Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Golovnyj arhitektor Lvova — pro istoriju budivnyctva mista, nevdali sporudy sučasnykiv ta brukivku

Головний архітектор Львова — про історію будівництва міста, невдалі споруди сучасників та бруківку

Na chasi rozpočynaje seriju materialiv, de my pytatymemo v golovnyh arhitektoriv riznyh mist pro te, jak same buduvalysja najbiľši ukraїnśki mista ta jaki arhitekturni osoblyvosti maje kožne z nyh. Dumkamy pro mynule ta majbutnje mista podilyvsja Julian Čaplinśkyj, golovnyj arhitektor Lvova
Na chasi розпочинає серію матеріалів, де ми питатимемо в головних архітекторів різних міст про те, як саме будувалися найбільші українські міста та які архітектурні особливості має кожне з них. Думками про минуле та майбутнє міста поділився Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Відкриває серію матеріалів про українські міста головний архітектор Львова Юліан Чаплінський. Про історію містобудування, вдалі та невдалі споруди і львівську бруківку — в розмові з архітектором. — Зі структури міста, заснованої за доби Галицько-Волинського князівства, збереглися лише кілька церков в районі Підзамче. А найбільш сформованим місто стало за епохи Ренесансу після готичного періоду. Отримавши магдебурзьке право, Львів будувався схожими на такі міста як Краків та Мюнхен. Центральна частина Львова — це перша структура, яка дійшла до сучасності у більш-менш первозданному стані, оскільки її було оточено мурами. Після Великої пожежі Львів було фактично перетворено на зразок італійського Ренесансу. Пізніше, в ногу з усією Європою, Львів увійшов в епоху барокко. — Так сталося, бо австрійський уряд вирішив, що Львову, відповідно до його статусу новоспеченої столиці, необхідно надати столичний масштаб. На кшталт того, як зробили будівельники у Відні — розібрали мури навколо середмістя — так само зробили і у Львові. Таким чином ми отримали сьогоднішній проспект Свободи та частину вулиці Валової. Окрім того, вплинуло на структуру сучасного Львова й те, що річку Полтву, яка на тоді була відкритою, було закопано та перетворено в каналізацію. Насправді, то був період дуже грамотної архітектурної освіти — тоді була створена Львівська політехніка, де на той час не просто масово друкували дипломи, як у сучасних вишах. Тоді навчання в університетах було тим завданням, яке держава давала місту і контролювала. Відповідно, звідти випускалися видатні інженери і конструктори. Та епоха залишилася основним асоціативним типажем для всіх львівян і гостей міста. Місту пощастило, що воно було сформовано в одному ключі протягом одного лише XIX століття: тоді були забудовані Личаківський і Франківський райони, побудовано райони навколо середмістя Львова — і все це було зроблено в одному містобудівельному напрямку. В австрійського уряду навіть був грандіозний план: перетворити Львів на портове місто. Вони задумали зєднати каналами річки, що впадають в Балтійське і Чорне моря, а також збудувати у Львові порт. На цей проект навіть знайшли фінансування, але австрійцям цей план завадила втілити Перша світова війна і розвал самої Імперії. Згодом молода польська держава, яка була дуже амбіційна та модерністична, вирішила, що цей проект варто втілити, тому вони навіть взяли кредит у британському банку. Але їм на пяти наступила Друга Світова війна — відповідно, ці гроші поляки вклали у боротьбу. І на цьому моменті, на жаль, бурхливий розвиток архітектури Львова зупиняється. З іншого боку, варто радіти тому, що Львів не надто постраждав внаслідок Другої світової. — Влада Союзу змінила парадигму: вони вирішили, що з інтелігентного міста освіти і науки Львів має перетворитися у місто робітничого класу. До початку війни Львів мав 300 тисяч населення. За часів комуністичного ладу до міста приєдналося багато навколишніх сіл і побудувалися десятки заводів. Таким чином Львів отримав радянські модерністичні райони: Сихів, Мазепи, Стрийська, Рясне — всі вони були побудовані для забезпечення житлом робітників заводів. Що ми отримали після Незалежності — то це архітектурний вакуум. На той час, коли в Америці вже підходив до свого завершення постмодернізм — суміш класичних та сучасних великих форм — у Львові й досі не існувало сформованої архітектурної доктрини. Україна не мала планової економіки: вона копирсалася, намагаючись врятуватися. Це вплинуло на безідеологічність архітектури, тому містобудівельники, без яскраво вираженого вміння, намагалася творити як вміли і залишили на архітектурі Львова свій слід. — На сьогодні Львів переживає третій бум — попит на житло і недовіра до знищеної банківської системи спонукають львів’ян вкладати у нерухомість, їм ніде тримати гроші. Оскільки в Україні немає ринку соціального будівництва, наприклад, освітянських проектів — інстинкт самозбереження й надалі підштовхуватиме до того, що кожна людина має мати по квартирі. Ми й досі у періоді піраміди Маслоу — задовольняємо власні інстинкти. Але за три останніх роки я помічаю певні амбіції: львівські забудовники відходять від поняття кількості, звертаючи увагу на якість будівель. — В першу чергу — актуальною. Кожна будівля, яка створювалася у Львові у різний час, мала актуальну мову саме на той період. Будинок з книжками на площі Міцкевича, побудований архітектором Фердинандом Каслером для найбагатшого львівського бізнесмена Шпрехера, — це приклад того, якою може бути імперська мова. Насправді, якби не Перша світова війна і австрійська влада надалі лишилася у Львові — ми б отримали масштаб, схожий на Париж чи Відень в період розквіту Австрії: височезні 6-7 поверхові барокові будинки. — Радянська епоха принесла нам декілька вдалих архітектурних зразків. Наприклад, готель Львів, хоч і у девятиповерховому масштабі, абсолютно спокійно формує проспект Чорновола, стаючи скромним фоном для вишуканого Оперного театру. Та є і кілька невдалих прикладів архітектури, побудованих сучасниками, які настільки дратують і лякають людей, що львів’яни стають проти будь-якої нової архітектури. Наприклад, будинок на Валовій зроблений явно не в масштабі цієї вулиці, перевищений і неякісний. Він виглядає не так вишукано, як австрійські будинки, що стоять по сусідству. Проте найбільшим злом, на мою думку, є торговий центр Роксолана. — Талановита архітектура завжди є там, де є гроші. І що б там не говорили, в найбагатших країнах — розкішна архітектура. А там, де грошей немає, не буде і можливості для архітекторів практикувати свої навички. Саме тому на наших вулицях ми часто бачимо дешеві та недолугі архітектурні рішення. Та я, все ж таки, залишаюся адвокатом архітекторів, оскільки в Україні перші скрипки грають забудовники, навмисно віддаляючи архітектора від безпосередньої участі у будівництві. Хоч у західних країнах архітектори відстояли свої права і відповідальності, та політика і гроші все одно перемагають: і у Відні, і в Лондоні, і в Чикаго. — Мені подобається спадщина функціоналізму 1930-х років: нотаріальна контора на Саксаганського, 6 має лаконічний фасад з притаманною для функціоналізму хвилею. По будинку видно, що архітектор — мудрець, який не хоче говорити зайве. Своєю спорудою він сказав рівно стільки, скільки потрібно. Можу виділити кампус Львівської Політехніки — він викликав у мене трепет ще з дитинства, бо я жив в околицях. З сучасних споруд — центр Шептицького. Я брав участь у цьому проекті: ми працювали над макетами, планами і фасадами. Врешті-решт вийшло неочікувано краще, аніж я міг уявити собі. Центр вражав мене ще бувши зображеним на папері, а вживу він вразив мене в рази більше. — У ті часи, коли клали бруківку, що лежить сьогодні у Львові, автомобілів ще не існувало. І технологій таких, як асфальтування, ще не було винайдено. Я дуже ретельно вивчав це питання і фотографував приклади інших міст. У середньовічних містах, як, до прикладу, Брюгге, лежить бруківка, але там не їздять машини. А в таких містах, як Амстердам, у центрі міста, де навколо історичних місць їздять автомобілі, лежить матеріал, що імітує бруківку, яку вони спеціально винайшли. А от на пішохідній зоні вони залишили звичайну гранітну бруківку. Багаті міста постійно думають: як покращити якість життя людей? Натомість львів’яни запевняють: Вібрація від машин нас не вбиває. Хоч і шум на 5-8 децибелів вищий — нам нормально, ми звикли. Німецькі колеги, з якими ми зараз працюємо, спостерігаючи за цим конфліктом, скажуть: Якщо ви це допускаєте, значить, людське життя — не ваша цінність. Тому ваші люди вмирають років в середньому на 10 років швидше, аніж німці. Ми думаємо про вібрацію і шумові навантаження, які псують якість життя. Ніхто не планує повністю забрати бруківку, але є вулиці, де, я вважаю, її категорично потрібно замінити: у транспортних вузлах, місцях паркування та на хідниках. До слова, раніше ми спілкувалися з командою Pixalated Realities, яка родом із Одеси. Про міські простори в Україні та використання VR / AR для них — дізнавайтеся з інтервю зі співзасновниками громадської організації Федором та Яною Бойцовими.
25.04.2018,12:00
0
lviv.com; photo-lviv.in.ua

Vidkryvaje seriju materialiv pro ukraїnśki mista golovnyj arhitektor Lvova Julian Čaplinśkyj. Pro istoriju mistobuduvannja, vdali ta nevdali sporudy i ľvivśku brukivku — v rozmovi z arhitektorom.

Ščo sučasnykam vidomo pro arhitekturnu spadščynu Lvova

Golovnyj arhitektor Lvova — pro istoriju budivnyctva mista, nevdali sporudy sučasnykiv ta brukivku 1
Julian Čaplinśkyj

— Zi struktury mista, zasnovanoї za doby Galyćko-Volynśkogo knjazivstva, zbereglysja lyše kiľka cerkov v rajoni Pidzamče. A najbiľš sformovanym misto stalo za epohy Renesansu pislja gotyčnogo periodu. Otrymavšy magdeburźke pravo, Lviv buduvavsja shožymy na taki mista jak Krakiv ta Mjunhen.

Centraľna častyna Lvova — ce perša struktura, jaka dijšla do sučasnosti u biľš-menš pervozdannomu stani, oskiľky її bulo otočeno muramy. Pislja Velykoї požeži Lviv bulo faktyčno peretvoreno na zrazok italijśkogo Renesansu. Pizniše, v nogu z usijeju Jevropoju, Lviv uvijšov v epohu barokko.

Vže u XIX stolitti, stavšy stolyceju Galiciї i Lodomeriї, Lviv otrymav nastupnyj mistobudiveľnyj poštovh

— Tak stalosja, bo avstrijśkyj urjad vyrišyv, ščo Lvovu, vidpovidno do jogo statusu novospečenoї stolyci, neobhidno nadaty stolyčnyj masštab. Na kštalt togo, jak zrobyly budiveľnyky u Vidni — rozibraly mury navkolo seredmistja — tak samo zrobyly i u Lvovi. Takym čynom my otrymaly śogodnišnij prospekt Svobody ta častynu vulyci Valovoї.

Okrim togo, vplynulo na strukturu sučasnogo Lvova j te, ščo ričku Poltvu, jaka na todi bula vidkrytoju, bulo zakopano ta peretvoreno v kanalizaciju.

Naspravdi, to buv period duže gramotnoї arhitekturnoї osvity — todi bula stvorena Lvivśka politehnika, de na toj čas ne prosto masovo drukuvaly dyplomy, jak u sučasnyh vyšah. Todi navčannja v universytetah bulo tym zavdannjam, jake deržava davala mistu i kontroljuvala. Vidpovidno, zvidty vypuskalysja vydatni inženery i konstruktory.

Ta epoha zalyšylasja osnovnym asociatyvnym typažem dlja vsih ľviv’jan i gostej mista.

Mistu poščastylo, ščo vono bulo sformovano v odnomu ključi protjagom odnogo lyše XIX stolittja: todi buly zabudovani Lyčakivśkyj i Frankivśkyj rajony, pobudovano rajony navkolo seredmistja Lvova — i vse ce bulo zrobleno v odnomu mistobudiveľnomu naprjamku.

U vsi časy, vsi vlady robyly stavku na Lviv: Avstrijśka imperija vvažala jogo shidnoju stolyceju, bramoju zi Shodom ta mistom osvity, torgivli, bankiv i kuľtury.

V avstrijśkogo urjadu naviť buv grandioznyj plan: peretvoryty Lviv na portove misto. Vony zadumaly z’jednaty kanalamy ričky, ščo vpadajuť v Baltijśke i Čorne morja, a takož zbuduvaty u Lvovi port. Na cej proekt naviť znajšly finansuvannja, ale avstrijcjam cej plan zavadyla vtilyty Perša svitova vijna i rozval samoї Imperiї.

Golovnyj arhitektor Lvova — pro istoriju budivnyctva mista, nevdali sporudy sučasnykiv ta brukivku 2

Zgodom moloda poľśka deržava, jaka bula duže ambicijna ta modernistyčna, vyrišyla, ščo cej proekt varto vtilyty, tomu vony naviť vzjaly kredyt u brytanśkomu banku. Ale їm na p’jaty nastupyla Druga Svitova vijna — vidpovidno, ci groši poljaky vklaly u boroťbu.

I na ćomu momenti, na žaľ, burhlyvyj rozvytok arhitektury Lvova zupynjajeťsja. Z inšogo boku, varto radity tomu, ščo Lviv ne nadto postraždav vnaslidok Drugoї svitovoї.

Druga hvylja vplyvu na mistobudivnu strukturu — radjanśka doba

— Vlada Sojuzu zminyla paradygmu: vony vyrišyly, ščo z inteligentnogo mista osvity i nauky Lviv maje peretvorytysja u misto robitnyčogo klasu. Do počatku vijny Lviv mav 300 tysjač naselennja. Za časiv komunistyčnogo ladu do mista pryjednalosja bagato navkolyšnih sil i pobuduvalysja desjatky zavodiv. Takym čynom Lviv otrymav radjanśki modernistyčni rajony: Syhiv, Mazepy, Stryjśka, Rjasne — vsi vony buly pobudovani dlja zabezpečennja žytlom robitnykiv zavodiv.

01/ 04
Lviv. Magazyn “Okean”. foto kincja HH stolittja

Ščo my otrymaly pislja Nezaležnosti — to ce arhitekturnyj vakuum. Na toj čas, koly v Ameryci vže pidhodyv do svogo zaveršennja postmodernizm — sumiš klasyčnyh ta sučasnyh velykyh form — u Lvovi j dosi ne isnuvalo sformovanoї arhitekturnoї doktryny. Ukraїna ne mala planovoї ekonomiky: vona kopyrsalasja, namagajučyś vrjatuvatysja. Ce vplynulo na bezideologičnisť arhitektury, tomu mistobudiveľnyky, bez jaskravo vyraženogo vminnja, namagalasja tvoryty jak vmily i zalyšyly na arhitekturi Lvova svij slid.

Na vidminu vid doby Nezaležnosti, arhitektura radjanśkoї doby bula stvorena pid dyktatom mody Sojuzu, bazujučyś na arhitekturnu presu, jaku publikuvala Moskva. Tomu i Kyїv, i Lviv pislja Nezaležnosti otrymaly u spadok eklektyčnu arhitekturu, povnu riznomanitnyh styliv.

Tretja hvylja: tvorčisť sučasnykiv

— Na śogodni Lviv perežyvaje tretij «bum» — popyt na žytlo i nedovira do znyščenoї bankivśkoї systemy sponukajuť ľviv’jan vkladaty u neruhomisť, їm nide trymaty groši. Oskiľky v Ukraїni nemaje rynku sociaľnogo budivnyctva, napryklad, osvitjanśkyh proektiv — instynkt samozberežennja j nadali pidštovhuvatyme do togo, ščo kožna ljudyna maje maty po kvartyri. My j dosi u periodi piramidy Maslou — zadovoľnjajemo vlasni instynkty.

Ale za try ostannih roky ja pomičaju pevni ambiciї: ľvivśki zabudovnyky vidhodjať vid ponjattja kiľkosti, zvertajučy uvagu na jakisť budiveľ.

Jakoju maje buty arhitektura v misti

— V peršu čergu — aktuaľnoju. Kožna budivlja, jaka stvorjuvalasja u Lvovi u riznyj čas, mala aktuaľnu movu same na toj period. «Budynok z knyžkamy» na plošči Mickevyča, pobudovanyj arhitektorom Ferdynandom Kaslerom dlja najbagatšogo ľvivśkogo biznesmena Šprehera, — ce pryklad togo, jakoju može buty imperśka mova.

Cej budynok — masštabnyj hmaročos, jakyj formuvav prospekt, jakyj zminjuvav psyhiku ljudej, ščo zvykly do trypoverhovogo Lvova.

Naspravdi, jakby ne Perša svitova vijna i avstrijśka vlada nadali lyšylasja u Lvovi — my b otrymaly masštab, shožyj na Paryž čy Videń v period rozkvitu Avstriї: vysočezni 6-7 poverhovi barokovi budynky.

01/ 02
“Budynok z knyžkamy” na plošči Mickevyča u Lvovi

Vdali i nevdali budivli Lvova — na dumku golovnogo arhitektora

— Radjanśka epoha prynesla nam dekiľka vdalyh arhitekturnyh zrazkiv. Napryklad, goteľ «Lviv», hoč i u dev’jatypoverhovomu masštabi, absoljutno spokijno formuje prospekt Čornovola, stajučy skromnym fonom dlja vyšukanogo Opernogo teatru.

Ta je i kiľka nevdalyh prykladiv arhitektury, pobudovanyh sučasnykamy, jaki nastiľky dratujuť i ljakajuť ljudej, ščo ľviv’jany stajuť proty buď-jakoї novoї arhitektury. Napryklad, budynok na Valovij zroblenyj javno ne v masštabi cijeї vulyci, perevyščenyj i nejakisnyj. Vin vygljadaje ne tak vyšukano, jak avstrijśki budynky, ščo stojať po susidstvu.

Prote najbiľšym zlom, na moju dumku, je torgovyj centr «Roksolana».

Dlja mene vin jak Stina Plaču: ce dekoruvannja pid starovynu vuľgaryzuje seredovyšče. Meni vin nagaduje bandytiv časiv Janukovyča, jaki buduvaly v podibnomu styli svoї palacy

01/ 03
Goteľ “Lviv”

— Talanovyta arhitektura zavždy je tam, de je groši. I ščo b tam ne govoryly, v najbagatšyh kraїnah — rozkišna arhitektura. A tam, de grošej nemaje, ne bude i možlyvosti dlja arhitektoriv praktykuvaty svoї navyčky. Same tomu na našyh vulycjah my často bačymo deševi ta nedolugi arhitekturni rišennja.

Ta ja, vse ž taky, zalyšajusja advokatom arhitektoriv, oskiľky v Ukraїni perši skrypky grajuť zabudovnyky, navmysno viddaljajučy arhitektora vid bezposeredńoї učasti u budivnyctvi. Hoč u zahidnyh kraїnah arhitektory vidstojaly svoї prava i vidpovidaľnosti, ta polityka i groši vse odno peremagajuť: i u Vidni, i v Londoni, i v Čykago.

Uljubleni ľvivśki budynky Juliana Čaplinśkogo

— Meni podobajeťsja spadščyna funkcionalizmu 1930-h rokiv: notariaľna kontora na Saksaganśkogo, 6 maje lakoničnyj fasad z prytamannoju dlja funkcionalizmu hvyleju. Po budynku vydno, ščo arhitektor — mudreć, jakyj ne hoče govoryty zajve. Svojeju sporudoju vin skazav rivno stiľky, skiľky potribno.

Možu vydilyty kampus Lvivśkoї Politehniky — vin vyklykav u mene trepet šče z dytynstva, bo ja žyv v okolycjah.

Z sučasnyh sporud — centr Šeptyćkogo. Ja brav učasť u ćomu proekti: my pracjuvaly nad maketamy, planamy i fasadamy. Vrešti-rešt vyjšlo neočikuvano krašče, aniž ja mig ujavyty sobi. Centr vražav mene šče buvšy zobraženym na paperi, a vžyvu vin vrazyv mene v razy biľše.

01/ 03
Golovnyj kampus NU “Lvivśka Politehnika”

Buty brukivci čy ne buty — točka zoru golovnogo arhitektora

— U ti časy, koly klaly brukivku, ščo ležyť śogodni u Lvovi, avtomobiliv šče ne isnuvalo. I tehnologij takyh, jak asfaľtuvannja, šče ne bulo vynajdeno.

Ja duže reteľno vyvčav ce pytannja i fotografuvav pryklady inšyh mist. U seredńovičnyh mistah, jak, do prykladu, Brjugge, ležyť brukivka, ale tam ne їzdjať mašyny. A v takyh mistah, jak Amsterdam, u centri mista, de navkolo istoryčnyh misć їzdjať avtomobili, ležyť material, ščo imituje brukivku, jaku vony speciaľno vynajšly. A ot na pišohidnij zoni vony zalyšyly zvyčajnu granitnu brukivku.

Golovnyj arhitektor Lvova — pro istoriju budivnyctva mista, nevdali sporudy sučasnykiv ta brukivku 4
«Ščo stosujeťsja Vidnja — vony takož často miksujuť materialy. Na dorozi je asfaľt, a tam, de je pišohody — z’javljajeťsja brukivka. Vony takož rozrobyly asfaľt speciaľnogo skladu, ščo polegšuje peresuvannja na vizkah ta velosypedah»

Bagati mista postijno dumajuť: jak pokraščyty jakisť žyttja ljudej? Natomisť ľviv’jany zapevnjajuť: «Vibracija vid mašyn nas ne vbyvaje. Hoč i šum na 5-8 decybeliv vyščyj — nam normaľno, my zvykly». Nimećki kolegy, z jakymy my zaraz pracjujemo, sposterigajučy za cym konfliktom, skažuť: «Jakščo vy ce dopuskajete, značyť, ljudśke žyttja — ne vaša cinnisť. Tomu vaši ljudy vmyrajuť rokiv v seredńomu na 10 rokiv švydše, aniž nimci. My dumajemo pro vibraciju i šumovi navantažennja, jaki psujuť jakisť žyttja».

Nihto ne planuje povnistju zabraty brukivku, ale je vulyci, de, ja vvažaju, її kategoryčno potribno zaminyty: u transportnyh vuzlah, miscjah parkuvannja ta na hidnykah.

Misto maje zminjuvatysja vidpovidno do času: kolyś u Lvovi svityly gasovi lampy, ale ž čomuś my zaminyly їh na elektryčni? My ž ne zalyšyly їh zi slovamy: «To je istoryčnyj Lviv».

Do slova, raniše my spilkuvalysja z komandoju Pixalated Realities, jaka rodom iz Odesy. Pro miśki prostory v Ukraїni ta vykorystannja VR / AR dlja nyh — diznavajtesja z interv’ju zi spivzasnovnykamy gromadśkoї organizaciї Fedorom ta Janoju Bojcovymy.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: