fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Blic: Čogo ukraїncjam ne vystačaje u miśkij infrastrukturi

Бліц: Чого українцям не вистачає у міській інфраструктурі
Zapytaly v dosvidčenyh podorožuvaľnykiv, urbanistiv, arhitektoriv, inženeriv, čogo їm ne vystačaje v miśkij infrastrukturi, jaki problemy bačať v ćomu naprjamku ta jak їh možna podolaty
Запитали в досвідчених подорожувальників, урбаністів, архітекторів, інженерів, чого їм не вистачає в міській інфраструктурі, які проблеми бачать в цьому напрямку та як їх можна подолати
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Території біля житлових комплексів, які перетворюються в автомобільний паркінг, електронний квиток, публічний WI-FI та смуги громадського транспорту — що думають фахівці з різних галузей та мандрівники про інфраструктуру українських міст та які рішення, на їх думку, можуть змінити цю сферу на краще. Про що свідчать дослідження. Соціалогічна група Рейтинг провела щорічне дослідження, яке показує як ставляться громадяни до місцевого самоврядування і муніципальних послуг в своєму місті. Пропонувалося оцінити якість 22 сфер та послуг у місті від 1 до 5. Опитування проводили в 22 обласних центрах. Дослідження базується на вибірці з більш ніж 19 000 респондентів. За його результатами, найбільш задоволені проживанням у своєму місті мешканці Луцьку, Вінниці та Харкова. На першому місці рейтингу з оцінкою 3,6 — Вінниця, друге місце розділили Луцьк та Харків з оцінкою 3,3. Проте й вони не дотягують до оцінки 4 за 5-ти бальною шкалою. В інфраструктурі найнижче оцінили доступ для людей з інвалідністю (2,2), паркування (2,4) та дороги (2,6). Точка зору українців. Стах Возняк, співзасновник і CEO в Cargofy Inc. На думку Стаха Возняка, українським містам багато чого не вистачає як зі сторони автомобіліста, так і пішохода. А двори більшості ЖКГ, на думку підприємця, — це суцільна стоянка, де автівки заїжджають на ґрунтове покриття і залишають після себе всюди бруд. Читатйте також: Юрій Грановський — про те, як Агенти Змін роблять Київ ОК. — Бракує паркувальних місць, паркоматів, та прозорих правил користування парковкою. Тротуар та дорога не розділені належним чином, та через проблему написану вище, популяризувалась культура, коли автівки спокійно залишають на тротуарах. Якість доріг дозволяє бажати кращого, відсутні шумопоглиначі біля доріг, що створює дискомфорт тим хто проживає поруч. Якщо говорити за Київ, місто просто хоче позбутись пішоходів, заховавши їх під землю. Не знаю жодної людини, яка не загубилася в підземних лабіринтах ТЦ Метроград, хоча потрібно було просто перейти дорогу.. Стах Возняк. . Недостатньо велодоріжок, а якщо вони є, їх інтегрують в уже існуючу інфраструктуру, наприклад просто наносять лінії на асфальт. Зрозуміло, що на них потім ставлять автівки, а це унеможливлює користування ними. Не вистачає: скейт-парків, дитячих майданчиків та взагалі невеликих парків в межах міста через кожні декілька кварталів; зелених зон, наприклад, коли біля річки роблять стежки для прогулянок та їзді на велосипеді на десятки кілометрів, які зєднані із заміськими парками відпочинку, полями для гольфу тощо. Вирішити це все можна, оновивши склад команди, що займається інфраструктурою на більш прогресивних людей. Або залучати таких, яскравий приклад — Агенти Змін. Також можна перейняти успішний досвід наших сусідів з ЄС та в деякій мірі США. Оксана Затворницька, ГО Центр економічних стратегій. — Серед проблем розвитку міської транспортної інфраструктури виділяю такі: відсутність пріоритетності руху громадського транспорту; дублювання маршрутів громадського та приватного транспорту, наприклад, маршрутні таксі. брак ліній виділеного руху громадського транспорту; відсутність продажу інтегрованих квитків (метро-трамвай-тролейбус-автобус) на послуги громадського транспорту; брак організованих місць паркування, систем відстеження паркувальних прав в містах; відсутність обмежень на доступ приватного транспорту до центру міст — міських зон вільних від транспорту; відсутність транспортних моделей міст та транспортного планування на рівні міст, районів. Юлія Крупенко, менеджер з комунікацій та PR у BlaBlaCar Україна, мандрівниця — Ми з чоловіком і нашою маленькою донькою часто подорожуємо. Обїздивши понад 15 країн, спостерігаємо, як розвиваються міста, і розуміємо, що в Україні дорожня міська інфраструктура практично не розвинена. Так, охочих їздити в місті на двоколісному транспорті багато, а спеціальних смуг для них немає. Про велосипеди тим більше говорити рано, в Україні це просто небезпечно. Наприклад, в Барселоні мотоцикл і моторолер — це найбільш популярний вид транспорту і навіть на широких 4-смугових дорогах їм комфортно, адже є спеціально відведені місця. У Парижі ми їздили на шерингових велосипедах по велодоріжках і були такими ж учасниками руху, як автомобілі та мотоцикли. Щоб зробити це в Україн потрібно немало ресурсів, а окрім цього — якийсь час, щоб навчити усіх учасників дорожнього руху співіснувати в одному просторі. У Голосіївському районі, де ми живемо, безліч нових ЖК. Проте набагато менше дитячих садків, шкіл, спортивних майданчиків і звичайних зелених зон. Окремої уваги вартують парковки. Їх, не враховуючи підземних паркінгів, практично немає. Тому територія біля ЖК нагадує суцільний автомобільний паркінг.. Юлія Крупенко. .   Віталій Загайний, голова правління Центру Громадянських Ініціатив-ЦеГрІн. Віталій багато подорожую українським містами впродовж останніх трьох років. Перешкодою для нього є низька якість інтернет-покриття, особливо відчутна в малих містах. — Слабка візуальна геолокація — характерна риса для більшості міст. Це не помітно у центральних частинах, в туристоорієнтованих містах. Але за межами центру стає відчутною проблемою. Така проста річ як нумерація будівель та вказівники назв вулиць викликають незручності в містах, де пройшла остання хвиля декомунізації. Читатйте також: В Україні почав діяти закон про електронні квитки для міського транспорту. Міська інфраструктура однорівнева, відсутні дво- або трирвневі транспортні розвязки. Слабка горизонтальна та вертикальна розмітка автошляхів. На зупинках автотранспорту відсутні карти маршрутів громадського транспорту. Стан пішохідних тротуарів — жахливий, особливо в місцях несанкціонованого паркування автомобілів. Олександра Ступаковська, блогерка, журналістка. — Коли я була у Берліні, мені запамяталися багатоповерхові вокзали, на яких поєднані платформи для метро, міжміських потягів, підїзди автобусів і все це — в приміщенні великого торговельного центру! Я не знаю німецької, але мені було надзвичайно просто зрозуміти на який поверх поїхати, в яку сторону піти, куди сісти. Я жодного разу не загубилася. Усе дуже логічно розташовано, багато вказівників, є персонал, який допомагає, якщо ти раптом щось не зрозумів. В Києві, в якому я народилася і виросла, в мене інколи виникають питання де ж ця східна сторона платформи, з якої буде починатися відлік вагонів? Результатом поганого планування і управління транспортною інфраструктурою за словами мандрівниці, є велика кількість автовокзалів, станцій для потягів, з яких дуже складно кудись спонтанно вирватись на вихідні у інше місто і змінити один тип транспорту на інший. — Політики говорять, що проблема в коштах, ніби-то дуже дешеві квитки, тому немає можливості розвивати транспорт. Але я вважаю, не проблема платити більше за якісні послуги. Впевнена, що люди, які часто їздять на потягах, краще заплатять замість 200 гривень, 400 (хоча і це мало, в принципі) і будуть їхати у вагоні без пилюки і з вікном, через яке бодай щось видно, а не лише павутину між склом.. Олександра Ступаковська. . Юрій Самойлов, головний редактор журналу Український туризм. — Мені в українських містах катастрофічно не вистачає зрозумілої та справедливої інфраструктури пасажирського транспорту. У більшості українських міст діє 2 паралельні транспортні системи: комунальна (зазвичай електротранспорт) та приватна (так звані маршрутки). Комунальний автобусний транспорт, наскільки мені відомо, зберігся лише в Києві. А в результаті маршрути дублюються, різні перевізники між собою конкурують, що призводить до зниження якості як комунальних, так і приватних перевезень. Значним недоліком інфраструктури українських міст є відсутність єдиного проїзного квитка та справедливої системи оплати проїзду в міському транспорті. Подібні проблеми давно вже вирішені у містах Східної Європи: скажімо, у Варшаві ще 1992 року було утворена Спілка міського громадського транспорту (Zrzeszenie Transportu Miejskiego), яка успішно діє й досі розвивається. Тарас Годованець, головний архітектор, архітектурне бюро Аспект. Інфраструктура – це те чим ми всі користуємося у повсякденному житті та те, що формує наші умови життєдіяльності, зазначає архітектор і звертає увагу на те, що значний вплив на нестачу інфраструктури в Україні має процес урбанізації: від 1,7 до 2,2 % сільського населення щороку переїжджають жити до великих міст. Читатйте також: Мінінфраструктури планує запустити низку потягів до країн ЄС та оновити порти. Приріст населення міст, застаріла та зношена інфраструктура і незначне будівництво нової – ось головні чинники нестачі, на думку Тараса Годованця. Які проблеми бачить в інфраструктурі та чого найбільше не вистачає великим містам України: Неякісні дороги, автошляхи, мостові переходи та естакади; Катастрофічно недостатня кількість мостів через великі річки; Катастрофічна недостатність кільцевих доріг навколо міст; Нестача шкіл та дитячих садків; Недостатньо парків та скверів для відпочинку населення; Немає інфраструктури для підлітків:скейт-парки, баскетбольні майданчики тощо Недостатньо розвинена транспортна інфраструктура: кількість маршрутів, зупинок, видів наземного і підземного транспорту; Недостатньо очисних споруд, колекторів, водостоків, теплових станцій та електропідстанцій для забезпечення функціонування житла зростаючого населення міст; Якості навколишньої інфраструктури, адже в багатьох випадках вона пострадянська і давно зношена. — Насправді у більшості міст ситуація загалом не є критичною. Але в багатьох випадках вона повинна вирішуватись негайно, бо з часом може настати колапс: не вивезене сміття, затоплені вулиці після дощів, багатокілометрові затори. Кожному місту необхідна стратегія розвитку. Чіткий план по формуванню та реновації місцевої інфраструктури та поліпшенню умов та якості проживання і відпочинку місцевого населення.. Тарас Годованець. . Богдан Долінце, фахівець з питань розвитку інфраструктури, автор петиції про нічний громадський транспорт у Києві. —Транспортні системи українських міст потребують суттєвого вдосконалення підходів організації руху. Найважливішим аспектом цього є впровадження система зонування міста. Більшість сучасних європейських міст це давно вже запровадили. Необхідне одночасне введення єдиного квитка, що дозволяє пересуватися містом в межах однієї транспортної зони усіма видами громадського транспорту. Це значно спростить логістику пасажирів та надасть можливість обирати найбільш зручний і короткий маршрут. Враховуючи розміри міст, для Києва оптимальним буде, на думку Богдана Долінце, розділити місто на три транспортні зони. Четверта — зона приміської агломерації. Для менших міст варто розглядати моделі із кількох зон. Такий підхід дозволяє ефективно організувати логістичну транспоротну модель для міст з населенням від кількох сотень тисяч жителів. Розвиток мережі нічного громадського сполучення в містах: — Деякі українські міста вже впровадили нічний громадський транспорт, такі як Київ, Львів, Рівне та інші. Крім того, мережа нічого громадського транспорту того ж Києва має три маршрути, запущені ще два роки тому. На сьогодні дана система нічного сполучення вже потребує розвитку та запуску нових маршрутів. Позитивний досвід реалізації першої черги маршрутів дуже добре сприйняли жителі міста. На сьогодні в Києві необхідно запустити додатково не менше 3-5 нових маршрутів, які сполучать решту великих житлових масивів із існуючими маршрутами нічних рейсів. Ольга Соловей, співзасновниця Українського клубу нерухомості. — Впадає в очі майже повна відсутність інклюзивності та непристосованість міст для всіх їхніх мешканців на рівних. Пандуси, ліфти, спеціальні переходи – всього цього справді дуже бракує для певної категорії громадян. На вулицях — а у підземці тим паче — майже немає людей з інвалідністю. Мамам з дитячими візками доводиться досить складно пересуватися містом. Здебільшого це відбувається тільки в межах свого двору, а дітям з особливими потребами без супроводу батьків – це в принципі неможливо. Читатйте також: Європарламент вкладе €120 млн у громадський WiFi. Також, як зазначає Ольга Соловей, в багатьох містах недостатня кількість та погана якість міських зон для відпочинку, які повинні бути безкоштовними, зручними, комфортними та безпечними. Це не тільки парки та сквери, а й малі архітектурні форми, міські вуличні меблі та обладнання, охайні зелені прибудинкові території. — Якщо непристосованість міст до усіх його мешканців — це справа міської влади, то останній пункт можливо реалізувати невеликими зусиллями самих містян та бізнесу. Ганна Гуз, координаторка транспортного напрямку в природоохоронній громадській організації Центр екологічних ініціатив Екодія, веде кампанію Звільни Смугу. Ганна понад 4 роки в кліматичному русі, веде транспортний напрямок і кампанію Звільни Смугу, націлену на належне функціонування існуючих смуг громадського транспорту в Києві і покращення інфраструктури громадських перевезень. — Через відсутність якісної інфраструктури для громадського транспорту наші міста перенасичені приватними автівками, рівень забруднюючих речовин в повітрі через загазованість стрімко росте, а вулиці застрягають в заторах. Аби зменшити час відставань від графіку і витягти громадський транспорт з заторів у Києві та інших містах, що колись готувалися до Евро 2012 були впроваджені смуги громадського транспорту. В Києві таких смуг наразі є 19. Їх кількість в місті має зростати для створення належних умов руху більшості маршрутів громадського транспорту. Смуги є, але відсутній постійний контроль та штрафування за порушення правил дорожнього руху водіями, що призводить до використання смуги для обгону або для паркування свого авто. Штраф за проїзд або зупинку смугою громадського транспорту (за виключенням служб екстренної допомоги) становить 510 гривень, проте за відсутності постійного штрафування водії нехтують правилами. Необхідно комплексно підходити до питання ​транспортної інфраструктури. З порушенням порядку на дорогах в комплексі може допомогти автоматична фото- відеофіксація порушень, яка має запрацювати, коли МВС врегулює питання штрафування, ліцензування камер та розробить необхідні нормативно-правові акти. Загалом наші міста мають переходити на принципи сталої мобільності, де потреби пішоходів і маломобільних груп населення є на першому місті, далі вело-транспорт та громадський транспорт, а потім потреби автомобілістів.. Ганна Гуз. .
Реклама 👇 Замовити

Terytoriї bilja žytlovyh kompleksiv, jaki peretvorjujuťsja v avtomobiľnyj parking, elektronnyj kvytok, publičnyj WI-FI ta smugy gromadśkogo transportu — ščo dumajuť fahivci z riznyh galuzej ta mandrivnyky pro infrastrukturu ukraїnśkyh mist ta jaki rišennja, na їh dumku, možuť zminyty cju sferu na krašče.

Pro ščo svidčať doslidžennja

Socialogična grupa «Rejtyng» provela ščorične doslidžennja, jake pokazuje jak stavljaťsja gromadjany do miscevogo samovrjaduvannja i municypaľnyh poslug v svojemu misti. Proponuvalosja ocinyty jakisť 22 sfer ta poslug u misti vid 1 do 5. Opytuvannja provodyly v 22 oblasnyh centrah. Doslidžennja bazujeťsja na vybirci z biľš niž 19 000 respondentiv.

Za jogo rezuľtatamy, najbiľš zadovoleni prožyvannjam u svojemu misti meškanci Lućku, Vinnyci ta Harkova. Na peršomu misci rejtyngu z ocinkoju 3,6 — Vinnycja, druge misce rozdilyly Lućk ta Harkiv z ocinkoju 3,3.

Blic: Čogo ukraїncjam ne vystačaje v miśkij infrastrukturi

Prote j vony ne dotjagujuť do ocinky 4 za 5-ty baľnoju škaloju. V infrastrukturi najnyžče ocinyly dostup dlja ljudej z invalidnistju (2,2), parkuvannja (2,4) ta dorogy (2,6).

Blic: Čogo ukraїncjam ne vystačaje v miśkij infrastrukturi

Točka zoru ukraїnciv

Stah Voznjak, spivzasnovnyk i CEO v Cargofy Inc

Na dumku Staha Voznjaka, ukraїnśkym mistam bagato čogo ne vystačaje jak zi storony avtomobilista, tak i pišohoda. A dvory biľšosti ŽKG, na dumku pidpryjemcja, — ce suciľna stojanka, de avtivky zaїždžajuť na ğruntove pokryttja i zalyšajuť pislja sebe vsjudy brud.

Čytajte takož: Jurij Granovśkyj — pro te, jak Agenty Zmin «robljať Kyїv OK»

— Brakuje parkuvaľnyh misć, parkomativ, ta prozoryh pravyl korystuvannja parkovkoju. Trotuar ta doroga ne rozdileni naležnym čynom, ta čerez problemu napysanu vyšče, populjaryzuvalaś kuľtura, koly avtivky spokijno zalyšajuť na trotuarah. Jakisť dorig dozvoljaje bažaty kraščogo, vidsutni šumopoglynači bilja dorig, ščo stvorjuje dyskomfort tym hto prožyvaje poruč.

Jakščo govoryty za Kyїv, misto prosto hoče pozbutyś pišohodiv, «zahovavšy» їh pid zemlju. Ne znaju žodnoї ljudyny, jaka ne zagubylasja v pidzemnyh labiryntah TC Metrograd, hoča potribno bulo prosto perejty dorogu.

Stah Voznjak

Nedostatńo velodorižok, a jakščo vony je, їh integrujuť v uže isnujuču infrastrukturu, napryklad prosto nanosjať liniї na asfaľt. Zrozumilo, ščo na nyh potim stavljať avtivky, a ce unemožlyvljuje korystuvannja nymy.

Ne vystačaje:

  • skejt-parkiv, dytjačyh majdančykiv ta vzagali nevelykyh parkiv v mežah mista čerez kožni dekiľka kvartaliv;
  • zelenyh zon, napryklad, koly bilja ričky robljať stežky dlja proguljanok ta їzdi na velosypedi na desjatky kilometriv, jaki z’jednani iz zamiśkymy parkamy vidpočynku, poljamy dlja goľfu toščo.

Vyrišyty ce vse možna, onovyvšy sklad komandy, ščo zajmajeťsja infrastrukturoju na biľš progresyvnyh ljudej. Abo zalučaty takyh, jaskravyj pryklad — Agenty Zmin. Takož možna perejnjaty uspišnyj dosvid našyh susidiv z JeS ta v dejakij miri SŠA.

Oksana Zatvornyćka, GO «Centr ekonomičnyh strategij»

— Sered problem rozvytku miśkoї transportnoї infrastruktury vydiljaju taki:

  • vidsutnisť priorytetnosti ruhu gromadśkogo transportu;
  • dubljuvannja maršrutiv gromadśkogo ta pryvatnogo transportu, napryklad, maršrutni taksi.
  • brak linij vydilenogo ruhu gromadśkogo transportu;
  • vidsutnisť prodažu integrovanyh kvytkiv (metro-tramvaj-trolejbus-avtobus) na poslugy gromadśkogo transportu;
  • brak organizovanyh misć parkuvannja, system vidstežennja parkuvaľnyh prav v mistah;
    vidsutnisť obmežeń na dostup pryvatnogo transportu do centru mist — miśkyh zon viľnyh vid transportu;
  • vidsutnisť transportnyh modelej mist ta transportnogo planuvannja na rivni mist, rajoniv.

Blic: Čogo ukraїncjam ne vystačaje v miśkij infrastrukturi

Julija Krupenko, menedžer z komunikacij ta PR u BlaBlaCarBlic: Čogo ukraїncjam ne vystačaje u miśkij infrastrukturi 1BlaBlaCar zdijsnyv rebrendyng ta zapustyv novyj algorytm pošuku poputnykiv Ukraїna, mandrivnycja

— My z čolovikom i našoju maleńkoju dońkoju často podorožujemo. Ob’їzdyvšy ponad 15 kraїn, sposterigajemo, jak rozvyvajuťsja mista, i rozumijemo, ščo v Ukraїni dorožnja miśka infrastruktura praktyčno ne rozvynena. Tak, ohočyh їzdyty v misti na dvokolisnomu transporti bagato, a speciaľnyh smug dlja nyh nemaje. Pro velosypedy tym biľše govoryty rano, v Ukraїni ce prosto nebezpečno.

Napryklad, v Barseloni motocykl i motoroler — ce najbiľš populjarnyj vyd transportu i naviť na šyrokyh 4-smugovyh dorogah їm komfortno, adže je speciaľno vidvedeni miscja. U Paryži my їzdyly na šeryngovyh velosypedah po velodorižkah i buly takymy ž učasnykamy ruhu, jak avtomobili ta motocykly. Ščob zrobyty ce v Ukraїn potribno nemalo resursiv, a okrim ćogo — jakyjś čas, ščob navčyty usih učasnykiv dorožńogo ruhu spivisnuvaty v odnomu prostori.

U Golosiїvśkomu rajoni, de my žyvemo, bezlič novyh ŽK. Prote nabagato menše dytjačyh sadkiv, škil, sportyvnyh majdančykiv i zvyčajnyh zelenyh zon. Okremoї uvagy vartujuť parkovky. Їh, ne vrahovujučy pidzemnyh parkingiv, praktyčno nemaje. Tomu terytorija bilja ŽK nagaduje suciľnyj avtomobiľnyj parking.

Julija Krupenko
01/ 02

 

Vitalij Zagajnyj, golova pravlinnja Centru Gromadjanśkyh Iniciatyv-CeGrIn

Vitalij bagato podorožuju ukraїnśkym mistamy vprodovž ostannih tŕoh rokiv. Pereškodoju dlja ńogo je nyźka jakisť internet-pokryttja, osoblyvo vidčutna v malyh mistah.

Slabka vizuaľna geolokacija — harakterna rysa dlja biľšosti mist. Ce ne pomitno u centraľnyh častynah, v turystoorijentovanyh mistah. Ale za mežamy centru staje vidčutnoju problemoju. Taka prosta rič jak numeracija budiveľ ta vkazivnyky nazv vulyć vyklykajuť nezručnosti v mistah, de projšla ostannja hvylja dekomunizaciї.

Čytajte takož: V Ukraїni počav dijaty zakon pro elektronni kvytky dlja miśkogo transportu

Miśka infrastruktura odnorivneva, vidsutni dvo- abo tryrvnevi transportni rozv’jazky. Slabka goryzontaľna ta vertykaľna rozmitka avtošljahiv. Na zupynkah avtotransportu vidsutni karty maršrutiv gromadśkogo transportu. Stan pišohidnyh trotuariv — žahlyvyj, osoblyvo v miscjah nesankcionovanogo parkuvannja avtomobiliv.

Oleksandra Stupakovśka, blogerka, žurnalistka

— Koly ja bula u Berlini, meni zapam’jatalysja bagatopoverhovi vokzaly, na jakyh pojednani platformy dlja metro, mižmiśkyh potjagiv, pid’їzdy avtobusiv i vse ce — v prymiščenni velykogo torgoveľnogo centru! Ja ne znaju nimećkoї, ale meni bulo nadzvyčajno prosto zrozumity na jakyj poverh poїhaty, v jaku storonu pity, kudy sisty. Ja žodnogo razu ne zagubylasja. Use duže logično roztašovano, bagato vkazivnykiv, je personal, jakyj dopomagaje, jakščo ty raptom ščoś ne zrozumiv. V Kyjevi, v jakomu ja narodylasja i vyrosla, v mene inkoly vynykajuť pytannja «de ž cja shidna storona platformy», z jakoї bude počynatysja vidlik vagoniv?

Blic: Čogo ukraїncjam ne vystačaje v miśkij infrastrukturi

Centraľnyj vokzal Berlina. Foto: RabStol.net

Rezuľtatom poganogo planuvannja i upravlinnja transportnoju infrastrukturoju za slovamy mandrivnyci, je velyka kiľkisť avtovokzaliv, stancij dlja potjagiv, z jakyh duže skladno kudyś spontanno vyrvatyś na vyhidni u inše misto i zminyty odyn typ transportu na inšyj.

— Polityky govorjať, ščo problema v koštah, niby-to duže deševi kvytky, tomu nemaje možlyvosti rozvyvaty transport. Ale ja vvažaju, ne problema platyty biľše za jakisni poslugy. Vpevnena, ščo ljudy, jaki často їzdjať na potjagah, krašče zaplatjať zamisť 200 gryveń, 400 (hoča i ce malo, v pryncypi) i buduť їhaty u vagoni bez pyljuky i z viknom, čerez jake bodaj ščoś vydno, a ne lyše pavutynu miž sklom.

Oleksandra Stupakovśka

Jurij Samojlov, golovnyj redaktor žurnalu «Ukraїnśkyj turyzm»

— Meni v ukraїnśkyh mistah katastrofično ne vystačaje zrozumiloї ta spravedlyvoї infrastruktury pasažyrśkogo transportu. U biľšosti ukraїnśkyh mist dije 2 paraleľni transportni systemy: komunaľna (zazvyčaj elektrotransport) ta pryvatna (tak zvani «maršrutky»). Komunaľnyj avtobusnyj transport, naskiľky meni vidomo, zberigsja lyše v Kyjevi. A v rezuľtati maršruty dubljujuťsja, rizni pereviznyky miž soboju konkurujuť, ščo pryzvodyť do znyžennja jakosti jak komunaľnyh, tak i pryvatnyh perevezeń.

Značnym nedolikom infrastruktury ukraїnśkyh mist je vidsutnisť jedynogo proїznogo kvytka ta spravedlyvoї systemy oplaty proїzdu v miśkomu transporti. Podibni problemy davno vže vyrišeni u mistah Shidnoї Jevropy: skažimo, u Varšavi šče 1992 roku bulo utvorena Spilka miśkogo gromadśkogo transportu (Zrzeszenie Transportu Miejskiego), jaka uspišno dije j dosi rozvyvajeťsja.

Blic: Čogo ukraїncjam ne vystačaje v miśkij infrastrukturiBlic: Čogo ukraїncjam ne vystačaje v miśkij infrastrukturi

Taras Godovaneć, golovnyj arhitektor, arhitekturne bjuro «Aspekt»

Infrastruktura – ce te čym my vsi korystujemosja u povsjakdennomu žytti ta te, ščo formuje naši umovy žyttjedijaľnosti, zaznačaje arhitektor i zvertaje uvagu na te, ščo značnyj vplyv na nestaču infrastruktury v Ukraїni maje proces urbanizaciї: vid 1,7 do 2,2 % siľśkogo naselennja ščoroku pereїždžajuť žyty do velykyh mist.

Čytajte takož: Mininfrastruktury planuje zapustyty nyzku potjagiv do kraїn JeS ta onovyty porty

Pryrist naselennja mist, zastarila ta znošena infrastruktura i neznačne budivnyctvo novoї – oś golovni čynnyky nestači, na dumku Tarasa Godovancja. Jaki problemy bačyť v infrastrukturi ta čogo najbiľše ne vystačaje velykym mistam Ukraїny:

  • Nejakisni dorogy, avtošljahy, mostovi perehody ta estakady;
  • Katastrofično nedostatnja kiľkisť mostiv čerez velyki ričky;
  • Katastrofična nedostatnisť kiľcevyh dorig navkolo mist;
  • Nestača škil ta dytjačyh sadkiv;
  • Nedostatńo parkiv ta skveriv dlja vidpočynku naselennja;
  • Nemaje infrastruktury dlja pidlitkiv:skejt-parky, basketboľni majdančyky toščo
  • Nedostatńo rozvynena transportna infrastruktura: kiľkisť maršrutiv, zupynok, vydiv nazemnogo i pidzemnogo transportu;
  • Nedostatńo očysnyh sporud, kolektoriv, vodostokiv, teplovyh stancij ta elektropidstancij dlja zabezpečennja funkcionuvannja žytla zrostajučogo naselennja mist;
  • Jakosti navkolyšńoї infrastruktury, adže v bagaťoh vypadkah vona postradjanśka i davno znošena.

— Naspravdi u biľšosti mist sytuacija zagalom ne je krytyčnoju. Ale v bagaťoh vypadkah vona povynna vyrišuvatyś negajno, bo z časom može nastaty kolaps: ne vyvezene smittja, zatopleni vulyci pislja doščiv, bagatokilometrovi zatory. Kožnomu mistu neobhidna strategija rozvytku. Čitkyj plan po formuvannju ta renovaciї miscevoї infrastruktury ta polipšennju umov ta jakosti prožyvannja i vidpočynku miscevogo naselennja.

Taras Godovaneć

Bogdan Dolince, fahiveć z pytań rozvytku infrastruktury, avtor petyciї pro ničnyj gromadśkyj transport u Kyjevi

—Transportni systemy ukraїnśkyh mist potrebujuť suttjevogo vdoskonalennja pidhodiv organizaciї ruhu. Najvažlyvišym aspektom ćogo je vprovadžennja systema zonuvannja mista. Biľšisť sučasnyh jevropejśkyh mist ce davno vže zaprovadyly.

Blic: Čogo ukraїncjam ne vystačaje v miśkij infrastrukturi

Pryklad zonuvannja Atlantic Beach

Neobhidne odnočasne vvedennja jedynogo kvytka, ščo dozvoljaje peresuvatysja mistom v mežah odnijeї transportnoї zony usima vydamy gromadśkogo transportu. Ce značno sprostyť logistyku pasažyriv ta nadasť možlyvisť obyraty najbiľš zručnyj i korotkyj maršrut.

Vrahovujučy rozmiry mist, dlja Kyjeva optymaľnym bude, na dumku Bogdana Dolince, rozdilyty misto na try transportni zony. Četverta — zona prymiśkoї aglomeraciї. Dlja menšyh mist varto rozgljadaty modeli iz kiľkoh zon. Takyj pidhid dozvoljaje efektyvno organizuvaty logistyčnu transporotnu modeľ dlja mist z naselennjam vid kiľkoh soteń tysjač žyteliv.

Rozvytok mereži ničnogo gromadśkogo spolučennja v mistah:

— Dejaki ukraїnśki mista vže vprovadyly ničnyj gromadśkyj transport, taki jak Kyїv, Lviv, Rivne ta inši. Krim togo, mereža ničogo gromadśkogo transportu togo ž Kyjeva maje try maršruty, zapuščeni šče dva roky tomu. Na śogodni dana systema ničnogo spolučennja vže potrebuje rozvytku ta zapusku novyh maršrutiv. Pozytyvnyj dosvid realizaciї peršoї čergy maršrutiv duže dobre spryjnjaly žyteli mista. Na śogodni v Kyjevi neobhidno zapustyty dodatkovo ne menše 3-5 novyh maršrutiv, jaki spolučať reštu velykyh žytlovyh masyviv iz isnujučymy maršrutamy ničnyh rejsiv.

Oľga Solovej, spivzasnovnycja Ukraїnśkogo klubu neruhomosti

— Vpadaje v oči majže povna vidsutnisť inkljuzyvnosti ta neprystosovanisť mist dlja vsih їhnih meškanciv «na rivnyh». Pandusy, lifty, speciaľni perehody – vśogo ćogo spravdi duže brakuje dlja pevnoї kategoriї gromadjan. Na vulycjah — a u pidzemci tym pače — majže nemaje ljudej z invalidnistju. Mamam z dytjačymy vizkamy dovodyťsja dosyť skladno peresuvatysja mistom. Zdebiľšogo ce vidbuvajeťsja tiľky v mežah svogo dvoru, a ditjam z osoblyvymy potrebamy bez suprovodu baťkiv – ce v pryncypi nemožlyvo.

Čytajte takož: Jevroparlament vklade €120 mln u gromadśkyj WiFi

Takož, jak zaznačaje Oľga Solovej, v bagaťoh mistah nedostatnja kiľkisť ta pogana jakisť miśkyh zon dlja vidpočynku, jaki povynni buty bezkoštovnymy, zručnymy, komfortnymy ta bezpečnymy. Ce ne tiľky parky ta skvery, a j mali arhitekturni formy, miśki vulyčni mebli ta obladnannja, ohajni zeleni prybudynkovi terytoriї.

— Jakščo neprystosovanisť mist do usih jogo meškanciv — ce sprava miśkoї vlady, to ostannij punkt možlyvo realizuvaty nevelykymy zusylljamy samyh mistjan ta biznesu.

Ganna Guz, koordynatorka transportnogo naprjamku v pryrodoohoronnij gromadśkij organizaciї «Centr ekologičnyh iniciatyv «Ekodija», vede kampaniju «Zviľny Smugu»

Ganna ponad 4 roky v klimatyčnomu rusi, vede transportnyj naprjamok i kampaniju «Zviľny Smugu», nacilenu na naležne funkcionuvannja isnujučyh smug gromadśkogo transportu v Kyjevi i pokraščennja infrastruktury gromadśkyh perevezeń.

— Čerez vidsutnisť jakisnoї infrastruktury dlja gromadśkogo transportu naši mista perenasyčeni pryvatnymy avtivkamy, riveń zabrudnjujučyh rečovyn v povitri čerez zagazovanisť strimko roste, a vulyci zastrjagajuť v zatorah.

Aby zmenšyty čas vidstavań vid grafiku i vytjagty gromadśkyj transport z zatoriv u Kyjevi ta inšyh mistah, ščo kolyś gotuvalysja do Evro 2012 buly vprovadženi smugy gromadśkogo transportu. V Kyjevi takyh smug narazi je 19. Їh kiľkisť v misti maje zrostaty dlja stvorennja naležnyh umov ruhu biľšosti maršrutiv gromadśkogo transportu.

Blic: Čogo ukraїncjam ne vystačaje v miśkij infrastrukturi

Vydilena smuga dlja gromadśkogo transportu. Foto: uriston.com

Smugy je, ale vidsutnij postijnyj kontroľ ta štrafuvannja za porušennja pravyl dorožńogo ruhu vodijamy, ščo pryzvodyť do vykorystannja smugy dlja obgonu abo dlja parkuvannja svogo avto. Štraf za proїzd abo zupynku smugoju gromadśkogo transportu (za vyključennjam služb ekstrennoї dopomogy) stanovyť 510 gryveń, prote za vidsutnosti postijnogo štrafuvannja vodiї nehtujuť pravylamy.

Neobhidno kompleksno pidhodyty do pytannja ​transportnoї infrastruktury. Z porušennjam porjadku na dorogah v kompleksi može dopomogty avtomatyčna foto- videofiksacija porušeń, jaka maje zapracjuvaty, koly MVS vreguljuje pytannja štrafuvannja, licenzuvannja kamer ta rozrobyť neobhidni normatyvno-pravovi akty.

Zagalom naši mista majuť perehodyty na pryncypy staloї mobiľnosti, de potreby pišohodiv i malomobiľnyh grup naselennja je na peršomu misti, dali velo-transport ta gromadśkyj transport, a potim potreby avtomobilistiv.

Ganna Guz

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: