованому світі — до якого вже 4 роки прагне Україна, запроваджуючи законодавство відповідно до норм та положень ЄС, — немає місця подібним принципам. Навіть найзапекліші прихильники вишивано-рушничкового укрнету усвідомлюють, що рішення Європейського суду з прав людини та Конвенція про права і свободи людини в Україні чинні — а менше ніж за рік до виборів президента ще й підсилюються перебуванням усієї гілки законодавчої та виконавчої влади під збільшувальним склом правозахисних органів та міжнародних інституцій. У гонитві за збільшенням рейтингу серед ура-патріотичної частини населення завжди є ризик підмінити поняття — і запровадити для певних силових структур практику маски-шоу вже не через податкові та фінансові питання (тим більше, що чинний Премєр-міністр зробив силовикам за це суворе а-та-та), а через викриття у фінансуванні чи інформаційній підтримці неправильного сайту. Яким чином визначатимуть без суду, що конкретний сайт шкодить інтересам держави? Коли секретар РНБО в інтернеті публічно цитує Біблію і ставить її на один щабель із Конституцією (де прописано, що Україна — світська держава), чи шкодить він інтересам держави? А якщо так, то чи блокуватимуть — наприклад — Facebook, яким як відомо, користуються не лише запеклі прихильники ікон та рушників, червоної калини та маминої пісні, але й сепаратисти та помічники окупаційних адміністрацій на Сході? Питання, ясна річ, риторичне. Уся ситуація, що розгортається, нагадує горезвісний закон 404, який за часів становлення Януковича намагалися накинути для боротьби з неправильними медіа, компаніями та командами і навіть цілими суспільними рухами в інтернеті. Але як відомо, варто лише прийняти постанову про заборону вдягати каструлі на голову під час мітингів, як до вечора Хрещатиком ходитимуть вже сотні людей у домашніх казанках на потилиці (хто забув — вам на машину часу і прямо в січень 2014 року). Саме тому спроба підкорити інтернет та зачистити інформаційне поле аби не було реваншу чи не було проросійських настроїв виглядає як чергова невдала відмовка тих, хто насправді хоче реставрувати диктатуру — лиш у її помякшеному варіанті. Буде вкрай дивним, якщо людина, котра має потім поставити вирішальний підпис на цьому законопроекті, цього не усвідомлює. Блокування доступу до інформресурсів стане ще одним видом санкцій, кажуть співавтори законопроекту. Проте найцікавіше положення заховане всередині. Виявляється, ппровайдерів телекомунікацій планують зобовязати за власні гроші закуповувати та встановлювати технічні засоби, необхідні для блокування доступу до інформаційних ресурсів, а також обмеження і припинення надання телекомунікаційних послуг. Тут нам далеко за прикладом абсурдності цього рішення і ходити не треба: по інший бік поребрика днями почав діяти так званий закон Ярової — на виконання якого досі немає обладнання, бо воно за тамтешніми законами не пройшло сертифікацію. Відчуваєте, як у повітрі пахне мільйонами за тендери на закупівлю? А потім ще мільйонами — за встановлення цього обладнання і за його обслуговування, і податками, і платежами. Частину з яких потім перекладуть на бізнес. Не найкращий варіант для влади перед виборами, рейтинги на яких у неї поки що — якщо вірити різним, навіть часто протилежним — соціологічним прогнозам поки що невисокі. А додаткові витрати бізнесу неминуче обернуться збільшенням цін на послуги — і зростанням тарифів інтернету та мобільного звязку. І це на тлі скарг на якість останнього, які навіть премєр встиг озвучити минулого місяця. Ну і головна вишенька на торті фантазій захисників України із депатутськими кнопками — Кримінальний кодекс України пропонується доповнити новою статтею, відповідно до якої підставою для блокування інформаційного ресурсу та вилучення з нього інформації за рішенням суду буде поширення через цей ресурс інформації, з використанням якої відбуваються тяжкі і особливо тяжкі злочини. На часі запитати, чи памятає більша частина нардепів, котрі потрапили до парламенту внаслідок подій зими 2014 року, що за тогочасним законодавством та низкою рішень уряду Арбузова учасників Революцій Гідності було визнано небезпечними злочинцями, а поширення закликів у соцмережах за законами 16 січня автоматично означало 3 роки тюрми умовно чи 5 із конфіскацією майна (залежно від рішення суду). Хто буде визначати тяжкість злочину завдяки використанню інформації тепер? Люди з білої будівлі під куполом, які вважають, що потрібно заборонити прояви сексуальної орієнтації на законодавчому рівні — а потім не можуть у телеефірі відповісти на запитання, хто такі гетеросексуали? Чи люди, які ухиляються від сплати податків на основі законних схем виведення компаній в офшори? Де той еталон, що дозволить спецслужбам (навіть не Кіберполіції, а СБУ) миттєво визначати, який сайт треба вимкнути тут і зараз? І чи справді всі члени Комітету та нардепи у залі настільки відсторонені від реалій, що не розуміють, що блокування російських компаній на тлі оборонної війни і блокування будь-яких компаній через забаганки окремих груп — це 2 різних блокування? Обговорення наших законотворців відбувається на тлі іншої цікавої новини. Європарламент проголосував проти поправок до закону, які могли запровадити цензуру мемів та авторського контенту в інтернеті. Йдеться про ст. 11 та 13 Директиви про авторське право Європейського Союзу. Згідно із ст. 13, яку планували запровадити, онлайн-платформи мали сканувати увесь контент до його публікації та виявляти у ньому порушення авторського права. А ст. 11 вимагала ліцензування посилань на першоджерела новин та запровадження плати за це. Тепер доповнення надіслано на повторний розгляд, і до цього питання європарламентарі повернуться у вересні 2018 року. Здоровий ґлузд у Європі переміг. Кажуть, Україна — це Європа. От і подивимося. Матеріал є авторською точкою зору і може не співпадати з офіційною позицією редакції
Реклама 👇 Замовити

Zakonoproekt №6688, pro jakyj my vže zgaduvaly u našomu podkasti, proponuje vvesty blokuvannja buď-jakyh veb-resursiv na 48 god bez dozvolu sudu. Skiľky času eksperty ne pojasnjuvaly, ščo ćogo robyty ne možna, Komitet z pytań nacionaľnoї bezpeky ta oborony 4 lypnja 2018-go shvalyly i peredaly do parlamentśkoї zaly. Deputaty rekomenduvaly pryjnjaty zakon u peršomu čytanni,a potim povernuty na doopracjuvannja. Na golosuvannja u peršomu čytanni vtim tak ne zmogly postavyty — otže, nadija na zdorovyj ğluzd je. Čy suto ukraїnśka je zvyčka «zaboronjaty»? Ni. Čy nablyžajemosja my v cyh dijah do pivnično-shidnyh susidiv? Tak. Čy pryvid ce dlja paniky? Ni, ale ce — nagaduvannja, ščo gromadjanśkomu suspiľstvu, innovacijnomu biznesu ta predstavnykam onlajn-media rozslabljatysja duže rano naviť za 4 roky pislja povalennja dyktatury Janukovyča.

Pole bytvy — rejtyngy

Hoča očiľnyku odnogo ukraїnśkogo sylovogo vidomstva duže podobajeťsja teza «pidkorjajsja, a potim oskaržuj», u cyvilizovanomu sviti — do jakogo vže 4 roky pragne Ukraїna, zaprovadžujučy zakonodavstvo vidpovidno do norm ta položeń JeS, — nemaje miscja podibnym pryncypam. Naviť najzapekliši pryhyľnyky vyšyvano-rušnyčkovogo ukrnetu usvidomljujuť, ščo rišennja Jevropejśkogo sudu z prav ljudyny ta Konvencija pro prava i svobody ljudyny v Ukraїni čynni — a menše niž za rik do vyboriv prezydenta šče j pidsyljujuťsja perebuvannjam usijeї gilky zakonodavčoї ta vykonavčoї vlady pid zbiľšuvaľnym sklom pravozahysnyh organiv ta mižnarodnyh instytucij.

Čytajte takož: Jak rozpiznaty fejkovi novyny ta statti

U gonytvi za zbiľšennjam rejtyngu sered ura-patriotyčnoї častyny naselennja zavždy je ryzyk pidminyty ponjattja — i zaprovadyty dlja pevnyh sylovyh struktur praktyku «masky-šou» vže ne čerez podatkovi ta finansovi pytannja (tym biľše, ščo čynnyj Prem’jer-ministr zrobyv sylovykam za ce suvore «a-ta-ta»), a čerez vykryttja u finansuvanni čy informacijnij pidtrymci «nepravyľnogo» sajtu. Jakym čynom vyznačatymuť bez sudu, ščo konkretnyj sajt škodyť interesam deržavy? Koly sekretar RNBO v interneti publično cytuje Bibliju i stavyť її na odyn ščabeľ iz Konstytucijeju (de propysano, ščo Ukraїna — svitśka deržava), čy škodyť vin interesam deržavy? A jakščo tak, to čy blokuvatymuť — napryklad — Facebook, jakym jak vidomo, korystujuťsja ne lyše zapekli pryhyľnyky ikon ta rušnykiv, červonoї kalyny ta mamynoї pisni, ale j separatysty ta pomičnyky okupacijnyh administracij na Shodi? Pytannja, jasna rič, rytoryčne.

Usja sytuacija, ščo rozgortajeťsja, nagaduje gorezvisnyj «zakon 404», jakyj za časiv stanovlennja Janukovyča namagalysja nakynuty dlja boroťby z «nepravyľnymy» media, kompanijamy ta komandamy i naviť cilymy suspiľnymy ruhamy v interneti. Ale jak vidomo, varto lyše pryjnjaty postanovu pro zaboronu vdjagaty kastruli na golovu pid čas mityngiv, jak do večora Hreščatykom hodytymuť vže sotni ljudej u domašnih kazankah na potylyci (hto zabuv — vam na mašynu času i prjamo v sičeń 2014 roku). Same tomu sproba pidkoryty internet ta začystyty informacijne pole «aby ne bulo revanšu» čy «ne bulo prorosijśkyh nastroїv» vygljadaje jak čergova nevdala vidmovka tyh, hto naspravdi hoče restavruvaty dyktaturu — lyš u її pom’jakšenomu varianti. Bude vkraj dyvnym, jakščo ljudyna, kotra maje potim postavyty vyrišaľnyj pidpys na ćomu zakonoproekti, ćogo ne usvidomljuje.

A bytymuť gryvneju. Tiľky ot kogo?

Blokuvannja dostupu do informresursiv stane šče odnym vydom sankcij, kažuť spivavtory zakonoproektu. Prote najcikaviše položennja zahovane vseredyni. Vyjavljajeťsja, pprovajderiv telekomunikacij planujuť zobov’jazaty za vlasni groši zakupovuvaty ta vstanovljuvaty tehnični zasoby, neobhidni dlja blokuvannja dostupu do informacijnyh resursiv, a takož obmežennja i prypynennja nadannja telekomunikacijnyh poslug.

Čytajte takož: Svoboda slova v epohu internetu — meži ta obmežennja

Tut nam daleko za prykladom absurdnosti ćogo rišennja i hodyty ne treba: po inšyj bik «porebryka» dnjamy počav dijaty tak zvanyj «zakon Jarovoї» — na vykonannja jakogo dosi nemaje obladnannja, bo vono za tamtešnimy zakonamy ne projšlo sertyfikaciju. Vidčuvajete, jak u povitri pahne miľjonamy za tendery na zakupivlju? A potim šče miľjonamy — za vstanovlennja ćogo obladnannja i za jogo obslugovuvannja, i podatkamy, i platežamy. Častynu z jakyh potim perekladuť na biznes. Ne najkraščyj variant dlja vlady pered vyboramy, rejtyngy na jakyh u neї poky ščo — jakščo viryty riznym, naviť často protyležnym — sociologičnym prognozam poky ščo nevysoki. A dodatkovi vytraty biznesu nemynuče obernuťsja zbiľšennjam cin na poslugy — i zrostannjam taryfiv internetu ta mobiľnogo zv’jazku. I ce na tli skarg na jakisť ostanńogo, jaki naviť prem’jer vstyg ozvučyty mynulogo misjacja.

Nu i golovna vyšeńka na torti fantazij «zahysnykiv Ukraїny» iz depatutśkymy knopkamy — Kryminaľnyj kodeks Ukraїny proponujeťsja dopovnyty novoju statteju, vidpovidno do jakoї pidstavoju dlja blokuvannja informacijnogo resursu ta vylučennja z ńogo informaciї za rišennjam sudu bude pošyrennja čerez cej resurs informaciї, «z vykorystannjam jakoї vidbuvajuťsja tjažki i osoblyvo tjažki zločyny». Na časi zapytaty, čy pam’jataje biľša častyna nardepiv, kotri potrapyly do parlamentu vnaslidok podij zymy 2014 roku, ščo za togočasnym zakonodavstvom ta nyzkoju rišeń urjadu Arbuzova učasnykiv Revoljucij Gidnosti bulo vyznano «nebezpečnymy zločyncjamy», a pošyrennja zaklykiv u socmerežah za «zakonamy 16 sičnja» avtomatyčno označalo 3 roky tjurmy umovno čy 5 iz konfiskacijeju majna (zaležno vid rišennja sudu).

Hto bude vyznačaty «tjažkisť zločynu zavdjaky vykorystannju informaciї» teper? Ljudy z biloї budivli pid kupolom, jaki vvažajuť, ščo potribno zaboronyty «projavy seksuaľnoї orijentaciї» na zakonodavčomu rivni — a potim ne možuť u teleefiri vidpovisty na zapytannja, hto taki geteroseksualy? Čy ljudy, jaki uhyljajuťsja vid splaty podatkiv na osnovi «zakonnyh» shem vyvedennja kompanij v ofšory? De toj «etalon», ščo dozvolyť specslužbam (naviť ne Kiberpoliciї, a SBU) myttjevo vyznačaty, jakyj sajt treba vymknuty tut i zaraz? I čy spravdi vsi členy Komitetu ta nardepy u zali nastiľky vidstoroneni vid realij, ščo ne rozumijuť, ščo blokuvannja rosijśkyh kompanij na tli oboronnoї vijny i blokuvannja buď-jakyh kompanij čerez zabaganky okremyh grup — ce 2 riznyh blokuvannja?

Pryvit iz JeS

Obgovorennja našyh zakonotvorciv vidbuvajeťsja na tli inšoї cikavoї novyny. Jevroparlament progolosuvav proty popravok do zakonu, jaki mogly zaprovadyty cenzuru memiv ta avtorśkogo kontentu v interneti. Jdeťsja pro st. 11 ta 13 «Dyrektyvy pro avtorśke pravo» Jevropejśkogo Sojuzu. Zgidno iz st. 13, jaku planuvaly zaprovadyty, onlajn-platformy maly skanuvaty uveś kontent do jogo publikaciї ta vyjavljaty u ńomu porušennja avtorśkogo prava. A st. 11 vymagala licenzuvannja posylań na peršodžerela novyn ta zaprovadžennja platy za ce. Teper dopovnennja nadislano na povtornyj rozgljad, i do ćogo pytannja jevroparlamentari povernuťsja u veresni 2018 roku. Zdorovyj ğluzd u Jevropi peremig. Kažuť, Ukraїna — ce Jevropa. Ot i podyvymosja.

Material je avtorśkoju točkoju zoru i može ne spivpadaty z oficijnoju pozycijeju redakciї

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: