fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Vid babuś-pidpryjemyć z ljubov’ju: jak šyjuť sumočky ta čohly Gudzyk

Від бабусь-підприємиць з любов'ю: як шиють сумочки та чохли Gudzyk

Gudzyk — ce sociaľnyj biznes, zasnovanyj odeśkymy studentamy dlja pensioneriv: tut vony šyjuť z fetru čohly dlja ğadžetiv ta sumky. Zasnovnycja proektu Julja Kotjuk ta її kolega Jura Grynkevyč rozpovidajuť ne lyše pro uspihy, a j pro nevdači, jaki trapljajuťsja pid časy roboty z babusjamy — i pro perši uspihy pidpryjemstva, ščo skladajeťsja z 5 švačok
Gudzyk — це соціальний бізнес, заснований одеськими студентами для пенсіонерів: тут вони шиють з фетру чохли для ґаджетів та сумки. Засновниця проекту Юля Котюк та її колега Юра Гринкевич розповідають не лише про успіхи, а й про невдачі, які трапляються під часи роботи з бабусями — і про перші успіхи підприємства, що складається з 5 швачок
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  —Бабусю, зробимо сумку?. Ця ідея зявилися завдяки рідній бабусі засновниці проекту: Приїхавши вкотре до своєї бабусі, я попросила: Бабусю, а давай зробимо сумку?. Тоді я зрозуміла, що вона вміє виробляти такі продукти, не маючи фахової освіти. Водночас мене наздігнало інше питання: А чому б не спробувати з іншими бабусями? Тим паче, що проблему матеріальної забезпеченості українських пенсіонерів можна навіть не описувати —  все й так зрозуміло, — розповідає Юля. Пенсіонерки, що вміють заробляти. За словами засновниці, коли команда проаналізувала ринок, стало зрозуміло, що для пенсіонерів в Україні досить розвинена сфера розважальних та інших курсів. Проте з іншого боку, їх не вчать, як можна заробляти зі своїми вміннями в сучасному світі. Юра Гринкевич, учасник команди Gudzyk, пояснює: Історично так склалося, що наші бабусі протягом життя отримали купу навичок. Шиття було одним з основних саме тому, що купити щось на свій смак, а не те, що шите за однією викрійкою на всю комуністичну державу, було складно. Тому нинінші пенсіонери у минулому масово вчилися шити, аби власними зусиллями створювати вироби для себе. Як 20-річні студенти заснували соціальне підприємство. Сьогодні проекту Gudzyk лише півроку: продажі сумок стартували в на їхній сторінці в Instagram 22 грудня 2017 року. А почалося створення проекту так: у жовтні 2017-го на хакатоні Enactus ONU —  організації, яка підпорядкована Одеському Національному університетові, —  учасники були в пошуку ідеї, що матиме значну соціальну вагу. Проект мав бути саме соціальним, бо такою є мета організації Enactus ONU: вирішувати економічні, екологічні та соціальні проблеми. Юля згадує: Коли я розповіла про цю ідею, одразу 5 учасників Enactus ONU  захотіли приєднатися до Gudzyk. Сьогодні у команді 6 студентів, між якими розподілені обов’язки: Юрій, наприклад, займається фінансами, Олександра відповідає за PR, Аня працює із цільовою аудиторією, Жора приймає корпоративні замовлення. Усім їм —  трохи більше 20 років, тому проект Gudzyk для них — надзвичайна можливість навчатися підприємництву, кажуть учасники команди. Як вдалося знайти бізнес-бабусь. На одному з хакатонів новоствореній команді Gudzyk поставили завдання: провести опитування цільової аудиторії (тобто бабусь): —Тоді ми зіткнулися із тим, що пенсіонери нам не довіряють. Ми не знали, де шукати людей, що могли би впустити нас у свій дім та не думали би, що наша мета — їх пограбувати. . . Завдяки організації Добрий обід в Одесі Gudzyk таки знайшли майстринь. Місія Доброго обіду —  безкоштовно годувати щодня усіх тих, чий заробіток сягає максимум 2,5 тис грн, а вік — понад 55 років: Вони створили таку спільноту навколо себе, де пенсіонери почуваються вільно, вони дуже відкриті. Це —  якраз наша цільова аудиторія. Зараз в Gudzyk — 5 швачок, усі вони працюють вдома. Ті бабусі, які пускають нас у свій будинок, коли ми приносимо їм матеріали й особисто розмовляємо з ними, в основному відкриті до спілкування, — діляться враженнями підприємці. Як відбувається розподіл зароблених грошей. Кожна працівниця отримує за певний виріб фіксовану суму. Приміром, за чохол вона заробить 100 грн, витративши на нього кілька годин. А от за більший продукт, наприклад, сумку — 150 грн. “ — Ми хочемо зробити так, щоби кожна майстриня заробляла приблизно однаково. Решту прибутку ми вкладаємо в рекламу. Окрім цього, покращуємо наше виробництво, — розповідає Юля. Сьогодні команда Gudzyk на цьому проекті жодних грошей не заробляє, всі учасники — волонтери. За словами співзасновниці, станом на травень 2018 року всі продажі йдуть через Instagram. Було вирішено зосередитися на цій платформі після того як  одна блогерка купила у команди сумочку за власні кошти: Вона залишила позитивний відгук на своїй сторінці, де сотні підписників, і наші замовлення вмить зросли. Тоді ми зрозуміли: в Instagram є попит і споживач. Чому роблять сумки саме з фетру, а не зі шкіри . — Бо так можна шити сумочки, не маючи жодного спеціального обладнання. Якщо шкіру, не маючи навичок, легко порізати не вийде, то з фетром проблем не виникає. Якщо зробив помилку — це не біда: розпоров і без проблем переробив. На цьому матеріалі можна вчитися. Завдання, що вдаються працівницям геть непросто. Якщо бабуся лише вчиться робити сумки, то 3 год на день їй вистачає. Якщо вона вже набила руку, на все йде година-дві, розповідає Юля. Деякі з виробів, — як-от чохли для ґаджетів, — виготовляються під індивідуальні  параметри кожного клієнта. Часто з цим виникають труднощі: потрібно пояснити майстрині, які параметри чохла, де потрібно залишити запас, а також потрібно, щоби вона всю цю інформацію не забула, записала і не загубила папірець з нотатками. Юля зауважує: Нам пощастило, що наш споживач дуже лояльний до помилок —  розуміє, що ми працюємо з бабусями. Від редакції: раніше ми писали й про інші українські соціальні підприємства, як Bread From Good People, Емаус-Оселю та Горіховий Дім.
24.05.2018,09:45
0
Viktorija Zolotova; Gudzyk
Реклама 👇 Замовити

«—Babusju, zrobymo sumku?»

Cja ideja z’javylysja zavdjaky ridnij babusi zasnovnyci proektu: «Pryїhavšy vkotre do svojeї babusi, ja poprosyla: “Babusju, a davaj zrobymo sumku?”. Todi ja zrozumila, ščo vona vmije vyrobljaty taki produkty, ne majučy fahovoї osvity. Vodnočas mene nazdignalo inše pytannja: “A čomu b ne sprobuvaty z inšymy babusjamy?” Tym pače, ščo problemu materiaľnoї zabezpečenosti ukraїnśkyh pensioneriv možna naviť ne opysuvaty —  vse j tak zrozumilo», — rozpovidaje Julja.

Pensionerky, ščo vmijuť zarobljaty

Za slovamy zasnovnyci, koly komanda proanalizuvala rynok, stalo zrozumilo, ščo dlja pensioneriv v Ukraїni dosyť rozvynena sfera rozvažaľnyh ta inšyh kursiv. Prote z inšogo boku, їh ne včať, jak možna zarobljaty zi svoїmy vminnjamy v sučasnomu sviti.

Jura Grynkevyč, učasnyk komandy Gudzyk, pojasnjuje: «Istoryčno tak sklalosja, ščo naši babusi protjagom žyttja otrymaly kupu navyčok. Šyttja bulo odnym z osnovnyh same tomu, ščo kupyty ščoś na svij smak, a ne te, ščo šyte za odnijeju vykrijkoju na vsju komunistyčnu deržavu, bulo skladno. Tomu nyninši pensionery u mynulomu masovo včylysja šyty, aby vlasnymy zusylljamy stvorjuvaty vyroby dlja sebe».

Vid babuś-pidpryjemyć z ljubov'ju: jak šyjuť sumočky ta čohly Gudzyk 1

Jak 20-rični studenty zasnuvaly sociaľne pidpryjemstvo

Sogodni proektu Gudzyk lyše pivroku: prodaži sumok startuvaly v na їhnij storinci v Instagram 22 grudnja 2017 roku.

A počalosja stvorennja proektu tak: u žovtni 2017-go na hakatoni Enactus ONU —  organizaciї, jaka pidporjadkovana Odeśkomu Nacionaľnomu universytetovi, —  učasnyky buly v pošuku ideї, ščo matyme značnu sociaľnu vagu. Proekt mav buty same sociaľnym, bo takoju je meta organizaciї Enactus ONU: vyrišuvaty ekonomični, ekologični ta sociaľni problemy.

Julja zgaduje: «Koly ja rozpovila pro cju ideju, odrazu 5 učasnykiv Enactus ONU  zahotily pryjednatysja do Gudzyk». Sogodni u komandi 6 studentiv, miž jakymy rozpodileni obov’jazky:

  • Jurij, napryklad, zajmajeťsja finansamy,
  • Oleksandra vidpovidaje za PR,
  • Anja pracjuje iz ciľovoju audytorijeju,
  • Žora pryjmaje korporatyvni zamovlennja.

Usim їm —  trohy biľše 20 rokiv, tomu proekt Gudzyk dlja nyh — nadzvyčajna možlyvisť navčatysja pidpryjemnyctvu, kažuť učasnyky komandy.

Vid babuś-pidpryjemyć z ljubov'ju: jak šyjuť sumočky ta čohly Gudzyk

Julja ta Jura

Jak vdalosja znajty biznes-babuś

Na odnomu z hakatoniv novostvorenij komandi Gudzyk postavyly zavdannja: provesty opytuvannja ciľovoї audytoriї (tobto babuś):

—Todi my zitknulysja iz tym, ščo pensionery nam ne dovirjajuť. My ne znaly, de šukaty ljudej, ščo mogly by vpustyty nas u svij dim ta ne dumaly by, ščo naša meta — їh pograbuvaty

Zavdjaky organizaciї «Dobryj obid» v Odesi Gudzyk taky znajšly majstryń. Misija «Dobrogo obidu» —  bezkoštovno goduvaty ščodnja usih tyh, čyj zarobitok sjagaje maksymum 2,5 tys grn, a vik — ponad 55 rokiv: «Vony stvoryly taku spiľnotu navkolo sebe, de pensionery počuvajuťsja viľno, vony duže vidkryti. Ce —  jakraz naša ciľova audytorija».

Zaraz v Gudzyk — 5 švačok, usi vony pracjujuť vdoma. «Ti babusi, jaki puskajuť nas u svij budynok, koly my prynosymo їm materialy j osobysto rozmovljajemo z nymy, v osnovnomu vidkryti do spilkuvannja», — diljaťsja vražennjamy pidpryjemci.

Jak vidbuvajeťsja rozpodil zaroblenyh grošej

Kožna pracivnycja otrymuje za pevnyj vyrib fiksovanu sumu. Prymirom, za čohol vona zarobyť 100 grn, vytratyvšy na ńogo kiľka godyn. A ot za biľšyj produkt, napryklad, sumku — 150 grn. “

— My hočemo zrobyty tak, ščoby kožna majstrynja zarobljala pryblyzno odnakovo. Reštu prybutku my vkladajemo v reklamu. Okrim ćogo, pokraščujemo naše vyrobnyctvo, — rozpovidaje Julja. Sogodni komanda Gudzyk na ćomu proekti žodnyh grošej ne zarobljaje, vsi učasnyky — volontery.

Za slovamy spivzasnovnyci, stanom na traveń 2018 roku vsi prodaži jduť čerez Instagram. Bulo vyrišeno zoseredytysja na cij platformi pislja togo jak  odna blogerka kupyla u komandy sumočku za vlasni košty: «Vona zalyšyla pozytyvnyj vidguk na svoїj storinci, de sotni pidpysnykiv, i naši zamovlennja vmyť zrosly. Todi my zrozumily: v Instagram je popyt i spožyvač».

Vid babuś-pidpryjemyć z ljubov'ju: jak šyjuť sumočky ta čohly Gudzyk

Velykyj fetrovyj čohol dlja noutbuka koštuje 480 grn. Maleńkyj na planšet — 240 grn. Sumočka standartna — 420 grn. Vizytnycja — 79 grn. Dlja čolovikiv takož planujuť šyty sumky ta čohly

Čomu robljať sumky same z fetru, a ne zi škiry

— Bo tak možna šyty sumočky, ne majučy žodnogo speciaľnogo obladnannja. Jakščo škiru, ne majučy navyčok, legko porizaty ne vyjde, to z fetrom problem ne vynykaje. Jakščo zrobyv pomylku — ce ne bida: rozporov i bez problem pererobyv. Na ćomu materiali možna včytysja.

Zavdannja, ščo vdajuťsja pracivnycjam geť neprosto

Jakščo babusja lyše včyťsja robyty sumky, to 3 god na deń їj vystačaje. Jakščo vona vže «nabyla ruku», na vse jde godyna-dvi, rozpovidaje Julja.

Dejaki z vyrobiv, — jak-ot čohly dlja ğadžetiv, — vygotovljajuťsja pid indyviduaľni  parametry kožnogo klijenta. Často z cym vynykajuť trudnošči: potribno pojasnyty majstryni, jaki parametry čohla, de potribno zalyšyty zapas, a takož potribno, ščoby vona vsju cju informaciju ne zabula, zapysala i ne zagubyla papireć z notatkamy.

Julja zauvažuje: «Nam poščastylo, ščo naš spožyvač duže lojaľnyj do pomylok —  rozumije, ščo my pracjujemo z babusjamy».

Vid redakciї: raniše my pysaly j pro inši ukraїnśki sociaľni pidpryjemstva, jak Bread From Good PeopleEmaus-Oselju ta Gorihovyj Dim.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: