fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

10 krokiv, kotri dopomožuť ščodenno dolaty «zradu» kožnomu z nas

10 кроків, котрі допоможуть щоденно долати «зраду» кожному з нас

Media ta socmereži množať navkolo vas «zradu» ta negatyv? Naspravdi je 10 krokiv, dotrymujučyś jakyh, vy zmožete ščodnja minjaty «zradu» na «peremogu» jak u svojemu žytti, tak i v žytti tyh, hto vas otočuje
Медіа та соцмережі множать навколо вас «зраду» та негатив? Насправді є 10 кроків, дотримуючись яких, ви зможете щодня міняти «зраду» на «перемогу» як у своєму житті, так і в житті тих, хто вас оточує
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Жити у соціумі, приносити користь суспільству чи хоча б не шкодити — це нормально. Так само нормально мати загально-соціальні обов’язки, які не обтяжують, а вносять усвідомленість в життя, а не хаос. Тож ми вирішили нагадити всім нам про елементарні кроки, які може робити кожен на побутовому рівні. Можливо, комусь вони видадуться аж надто примітивними чи загально відомими. Не заперечуємо. Але не зайвим буде ще раз нагадати в нашій суб’єктивній добірці про корисні звички, які варто прищепити кожному українському громадянину. Що варто памятати і втілювати щодня? На часі скласти собі перелік правил. Аграрні підприємства щороку спалюють на полях стерню або солому після збирання врожаю. Врожайність вони таким чином не підвищують, адже разом з тим у полумї зникає гумус найбільш родючого поверхневого шару. Гинуть мікроорганізми та тварини. Як наслідок — біологічна активність ґрунту знижується (а ще гине біосфера ланів). Якщо випалювати ще й безконтрольно, вогонь може охопити і сусідні поля чи лісосмуги. А потім — перекинутися на розташовані поруч житлові і господарські будівлі, сади. Так і будинок агронома може випадково спалахнути полумям наступного дня. Пам’ятаймо про те, що в природі усе влаштовано розумно і раціонально. Так само зі сміттям. При згорянні, скажемо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різних хімічних сполук, більшість з яких — отруйні для людини. . . В щільному чорному димі від тління пластикового сміття містяться канцерогенні поліциклічні вуглеводні. При горінні гуми ще й утворюються канцерогенна сажа. Воно вам треба, ці респіраторні захворювання? Сортують сміття для того, аби його стало менше. Більшу частину побутових відходів складає тара, яку можна переробити і використовувати наново. Якщо ви все скидаєте в одну купу, багато сировини втрачає свою цінність. Роздільні контейнери для сухих та вологих відходів стоять не просто так в наших містах. У країнах Європи та США таких баків ще більше, в деяких країнах люди утримують ці баки за власні кошти, ходять до магазину з авоськами і здають пляшки. Шведи, приміром, взагалі звернулися до сусідніх країн з проханням надсилати непотрібне їм сміття. . . Із 1 січня 2018 вступає в силу правка до закону Про відходи, який забороняє поховання неперероблених відходів. Проте не зрозуміло, як це все будуть реалізовувати. А поки що збираємо використані батарейки і відносимо на утилізацію тому, що одна батарейка формату AA (пальчикова) може забруднити від 10-15 кв. м ґрунту. Є обов’язковий календар щеплень, який рекомендований для виконання, але батьки мають право написати відмову від щеплень — або не зробити їх тому, що багатьох вакцин може не бути в поліклініках. Через низьку імунізацію до нас повернулися такі небезпечні захворювання, як поліомієліт та правець. . . Єдиний шанс захиститися від правця — зробити вакцинацію, і проходити так звану ревакцинацію. Основну кількість щеплень роблять в дитячому віці. Деякі з них роблять раз на все життя, але більшість з них має свій термін дії. Тому потім потрібно робити ревакцинацію, адже не зробивши це, не матимете імунітету до цих захворювань, навіть якщо у дитинстві були щеплені. Відповідно до календаря щеплень, вакцинацію проти дифтерії і правця дорослі мають проходити кожні 10 років. . . Також не зайвим буде зробити щеплення, якщо зібралися у подорож, щоб убезпечити себе від інфекцій. В деяких країнах ці щеплення є обов’язковими. Тварин в зоопарку годувати не можна. Про це попереджають таблички на території звіринцю. Вони — не бідні тваринки зморені голодом. В них свій режим годуванням і раціон, який визначаєте не ви, а працівники зоопарку. Коли тварина підходить до грат, це не означає, що вона просить поїсти. . . Просто в неволі в них порушені природні звички. Коли летять шматки булок у воду ставка з лебедями, банани в мавпятник, яблука в вольєр слонів — це не любов до тварин, а завдання шкоди їхньому організмові. Пам’ятаймо, що зоопарк — не цирк, а тварини — не артисти. Переходити на червоне світло — звичка, яка може коштувати життя. Коли поряд з вами на світлофорі стоять батьки з маленькими дітьми — тим більше не потрібно бігти на червоне і подавати поганий приклад дітям. Паркуватися на тротуарах і на пішохідних переходах — це вже класика жанру. Тротуари та зебри — для пішоходів, проїжджа частина — для автомобілів. . . Все просто. За порушення правил стоянки та зупинки можна отримати штраф у 255 грн. Паркуватися на тротуарі можна лише в тому випадку, якщо стоянка або зупинка не заборонена знаками (дія знака також поширюється на тротуар) і для проходу пасажирів залишається 2 метри. Війна між велосипедистами та пішоходами за велодоріжку не вщухає. Ці пішоходи зовсім знахабніли! — чутно від велосипедистів. Несуться як скажені, підрізають і просто нас давлять! — обурюються пішоходи. Якщо є велорозмітка, не треба її ігнорувати. . . Пішоходи можуть рухатися по велодоріжці тільки: за відсутності тротуарів, узбіч, коли поруч немає пішохідних доріжок та пішохідних зон. Для роверистів — окрім велодоріжок — є крайня права смуга проїжджої частини. По можливості потрібно триматися якомога правіше, в один ряд. Можна рухатися й узбіччям, якщо це не створює перешкод пішоходам. Рух велосипедистів тротуарами та пішохідними доріжками заборонено. . . Наслідки вигулу собак особливо помітні навесні — коли з під танучого снігу виглядають зовсім не проліски. Прогулянка парком перетворюється на оминання собачих мін, якими заміновано не тільки парки, а й дитячі майданчики, сквери, двори. Це не приємно — і це вияв неповаги до тих, хто навколо вас. Недобросовісних господарів за таке можна штрафувати. Це дає право стаття 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Розмір покарання складає — від 340 до 1,36 тис грн, для посадових осіб або приватних підприємців — від 850 до 1,7 тис грн. Однак прибирання екскрементів за своїми домашніми тваринами цей закон не регламентує. В Європі відводяться спеціальні місця для прогулянок із псами, в нас поки що такої практики немає. Тож залишається апелювати до совісті господарів собак та котів — що ми й робимо. Часто, роблячи генеральне прибирання, ми вирішуємо позбутись десятків речей, які могли би ще стати в нагоді нужденним. Малозабезпечені родини, безхатченки, дитячі будинки сімейного типу, сиротинці будуть вдячні за таку допомогу. Можна віддавати: іграшки, одяг, книги, взуття. Але речі мають бути чистими та придатними до використання. Вживаний одяг можна самому віднести до соціального контейнеру, якщо такі є вашому місті — або звернутися до благодійної організації. Це значить: не слухати музику гучно в громадських місцях з машин, колонок чи навушників, не користуватися у таких місцях Bluetooth-колонками, які глушать розмови та всі інші звуки, знімати наплічники у громадському транспорті (навіть якщо він легенький чи майже порожній), не палити на зупинках громадського транспорту, не заважати сусідам у темний час доби, не використовувати перфоратор о 6 ранку. Закликаємо ставитися з розумінням до один одного в громадському транспорті і не лінуватися просуватися по салону, коли на зупинці заходять люди — а також поступатися місцем людям похилого віку. Так, пенсіонерка може закинути, що їй тільки одну зупинку проїхати чи я що по вашому вже стара? Виявіть терпіння — і щоби вас не мучила совість усю дорогу, все ж краще запропонувати сісти. Щодо вагітних жінок це працює по замовчанню. Це — наш громадянський обов’язок (якщо хтось із вас раптом забув). На щастя, в нас є таке право, гарантоване Конституцією, адже ще якихось півстоліття тому у наших людей права голосу не було. Там і без мене вже все вирішили — не аргумент, а ухилення від відповідальності. Висока явка виборців може запобігти масовій фальсифікації результатів волевиявлення громадян. Якщо ми хочемо змінити щось у країні мирним шляхом — нікуди діватися, треба йти на вибори (найближчі, до речі — навесні 2019 року). Конституція України нам гарантує можливість волевиявитися не лише під час виборів чи референдуму, а за інших форм безпосередньої демократії. І це ефективніше, ніж чекати, поки це зробить хтось із відомим прізвищем. . . Якщо вже взяли безпритульну тварину додому, то це — злочин викидати потім її на вулицю. Кількість притулків домашніх тварин недостатня, щоби прихистити усіх хвостатих друзів із вулиці. Взяти тварину з притулку — значить звільнити місце для іншої такої з вулиці. Таким свідомим кроком ми можемо дати шанс на нове життя звичайній дворнязі, але зі своєю життєвою історією. Працівники як правило знають кожну тварину і обставини, за яких вона потрапила до притулку. Гарну, здорову, привиту, стерилізовану домашню тварину забирають з притулку безкоштовно — або стати опікуном когось із тварин та допомогти таким організаціям коштами.
18.05.2018,19:01
0
Unsplash

Žyty u sociumi, prynosyty korysť suspiľstvu čy hoča b ne škodyty — ce normaľno. Tak samo normaľno maty zagaľno-sociaľni obov’jazky, jaki ne obtjažujuť, a vnosjať usvidomlenisť v žyttja, a ne haos. Tož my vyrišyly nagadyty vsim nam pro elementarni kroky, jaki može robyty kožen na pobutovomu rivni.

Možlyvo, komuś vony vydaduťsja až nadto prymityvnymy čy zagaľno vidomymy. Ne zaperečujemo. Ale ne zajvym bude šče raz nagadaty v našij sub’jektyvnij dobirci pro korysni zvyčky, jaki varto pryščepyty kožnomu ukraїnśkomu gromadjanynu.

Ščo varto pam’jataty i vtiljuvaty ščodnja? Na časi sklasty sobi perelik pravyl

Ne spaljuvaty sternju ta smittja zagalom

Agrarni pidpryjemstva ščoroku spaljujuť na poljah sternju abo solomu pislja zbyrannja vrožaju. Vrožajnisť vony takym čynom ne pidvyščujuť, adže razom z tym u polum’ї znykaje gumus najbiľš rodjučogo poverhnevogo šaru. Gynuť mikroorganizmy ta tvaryny. Jak naslidok — biologična aktyvnisť ğruntu znyžujeťsja (a šče gyne biosfera laniv). Jakščo vypaljuvaty šče j bezkontroľno, vogoń može ohopyty i susidni polja čy lisosmugy. A potim — perekynutysja na roztašovani poruč žytlovi i gospodarśki budivli, sady. Tak i budynok agronoma može «vypadkovo» spalahnuty polum’jam nastupnogo dnja. Pam’jatajmo pro te, ščo v pryrodi use vlaštovano rozumno i racionaľno. Tak samo zi smittjam.

Pry zgorjanni, skažemo, polietylenovogo paketu, v povitrja vyviľnjajeťsja do 70 riznyh himičnyh spoluk, biľšisť z jakyh — otrujni dlja ljudyny

V ščiľnomu čornomu dymi vid tlinnja plastykovogo smittja mistjaťsja kancerogenni policyklični vuglevodni. Pry gorinni gumy šče j utvorjujuťsja kancerogenna saža. Vono vam treba, ci respiratorni zahvorjuvannja?

Sortuvaty smittja ta zdavaty batarejky na utylizaciju

Sortujuť smittja dlja togo, aby jogo stalo menše. Biľšu častynu pobutovyh vidhodiv skladaje tara, jaku možna pererobyty i vykorystovuvaty nanovo. Jakščo vy vse skydajete v odnu kupu, bagato syrovyny vtračaje svoju cinnisť. Rozdiľni kontejnery dlja suhyh ta vologyh vidhodiv stojať ne prosto tak v našyh mistah. U kraїnah Jevropy ta SŠA takyh bakiv šče biľše, v dejakyh kraїnah ljudy utrymujuť ci baky za vlasni košty, hodjať do magazynu z avośkamy i zdajuť pljašky.

Švedy, prymirom, vzagali zvernulysja do susidnih kraїn z prohannjam nadsylaty nepotribne їm smittja

Iz 1 sičnja 2018 vstupaje v sylu pravka do zakonu «Pro vidhody», jakyj zaboronjaje pohovannja nepereroblenyh vidhodiv. Prote ne zrozumilo, jak ce vse buduť realizovuvaty. A poky ščo zbyrajemo vykorystani batarejky i vidnosymo na utylizaciju tomu, ščo odna batarejka formatu AA (paľčykova) može zabrudnyty vid 10-15 kv. m ğruntu.

Robyty ščeplennja vid zagaľnyh hvorob

Je obov’jazkovyj kalendar ščepleń, jakyj rekomendovanyj dlja vykonannja, ale baťky majuť pravo napysaty vidmovu vid ščepleń — abo ne zrobyty їh tomu, ščo bagaťoh vakcyn može ne buty v poliklinikah.

Čerez nyźku imunizaciju do nas povernulysja taki nebezpečni zahvorjuvannja, jak poliomijelit ta praveć

Jedynyj šans zahystytysja vid pravcja — zrobyty vakcynaciju, i prohodyty tak zvanu revakcynaciju. Osnovnu kiľkisť ščepleń robljať v dytjačomu vici. Dejaki z nyh robljať raz na vse žyttja, ale biľšisť z nyh maje svij termin diї. Tomu potim potribno robyty revakcynaciju, adže ne zrobyvšy ce, ne matymete imunitetu do cyh zahvorjuvań, naviť jakščo u dytynstvi buly ščepleni.

Vidpovidno do kalendarja ščepleń, vakcynaciju proty dyfteriї i pravcja dorosli majuť prohodyty kožni 10 rokiv

Takož ne zajvym bude zrobyty ščeplennja, jakščo zibralysja u podorož, ščob ubezpečyty sebe vid infekcij. V dejakyh kraїnah ci ščeplennja je obov’jazkovymy.

Ne goduvaty tvaryn v zooparku hlibom (i vzagali «domašńoju» їžeju)

Tvaryn v zooparku goduvaty ne možna. Pro ce poperedžajuť tablyčky na terytoriї zviryncju. Vony — ne «bidni tvarynky zmoreni golodom». V nyh svij režym goduvannjam i racion, jakyj vyznačajete ne vy, a pracivnyky zooparku.

Koly tvaryna pidhodyť do grat, ce ne označaje, ščo vona prosyť poїsty

Prosto v nevoli v nyh porušeni pryrodni zvyčky. Koly letjať šmatky bulok u vodu stavka z lebedjamy, banany v mavpjatnyk, jabluka v voľjer sloniv — ce ne ljubov do tvaryn, a zavdannja škody їhńomu organizmovi. Pam’jatajmo, ščo zoopark — ne cyrk, a tvaryny — ne artysty.

Ne porušuvaty pravyla dorožńogo ruhu

Perehodyty na červone svitlo — zvyčka, jaka može koštuvaty žyttja. Koly porjad z vamy na svitlofori stojať baťky z maleńkymy diťmy — tym biľše ne potribno bigty «na červone» i podavaty poganyj pryklad ditjam.

Parkuvatysja na trotuarah i na pišohidnyh perehodah — ce vže klasyka žanru.

Trotuary ta «zebry» — dlja pišohodiv, proїždža častyna — dlja avtomobiliv

Vse prosto. Za porušennja pravyl stojanky ta zupynky možna otrymaty štraf u 255 grn. Parkuvatysja na trotuari možna lyše v tomu vypadku, jakščo stojanka abo zupynka ne zaboronena znakamy (dija znaka takož pošyrjujeťsja na trotuar) i dlja prohodu pasažyriv zalyšajeťsja 2 metry.

Vijna miž velosypedystamy ta pišohodamy za velodorižku ne vščuhaje. «Ci pišohody zovsim znahabnily!» — čutno vid velosypedystiv. «Nesuťsja jak skaženi, pidrizajuť i prosto nas davljať!» — oburjujuťsja pišohody.

Jakščo je velorozmitka, ne treba її ignoruvaty

Pišohody možuť ruhatysja po velodorižci tiľky:

  • za vidsutnosti trotuariv, uzbič,
  • koly poruč nemaje pišohidnyh dorižok ta pišohidnyh zon.

Dlja roverystiv — okrim velodorižok — je krajnja prava smuga proїždžoї častyny. Po možlyvosti potribno trymatysja jakomoga praviše, v odyn rjad. Možna ruhatysja j uzbiččjam, jakščo ce ne stvorjuje pereškod pišohodam.

Ruh velosypedystiv trotuaramy ta pišohidnymy dorižkamy zaboroneno

Prybyraty kaku za svoїmy sobakamy v parkah

Naslidky vygulu sobak osoblyvo pomitni navesni — koly z pid tanučogo snigu vygljadajuť zovsim ne prolisky. Proguljanka parkom peretvorjujeťsja na omynannja sobačyh «min», jakymy «zaminovano» ne tiľky parky, a j dytjači majdančyky, skvery, dvory. Ce ne pryjemno — i ce vyjav nepovagy do tyh, hto navkolo vas.

Nedobrosovisnyh gospodariv za take možna štrafuvaty. Ce daje pravo stattja 152 Kodeksu Ukraїny pro administratyvni pravoporušennja. Rozmir pokarannja skladaje — vid 340 do 1,36 tys grn, dlja posadovyh osib abo pryvatnyh pidpryjemciv — vid 850 do 1,7 tys grn. Odnak prybyrannja ekskrementiv za svoїmy domašnimy tvarynamy cej zakon ne reglamentuje. V Jevropi vidvodjaťsja speciaľni miscja dlja proguljanok iz psamy, v nas poky ščo takoї praktyky nemaje. Tož zalyšajeťsja apeljuvaty do sovisti gospodariv sobak ta kotiv — ščo my j robymo.

Po-možlyvosti, viddavaty reči, jaki ne nosyš v dytjači budynky

Často, robljačy generaľne prybyrannja, my vyrišujemo pozbutyś desjatkiv rečej, jaki mogly by šče staty v nagodi nuždennym. Malozabezpečeni rodyny, bezhatčenky, dytjači budynky simejnogo typu, syrotynci buduť vdjačni za taku dopomogu. Možna viddavaty:

  • igrašky,
  • odjag,
  • knygy,
  • vzuttja.

Ale reči majuť buty čystymy ta prydatnymy do vykorystannja. Vžyvanyj odjag možna samomu vidnesty do sociaľnogo kontejneru, jakščo taki je vašomu misti — abo zvernutysja do blagodijnoї organizaciї.

Považaty osobystyj prostir inšyh ljudej

Ce značyť:

  • ne sluhaty muzyku gučno v gromadśkyh miscjah z mašyn, kolonok čy navušnykiv,
  • ne korystuvatysja u takyh miscjah Bluetooth-kolonkamy, jaki glušať rozmovy ta vsi inši zvuky,
  • znimaty napličnyky u gromadśkomu transporti (naviť jakščo «vin legeńkyj» čy «majže porožnij»),
  • ne palyty na zupynkah gromadśkogo transportu,
  • ne zavažaty susidam u temnyj čas doby,
  • ne vykorystovuvaty perforator o 6 ranku.

Zaklykajemo stavytysja z rozuminnjam do odyn odnogo v gromadśkomu transporti i ne linuvatysja prosuvatysja po salonu, koly na zupynci zahodjať ljudy — a takož postupatysja miscem ljudjam pohylogo viku. Tak, pensionerka može zakynuty, ščo їj «tiľky odnu zupynku proїhaty» čy «ja ščo po vašomu vže stara?» Vyjaviť terpinnja — i ščoby vas ne mučyla sovisť usju dorogu, vse ž krašče zaproponuvaty sisty. Ščodo vagitnyh žinok ce pracjuje po zamovčannju.

Hodyty na vybory

Ce — naš gromadjanśkyj obov’jazok (jakščo htoś iz vas raptom zabuv). Na ščastja, v nas je take pravo, garantovane Konstytucijeju, adže šče jakyhoś pivstolittja tomu u našyh ljudej prava golosu ne bulo. «Tam i bez mene vže vse vyrišyly» — ne argument, a uhylennja vid vidpovidaľnosti. Vysoka javka vyborciv može zapobigty masovij faľsyfikaciї rezuľtativ volevyjavlennja gromadjan. Jakščo my hočemo zminyty ščoś u kraїni myrnym šljahom — nikudy divatysja, treba jty na vybory (najblyžči, do reči — navesni 2019 roku).

Konstytucija Ukraїny nam garantuje možlyvisť volevyjavytysja ne lyše pid čas vyboriv čy referendumu, a za inšyh form bezposeredńoї demokratiї. I ce efektyvniše, niž čekaty, poky ce zrobyť «htoś» iz vidomym prizvyščem

Braty bezprytuľnyh tvaryn

Jakščo vže vzjaly bezprytuľnu tvarynu dodomu, to ce — zločyn vykydaty potim її na vulycju. Kiľkisť prytulkiv domašnih tvaryn nedostatnja, ščoby pryhystyty usih hvostatyh druziv iz vulyci.

Vzjaty tvarynu z prytulku — značyť zviľnyty misce dlja inšoї takoї z vulyci. Takym svidomym krokom my možemo daty šans na nove žyttja zvyčajnij dvornjazi, ale zi svojeju žyttjevoju istorijeju. Pracivnyky jak pravylo znajuť kožnu tvarynu i obstavyny, za jakyh vona potrapyla do prytulku. Garnu, zdorovu, pryvytu, sterylizovanu domašnju tvarynu zabyrajuť z prytulku bezkoštovno — abo staty opikunom kogoś iz tvaryn ta dopomogty takym organizacijam koštamy.

Teğy: dobirky, mista

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: