fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

TEDxVinnytsia-2018 — misce zustriči dopytlyvyh

TEDxVinnytsia-2018 — місце зустрічі допитливих
U drugij polovyni kvitnja 2018-go centr Podillja na odyn deś stav šče j centrom cikavyh rozmov ta rozpovidej, kejsiv ta dyskusij — zavdjaky TEDxVinnytsia. Ščo ce za podija, jak TEDx-ruh zminjuje ukraїnśki mista i pro ščo govoryly spikery — na časi diznatysja
У другій половині квітня 2018-го центр Поділля на один десь став ще й центром цікавих розмов та розповідей, кейсів та дискусій — завдяки TEDxVinnytsia. Що це за подія, як TEDx-рух змінює українські міста і про що говорили спікери — на часі дізнатися
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Що таке TEDx і чому кожна з цих подій варта уваги. Читатйте також: Що таке TEDx та чому варто витрачати час на перегляд цих відео. Некомерційний американський проект TED виник, щоб донести до слухачів ідеї, варті поширення (саме цей слоган відображає основну ідею руху). Сотні спікерів із найрізноманітніших галузей щорічно брали участь у TED-конференціях. Згодом ідея проведення заходів без комерційних, політичних або релігійних цілей була втілена у форматі TEDx, де де x=незалежно організована подія TED, що зазвичай носить назву міста, у якому її проводять. TEDx у Вінниці. Вперше TEDx відбувся для жителів Вінниці у 2012 році. Після 6 років очікування цей захід повернувся до міста. Організатори зазначають, що їхня місія — поділитися цікавою інформацією, знайти однодумців серед містян, а також створити платформу обміну думками серед фахівців-практиків та експертів у різних видах діяльності. Ольга Маслова — клітинний біолог, кандидатка біологічних наук. Співзасновниця проектів Needorium та Nobilitet, у своєму виступі Ольга зупинилася саме на питанні популяризації науки. За її словами, її спонукало до цього небажання дивитися те, як інколи люди вводять себе в оману як чимось надто переможним, так і чимось надто зрадливим. Що таке стовбурові клітини та чим вони корисні для науки. Читатйте також: 10 TED-виступів про маркетинг, які варто побачити. Перш за все Ольга пояснила, що стовбурові клітини — це такий особливий типи клітин, які здатні асиметрично ділитись. Внаслідок цього ділення вони дають 2 однакові клітинки, а інколи давати 1 клітину таку саму стовбурову як материнська клітина. Інколи при цьому нова клітина, яка буде перетворюватись на той тип клітин, який зараз найбільш потрібний для процесів регенерації. Залежно від того, як можуть ділитися клітини, вони вважаються тотипотентними, плюрипотентними або мультипотентними. Саме мультипотентні клітини залишаються в дорослому організмі в певних депо: кістковому мозку, жировій тканині — та біжать звідти тільки тоді, коли вони вже дуже потрібні, коли інші клітини, необхідні для регенерації, не справляються. Ольга пояснює, що фраза вони застосували стовбурові клітини і щось стало добре або погано потребує значного уточнення, адже видів стовбурових клітин існує дуже багато, і всі вони застосовуються у різних дослідженнях. — Якби стовбурових клітин не було, ми б з вами розвалювалися щоразу, як з нашим організмом щось відбувалося не так.. . . Як ці клітини працюють всередині нас. За словами дослідниці, одна з їх важливих ролей стовбурових клітин — це так званий регенеративний менеджемент. Стовбурова клітина розумна: вона знає, що потрібно зробити, щоб полікувати якесь конкретне місце. Вона приходить каже: так, будь ласка, фібробласт насинтезуй нам другого типу колагену стільки-то. Тобто вона може примусити інші клітини працювати. Ольга наголошує, що препарати, котрі нібито містять стовбурові клітини, насправді містять лише їхні екстракти. Клінічний потенціал стовбурових клітин дійсно величезний. Але супер-таблетки, щоби від усіх хвороб і один раз — поки що такої немає і навряд чи колись вона буде (із клітинами чи без). Стовбурові клітини у інженерії тканин. Наостанок Ольга пояснює, яку роль відіграють стовбурові клітини для біоінженерії. Слово вирощування страшно некоректне, каже Ольга, — але краще нього, на жаль, поки що нічого не має. — Коли вам кажуть: Вчені виростили печінку, вчені виростили серце — це тільки гучне оголошення.. . . Варто памятати, що є кілька обмежень щодо вирощування. Виростити можна лише певний шматок тканини, який має функціональні властивості, притаманні певному органу. Це — не повноцінний орган, який можна пересадити людині, якій він потрібний: — У нас жоден орган не зявляється в дорослому віці вже дорослим. Він росте з нами з того моменту, як ми там були зиготою, бластоцистою тощо, а розвиток організму регулюється нервовою, імунною та гуморальною системами. Якщо хворому в організм раптово вводимо абсолютно новий орган, то наш мозок буде від цього в шоці. Тому ця складність введення чогось всередину того організму, який його потребує, сьогодні викликає дуже багато запитань. Костянтин Горбатюк — нейрохірург, викладач, кандидат медичних наук. Костянтин почав свій виступ із розповіді про власні робочі будні. Нейрохірург згадує усіх пацієнтів, котрі звертаються до нього зі скаргами на біль у хребті, та зауважує, що більшість з них має сидячу роботу та веде малорухливий спосіб життя. А на те, щоби займатися спортом та слідкувати за здоров’ям, у більшості людей просто немає часу. Основна причина — це поява ґаджетів, які спрощують нам життя: Навіщо йти в магазин пішки, якщо можна поїхати на електросамокаті? Про фізичну активність. Читатйте також: Спікери TED — про економіку спільного споживання. Спікер ставить перед слухачами проблемне питання: чи насправді сидіння є новим видом куріння? Наразі навіть маленькі діти діти розуміють, що таке мобільний телефон, планшет. Змалечку люди проводять багато часу з ґаджетамф в руках, тим самим зміщуючи вісь хребта та постійно напружуючи м’язи спини та шиї. Хронічно спазмовані мязи шийного відділу призведуть до виникнення хронічного болю. Якщо це відбуватиметься з дитинства і не буде замінюватися періодами фізичної активності, а лише гіроскутером — за 10 років ми зіткнемося зі збільшенням частоти деформації шийного відділу хребта вже у дорослих. Нейрохірург наголошує на таких наслідках низької фізичної активності: синдром хронічної втоми, перевантаження шийного відділу хребта, виникнення хронічного болю в шийно-грудному переході, ожиріння, цукровий діабет, ішемічна хвороба серця, деякі види онкологічних захворювань. Якщо зменшити кількість неактивного населення всього лиш на 10%, це дозволить зберегти 533 тис життів на рік. Це також дасть змогу збільшити середню тривалість життя на Земній кулі більш як на півроку. Найкращий спосіб змінити щось для наших дітей — це бути для них гідним прикладом.. . . Яніна Пруденко — культуролог, кандидатка філософських наук, доцентка. Кураторка магістерської програми Куратор сучасного мистецтва кафедри культурології НПУ ім.М.П. Драгоманова перш за все акцентувала на тому, що до середини XVIII ст. в європейських мовах іменники наука, техніка і мистецтво не розрізнялися. Пізніше для розрізнення цих понять та виокремлення мистецтва виникає термін красне мистецтво. Чому людство в певний момент почало розрізняти ці речі. Розмежування науки та мистецтва було пов’язане з появою мануфактури, коли люди об’єднувалися в цехи, щоби розділяти різні види діяльності. Посилаючись на Карла Маркса, культуролог пояснює, чому з’явилося таке поняття як відчуження від результату своєї праці, від клієнта та від засобу праці. У сучасному світі відчуження від технічного засобу праці ми називаємо технофобією. Технічні пристрої, за допомогою яких ми створюємо інші об’єкти, стають настільки складними, що ми починаємо підозрювати — а чи не завдадуть вони нам шкоди. Саме масова культура — кіномистецтво — сприяла виникненню та просувала технофобські образи роботів-андроїдів, войовничих кіборгів та суперкомп’ютерів, з якими бореться людство у фільмах на кшталт Космічної одісеї чи Термінатора. — Нам здається, що технофобські ідеї — це прекрасні образи з художньої культури, які не мають до нас відношення. Але це не так. Кіборги — це біологічні організми з механічними або електронними органами, частинами присутні і існують серед нас.. . . Щеплення проти технофобії. Слоганом у стилі постгуманізму і морфологічної свободи характерні для художників, котрі доклалися до розвитку науки. Серед них — Стеліос Аркадіу, який у 1980 році зробив проект Третя рука. Механічною рукою можна було писати як іншими своїми руками, керуючи нею за допомогою мязів живота. Проект, над яким він працює останнє десятиліття, має назву Третє вухо. Це — реальне біологічне вухо, яке він виростив на своїй лівій руці за допомогою сучасних біотехнологій. Перфоманс-художник працює з темою морфологічної свободи. Основна ідея його проектів: Людина може змінюватися, і ми маємо поважати свободу вибору. Яніна впевнена, що куратори, які опікуються художніми проектами, критики мистецтва, історики мистецтва — всі люди, які входять до художньої спільноти, можуть впливати на розвиток науки і технології. Знімаючи цю технофобську ауру, яка існує навколо науки, ми сприяємо її розвитку та просуванню вперед. Прикладом художника, який популяризує науку, є Джо Девіс, котрий створив альтернативний спосіб використання палива і енергії. Який це має стосунок до України. Яніна розповіла про свій досвід проведення НХШ: Science Art. Це була резиденція-школа для вчених, художників і гуманітаріїв, які зібралися на 2 тижні у Харкові і працювали в 4 дослідницьких інституціях. Там вони створювали художні проекти, користуючись тими технологіями і розробками, з якими працюють в тих інститутах. Одна з груп працювала в радіо-астрономічному інституті, і завдяки цій освітній ініціативі дізналася, що Україна володіє одним з найбільших у світі телескопів, який розташований неподалік Харкова. Цікаво було те, що художники, співпрацюючи з вченими, зрозуміли що усі учасники — шалені, креативні, винахідливі. Спікерка впевнена, що конкретно в своєму місті в своєму напрямку ми можемо створювати платформи, де вчені й художники могли би спілкуватися. Олександр Мельник — головний редактор інтернет-медіа Na chasi. У минулому — засновник літературної медіатеки 5Books, журналіст низки онлайн-видань про технології, початком свого виступу здивував усіх присутніх, адже після оголошення імені спікера на сцені ніхто не з’явився: натомість на екрані замиготіли слова презентації під музичний супровід. Таким чином спікер підвів глядачів до того, що кожного дня кожен з нас створює певні тексти. І ці тексти починаються від того, що ми пишемо щось в соціальних мережах, залишаємо розгорнуті коментарі, дописи в блогах. Все це — текст, хоча ми звикли сприймати текст як щось обємне, таке як статті чи книги. Про тексти та контексти. Олександр стверджує, що насправді наша цивілізація — цивілізація тексту, адже щоби зрозуміти контекст будь-чого, що ми бачимо, нам досі потрібен текст. — Кожного дня ми помічаємо, що сенсів, які ці тексти несуть, стає все менше, а обсягів інформації все більше.. . . Вікно уваги, тобто час, який ви можете приділити для того, щоб сприйняти якийсь окремий відрізок інформації, колись складало 10 хвилин. Зараз у людини є всього 10 секунд, за які вона мусить зрозуміти, про що йдеться, і піти далі. Ми постійно включені в цей контекст і не помічаємо, що він для нас не настільки важливий, як форма. Класне фото, шокуюче відео, катастрофи — це балансує на межі нашої уваги, але не захоплює нас до кінця. В такій атмосфері дуже важко сказати, що насправді несе та інформація, той матеріал, який створюють журналісти чи просто блогери і випадкові люди. Так виникає проблема смислів. Олександр розповідає, що рік тому вони з однодумцями зібралися і вирішили, що писати безкінечно про зраду, політику, скандали вони не хочуть. Оскільки це — не ті смисли, які варто транслювати, в тому числі, через свої тексти: — Ми почали з того, що ми просто взяли аркуш А4, написали на ньому концепцію, накреслили орієнтовну схему про що ми хочемо писати, виділили 4 основних тематичних потоки. Це — бізнес, технології в Україні, креативні індустрії та урбаністика.. . . Про те, чому варто працювати за моделлю MVP. Основна концепція видання — жодної зради і лише конструктивні речі. Олександр радить конструювати щось, що ви можете вже продемонструвати вашій потенційній цільовій аудиторії, аби вона зрозуміла, що ви хочете донести. Починати слід із формування свого стартапу чи проекту за моделлю MVP. Якщо вас зупиняє брак часу, брак досконалої форми, брак грошей — спирайтеся на однодумців та усі ресурси, які ви можете застосувати просто зараз, аби запустити мінімально цінний продукт, а вже потім додавайте до нього фішки та складові: — Як журналістська стаття починається з 2-3 речень, будь-який проект можна почати умовно із одного етапу. Почніть його з концепції. Почніть з того, що коли ви вийдете з цієї зали сьогодні, ви пропишете (навіть в блокноті ручкою) 2-3 пункти, які ви можете реалізувати до кінця цього тижня. Щойно почнете — зрозумієте, що не все так складно, як здавалося спочатку. Необовязково знайти 20 людей команди та мільйони гривень. Почати можна навіть з мінімально доступного та можливого для втілення набору параметрів. Ваш тези, які ви сформулюєте, підкажуть вам шлях для подальшого руху вперед. Наостанок Олександр порадив кожному із присутніх знайти себе в тому напрямку, яким вони хочуть займатися, щоби люди навколо могли заряджатися їхньою енергією. Денис Рижих — Agile-коуч, Scrum Master та Project Manager в компанії Luxoft. Денис зізнається: спочатку вважав, що запорукою успіху є постійна робота і традиційне навчання, але тепер впевнений — це не головне: успішна компанія буде там, де талановиті співробітники захочуть працювати. У 2014 році Бостонська консалтингова група опублікувала результати досліджень, які стверджують, що нас чекає криза робочої сили у 2030 році для всіх професій. Особливо це стосується тих сфер, де потрібні талановиті люди. Тим паче, що ринок праці зараз молодіє, але центеніали (представники покоління Z) не поспішають приходити на зміну пенсіонерам. Центеніали на ринку праці — які вони. Денис ділиться власним досвідом у роботі з центеніалами і розповідає, які риси притаманні співробітникам покоління Z: Середня концентрація на одному обєкті — 8 сек. Все відбувається швидко, і навчаються вони швидко. Полюбляють випробовувати щось нове (включно з роботою). Не вміють конфліктувати, навколишнє середовище їм це дозволяє, але вони цього не хочуть робити. Не будуть доводити на своєму місці роботи правоту, впроваджувати інновації, бути учасниками процесів — вони просто змінять цю роботу. Вони ставлять перед собою цілі, яких важко досягти. Прагнуть не розчаровуватися і не розчарувати людей. Не захоплюються героями, як попередні покоління. Шукають швидкого успіху, адже постійно чують історії компаній, які швидко прийшли до світової слави, стабільності, прибутковості. Денис вважає, що центеніали стикаються з проблемою, що навчання не гарантує успіху. Провчившись якийсь час, вони відчувають, що навчання не наближує їх до реалізації мрії, навіть якщо вона в них є. Навчання не вчить легко і швидко перемагати. Навчання потрібне, щоб набратися досвіду в поразці, пошуку стратегії, наближення до бажаного результату. Але навчання може це зробити тільки в тому випадку, якщо поразка або невдача будуть реальними. Тими, які відображають те, до чого людина прагне в своїх думках. Інакше не цікаво, сили будуть швидко закінчуватися. Як уникнути кризи робочої сили. Таланти отримають ті компанії, які будуть пристосовані для роботи з талантами та вирішуватимуть людяні завдання. Таланти дістануться тим компаніям, які пояснять системі освіти, як готувати ці таланти, що їм потрібно. — Ми просто не зможемо залишитися колишніми, коли буде повно таких, як наші діти. Вони змінять світ.. . . Зоряна Дяк — педагог, методист у школі WizarD (Вінниця) та викладачка у EC Fusion (Мальта). Зоряна вважає, що обєднує сучасне покоління бажання заявити про свою самобутність, відмінну від нашої. Сучасні генії позбуваються кайданів системи та догматичного мислення. Творити — те, заради чого вони кидають престижні вузи високооплачувані посади та вирушають шукати свій шлях. У XXI столітті в епоху мобільних технологій людина, яка хоче самореалізуватися, дійсно здатна це зробити за 1-2 кліки. Навіть не маючи особливих технічних та професійних навичок, ми можемо створювати свій сайт, відеоканали, реаліті-шоу тощо. Це те, що сучасне покоління робить правильно і впевнено. Про доступність та принцип тут і зараз. Доступність технологій сприяє творчому розкриттю потенціалу кожної людини зараз. Але у всьому цьому вирі доступності швидкої реалізації не без ложки дьогтю. Той час, коли 7 млн фоловерів, а 7 тис лайків вражає аудиторію набагато більше ніж три вищі освіти та наявність наукового ступеню. Спікерка зауважила, що Google має набагато більший авторитет для викладача — відтак прірва між учителем і учнем стає особливо відчутною. Твори щось, навіть якщо це фігня — неписане правило хайпової культури. В результаті ми стоїмо перед загрозою опинитися серед суцільного креативу та творчості не підкріпленої ґрунтовими знаннями. — Аналіз, оцінка, запамятовування та розуміння можуть взагалі в сучасному контексті втратитися. Але ми можемо зарадити цьому.. . . Щоби створити міцний плацдарм для успішного спільного майбутнього, учителям потрібні учні, а учням — вчителі. Вони повинні цікавитись світами одне одного та сприймати зміни. Через таку синергію та колаборацію можна змінити наш світ на краще, наголосила Зоряна. Олеся Коваль — історик, кураторка музейного напрямку Центру історії Вінниці. Олеся впевнена, що музей відіграє роль сторожа людських історій. Музей — це двигун, який спонукає до творчості, до дії. Музей формує активну суспільну свідомість. Однією з функцій музею є застереження і попередження. Йдеться не лише про стихійні лиха, чи епідемії — а й про катастрофи, вчинені людьми проти людей. Музей повинен стати місцем дозвілля, зустрічі і розваг. Наш власний портрет впродовж життя в очах інших залишається загадкою. А в такому інтенсивному суспільстві, яке щоденно змінюється взагалі дуже важко зберегти власну подобу та ідентичність. Музей допоможе її зберегти. — Музей — це спосіб знайомства із собою. Не кордон, а портал у світ минулого. . . Музей — також спосіб перевтілення та простір для комунікації. Йдеться не лише про спілкування людей в стінах музею, а й про комунікацію музею з кожною людиною. Тоді, коли музей буде комунікувати з кожним, коли він реагуватиме на запити суспільства, коли він намагатися на зустріч викликам і встигати за викликами часу — тільки тоді шальки терезів будуть врівноважені. Основна ідея проекту, над яким нині працює Олеся, — створити такий музейний простір у Вінниці, аби він був максимально атракційним, сюжетним, абсолютно відкритим. Олена Шептицька — художниця, викладачка, організаторка мистецьких акцій. Організаторка фестивалів Extreme Art Fest у Львові та Дивина у Києві, кураторка та виконавиця Opera Light Tulchin зазначає, що бути художником — не просто творити щось нове. В першу чергу у художника має бути фах. Навчання в університеті з вивченням класичної анатомії, рисунку, основ композиції. Люди мають зрозуміти, що художник — це не просто Я — художник, я так бачу. Це — фах, це матеріалознавство. Щоби намалювати, створити образ, треба зробити важку роботу. — Творчий потенціал кожної людини вибухає в її діяльності, але все, що ми робимо, має бути фаховим та ґрунтовним.. . . Олена радить робити те, що вас захоплює, навіть якщо це не приносить вам грошей. Жоден досвід не мусить бути ігнорованим — варто поєднувати все, що ви знаєте та вмієте.
Реклама 👇 Замовити

Ščo take TEDx i čomu kožna z cyh podij varta uvagy

Čytajte takož: Ščo take TEDx ta čomu varto vytračaty čas na peregljad cyh video

Nekomercijnyj amerykanśkyj proekt TED vynyk, ščob donesty do sluhačiv «ideї, varti pošyrennja» (same cej slogan vidobražaje osnovnu ideju ruhu). Sotni spikeriv iz najriznomanitnišyh galuzej ščorično braly učasť u TED-konferencijah.

Zgodom ideja provedennja zahodiv bez komercijnyh, polityčnyh abo religijnyh cilej bula vtilena u formati TEDx, de de x=nezaležno organizovana podija TED, ščo zazvyčaj nosyť nazvu mista, u jakomu її provodjať.

TEDx u Vinnyci

Vperše TEDx vidbuvsja dlja žyteliv Vinnyci u 2012 roci. Pislja 6 rokiv očikuvannja cej zahid povernuvsja do mista.

Organizatory zaznačajuť, ščo їhnja misija — podilytysja cikavoju informacijeju, znajty odnodumciv sered mistjan, a takož stvoryty platformu obminu dumkamy sered fahivciv-praktykiv ta ekspertiv u riznyh vydah dijaľnosti.

— Doky my spaly, svit uže vstyg zminytysja u najradykaľnišyj sposib (Oleksandr Vešeleni, spivkoordynator TEDxVinnytsia)

— Doky my spaly, svit uže vstyg zminytysja u najradykaľnišyj sposib (Oleksandr Vešeleni, spivkoordynator TEDxVinnytsia)

Oľga Maslova — klitynnyj biolog, kandydatka biologičnyh nauk

Spivzasnovnycja proektiv Needorium ta Nobilitet, u svojemu vystupi Oľga zupynylasja same na pytanni populjaryzaciї nauky. Za її slovamy, її sponukalo do ćogo nebažannja dyvytysja te, jak inkoly ljudy vvodjať sebe v omanu jak čymoś nadto «peremožnym», tak i čymoś nadto zradlyvym.

Ščo take stovburovi klityny ta čym vony korysni dlja nauky

Čytajte takož: 10 TED-vystupiv pro marketyng, jaki varto pobačyty

Perš za vse Oľga pojasnyla, ščo stovburovi klityny — ce takyj osoblyvyj typy klityn, jaki zdatni asymetryčno dilytyś. Vnaslidok ćogo dilennja vony dajuť 2 odnakovi klitynky, a inkoly davaty 1 klitynu taku samu stovburovu jak materynśka klityna. Inkoly pry ćomu nova klityna, jaka bude peretvorjuvatyś na toj typ klityn, jakyj zaraz najbiľš potribnyj dlja procesiv regeneraciї. Zaležno vid togo, jak možuť dilytysja klityny, vony vvažajuťsja totypotentnymy, pljurypotentnymy abo muľtypotentnymy. Same muľtypotentni klityny zalyšajuťsja v doroslomu organizmi v pevnyh «depo»: kistkovomu mozku, žyrovij tkanyni — ta «bižať» zvidty tiľky todi, koly vony vže duže potribni, koly inši klityny, neobhidni dlja regeneraciї, ne spravljajuťsja.

Oľga pojasnjuje, ščo fraza «vony zastosuvaly stovburovi klityny i ščoś stalo dobre abo pogano» potrebuje značnogo utočnennja, adže vydiv stovburovyh klityn isnuje duže bagato, i vsi vony zastosovujuťsja u riznyh doslidžennjah.

Oľga Maslova

Oľga Maslova

— Jakby stovburovyh klityn ne bulo, my b z vamy rozvaljuvalysja ščorazu, jak z našym organizmom ščoś vidbuvalosja ne tak.

Jak ci klityny pracjujuť vseredyni nas

Za slovamy doslidnyci, odna z їh važlyvyh rolej stovburovyh klityn — ce tak zvanyj regeneratyvnyj menedžement. Stovburova klityna rozumna: vona znaje, ščo potribno zrobyty, ščob polikuvaty jakeś konkretne misce. Vona pryhodyť kaže: «tak, buď laska, fibroblast nasyntezuj nam drugogo typu kolagenu stiľky-to». Tobto vona «može prymusyty» inši klityny pracjuvaty.

Oľga nagološuje, ščo preparaty, kotri nibyto mistjať stovburovi klityny, naspravdi mistjať lyše їhni ekstrakty. Kliničnyj potencial stovburovyh klityn dijsno velyčeznyj. Ale super-tabletky, ščoby «vid usih hvorob i odyn raz» — poky ščo takoї nemaje i navrjad čy kolyś vona bude (iz klitynamy čy bez).

Stovburovi klityny u inženeriї tkanyn

Naostanok Oľga pojasnjuje, jaku roľ vidigrajuť stovburovi klityny dlja bioinženeriї. Slovo «vyroščuvannja» strašno nekorektne, kaže Oľga, — ale krašče ńogo, na žaľ, poky ščo ničogo ne maje.

— Koly vam kažuť: «Včeni vyrostyly pečinku, včeni vyrostyly serce» — ce tiľky gučne ogološennja.

Varto pam’jataty, ščo je kiľka obmežeń ščodo vyroščuvannja. Vyrostyty možna lyše pevnyj šmatok tkanyny, jakyj maje funkcionaľni vlastyvosti, prytamanni pevnomu organu. Ce — ne povnocinnyj organ, jakyj možna peresadyty ljudyni, jakij vin potribnyj:

— U nas žoden organ ne z’javljajeťsja v doroslomu vici vže doroslym. Vin roste z namy z togo momentu, jak my tam buly zygotoju, blastocystoju toščo, a rozvytok organizmu reguljujeťsja nervovoju, imunnoju ta gumoraľnoju systemamy. Jakščo hvoromu v organizm raptovo vvodymo absoljutno novyj organ, to naš mozok bude vid ćogo «v šoci». Tomu cja skladnisť vvedennja čogoś vseredynu togo organizmu, jakyj jogo potrebuje, śogodni vyklykaje duže bagato zapytań.

01/ 04
Za laštunkamy TEDxVinnytsia

Kostjantyn Gorbatjuk — nejrohirurg, vykladač, kandydat medyčnyh nauk

Kostjantyn počav svij vystup iz rozpovidi pro vlasni roboči budni. Nejrohirurg zgaduje usih pacijentiv, kotri zvertajuťsja do ńogo zi skargamy na biľ u hrebti, ta zauvažuje, ščo biľšisť z nyh maje sydjaču robotu ta vede maloruhlyvyj sposib žyttja. A na te, ščoby zajmatysja sportom ta slidkuvaty za zdorov’jam, u biľšosti ljudej prosto nemaje času. Osnovna pryčyna — ce pojava ğadžetiv, jaki sproščujuť nam žyttja: «Naviščo jty v magazyn pišky, jakščo možna poїhaty na elektrosamokati?»

Pro fizyčnu aktyvnisť

Čytajte takož: Spikery TED — pro ekonomiku spiľnogo spožyvannja

Spiker stavyť pered sluhačamy problemne pytannja: čy naspravdi sydinnja je novym vydom kurinnja? Narazi naviť maleńki dity dity rozumijuť, ščo take mobiľnyj telefon, planšet. Zmalečku ljudy provodjať bagato času z ğadžetamf v rukah, tym samym zmiščujučy viś hrebta ta postijno napružujučy m’jazy spyny ta šyї. Hronično spazmovani m’jazy šyjnogo viddilu pryzveduť do vynyknennja hroničnogo bolju. Jakščo ce vidbuvatymeťsja z dytynstva i ne bude zaminjuvatysja periodamy fizyčnoї aktyvnosti, a lyše giroskuterom — za 10 rokiv my zitknemosja zi zbiľšennjam častoty deformaciї šyjnogo viddilu hrebta vže u doroslyh.

Nejrohirurg nagološuje na takyh naslidkah nyźkoї fizyčnoї aktyvnosti:

  • syndrom hroničnoї vtomy,
  • perevantažennja šyjnogo viddilu hrebta,
  • vynyknennja hroničnogo bolju v šyjno-grudnomu perehodi,
  • ožyrinnja,
  • cukrovyj diabet,
  • išemična hvoroba sercja,
  • dejaki vydy onkologičnyh zahvorjuvań.

Jakščo zmenšyty kiľkisť neaktyvnogo naselennja vśogo lyš na 10%, ce dozvolyť zberegty 533 tys žyttiv na rik. Ce takož dasť zmogu zbiľšyty serednju tryvalisť žyttja na Zemnij kuli biľš jak na pivroku.

Kostjantyn Gorbatjuk

Kostjantyn Gorbatjuk

Najkraščyj sposib zminyty ščoś dlja našyh ditej — ce buty dlja nyh gidnym prykladom.

Janina Prudenko — kuľturolog, kandydatka filosofśkyh nauk, docentka

Kuratorka magisterśkoї programy «Kurator sučasnogo mystectva» kafedry kuľturologiї NPU im.M.P. Dragomanova perš za vse akcentuvala na tomu, ščo do seredyny XVIII st. v jevropejśkyh movah imennyky «nauka», «tehnika» i «mystectvo» ne rozriznjalysja. Pizniše dlja rozriznennja cyh ponjať ta vyokremlennja mystectva vynykaje termin «krasne mystectvo».

Čomu ljudstvo v pevnyj moment počalo rozriznjaty ci reči

Rozmežuvannja nauky ta mystectva bulo pov’jazane z pojavoju manufaktury, koly ljudy ob’jednuvalysja v cehy, ščoby rozdiljaty rizni vydy dijaľnosti. Posylajučyś na Karla Marksa, kuľturolog pojasnjuje, čomu z’javylosja take ponjattja jak «vidčužennja» vid rezuľtatu svojeї praci, vid klijenta ta vid zasobu praci.

U sučasnomu sviti vidčužennja vid tehničnogo zasobu praci my nazyvajemo tehnofobijeju. Tehnični prystroї, za dopomogoju jakyh my stvorjujemo inši ob’jekty, stajuť nastiľky skladnymy, ščo my počynajemo pidozrjuvaty — a čy ne zavdaduť vony nam škody. Same masova kuľtura — kinomystectvo — spryjala vynyknennju ta prosuvala tehnofobśki obrazy robotiv-androїdiv, vojovnyčyh kiborgiv ta superkomp’juteriv, z jakymy boreťsja ljudstvo u fiľmah na kštalt «Kosmičnoї odiseї» čy «Terminatora».

Janina Prudenko

Janina Prudenko

— Nam zdajeťsja, ščo tehnofobśki ideї — ce prekrasni obrazy z hudožńoї kuľtury, jaki ne majuť do nas vidnošennja. Ale ce ne tak. Kiborgy — ce biologični organizmy z mehaničnymy abo elektronnymy organamy, častynamy prysutni i isnujuť sered nas.

Ščeplennja proty tehnofobiї

Sloganom u styli postgumanizmu i morfologičnoї svobody harakterni dlja hudožnykiv, kotri doklalysja do rozvytku nauky. Sered nyh — Stelios Arkadiu, jakyj u 1980 roci zrobyv proekt «Tretja ruka». Mehaničnoju rukoju možna bulo pysaty jak inšymy svoїmy rukamy, kerujučy neju za dopomogoju m’jaziv žyvota. Proekt, nad jakym vin pracjuje ostannje desjatylittja, maje nazvu «Tretje vuho». Ce — reaľne biologične vuho, jake vin vyrostyv na svoїj livij ruci za dopomogoju sučasnyh biotehnologij.

Perfomans-hudožnyk pracjuje z temoju morfologičnoї svobody. Osnovna ideja jogo proektiv: «Ljudyna može zminjuvatysja, i my majemo považaty svobodu vyboru».
Janina vpevnena, ščo kuratory, jaki opikujuťsja hudožnimy proektamy, krytyky mystectva, istoryky mystectva — vsi ljudy, jaki vhodjať do hudožńoї spiľnoty, možuť vplyvaty na rozvytok nauky i tehnologiї. Znimajučy cju tehnofobśku auru, jaka isnuje navkolo nauky, my spryjajemo її rozvytku ta prosuvannju vpered.

Prykladom hudožnyka, jakyj populjaryzuje nauku, je Džo Devis, kotryj stvoryv aľternatyvnyj sposib vykorystannja palyva i energiї.

Jakyj ce maje stosunok do Ukraїny

Janina rozpovila pro svij dosvid provedennja «NHŠ: Science Art». Ce bula rezydencija-škola dlja včenyh, hudožnykiv i gumanitariїv, jaki zibralysja na 2 tyžni u Harkovi i pracjuvaly v 4 doslidnyćkyh instytucijah. Tam vony stvorjuvaly hudožni proekty, korystujučyś tymy tehnologijamy i rozrobkamy, z jakymy pracjujuť v tyh instytutah.

Odna z grup pracjuvala v radio-astronomičnomu instytuti, i zavdjaky cij osvitnij iniciatyvi diznalasja, ščo Ukraїna volodije odnym z najbiľšyh u sviti teleskopiv, jakyj roztašovanyj nepodalik Harkova. Cikavo bulo te, ščo hudožnyky, spivpracjujučy z včenymy, zrozumily ščo usi učasnyky — šaleni, kreatyvni, vynahidlyvi. Spikerka vpevnena, ščo konkretno v svojemu misti v svojemu naprjamku my možemo stvorjuvaty platformy, de včeni j hudožnyky mogly by spilkuvatysja.

01/ 03
Organizator TEDxVinnytsia Sergij Posohin ta golovnyj redaktor Na chasi Oleksandr Meľnyk (zliva napravo)

Oleksandr Meľnyk — golovnyj redaktor internet-media Na chasi

U mynulomu — zasnovnyk literaturnoї mediateky 5Books, žurnalist nyzky onlajn-vydań pro tehnologiї, počatkom svogo vystupu zdyvuvav usih prysutnih, adže pislja ogološennja imeni spikera na sceni nihto ne z’javyvsja: natomisť na ekrani zamygotily slova prezentaciї pid muzyčnyj suprovid.

Takym čynom spiker pidviv gljadačiv do togo, ščo kožnogo dnja kožen z nas stvorjuje pevni teksty. I ci teksty počynajuťsja vid togo, ščo my pyšemo ščoś v sociaľnyh merežah, zalyšajemo rozgornuti komentari, dopysy v blogah. Vse ce — tekst, hoča my zvykly spryjmaty tekst jak ščoś ob’jemne, take jak statti čy knygy.

Pro teksty ta konteksty

Oleksandr stverdžuje, ščo naspravdi naša cyvilizacija — cyvilizacija tekstu, adže ščoby zrozumity kontekst buď-čogo, ščo my bačymo, nam dosi potriben tekst.

— Kožnogo dnja my pomičajemo, ščo sensiv, jaki ci teksty nesuť, staje vse menše, a obsjagiv informaciї vse biľše.

«Vikno uvagy», tobto čas, jakyj vy možete prydilyty dlja togo, ščob spryjnjaty jakyjś okremyj vidrizok informaciї, kolyś skladalo 10 hvylyn. Zaraz u ljudyny je vśogo 10 sekund, za jaki vona musyť zrozumity, pro ščo jdeťsja, i pity dali. My postijno vključeni v cej kontekst i ne pomičajemo, ščo vin dlja nas ne nastiľky važlyvyj, jak forma. Klasne foto, šokujuče video, katastrofy — ce balansuje na meži našoї uvagy, ale ne zahopljuje nas do kincja.

V takij atmosferi duže važko skazaty, ščo naspravdi nese ta informacija, toj material, jakyj stvorjujuť žurnalisty čy prosto blogery i vypadkovi ljudy. Tak vynykaje problema smysliv.

Oleksandr rozpovidaje, ščo rik tomu vony z odnodumcjamy zibralysja i vyrišyly, ščo pysaty bezkinečno pro zradu, polityku, skandaly vony ne hočuť. Oskiľky ce — ne ti smysly, jaki varto transljuvaty, v tomu čysli, čerez svoї teksty:

Oleksandr Meľnyk

Oleksandr Meľnyk

— My počaly z togo, ščo my prosto vzjaly arkuš A4, napysaly na ńomu koncepciju, nakreslyly orijentovnu shemu pro ščo my hočemo pysaty, vydilyly 4 osnovnyh tematyčnyh potoky. Ce — biznes, tehnologiї v Ukraїni, kreatyvni industriї ta urbanistyka.

Pro te, čomu varto pracjuvaty za modellju MVP

Osnovna koncepcija vydannja — žodnoї «zrady» i lyše konstruktyvni reči. Oleksandr radyť konstrujuvaty ščoś, ščo vy možete vže prodemonstruvaty vašij potencijnij ciľovij audytoriї, aby vona zrozumila, ščo vy hočete donesty. Počynaty slid iz formuvannja svogo startapu čy proektu za modellju MVP. Jakščo vas zupynjaje brak času, brak doskonaloї formy, brak grošej — spyrajtesja na odnodumciv ta usi resursy, jaki vy možete zastosuvaty prosto zaraz, aby zapustyty minimaľno cinnyj produkt, a vže potim dodavajte do ńogo «fišky» ta skladovi:

— Jak žurnalistśka stattja počynajeťsja z 2-3 rečeń, buď-jakyj proekt možna počaty umovno iz odnogo etapu. Počniť jogo z koncepciї. Počniť z togo, ščo koly vy vyjdete z cijeї zaly śogodni, vy propyšete (naviť v bloknoti ručkoju) 2-3 punkty, jaki vy možete realizuvaty do kincja ćogo tyžnja. Ščojno počnete — zrozumijete, ščo ne vse tak skladno, jak zdavalosja spočatku. Neobov’jazkovo znajty 20 ljudej komandy ta miľjony gryveń. Počaty možna naviť z minimaľno dostupnogo ta možlyvogo dlja vtilennja naboru parametriv. Vaš tezy, jaki vy sformuljujete, pidkažuť vam šljah dlja podaľšogo ruhu vpered.

Naostanok Oleksandr poradyv kožnomu iz prysutnih znajty sebe v tomu naprjamku, jakym vony hočuť zajmatysja, ščoby ljudy navkolo mogly «zarjadžatysja» їhńoju energijeju.

Denys Ryžyh — Agile-kouč, Scrum Master ta Project Manager v kompaniї Luxoft

Denys ziznajeťsja: spočatku vvažav, ščo zaporukoju uspihu je postijna robota i tradycijne navčannja, ale teper vpevnenyj — ce ne golovne: uspišna kompanija bude tam, de talanovyti spivrobitnyky zahočuť pracjuvaty.

U 2014 roci Bostonśka konsaltyngova grupa opublikuvala rezuľtaty doslidžeń, jaki stverdžujuť, ščo nas čekaje kryza robočoї syly u 2030 roci dlja vsih profesij. Osoblyvo ce stosujeťsja tyh sfer, de potribni talanovyti ljudy. Tym pače, ščo rynok praci zaraz molodije, ale «centenialy» (predstavnyky pokolinnja Z) ne pospišajuť pryhodyty na zminu «pensioneram».

Centenialy na rynku praci — jaki vony

Denys dilyťsja vlasnym dosvidom u roboti z centenialamy i rozpovidaje, jaki rysy prytamanni spivrobitnykam «pokolinnja Z»:

  • Serednja koncentracija na odnomu ob’jekti — 8 sek.
  • Vse vidbuvajeťsja švydko, i navčajuťsja vony švydko.
  • Poljubljajuť vyprobovuvaty ščoś nove (vključno z robotoju).
  • Ne vmijuť konfliktuvaty, navkolyšnje seredovyšče їm ce dozvoljaje, ale vony ćogo ne hočuť robyty.
  • Ne buduť dovodyty na svojemu misci roboty pravotu, vprovadžuvaty innovaciї, buty učasnykamy procesiv — vony prosto zminjať cju robotu.
  • Vony stavljať pered soboju cili, jakyh važko dosjagty.
  • Pragnuť ne rozčarovuvatysja i ne rozčaruvaty ljudej.
  • Ne zahopljujuťsja gerojamy, jak poperedni pokolinnja.
  • Šukajuť švydkogo uspihu, adže postijno čujuť istoriї kompanij, jaki švydko pryjšly do svitovoї slavy, stabiľnosti, prybutkovosti.

Denys vvažaje, ščo «centenialy» stykajuťsja z problemoju, ščo navčannja ne garantuje uspihu. Provčyvšyś jakyjś čas, vony vidčuvajuť, ščo navčannja ne nablyžuje їh do realizaciї mriї, naviť jakščo vona v nyh je.

Navčannja ne včyť legko i švydko peremagaty. Navčannja potribne, ščob nabratysja dosvidu v porazci, pošuku strategiї, nablyžennja do bažanogo rezuľtatu. Ale navčannja može ce zrobyty tiľky v tomu vypadku, jakščo porazka abo nevdača buduť reaľnymy. Tymy, jaki vidobražajuť te, do čogo ljudyna pragne v svoїh dumkah. Inakše ne cikavo, syly buduť švydko zakinčuvatysja.

Jak unyknuty kryzy robočoї syly

Talanty otrymajuť ti kompaniї, jaki buduť prystosovani dlja roboty z talantamy ta vyrišuvatymuť «ljudjani» zavdannja. Talanty distanuťsja tym kompanijam, jaki pojasnjať systemi osvity, jak gotuvaty ci talanty, ščo їm potribno.

Denys Ryžyh

Denys Ryžyh

— My prosto ne zmožemo zalyšytysja kolyšnimy, koly bude povno takyh, jak naši dity. Vony zminjať svit.

Zorjana Djak — pedagog, metodyst u školi WizarD (Vinnycja) ta vykladačka u EC Fusion (Maľta)

Zorjana vvažaje, ščo ob’jednuje sučasne pokolinnja bažannja zajavyty pro svoju samobutnisť, vidminnu vid našoї. Sučasni geniї pozbuvajuťsja kajdaniv systemy ta dogmatyčnogo myslennja. Tvoryty — te, zarady čogo vony kydajuť prestyžni vuzy vysokooplačuvani posady ta vyrušajuť šukaty svij šljah.

U XXI stolitti v epohu mobiľnyh tehnologij ljudyna, jaka hoče samorealizuvatysja, dijsno zdatna ce zrobyty za 1-2 kliky. Naviť ne majučy osoblyvyh tehničnyh ta profesijnyh navyčok, my možemo stvorjuvaty svij sajt, videokanaly, realiti-šou toščo. Ce te, ščo sučasne pokolinnja robyť pravyľno i vpevneno.

Pro dostupnisť ta pryncyp «tut i zaraz»

Dostupnisť tehnologij spryjaje tvorčomu rozkryttju potencialu kožnoї ljudyny zaraz. Ale u vśomu ćomu vyri dostupnosti švydkoї realizaciї ne bez ložky ďogtju. Toj čas, koly 7 mln foloveriv, a 7 tys «lajkiv» vražaje audytoriju nabagato biľše niž try vyšči osvity ta najavnisť naukovogo stupenju. Spikerka zauvažyla, ščo Google maje nabagato biľšyj avtorytet dlja vykladača — vidtak prirva miž učytelem i učnem staje osoblyvo vidčutnoju.

«Tvory ščoś, naviť jakščo ce fignja» — nepysane pravylo hajpovoї kuľtury. V rezuľtati my stoїmo pered zagrozoju opynytysja sered suciľnogo kreatyvu ta tvorčosti ne pidkriplenoї ğruntovymy znannjamy.

Zorjana Djak

Zorjana Djak

— Analiz, ocinka, zapam'jatovuvannja ta rozuminnja možuť vzagali v sučasnomu konteksti vtratytysja. Ale my možemo zaradyty ćomu.

Ščoby stvoryty micnyj placdarm dlja uspišnogo spiľnogo majbutńogo, učyteljam potribni učni, a učnjam — včyteli. Vony povynni cikavytyś svitamy odne odnogo ta spryjmaty zminy. Čerez taku synergiju ta kolaboraciju možna zminyty naš svit na krašče, nagolosyla Zorjana.

Olesja Kovaľ — istoryk, kuratorka muzejnogo naprjamku Centru istoriї Vinnyci

Olesja vpevnena, ščo muzej vidigraje roľ storoža ljudśkyh istorij. Muzej — ce dvygun, jakyj sponukaje do tvorčosti, do diї. Muzej formuje aktyvnu suspiľnu svidomisť. Odnijeju z funkcij muzeju je zasterežennja i poperedžennja. Jdeťsja ne lyše pro styhijni lyha, čy epidemiї — a j pro katastrofy, včyneni ljuďmy proty ljudej.

Muzej povynen staty miscem dozvillja, zustriči i rozvag. Naš vlasnyj portret vprodovž žyttja v očah inšyh zalyšajeťsja zagadkoju. A v takomu intensyvnomu suspiľstvi, jake ščodenno zminjujeťsja vzagali duže važko zberegty vlasnu podobu ta identyčnisť. Muzej dopomože її zberegty.

Olesja Kovaľ

Olesja Kovaľ

— Muzej — ce sposib znajomstva iz soboju. Ne kordon, a portal u svit mynulogo

Muzej — takož sposib perevtilennja ta prostir dlja komunikaciї. Jdeťsja ne lyše pro spilkuvannja ljudej v stinah muzeju, a j pro komunikaciju muzeju z kožnoju ljudynoju. Todi, koly muzej bude komunikuvaty z kožnym, koly vin reaguvatyme na zapyty suspiľstva, koly vin namagatysja na zustrič vyklykam i vstygaty za vyklykamy času — tiľky todi šaľky tereziv buduť vrivnovaženi.

Osnovna ideja proektu, nad jakym nyni pracjuje Olesja, — stvoryty takyj muzejnyj prostir u Vinnyci, aby vin buv maksymaľno atrakcijnym, sjužetnym, absoljutno vidkrytym.

Olena Šeptyćka — hudožnycja, vykladačka, organizatorka mystećkyh akcij

Organizatorka festyvaliv Extreme Art Fest u Lvovi ta «Dyvyna» u Kyjevi, kuratorka ta vykonavycja Opera Light Tulchin zaznačaje, ščo buty hudožnykom — ne prosto tvoryty ščoś nove. V peršu čergu u hudožnyka maje buty fah. Navčannja v universyteti z vyvčennjam klasyčnoї anatomiї, rysunku, osnov kompozyciї. Ljudy majuť zrozumity, ščo hudožnyk — ce ne prosto «Ja — hudožnyk, ja tak baču». Ce — fah, ce materialoznavstvo. Ščoby namaljuvaty, stvoryty obraz, treba zrobyty važku robotu.

Olena Šeptyćka

Olena Šeptyćka

— Tvorčyj potencial kožnoї ljudyny vybuhaje v її dijaľnosti, ale vse, ščo my robymo, maje buty fahovym ta ğruntovnym.

Olena radyť robyty te, ščo vas zahopljuje, naviť jakščo ce ne prynosyť vam grošej. Žoden dosvid ne musyť buty ignorovanym — varto pojednuvaty vse, ščo vy znajete ta vmijete.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: