fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Spivzasnovnyk Coffee Brew Bike: «Kava —  ce synonim do slova “maržynaľnisť”»

Співзасновник Coffee Brew Bike: «Кава —  це синонім до слова “маржинальність”»

Pid zaporiźkym pekučym soncem zustričaju Oleksija Filippenkova. U svoї 20 rokiv hlopeć vže vstyg rozvynuty kiľka brendiv; najjaskravišyj z nyh — Coffee Brew Bike. Jak stvorjuvalasja velokav'jarnja ta ščo na praktyci vyvčyv pro kavovyj biznes,  Oleksij rozpovidaje za čaškoju uljublenoї fiľtr-kavy
Під запорізьким пекучим сонцем зустрічаю Олексія Філіппенкова. У свої 20 років хлопець вже встиг розвинути кілька брендів; найяскравіший з них — Coffee Brew Bike. Як створювалася велокав'ярня та що на практиці вивчив про кавовий бізнес,  Олексій розповідає за чашкою улюбленої фільтр-кави
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Почалася історія Coffee Brew Bike влітку 2016 року. Тоді, отримавши фінансування, 18-річний Олексій взявся за конструювання та створення першого кавового байку. А вже у 2017 ці кав’ярні приглянулися багатьом підприємцям України. За цей рік, немов гриби після зливи, в українських містах виник понад десяток новеньких велокав’ярень. Проте вже у грудні 2018-ого Олексій перейшов до іншого проекту — Майстерні пончиків. Як 20-річний хлопець став співзасновником велокавярні. Другокурсник Олексій мав багато вільного часу після пар: Я був активним студентом: тоді займався літнім кінотеатром і квіти продавав. Тоді, у 2016-ому, ідея спала на думку Віталію Івахову — власникові меблевого виробництва та фабрики кави Isla. Перебуваючи в Лос-Анжелесі, Івахов побачив незвичайні велокав’ярні: велосипеди, поєднані із кавовою машиною. Порівнюючи з застарілими українськими МАФами, підприємець зрозумів: оригінальна велосипедна ідея мала би прижитися на вулицях України. Займатися цим у Віталія не було часу, тому він запропонував мені партнерство: 50 на 50. В той момент я не злякався такої серйозної пропозиції, мені було дуже цікаво. З тих пір я не відвідую пари вже 2 роки, — зізнається Олексій. За його словами, його задачею було збудувати, перевірити в роботі концепцію велокавярні, розвинути мережу і, врешті-решт, продавати франшизу. Після 3 років підприємницької діяльності Олексій згадує: людей з очима, що горять, можна перерахувати на пальцях. А знайти за невеликі гроші таких — майже неможливо. Саме тому, каже, Івахов й обрав його, 18-річного студента, у партнери в цій новій справі. Шлях із початковим фінансуванням у 10 тис грн. Хлопці працювали вдвох: Олексій та його друг брали для розробки за основу шведський кавовий байк компанії Wheeles. Хоча конструктори й рівнялися на шведів, та український аналог довелося адаптували під наш ринок. Вся справа була у вартості: через дороговартісні матеріали (такі, як літій) шведський кавовий байк коштував втричі більше. Довелося зі звичайної сталі робити, бо в нас не було грошей на літій, — усміхається Олексій. . . Філіппенков каже: аби їздили на кавовому байку було зручніше, команда розробила дві моделі. Перша була без перемикання передач. Друга базується на системі Shimano, що має 24 передачі. З місця — в бій за продажі. Продаючи 2-3 місяці каву самостійно на вулицях Запоріжжя, засновники повністю відбили собівартість і навіть вийшли в плюс. Олексій розкриває карти: на його думку, на високі продажі вплинув саме зовнішній вигляд самого велосипеда (хоча й каву вони варять якісно). Лише уявіть: молодий хлопець їде Запоріжжям на синьому велосипеді з кавомашиною. Вже незабаром підприємець вирушив на профільну виставку до української столиці. Там до великого кавового стенду Isla підходило багацько люду. Олексій пригадує: зрозумівши, що ці велокавярні — об’єкт неприхованої уваги, в команді Coffee Brew Bike розпочали розробку франшизи. Франшиза, яку хотіли всі. Усього за 2 місяці команда продала першу партію велокавярень. Їхні кавобайки придбали підприємці з Вінниці, Дніпра, Одеси, Києва й навіть польського Ґданська. . — Фішка в тому, що ідея ця крута, а ціна — смішна: $1,5 тис за купівлю готового бізнесу, який може відбитися за 2-3 місяці. Ще й Isla безкоштовно давала кавомашину і власну каву!. Проте не все так просто, як хотілося би. По-перше, власнику кавового бізнесу на колесах потрібно самостійно знайти місце. Олексій, базуючись на власному досвіді, зауважує, що не у всіх містах України дають офіційні дозволи стояти з кавою. По-друге, такій велокавярні треба підключитися до електричного живлення. Це — наступний етап. Тут потрібно поспілкуватися з представниками обленерго. Потім потрібно виводити розетки на стовпах, а це — майже нереально. Філіппенков ділиться спостереженнями: Люди хочуть купити усе готове, і щоби воно одразу ж приносило прибуток. Такого не буває. Ті, хто реально захотіли, знаходили можливість впровадити цей бізнес. В основному, усі розташовуються на приватних територіях: торговельні центри, магазини тощо. Сумна історія про плагіаторів. Мій найулюбленіший приклад — це Coffee Jeans. Все відбувалося так: ми провели перемовини з чоловіком. Завершивши, ми спустилися до складу, де він захотів сфотографувати нашу велокавярню. Тоді це був по суті кістяк: велокаркас, обшитий фанерою. Я тоді не надав цьому значення —  та вже найближчим часом додзвонитися до нього я так і не зміг. А за 3 місяці моя знайома надсилає фото з київського Даринку, де стоїть аналогічний байк — лише з чужим брендуванням, — говорить Олексій. Справа була у тому, що збудувати свою кав’ярню за зразком закордонних колег, як це колись зробив Олексій, було просто. Проблема полягала ось у чому: багато деталей, які Олексій удосконалив, Coffee Jeans повторювали: наприклад, колеса, які в американців стоїть велике ззаду і мале спереду, Олексій вирішив робити однаковими. А ще він вигадав залізну деталь, яке захищає колесо від пошкоджень при ймовірному зіткненні з перешкодою чи іншим транспортним засобом. Пізніше Олексій і сам бував на Даринку, але плагіаторів не зустрів. Каже: Напевно, вони закрилися. . . Про кавовий бізнес в Україні. Підприємець змальовує ситуацію на ринку: на підйомі зараз ті, хто вибудовує серійну структуру. В основному це — представники франшиз, як, наприклад, Aroma Kava чи запорізькі Lavazza. Справа у тому, що франчайзери дійсно серйозно ставляться до маркетингу, сервісу та локацій, тому детально прописують ці моменти у своїх технічних картах: Ти купляєш запасний парашут, який вже хтось випробував на власній шкурі. Олексій вважає, що готові відомі бренди рятують молодий бізнес від можливого падіння: Це не гарантує, що твій бізнес точно піде вгору. Але так ти хоча би будеш у безпеці. Допускатимеш менше грубих помилок, які спіткають необізнаних підприємців на початку. Водночас, в Україні існує запит від іншої аудиторії. Це — альтернативна кава, або кавярні так званої третьої хвилі. Їх нині настільки багато, що Олексію здається, що ми підходимо до певної пікової точки: Деякі кавярні дуже перегинають палицю. Доходить до маячні: кажуть, що каву потрібно пити без цукру, тому що він перебиває смак кави. А іноді, якщо я додам пів стіку цукру, баристи бють по руках і кажуть: Як ви можете!. А якщо в мене інша точка зору і за моєю теорією цукор пришвидшує смакову віддачу? Смак від кави завдяки солодкому тільки розкривається. Золото із какао-бобів. Кава — це синонім до слова маржинальність, вона дає надзвичайний рівень чистого прибутку, говорить Олексій, тож 3-4 роки тому кавова індустрія була більш схожою на золоту лихоманку. Під час нашої бесіди хлопець звертає увагу на свою порожню філіжанку: Я щойно випив фільтр-каву. Реальна ціна її зерен — 4 грн, а продається вона за 18 грн. Враховуючи, що ця кавярня ще й з гарних зерен варить каву. Буває гірше. Приміром, американо із поганенької кави коштує 1,5 грн, а продають його за 15 грн. Ця ситуація — показник того, чому потужна маржинальність притягує тисячі підприємців щороку до кавової індустрії, говорить Олексій. . — Є ресторани, які продають робусту, тобто дешевшу каву. В такому випадку маржа може досягати 500-700%. Ти лише маєш забезпечити обсяги: поставити продажі у правильному місці. Поради тим, хто планує заснувати кавярню. Складно знайти приміщення або місце на вулиці, де гарантовано буде потужний потік клієнтів. Хороших місць вкрай небагато. Тому кожному покупцю франшизи Coffee Brew Bike дають чітку інструкцію, як підбирати місця: важливо враховувати трафік та, власне, ті будівлі-магніти, які трафік і притягують. А ще варто обирати за прозорістю (чи видно твоє місце перехожим на вулиці). Нерідко орендодавці кажуть неправду про популярність локації —  тому цей момент потрібно провіряти. Олексій радить підписувати договір оренди в присутності юриста та дізнатися в колишніх орендаторів вибраної вами локації, чому вони залишили це місце. Олексій також радить уважно вивчити цільову аудиторію власної кавярні, а вже згодом  обирати постачальника кавових зерен. Вивчивши фінансову спроможність аудиторії, можна вирішувати: чи продавати чисту арабіку для платоспроможної аудиторії, чи суміш арабіки з робустою для середнього класу. Раніше ми розповідали вам, як мережа кавярень Кофілактіка розвиває культуру відмови від пластикового одноразового посуду.
26.06.2018,12:12
0
arhiv spikera
Реклама 👇 Замовити

Počalasja istorija Coffee Brew Bike vlitku 2016 roku. Todi, otrymavšy finansuvannja, 18-ričnyj Oleksij vzjavsja za konstrujuvannja ta stvorennja peršogo kavovogo bajku. A vže u 2017 ci kav’jarni prygljanulysja bagaťom pidpryjemcjam Ukraїny. Za cej rik, nemov gryby pislja zlyvy, v ukraїnśkyh mistah vynyk ponad desjatok noveńkyh velokav’jareń. Prote vže u grudni 2018-ogo Oleksij perejšov do inšogo proektu — «Majsterni pončykiv».

Jak 20-ričnyj hlopeć stav spivzasnovnykom velokav'jarni

Drugokursnyk Oleksij mav bagato viľnogo času pislja par: «Ja buv aktyvnym studentom: todi zajmavsja litnim kinoteatrom i kvity prodavav». Todi, u 2016-omu, ideja spala na dumku Vitaliju Ivahovu — vlasnykovi meblevogo vyrobnyctva ta fabryky kavy Isla. Perebuvajučy v Los-Anželesi, Ivahov pobačyv nezvyčajni velokav’jarni: velosypedy, pojednani iz kavovoju mašynoju. Porivnjujučy z zastarilymy ukraїnśkymy MAFamy, pidpryjemeć zrozumiv: oryginaľna velosypedna ideja mala by pryžytysja na vulycjah Ukraїny.

«Zajmatysja cym u Vitalija ne bulo času, tomu vin zaproponuvav meni partnerstvo: 50 na 50. V toj moment ja ne zljakavsja takoї serjoznoї propozyciї, meni bulo duže cikavo. Z tyh pir ja ne vidviduju pary vže 2 roky», — ziznajeťsja Oleksij. Za jogo slovamy, jogo zadačeju bulo zbuduvaty, pereviryty v roboti koncepciju velokav’jarni, rozvynuty merežu i, vrešti-rešt, prodavaty franšyzu.

Pislja 3 rokiv pidpryjemnyćkoї dijaľnosti Oleksij zgaduje: ljudej z očyma, ščo «gorjať», možna pererahuvaty na paľcjah. A znajty za nevelyki groši takyh — majže nemožlyvo. Same tomu, kaže, Ivahov j obrav jogo, 18-ričnogo studenta, u partnery v cij novij spravi.

Spivzasnovnyk Coffee Brew Bike

Šljah iz počatkovym finansuvannjam u 10 tys grn

Hlopci pracjuvaly vdvoh: Oleksij ta jogo drug braly dlja rozrobky za osnovu švedśkyj kavovyj bajk kompaniї Wheeles. Hoča konstruktory j rivnjalysja na švediv, ta ukraїnśkyj analog dovelosja adaptuvaly pid naš rynok. Vsja sprava bula u vartosti: čerez dorogovartisni materialy (taki, jak litij) švedśkyj kavovyj bajk koštuvav vtryči biľše.

«Dovelosja zi zvyčajnoї stali robyty, bo v nas ne bulo grošej na litij», — usmihajeťsja Oleksij

Filippenkov kaže: aby їzdyly na kavovomu bajku bulo zručniše, komanda rozrobyla dvi modeli. Perša bula bez peremykannja peredač. Druga bazujeťsja na systemi Shimano, ščo maje 24 peredači.

Spivzasnovnyk Coffee Brew Bike»

Z miscja — v bij za prodaži

Prodajučy 2-3 misjaci kavu samostijno na vulycjah Zaporižžja, zasnovnyky povnistju vidbyly sobivartisť i naviť vyjšly «v pljus». Oleksij rozkryvaje karty: na jogo dumku, na vysoki prodaži vplynuv same zovnišnij vygljad samogo velosypeda (hoča j kavu vony varjať jakisno). Lyše ujaviť: molodyj hlopeć їde Zaporižžjam na syńomu velosypedi z kavomašynoju.

Vže nezabarom pidpryjemeć vyrušyv na profiľnu vystavku do ukraїnśkoї stolyci. Tam do velykogo kavovogo stendu Isla pidhodylo bagaćko ljudu. Oleksij prygaduje: zrozumivšy, ščo ci velokav’jarni — ob’jekt nepryhovanoї uvagy, v komandi Coffee Brew Bike rozpočaly rozrobku franšyzy.

Franšyza, jaku hotily vsi

Uśogo za 2 misjaci komanda prodala peršu partiju velokav’jareń. Їhni «kavobajky» prydbaly pidpryjemci z Vinnyci, Dnipra, Odesy, Kyjeva j naviť poľśkogo Ğdanśka.

Spivzasnovnyk Coffee Brew Bike: «Kava —  ce synonim do slova “maržynaľnisť”» 1
— «Fiška» v tomu, ščo ideja cja kruta, a cina — smišna: $1,5 tys za kupivlju gotovogo biznesu, jakyj može «vidbytysja» za 2-3 misjaci. Šče j Isla bezkoštovno davala kavomašynu i vlasnu kavu!

Prote ne vse tak prosto, jak hotilosja by. Po-perše, vlasnyku kavovogo biznesu na kolesah potribno samostijno znajty misce. Oleksij, bazujučyś na vlasnomu dosvidi, zauvažuje, ščo ne u vsih mistah Ukraїny dajuť oficijni dozvoly stojaty z kavoju. Po-druge, takij velokav’jarni treba pidključytysja do elektryčnogo žyvlennja. Ce — nastupnyj etap. Tut potribno pospilkuvatysja z predstavnykamy oblenergo. Potim potribno vyvodyty rozetky na stovpah, a ce — majže nereaľno.

Filippenkov dilyťsja sposterežennjamy: «Ljudy hočuť kupyty use gotove, i ščoby vono odrazu ž prynosylo prybutok. Takogo ne buvaje. Ti, hto reaľno zahotily, znahodyly možlyvisť vprovadyty cej biznes. V osnovnomu, usi roztašovujuťsja na pryvatnyh terytorijah: torgoveľni centry, magazyny toščo».

Sumna istorija pro plagiatoriv

«Mij najuljublenišyj pryklad — ce Coffee Jeans. Vse vidbuvalosja tak: my provely peremovyny z čolovikom. Zaveršyvšy, my spustylysja do skladu, de vin zahotiv sfotografuvaty našu velokav’jarnju. Todi ce buv po suti «kistjak»: velokarkas, obšytyj faneroju. Ja todi ne nadav ćomu značennja —  ta vže najblyžčym časom dodzvonytysja do ńogo ja tak i ne zmig. A za 3 misjaci moja znajoma nadsylaje foto z kyїvśkogo «Darynku», de stoїť analogičnyj bajk — lyše z čužym brenduvannjam», — govoryť Oleksij.

Sprava bula u tomu, ščo zbuduvaty svoju kav’jarnju za zrazkom zakordonnyh koleg, jak ce kolyś zrobyv Oleksij, bulo prosto. Problema poljagala oś u čomu: bagato detalej, jaki Oleksij udoskonalyv, Coffee Jeans povtorjuvaly: napryklad, kolesa, jaki v amerykanciv stoїť velyke zzadu i male speredu, Oleksij vyrišyv robyty odnakovymy. A šče vin vygadav zaliznu detaľ, jake zahyščaje koleso vid poškodžeń pry jmovirnomu zitknenni z pereškodoju čy inšym transportnym zasobom.

Pizniše Oleksij i sam buvav na Darynku, ale plagiatoriv ne zustriv. Kaže: «Napevno, vony zakrylysja»

Pro kavovyj biznes v Ukraїni

Pidpryjemeć zmaľovuje sytuaciju na rynku: na pidjomi zaraz ti, hto vybudovuje serijnu strukturu. V osnovnomu ce — predstavnyky franšyz, jak, napryklad, Aroma Kava čy zaporiźki Lavazza. Sprava u tomu, ščo frančajzery dijsno serjozno stavljaťsja do marketyngu, servisu ta lokacij, tomu detaľno propysujuť ci momenty u svoїh tehničnyh kartah: «Ty kupljaješ zapasnyj parašut, jakyj vže htoś vyprobuvav na vlasnij škuri». Oleksij vvažaje, ščo gotovi vidomi brendy rjatujuť molodyj biznes vid možlyvogo padinnja: «Ce ne garantuje, ščo tvij biznes točno pide vgoru. Ale tak ty hoča by budeš u bezpeci. Dopuskatymeš menše grubyh pomylok, jaki spitkajuť neobiznanyh pidpryjemciv na počatku».

Vodnočas, v Ukraїni isnuje zapyt vid inšoї audytoriї. Ce — aľternatyvna kava, abo kav’jarni tak zvanoї «treťoї hvyli». Їh nyni nastiľky bagato, ščo Oleksiju zdajeťsja, ščo my pidhodymo do pevnoї pikovoї točky: «Dejaki kav’jarni duže peregynajuť palycju. Dohodyť do majačni: kažuť, ščo kavu potribno pyty bez cukru, tomu ščo vin perebyvaje smak kavy. A inodi, jakščo ja dodam piv stiku cukru, barysty b’juť po rukah i kažuť: “Jak vy možete!”. A jakščo v mene inša točka zoru i za mojeju teorijeju cukor pryšvydšuje smakovu viddaču? Smak vid kavy zavdjaky solodkomu tiľky rozkryvajeťsja».

«Zoloto» iz kakao-bobiv

Kava — ce synonim do slova «maržynaľnisť», vona daje nadzvyčajnyj riveń čystogo prybutku, govoryť Oleksij, tož 3-4 roky tomu kavova industrija bula biľš shožoju na «zolotu lyhomanku».

Pid čas našoї besidy hlopeć zvertaje uvagu na svoju porožnju filižanku: «Ja ščojno vypyv fiľtr-kavu. Reaľna cina її zeren — 4 grn, a prodajeťsja vona za 18 grn. Vrahovujučy, ščo cja kav’jarnja šče j z garnyh zeren varyť kavu. Buvaje girše. Prymirom, amerykano iz poganeńkoї kavy koštuje 1,5 grn, a prodajuť jogo za 15 grn». Cja sytuacija — pokaznyk togo, čomu potužna maržynaľnisť prytjaguje tysjači pidpryjemciv ščoroku do kavovoї industriї, govoryť Oleksij.

Spivzasnovnyk Coffee Brew Bike: «Kava —  ce synonim do slova “maržynaľnisť”» 2
— Je restorany, jaki prodajuť robustu, tobto deševšu kavu. V takomu vypadku marža može dosjagaty 500-700%. Ty lyše maješ zabezpečyty obsjagy: postavyty prodaži u pravyľnomu misci

Porady tym, hto planuje zasnuvaty kav'jarnju

Skladno znajty prymiščennja abo misce na vulyci, de garantovano bude potužnyj potik klijentiv. Horošyh misć vkraj nebagato. Tomu kožnomu pokupcju franšyzy Coffee Brew Bike dajuť čitku instrukciju, jak pidbyraty miscja: važlyvo vrahovuvaty trafik ta, vlasne, ti budivli-magnity, jaki trafik i prytjagujuť. A šče varto obyraty za prozoristju (čy vydno tvoje misce perehožym na vulyci).

Neridko orendodavci kažuť nepravdu pro populjarnisť lokaciї —  tomu cej moment potribno provirjaty. Oleksij radyť pidpysuvaty dogovir orendy v prysutnosti jurysta ta diznatysja v kolyšnih orendatoriv vybranoї vamy lokaciї, čomu vony zalyšyly ce misce.

Oleksij takož radyť uvažno vyvčyty ciľovu audytoriju vlasnoї kav’jarni, a vže zgodom  obyraty postačaľnyka kavovyh zeren. Vyvčyvšy finansovu spromožnisť audytoriї, možna vyrišuvaty: čy prodavaty čystu arabiku dlja platospromožnoї audytoriї, čy sumiš arabiky z robustoju dlja seredńogo klasu.

Raniše my rozpovidaly vam, jak mereža kav’jareń «Kofilaktika» rozvyvaje kuľturu vidmovy vid plastykovogo odnorazovogo posudu.

Teğy: istoriї

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: