fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Spivzasnovnyci Creative Management Camp — pro navčannja dlja kuľturnyh proektiv

Співзасновниці Creative Management Camp — про навчання для культурних проектів

Neščodavno rozpočavsja VI praktykum dlja organizatoriv ta menedžeriv Creative Management Camp. Osvitnja programa isnuje vže 3 roky i poklykana rozpovisty, jak stvorjuvaty proekty v sferi kuľtury vid tyh, hto їh organizovuje
Нещодавно розпочався VI практикум для організаторів та менеджерів Creative Management Camp. Освітня програма існує вже 3 роки і покликана розповісти, як створювати проекти в сфері культури від тих, хто їх організовує
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Із березня 2018-го учасники програми працюють над ідеями та кейсами зі сфери мистецтва, музики, кіно, театру, з галузі масових заходів, освіти та соціальних ініціатив. Курс складається з 10 тижнів-модулів. Ментори Creative Management Camp допомагають розібратись, що таке бізнес-моделювання, маркетинг-стратегія та ефективний PR, фандрайзинг та планування. Про програму, її розробку та основні ідеї ми поспілкувалися з засновницями курсу Тамарою Лазаренко та Аріанною Хмельнюк. Тамара: — 4 роки тому ми познайомилися з Аріанною під час ГОГОЛЬFEST. Кожна з нас проводила свій освітній проект. Це була своєрідна платформа, на якій можна було спробувати створити власний проект. Аріанна: — Тоді мене не цікавив сам менеджмент, а швидше культура в чистому вигляді. Ми зайняли декілька локацій і робили воркшопи та лекторії, пов’язані з інді-видавництвом українських художників, фотографів і ілюстраторів, які раніше не публікувалися. Тамара: — Я ж тоді проводила пробний проект з Міжнародним інститутом менеджменту (MIM-Kyiv) та Києво-Могилянською бізнес-школою. Мала на меті забезпечити фестиваль кадрами, які могли б займатися менеджментом в дитячих, арт-програмах, кіно-програмах. Але фестиваль закінчився, а хотілося би продовжити цю ініціативу. Вона була потрібна менеджерам культури. Під час літньої резиденції фестивалю у 2014 році було створено Школу арт-менеджменту. Зовсім випадково (як це буває при організації проектів) я познайомилася з Аріанною і сказала, що у мене є ідея далі продовжувати на комерційній основі проект для менеджерів культури. Хотіла, аби він стосувався не конкретних напрямків, а включав би весь комплекс соціокультурної діяльності. Тоді вже півроку існував Арт-завод Платформа, де якраз концентрувалась наша аудіторія. Тож ми стартували саме там. Крім того, нас інвестиційно підтримала команда майданчику. Перший раз набрали 35 осіб з різних напрямків: маркетологів, піарників та кураторів, журналістів, дизайнерів і фотографів. Аріанна: — Будь-яка фестивальна активність — це коли все мчить галопом і люди рандомно рухаються. Під час фестивалю фактично немає контакту з конкретною аудиторією. А ще багато спікерів говорять такою корпоративним мовою. Коли ми з Томою зважилися робити цю школу, я вже працювала на Арт-заводі Платформа і розробляла для них воркшоп-програми. Ми почали думати про те, як зробити проект довгостроковим та спланованим і це не повинні були бути одноразові акції. Жодну Школу чи Академію ми не планували робити і не хотілося навіть мати прив’язки до локації та працювати з усіма, з ким тільки можливо. Оскільки Платформа тоді тільки відкрилася, вони були дуже лояльними. Це допомогло нам стартувати — але ми не готові були штампувати ці проекти, тому пішли звідти. Ми знали, скільки має коштувати промо і все інше, тому позичили грошей. А потім з проектів, які окуповувалися, вже закладали фонд для наступного набору. Зараз вже 6-й курс зібрали. Очевидно, що людям це потрібно. В цілому діапазон вікових груп тих, хто приходить на курс — від 25 до 45. На цьому моменті розумієш, що у більшості з них є сім’ї, діти, але вони наважуються на 2-3 місяці влаштувати собі просто пекло. Протягом курсу ми збираємося щосуботи, а потім ще двічі-тричі на тиждень після робочого дня. Звичайно, ми намагаємося урізноманітнити наші курси, але навчання вимагає зусиль. До речі, часто так буває, що після того, як ми відвідаємо якесь цікаве місце в контексті навчання, люди залишаються потім там працювати і цим кардинально змінюють свою сферу діяльності. Нам не цікаво робити копії курсів просто, щоби вийти на окупність. Поки що нам вдається бути вільними і працювати з партнерами на рівних. Тамара: — У нас був досвід роботи з грантами. Одразу поясню, чим відрізняється звичайний курс від грантового. Ми працювали з USAID: реалізовували освітню програму для людей зі східних регіонів України. Це були активісти, організатори фестивалів, коворкінгів, нішевих ініціатив. Особливість грантових проектів в тому, що ти не можеш взяти на навчання тих, у кого ідея ще досить сира. Ти не можеш працювати з тими, хто тільки хоче себе знайти в культурному менеджменті. Ми могли займатися тільки з тими, у кого проект на стадії запуску, але його потрібно покращувати. Плюс гранти — це своєрідне замовлення, адже у них є конкретна місія та напрямки. Але я знаю багато організацій, які наймають спеціальних людей, робота яких — писати заявки на гранти. Такі гроші закінчуються, тому структура дуже тендітна — і ти заздалегідь знаєш, що така робота має тимчасовий характер. Аріанна: — Складно порівняти грантовий проект і нашу програму, коли реально ментори особисто консультують кожного студента. Ми проводимо величезну кількість студіо-візій, і реально контактних годин на місяць в негрантових проектах більше. Важливо мати можливість зустрітися з людиною і запитати все, що незрозуміло. USAID до нас звернулися самі, хоча ми говорили, що наш проект в такому масштабі фізично не може переїхати на Схід України. Ми продовжуємо працювати з грантовими проектами. Проте ще жодного разу не подавалися самі нікуди, тому що просто немає на це часу. Поки тільки кличемо до себе спікерів, людей, які мають гарний досвід в пошуку грошей для різних проектів. Вони дають навчальні сесії для наших студентів. Тамара: — На кожному курсі у нас є 2-3 людини, які спеціально приїжджають навчатися до Києва. У нас були учасники з Одеси, Харкова, Маріуполя, Львова. У них є величезне бажання запустити власний проект в своєму місті, але там немає таких навчальних можливостей. Іноді буває, що людина в Донецьку мала свій арт-простір, але через російсько-терористичну агресію втратила свій бізнес. Щоби почати все спочатку, вона приходить до нас і ділиться своїм досвідом, — а ми, відповідно, своїм. Аріанна: — Ми розуміємо, що в такому навчальному діапазоні, ця програма може бути реалізована тільки у столиці України. Домовляємося з партнерами про певні знижки, щоби навчання обходилося дешевше і його могли собі дозволити люди з інших міст. Тамара: — Під час перших двох курсів були дуже популярні фестивалі, арт-простори, організація заходів. Зараз ми бачимо, що людей цікавлять соціальні й освітні проекти. Тенденція стала такою, що учасники бачать соціальні проблеми і намагаються за рахунок культурних й освітніх проектів їх вирішити. Аріанна: — Все ж є відсоток людей, які генерують не найбільш адекватні ідеї. Вони виходять з дуже особистої пристрасті до чогось, але не розуміють, що це мало кому необхідно. За допомогою спілкування з менторами, тестів, ігрових моментів з’ясовується, що таку ідею складно продати. Перевага процесу — в тому, що студенти в принципі вчаться розповідати і продавати те, що виникає в думках. Ми вчимо, як не опускати руки, не розгубитися у величезній кількості планування, навчитися долати невдачі. Також у нас стоїть завдання створити спільноту — коли люди з різних сфер об’єднуються і формують систему. Тамара: — По-перше, це — практичніший курс. Він орієнтований на те, щоби людина засвоїла менеджерські інструменти: розробку маркетингу, бюджетування та написання стратегії, ведення PR-кампанії. Студентам допомагають ментори з різних сфер культури, підприємці та досвідчені активісти. По-друге, це — формат студіо-візитів (відвідання локацій організаторів з метою вивчення робочих процесів та концепту). Це допомагає зрозуміти, як проект заробляє і яка команда потрібна для його реалізації. Також у нас є формат групових проектів, коли студенти об’єднуються і намагаються реалізувати проект тут і зараз: виставку, вечірку або, наприклад, лекторій. Таким чином вони вчаться практично залучати аудиторію, складати план заходу. В результаті курсу група захищає свій проект. Є також формат пітчингу для тих, хто прийшов перевірити свою ідею або зрозуміти, яка модель може працювати. Аріанна: — У нас курс завжди редагується та змінюється. Ми намагаємося, щоби він трохи відрізнявся. Також є ще бонусна опція спілкування з менторами в межах приватних сесій. Після проходження курсу ми надаємо будь-який контакт або необхідну допомогу. Таким чином намагаємося побудувати спільноту, учасники якої будуть один одного рекомендувати, працювати разом.
30.04.2018,11:01
0
Creative Management Camp

Iz bereznja 2018-go učasnyky programy pracjujuť nad idejamy ta kejsamy zi sfery mystectva, muzyky, kino, teatru, z galuzi masovyh zahodiv, osvity ta sociaľnyh iniciatyv. Kurs skladajeťsja z 10 tyžniv-moduliv. Mentory Creative Management Camp dopomagajuť rozibratyś, ščo take biznes-modeljuvannja, marketyng-strategija ta efektyvnyj PR, fandrajzyng ta planuvannja.

Pro programu, її rozrobku ta osnovni ideї my pospilkuvalysja z zasnovnycjamy kursu Tamaroju Lazarenko ta Ariannoju Hmeľnjuk.

Jak use počalosja

Tamara: — 4 roky tomu my poznajomylysja z Ariannoju pid čas GOGOĽFEST. Kožna z nas provodyla svij osvitnij proekt. Ce bula svojeridna platforma, na jakij možna bulo sprobuvaty stvoryty vlasnyj proekt.

Arianna: — Todi mene ne cikavyv sam menedžment, a švydše kuľtura v čystomu vygljadi. My zajnjaly dekiľka lokacij i robyly vorkšopy ta lektoriї, pov’jazani z indi-vydavnyctvom ukraїnśkyh hudožnykiv, fotografiv i iljustratoriv, jaki raniše ne publikuvalysja.

Tamara: — Ja ž todi provodyla probnyj proekt z Mižnarodnym instytutom menedžmentu (MIM-Kyiv) ta Kyjevo-Mogyljanśkoju biznes-školoju. Mala na meti zabezpečyty festyvaľ kadramy, jaki mogly b zajmatysja menedžmentom v dytjačyh, art-programah, kino-programah. Ale festyvaľ zakinčyvsja, a hotilosja by prodovžyty cju iniciatyvu. Vona bula potribna menedžeram kuľtury. Pid čas litńoї rezydenciї festyvalju u 2014 roci bulo stvoreno Školu art-menedžmentu.

My nabraly 50 osib na 8-tyžnevyj kurs, u jakomu vykladači MIM-Kyiv ta kmbs navčaly proektnomu menedžmentu ta pidpryjemnyctvu. Pislja zakinčennja festyvalju škoda bulo kydaty ideju, tym biľše, ščo popyt na taku osvitnju iniciatyvu buv dosyť vysokym

Zovsim vypadkovo (jak ce buvaje pry organizaciї proektiv) ja poznajomylasja z Ariannoju i skazala, ščo u mene je ideja dali prodovžuvaty na komercijnij osnovi proekt dlja menedžeriv kuľtury. Hotila, aby vin stosuvavsja ne konkretnyh naprjamkiv, a vključav by veś kompleks sociokuľturnoї dijaľnosti. Todi vže pivroku isnuvav Art-zavod Platforma, de jakraz koncentruvalaś naša auditorija. Tož my startuvaly same tam. Krim togo, nas investycijno pidtrymala komanda majdančyku. Peršyj raz nabraly 35 osib z riznyh naprjamkiv: marketologiv, piarnykiv ta kuratoriv, žurnalistiv, dyzajneriv i fotografiv.

Pro kurs dlja menedžeriv kuľtury

Arianna: — Buď-jaka festyvaľna aktyvnisť — ce koly vse mčyť galopom i ljudy randomno ruhajuťsja. Pid čas festyvalju faktyčno nemaje kontaktu z konkretnoju audytorijeju. A šče bagato spikeriv govorjať takoju «korporatyvnym movoju».

U Creative Management Camp praktyčno nihto ne pracjuje na jakuś instytuciju. V cilomu vsi studenty hočuť zrobyty ščoś svoje: rozpočaty biznes, tvoryty, kreatyvyty, realizuvatysja jak osobystisť. I ce takož može projavljatysja riznymy sposobamy. Naše zavdannja — dopomogty u tomu, aby rozkryty cej potencial.

01/ 03
Za robotoju

Koly my z Tomoju zvažylysja robyty cju školu, ja vže pracjuvala na «Art-zavodi Platforma» i rozrobljala dlja nyh vorkšop-programy. My počaly dumaty pro te, jak zrobyty proekt dovgostrokovym ta splanovanym i ce ne povynni buly buty odnorazovi akciї.

Žodnu «Školu» čy «Akademiju» my ne planuvaly robyty i ne hotilosja naviť maty pryv’jazky do lokaciї ta pracjuvaty z usima, z kym tiľky možlyvo. Oskiľky «Platforma» todi tiľky vidkrylasja, vony buly duže lojaľnymy. Ce dopomoglo nam startuvaty — ale my ne gotovi buly štampuvaty ci proekty, tomu pišly zvidty. My znaly, skiľky maje koštuvaty promo i vse inše, tomu pozyčyly grošej. A potim z proektiv, jaki okupovuvalysja, vže zakladaly fond dlja nastupnogo naboru. Zaraz vže 6-j kurs zibraly. Očevydno, ščo ljudjam ce potribno.

Spivzasnovnyci Creative Management Camp — pro navčannja dlja kuľturnyh proektiv 1
Naši konkurenty abo inši instytuciї prosto ne možuť sobi dozvolyty podibnyj kurs, tomu ščo ce ne vygidno. A dlja nas najvažlyviše — ce samookupnisť i isnuvannja majbutńogo biznesu

V cilomu diapazon vikovyh grup tyh, hto pryhodyť na kurs — vid 25 do 45. Na ćomu momenti rozumiješ, ščo u biľšosti z nyh je sim’ї, dity, ale vony navažujuťsja na 2-3 misjaci vlaštuvaty sobi prosto peklo.

Protjagom kursu my zbyrajemosja ščosuboty, a potim šče dviči-tryči na tyždeń pislja robočogo dnja. Zvyčajno, my namagajemosja uriznomanitnyty naši kursy, ale navčannja vymagaje zusyľ. Do reči, často tak buvaje, ščo pislja togo, jak my vidvidajemo jakeś cikave misce v konteksti navčannja, ljudy zalyšajuťsja potim tam pracjuvaty i cym kardynaľno zminjujuť svoju sferu dijaľnosti. Nam ne cikavo robyty kopiї kursiv prosto, ščoby vyjty na okupnisť. Poky ščo nam vdajeťsja buty viľnymy i pracjuvaty z partneramy na rivnyh.

Pro robotu z grantodavcjamy

Tamara: — U nas buv dosvid roboty z grantamy. Odrazu pojasnju, čym vidriznjajeťsja zvyčajnyj kurs vid grantovogo. My pracjuvaly z USAID: realizovuvaly osvitnju programu dlja ljudej zi shidnyh regioniv Ukraїny. Ce buly aktyvisty, organizatory festyvaliv, kovorkingiv, niševyh iniciatyv. Osoblyvisť grantovyh proektiv v tomu, ščo ty ne možeš vzjaty na navčannja tyh, u kogo ideja šče dosyť «syra».

Ty ne možeš pracjuvaty z tymy, hto tiľky hoče sebe znajty v kuľturnomu menedžmenti. My mogly zajmatysja tiľky z tymy, u kogo proekt na stadiї zapusku, ale jogo potribno pokraščuvaty. Pljus granty — ce svojeridne zamovlennja, adže u nyh je konkretna misija ta naprjamky. Ale ja znaju bagato organizacij, jaki najmajuť speciaľnyh ljudej, robota jakyh — pysaty zajavky na granty. Taki groši zakinčujuťsja, tomu struktura duže tenditna — i ty zazdalegiď znaješ, ščo taka robota maje tymčasovyj harakter.

01/ 03
Studenty «kempu»

Arianna: — Skladno porivnjaty grantovyj proekt i našu programu, koly reaľno mentory osobysto konsuľtujuť kožnogo studenta. My provodymo velyčeznu kiľkisť studio-vizij, i reaľno kontaktnyh godyn na misjać v negrantovyh proektah biľše. Važlyvo maty možlyvisť zustritysja z ljudynoju i zapytaty vse, ščo nezrozumilo. USAID do nas zvernulysja sami, hoča my govoryly, ščo naš proekt v takomu masštabi fizyčno ne može pereїhaty na Shid Ukraїny.

My prodovžujemo pracjuvaty z grantovymy proektamy. Prote šče žodnogo razu ne podavalysja sami nikudy, tomu ščo prosto nemaje na ce času. Poky tiľky klyčemo do sebe spikeriv, ljudej, jaki majuť garnyj dosvid v pošuku grošej dlja riznyh proektiv. Vony dajuť navčaľni sesiї dlja našyh studentiv.

Pro lokaľnu pryv'jazku kursu

Tamara: — Na kožnomu kursi u nas je 2-3 ljudyny, jaki speciaľno pryїždžajuť navčatysja do Kyjeva. U nas buly učasnyky z Odesy, Harkova, Mariupolja, Lvova. U nyh je velyčezne bažannja zapustyty vlasnyj proekt v svojemu misti, ale tam nemaje takyh navčaľnyh možlyvostej. Inodi buvaje, ščo ljudyna v Donećku mala svij art-prostir, ale čerez rosijśko-terorystyčnu agresiju vtratyla svij biznes. Ščoby počaty vse spočatku, vona pryhodyť do nas i dilyťsja svoїm dosvidom, — a my, vidpovidno, svoїm.

Arianna: — My rozumijemo, ščo v takomu navčaľnomu diapazoni, cja programa može buty realizovana tiľky u stolyci Ukraїny. Domovljajemosja z partneramy pro pevni znyžky, ščoby navčannja obhodylosja deševše i jogo mogly sobi dozvolyty ljudy z inšyh mist.

01/ 03

Pro naprjamky osvitnih proektiv

Čytajte takož: Izraїľśka osvita ta praktyky STEAM — čogo varto povčytysja Ukraїni

Tamara: — Pid čas peršyh dvoh kursiv buly duže populjarni festyvali, art-prostory, organizacija zahodiv. Zaraz my bačymo, ščo ljudej cikavljať sociaľni j osvitni proekty. Tendencija stala takoju, ščo učasnyky bačať sociaľni problemy i namagajuťsja za rahunok kuľturnyh j osvitnih proektiv їh vyrišyty.

Arianna: — Vse ž je vidsotok ljudej, jaki generujuť ne najbiľš adekvatni ideї. Vony vyhodjať z duže osobystoї prystrasti do čogoś, ale ne rozumijuť, ščo ce malo komu neobhidno. Za dopomogoju spilkuvannja z mentoramy, testiv, igrovyh momentiv z’jasovujeťsja, ščo taku ideju skladno «prodaty». Perevaga procesu — v tomu, ščo studenty v pryncypi včaťsja rozpovidaty i «prodavaty» te, ščo vynykaje v dumkah.

My včymo, jak ne opuskaty ruky, ne rozgubytysja u velyčeznij kiľkosti planuvannja, navčytysja dolaty nevdači. Takož u nas stoїť zavdannja stvoryty spiľnotu — koly ljudy z riznyh sfer ob’jednujuťsja i formujuť systemu.

Pro novyj kurs dlja menedžeriv kuľtury

Tamara: — Po-perše, ce — praktyčnišyj kurs. Vin orijentovanyj na te, ščoby ljudyna zasvoїla menedžerśki instrumenty:

  • rozrobku marketyngu,
  • bjudžetuvannja ta napysannja strategiї,
  • vedennja PR-kampaniї.

Studentam dopomagajuť mentory z riznyh sfer kuľtury, pidpryjemci ta dosvidčeni aktyvisty.

Po-druge, ce — format studio-vizytiv (vidvidannja lokacij organizatoriv z metoju vyvčennja robočyh procesiv ta konceptu). Ce dopomagaje zrozumity, jak proekt zarobljaje i jaka komanda potribna dlja jogo realizaciї. Takož u nas je format grupovyh proektiv, koly studenty ob’jednujuťsja i namagajuťsja realizuvaty proekt «tut i zaraz»: vystavku, večirku abo, napryklad, lektorij. Takym čynom vony včaťsja praktyčno zalučaty audytoriju, skladaty plan zahodu. V rezuľtati kursu grupa zahyščaje svij proekt. Je takož format pitčyngu dlja tyh, hto pryjšov pereviryty svoju ideju abo zrozumity, jaka modeľ može pracjuvaty.

Arianna: — U nas kurs zavždy redagujeťsja ta zminjujeťsja. My namagajemosja, ščoby vin trohy vidriznjavsja. Takož je šče bonusna opcija spilkuvannja z mentoramy v mežah pryvatnyh sesij. Pislja prohodžennja kursu my nadajemo buď-jakyj kontakt abo neobhidnu dopomogu. Takym čynom namagajemosja pobuduvaty spiľnotu, učasnyky jakoї buduť odyn odnogo rekomenduvaty, pracjuvaty razom.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: