fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Golovnyj arhitektor Odesy: «Dlja mene misto — ce v peršu čergu odesyty, a ne budivli»

Головний архітектор Одеси: «Для мене місто — це в першу чергу одесити, а не будівлі»

Ščo vidomo sučasnykam pro te, jak buduvalasja Odesa, jakym je «oblyččja» mista zaraz i čy naležnym čynom vidbuvajeťsja restavracija ob’jektiv, ščo ne perebuvajuť u miśkij vlasnosti — pro vse ce pospilkuvalysja iz golovnym arhitektorom «perlyny bilja morja» Oleksandrom Golovanovym
Що відомо сучасникам про те, як будувалася Одеса, яким є «обличчя» міста зараз і чи належним чином відбувається реставрація об’єктів, що не перебувають у міській власності — про все це поспілкувалися із головним архітектором «перлини біля моря» Олександром Головановим
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Про минувшину Одеси. За словами Олександра Голованова, Одеса формувалася як місто вільної торгівлі, створене наказом імператриці Катерини II в 1794 році на місці старих поселень, які на той час там існували. Місто було запроектовано швейцарським інженером Францом де Волланом. Ці межі обумовлювали вільну торгівлю і відсутність заборон на проживання кріпаків до 1861 року. Саме з того часу в Одесі залишилися назви Перша застава та Друга застава: ці застави якраз слугували для відлову втікачів з кріпацтва. Якщо цим людям вдавалося дістатися до кордонів міста (а Портофранківська вулиця є й сьогодні), то вони потрапляли в зону так званого вільного міста, розповідає Голованов, — і ставали вільними містянами. Місто будувалося як багатонаціональне. Сюди приїжджали будівельники, архітектори, які створювали його вигляд, що зберігся й донині. Як зауважує головний архітектор сучасної Одеси, матеріалом для будівництва слугував камінь вапняк-черепашник, на жаль не довговічний: — Зараз ми відчуваємо в місті проблеми у звязку з тим, що неправильна його експлуатація, немає можливостей цьому каменю дихати. А він природний, сформований ще в доісторичних часів як відкладення мікроорганізмів. Тому, звичайно, сьогодні Одеса в цьому плані потребує великого обєму реставраційно-відновлювальних робіт. Про історію старого центру. Старий центр Одеси продовжували забудовувати аж до революції 1917 року. Було декілька генеральних планів, за якими створювалася та видозмінювалася Одеса. Перший з них — це план де Воллана. Далі місто розширювалося, змнювалися політичні умови та умови проживання. Але як зауважує Олександр Голованов, ядро міста як і раніше було підпорядковане квадратно-гніздовій системі, спрямованій жорстко: південь-північ, захід-схід. Таке планування можна побачити в Одесі й сьогодні. Що відбувалося з одеською архітектурою в часи комунізму. За словами головного одеського архітектора, чимала частина архітектурної спадщини цього міста була знищена війною. На зміну класиці прийшли сучасні тенденції конструктивізму: — Одесу не руйнували навмисно. Це відбувалося частково за рахунок фізико-хімічних властивостей основного матеріалу будівель. А масштабні руйнування були нанесені Другою Світовою війною.. . . Відновлення міста після тих подій потребувало досить швидких темпів надання житла. Тоді зявилися навіть в центральній частині Одеси будинки з сумнівною архітектурою — але людям треба було десь жити. Після звільнення Одеси 1944-го від нацистських окупантів місто потребувало значних відновлювальних робіт. За цим періодом настала відлига — і принесла гігантські проекти з надання недорогого житла та забезпечення житлом усіх громадян комуністичної наддержави. Це була велика програма, в результаті якої зявилися так звані хрущовки. Це — 5-поверхівки, в яких також був строк зносу від 25 до 40 років, зазначає Голованов. Проте цей строк подекуди перевищено вже в півтора-два рази з об’єктивних причин. Про улюблені будівлі. — Мені дуже подобається будівля на вулиці Маразліївській, 2  в стилі модерн. На жаль, цей будинок зберіг дуже мало автентичних елементів. Але мені пощастило років 7-8 тому брати участь в роботі з виготовлення проектної реставрації для відновлення цих елементів. https://youtu.be/AHcsskLrOSE . — Для мене Одеса — це в першу чергу одесити, навіть не будівлі. Тому, що саме вони формували це місто, чудові, ні з чим не зрівнянні відносини, коли будь-яка чужа людина, що потрапляє сюди, розчиняється в доброзичливості, посмішках та бажанні допомогти. Читатйте також: Китайці прокладуть дорогу Одеса-Миколаїв. Про поєднання історичної спадщини та сучасної архітектури. — Все залежить від того, як ми будемо позиціонувати історичний центр міста. Якщо це — музей, тоді потрібно видалити звідти усіх, хто тут працює в офісах чи установах. Можливо — залишити тих, хто проживає. Гаражі слід прибрати, автівкам заборонити рух. Поставити паркан, замок і продавати білети на вхід. Тоді, напевно, ми збережемо цю легендарну Одесу і будемо займатися відновленням. Якщо це — живий організм, якщо це — місто, яке вже увійшло у XXI століття, то в нього, як в інших містах у світі, є право розвиватися, а не гратися у старовину, зазначає Голованов. І додає: слід розвивати Одесу таким чином, аби сучасна архітектура була не лише масштабною, але й доречною та не порушувала структуру історичного центру і делікатно доповнювала його. — Управління охорони культурної спадщини сьогодні ініціювало внесення до історичної культурної спадщини ЮНЕСКО окремих містобудівних архітектурних ансамблів. Це — ансамбль Театральної площі, ансамбль Приморський бульвар, Потьомкінські сходи тощо. Про те, чому не подобається сучасна архітектура. Читатйте також: Архітектор із Малайзії запропонував надрукувати хмарочос. Сучасна архітектура — це теж саме, що й сучасна музика, яка опустилася до рівня погано зрозумілого шансону. Вона, на жаль, має свій вплив на маси.. . . Аріхтектори захопилися копіюванням класики, що призвело до такого явища, як еклектика. Але оригінальних ідей я не бачу; натомість спостерігаю виключно технологічні рішення, які ґрунтуються на досягненнях виробництва, як-от вентильовані фасади. А ще нескінченні фасади із зеленого скла. Таке скло дешевше, тому його зелений відтінок, притаманний неякісному склу, спотворює навколишнє середовище. Про проблеми містобудування в Одесі нульових та десятих років. Для розвитку міста потрібно, в першу чергу, вирішити його артеріальні проблеми — транспортні, наголошує Голованов. — Ми розробили генеральний план Одеси, що позначив основні тенденції розвитку міста, так звана перспективна модель розвитку міста. Одна з проблем, яку плануємо вирішити — Одеса сьогодні надто завантажена транспортом. Хоч сьогодні у міста немає можливості побудувати заплановану трасу Північ—Південь, та міськрада організувала трамвайний маршрут Північ—Південь, який зараз знімає досить велике навантаження. Це дозволить зняти частину громадського транспорту, такого як маршрутки сумнівної якості, що працюють на пальному. Читатйте також: Паркування транспорту в Україні зміниться — новий закон. Зараз міське управління архітектури в Одесі, за його словами, намагається ініціювати розробку транспортної моделі міста. Це дасть змогу прогнозувати і моделювати в кожному конкретному випадку при будівництві нового житла транспортні потоки та доступність різних видів транспорту для нових районів та мікрорайонів: — З одного боку, це добре, що Одеса посідає друге місце після Києва за темпами та обсягами житлового будівництва. З іншого боку, це — маса проблем. Про те, як наблизити Одесу до ідеалу. — Сьогодні в місті дуже багато людей, які ще не встигли асимілюватися. Тут раніше ніхто нікому не заважав і всі жили одною великою родиною. Я це памятаю по собі тому, що виріс в такому дворі, де були представники різних релігій — і ми всі були один великим ядром і одною великою родиною. Можна було довірити дитину сусідові, який нас зранку відвозив на риболовлю, весь день нами займався. Де ви сьогодні таке побачите?! В першу чергу, я хотів би бачити Одесу великою сильною сімєю, жодного протистояння. Коли ми припинимо жити в стані пожежної тривоги, напевно, це і буде те чудове майбутнє, про яке мріється. Про реалії реставрації старовинних будівель в Одесі. Голованов розповідає: у 1990-х роках в Одесі зникли обласні реставраційні майстерні. Це були підприємства з багатим досвідом реставраційних робіт та з великою кількістю в запасниках моделей архітектурних деталей, які властиві тільки одеським будівлям. На зміну такому копіткому підходові прийшла комерційна реставрація, котра не надто обтяжувала себе єдністю стилю чи проблемами міста. Читатйте також: Бессарабський ринок відреставрують та відтворять історичний інтерєр. Знайти сьогодні будівлі, які знаходяться в муніципальній власності, досить складно, зауважує головний архітектор сучасної Одеси. Все знаходиться або в обласній власності, або в приватних руках, але контролюється або містом або областю. Держава для області має виділити кошти на такі періодичні роботи щодо реставрації — при цьому це ще й не завжди вдається реалізувати належним чином. Є, за словами Голованова, ще низка улюблених будівель, які чекають свого відновлення. Зокрема, Будинок Руссова на Соборній площі: — Цей об’єкт сумнозвісний, на жаль. Він 4 рази горів, має власника, який не дуже охоче співпрацює з міською владою. Поряд розташовано будинок Лібмана. Місто вже не перший рік веде судовий спір за одну з найкрасивіших будівель міста, щоби почати там повномасштабні роботи: — Поки тягнеться ця юридична колізія, будівля потрохи руйнується. Добре, що вже є можливість його законсервувати, зберегти те, що залишилося. Виконані роботи і по відтворенню на папері втрачених елементів. Є в Одесі й низка централізованих реставраційних заходів, зазначає Олександр Голованов. Є програма, за умовами якої бюджетні кошти передаються єдиному замовнику — Управлінню капітального будівництва: — Можна побачити, що приступили до робіт щодо медицинского училища 1835 року на перетині Дерибасівської та Пушкінської. По Дерибасівській та Пушкінській, окрім цього, планується відновлення низки будівель. На завершення нашої розмови архітектор додає: чимало сучасних архітекторів та реставраторів погано знають матеріал, з яким працюють. Специфіка одеських будівель полягає не лише у їхньому віці, але й у матеріалах, що використовувалися для фасадів. Тому роботи ще багато, і передавати знання про південне місто біля Чорного моря доведеться ще не один рік. Але він не нарікає — сподівається, що подолати усі ці труднощі все ж вдасться.
18.05.2018,13:17
0
V. Zolotova; Wikipedia; ViknaOdessa
Реклама 👇 Замовити

Pro mynuvšynu Odesy

Za slovamy Oleksandra Golovanova, Odesa formuvalasja jak misto viľnoї torgivli, stvorene nakazom imperatryci Kateryny II v 1794 roci na misci staryh poseleń, jaki na toj čas tam isnuvaly. Misto bulo zaproektovano švejcarśkym inženerom Francom de Vollanom. Ci meži obumovljuvaly viľnu torgivlju i vidsutnisť zaboron na prožyvannja kripakiv do 1861 roku. Same z togo času v Odesi zalyšylysja nazvy «Perša zastava» ta «Druga zastava»: ci zastavy jakraz sluguvaly dlja vidlovu vtikačiv z kripactva. Jakščo cym ljudjam vdavalosja distatysja do kordoniv mista (a Portofrankivśka vulycja je j śogodni), to vony potrapljaly v zonu tak zvanogo viľnogo mista, rozpovidaje Golovanov, — i stavaly viľnymy mistjanamy.

Misto buduvalosja jak bagatonacionaľne. Sjudy pryїždžaly budiveľnyky, arhitektory, jaki stvorjuvaly jogo vygljad, ščo zberigsja j donyni. Jak zauvažuje golovnyj arhitektor sučasnoї Odesy, materialom dlja budivnyctva sluguvav kamiń vapnjak-čerepašnyk, na žaľ ne dovgovičnyj:

— Zaraz my vidčuvajemo v misti problemy u zv’jazku z tym, ščo nepravyľna jogo ekspluatacija, nemaje možlyvostej ćomu kamenju «dyhaty». A vin pryrodnyj, sformovanyj šče v doistoryčnyh časiv jak vidkladennja mikroorganizmiv. Tomu, zvyčajno, śogodni Odesa v ćomu plani potrebuje velykogo ob’jemu restavracijno-vidnovljuvaľnyh robit.

Pro istoriju starogo centru

Staryj centr Odesy prodovžuvaly zabudovuvaty až do revoljuciї 1917 roku. Bulo dekiľka generaľnyh planiv, za jakymy stvorjuvalasja ta vydozminjuvalasja Odesa. Peršyj z nyh — ce plan de Vollana. Dali misto rozšyrjuvalosja, zmnjuvalysja polityčni umovy ta umovy prožyvannja. Ale jak zauvažuje Oleksandr Golovanov, jadro mista jak i raniše bulo pidporjadkovane kvadratno-gnizdovij systemi, sprjamovanij žorstko: pivdeń-pivnič, zahid-shid. Take planuvannja možna pobačyty v Odesi j śogodni.

01/ 02
Plan Odesy, 1919 rik

Ščo vidbuvalosja z odeśkoju arhitekturoju v časy komunizmu

Za slovamy golovnogo odeśkogo arhitektora, čymala častyna arhitekturnoї spadščyny ćogo mista bula znyščena vijnoju. Na zminu klasyci pryjšly sučasni tendenciї konstruktyvizmu:

— Odesu ne rujnuvaly navmysno. Ce vidbuvalosja častkovo za rahunok fizyko-himičnyh vlastyvostej osnovnogo materialu budiveľ. A masštabni rujnuvannja buly naneseni Drugoju Svitovoju vijnoju.

Vidnovlennja mista pislja tyh podij potrebuvalo dosyť švydkyh tempiv nadannja žytla. Todi z’javylysja naviť v centraľnij častyni Odesy budynky z sumnivnoju arhitekturoju — ale ljudjam treba bulo deś žyty. Pislja zviľnennja Odesy 1944-go vid nacystśkyh okupantiv misto potrebuvalo značnyh vidnovljuvaľnyh robit.

Za cym periodom nastala «vidlyga» — i prynesla gigantśki proekty z nadannja nedorogogo žytla ta zabezpečennja žytlom usih gromadjan komunistyčnoї nadderžavy. Ce bula velyka programa, v rezuľtati jakoї z’javylysja tak zvani «hruščovky». Ce — 5-poverhivky, v jakyh takož buv strok znosu vid 25 do 40 rokiv, zaznačaje Golovanov. Prote cej strok podekudy perevyščeno vže v pivtora-dva razy z ob’jektyvnyh pryčyn.

Pro uljubleni budivli

— Meni duže podobajeťsja budivlja na vulyci Marazliїvśkij, 2  v styli modern. Na žaľ, cej budynok zberig duže malo avtentyčnyh elementiv. Ale meni poščastylo rokiv 7-8 tomu braty učasť v roboti z vygotovlennja proektnoї restavraciї dlja vidnovlennja cyh elementiv.

Golovnyj arhitektor Odesy: «Dlja mene misto — ce v peršu čergu odesyty, a ne budivli» 1
— Dlja mene Odesa — ce v peršu čergu odesyty, naviť ne budivli. Tomu, ščo same vony formuvaly ce misto, čudovi, ni z čym ne zrivnjanni vidnosyny, koly buď-jaka čuža ljudyna, ščo potrapljaje sjudy, rozčynjajeťsja v dobrozyčlyvosti, posmiškah ta bažanni dopomogty
Čytajte takož: Kytajci prokladuť dorogu Odesa-Mykolaїv

Pro pojednannja istoryčnoї spadščyny ta sučasnoї arhitektury

— Vse zaležyť vid togo, jak my budemo pozycionuvaty istoryčnyj centr mista. Jakščo ce — muzej, todi potribno vydalyty zvidty usih, hto tut pracjuje v ofisah čy ustanovah. Možlyvo — zalyšyty tyh, hto prožyvaje. Garaži slid prybraty, avtivkam zaboronyty ruh. Postavyty parkan, zamok i prodavaty bilety na vhid. Todi, napevno, my zberežemo cju «legendarnu Odesu» i budemo zajmatysja vidnovlennjam.

Jakščo ce — žyvyj organizm, jakščo ce — misto, jake vže uvijšlo u XXI stolittja, to v ńogo, jak v inšyh mistah u sviti, je pravo rozvyvatysja, a ne gratysja u starovynu, zaznačaje Golovanov. I dodaje: slid rozvyvaty Odesu takym čynom, aby sučasna arhitektura bula ne lyše masštabnoju, ale j dorečnoju ta ne porušuvala strukturu istoryčnogo centru i delikatno dopovnjuvala jogo.

— Upravlinnja ohorony kuľturnoї spadščyny śogodni inicijuvalo vnesennja do istoryčnoї kuľturnoї spadščyny JuNESKO okremyh mistobudivnyh arhitekturnyh ansambliv. Ce — ansambľ Teatraľnoї plošči, ansambľ Prymorśkyj buľvar, Poťomkinśki shody toščo.

Pro te, čomu ne podobajeťsja sučasna arhitektura

Čytajte takož: Arhitektor iz Malajziї zaproponuvav «nadrukuvaty» hmaročos

Sučasna arhitektura — ce tež same, ščo j sučasna muzyka, jaka opustylasja do rivnja pogano zrozumilogo šansonu. Vona, na žaľ, maje svij vplyv na masy.

Arihtektory zahopylysja kopijuvannjam klasyky, ščo pryzvelo do takogo javyšča, jak eklektyka. Ale oryginaľnyh idej ja ne baču; natomisť sposterigaju vyključno tehnologični rišennja, jaki ğruntujuťsja na dosjagnennjah vyrobnyctva, jak-ot ventyľovani fasady. A šče neskinčenni fasady iz zelenogo skla. Take sklo deševše, tomu jogo zelenyj vidtinok, prytamannyj nejakisnomu sklu, spotvorjuje navkolyšnje seredovyšče.

Pro problemy mistobuduvannja v Odesi «nuľovyh» ta «desjatyh» rokiv

Dlja rozvytku mista potribno, v peršu čergu, vyrišyty jogo arteriaľni problemy — transportni, nagološuje Golovanov.

— My rozrobyly generaľnyj plan Odesy, ščo poznačyv osnovni tendenciї rozvytku mista, tak zvana perspektyvna modeľ rozvytku mista. Odna z problem, jaku planujemo vyrišyty — Odesa śogodni nadto zavantažena transportom. Hoč śogodni u mista nemaje možlyvosti pobuduvaty zaplanovanu trasu Pivnič—Pivdeń, ta miśkrada organizuvala tramvajnyj maršrut Pivnič—Pivdeń, jakyj zaraz znimaje dosyť velyke navantažennja. Ce dozvolyť znjaty častynu gromadśkogo transportu, takogo jak maršrutky sumnivnoї jakosti, ščo pracjujuť na paľnomu.

Čytajte takož: Parkuvannja transportu v Ukraїni zminyťsja — novyj zakon

Zaraz miśke upravlinnja arhitektury v Odesi, za jogo slovamy, namagajeťsja inicijuvaty rozrobku transportnoї modeli mista. Ce dasť zmogu prognozuvaty i modeljuvaty v kožnomu konkretnomu vypadku pry budivnyctvi novogo žytla transportni potoky ta dostupnisť riznyh vydiv transportu dlja novyh rajoniv ta mikrorajoniv:

— Z odnogo boku, ce dobre, ščo Odesa posidaje druge misce pislja Kyjeva za tempamy ta obsjagamy žytlovogo budivnyctva. Z inšogo boku, ce — masa problem.

Pro te, jak nablyzyty Odesu do idealu

— Sogodni v misti duže bagato ljudej, jaki šče ne vstygly asymiljuvatysja. Tut raniše nihto nikomu ne zavažav i vsi žyly odnoju velykoju rodynoju. Ja ce pam’jataju po sobi tomu, ščo vyris v takomu dvori, de buly predstavnyky riznyh religij — i my vsi buly odyn velykym jadrom i odnoju velykoju rodynoju. Možna bulo doviryty dytynu susidovi, jakyj nas zranku vidvozyv na rybolovlju, veś deń namy zajmavsja. De vy śogodni take pobačyte?!

V peršu čergu, ja hotiv by bačyty Odesu velykoju syľnoju sim’jeju, žodnogo protystojannja. Koly my prypynymo žyty v stani «požežnoї tryvogy», napevno, ce i bude te čudove majbutnje, pro jake mrijeťsja.

Pro realiї restavraciї starovynnyh budiveľ v Odesi

Golovanov rozpovidaje: u 1990-h rokah v Odesi znykly oblasni restavracijni majsterni. Ce buly pidpryjemstva z bagatym dosvidom restavracijnyh robit ta z velykoju kiľkistju v zapasnykah modelej arhitekturnyh detalej, jaki vlastyvi tiľky odeśkym budivljam. Na zminu takomu kopitkomu pidhodovi pryjšla komercijna restavracija, kotra ne nadto obtjažuvala sebe jednistju stylju čy problemamy mista.

Čytajte takož: Bessarabśkyj rynok vidrestavrujuť ta vidtvorjať istoryčnyj inter’jer

Znajty śogodni budivli, jaki znahodjaťsja v municypaľnij vlasnosti, dosyť skladno, zauvažuje golovnyj arhitektor sučasnoї Odesy. Vse znahodyťsja abo v oblasnij vlasnosti, abo v pryvatnyh rukah, ale kontroljujeťsja abo mistom abo oblastju. Deržava dlja oblasti maje vydilyty košty na taki periodyčni roboty ščodo restavraciї — pry ćomu ce šče j ne zavždy vdajeťsja realizuvaty naležnym čynom.

Je, za slovamy Golovanova, šče nyzka uljublenyh budiveľ, jaki čekajuť svogo vidnovlennja. Zokrema, Budynok Russova na Sobornij plošči:

— Cej ob’jekt sumnozvisnyj, na žaľ. Vin 4 razy goriv, maje vlasnyka, jakyj ne duže ohoče spivpracjuje z miśkoju vladoju. Porjad roztašovano budynok Libmana.

Misto vže ne peršyj rik vede sudovyj spir za odnu z najkrasyvišyh budiveľ mista, ščoby počaty tam povnomasštabni roboty:

— Poky tjagneťsja cja jurydyčna kolizija, budivlja potrohy rujnujeťsja. Dobre, ščo vže je možlyvisť jogo zakonservuvaty, zberegty te, ščo zalyšylosja. Vykonani roboty i po vidtvorennju na paperi vtračenyh elementiv.

Golovnyj arhitektor Odesy: «Dlja mene misto — ce v peršu čergu odesyty, a ne budivli» 2

Sučasnyj stan budynku Russova, zvedenogo u kinci XIX st. Protjagom ostannih 10 rokiv budynok neodnorazovo goriv, vnaslidok čogo zvidty vyseleni žyteli, a sama budivlja postupovo rujnujeťsja.

Je v Odesi j nyzka centralizovanyh restavracijnyh zahodiv, zaznačaje Oleksandr Golovanov. Je programa, za umovamy jakoї bjudžetni košty peredajuťsja jedynomu zamovnyku — Upravlinnju kapitaľnogo budivnyctva:

— Možna pobačyty, ščo prystupyly do robit ščodo medycynskogo učylyšča 1835 roku na peretyni Derybasivśkoї ta Puškinśkoї. Po Derybasivśkij ta Puškinśkij, okrim ćogo, planujeťsja vidnovlennja nyzky budiveľ.

Na zaveršennja našoї rozmovy arhitektor dodaje: čymalo sučasnyh arhitektoriv ta restavratoriv pogano znajuť material, z jakym pracjujuť. Specyfika odeśkyh budiveľ poljagaje ne lyše u їhńomu vici, ale j u materialah, ščo vykorystovuvalysja dlja fasadiv. Tomu roboty šče bagato, i peredavaty znannja pro pivdenne misto bilja Čornogo morja dovedeťsja šče ne odyn rik. Ale vin ne narikaje — spodivajeťsja, ščo podolaty usi ci trudnošči vse ž vdasťsja.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: