Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Oleksandr Oľšanśkyj, Internet Invest: «Ce pytannja Cukerbergu ne stavljať, a daremno»

Олександр Ольшанський, Internet Invest: «Це питання Цукербергу не ставлять, а даремно»

25 kvitnja u Kyjevi vidbuvsja iForum-2018. Ce — najbiľšyj odnodennyj zahid u Shidnij Jevropi u sferi innovacij ta tehnologij. Konferencija ćogorič zibrala ponad 12 tys vidviduvačiv. Vidkryvav її vže tradycijno spivorganizator ta Golova orgkomitetu iForum Oleksandr Oľšanśkyj, prezydent holdyngu Internet Invest
25 квітня у Києві відбувся iForum-2018. Це — найбільший одноденний захід у Східній Європі у сфері інновацій та технологій. Конференція цьогоріч зібрала понад 12 тис відвідувачів. Відкривав її вже традиційно співорганізатор та Голова оргкомітету iForum Олександр Ольшанський, президент холдингу Internet Invest
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  У своєму вступному слові Олександр Ольшанський торкнувся важливої теми: безпеки наших даних та того, як соцмережі формують реальність і точку зору на ті події, які відбуваються навколо. Наводимо основні тези його виступу. На думку Ольшанського, історія із розслідуванням щодо витоку даних у Facebook та допит Марка Цукерберга у Сенаті та Конгресі має сильний вплив на подальше майбутнє соцмереж. Проте станеться цей вплив не у тому контексті, про який питали сенатори та конгресмени: — Ми дивимося на світ крізь призму пошукових систем та соцмереж. Якщо про це не пишуть в інтернеті, цього не існує — такі реалії 2018-го. Інтернет став засобом віддаленого доступу до будь-яких новин та складових життя. Основна проблема із цим була помітна ще з часів відключення ВКонтакті та Яндекса. З останнім хоча би все було зрозуміло: під час протестів 2014-го [у Києві, у лютому, коли влада застосувала силу та вогнепальну зброю проти мітингувальників — прим.ред.] Яндекс сповіщав про 9-бальні затори. Він писав, що мости Києва перекриті, хоча насправді ніякого перекриття не було. Так компанія спотворювала реальність. А основна претензія до Цукерберга — він недостатньо добре викривлює реальність. Олександр Ольшанський зауважує: з одного боку суспільство не хоче поширення контенту 18+, роликів із насильством чи інформації про самогубства і злочини проти військовополонених у відкритому доступі. Але таким чином — як не дивно — ми теж викривлюємо реальність: У 700 км від Києва йде війна. Але у Facebook ми не можемо публікувати сцени насильства, жорстокості та брутальності цих подій. Сформувалося покоління людей, які вважають, що ця війна виглядає так, як зазвичай виглядають війни у комп’ютерній грі. Це — на думку Голови оргкомітету iForum — і є викривлення реальності: — Основна претензія до компанії Cambridge Analytica — вони викривляли реальність особливим чином для кожного окремного користувача. Вони діяли, вивчаючи нашу психологію та уподобання, і цим вплинули на результати виборів президента у США. Переглянувши увесь допит Цукерберга, я побачив: його питали про що завгодно. Проте ніхто з сенаторів не запитав Марка Цукерберга найважливіше: чи має право Facebook та інші соцмережі — які керують нашою увагою, — спотворювати нашу реальність та сприйняття світу? Правильна відповідь лише одна: так, соцмережа має право це робити, рішенням суду заздалегідь повідомивши про це. — Нещодавно Facebook та Google заявили, що вони боротимуться із рекламою криптовалют. Чи є криптовалюти вселенським злом? Ні. Чому це роблять компанії? Стаття мого авторства про криптовалюти не відображається у стрічці наших читачів, бо Facebook песимізуав видачу. Соцмережа викривила реальність — тому що так вирішила його адміністрація. Чи готові ми давати будь-якому сервісу в руки інструмент тотального контролю за інформацією? Марка Цукерберга звинувачують не у тому, що його компанія викривлює реальність. Його звинувачують, що створений ним інструмент потрапив не у ті руки та використовувався не з тими цілями. Є інший приклад: я — активний учасник Української Асоціації власників зброї. Люди володіють зброєю тисячі років. Але Facebook вирішив, що зброя — це погано. Конституція США декларує, що володіння зброєю та поширення інформації про неї — це нормально, а Цукерберг — що не зовсім. Хто на вашу думку важливіший: Цукерберг чи Конституція США? В реальному житті — як ми бачимо — Цукерберг виходить важливіший за Конституцію навіть у США. — Масовані бот-атаки з РФ і блокування українських сторінок й акаунтів за скаргою сотень та тисяч ботів — це теж усе відбувалося. Як нам бути далі? За 3-5 років ми можемо опинитися у ситуації, коли результат виборів у певній країні визначатиметься не програмою кандидата чи його якостями. Перемогу визначатимуть 3-4 інформаційних ресурси, які формують нашу точку зору на світ та події у ньому. Інформацію про уряд та чиновників ми бачимо значною мірою завдяки Facebook. Подивіться на те, як дискутують люди довкола діяльності МОЗ та медичної реформи. Уявіть, що завтра хтось — домовившись із Facebook чи користуючись тими ж механізмами, що й Cambridge Analytica, — і почне ховати медичну реформу завдяки маніпуляціям громадською думкою за допомогою соцмереж. Це — колосальний ресурс, який не варто недооцінювати. Це — набагато важливіша проблема, аніж нам здається зараз. Ольшанський нагадав: усі тоталітарні режими XX століття були побудовані на радіо. Коли радіостанції та радіоприймачі стали масовими, а в людей ще не було звички перевіряти інформацію, зявилася можливість маніпулювати думкою людей. За словами Олександра Ольшанського, саме так у 1930 — 1950-ті роки постала низка тоталітарних режимів та правителів (від Гітлера до Мао): — Сьогодні інтернет дає владу, в сотні разів більшу, аніж та, що була у людей, які контролювали радіо. Запровадити думку про те, що Земля пласка, не так вже й складно. І дивно, що ніхто не запитав: чи має право велике соцмедіа спотворювати реальність — і якщо так, то яким способом? Чи можна обмежувати рекламу напоїв із цукром, бо це погано для здоровя? Чи можна обмежувати таку рекламу зараз, а чи шкода від замінників цукру не виявиться більшою за шкоду від цукру? Хто відповідатиме тоді за це?

U svojemu vstupnomu slovi Oleksandr Oľšanśkyj torknuvsja važlyvoї temy: bezpeky našyh danyh ta togo, jak socmereži formujuť reaľnisť i točku zoru na ti podiї, jaki vidbuvajuťsja navkolo. Navodymo osnovni tezy jogo vystupu.

Pro vykryvlennja reaľnosti kriź pryzmu Facebook

Čytajte takož: Mark Cukerberğ — pro fejkovi novyny, biznes ta suspiľstvo

Na dumku Oľšanśkogo, istorija iz rozsliduvannjam ščodo vytoku danyh u Facebook ta dopyt Marka Cukerberga u Senati ta Kongresi maje syľnyj vplyv na podaľše majbutnje socmerež. Prote staneťsja cej vplyv ne u tomu konteksti, pro jakyj pytaly senatory ta kongresmeny:

— My dyvymosja na svit kriź pryzmu pošukovyh system ta socmerež. Jakščo pro ce ne pyšuť v interneti, ćogo ne isnuje — taki realiї 2018-go. Internet stav zasobom viddalenogo dostupu do buď-jakyh novyn ta skladovyh žyttja. Osnovna problema iz cym bula pomitna šče z časiv vidključennja «VKontakti» ta «Jandeksa». Z ostannim hoča by vse bulo zrozumilo: pid čas protestiv 2014-go [u Kyjevi, u ljutomu, koly vlada zastosuvala sylu ta vognepaľnu zbroju proty mitynguvaľnykiv — prym.red.] «Jandeks» spoviščav pro 9-baľni zatory. Vin pysav, ščo mosty Kyjeva perekryti, hoča naspravdi nijakogo perekryttja ne bulo. Tak kompanija spotvorjuvala reaľnisť. A osnovna pretenzija do Cukerberga — vin nedostatńo dobre vykryvljuje reaľnisť.

Oleksandr Oľšanśkyj zauvažuje: z odnogo boku suspiľstvo ne hoče pošyrennja kontentu «18+», rolykiv iz nasyľstvom čy informaciї pro samogubstva i zločyny proty vijśkovopolonenyh u vidkrytomu dostupi. Ale takym čynom — jak ne dyvno — my tež vykryvljujemo reaľnisť: «U 700 km vid Kyjeva jde vijna. Ale u Facebook my ne možemo publikuvaty sceny nasyľstva, žorstokosti ta brutaľnosti cyh podij. Sformuvalosja pokolinnja ljudej, jaki vvažajuť, ščo cja vijna vygljadaje tak, jak zazvyčaj vygljadajuť vijny u komp’juternij gri». Ce — na dumku Golovy orgkomitetu iForum — i je vykryvlennja reaľnosti:

— Dedali biľše naša reaľnisť bude zaležaty vid togo, jak formujeťsja naša strička u Facebook.

Pro pytannja, jake dosi nihto tak i ne postavyv ani CEO Facebook, ani kerivnykovi žodnoї inšoї sociaľnoї mereži

— Osnovna pretenzija do kompaniї Cambridge Analytica — vony vykryvljaly reaľnisť osoblyvym čynom dlja kožnogo okremnogo korystuvača. Vony dijaly, vyvčajučy našu psyhologiju ta upodobannja, i cym vplynuly na rezuľtaty vyboriv prezydenta u SŠA. Peregljanuvšy uveś dopyt Cukerberga, ja pobačyv: jogo pytaly pro ščo zavgodno. Prote nihto z senatoriv ne zapytav Marka Cukerberga najvažlyviše: čy maje pravo Facebook ta inši socmereži — jaki kerujuť našoju uvagoju, — spotvorjuvaty našu reaľnisť ta spryjnjattja svitu? Pravyľna vidpoviď lyše odna: tak, socmereža maje pravo ce robyty, rišennjam sudu zazdalegiď povidomyvšy pro ce.

— My davno znajemo, ščo Google blokuje nyzku posylań, i ce vydajeťsja nam normaľnoju sytuacijeju.

Pro paradoksy «zaboronenyh» tem u socmerežah

— Neščodavno Facebook ta Google zajavyly, ščo vony borotymuťsja iz reklamoju kryptovaljut. Čy je kryptovaljuty vselenśkym zlom? Ni. Čomu ce robljať kompaniї? Stattja mogo avtorstva pro kryptovaljuty ne vidobražajeťsja u stričci našyh čytačiv, bo Facebook pesymizuav vydaču. Socmereža vykryvyla reaľnisť — tomu ščo tak vyrišyla jogo administracija.

Čy gotovi my davaty buď-jakomu servisu v ruky instrument totaľnogo kontrolju za informacijeju? Marka Cukerberga zvynuvačujuť ne u tomu, ščo jogo kompanija vykryvljuje reaľnisť. Jogo zvynuvačujuť, ščo stvorenyj nym instrument potrapyv «ne u ti ruky» ta vykorystovuvavsja «ne z tymy ciljamy».

Je inšyj pryklad: ja — aktyvnyj učasnyk Ukraїnśkoї Asociaciї vlasnykiv zbroї. Ljudy volodijuť zbrojeju tysjači rokiv. Ale Facebook vyrišyv, ščo zbroja — ce pogano. Konstytucija SŠA deklaruje, ščo volodinnja zbrojeju ta pošyrennja informaciї pro neї — ce normaľno, a Cukerberg — ščo ne zovsim. Hto na vašu dumku važlyvišyj: Cukerberg čy Konstytucija SŠA? V reaľnomu žytti — jak my bačymo — Cukerberg vyhodyť važlyvišyj za Konstytuciju naviť u SŠA.

Pro zdatnisť botiv «sformuvaty pravdu»

Čytajte takož: Jak rozpiznaty fejkovi novyny ta statti

— Masovani bot-ataky z RF i blokuvannja ukraїnśkyh storinok j akauntiv za skargoju soteń ta tysjač botiv — ce tež use vidbuvalosja. Jak nam buty dali? Za 3-5 rokiv my možemo opynytysja u sytuaciї, koly rezuľtat vyboriv u pevnij kraїni vyznačatymeťsja ne programoju kandydata čy jogo jakostjamy. Peremogu vyznačatymuť 3-4 informacijnyh resursy, jaki formujuť našu točku zoru na svit ta podiї u ńomu.

Informaciju pro urjad ta čynovnykiv my bačymo značnoju miroju zavdjaky Facebook. Podyviťsja na te, jak dyskutujuť ljudy dovkola dijaľnosti MOZ ta medyčnoї reformy. Ujaviť, ščo zavtra htoś — domovyvšyś iz Facebook čy korystujučyś tymy ž mehanizmamy, ščo j Cambridge Analytica, — i počne «hovaty» medyčnu reformu zavdjaky manipuljacijam gromadśkoju dumkoju za dopomogoju socmerež. Ce — kolosaľnyj resurs, jakyj ne varto nedoocinjuvaty. Ce — nabagato važlyviša problema, aniž nam zdajeťsja zaraz.

Pro te, jak internet «staje novym radio» — i ce ne duže dobre

Oľšanśkyj nagadav: usi totalitarni režymy XX stolittja buly pobudovani na radio. Koly radiostanciї ta radiopryjmači staly masovymy, a v ljudej šče ne bulo zvyčky perevirjaty informaciju, z’javylasja možlyvisť manipuljuvaty dumkoju ljudej. Za slovamy Oleksandra Oľšanśkogo, same tak u 1930 — 1950-ti roky postala nyzka totalitarnyh režymiv ta pravyteliv (vid Gitlera do Mao):

— Sogodni internet daje vladu, v sotni raziv biľšu, aniž ta, ščo bula u ljudej, jaki kontroljuvaly radio. Zaprovadyty dumku pro te, ščo Zemlja plaska, ne tak vže j skladno. I dyvno, ščo nihto ne zapytav: čy maje pravo velyke socmedia spotvorjuvaty reaľnisť — i jakščo tak, to jakym sposobom? Čy možna obmežuvaty reklamu napoїv iz cukrom, bo ce pogano dlja zdorov’ja? Čy možna obmežuvaty taku reklamu zaraz, a čy škoda vid zaminnykiv cukru ne vyjavyťsja biľšoju za škodu vid cukru? Hto vidpovidatyme todi za ce?

Naše majbutnje zaležatyme vid media ta socmerež. My — te v ščo my virymo, a virymo my u te, ščo my bačymo navkolo. A navkolo my vse častiše bačymo žyttja čerez pryzmu socmerež.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: