fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Sergij Rovynśkyj, «Zelenyj teatr»: «Inšyh takyh proektiv v Ukraїni nemaje»

Сергій Ровинський, «Зелений театр»: «Інших таких проектів в Україні немає»

Misce, jake nikomu ne naležalo, potim duže cikavylo pevnyh čynovnykiv — ale gromada zmogla povernuty jogo pid svij kontroľ. Sergij Rovynśkyj, dyrektor «Zelenogo teatru» v Odesi, rozpovidaje pro uspihy ta vyklyky proektu i podaľši plany jogo komandy
Місце, яке нікому не належало, потім дуже цікавило певних чиновників — але громада змогла повернути його під свій контроль. Сергій Ровинський, директор «Зеленого театру» в Одесі, розповідає про успіхи та виклики проекту і подальші плани його команди
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Про поточний стан справ. За словами Сергія Ровинського, зараз — третій повноцінний сезон роботи Зеленого театру. До цього хаб за рік дпочав проводити перші заходи на цій території, аби зрозуміти, чи це місце комусь цікаве. Сюди привезли Дмитра Бикова, тут провели кілька концертів, пройшов науковий фестиваль. Виявилося, що народ реагує досить позитивно: підтримує ідею відродити театр і зробити з нього такий суспільний простір з освітнім нахилом. Так і вирішили розвивати це місце та робити нові проекти: — Тут гектар площі, котрий з кожним роком стає все краще і краще. Коли ми отримали цей простір, тут не було жодних комунікацій. Театр перестав бути міським, і на жаль, був виведений з території парку десь 20 років тому. З того часу тут зникла електрика, вода та все те, що має бути в пристойному місці. Все це ми повинні були зробити, окрім окультурення та облагороджування території. Коли зявився Зелений театр. Ровинський вводить нас в курс. Театр зявився тут у 1936 році. Спочатку тут мав відкритися ставок в формі Чорного моря. Згодом мали зробити місце, де міська футбольна команда, яка потім стала Чорноморцем, могла би грати свої матчі. Але переміг саме проект для культурно-масового дозвілля. Із 1936-го майданчик став Зеленим театром — місцем, схожим на багато аналогічних обєктів у інших містах: — Зеленим він був тому, що розташований у парку і зеленим його назвали самі люди. Це був театр під відкритим небом, де виступали усі зірки тієї епохи. Часи змінювалися, зірки теж. Закінчилося тим, що театр перестав бути частиною парку і пішов до приватних рук. Так і ходив поміж власниками протягом 20 років. Про формат поточної діяльності. За словами Сергія, Зелений театр — проект соціального підприємництва. Заробіток грошей для команди — не першочергова задача. Але у звязку з тим, що в театру є значні витрати і потрібно поліпшувати можливості для заходів та гостей, слід певні гроші отримувати: Читатйте також: ВДНГ зробить свій простір більш інклюзивним. — На відміну від багатьох інших літніх майданчиків міста, парків зелених та гарних, які люблять відвідувати люди, в нас є турбота про співробітників. Саме вони виставляють ці мякі меблі, допомагають з підключенням до інтернету, електрикою, допомагають організовувати дні народження — все що завгодно. Наша територія охороняється. Ми відновили по периметру паркани, є охорона і є правила, які нас відрізняють від усіх інших місць. Зокрема, у нас діють антитютюнові та антиалкогольні правила. Ми привозимо акторів, літераторів, музикантів, мистецтвознавців. Це дає можливість якось компенсувати наші витрати. Але все одно це — не бізнес. Як розповідає Ровинський, кафе та робота фудкорту приносять певний заробіток, але не є ключовими складовими монетизації роботи Зеленого театру: — Всі ці кафе — в більшості своїй нові проекти молодих ентузіастів. Це — молодь, яка щойно відкрила перші проекти, вони намагаються завоювати тут публіку. Ми не приводимо сюди великі ресторани. Всі ці хлопці та дівчата зявилися тут, тому що ми розуміли, що це в Театрі буде гарно. Про власну мотивацію. — Тут же чудово. У вихідні я тут завжди з дітьми проводжу час. Якщо б я тут не працював, також, мабуть, однаково був тут. Окрім разових концертів на закритих майданчиках, на жаль, в місті нічого не відбувається такого, куди хотілося би бігти. Театр — це так прекрасно як ніде в місті. Багато хто хочуть тут працювати. Наша команда вже кілька років не змінювала склад. . . Про те, що зараз радує. — Гріє душу, коли дивишся на фотографії театру чотирирічної давнини, а потім на теперішні фото. Жоден проект, напевно, з цим не можна порівняти. Проектів було багато. Щось виходило за межі Зеленого театру. Ми привезли сюди прекрасного художника, який створив мурал Довга партія — в тому числі на гроші, зібрані нашою командою. Це була частина урбаністичного проекту, який був тут реалізований. Він складався з лекторія, практикумів за участю урбаністів сусідніх міст і країн. Лекторій, на який приходить 2 тис людей — це добре. Дитячі фестивалі, на які за день приходить понад 2 тис дітей — це добре. На кінокласику збирається 500-600 людей (а це фільми, яким вже півстоліття). Фактично все ,що ми тут робимо заради того, щоб гріти нашу душу і всі інші душі, які сюди потрапляють. Про плани на поточний сезон. Читатйте також: Від Малевича й надалі — що на часі знати про українське мистецтво 1910-х. — Із першого сезону перекочували сюди смішні кольорові грядки — так званий громадський город. Це місце, де кожна людина може відчути себе городником і на виділеній території будувати собі город під керівництвом нашого персонального садівника. Щось висаджувати, поливати, підгортати. Також ми запустимо малий лекторій. Урбаністичні та екологічні напрямки, які, зрозуміло, не можуть зібрати стільки людей так, щоб заповнити глядацьку залу, будуть відбуватися на газоні. Може зібратися до 100 людей. Більш прикладні, конкретні штуки відбуваються в цих лекторіях. Також Сергій розповів про низку тематичних програм: Дитяча програма з початку літа. Буде також великий дитячий фестиваль, де буде понад сотня різних освітніх майстер-класів. Велика кінопрограма. Буде кілька десятків показів — фестивальне кіно, національні фестивалі, сподіваються і на Одеський Міжнародний кінофестиваль. Цьогоріч Зелений театр стаане основним фестивальним майданчиком міста. За планами команди, тут відбудуться Зелена хвиля, яка була десь 20 років на Дерибасівській, книжкова ярмарка, міжнародний кінофестиваль, власні гастрономічні та дитячі події команди. Все масштабне цього літа в Одесі відбуватиметься тут, говорить Сергій. Про кейс Зеленого театру як місця сили. За словами Сергія, інших подібних проектів у країні немає: — Коли в нас були не дуже прості часи, ми відчули підтримку від великої кількості людей за межами міста. Від культурних інституцій, діячів культури, в першу чергу Києва. Очевидно, що цей проект цікавий не тільки одеситам — за контентом та його форматом, за своєю ідеєю цей проект заслуговує бути цікавим людям з усієї країни. Якщо б хтось і задумав створити такий проект, він би одразу став комерційним. Що потрібно знати та уміти людині, яка хотіла б узятися за подібний проект? На це запитання Ровинський відповідає просто: потрібно хотіти робити добрі справи, не отримуючи взамін великих фінансових перспектив.
02.06.2018,21:50
0
V. Zolotova
Реклама 👇 Замовити

Pro potočnyj stan sprav

Za slovamy Sergija Rovynśkogo, zaraz — tretij povnocinnyj sezon roboty «Zelenogo teatru». Do ćogo hab za rik dpočav provodyty perši zahody na cij terytoriї, aby zrozumity, čy ce misce komuś cikave. Sjudy pryvezly Dmytra Bykova, tut provely kiľka koncertiv, projšov naukovyj festyvaľ. Vyjavylosja, ščo narod reaguje dosyť pozytyvno: pidtrymuje ideju vidrodyty teatr i zrobyty z ńogo takyj suspiľnyj prostir z osvitnim nahylom. Tak i vyrišyly rozvyvaty ce misce ta robyty novi proekty:

— Tut gektar plošči, kotryj z kožnym rokom staje vse krašče i krašče. Koly my otrymaly cej prostir, tut ne bulo žodnyh komunikacij. Teatr perestav buty miśkym, i na žaľ, buv vyvedenyj z terytoriї parku deś 20 rokiv tomu. Z togo času tut znykla elektryka, voda ta vse te, ščo maje buty v prystojnomu misci. Vse ce my povynni buly zrobyty, okrim okuľturennja ta oblagorodžuvannja terytoriї.

Koly z'javyvsja «Zelenyj teatr»

Rovynśkyj vvodyť nas v kurs. Teatr z’javyvsja tut u 1936 roci. Spočatku tut mav vidkrytysja stavok v formi Čornogo morja. Zgodom maly zrobyty misce, de miśka futboľna komanda, jaka potim stala «Čornomorcem», mogla by graty svoї matči. Ale peremig same proekt dlja kuľturno-masovogo dozvillja. Iz 1936-go majdančyk stav «Zelenym teatrom» — miscem, shožym na bagato analogičnyh ob’jektiv u inšyh mistah:

Sergij Rovynśkyj, «Zelenyj teatr»: «Inšyh takyh proektiv v Ukraїni nemaje»

— Zelenym vin buv tomu, ščo roztašovanyj u parku i «zelenym» jogo nazvaly sami ljudy. Ce buv teatr pid vidkrytym nebom, de vystupaly usi «zirky »tijeї epohy. Časy zminjuvalysja, «zirky» tež. Zakinčylosja tym, ščo teatr perestav buty častynoju parku i «pišov» do pryvatnyh ruk. Tak i «hodyv» pomiž vlasnykamy protjagom 20 rokiv.

Pro format potočnoї dijaľnosti

Za slovamy Sergija, «Zelenyj teatr» — proekt sociaľnogo pidpryjemnyctva. Zarobitok grošej dlja komandy — ne peršočergova zadača. Ale u zv’jazku z tym, ščo v teatru je značni vytraty i potribno polipšuvaty možlyvosti dlja zahodiv ta gostej, slid pevni groši otrymuvaty:

Čytajte takož: VDNG zrobyť svij prostir biľš inkljuzyvnym

— Na vidminu vid bagaťoh inšyh litnih majdančykiv mista, parkiv zelenyh ta garnyh, jaki ljubljať vidviduvaty ljudy, v nas je turbota pro spivrobitnykiv. Same vony vystavljajuť ci m’jaki mebli, dopomagajuť z pidključennjam do internetu, elektrykoju, dopomagajuť organizovuvaty dni narodžennja — vse ščo zavgodno. Naša terytorija ohoronjajeťsja. My vidnovyly po perymetru parkany, je ohorona i je pravyla, jaki nas vidriznjajuť vid usih inšyh misć. Zokrema, u nas dijuť antytjutjunovi ta antyalkogoľni pravyla. My pryvozymo aktoriv, literatoriv, muzykantiv, mystectvoznavciv. Ce daje možlyvisť jakoś kompensuvaty naši vytraty. Ale vse odno ce — ne biznes.

Sergij Rovynśkyj, «Zelenyj teatr»: «Inšyh takyh proektiv v Ukraїni nemaje»

Jak rozpovidaje Rovynśkyj, kafe ta robota fudkortu prynosjať pevnyj zarobitok, ale ne je ključovymy skladovymy monetyzaciї roboty «Zelenogo teatru»:

— Vsi ci kafe — v biľšosti svoїj novi proekty molodyh entuziastiv. Ce — moloď, jaka ščojno vidkryla perši proekty, vony namagajuťsja zavojuvaty tut publiku. My ne pryvodymo sjudy velyki restorany. Vsi ci hlopci ta divčata z’javylysja tut, tomu ščo my rozumily, ščo ce v Teatri bude garno.

Pro vlasnu motyvaciju

— Tut že čudovo. U vyhidni ja tut zavždy z diťmy provodžu čas. Jakščo b ja tut ne pracjuvav, takož, mabuť, odnakovo buv tut. Okrim razovyh koncertiv na zakrytyh majdančykah, na žaľ, v misti ničogo ne vidbuvajeťsja takogo, kudy hotilosja by bigty.

Teatr — ce tak prekrasno jak nide v misti. Bagato hto hočuť tut pracjuvaty. Naša komanda vže kiľka rokiv ne zminjuvala sklad

Sergij Rovynśkyj, «Zelenyj teatr»: «Inšyh takyh proektiv v Ukraїni nemaje»

Pro te, ščo zaraz raduje

— Grije dušu, koly dyvyšsja na fotografiї teatru čotyryričnoї davnyny, a potim na teperišni foto. Žoden proekt, napevno, z cym ne možna porivnjaty. Proektiv bulo bagato. Ščoś vyhodylo za meži «Zelenogo teatru». My pryvezly sjudy prekrasnogo hudožnyka, jakyj stvoryv mural «Dovga partija» — v tomu čysli na groši, zibrani našoju komandoju. Ce bula častyna urbanistyčnogo proektu, jakyj buv tut realizovanyj. Vin skladavsja z lektorija, praktykumiv za učastju urbanistiv susidnih mist i kraїn.

Lektorij, na jakyj pryhodyť 2 tys ljudej — ce dobre. Dytjači festyvali, na jaki za deń pryhodyť ponad 2 tys ditej — ce dobre. Na kinoklasyku zbyrajeťsja 500-600 ljudej (a ce fiľmy, jakym vže pivstolittja). Faktyčno vse ,ščo my tut robymo zarady togo, ščob grity našu dušu i vsi inši duši, jaki sjudy potrapljajuť.

Pro plany na potočnyj sezon

Čytajte takož: Vid Malevyča j nadali — ščo na časi znaty pro ukraїnśke mystectvo 1910-h

— Iz peršogo sezonu perekočuvaly sjudy smišni koľorovi grjadky — tak zvanyj gromadśkyj gorod. Ce misce, de kožna ljudyna može vidčuty sebe gorodnykom i na vydilenij terytoriї buduvaty sobi gorod pid kerivnyctvom našogo personaľnogo sadivnyka. Ščoś vysadžuvaty, polyvaty, pidgortaty. Takož my zapustymo malyj lektorij. Urbanistyčni ta ekologični naprjamky, jaki, zrozumilo, ne možuť zibraty stiľky ljudej tak, ščob zapovnyty gljadaćku zalu, buduť vidbuvatysja na gazoni. Može zibratysja do 100 ljudej. Biľš prykladni, konkretni štuky vidbuvajuťsja v cyh lektorijah.

Takož Sergij rozpoviv pro nyzku tematyčnyh program:

  • Dytjača programa z počatku lita. Bude takož velykyj dytjačyj festyvaľ, de bude ponad sotnja riznyh osvitnih majster-klasiv.
  • Velyka kinoprograma. Bude kiľka desjatkiv pokaziv — festyvaľne kino, nacionaľni festyvali, spodivajuťsja i na Odeśkyj Mižnarodnyj kinofestyvaľ.

Cogorič «Zelenyj teatr» staane osnovnym festyvaľnym majdančykom mista. Za planamy komandy, tut vidbuduťsja «Zelena hvylja», jaka bula deś 20 rokiv na Derybasivśkij, knyžkova jarmarka, mižnarodnyj kinofestyvaľ, vlasni gastronomični ta dytjači podiї komandy. Vse masštabne ćogo lita v Odesi vidbuvatymeťsja tut, govoryť Sergij.

01/ 05
U zeleni

Pro kejs «Zelenogo teatru» jak «miscja syly»

Za slovamy Sergija, inšyh podibnyh proektiv u kraїni nemaje:

— Koly v nas buly ne duže prosti časy, my vidčuly pidtrymku vid velykoї kiľkosti ljudej za mežamy mista. Vid kuľturnyh instytucij, dijačiv kuľtury, v peršu čergu Kyjeva. Očevydno, ščo cej proekt cikavyj ne tiľky odesytam — za kontentom ta jogo formatom, za svojeju idejeju cej proekt zaslugovuje buty cikavym ljudjam z usijeї kraїny. Jakščo b htoś i zadumav stvoryty takyj proekt, vin by odrazu stav komercijnym.

Ščo potribno znaty ta umity ljudyni, jaka hotila b uzjatysja za podibnyj proekt? Na ce zapytannja Rovynśkyj vidpovidaje prosto: potribno hotity robyty dobri spravy, ne otrymujučy vzamin velykyh finansovyh perspektyv.

Teğy: istoriї, ljudy, mista

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: