fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Ostriv doščiv ta kuľtury — jak vidbuvavsja mižnarodnyj litfestyvaľ na Podilli

Острів дощів та культури — як відбувався міжнародний літфестиваль на Поділлі

Try dni u Vinnyci tryvav mystećkyj festyvaľ «Ostriv Jevropa». Fokus festyvalju — na malyh movah, literaturah, tekstah
Три дні у Вінниці тривав мистецький фестиваль «Острів Європа». Фокус фестивалю — на малих мовах, літературах, текстах
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Команда організаторів фестивалю зібрала непересічних митців із різних країн. На часі пригадати, якими були три фестивальних дні на Поділлі та навіщо Україні ще один літфест. Забутим місцям дала життя культура. Окрім тераси книгарні Є, саду музею Коцюбинського, Майдану Незалежності, площі Європейської та інших ключових локацій для культурно-мистецьких подій, вперше у Вінниці влаштували атмосферні читання і на сходах Артинова, які ведуть прямісінько до Південного Бугу. Слухати поезію на сходах завжди приходило чимало шанувальників слова, втім інколи на заплановану годину розпочинався дощ – і митці,і гості фесту перебиралися на Майдан Незалежності під укриття. Але Мар’яну Савку, Оксану Луцишину, Сергія Татчина, Аню Хромову слухали таки на сходах – погода дозволила. Колись ці сходи були центральним місцем відпочинку вінничан, тут завжди вирувало життя. Тепер ми цим симоволічним жестом повертаємо їх, як локацію, у міську культуру, - відзначає співорганізаторка фестивалю Острів Європа Катерина Калитко. Родзинкою фестивалю мали бути читання на острові Кемпа за участю Альгерда Бахаревіча, Олени Гусейнової та Остапа Сливинського. Втім, через погодні умови читання не відбулися: митці дарували свою поезію на теплоході Ляля Ратушна, підібравшись максимально близько до острова. Семінари та дискусії: подумати та переосмислити. Програму фестивалю досить по-багатому наситили семінарами та лекціями, дискусіями та розмовами із інтелектуалами. Щодня на різних локаціях відбувалося чимало заходів, під час та після яких відвідувачі задумувалися. Говорили про окупацію (лекція професорки із Варшави Олі Гнатюк Окуповані міста та люди в них) та свободу (семінар Ядвіґи Сковрон із Вроцлава про еру української літератури у Польщі), про творчість у еміграції (зустріч та презентація книги білоруського письменника Сяргея Шупи). Митці дискутували про історію, теперішнє та перспективи малих літератур: українські літературні менеджерки говорили про те, як, із чим та навіщо камерні літератури рухаються у світ – та чи варто це робити. Наскрізною темою під час усіх розмов та дискусій стала Європа: історичний, культурний та літературний контекст цієї частини світу пронизував кожну дискусію, лекцію чи семінар. Європа та сіра зона: близькість тематична та географічна. Іще одною важливою та актуальною темою фестивалю стала сіра зона. Програмні заходи, де говорили про прифронтові території, збирали достатньо слухачів. На терасі книгарні Є письменниця та науковиця із Донецька Олена Стяжкіна та професорка із Варшавського університету Оля Гнатюк говорили про те, чим є, була та прагне бути війна, коли приходить у життя людей. Гостро тема сірої зони прозвучала і під час читання-дискусії за участю Олени Стяжкіної та письменника Андрія Куркова. Тема їхньої розмови: Несірі люди у сірих зонах. Вони обоє пишуть тексти саме про сіру зону, про людей, які живуть та не покидають свої оселі у безпосередній близькості до лінії бойового зіткнення. Насправді сіра зона – це не лише прифронтові території. Бо якщо бути чесними, то сіра зона є і у Вінниці, і в Києві. Вона є скрізь. Ось уявімо: воїн повертається із фронту, з того моменту, де він точно був людиною, яка відстоює Україну, де смерть була платою і ціною за все, де життя мало сенс абсолютний і вищий. І він повертається туди, де йому пропонують дати хабара – то сіра зона поступово розширюється, і світ цієї людини втрачає фарби. Війна приходить на мирні території разом із воїнами-ветеранами, наголошували учасники дискусії. Читання-діалог Артема Чеха та Ірини Цілик Повернення із точки нуль також був про війну. Письменник та режисерка рефлексували у світлиці музею Коцюбинського фронтовим досвідом крізь призму мистецтва. На Острові Європа, до слова, був їхній дебют: вони вперше виступали разом. Ексклюзивна прем’єра відомого проекту – у саду музею Коцюбинського. Для багатьох відвідувачів фестивалю приємною (та безкоштовною) родзинкою стала презентація у саду музею Коцюбинського нового проекту Сергія Жадана Лінія Маннергейма. Концерт у Вінниці відбувався вперше: у саду був справжній аншлаг – відвідувачі забиралися навіть на дерева. Гурт виник у 2017 році, до нього увійшли письменник Сергій Жадан, учасник гурту Жадан і Собаки Євген Турчинов та учасник гурту Оркестр Че Олег Каданов. У лютому 2018 року гурт презентував дебютний міні-альбом Де твоя лінія?. Після цього музиканти вирушили у презентаційний тур, однак Вінницю тоді не відвідали. Особливу увагу музиканти приділяють виступам у східних регіонах України. Один із концертів Лінія Маннергейма давала в Авдіївці. Географія книжок. Літературний фестиваль не міг обійтися без літератури та презентацій книг: щодня відбувалися тематичні події із цікавими письменниками та поетами. Серед запрошених були й українські інтелектуали, і гості з-за кордону. Письменники презентували романи, мали авторські зустрічі, роздавали автографи, спілкувалися із колегами по перу та вдячними читачами. Літературна програма, власне, була найбагатшою у географічному контексті: митці з’їжджалися на Острів Європа із різних континентів. Так, у Вінниці за три дні фестивалю встигли побувати та презентувати свою творчість: Марко-Роберт Стех – Канада; Белла Шаєр – Ізраїль; Дана Ґріґорчеа – Швейцарія; Вероніка Мурек – Польще; Борис Єгіазарян – Вірменія; Дора Капралова – Чехія; Альгерд Бахаревіч – Мінськ. Музика та поезія у саду. Розмаїтості та релаксу фестивалю додали музично-поетичні перформанси, проведення яких було заплановане у саду музею Коцюбинського. Кожне слово, промовлене у цьому просторі, є магічним, і буде магічним завжди. Бо додана вартість цього місця зявляється тоді, коли тут щось відбувається та залишає якийсь слід, — ділиться директор фестивалю Острів Європа Олександр Вешелені. Мар’яна Савка представила власний музично-поетичний перформанс В саду зізнань. Вже після Острова Європи поетка написала на своїй сторінці у соцмережі Fecebook, що після прем’єри у Вінниці перформанс побачать ще й цьогоріч на Форумі Видавців у Львові. Острів Європа подарував мені незабутні емоції. В саду Коцюбинського кожне слово звучало особливо, ніби до власного голосу домішувалися звуки вітру і духів, які живуть поміж старих дерев, – ділилася враженнями Савка. Того ж вечора на гостей музею Коцюбинського чекав іще один перформанс Поки нема парохода за мотивами книжки Олени Гусейнової Супергерої. Закривали фестиваль також перформансом Бейтуран зацвітає від Катерини Калитко та столичного музичного гурту Mashala Doza. Втім, його проведення перенесли у світлицю Музею Коцюбинського через погодні умови: дощило. Перформанс-закриття – історія про те, як вразливість стає силою, а до стебла кордону приростають нові дороги. Бейтураном (інша назва – солодкий полин) у Боснії називають однорічний полин. Під час цвітіння ця рослина залишається повністю голою. Це цілком людська історія, на думку митців, коли гранична відкритість і беззахисність настає в час здобуття найвищого досвіду. Ніч – для кіно. Щодня фестиваль завершувався переглядами унікальних кінострічок у кінотеатрі просто неба біля кав’ярні Чорна кішка, білий кіт. Фільми із хорошою витримкою, яким понад півстоліття, мали змогу дивитися вінничани та гості фестивалю із чашкою теплого напою в руках. Чотири фестивальні вечори – чотири стрічки: Дорогою ціною Марка Донського (1957); Богдан Хмельницький Ігоря Савченка (1941); Тарас Шевченко Ігоря Савченка (1951); Вершники Ігоря Савченка (1939). Відзначимо, що Острів Європа – літературний проект, заснований українськими літераторками Катериною Калитко й Анною Вовченко у 2015 році. Проект покликаний артикулювати здобутки малих та камерних літератур Європи (Центрально-Східна Європа, Балкани, Середземномор’я та інші регіони, а також творчість мігрантів) та їхній зв’язок з українським історико-культурним контекстом. Реалізував події в рамках Форуму видавців у Львові, Міжнародного фестивалю Книжковий Арсенал, Міжнародного фестивалю оповідання Intermezzo. На головному фото: співорганізаторка фестивалю Острів Європа Катерина Калитко під час читань
20.06.2018,11:50
0
«Ostriv Jevropa»
Реклама 👇 Замовити

Komanda organizatoriv festyvalju zibrala neperesičnyh mytciv iz riznyh kraїn. Na časi prygadaty, jakymy buly try festyvaľnyh dni na Podilli ta naviščo Ukraїni šče odyn litfest.

Zabutym miscjam «dala žyttja» kuľtura

Okrim terasy knygarni «Je», sadu muzeju Kocjubynśkogo, Majdanu Nezaležnosti, plošči Jevropejśkoї ta inšyh ključovyh lokacij dlja kuľturno-mystećkyh podij, vperše u Vinnyci vlaštuvaly atmosferni čytannja i na shodah Artynova, jaki veduť prjamisińko do Pivdennogo Bugu.

Sluhaty poeziju na shodah zavždy pryhodylo čymalo šanuvaľnykiv slova, vtim inkoly na zaplanovanu godynu rozpočynavsja došč – i mytci,i gosti festu perebyralysja na Majdan Nezaležnosti pid ukryttja. Ale Mar’janu Savku, Oksanu Lucyšynu, Sergija Tatčyna, Anju Hromovu sluhaly taky na shodah – pogoda dozvolyla.

«Kolyś ci shody buly centraľnym miscem vidpočynku vinnyčan, tut zavždy vyruvalo žyttja. Teper my cym symovoličnym žestom povertajemo їh, jak lokaciju, u miśku kuľturu», – vidznačaje spivorganizatorka festyvalju «Ostriv Jevropa» Kateryna Kalytko.

Rodzynkoju festyvalju maly buty čytannja na ostrovi Kempa za učastju Aľgerda Bahareviča, Oleny Gusejnovoї ta Ostapa Slyvynśkogo. Vtim, čerez pogodni umovy čytannja ne vidbulysja: mytci daruvaly svoju poeziju na teplohodi «Ljalja Ratušna», pidibravšyś maksymaľno blyźko do ostrova.

Seminary ta dyskusiї: podumaty ta pereosmyslyty

Programu festyvalju dosyť «po-bagatomu» nasytyly seminaramy ta lekcijamy, dyskusijamy ta rozmovamy iz intelektualamy.

Ščodnja na riznyh lokacijah vidbuvalosja čymalo zahodiv, pid čas ta pislja jakyh vidviduvači zadumuvalysja. Govoryly pro okupaciju (lekcija profesorky iz Varšavy Oli Gnatjuk «Okupovani mista ta ljudy v nyh») ta svobodu (seminar Jadviğy Skovron iz Vroclava pro eru ukraїnśkoї literatury u Poľšči), pro tvorčisť u emigraciї (zustrič ta prezentacija knygy biloruśkogo pyśmennyka Sjargeja Šupy).

Mytci dyskutuvaly pro istoriju, teperišnje ta perspektyvy malyh literatur: ukraїnśki literaturni menedžerky govoryly pro te, jak, iz čym ta naviščo kamerni literatury ruhajuťsja u svit – ta čy varto ce robyty. Naskriznoju temoju pid čas usih rozmov ta dyskusij stala Jevropa: istoryčnyj, kuľturnyj ta literaturnyj kontekst cijeї častyny svitu pronyzuvav kožnu dyskusiju, lekciju čy seminar.

Čytannja na paroplavi

Čytannja na paroplavi

Jevropa ta «sira zona»: blyźkisť tematyčna ta geografična

Išče odnoju važlyvoju ta aktuaľnoju temoju festyvalju stala «sira zona». Programni zahody, de govoryly pro pryfrontovi terytoriї, zbyraly dostatńo sluhačiv. Na terasi knygarni «Je» pyśmennycja ta naukovycja iz Donećka Olena Stjažkina ta profesorka iz Varšavśkogo universytetu Olja Gnatjuk govoryly pro te, čym je, bula ta pragne buty vijna, koly pryhodyť u žyttja ljudej.

Gostro tema siroї zony prozvučala i pid čas čytannja-dyskusiї za učastju Oleny Stjažkinoї ta pyśmennyka Andrija Kurkova. Tema їhńoї rozmovy: «Nesiri ljudy u «siryh zonah». Vony oboje pyšuť teksty same pro «siru zonu», pro ljudej, jaki žyvuť ta ne pokydajuť svoї oseli u bezposerednij blyźkosti do liniї bojovogo zitknennja.

Naspravdi sira zona – ce ne lyše pryfrontovi terytoriї. Bo jakščo buty česnymy, to «sira zona» je i u Vinnyci, i v Kyjevi. Vona je skriź. Oś ujavimo: voїn povertajeťsja iz frontu, z togo momentu, de vin točno buv ljudynoju, jaka vidstojuje Ukraїnu, de smerť bula platoju i cinoju za vse, de žyttja malo sens absoljutnyj i vyščyj. I vin povertajeťsja tudy, de jomu proponujuť daty habara – to sira zona postupovo rozšyrjujeťsja, i svit cijeї ljudyny vtračaje farby. Vijna pryhodyť na myrni terytoriї razom iz voїnamy-veteranamy, nagološuvaly učasnyky dyskusiї.

Atmosfera čytań na terasi

Atmosfera čytań na terasi

Čytannja-dialog Artema Čeha ta Iryny Cilyk «Povernennja iz točky nuľ» takož buv pro vijnu. Pyśmennyk ta režyserka refleksuvaly u svitlyci muzeju Kocjubynśkogo frontovym dosvidom kriź pryzmu mystectva. Na «Ostrovi Jevropa», do slova, buv їhnij debjut: vony vperše vystupaly razom.

Ekskljuzyvna prem’jera vidomogo proektu – u sadu muzeju Kocjubynśkogo

Dlja bagaťoh vidviduvačiv festyvalju pryjemnoju (ta bezkoštovnoju) rodzynkoju stala prezentacija u sadu muzeju Kocjubynśkogo novogo proektu Sergija Žadana «Linija Mannergejma». Koncert u Vinnyci vidbuvavsja vperše: u sadu buv spravžnij «anšlag» – vidviduvači zabyralysja naviť na dereva.

Gurt vynyk u 2017 roci, do ńogo uvijšly pyśmennyk Sergij Žadan, učasnyk gurtu «Žadan i Sobaky» Jevgen Turčynov ta učasnyk gurtu «Orkestr Če» Oleg Kadanov. U ljutomu 2018 roku gurt prezentuvav debjutnyj mini-aľbom «De tvoja linija?». Pislja ćogo muzykanty vyrušyly u prezentacijnyj tur, odnak Vinnycju todi ne vidvidaly. Osoblyvu uvagu muzykanty prydiljajuť vystupam u shidnyh regionah Ukraїny. Odyn iz koncertiv «Linija Mannergejma» davala v Avdiїvci.

Čytannja za učasti Sergija Žadana

Čytannja za učasti Sergija Žadana

Geografija knyžok

Literaturnyj festyvaľ ne mig obijtysja bez literatury ta prezentacij knyg: ščodnja vidbuvalysja tematyčni podiї iz cikavymy pyśmennykamy ta poetamy. Sered zaprošenyh buly j ukraїnśki intelektualy, i gosti z-za kordonu. Pyśmennyky prezentuvaly romany, maly avtorśki zustriči, rozdavaly avtografy, spilkuvalysja iz «kolegamy» po peru ta vdjačnymy čytačamy.

Vidvidaly zahid i predstavnyky miscevoї vlady

Vidvidaly zahid i predstavnyky miscevoї vlady. Vinnyćka merija vystupala partnerom zahodu

Literaturna programa, vlasne, bula najbagatšoju u geografičnomu konteksti: mytci z’їždžalysja na «Ostriv Jevropa» iz riznyh kontynentiv. Tak, u Vinnyci za try dni festyvalju vstygly pobuvaty ta prezentuvaty svoju tvorčisť:

  • Marko-Robert Steh – Kanada;
  • Bella Šajer – Izraїľ;
  • Dana Ğriğorčea – Švejcarija;
  • Veronika Murek – Poľšče;
  • Borys Jegiazarjan – Virmenija;
  • Dora Kapralova – Čehija;
  • Aľgerd Baharevič – Minśk.

Muzyka ta poezija u sadu

Rozmaїtosti ta relaksu festyvalju dodaly muzyčno-poetyčni performansy, provedennja jakyh bulo zaplanovane u sadu muzeju Kocjubynśkogo.

«Kožne slovo, promovlene u ćomu prostori, je magičnym, i bude magičnym zavždy. Bo dodana vartisť ćogo miscja z’javljajeťsja todi, koly tut ščoś vidbuvajeťsja ta zalyšaje jakyjś slid», — dilyťsja dyrektor festyvalju «Ostriv Jevropa» Oleksandr Vešeleni.

Mar’jana Savka predstavyla vlasnyj muzyčno-poetyčnyj performans «V sadu ziznań». Vže pislja «Ostrova Jevropy» poetka napysala na svoїj storinci u socmereži Fecebook, ščo pislja prem’jery u Vinnyci performans pobačať šče j ćogorič na Forumi Vydavciv u Lvovi.

Perfomans Mar'jany Savky

Perfomans Mar’jany Savky

«Ostriv Jevropa» podaruvav meni nezabutni emociї. V sadu Kocjubynśkogo kožne slovo zvučalo osoblyvo, niby do vlasnogo golosu domišuvalysja zvuky vitru i duhiv, jaki žyvuť pomiž staryh derev», – dilylasja vražennjamy Savka.

Togo ž večora na gostej muzeju Kocjubynśkogo čekav išče odyn performans «Poky nema parohoda» za motyvamy knyžky Oleny Gusejnovoї «Supergeroї».

Ostriv doščiv ta kuľtury — jak vidbuvavsja mižnarodnyj litfestyvaľ na Podilli 1

Zakryvaly festyvaľ takož performansom «Bejturan zacvitaje» vid Kateryny Kalytko ta stolyčnogo muzyčnogo gurtu Mashala Doza. Vtim, jogo provedennja perenesly u svitlycju Muzeju Kocjubynśkogo čerez pogodni umovy: doščylo. Performans-zakryttja – istorija pro te, jak vrazlyvisť staje syloju, a do stebla kordonu pryrostajuť novi dorogy. Bejturanom (inša nazva – solodkyj polyn) u Bosniї nazyvajuť odnoričnyj polyn. Pid čas cvitinnja cja roslyna zalyšajeťsja povnistju goloju. Ce cilkom ljudśka istorija, na dumku mytciv, koly granyčna vidkrytisť i bezzahysnisť nastaje v čas zdobuttja najvyščogo dosvidu.

Moment perfomansu

Moment perfomansu

Nič – dlja kino

Ščodnja festyvaľ zaveršuvavsja peregljadamy unikaľnyh kinostričok u kinoteatri prosto neba bilja kav’jarni «Čorna kiška, bilyj kit». Fiľmy iz horošoju «vytrymkoju», jakym ponad pivstolittja, maly zmogu dyvytysja vinnyčany ta gosti festyvalju iz čaškoju teplogo napoju v rukah.

Čotyry festyvaľni večory – čotyry stričky:

  • «Dorogoju cinoju» Marka Donśkogo (1957);
  • «Bogdan Hmeľnyćkyj» Igorja Savčenka (1941);
  • «Taras Ševčenko» Igorja Savčenka (1951);
  • «Veršnyky» Igorja Savčenka (1939).
01/ 11
Kateryna Kalytko

Vidznačymo, ščo «Ostriv Jevropa» – literaturnyj proekt, zasnovanyj ukraїnśkymy literatorkamy Katerynoju Kalytko j Annoju Vovčenko u 2015 roci. Proekt poklykanyj artykuljuvaty zdobutky «malyh» ta «kamernyh» literatur Jevropy (Centraľno-Shidna Jevropa, Balkany, Seredzemnomor’ja ta inši regiony, a takož tvorčisť migrantiv) ta їhnij zv’jazok z ukraїnśkym istoryko-kuľturnym kontekstom. Realizuvav podiї v ramkah Forumu vydavciv u Lvovi, Mižnarodnogo festyvalju «Knyžkovyj Arsenal», Mižnarodnogo festyvalju opovidannja Intermezzo.

Na golovnomu foto: spivorganizatorka festyvalju «Ostriv Jevropa» Kateryna Kalytko pid čas čytań

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: