fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Naši koľory: Vizuaľnyj kod ukraїnśkyh mist u 9 symvolah

Наші кольори: Візуальний код українських міст у 9 символах

Popry te, ščo u zagaľnovidomij «kryčalci» ukraїnśkyh vbolivaľnykiv naši koľory vyključno žovto-blakytni, naspravdi palitra mist Ukraїny ta vizuaľnyh symvoliv, ščo asocijujuťsja iz pevnymy koľoramy, je nabagato šyršoju
Попри те, що у загальновідомій «кричалці» українських вболівальників наші кольори виключно жовто-блакитні, насправді палітра міст України та візуальних символів, що асоціюються із певними кольорами, є набагато ширшою
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Напередодні Дня Конституції України — у якій і закріплено жовто-блакитні наші кольори — разом із вами ми спробуємо поглянути на те, з якими кольорами асоціюються певні візуальні символи міст та подій, знайомі кожному (або майже кожному) українцеві. Богдан. Корпорація-тезка гетьмана Хмельницького створила не менш контраверсійний спадок, — аніж згаданий гетьман, — який точно посяде десь окреме місце у підручниках. Прямокутні, жовті та геть не пристосовані для руху на великі відстані — але надзвичайно популярні, упізнавані та завішані рекламою вперемішку з образками, календарями та попередженнями про сплату за проїзд водію, автобуси Богдан давно вже вросли у візуальний код міської та приміської території, позначаючи собою Мандрівку, Пригоду, Транспорт та Філософію Життя одночасно. Насправді, ви не бачили транспортних реалій України, якщо ніколи о сьомій ранку не рушали приміським жовтим Богданом крізь куряву далеких від ідеалу, але таких своїх доріг десь в українській провінції. Жодні історії про каучсьорфінґ у Берліні чи блукання вуличками якого-небудь Амстердаму не йдуть у порівняння із жовтою (як сонце або жовток домашніх яєць, переданих дбайливою бабусею своїм онукам у передачці через водія) — жовтою романтикою жорсткого салону, гучною музикою зі збірника Весілля-2007 та розмовами сусідів, котрих одночасно поєднує та розєднує усе: від політичних уподобань до перемоги (чи програшу) футбольного клубу чи вартості цигарок цього місяця. Тут всі свої — навіть оті двоє дядьків, які гучно матюкаються на весь салон у задньому ряду. Динамо. Біло-синій самий сильний — хто не чув цієї фрази, той насправді ніколи не вболівав на стадіоні чи поза ним. До речі, однойменний стадіон із зими, що нас змінила асоціюється тепер не лише із футболом, але й з першими трагічним смертями і з ультрасами клубу, які були готові йти до кінця (на відміну від багатьох політиків із їхніми гучними заявами). Білий та синій — не лише на розах динамівських уболівальників, але й на палубах пароплавів та катерів на Дніпрі. А ще — як небо над українською столицею (принаймні там, де його не затуляють висотки чергових елітних ЖК, яких у тій же таки столиці за минулі років 5 істотно побільшало). Тут щокою редактора мала би скотится скупа патріотична сльоза, та для пафосних фраз ще добре придасться наступне поєднання кольорів. Від вишиванки до бойового стягу. Як ви знаєте, червоне — то любов, а чорне — то хіпхоп. Вишиванка (хай би що там не казали адепти какой-разніци та білінгвальні гіпстери) — це модний аксесуар, трендовий одяг (який можна поєднати практично будь-із яким сучасним одягом, якщо тільки змахнути зі своїх плечей стереотипний тягар уявлень про бабусину хату та краєзнавчі музеї) та один із найпотужніших візуальних кодів, якими ми володіємо у сучасних містах. Невипадково в останні дні проукраїнських мітингів у Донецьку та Луганську навесні 2014-го майже усі їхні учасники були у вишиванках — так, хоч і ризикуючи власною безпекою, можна було безпомилково упізнати своїх. Інший візуальний символ, що увібрав у себе червоне та чорне, довгий час асоціювався лише з малочисельними групами містян навіть у західних регіонах нашої країни — та вже із все того ж важкого 2014-го став символом оборонців і людей, що й досі стоять поблизу Східного кордону (хай би де той кордон нині не проходив). Стяг над позиціями своїх — завжди або жовто-блакитний, або червоно-чорний. Ще один візуальний код там, де ідентифікувати свого інколи означає зберегти собі життя. Монумент Батьківщина-Мати. Міський фольклор стверджує, що монумент навмисно розвернутий щитом та мечем у бік північно-східного сусіда, тому навіть здобув у народі прізвисько, що вказує на тих, хто не пройде в наш бік. Жарт чи історичний тролінг виявився вписаним у історичний контекст із 2014-го гостріше, аніж будь-коли. Батьківщина-Мати — наочний доказ того, що інколи навіть тоталітарне мистецтво з часом може набувати зовсім інших рис та акцентів, про які навіть не здогадувалися його творці. Дзеркально-срібний монумент височіє на київських пагорбах як нагадування про те, що усі війни рано чи пізно закінчуються — проте щит та меч далеко заховувати не варто. Два прапори двох народів. Можливо, ви так само, як й автор цих рядків, ніколи раніше не помічали, що прапор кримських татар та українців мають блакитні кольори. Два народи, що жили поруч протягом століть, згодом опинилися штучно розділеними, потім — не менш штучно поєднаними і знову штучно розрізненими. Крим, який — визнаймо чесно — ми не надто любили за курортний ажіотаж, надмірні ціни та засилля у ньому аж ніяк не кримських татар, але людей із ростовським та пітерським акцентом, вже 4 роки нагадує нам: у нас є спільний колір. Добре також памятати й про інші спільні риси, які нам ще знадобляться для побудови тих міст та селищ Криму, над якими будуть обидва стяги. Вежа ДАП. Сірий колір як бетон багатоповерхівок на околицях Донецька, як злітна смуга аеропорту ім. Прокофьєва — і як вежа ДАП, що на довгі майже 250 днів стала символом консолідації думок, прагнень, побажань, розмов у компаніях тих, кому не однаково, що буде з країною (чи то в окопах та БТРах, чи то в пабах за сотні й тисячі кілометрів від нуля). Зрештою, вони витримали, а бетон — ні. Інфраструктурний обєкт, що у нього було вкладено мільйони, котрий символізував нову й відкриту світові Україну в руках у тоталітарного та корумпованого керівника (який парадокс), було знищено тими ж, хто цього керівника підтримував. Коло людської байдужості та недалекоглядності до власних можливостей через вузькопартійні інтереси замкнулося — і залишився лише символ стійкості тих, завдяки кому нуль не проходить по Дніпру. Київські каштани. Меломани зі стажем загадають київську реп-групу початку нульових зі схожою назвою — але на щастя, мова не про неї. Під ними закохуються, відзначають весілля, випуски, бігають щороку, влаштовують веломарафони і навіть мітинги та паради. Хоча час не щадить нікого й нічого, ці дерева залишаються символом української сучасної столиці поруч із київським тортом та однойменним тістечком — і навіть мають маленький вуличний памятник, хай непомітний, проте знаковий у контексті цього міста. Знову цвітуть каштани, хвиля Дніпрова бє — і вам час до столиці. А восени вони товчуть по машинам лунко та дзвінко. Хоча каштани є у багатьох українських містах, стійкої асоціації за лінією дерево — символ там вони чомусь не набули. Революція, жилети комунальників і один футбольний клуб. Цікавий факт — 14 років тому прихильники шаликів цього кольору та футбольного клубу з цим кольором в емблемі були здебільшого запеклими антагоністами на вулицях українських міст. З тих пір суспільство пережило чимало змін, ще одну революцію, проголошення фанатського перемиря та майже цілковите забуття Помаранчевої революції як маскульт-явища. Кольори Шахтаря, що завжди асоціювалися з Донецьком, поступилися у загальній свідомості в силу подій іншим, не настільки позитивним символам та кольорам. Проте помаранчевого кольору українські міста не позбулися. Дитячі майданчики, дорожні жилети комунальників і святкові кульки під час міських урочистостей досі виграють усіма відтінками цього сонячного деполітизованого кольору. Інколи вміння забувати та йти далі працює краще, аніж вміння аналізувати й розбиратися у першопричинах. З цим кольором на вулицях наших міст сталося саме так. Кава. Чорний, темно-коричневий, усі відтінки цього спектру — не лише у горнятках чи меблях кавярень, але й на вивісках та в одязі. Україна переживає кавовий бум — кількість нових закладів стрімко зростає, люди нарешті починають розбиратися у тонкощах смаку; вроджений снобізм Галицького Пємонту поступається підприємницькій жилці та здатності швидко вчитися на помилках — і от уже добрі бариста зявляються не лише у Львові, а легенда про Кульчицького йде поступово у минули на користь нових, сучасних легенд та традицій кавової культури в українських містах. Що чекає на нас далі — блакитний океан можливостей для шанувальників ароматного напою, без якого більшість містян уже не уявляють свій ранок, чи багряний конкуренції закладів, котрим важливо додати зірочку у рейтингах чи пару цифр у фінансовому звіті? Побачимо вже незабаром.

Naperedodni Dnja Konstytuciї Ukraїny — u jakij i zakripleno «žovto-blakytni naši koľory» — razom iz vamy my sprobujemo pogljanuty na te, z jakymy koľoramy asocijujuťsja pevni vizuaľni symvoly mist ta podij, znajomi kožnomu (abo majže kožnomu) ukraїncevi.

Žovtyj — ta avtobusy «Bogdan»

«Bogdan»

Čytajte takož: Maršrutky v Kyjevi prosjať zaminyty avtobusamy

Korporacija-tezka geťmana Hmeľnyćkogo stvoryla ne menš kontraversijnyj spadok, — aniž zgadanyj geťman, — jakyj točno posjade deś okreme misce u pidručnykah. Prjamokutni, žovti ta geť ne prystosovani dlja ruhu na velyki vidstani — ale nadzvyčajno populjarni, upiznavani ta zavišani reklamoju vperemišku z obrazkamy, kalendarjamy ta poperedžennjamy pro splatu za proїzd vodiju, avtobusy «Bogdan» davno vže vrosly u vizuaľnyj kod miśkoї ta prymiśkoї terytoriї, poznačajučy soboju Mandrivku, Prygodu, Transport ta Filosofiju Žyttja odnočasno.

Naspravdi, vy ne bačyly transportnyh realij Ukraїny, jakščo nikoly o śomij ranku ne rušaly prymiśkym žovtym «Bogdanom» kriź kurjavu dalekyh vid idealu, ale takyh «svoїh» dorig deś v ukraїnśkij provinciї. Žodni istoriї pro kaučśorfinğ u Berlini čy blukannja vulyčkamy jakogo-nebuď Amsterdamu ne jduť u porivnjannja iz žovtoju (jak sonce abo žovtok domašnih jajeć, peredanyh dbajlyvoju babuseju svoїm onukam u «peredačci» čerez vodija) — žovtoju romantykoju žorstkogo salonu, gučnoju muzykoju zi zbirnyka «Vesillja-2007» ta rozmovamy susidiv, kotryh odnočasno pojednuje ta roz’jednuje use: vid polityčnyh upodobań do peremogy (čy prograšu) futboľnogo klubu čy vartosti cygarok ćogo misjacja. Tut vsi «svoї» — naviť oti dvoje djaďkiv, jaki gučno matjukajuťsja na veś salon u zadńomu rjadu.

Bilyj i synij — ta «Dynamo»

«Dynamo»

Čytajte takož: Vid dyktatury do novyh pasportiv — hronologija otrymannja bezvizu iz JeS

«Bilo-synij samyj syľnyj» — hto ne čuv cijeї frazy, toj naspravdi nikoly ne vbolivav na stadioni čy poza nym. Do reči, odnojmennyj stadion iz «zymy, ščo nas zminyla» asocijujeťsja teper ne lyše iz futbolom, ale j z peršymy tragičnym smertjamy i z uľtrasamy klubu, jaki buly gotovi jty do kincja (na vidminu vid bagaťoh politykiv iz їhnimy gučnymy zajavamy).

Bilyj ta synij — ne lyše na «rozah» dynamivśkyh ubolivaľnykiv, ale j na palubah paroplaviv ta kateriv na Dnipri. A šče — jak nebo nad ukraїnśkoju stolyceju (prynajmni tam, de jogo ne zatuljajuť «vysotky» čergovyh elitnyh ŽK, jakyh u tij že taky stolyci za mynuli rokiv 5 istotno pobiľšalo). Tut ščokoju redaktora mala by skotytsja skupa patriotyčna sľoza, ta dlja pafosnyh fraz šče dobre prydasťsja nastupne pojednannja koľoriv.

Červonyj ta čornyj — vid vyšyvanky do bojovogo stjagu

Vid vyšyvanky do bojovogo stjagu

Čytajte takož: Istorija «Plastu» z’javylasja u vygljadi Facebook-storinky

Jak vy znajete, «červone — to ljubov, a čorne — to hiphop». Vyšyvanka (haj by ščo tam ne kazaly adepty «kakoj-raznicy» ta bilingvaľni gipstery) — ce modnyj aksesuar, trendovyj odjag (jakyj možna pojednaty praktyčno buď-iz jakym sučasnym odjagom, jakščo tiľky zmahnuty zi svoїh plečej stereotypnyj tjagar ujavleń pro babusynu hatu ta krajeznavči muzeї) ta odyn iz najpotužnišyh vizuaľnyh kodiv, jakymy my volodijemo u sučasnyh mistah. Nevypadkovo v ostanni dni proukraїnśkyh mityngiv u Donećku ta Luganśku navesni 2014-go majže usi їhni učasnyky buly u vyšyvankah — tak, hoč i ryzykujučy vlasnoju bezpekoju, možna bulo bezpomylkovo upiznaty svoїh.

Inšyj vizuaľnyj symvol, ščo uvibrav u sebe červone ta čorne, dovgyj čas asocijuvavsja lyše z maločyseľnymy grupamy mistjan naviť u zahidnyh regionah našoї kraїny — ta vže iz vse togo ž važkogo 2014-go stav symvolom oboronciv i ljudej, ščo j dosi stojať poblyzu Shidnogo kordonu (haj by de toj kordon nyni ne prohodyv). Stjag nad pozycijamy «svoїh» — zavždy abo žovto-blakytnyj, abo červono-čornyj. Šče odyn vizuaľnyj kod tam, de identyfikuvaty «svogo» inkoly označaje zberegty sobi žyttja.

Sribljastyj — ta monument Baťkivščyni-Materi

Monument «Baťkivščyna-Maty»

Čytajte takož: «Proguljanka z baťkom» — ukraїnśkyj DJ zapustyv seriju audioekskursij Kyjevom

Miśkyj foľklor stverdžuje, ščo monument navmysno rozvernutyj ščytom ta mečem u bik pivnično-shidnogo susida, tomu naviť zdobuv u narodi prizvyśko, ščo vkazuje na tyh, hto «ne projde» v naš bik. Žart čy istoryčnyj troling vyjavyvsja vpysanym u istoryčnyj kontekst iz 2014-go gostriše, aniž buď-koly. «Baťkivščyna-Maty» — naočnyj dokaz togo, ščo inkoly naviť totalitarne mystectvo z časom može nabuvaty zovsim inšyh rys ta akcentiv, pro jaki naviť ne zdogaduvalysja jogo tvorci. Dzerkaľno-sribnyj monument vysočije na kyїvśkyh pagorbah jak nagaduvannja pro te, ščo usi vijny rano čy pizno zakinčujuťsja — prote ščyt ta meč daleko zahovuvaty ne varto.

Dva prapory dvoh narodiv

Dva prapory dvoh narodiv

Čytajte takož: U Facebook zapustyly foto-flešmob «Mij prapor»

Možlyvo, vy tak samo, jak j avtor cyh rjadkiv, nikoly raniše ne pomičaly, ščo prapor krymśkyh tatar ta ukraїnciv majuť blakytni koľory. Dva narody, ščo žyly poruč protjagom stoliť, zgodom opynylysja štučno rozdilenymy, potim — ne menš štučno pojednanymy i znovu štučno rozriznenymy. Krym, jakyj — vyznajmo česno — my ne nadto ljubyly za kurortnyj ažiotaž, nadmirni ciny ta zasyllja u ńomu až nijak ne krymśkyh tatar, ale ljudej iz rostovśkym ta piterśkym akcentom, vže 4 roky nagaduje nam: u nas je spiľnyj kolir. Dobre takož pam’jataty j pro inši spiľni rysy, jaki nam šče znadobljaťsja dlja pobudovy tyh mist ta selyšč Krymu, nad jakymy buduť obydva stjagy.

Veža DAP

Veža DAP

Čytajte takož: «Kropyva», «Myslyveć» ta imitacija vijny – jakymy tehnologijamy ozbroїly ZSU

Siryj kolir jak beton bagatopoverhivok na okolycjah Donećka, jak zlitna smuga aeroportu im. Prokofjeva — i jak veža DAP, ščo na dovgi majže 250 dniv stala symvolom konsolidaciї dumok, pragneń, pobažań, rozmov u kompanijah tyh, komu ne odnakovo, ščo bude z kraїnoju (čy to v okopah ta BTRah, čy to v pabah za sotni j tysjači kilometriv vid «nulja»). Zreštoju, vony vytrymaly, a beton — ni. Infrastrukturnyj ob’jekt, ščo u ńogo bulo vkladeno miľjony, kotryj symvolizuvav novu j vidkrytu svitovi Ukraїnu v rukah u totalitarnogo ta korumpovanogo kerivnyka (jakyj paradoks), bulo znyščeno tymy ž, hto ćogo kerivnyka pidtrymuvav. Kolo ljudśkoї bajdužosti ta nedalekogljadnosti do vlasnyh možlyvostej čerez vuźkopartijni interesy zamknulosja — i zalyšyvsja lyše symvol stijkosti tyh, zavdjaky komu «nuľ» ne prohodyť po Dnipru.

Kyїvśki kaštany

Kyїvśki kaštany

Čytajte takož: Kyjanam proponujuť ozelenennja iz «Posady derevo»

Melomany zi stažem zagadajuť kyїvśku rep-grupu počatku «nuľovyh» zi shožoju nazvoju — ale na ščastja, mova ne pro neї. Pid nymy zakohujuťsja, vidznačajuť vesillja, vypusky, bigajuť ščoroku, vlaštovujuť velomarafony i naviť mityngy ta parady. Hoča čas ne ščadyť nikogo j ničogo, ci dereva zalyšajuťsja symvolom ukraїnśkoї sučasnoї stolyci poruč iz kyїvśkym tortom ta odnojmennym tistečkom — i naviť majuť maleńkyj vulyčnyj pam’jatnyk, haj nepomitnyj, prote znakovyj u konteksti ćogo mista.

Znovu cvituť kaštany, hvylja Dniprova b’je — i vam čas do stolyci. A voseny vony tovčuť po mašynam lunko ta dzvinko. Hoča kaštany je u bagaťoh ukraїnśkyh mistah, stijkoї asociaciї za linijeju «derevo — symvol» tam vony čomuś ne nabuly.

Revoljucija, žylety komunaľnykiv i odyn futboľnyj klub

Revoljucija, žylety komunaľnykiv i odyn futboľnyj klub

Čytajte takož: U Kyjevi proponujuť bezkoštovne žytlo dlja futboľnyh faniv

Cikavyj fakt — 14 rokiv tomu pryhyľnyky šalykiv ćogo koľoru ta futboľnogo klubu z cym koľorom v emblemi buly zdebiľšogo zapeklymy antagonistamy na vulycjah ukraїnśkyh mist. Z tyh pir suspiľstvo perežylo čymalo zmin, šče odnu revoljuciju, progološennja fanatśkogo peremyr’ja ta majže cilkovyte zabuttja Pomarančevoї revoljuciї jak maskuľt-javyšča. Koľory «Šahtarja», ščo zavždy asocijuvalysja z Donećkom, postupylysja u zagaľnij svidomosti v sylu podij inšym, ne nastiľky pozytyvnym symvolam ta koľoram.

Prote pomarančevogo koľoru ukraїnśki mista ne pozbulysja. Dytjači majdančyky, dorožni žylety komunaľnykiv i svjatkovi kuľky pid čas miśkyh uročystostej dosi vygrajuť usima vidtinkamy ćogo sonjačnogo depolityzovanogo koľoru. Inkoly vminnja zabuvaty ta jty dali pracjuje krašče, aniž vminnja analizuvaty j rozbyratysja u peršopryčynah. Z cym koľorom na vulycjah našyh mist stalosja same tak.

Kava

Kava

Čytajte takož: Spivzasnovnyk Coffee Brew Bike: «Kava —  ce synonim do slova “maržynaľnisť”»

Čornyj, temno-koryčnevyj, usi vidtinky ćogo spektru — ne lyše u gornjatkah čy mebljah kav’jareń, ale j na vyviskah ta v odjazi. Ukraїna perežyvaje kavovyj bum — kiľkisť novyh zakladiv strimko zrostaje, ljudy narešti počynajuť rozbyratysja u tonkoščah smaku; vrodženyj snobizm Galyćkogo P’jemontu postupajeťsja pidpryjemnyćkij žylci ta zdatnosti švydko včytysja na pomylkah — i ot uže dobri barysta z’javljajuťsja ne lyše u Lvovi, a legenda pro Kuľčyćkogo jde postupovo u mynuly na korysť novyh, sučasnyh legend ta tradycij kavovoї kuľtury v ukraїnśkyh mistah. Ščo čekaje na nas dali — blakytnyj okean možlyvostej dlja šanuvaľnykiv aromatnogo napoju, bez jakogo biľšisť mistjan uže ne ujavljajuť svij ranok, čy bagrjanyj konkurenciї zakladiv, kotrym važlyvo dodaty «ziročku» u rejtyngah čy paru cyfr u finansovomu zviti? Pobačymo vže nezabarom.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: