Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Ščo take «birjuzovi organizaciї» i jaki vidminnosti u kompanij majbutńogo

Що таке «бірюзові організації» і які відмінності у компаній майбутнього

Organizaciї rozvyvajuťsja, jak i ljudy, zminjujuť svoju strukturu, metody ta pryncypy roboty. Jakščo raniše pracivnyky cinuvaly možlyviť požyttjevogo pracevlaštuvannja, to zaraz use biľše zvertajuť uvagu na možlyvisť rostu ta realizaciї v organizaciї, na її komandu ta cinnosti
Організації розвиваються, як і люди, змінюють свою структуру, методи та принципи роботи. Якщо раніше працівники цінували можливіть пожиттєвого працевлаштування, то зараз усе більше звертають увагу на можливість росту та реалізації в організації, на її команду та цінності
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  На заміну традиційним організаціям з’являються нові, із альтернативним підходом до управління. Популярним типом таких компаній є бірюзові організації, або як їх іще називають — живі організації, організації майбутнього. На часі дізнатися, які особливості бірюзових організацій та розглянути декілька таких організацій в Україні та в світі. Історія бірюзових організацій бере свій початок ще з 60-х років 20-го століття, коли Клер Грейвз опублікував теорію спіральної динаміки. Відповідно до теорії, людина проходить декілька сходинок розвитку, кожній з яких присвоїли колір: червоний, жовтий, синій, тощо. У 2014 році Фредерік Лалу опублікував книгу Reinventing organizations, в якій застосував схожий підхід до організацій, виділивши декілька стадій розвитку компанії та присвоївши їм відповідні кольори. Розглянемо особливості ключових із них. 1. Червоні. Метафора організацій — Вовча зграя. Червоні організації базуються на страху перед сильним лідером, який усім керує. Відкриттям таких організацій став поділ праці та керування зверху. Приклади таких організацій сьогодні — вуличні банди, мафія. 2. Бурштинові. Метафора організацій — армія. Бурштинові організації базуються на строгій ієрархії та підпорядкуванні. Для них головне — стабільність та виконання правил. Відкриття таких організацій — довготермінове планування, налаштування чітких процесів та поява формальних ролей. Приклади таких організацій сьогодні: традиційні церкви, уряд, державні школи. 3. Помаранчеві. Метафора організацій — машина. Оранжеві організації базуються на конкуренції, орієнтації на прибуток та наявності цілей. Відкриттям таких організацій є інновації (спричинені конкуренцією), відповідальність за свою частину роботи та меритократія — можливість піднятися від рядового працівника до директора, якщо сумлінно працювати. Такими є більшість організацій сьогодні, особливо великі корпорації. 4. Зелені. Метафора організацій — сім’я. Зелені базуються на спільних цінностях, фокусом на задоволення користувача та спільному прийнятті рішень. Відкриттям таких організацій став фокус на культуру замість стратегії та розширення прав усіх учасників. Приклади таких організацій — багато невеликих стартапів, що працюють за принципами гнучких методологій (agile). Із великих компаній — Southwest Airlines. Останньою стадією розвитку Лалу виділив бірюзові (або teal) організації. Бірюзові організації — це наступний рівень розвитку свідомості, коли стандартним концепціям та підходам кидається виклик, а організація починає сприйматися як живий організм, а не машина. Самоорганізація. Організації складаються із команд: від 10 до 30 людей. Якщо більше — втрачається особистий зв’язок. Команда відповідає за все, що відбувається навколо неї, та може приймати усі рішення що її стосуються самостійно. Різні команди мають різні рівні самоорганізації, залежно від потреб ринку та сфери. Рішення, які кожен у команді може приймати самостійно: над якими проектами працювати, коли виконувати свою роботу, як синхронізуватися, що робити у складних ситуаціях, тощо. Так, наприклад Buurtzorg команди повністю відповідають за надання послуг пацієнтам, але бухгалтерією займається центральний офіс. Для підтримування самоорганізації в команді повинна бути довіра та відкритість інформації. Адже неможливо самому приймати ефективні рішення, не знаючи, що відбувається навколо, або не довіряючи своїм колегам. Цілісність. Кожен член команди в бірюзових організаціях вважається перш за все цілісною особистістю, з усіма позитивними сторонами та недоліками, не лише як механізм для виконання певної частини роботи. Бірюзові організації заохочують бути собою та не одягати на роботі професійної маски беземоційності, формальності та строгості. Будучи собою, чесно розповідаючи про свої емоції та почуття, члени команди мають змогу краще зрозуміти один-одного та швидше знаходити оптимальні рішення та досягати згоди. Для підтримання цілісності бірюзові організації приділяють значну увагу спільним цінностям, відкритості, створенням середовища психологічної безпеки, навчаються ефективно вирішувати конфлікти. Еволюційна мета. Свобода приведе до хаосу, якщо немає спільного напрямку, в якому команда працює та розвивається. Такий напрямок допомагає задати еволюційна мета — те, заради чого існує організація. Організація прислуховується до своєї цілі та працює над її реалізацією. Що цікаво, гроші ніколи не розглядаються як кінцева мета, а лише як ресурс для її досягнення. Еволюційність проявляється в тому, що як і сама організація росте та змінюється, так і мета організації може змінюватися із часом. Холакратія. Брайн Робертсон у своїй компанії Ternary Software експериментував із бірюзовими підходами управління організацією, і в результаті створив систему, яку назвав холакратією. Холакратія — це чітка структурована система управління організацією. Холакратія має свою конституцію, розподіл ролей та правила взаємодії, проведення зустрічей, прийняття рішень, тощо. Холакратія набула популярності за рахунок того, що вона дає конкретні практичні інструкції що впроваджувати, в той час як бірюзова теорія описує лише загальні концепції.  Для переходу до бірюзового стилю управління, потрібно перш за все бажання власників компанії, ради директорів та CEO. Без їх підтримки бірюзову компанію побудувати не можна. Як тільки з’являться проблеми, лідери бажають брати усе під повний контроль, та повертаються до традиційних методів управління. Принципи бірюзових компаній повинні перш за все відповідати принципам мислення лідерів організацій. Бірюзові організації існують у всьому світі та майже у всіх сферах: від виробництва томатної пасти, одягу, автомобільних деталей, до розробників комп’ютерних ігор. Є як прибуткові, так і неприбуткові організації. Розмір таких організацій коливається від одиниць до десятків тисяч. Географія також не має значення. Нижче наведені приклади деяких із бірюзових організацій: Buurtzorg — нідерландська компанія, в якій понад 10,000 медсестр та медбратів надають медичні послуги вдома для половини країни. В компанії немає менеджерів, кожна невелика група (7–12 людей) організовується повністю сама. Після впровадження бірюзових практик компанія за 7 років із 10 людей виросла до 7,000. Із 2011 року Buurtzorg регулярно потрапляє в топ найкращих компаній для роботи в Нідерландах. Valve — ІТ-компанія із США, яка розробила такі ігрові хіти, як Counter-Strike, Half-Life, Dota 2, Stream. В компанії кожен сам вибирає над яким проектом працювати, голосуючи столами. У кожного стіл на колесах, і працівники переміщають свої столи по офісу, залежно від того, над яким проектом працюють. IPLAND — український сервіс-провайдер IT-рішень для керування продажами в торговій мережі. В компанії працює понад 80 людей, які працюють за принципами холакратії. Структура компанії — це ієрархія призначень для надання цінності клієнту, і кожна команда бере на себе реалізацію частини цього призначення. UPTech — українська ІТ-компанія, що займається розробкою мобільних додатків та веб-сайтів. У компанії працює понад 40 людей. Із цікавих практик — відкрита уся інформація всередині, в тому числі фінансова. А розмір грошової компенсації за роботу кожен сам собі встановлює. Головною ціллю бірюзових організацій є слідування своїй місії, максимально реалізовуючи потенціал кожного із членів команди завдяки самоорганізації та цілісності. Бірюзові організації не орієнтовані бути найбільш ефективними чи найприбутковішими. Хоч нерідко трапляється що такі організації є одними із найуспішніших в своїй сфері, завдяки максимальній залученості усіх членів організації. Так, наприклад, швидкість видужування у пацієнтів в компанії Buurtzorg на 40 % вища, аніж в аналогічних компаній у сфері, а відсоток адміністративних витрат складає лише 8 % (порівняно із 25 % для аналогічних компанії в індустрії). З іншої сторони, бірюзові організації часто критикують як утопічну ідею, на зразок комунізму. Що без контролю організація не може існувати. Вищезгаданий Valve критикують за повільні оновлення ігор та старий сайт, що уже роками не змінювався. Компанії Medium та Github пробували переходити на бірюзові принципи, але перехід був неуспішним та вони повернулися до традиційного підходу. В компанії Zappos після впровадження холакратії третина працівників звільнилася. Щоправда, інша частина компанії позитивно сприйняла перехід та успішно працює за новими принципами. Бірюзові компанії — досить нова течія, що має великий потенціал за правильного застосування. З іншої сторони, важливо розуміти, що бірюзові принципи управління не є панацеєю від усіх проблем і не обов’язково усі будуть корисними усім організаціям. Для їх впровадження важливо чітко розуміти для чого це робити. І для кожної компанії буде своя версія практик, що працюють для неї, свій відтінок бірюзи. Бірюзові принципи — це скоріше напрямок руху та розвитку організації, аніж набір інструкцій для впровадження. Як саме кожна команда пройде цей шлях — залежить від неї самої.
25.05.2018,12:30
0
Unsplash

Na zaminu tradycijnym organizacijam z’javljajuťsja novi, iz aľternatyvnym pidhodom do upravlinnja. Populjarnym typom takyh kompanij je birjuzovi organizaciї, abo jak їh išče nazyvajuť — «žyvi organizaciї», «organizaciї majbutńogo». Na časi diznatysja, jaki osoblyvosti birjuzovyh organizacij ta rozgljanuty dekiľka takyh organizacij v Ukraїni ta v sviti.

Istorija birjuzovyh organizacij

Istorija birjuzovyh organizacij bere svij počatok šče z 60-h rokiv 20-go stolittja, koly Kler Grejvz opublikuvav teoriju spiraľnoї dynamiky. Vidpovidno do teoriї, ljudyna prohodyť dekiľka shodynok rozvytku, kožnij z jakyh prysvoїly kolir: červonyj, žovtyj, synij, toščo.

U 2014 roci Frederik Lalu opublikuvav knygu «Reinventing organizations», v jakij zastosuvav shožyj pidhid do organizacij, vydilyvšy dekiľka stadij rozvytku kompaniї ta prysvoїvšy їm vidpovidni koľory. Rozgljanemo osoblyvosti ključovyh iz nyh.

1. Červoni

Metafora organizacij — Vovča zgraja. Červoni organizaciї bazujuťsja na strahu pered syľnym liderom, jakyj usim keruje. Vidkryttjam takyh organizacij stav podil praci ta keruvannja zverhu. Pryklady takyh organizacij śogodni vulyčni bandy, mafija.

2. Burštynovi

Metafora organizacij — armija. Burštynovi organizaciї bazujuťsja na strogij ijerarhiї ta pidporjadkuvanni. Dlja nyh golovne — stabiľnisť ta vykonannja pravyl. Vidkryttja takyh organizacij — dovgoterminove planuvannja, nalaštuvannja čitkyh procesiv ta pojava formaľnyh rolej. Pryklady takyh organizacij śogodni: tradycijni cerkvy, urjad, deržavni školy.

3. Pomarančevi

Metafora organizacij — mašyna. Oranževi organizaciї bazujuťsja na konkurenciї, orijentaciї na prybutok ta najavnosti cilej. Vidkryttjam takyh organizacij je innovaciї (spryčyneni konkurencijeju), vidpovidaľnisť za svoju častynu roboty ta merytokratija — možlyvisť pidnjatysja vid rjadovogo pracivnyka do dyrektora, jakščo sumlinno pracjuvaty. Takymy je biľšisť organizacij śogodni, osoblyvo velyki korporaciї.

4. Zeleni

Metafora organizacij — sim’ja. Zeleni bazujuťsja na spiľnyh cinnostjah, fokusom na zadovolennja korystuvača ta spiľnomu pryjnjatti rišeń. Vidkryttjam takyh organizacij stav fokus na kuľturu zamisť strategiї ta rozšyrennja prav usih učasnykiv. Pryklady takyh organizacij — bagato nevelykyh startapiv, ščo pracjujuť za pryncypamy gnučkyh metodologij (agile). Iz velykyh kompanij — Southwest Airlines.

Vidminnosti birjuzovyh organizacij

Ostanńoju stadijeju rozvytku Lalu vydilyv birjuzovi (abo «teal») organizaciї.

Birjuzovi organizaciї — ce nastupnyj riveń rozvytku svidomosti, koly standartnym koncepcijam ta pidhodam kydajeťsja vyklyk, a organizacija počynaje spryjmatysja jak žyvyj organizm, a ne mašyna.

Ščo take «birjuzovi organizaciї» i jaki vidminnosti u kompanij majbutńogo 1
Je 3 osnovni oznaky birjuzovyh kompanij: samoorganizacija, cilisnisť, evoljucijna meta. Rozgljanemo їh detaľniše

Samoorganizacija

Organizaciї skladajuťsja iz komand: vid 10 do 30 ljudej. Jakščo biľše — vtračajeťsja osobystyj zv’jazok. Komanda vidpovidaje za vse, ščo vidbuvajeťsja navkolo neї, ta može pryjmaty usi rišennja ščo її stosujuťsja samostijno. Rizni komandy majuť rizni rivni samoorganizaciї, zaležno vid potreb rynku ta sfery.

Rišennja, jaki kožen u komandi može pryjmaty samostijno: nad jakymy proektamy pracjuvaty, koly vykonuvaty svoju robotu, jak synhronizuvatysja, ščo robyty u skladnyh sytuacijah, toščo. Tak, napryklad Buurtzorg komandy povnistju vidpovidajuť za nadannja poslug pacijentam, ale buhgalterijeju zajmajeťsja centraľnyj ofis.

Dlja pidtrymuvannja samoorganizaciї v komandi povynna buty dovira ta vidkrytisť informaciї. Adže nemožlyvo samomu pryjmaty efektyvni rišennja, ne znajučy, ščo vidbuvajeťsja navkolo, abo ne dovirjajučy svoїm kolegam.

Cilisnisť

Kožen člen komandy v birjuzovyh organizacijah vvažajeťsja perš za vse cilisnoju osobystistju, z usima pozytyvnymy storonamy ta nedolikamy, ne lyše jak mehanizm dlja vykonannja pevnoї častyny roboty. Birjuzovi organizaciї zaohočujuť buty soboju ta ne odjagaty na roboti profesijnoї masky bezemocijnosti, formaľnosti ta strogosti.

Budučy soboju, česno rozpovidajučy pro svoї emociї ta počuttja, členy komandy majuť zmogu krašče zrozumity odyn-odnogo ta švydše znahodyty optymaľni rišennja ta dosjagaty zgody. Dlja pidtrymannja cilisnosti birjuzovi organizaciї prydiljajuť značnu uvagu spiľnym cinnostjam, vidkrytosti, stvorennjam seredovyšča psyhologičnoї bezpeky, navčajuťsja efektyvno vyrišuvaty konflikty.

Evoljucijna meta

Svoboda pryvede do haosu, jakščo nemaje spiľnogo naprjamku, v jakomu komanda pracjuje ta rozvyvajeťsja. Takyj naprjamok dopomagaje zadaty evoljucijna meta — te, zarady čogo isnuje organizacija. Organizacija prysluhovujeťsja do svojeї cili ta pracjuje nad її realizacijeju. Ščo cikavo, groši nikoly ne rozgljadajuťsja jak kinceva meta, a lyše jak resurs dlja її dosjagnennja. Evoljucijnisť projavljajeťsja v tomu, ščo jak i sama organizacija roste ta zminjujeťsja, tak i meta organizaciї može zminjuvatysja iz časom.

Holakratija

Brajn Robertson u svoїj kompaniї Ternary Software eksperymentuvav iz birjuzovymy pidhodamy upravlinnja organizacijeju, i v rezuľtati stvoryv systemu, jaku nazvav holakratijeju.

Holakratija — ce čitka strukturovana systema upravlinnja organizacijeju. Holakratija maje svoju konstytuciju, rozpodil rolej ta pravyla vzajemodiї, provedennja zustričej, pryjnjattja rišeń, toščo.

Holakratija nabula populjarnosti za rahunok togo, ščo vona daje konkretni praktyčni instrukciї ščo vprovadžuvaty, v toj čas jak birjuzova teorija opysuje lyše zagaľni koncepciї. 

Holakratija — ce pidvyd birjuzovogo pidhodu

Zaporuka perehodu na birjuzovyj styľ upravlinnja

Dlja perehodu do birjuzovogo stylju upravlinnja, potribno perš za vse bažannja vlasnykiv kompaniї, rady dyrektoriv ta CEO. Bez їh pidtrymky birjuzovu kompaniju pobuduvaty ne možna. Jak tiľky z’javljaťsja problemy, lidery bažajuť braty use pid povnyj kontroľ, ta povertajuťsja do tradycijnyh metodiv upravlinnja. Pryncypy birjuzovyh kompanij povynni perš za vse vidpovidaty pryncypam myslennja lideriv organizacij.

Birjuzovi organizaciї v Ukraїni ta v sviti

Čytajte takož: Svitlana Pavelećka, «1+1 media» — pro reputacijnyj menedžment u biznesi

Birjuzovi organizaciї isnujuť u vśomu sviti ta majže u vsih sferah: vid vyrobnyctva tomatnoї pasty, odjagu, avtomobiľnyh detalej, do rozrobnykiv komp’juternyh igor. Je jak prybutkovi, tak i neprybutkovi organizaciї. Rozmir takyh organizacij kolyvajeťsja vid odynyć do desjatkiv tysjač. Geografija takož ne maje značennja.

Nyžče navedeni pryklady dejakyh iz birjuzovyh organizacij:

  • Buurtzorg — niderlandśka kompanija, v jakij ponad 10,000 medsestr ta medbrativ nadajuť medyčni poslugy vdoma dlja polovyny kraїny. V kompaniї nemaje menedžeriv, kožna nevelyka grupa (7–12 ljudej) organizovujeťsja povnistju sama. Pislja vprovadžennja birjuzovyh praktyk kompanija za 7 rokiv iz 10 ljudej vyrosla do 7,000. Iz 2011 roku Buurtzorg reguljarno potrapljaje v top najkraščyh kompanij dlja roboty v Niderlandah.
  • Valve — IT-kompanija iz SŠA, jaka rozrobyla taki igrovi hity, jak Counter-Strike, Half-Life, Dota 2, Stream. V kompaniї kožen sam vybyraje nad jakym proektom pracjuvaty, «golosujučy» stolamy. U kožnogo stil na kolesah, i pracivnyky peremiščajuť svoї stoly po ofisu, zaležno vid togo, nad jakym proektom pracjujuť.
  • IPLAND — ukraїnśkyj servis-provajder IT-rišeń dlja keruvannja prodažamy v torgovij mereži. V kompaniї pracjuje ponad 80 ljudej, jaki pracjujuť za pryncypamy holakratiї. Struktura kompaniї — ce ijerarhija pryznačeń dlja nadannja cinnosti klijentu, i kožna komanda bere na sebe realizaciju častyny ćogo pryznačennja.
  • UPTech — ukraїnśka IT-kompanija, ščo zajmajeťsja rozrobkoju mobiľnyh dodatkiv ta veb-sajtiv. U kompaniї pracjuje ponad 40 ljudej. Iz cikavyh praktyk — vidkryta usja informacija vseredyni, v tomu čysli finansova. A rozmir grošovoї kompensaciї za robotu kožen sam sobi vstanovljuje.

Perevagy ta nedoliky birjuzovyh organizacij

Golovnoju cillju birjuzovyh organizacij je sliduvannja svoїj misiї, maksymaľno realizovujučy potencial kožnogo iz členiv komandy zavdjaky samoorganizaciї ta cilisnosti. Birjuzovi organizaciї ne orijentovani buty najbiľš efektyvnymy čy najprybutkovišymy.

Hoč neridko trapljajeťsja ščo taki organizaciї je odnymy iz najuspišnišyh v svoїj sferi, zavdjaky maksymaľnij zalučenosti usih členiv organizaciї. Tak, napryklad, švydkisť vydužuvannja u pacijentiv v kompaniї Buurtzorg na 40 % vyšča, aniž v analogičnyh kompanij u sferi, a vidsotok administratyvnyh vytrat skladaje lyše 8 % (porivnjano iz 25 % dlja analogičnyh kompaniї v industriї).

Z inšoї storony, birjuzovi organizaciї často krytykujuť jak utopičnu ideju, na zrazok komunizmu. Ščo bez kontrolju organizacija ne može isnuvaty. Vyščezgadanyj Valve krytykujuť za poviľni onovlennja igor ta staryj sajt, ščo uže rokamy ne zminjuvavsja.

Kompaniї Medium ta Github probuvaly perehodyty na birjuzovi pryncypy, ale perehid buv neuspišnym ta vony povernulysja do tradycijnogo pidhodu. V kompaniї Zappos pislja vprovadžennja holakratiї tretyna pracivnykiv zviľnylasja. Ščopravda, inša častyna kompaniї pozytyvno spryjnjala perehid ta uspišno pracjuje za novymy pryncypamy.

U vysnovku

Birjuzovi kompaniї — dosyť nova tečija, ščo maje velykyj potencial za pravyľnogo zastosuvannja. Z inšoї storony, važlyvo rozumity, ščo birjuzovi pryncypy upravlinnja ne je panacejeju vid usih problem i ne obov’jazkovo usi buduť korysnymy usim organizacijam.

Dlja їh vprovadžennja važlyvo čitko rozumity dlja čogo ce robyty. I dlja kožnoї kompaniї bude svoja versija praktyk, ščo pracjujuť dlja neї, svij vidtinok birjuzy. Birjuzovi pryncypy — ce skoriše naprjamok ruhu ta rozvytku organizaciї, aniž nabir instrukcij dlja vprovadžennja. Jak same kožna komanda projde cej šljah — zaležyť vid neї samoї.

Andrij Bas

Cpivzasnovnyk ta Team Lead IT-kompaniї UPTech

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: