fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Dar’ja Kuprijanova, «BukRi» — pro literaturu bez obmežeń ta rozvytok ukraїnśkogo samvydavu

Дар'я Купріянова, «БукРі» — про літературу без обмежень та розвиток українського самвидаву
Virtuaľne vydavnyctvo «BukRi» zajmajeťsja samvydavom i zaznačaje, ščo nasampered cikavyťsja interesamy avtora, a ne čytača. Odnak de zakinčujeťsja meža družńogo vydavnyctva i počynajeťsja grafomanija?
Віртуальне видавництво «БукРі» займається самвидавом і зазначає, що насамперед цікавиться інтересами автора, а не читача. Однак де закінчується межа дружнього видавництва і починається графоманія?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Чому видавець іноді друкує книжки, які йому не подобаються? І з ким конкурує український самвидав? Розповідає Дар`я Купріянова, засновниця віртуального видавництва БукРі: — Перш ніж книжка потрапить до рук читача, вона має пройти безліч перепон. Видати книгу – особливо якщо йдеться про електронку - непросто. Великі електронні книгарні співпрацюють лише з видавництвами, прийти до них просто так неможливо. Усі труднощі я відчула на собі, коли намагалася видати свою книгу У кожного своя піца. От тоді я і задумалася про віртуальне видавництво. БукРі з’явився, щоб допомогти письменникам дістатися своїх читачів. Про протистояння самвидаву та традиційних видавництв. — Купувати видане самвидавом чи те, що пропонує звичайне видавництво – це як обирати між магазином дизайнерського одягу і мас-маркетом. Традиційне видавництво бере на себе роль так би мовити фільтру, де під твої смаки вже все відібрали. А самвидав – це пригода! Ти не здатний передбачити: або книжка виявиться кращою у твоєму житті, або такою, що ти не розумітимеш, нащо це прочитав. Але цим самвидав і цікавий. До того ж, грає свою роль ціновий фактор. За словами Дарї, БукРі робить акцент на електронному самвидаві, і такий формат апріорі дешевший за друковану книгу: — Якщо читачу не сподобалася книга, за яку він віддав 50 грн – трагедії не сталося. Це — як випити кави у новому місці, яке тебе не вразило. А от віддати 200 грн за друковану книгу, яка тобі не підійшла — оце вже розчаровує. Про літературні смаки. — Майже кожна книга має право на існування. Щось зовсім неякісне люди просто не будуть купувати, все інше – питання смаку. Я, наприклад, — людина прози і, в принципі, не люблю поезію – за рідкими виключеннями. Був у нас автор, чия збірка віршів мені абсолютно не сподобалася, але серед читачів вона просто розлетілася. Більш того, у відгуках подекуди пишуть, що ця книжка їх ледь не з депресії вивела. Тому я й не беруся судити, але більше половини того, що ми видаємо мені все ж подобається. Взагалі, ми недарма називаємося БукРі. Це — скорочення від book republic, тому що у нас — як у демократичній республіці — кожна книжка має право голосу, а кожен читач — право знайти свою книжку. Про те, навіщо потрібно видавати нові книги. — Вважаю, що, коли людина читає бодай щось – це вже корисно для її мозку: розвивається уява, починає працювати аналіз, людина стає уважнішою. Неважливо, завдяки яким книжкам це відбуватиметься – нехай навіть то будуть горезвісні Сутінки Маєр або 50 відтінків сірого Джеймс. Я би сказала, що Україні навіть не вистачає низької літератури – любовних романів, іронічних детективів. Тому що читати навіть такі книги все ж краще, ніж дивитися телевізор. Хочу, щоби в українців відпочинок почав асоціюватися саме з книгою, а не з серіалом, телебаченням чи — тим більше — алкоголем. Книжковий ринок має бути таким, щоби кожен читач мав змогу знайти там щось для себе. Я хочу, щоб у нас була література на будь-який смак. У тому числі й така, яку можна почитати, коли прийшов з роботи втомлений. Читатйте також: Parasol — від соціального проекту до книги авторства відомих українців. Про критерії відбору текстів й авторів. — По-перше, ніколи не буду видавати щось, що підриває інформаційний стан України і грає на руку агресору. У нас війна, і це треба усвідомлювати. По-друге, я не буду видавати відверто слабкий текст. Таких надходило багато на початку нашої діяльності. Ми тоді запустили акцію Перші друзі БукРі. Спочатку хотіли запропонувати безкоштовну співпрацю першим 15 авторам. Однак заявок прийшло так багато, що ми вирішили влаштувати конкурс і обрати найкращі тексти. Це було правильне рішення, адже багато заявок надсилали з емоцією: Я не дуже у це вірю, але раз це безкоштовно…. Як на мене, вже є сигналом, що текст цього автора слабкий. Щодо графоманії, тут межа дуже тонка. Я вважаю, що письменництво – це ремесло (як от гончарство). Ніхто не народжується зі знаннями, як зробити ідеальне горнятко для кави. Так само, аби добре писати, потрібно вчитися. А як ти будеш вдосконалюватися, якщо не отримаєш фідбек? Про успішні продажі та самопіар. — У нашому ТОПі продажів зараз фантастика Саші Камінської, книга Error. Все це завдяки тому, що людина вірить у свою справу. За декілька місяців вона зібрала більше 5 тис грн з продажів, що є для БукРі хорошим показником. Втім, бувають і нульові продажі. Це в тому разі, коли автор не займається просуванням книжки абсолютно, навіть не розповідає про неї у соцмережах. Зараз ми не надаємо послуги просування продукту. У майбутньому вона з’явиться, але зараз я не хочу обманювати авторів, обіцяючи їм умовних 200 тис читачів за 2 місяці. Поки лише ділюся порадами, — наприклад, як правильно співпрацювати із журналістами та блогерами. Іноді БукРі пропонує авторам допомогу в організації презентацій. Для мене важливо організувати не якусь банальну зустріч з читачами, а підняти у рамках заходу важливі теми, створити дискусію. Зараз ми готуємося до презентації книжки про децентралізацію – плануємо зробити її у форматі лекції. Зокрема, обговорити недоліки цього процесу: показати, що децентралізація — це не панацея, не подорожник, який варто прикладати до усього.. . . Читатйте також: Команда OpenMarket: Зараз ми йдемо до електронної децентралізації. Про мрії. — Моя блакитна мрія з рожевими стрічечками – побачити стенд БукРі на Франкфуртському книжковому ярмарку. Насамперед через імідж – це дуже престижно представляти Україну на світовому рівні. Уявляю, як буду стояти поруч з Ridero (прим. авт. – російський видавничий сервіс самвидаву, з’явився у 2013-му), які вклали у себе декілька мільйонів (прим.авт. — 4 млн руб. РФ) — і відчувати, що Україна може! У плані продажів ми вже почали виходити на світовий рівень: ми співпрацюємо з Google Books, Kobo. Зараз ведемо переговори з Amazon.. . .
03.05.2018,12:02
0
arhiv Dar'ї Kuprijanovoї
Реклама 👇 Замовити

Čomu vydaveć inodi drukuje knyžky, jaki jomu ne podobajuťsja? I z kym konkuruje ukraїnśkyj samvydav? Rozpovidaje Dar`ja Kuprijanova, zasnovnycja virtuaľnogo vydavnyctva «BukRi»:

— Perš niž knyžka potrapyť do ruk čytača, vona maje projty bezlič perepon. Vydaty knygu – osoblyvo jakščo jdeťsja pro «elektronku» – neprosto. Velyki elektronni knygarni spivpracjujuť lyše z vydavnyctvamy, pryjty do nyh prosto tak nemožlyvo. Usi trudnošči ja vidčula na sobi, koly namagalasja vydaty svoju knygu «U kožnogo svoja pica». Ot todi ja i zadumalasja pro virtuaľne vydavnyctvo. «BukRi» z’javyvsja, ščob dopomogty pyśmennykam distatysja svoїh čytačiv.

Pro protystojannja samvydavu ta tradycijnyh vydavnyctv

— Kupuvaty vydane samvydavom čy te, ščo proponuje zvyčajne vydavnyctvo – ce jak obyraty miž magazynom dyzajnerśkogo odjagu i mas-marketom. Tradycijne vydavnyctvo bere na sebe roľ tak by movyty fiľtru, de pid tvoї smaky vže vse vidibraly. A samvydav – ce prygoda! Ty ne zdatnyj peredbačyty: abo knyžka vyjavyťsja kraščoju u tvojemu žytti, abo takoju, ščo ty ne rozumitymeš, naščo ce pročytav. Ale cym samvydav i cikavyj. Do togo ž, graje svoju roľ cinovyj faktor.

Za slovamy Dar’ї, «BukRi» robyť akcent na elektronnomu samvydavi, i takyj format apriori deševšyj za drukovanu knygu:

— Jakščo čytaču ne spodobalasja knyga, za jaku vin viddav 50 grn – tragediї ne stalosja. Ce — jak vypyty kavy u novomu misci, jake tebe ne vrazylo. A ot viddaty 200 grn za drukovanu knygu, jaka tobi ne pidijšla — oce vže rozčarovuje.

Dar'ja Kuprijanova, «BukRi» — pro literaturu bez obmežeń ta rozvytok ukraїnśkogo samvydavu

Pro literaturni smaky

— Majže kožna knyga maje pravo na isnuvannja. Ščoś zovsim nejakisne ljudy prosto ne buduť kupuvaty, vse inše – pytannja smaku. Ja, napryklad, — ljudyna prozy i, v pryncypi, ne ljublju poeziju – za ridkymy vyključennjamy. Buv u nas avtor, čyja zbirka viršiv meni absoljutno ne spodobalasja, ale sered čytačiv vona prosto rozletilasja. Biľš togo, u vidgukah podekudy pyšuť, ščo cja knyžka їh leď ne z depresiї vyvela. Tomu ja j ne berusja sudyty, ale biľše polovyny togo, ščo my vydajemo meni vse ž podobajeťsja. Vzagali, my nedarma nazyvajemosja «BukRi». Ce — skoročennja vid «book republic», tomu ščo u nas — jak u demokratyčnij respublici — kožna knyžka maje pravo golosu, a kožen čytač — pravo znajty svoju knyžku.

Pro te, naviščo potribno vydavaty novi knygy

— Vvažaju, ščo, koly ljudyna čytaje bodaj ščoś – ce vže korysno dlja її mozku: rozvyvajeťsja ujava, počynaje pracjuvaty analiz, ljudyna staje uvažnišoju. Nevažlyvo, zavdjaky jakym knyžkam ce vidbuvatymeťsja – nehaj naviť to buduť gorezvisni «Sutinky» Majer abo «50 vidtinkiv sirogo» Džejms.

Ja by skazala, ščo Ukraїni naviť ne vystačaje «nyźkoї» literatury – ljubovnyh romaniv, ironičnyh detektyviv. Tomu ščo čytaty naviť taki knygy vse ž krašče, niž dyvytysja televizor. Hoču, ščoby v ukraїnciv vidpočynok počav asocijuvatysja same z knygoju, a ne z serialom, telebačennjam čy — tym biľše — alkogolem. Knyžkovyj rynok maje buty takym, ščoby kožen čytač mav zmogu znajty tam ščoś dlja sebe. Ja hoču, ščob u nas bula literatura na buď-jakyj smak. U tomu čysli j taka, jaku možna počytaty, koly pryjšov z roboty vtomlenyj.

Čytajte takož: «Parasol» — vid sociaľnogo proektu do knygy avtorstva vidomyh ukraїnciv

Pro kryteriї vidboru tekstiv j avtoriv

— Po-perše, nikoly ne budu vydavaty ščoś, ščo pidryvaje informacijnyj stan Ukraїny i graje na ruku agresoru. U nas vijna, i ce treba usvidomljuvaty. Po-druge, ja ne budu vydavaty vidverto slabkyj tekst. Takyh nadhodylo bagato na počatku našoї dijaľnosti. My todi zapustyly akciju «Perši druzi «BukRi»». Spočatku hotily zaproponuvaty bezkoštovnu spivpracju peršym 15 avtoram. Odnak zajavok pryjšlo tak bagato, ščo my vyrišyly vlaštuvaty konkurs i obraty najkrašči teksty. Ce bulo pravyľne rišennja, adže bagato zajavok nadsylaly z emocijeju: «Ja ne duže u ce virju, ale raz ce bezkoštovno…». Jak na mene, vže je sygnalom, ščo tekst ćogo avtora slabkyj.

Ščodo grafomaniї, tut meža duže tonka. Ja vvažaju, ščo pyśmennyctvo – ce remeslo (jak ot gončarstvo). Nihto ne narodžujeťsja zi znannjamy, jak zrobyty ideaľne gornjatko dlja kavy. Tak samo, aby dobre pysaty, potribno včytysja. A jak ty budeš vdoskonaljuvatysja, jakščo ne otrymaješ fidbek?

Dar'ja Kuprijanova, «BukRi» — pro literaturu bez obmežeń ta rozvytok ukraїnśkogo samvydavu 1

Pro uspišni prodaži ta samopiar

— U našomu TOPi prodaživ zaraz fantastyka Saši Kaminśkoї, knyga «Error». Vse ce zavdjaky tomu, ščo ljudyna viryť u svoju spravu. Za dekiľka misjaciv vona zibrala biľše 5 tys grn z prodaživ, ščo je dlja «BukRi» horošym pokaznykom. Vtim, buvajuť i nuľovi prodaži. Ce v tomu razi, koly avtor ne zajmajeťsja prosuvannjam knyžky absoljutno, naviť ne rozpovidaje pro neї u socmerežah.

Zaraz my ne nadajemo poslugy prosuvannja produktu. U majbutńomu vona z’javyťsja, ale zaraz ja ne hoču obmanjuvaty avtoriv, obicjajučy їm umovnyh 200 tys čytačiv za 2 misjaci. Poky lyše diljusja poradamy, — napryklad, jak pravyľno spivpracjuvaty iz žurnalistamy ta blogeramy. Inodi «BukRi» proponuje avtoram dopomogu v organizaciї prezentacij. Dlja mene važlyvo organizuvaty ne jakuś banaľnu zustrič z čytačamy, a pidnjaty u ramkah zahodu važlyvi temy, stvoryty dyskusiju.

Zaraz my gotujemosja do prezentaciї knyžky pro decentralizaciju – planujemo zrobyty її u formati lekciї. Zokrema, obgovoryty nedoliky ćogo procesu: pokazaty, ščo decentralizacija — ce ne panaceja, ne podorožnyk, jakyj varto prykladaty do uśogo.

Čytajte takož: Komanda OpenMarket: «Zaraz my jdemo do elektronnoї decentralizaciї»

Pro mriї

— Moja blakytna mrija z roževymy stričečkamy – pobačyty stend «BukRi» na Frankfurtśkomu knyžkovomu jarmarku. Nasampered čerez imidž – ce duže prestyžno predstavljaty Ukraїnu na svitovomu rivni. Ujavljaju, jak budu stojaty poruč z Ridero (prym. avt. – rosijśkyj vydavnyčyj servis samvydavu, z’javyvsja u 2013-mu), jaki vklaly u sebe dekiľka miľjoniv (prym.avt. — 4 mln rub. RF) — i vidčuvaty, ščo Ukraїna može!

U plani prodaživ my vže počaly vyhodyty na svitovyj riveń: my spivpracjujemo z Google Books, Kobo. Zaraz vedemo peregovory z Amazon.

Teğy: istoriї, knygy

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: