fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Ljera Lauda, «ABO»: «Peredrukovuvannja zagaľnoukraїnśkyh novyn — šljah v nikudy»

Лєра Лауда, «АБО»: «Передруковування загальноукраїнських новин — шлях в нікуди»
Nekomercijnyj proekt, ščo pojednav 9 redakcij lokaľnyh vydań u riznyh kutočkah Ukraїny — nove počynannja komandy, kotra kolyś zapustyla perše sučasne onlajn-vydannja dlja maleńkogo mistečka
Некомерційний проект, що поєднав 9 редакцій локальних видань у різних куточках України — нове починання команди, котра колись запустила перше сучасне онлайн-видання для маленького містечка
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Про Агенцію розвитку локальних медіа АБО та плани команди на розвиток інтернет-видань у малих і середніх містах розповідає керівниця проекту Лєра Лауда. Про джерела фінансування. Грантодавець — це уряд Сполучених Штатів, розповідає Лауда. Він надав кошти на рік менторства, а сайти зроблені на платформі The Сity. За її словами, ця платформа вже існувала до початку роботи АБО. Її розробив співзасновник цього проекту Олександр Білінський. Вона — ніби конструктор: на платформі можна скласти сайт під свої потреби, вона має адаптивну верстку. До команди входять 4 ментори, які у рамках грантового фінансування на рік стали гостьовими редакторами регіональних редакцій. Ці люди працюють з ними у щоденному режимі, а також допомагають покращувати технічну та креативну складову платформи. За словами Лєри, грант дав змогу також оплатити роботу дизайнера, котрий допомагає зараз регіональним редакціям. Про універсальність та унікальність. Сайти локальних видань, які створені зараз — на єдиній платформі, в них подібний дизайн та функціональність. Ми також прописували для всіх редакцій базову концепцію: інформаційне видання з домішкою лайфстайл-журналістики із мінімумом кримінальних чи негативних новин, — змальовує схему роботи Лєра. Як результат, розповідає Лауда, з’явився довгий редакційний гайдлайн на 35 сторінок з прописаними стандартами, форматами, вимогами до текстів: — Виявилося, що редакціям не так вже й просто його дотримуватися. Бо для них це означало перевчитися, почати працювати геть інакше, аніж вони це робили десятиліттями.. . . Лєра Лауда. Фото: Facebook-сторінка спікерки. . Як зазначає Лєра, року інтенсивної роботи і навчання для редакцій виявилося недостатньо: Одні редакції виросли на десять голів, інші — на дві. Але поки жодна не здатна виконувати гайд навіть на 70%. До відбору редакцій, які почали роботу з універсальною платформою, підійшли системно: — Ці сайти ми обрали за допомогою грантового конкурсу. На нього подали до 130 заявок. Далі бути тестові завдання, співбесіда, аналіз потенціалу міста і редакції. Врешті з цих заявок відібрали 10 редакцій. В процесі 2 редакції відвалилися, одній знайшли заміну. Лауда відзначає: ті редакції відпали під час перших місяців проекту. Адже в цей період редакції зрозуміли, що відтепер їм доведеться працювати вдвічі (а то й втричі) більше — і вони не захотіли. Інші редакції таки зуміли перелаштуватися зі звичного для них 2-3-денного робочого тижня на роботу протягом усіх 5 днів. За словами Лауди, з більшості редакцій за рік роботи звільнилися пенсіонери і люди, які не готові були працювати більше або опановувати нові навички. 7 з редакцій-учасників— це колишні комунальні видання, котрі пройшли або проходять процедуру роздержавлення та відчувають сили розвиватися далі, а не просто помирати і закриватися: — Найскладніше було працювати з приватними виданнями, і це стало несподіванкою. Вони виявилися менш мотивованими і активними. І у них найнижчі показники за результатами проекту. Напевно, в наступний набір ми братимемо лише екс-комунальні ЗМІ.. . . Сайт та концепція усіх видань універсальні. Але це не є безпосередньо сайти, якими розпоряджається чи керує команда АБО: Послуги із консультування та підготовка нових редакцій — це те, чим ми займатимемося надалі. Ми надаватимемо платформу у користування, але не накладатимемо право своєї власності на той контент, який вона допоможе створити. Наша агенція є заручником редакцій, які відбирає у проект, — наголошує Лєра. — Вони стають обличчям бренду АБО та платформи The City. Але завжди є ризик, що кілька редакцій не впораються або скотяться після того, як від них підуть ментори. Як себе від цього убезпечити, команда поки не знає. Один із можливих варіантів — договір, який дозволить за певних умов позбавляти сайти айдентики проекту, але дозволить і надалі безкоштовно користуватися адмінкою платформи The City: — Невдовзі ми почнемо консультації з юристом, аби зрозуміти, чи може ця схема взагалі працювати. Це щось на кшталт безкоштовної франшизи. Ви отримуєте платформу, бренд, підтримку, якщо виконуєте умови мережі — продукуєте якісний контент. Якщо ні — до побачення.. . . Про те, чи зможе платформа ABO заробляти, та досвід видання Дирижабль. Першим подібним проектом у досвіді Лауди було інтернет-видання Дирижабль, котре працювало у Ямполі Вінницької області. У створеному виданні був якісний дизайн та контент, але редакції бракувало журналістського досвіду. Варто було менторам залишити проект у самостійному плаванні, як команда не змогла упоратися із системною роботою, і за півроку самостійної діяльності (без впливу менторів) проект закрився. Помилки Дирижабля були враховані. Тому тепер агенція АБО шукає та налагоджує роботу у тих редакціях, які вже мають стабільний журналістський процес, потенціал та мотивацію — але їм бракує сучасного сайту і навичок, аби з ним працювати. Крім того, для проекту обирали ці редакції, які вже є фінансово більш-менш самостійними. В більшості з них є друковані версії — районні чи місцеві газети, усі вони заробляють на рекламі достатньо, щоб бути самоокупними: — Ми дали цим редакціям ще й сайти, і нашою обовязковою вимогою було те, що сайт вони теж мають монетизувати. Ми вчили, як це робити.. . . Лєра Лауда. . Ментори вчили редакції продавати банерну рекламу і нативні матеріали. Для учасників наступної хвилі проекту планують робити ще більший акцент на комерційній складовій. У проекті з’явиться окремий ментор, який працюватиме суто над налагодженням роботи рекламних відділів редакцій та навчанні рекламних менеджерів. Кожна з редакцій заробила перші гроші на сайті, — ділиться успіхами проекту Лауда. — Всі вони зуміли продати по кілька нативних матеріалів у своїх містечках рекламодавцям, які поняття не мали, що таке нативка. Щоправда, поки ці їхні матеріали дуже важко назвати нативними у класичному розумінні, але з кожним разом вони виходять все більш якісними. Однією з умов конкурсного відбору була цілковита відмова редакцій від джинси. На сайтах учасників рекламні та комерційні матеріали не виходять без відповідного маркування. Невдовзі на платформі The City з’явиться розділ Довідник, який має стати одним з основних джерел монетизації. Наступний пункт, за словами Лєри Лауди — можливість продажів через сайт для інтернет-магазинів. Також є можливість розміщення реклами відразу на усіх сайтах мережі, що теж буде використовуватися у майбутньому. Про актуальні формати контенту для сучасного онлайн-видання. Лауда зазначає: в АБО усі редакції не просто спонукають користуватися трендовими форматами медіаконтенту, але й вчать, як це робити правильно. Вона наголошує на тому, що останнім часом популярністю почали користуватися тести: — Працює те, що добре пов’язане із конкретним містом. Це класно клікають. Одна із наших редакцій почала робити мультимедійні порівнялки — Кременець сьогодні і в минулому: брали 2 фотографії, порівнювали їх через слайдери. Людям це теж дуже подобається. Традиційно користуються популярністю історії про місцевих жителів та відомих сучасників. Лєра визнає: з відеоконтентом поки що працюють недостатньо, бо навичок редакцій у малих містах бракує: — Одна справа, коли ти запускаєш якийсь проект і робиш його з командою професіоналів. Там ви поставите планку, почали щось робити і вас це круто виходить. Інша справа, коли ти приходиш в регіони і там обираєш найбільш вмотивованих і сильних — але в принципі, ці редакції все одно мають низькі навички. Доводиться починати з того, щоби писати адекватні новини із адекватним лідом та заголовком, без води у текстах. За словами Лауди, процес навчання йшов значно повільніше, ніж собі уявляли ментори: — Я помилково вважала, що ми дамо редакціям гайд, проведемо кілька тренінгів, кілька місяців поменторимо — і отримаємо круті сайти. Насправді, ні. До якості матеріалів кожного з сайтів у мене як редактора досі є мільйон питань. Але рік тому все було значно-значно гірше.. . . Наприкінці квітня 2018-го рік менторства для редакцій регіональних видань добіг кінця. Лауда відзначає, що за підсумками року вони мають 5 сайтів-лідерів — з Калуша, Старокостянтинова, Біляївки, Новограда та Кременця. Кожен з них має 30-70 тис переглядів щомісяця та від 8 до 18 тис унікальних користувачів. Вже у червні 2018-го команда АБО починає роботу з 6 новими редакціями. Цей етап розвитку погодився профінансувати інший американський донор. Решту редакцій агенція теж продовжить підтримувати: — Ми подали заявку на ще один проект, який дозволить ще рік тісно попрацювати з 5 кращими редакціями першого набору. Тих, в кому ми бачимо найбільший потенціал. Хоча інші 4 редакції ми теж продовжимо підтримувати. Також команда почала роботу над розробкою власного закритого онлайн-університету для регіональних редакцій: — А ще ми плануємо розробити сучасні дизайн-макети газет для наших найуспішніших редакцій. Бо реальність така, що в регіонах найближчими роками газети існуватимуть і приноситимуть гроші — тож нехай ці видання виглядатимуть сучасно. А на їхній контент ми вже й так впливаємо: редакції беруть в газети чимало текстів з сайту, а це дуже відрізняється від того, що і як вони писали раніше. — Які медіа ви читаєте і яким довіряєте?. — Моя діяльність більше повязана з міськими сайтами тому, це більш лайфстайл-тематика. Читаю The Village, львівське Твоє місто, Na chasi, профільні видання на кшталт AIN, The Ukrainians. Із тих, котрі присвячені новинам — Новое Время. Як подолати репутаційну кризу. За словами Лауди, робота редакції з репутацією — обов’язкова складова, котра має напрацьовуватися на постійній основі: — Нашим редакціям ми поставили чіткі умови. Джинса має бути цілковито відсутньою. Вони також мають бути неупередженими і не залежати від окремих політиків чи бізнесменів.. . . У разі виникнення репутаційної кризи Лєра Лауда радить зважати на вплив людського фактору, який ніколи не можна повністю виключити. Особливо гостро реагує на будь-які дражливі теми аудиторія у Facebook. За її словами, потрібно вирішувати, комунікувати, але не ігнорувати, а вислухати різні сторони та їхній погляд на проблему. Головне — аби ця реакція була адекватною. В жодному разі не можна звинувачувати у відповідь чи переходити до мови ненависті, нагадує Лєра. Чим керуватися, якщо ви хочете зробити локальне ЗМІ, яке читатимуть. Лєра Лауда дає декілька рекомендацій. По-перше — цілковито уникати передруковування прес-релізів чи статей від державних структур або установ. Навіть якщо є інфопривід для новини чи теми на основі офіційного релізу, слід брати коментарі та розширювати початкове повідомлення. По-друге, слід орієнтуватися на локальну аудиторію. Передруковування загальноукраїнських новин — шлях в нікуди, бо аудиторія містечка чи району не розумітиме, навіщо їм ці новини. Головне, що треба зробити від самого початку — орієнтуватися на локальну аудиторію і знаходити цікавих героїв тут і зараз, на місці. Досить важливою є така складова, як фотоматеріали. Далеко не усі редакції — навіть ті, котрі співпрацюють із агенцією АБО — мають власних фотографів. А якщо фотографи й є ,то вони часто роблять неякісні фото. В редакціях тим часом досить часто не приділяють належної уваги верстці та використанню одночасно різних форматів та розмірів фото. світлини мають бути якісними, репортажними та показувати емоції. Варто надавати перевагу динаміці, а не статиці, наголошує Лєра. Ще одна поширена проблема — відверта крадіжка матеріалів. Часто у якісніших місцевих видань інші починають просто красти контент чи вказувати неповне посилання на першоджерело. Як констатує Лера Лауда, регіональний ринок ЗМІ в Україні досі є абсолютно не цивілізованим у багатьох питаннях: — Ми всі редакції змушуємо звязуватися з тими, хто викрав контент, пояснювати проблему, комунікувати і домагатися того, щоб їх нормально підписували, щоби тексти рерайтили, а не просто позичали. Із усіх проектів на нашій платформі у Кременці вже з кількома редакціями вийшли на таку схему роботи. Встановлення цієї цивілізованої схеми взаємодії триватиме й надалі.. . .
07.05.2018,11:03
0
arhiv spikerky; «ABO»; skrinšoty
Реклама 👇 Замовити

Pro Agenciju rozvytku lokaľnyh media «ABO» ta plany komandy na rozvytok internet-vydań u malyh i serednih mistah rozpovidaje kerivnycja proektu Ljera Lauda.

Pro džerela finansuvannja

Grantodaveć — ce urjad Spolučenyh Štativ, rozpovidaje Lauda. Vin nadav košty na rik mentorstva, a sajty zrobleni na platformi The Sity. Za її slovamy, cja platforma vže isnuvala do počatku roboty «ABO». Її rozrobyv spivzasnovnyk ćogo proektu Oleksandr Bilinśkyj. Vona — niby konstruktor: na platformi možna sklasty sajt pid svoї potreby, vona maje adaptyvnu verstku.

Do komandy vhodjať 4 mentory, jaki u ramkah grantovogo finansuvannja na rik staly gosťovymy redaktoramy regionaľnyh redakcij. Ci ljudy pracjujuť z nymy u ščodennomu režymi, a takož dopomagajuť pokraščuvaty tehničnu ta kreatyvnu skladovu platformy. Za slovamy Ljery, grant dav zmogu takož oplatyty robotu dyzajnera, kotryj dopomagaje zaraz regionaľnym redakcijam.

Pro universaľnisť ta unikaľnisť

«Sajty lokaľnyh vydań, jaki stvoreni zaraz — na jedynij platformi, v nyh podibnyj dyzajn ta funkcionaľnisť. My takož propysuvaly dlja vsih redakcij bazovu koncepciju: informacijne vydannja z domiškoju lajfstajl-žurnalistyky iz minimumom «kryminaľnyh» čy negatyvnyh novyn», — zmaľovuje shemu roboty Ljera.

Jak rezuľtat, rozpovidaje Lauda, z’javyvsja dovgyj redakcijnyj gajdlajn na 35 storinok z propysanymy standartamy, formatamy, vymogamy do tekstiv:

— Vyjavylosja, ščo redakcijam ne tak vže j prosto jogo dotrymuvatysja. Bo dlja nyh ce označalo perevčytysja, počaty pracjuvaty geť inakše, aniž vony ce robyly desjatylittjamy.

Ljera Lauda, «ABO»: «Peredrukovuvannja zagaľnoukraїnśkyh novyn — šljah v nikudy» 1
Ljera Lauda. Foto: Facebook-storinka spikerky

Jak zaznačaje Ljera, roku intensyvnoї roboty i navčannja dlja redakcij vyjavylosja nedostatńo: «Odni redakciї vyrosly na desjať goliv, inši — na dvi. Ale poky žodna ne zdatna vykonuvaty gajd naviť na 70%».

Do vidboru redakcij, jaki počaly robotu z universaľnoju platformoju, pidijšly systemno:

— Ci sajty my obraly za dopomogoju grantovogo konkursu. Na ńogo podaly do 130 zajavok. Dali buty testovi zavdannja, spivbesida, analiz potencialu mista i redakciї. Vrešti z cyh zajavok vidibraly 10 redakcij.

V procesi 2 redakciї vidvalylysja, odnij znajšly zaminu. Lauda vidznačaje: ti redakciї «vidpaly» pid čas peršyh misjaciv proektu. Adže v cej period redakciї zrozumily, ščo vidteper їm dovedeťsja pracjuvaty vdviči (a to j vtryči) biľše — i vony ne zahotily. Inši redakciї taky zumily perelaštuvatysja zi zvyčnogo dlja nyh 2-3-dennogo robočogo tyžnja na robotu protjagom usih 5 dniv.

Za slovamy Laudy, z biľšosti redakcij za rik roboty zviľnylysja pensionery i ljudy, jaki ne gotovi buly pracjuvaty biľše abo opanovuvaty novi navyčky.

7 z redakcij-učasnykiv— ce kolyšni komunaľni vydannja, kotri projšly abo prohodjať proceduru rozderžavlennja ta vidčuvajuť syly rozvyvatysja dali, a ne prosto pomyraty i zakryvatysja:

— Najskladniše bulo pracjuvaty z pryvatnymy vydannjamy, i ce stalo nespodivankoju. Vony vyjavylysja menš motyvovanymy i aktyvnymy. I u nyh najnyžči pokaznyky za rezuľtatamy proektu. Napevno, v nastupnyj nabir my bratymemo lyše eks-komunaľni ZMI.

Sajt ta koncepcija usih vydań universaľni. Ale ce ne je bezposeredńo sajty, jakymy rozporjadžajeťsja čy keruje komanda «ABO»: «Poslugy iz konsuľtuvannja ta pidgotovka novyh redakcij — ce te, čym my zajmatymemosja nadali. My nadavatymemo platformu u korystuvannja, ale ne nakladatymemo pravo svojeї vlasnosti na toj kontent, jakyj vona dopomože stvoryty».

«Naša agencija je zaručnykom redakcij, jaki vidbyraje u proekt», — nagološuje Ljera. — «Vony stajuť oblyččjam brendu «ABO» ta platformy The City. Ale zavždy je ryzyk, ščo kiľka redakcij ne vporajuťsja abo skotjaťsja pislja togo, jak vid nyh piduť mentory».

Jak sebe vid ćogo ubezpečyty, komanda poky ne znaje. Odyn iz možlyvyh variantiv — dogovir, jakyj dozvolyť za pevnyh umov pozbavljaty sajty ajdentyky proektu, ale dozvolyť i nadali bezkoštovno korystuvatysja adminkoju platformy The City:

— Nevdovzi my počnemo konsuľtaciї z jurystom, aby zrozumity, čy može cja shema vzagali pracjuvaty. Ce ščoś na kštalt bezkoštovnoї franšyzy. Vy otrymujete platformu, brend, pidtrymku, jakščo vykonujete umovy mereži — produkujete jakisnyj kontent. Jakščo ni — do pobačennja.

Ljera Lauda, «ABO»: «Peredrukovuvannja zagaľnoukraїnśkyh novyn — šljah v nikudy»

Pro te, čy zmože platforma ABO zarobljaty, ta dosvid vydannja «Dyryžabľ»

Peršym podibnym proektom u dosvidi Laudy bulo internet-vydannja «Dyryžabľ», kotre pracjuvalo u Jampoli Vinnyćkoї oblasti. U stvorenomu vydanni buv jakisnyj dyzajn ta kontent, ale redakciї brakuvalo žurnalistśkogo dosvidu. Varto bulo mentoram zalyšyty proekt u samostijnomu «plavanni», jak komanda ne zmogla uporatysja iz systemnoju robotoju, i za pivroku samostijnoї dijaľnosti (bez vplyvu mentoriv) proekt zakryvsja.

Pomylky «Dyryžablja» buly vrahovani. Tomu teper agencija «ABO» šukaje ta nalagodžuje robotu u tyh redakcijah, jaki vže majuť stabiľnyj žurnalistśkyj proces, potencial ta motyvaciju — ale їm brakuje sučasnogo sajtu i navyčok, aby z nym pracjuvaty.

Krim togo, dlja proektu obyraly ci redakciї, jaki vže je finansovo biľš-menš samostijnymy. V biľšosti z nyh je drukovani versiї — rajonni čy miscevi gazety, usi vony zarobljajuť na reklami dostatńo, ščob buty samookupnymy:

— My daly cym redakcijam šče j sajty, i našoju obov'jazkovoju vymogoju bulo te, ščo sajt vony tež majuť monetyzuvaty. My včyly, jak ce robyty.

Ljera Lauda, «ABO»: «Peredrukovuvannja zagaľnoukraїnśkyh novyn — šljah v nikudy» 2
Ljera Lauda

Mentory včyly redakciї prodavaty banernu reklamu i natyvni materialy. Dlja učasnykiv nastupnoї hvyli proektu planujuť robyty šče biľšyj akcent na komercijnij skladovij. U proekti z’javyťsja okremyj mentor, jakyj pracjuvatyme suto nad nalagodžennjam roboty reklamnyh viddiliv redakcij ta navčanni reklamnyh menedžeriv.

«Kožna z redakcij zarobyla perši groši na sajti», — dilyťsja uspihamy proektu Lauda. — «Vsi vony zumily prodaty po kiľka natyvnyh materialiv u svoїh mistečkah reklamodavcjam, jaki ponjattja ne maly, ščo take natyvka. Ščopravda, poky ci їhni materialy duže važko nazvaty natyvnymy u klasyčnomu rozuminni, ale z kožnym razom vony vyhodjať vse biľš jakisnymy». Odnijeju z umov konkursnogo vidboru bula cilkovyta vidmova redakcij vid «džynsy». Na sajtah učasnykiv reklamni ta komercijni materialy ne vyhodjať bez vidpovidnogo markuvannja.

Nevdovzi na platformi The City z’javyťsja rozdil «Dovidnyk», jakyj maje staty odnym z osnovnyh džerel monetyzaciї. Nastupnyj punkt, za slovamy Ljery Laudy — možlyvisť prodaživ čerez sajt dlja internet-magazyniv. Takož je možlyvisť rozmiščennja reklamy vidrazu na usih sajtah mereži, ščo tež bude vykorystovuvatysja u majbutńomu.

Ljera Lauda, «ABO»: «Peredrukovuvannja zagaľnoukraїnśkyh novyn — šljah v nikudy»

Pro aktuaľni formaty kontentu dlja sučasnogo onlajn-vydannja

Lauda zaznačaje: v «ABO» usi redakciї ne prosto sponukajuť korystuvatysja trendovymy formatamy mediakontentu, ale j včať, jak ce robyty pravyľno. Vona nagološuje na tomu, ščo ostannim časom populjarnistju počaly korystuvatysja testy:

— Pracjuje te, ščo dobre pov’jazane iz konkretnym mistom. Ce klasno klikajuť. Odna iz našyh redakcij počala robyty muľtymedijni «porivnjalky» — «Kremeneć śogodni i v mynulomu»: braly 2 fotografiї, porivnjuvaly їh čerez slajdery. Ljudjam ce tež duže podobajeťsja. Tradycijno korystujuťsja populjarnistju istoriї pro miscevyh žyteliv ta vidomyh sučasnykiv.

Ljera vyznaje: z videokontentom poky ščo pracjujuť nedostatńo, bo navyčok redakcij u malyh mistah brakuje:

— Odna sprava, koly ty zapuskaješ jakyjś proekt i robyš jogo z komandoju profesionaliv. Tam vy postavyte planku, počaly ščoś robyty i vas ce kruto vyhodyť. Inša sprava, koly ty pryhodyš v regiony i tam obyraješ najbiľš vmotyvovanyh i syľnyh — ale v pryncypi, ci redakciї vse odno majuť nyźki navyčky. Dovodyťsja počynaty z togo, ščoby pysaty adekvatni novyny iz adekvatnym lidom ta zagolovkom, bez «vody» u tekstah.

Za slovamy Laudy, proces navčannja jšov značno poviľniše, niž sobi ujavljaly mentory:

— Ja pomylkovo vvažala, ščo my damo redakcijam gajd, provedemo kiľka treningiv, kiľka misjaciv pomentorymo — i otrymajemo kruti sajty. Naspravdi, ni. Do jakosti materialiv kožnogo z sajtiv u mene jak redaktora dosi je miľjon pytań. Ale rik tomu vse bulo značno-značno girše.

Naprykinci kvitnja 2018-go rik mentorstva dlja redakcij regionaľnyh vydań dobig kincja. Lauda vidznačaje, ščo za pidsumkamy roku vony majuť 5 sajtiv-lideriv — z Kaluša, Starokostjantynova, Biljaїvky, Novograda ta Kremencja. Kožen z nyh maje 30-70 tys peregljadiv ščomisjacja ta vid 8 do 18 tys unikaľnyh korystuvačiv.

Vže u červni 2018-go komanda «ABO» počynaje robotu z 6 novymy redakcijamy. Cej etap rozvytku pogodyvsja profinansuvaty inšyj amerykanśkyj donor. Reštu redakcij agencija tež prodovžyť pidtrymuvaty:

— My podaly zajavku na šče odyn proekt, jakyj dozvolyť šče rik tisno popracjuvaty z 5 kraščymy redakcijamy peršogo naboru. Tyh, v komu my bačymo najbiľšyj potencial. Hoča inši 4 redakciї my tež prodovžymo pidtrymuvaty.

Takož komanda počala robotu nad rozrobkoju vlasnogo zakrytogo onlajn-universytetu dlja regionaľnyh redakcij:

— A šče my planujemo rozrobyty sučasni dyzajn-makety gazet dlja našyh najuspišnišyh redakcij. Bo reaľnisť taka, ščo v regionah najblyžčymy rokamy gazety isnuvatymuť i prynosytymuť groši — tož nehaj ci vydannja vygljadatymuť sučasno. A na їhnij kontent my vže j tak vplyvajemo: redakciї beruť v gazety čymalo tekstiv z sajtu, a ce duže vidriznjajeťsja vid togo, ščo i jak vony pysaly raniše.

Ljera Lauda, «ABO»: «Peredrukovuvannja zagaľnoukraїnśkyh novyn — šljah v nikudy»

Momenty pidsumkovogo spilkuvannja mentoriv ta redakcij. Foto: Facebook-storinka «ABO»

— Jaki media vy čytajete i jakym dovirjajete?

— Moja dijaľnisť biľše pov’jazana z miśkymy sajtamy tomu, ce biľš lajfstajl-tematyka. Čytaju The Village, ľvivśke «Tvoje misto», Na chasi, profiľni vydannja na kštalt AIN, The Ukrainians. Iz tyh, kotri prysvjačeni novynam — «Novoe Vremja».

Jak podolaty reputacijnu kryzu

Za slovamy Laudy, robota redakciї z reputacijeju — obov’jazkova skladova, kotra maje napraćovuvatysja na postijnij osnovi:

— Našym redakcijam my postavyly čitki umovy. «Džynsa» maje buty cilkovyto vidsutńoju. Vony takož majuť buty neuperedženymy i ne zaležaty vid okremyh politykiv čy biznesmeniv.

U razi vynyknennja reputacijnoї kryzy Ljera Lauda radyť zvažaty na vplyv «ljudśkogo faktoru», jakyj nikoly ne možna povnistju vyključyty. Osoblyvo gostro reaguje na buď-jaki dražlyvi temy audytorija u Facebook. Za її slovamy, potribno vyrišuvaty, komunikuvaty, ale ne ignoruvaty, a vysluhaty rizni storony ta їhnij pogljad na problemu. Golovne — aby cja reakcija bula adekvatnoju. V žodnomu razi ne možna zvynuvačuvaty u vidpoviď čy perehodyty do movy nenavysti, nagaduje Ljera.

Ljera Lauda, «ABO»: «Peredrukovuvannja zagaľnoukraїnśkyh novyn — šljah v nikudy»

Čym keruvatysja, jakščo vy hočete zrobyty lokaľne ZMI, jake čytatymuť

Ljera Lauda daje dekiľka rekomendacij. Po-perše — cilkovyto unykaty peredrukovuvannja pres-reliziv čy statej vid deržavnyh struktur abo ustanov. Naviť jakščo je infopryvid dlja novyny čy temy na osnovi oficijnogo relizu, slid braty komentari ta rozšyrjuvaty počatkove povidomlennja.

Po-druge, slid orijentuvatysja na lokaľnu audytoriju. Peredrukovuvannja zagaľnoukraїnśkyh novyn — šljah v nikudy, bo audytorija mistečka čy rajonu ne rozumityme, naviščo їm ci novyny. Golovne, ščo treba zrobyty vid samogo počatku — orijentuvatysja na lokaľnu audytoriju i znahodyty cikavyh geroїv tut i zaraz, na misci.

Dosyť važlyvoju je taka skladova, jak fotomaterialy. Daleko ne usi redakciї — naviť ti, kotri spivpracjujuť iz agencijeju «ABO» — majuť vlasnyh fotografiv. A jakščo fotografy j je ,to vony často robljať nejakisni foto. V redakcijah tym časom dosyť často ne prydiljajuť naležnoї uvagy verstci ta vykorystannju odnočasno riznyh formativ ta rozmiriv foto. svitlyny majuť buty jakisnymy, reportažnymy ta pokazuvaty emociї. Varto nadavaty perevagu dynamici, a ne statyci, nagološuje Ljera.

Šče odna pošyrena problema — vidverta kradižka materialiv. Často u jakisnišyh miscevyh vydań inši počynajuť prosto krasty kontent čy vkazuvaty nepovne posylannja na peršodžerelo. Jak konstatuje Lera Lauda, regionaľnyj rynok ZMI v Ukraїni dosi je absoljutno ne cyvilizovanym u bagaťoh pytannjah:

— My vsi redakciї zmušujemo zv'jazuvatysja z tymy, hto vykrav kontent, pojasnjuvaty problemu, komunikuvaty i domagatysja togo, ščob їh normaľno pidpysuvaly, ščoby teksty rerajtyly, a ne prosto «pozyčaly». Iz usih proektiv na našij platformi u Kremenci vže z kiľkoma redakcijamy vyjšly na taku shemu roboty. Vstanovlennja cijeї cyvilizovanoї shemy vzajemodiї tryvatyme j nadali.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: