Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Stanislav Pod’jačev: «Ne varto vytračaty groši platnykiv podatkiv na stvorennja kryptogryvni»

Станіслав Под'ячев: «Не варто витрачати гроші платників податків на створення криптогривні»

Stanislav Pod'jačev — moderator paneli Disruptive FinTech technologies na UNIT Fintech Forum 2018, ščo vidbudeťsja 19 kvitnja v UNIT.City. My pospilkuvalysja iz kerujučym partnerom Blockchain Lab pro deržavne reguljuvannja kryptorynku, KVEDy dlja majneriv ta fejkovi proekty na blockchain
Станіслав Под'ячев — модератор панелі Disruptive FinTech technologies на UNIT Fintech Forum 2018, що відбудеться 19 квітня в UNIT.City. Ми поспілкувалися із керуючим партнером Blockchain Lab про державне регулювання крипторинку, КВЕДи для майнерів та фейкові проекти на blockchain
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Така велика кількість проектів та стартапів на blockchain призводить до появи значної кількості шахраїв та просто тих, хто хоче упіймати хайп. Як відрізняти справжні починання від фейкових і чи потрібен окремий КВЕД майнерам та ПДВ для операцій з криптовалютою? Про це та інше розповів Станіслав Под’ячев, засновник Blockchain Art Hackathon, керуючий партнер Blockchain Lab і модератор панелі Disruptive FinTech technologies на UNIT Fintech Forum 2018. За словами Станіслава Под’ячева, врегулювати крипторинок з точки зору особливих структур — це поставити купу бар’єрів для подальшого розвитку технології та загнати в стійло цей бізнес. Якщо ж говорити про врегулювання з позиції бізнесу, це означатиме створення правил гри, які будуть вигідні тим, що якщо їх дотримуватися, бізнес буде вести простіше. Саме з другої точки зору в рамках робочої групи, яка створена з представників бізнесу, пов’язаних з віртуальними валютами, юристів, навіть журналістів, які знаються на темі криптотехнологій, розроблено документ, принципи якого мають бути закріплені на державному рівні. І це пропозиція від бізнесу для держави, наголошує Под’ячев: — Ми чули пропозиції від Нацбанку. В них говорилося, що це не валюта і що НБУ не буде регулювати цей ринок. Силовики писали, що криптовалюти можуть використовуватися для фінансування тероризму і взагалі їх краще було б заборонити. А ми видали свою позицію, свій policy paper, де прописано, що треба спершу закріпити на законодавчому рівні визначення базових термінів: blockchain, криптовалюти, токени, смарт-контракти, криптобіржі. Проте й цими кроками все не вичерпується, наголошує Станіслав: Далі треба накласти мораторій на створення нових законодавчих бар’єрів — на додаткове регулювання і обмеження використання біткойнів. Також, якщо не вдається ПДВ стягувати з операцій по криптовалютах та з майнінгу, тоді потрібно боротися за податок на прибуток і за білі зарплати в цьому бізнесі. Наступним кроком, на переконання Под’ячева, має стати прописування податкових ставок, котрі вирівняють становище українських бізнесменів у сегменті криптотехнологій та їхніх колег із тієї ж Білорусі: — Не бачу нічого поганого в тому, щоби державі залучати кошти ще й випустивши власні зобов’язання на основі blockchain: аналог державних облігацій, лишень у цифровому вигляді. Стосовно української національної цифрової валюти, я би сказав, що це — химера. Для того, щоби створити віртуальну валюту, потрібні лише комп’ютер і спільнота, яка це підтримає. Спільнота в сенсі не інституція, а мережа зацікавлених людей — навіть якщо територіально вони знаходитимуться не в одній державі. — Уявіть собі, що держава контролює на блокчейні власну валюту. Якийсь опозиціонер отримає негативний соціальний рейтинг, і в нього заблокована вся активність. І він тоді не зможе нічого зробити із власними цифровими накопиченнями? Це буде диктатура. Тому до умовної державної криптогривні я б дуже обережно ставився, поки це питання не на часі. Хоча я знаю групу, яка лобіює це питання — і в принципі розумію їхні інтереси. — Майнінг — це діяльність для того, щоб підтримувати в робочому стані blockchain певної криптовалюти. Ця діяльність пов’язана з використанням електроенергії та потужності процесора, вона відповідним чином винагороджується у межах блокчейну. Зараз ситуація виглядає наступним чином. Майнер має заплатити за електроенергію, обладнання, приміщення та час робітників, продавши отримані в результаті майнінгу криптовалюти, наприклад біткоіни, за звичайну валюту. Якщо він продаватиме їх в Україні, то має сплатити ПДВ, тобто отримати в результаті або на 20% менше, ніж можна отримати на закордонних біржах, або намагатися продати на 20% дорожче. Дорожче, звичайно, ніхто не купить. Тому більшість майнерів просто продають криптовалюти закордоном та отримують долари чи євро на нерезидентські рахунки, де податків немає. — Нам може подобатись така схема, або ні, але вона існує зараз. Майнери у своїй діяльності конкурують із компаніями із різних країн. Це — абсолютно глобальний ринок. І якщо ми стимулюємо експортерів нульовими ставками ПДВ, то чим майнери від них відрізняються? Але майнінг не вписується у парадигму існуючого податкового законодавства. Це як процеси квантової механіки описувати за допомогою законів Ньютона. Отримаємо не просто протиріччя, а абсолютно несумісні речі. Якщо ми не можемо проконтролювати стягнення ПДВ з цього і не можемо поставити бар’єри, і не маємо їх ставити, тоді нам просто треба чітко сказати: Майнінг не обкладається податком на додану вартість. Додавання цієї діяльності у КВЕДах, на переконання Под’ячева, є лише напівмірою, бо є особливості цієї підприємницької діяльності, через які варто відмовитися від моделі класичного оподаткування того, що роблять майнери. Пільгові тарифи на електроенергію у нічний час наприклад, могли би стати більшим стимулом для залучення закордонних майнерів до України та сплати ними відрахувань, аніж певні ставки ПДВ чи інших податків. За словами Станіслава, це — технологія досягнення консенсусу відносно стану розподіленої бази даних на даний моменту часу в умовах повної взаємної недовіри сторін. Також blockchain називають сам реєстр транзакцій: — Тому ми не можемо сказати, що blockchain живе десь окремо від біткоїну чи інших криптовалют. Майнери не витрачали б електроенергію і свої процесорну потужність на те, щоб підтримувати його роботу. Але технологія розвивається. Цілком ймовірно, що з часом з’явиться нова технологія, яка для досягнення консенсусу стане використовувати не винагороду майнерам як у Proof-Of-Work, або власникам криптовалюти як у Proof-of-Stake, а інші протоколи. Однак і ці рішення ймовірно будуть базуватися на технології blockchain. Стосовно документообігу і баз даних Под’ячев наголошує, що використання blockchain в роботі державних баз даних могло би повернути довіру суспільства до цього інструменту накопичення та передавання інформації: Сьогодні реєстри не дуже викликають довіру в суспільства. У ЗМІ періодично зустрічаються твердження, що до традиційних електронних реєстрів є можливість внести зміни минулим числом — і цим, наприклад, користуються для рейдерських захоплень. Із blockchain така практика стане неможливою. Аналогічно пропонує Станіслав Под’ячев діяти й у сфері документообігу. Практика, коли відомості треба носити між кабінетами, навіть якщо йдеться про відомості про народження чи відпустки, є хибною: На думку Станіслава, приклад білоруських змін щодо криптотехнологій свідчить: влада замислюється над тим, що технології потрібно не тільки забороняти і обмежувати, а ще й давати їм якийсь поштовх для розвитку. Проте надягати рожеві окуляри не варто: — Я не живу в Білорусі, але думаю, що Гладко было на бумаге, да забыли про овраги. У декреті (президента Лукашенка про операції з криптовалютами та розвиток blockchain-технологій — прим. ред.) написано все дуже красиво. Проте дія усіх цих положень обмежена лише Парком високих технологій, а не межами усієї країни. До того ж, бездумне копіювання цього документу не дуже підходить Україні. Проте саме з білоруськими нормами нам доведеться конкурувати надалі, хочемо ми цього чи ні. Це — зовнішній фактор, на який ми впливати не можемо. А от на внутрішні — у вигляді законопроектів та ініціатив всередині України — цілком здатні вплинути. — Той факт, що люди з браком реального досвіду та з тотальним нерозумінням про що вони говорять збирають аудиторії, свідчить лише про те, що попит на знання високий. На жаль, люди звертають увагу не на технологічні аспекти роботи системи, не на те, як вона зможе бізнесу допомогти чи вирішити якісь глобальні питання, а на те, скільки коштує зараз біткоін і як заробити на трейдингу. Под’ячев радить пам’ятати про потребу критичного мислення та не піддаватися ажіотажному попиту на подібні тренінги чи маркетингові заклики, бути прискіпливішими у ставленні до подій, ініціатив та тих, хто стоїть за їхнім проведенням. Серед причин, через які ICO проектів зазнають невдачі, Станіслав Под’ячев називає 2 основних: коли власники просто хочуть зробити ICO заради ICO, тобто заради збору коштів і ніхто не має на меті доставляти продукт; недостатня оцінка ризиків та брак досвіду у команди чи засновника, хибні припущення — все це робить 90–95 % ICO нежиттєздатними починаннями. — Якщо вас це не зупиняє, тоді можна зіграти. Але пам’ятайте, що це більше казино, аніж інвестування. Зміниться все тоді, коли люди почнуть звертати увагу на реальний досвід команд та їхній склад, перш ніж вкладати свої гроші в токени. Я би не хотів давати жодних порад. Читайте книжки, почніть з Чорного лебедя Нассіма Талеба та книжок про поведінкову економіку — щоби критично мислити, приймаючи власні рішення. Нагадаємо, раніше ми розповідали, як Олександра Говоруха після 15 років B2B-продажів знайшла себе в IT. Сьогодні Олександра відповідає за комунікації та організацію подій в UNIT.Сity. З нею ми поговорили про її професійний шлях, трансформацію з продажника в комунікаційника, зміну ставлення до кар’єрного зростання.

Taka velyka kiľkisť proektiv ta startapiv na blockchain pryzvodyť do pojavy značnoї kiľkosti šahraїv ta prosto tyh, hto hoče «upijmaty hajp». Jak vidriznjaty spravžni počynannja vid fejkovyh i čy potriben okremyj KVED majneram ta PDV dlja operacij z kryptovaljutoju?

Pro ce ta inše rozpoviv Stanislav Pod’jačev, zasnovnyk Blockchain Art Hackathon, kerujučyj partner Blockchain Lab i moderator paneli Disruptive FinTech technologies na UNIT Fintech Forum 2018.

Pro deržavne reguljuvannja kryptorynku

Za slovamy Stanislava Pod’jačeva, vreguljuvaty kryptorynok z točky zoru osoblyvyh struktur — ce postavyty kupu bar’jeriv dlja podaľšogo rozvytku tehnologiї ta «zagnaty v stijlo» cej biznes. Jakščo ž govoryty pro vreguljuvannja z pozyciї biznesu, ce označatyme stvorennja «pravyl gry», jaki buduť vygidni tym, ščo jakščo їh dotrymuvatysja, biznes bude vesty prostiše.

Same z drugoї točky zoru v ramkah robočoї grupy, jaka stvorena z predstavnykiv biznesu, pov’jazanyh z virtuaľnymy valjutamy, jurystiv, naviť žurnalistiv, jaki znajuťsja na temi kryptotehnologij, rozrobleno dokument, pryncypy jakogo majuť buty zakripleni na deržavnomu rivni. I ce propozycija vid biznesu dlja deržavy, nagološuje Pod’jačev:

— My čuly propozyciї vid Nacbanku. V nyh govorylosja, ščo ce ne valjuta i ščo NBU ne bude reguljuvaty cej rynok. Sylovyky pysaly, ščo kryptovaljuty možuť vykorystovuvatysja dlja finansuvannja teroryzmu i vzagali їh krašče bulo b zaboronyty. A my vydaly svoju pozyciju, svij policy paper, de propysano, ščo treba speršu zakripyty na zakonodavčomu rivni vyznačennja bazovyh terminiv: blockchain, kryptovaljuty, tokeny, smart-kontrakty, kryptobirži.

Stanislav Pod'jačev: «Ne varto vytračaty groši platnykiv podatkiv na stvorennja kryptogryvni» 1

Prote j cymy krokamy vse ne vyčerpujeťsja, nagološuje Stanislav: «Dali treba naklasty moratorij na stvorennja novyh zakonodavčyh bar’jeriv — na dodatkove reguljuvannja i obmežennja vykorystannja bitkojniv. Takož, jakščo ne vdajeťsja PDV stjaguvaty z operacij po kryptovaljutah ta z majningu, todi potribno borotysja za podatok na prybutok i za «bili» zarplaty v ćomu biznesi».

Nastupnym krokom, na perekonannja Pod’jačeva, maje staty propysuvannja podatkovyh stavok, kotri vyrivnjajuť stanovyšče ukraїnśkyh biznesmeniv u segmenti kryptotehnologij ta їhnih koleg iz tijeї ž Bilorusi:

— Zaraz odyn zaproponovanyj zakonoproekt podajeťsja v interesah čynovnykiv. Inšyj — v interesah ne duže «čystyh» učasnykiv rynku, jaki hočuť prosto zrobyty pid sebe zakrytu samokerovanu organizaciju i vydavaty licenziї. A my govorymo pro te, ščo potribno pryjnjaty jedyni pravyla gry. I vony majuť buty maksymaľno liberaľni.

Pro zaklyky stvoryty nacionaľnu kryptovaljuty čy provesty nacionaľne ICO za «estonśkym» variantom

— Ne baču ničogo poganogo v tomu, ščoby deržavi zalučaty košty šče j vypustyvšy vlasni zobov’jazannja na osnovi blockchain: analog deržavnyh obligacij, lyšeń u cyfrovomu vygljadi. Stosovno ukraїnśkoї nacionaľnoї cyfrovoї valjuty, ja by skazav, ščo ce — hymera. Dlja togo, ščoby stvoryty virtuaľnu valjutu, potribni lyše komp’juter i spiľnota, jaka ce pidtrymaje. Spiľnota v sensi ne instytucija, a mereža zacikavlenyh ljudej — naviť jakščo terytoriaľno vony znahodytymuťsja ne v odnij deržavi.

Stanislav Pod'jačev: «Ne varto vytračaty groši platnykiv podatkiv na stvorennja kryptogryvni» 3
Ne treba vytračaty groši platnykiv podatkiv na te, ščoby stvorjuvaty kryptogryvnju čy ščoś podibne. Počynaty slid z togo, ščo podibna valjuta zavždy vyrišuje jakiś konkretni zavdannja

— Ujaviť sobi, ščo deržava kontroljuje na blokčejni vlasnu valjutu. Jakyjś opozycioner otrymaje negatyvnyj sociaľnyj rejtyng, i v ńogo zablokovana vsja aktyvnisť. I vin todi ne zmože ničogo zrobyty iz vlasnymy cyfrovymy nakopyčennjamy? Ce bude dyktatura. Tomu do umovnoї deržavnoї kryptogryvni ja b duže oberežno stavyvsja, poky ce pytannja ne na časi. Hoča ja znaju grupu, jaka lobijuje ce pytannja — i v pryncypi rozumiju їhni interesy.

Pro legalizaciju majneriv čerez KVEDy ta zakonodavči zminy

Čytajte takož: Čy varto vam stavaty majnerom?

— Majning — ce dijaľnisť dlja togo, ščob pidtrymuvaty v robočomu stani blockchain pevnoї kryptovaljuty. Cja dijaľnisť pov’jazana z vykorystannjam elektroenergiї ta potužnosti procesora, vona vidpovidnym čynom vynagorodžujeťsja u mežah blokčejnu.

Zaraz sytuacija vygljadaje nastupnym čynom. Majner maje zaplatyty za elektroenergiju, obladnannja, prymiščennja ta čas robitnykiv, prodavšy otrymani v rezuľtati majningu kryptovaljuty, napryklad bitkoiny, za zvyčajnu valjutu. Jakščo vin prodavatyme їh v Ukraїni, to maje splatyty PDV, tobto otrymaty v rezuľtati abo na 20% menše, niž možna otrymaty na zakordonnyh biržah, abo namagatysja prodaty na 20% dorožče. Dorožče, zvyčajno, nihto ne kupyť. Tomu biľšisť majneriv prosto prodajuť kryptovaljuty zakordonom ta otrymujuť dolary čy jevro na nerezydentśki rahunky, de podatkiv nemaje.

Stanislav Pod'jačev: «Ne varto vytračaty groši platnykiv podatkiv na stvorennja kryptogryvni» 4

Čytajte takož: Ščo take blockchain i dlja čogo vin potriben

«— Nam može podobatyś taka shema, abo ni, ale vona isnuje zaraz. Majnery u svoїj dijaľnosti konkurujuť iz kompanijamy iz riznyh kraїn. Ce — absoljutno globaľnyj rynok. I jakščo my stymuljujemo eksporteriv nuľovymy stavkamy PDV, to čym majnery vid nyh vidriznjajuťsja? Ale majning ne vpysujeťsja u paradygmu isnujučogo podatkovogo zakonodavstva. Ce jak procesy kvantovoї mehaniky opysuvaty za dopomogoju zakoniv Njutona. Otrymajemo ne prosto protyriččja, a absoljutno nesumisni reči. Jakščo my ne možemo prokontroljuvaty stjagnennja PDV z ćogo i ne možemo postavyty bar’jery, i ne majemo їh stavyty, todi nam prosto treba čitko skazaty: «Majning ne obkladajeťsja podatkom na dodanu vartisť».

Dodavannja cijeї dijaľnosti u KVEDah, na perekonannja Pod’jačeva, je lyše napivmiroju, bo je osoblyvosti cijeї pidpryjemnyćkoї dijaľnosti, čerez jaki varto vidmovytysja vid modeli klasyčnogo opodatkuvannja togo, ščo robljať majnery. Piľgovi taryfy na elektroenergiju u ničnyj čas napryklad, mogly by staty biľšym stymulom dlja zalučennja zakordonnyh majneriv do Ukraїny ta splaty nymy vidrahuvań, aniž pevni stavky PDV čy inšyh podatkiv.

Pro važlyvisť blockchain-tehnologiї

Za slovamy Stanislava, ce — tehnologija dosjagnennja konsensusu vidnosno stanu rozpodilenoї bazy danyh na danyj momentu času v umovah povnoї vzajemnoї nedoviry storin. Takož blockchain nazyvajuť sam rejestr tranzakcij:

«— Tomu my ne možemo skazaty, ščo blockchain žyve deś okremo vid bitkoїnu čy inšyh kryptovaljut. Majnery ne vytračaly b elektroenergiju i svoї procesornu potužnisť na te, ščob pidtrymuvaty jogo robotu. Ale tehnologija rozvyvajeťsja. Cilkom jmovirno, ščo z časom z’javyťsja nova tehnologija, jaka dlja dosjagnennja konsensusu stane vykorystovuvaty ne vynagorodu majneram jak u Proof-Of-Work, abo vlasnykam kryptovaljuty jak u Proof-of-Stake, a inši protokoly. Odnak i ci rišennja jmovirno buduť bazuvatysja na tehnologiї blockchain».

Stosovno dokumentoobigu i baz danyh Pod’jačev nagološuje, ščo vykorystannja blockchain v roboti deržavnyh baz danyh moglo by povernuty doviru suspiľstva do ćogo instrumentu nakopyčennja ta peredavannja informaciї: «Sogodni rejestry ne duže vyklykajuť doviru v suspiľstva. U ZMI periodyčno zustričajuťsja tverdžennja, ščo do tradycijnyh elektronnyh rejestriv je možlyvisť vnesty zminy mynulym čyslom — i cym, napryklad, korystujuťsja dlja rejderśkyh zahopleń. Iz blockchain taka praktyka stane nemožlyvoju».

Analogično proponuje Stanislav Pod’jačev dijaty j u sferi dokumentoobigu. Praktyka, koly vidomosti treba nosyty miž kabinetamy, naviť jakščo jdeťsja pro vidomosti pro narodžennja čy vidpustky, je hybnoju:

— Jakby my maly ID na blokčejni zamisť pasportiv ta identyfikacijnyh kodiv na šmatkah paperu, my by zmogly korystuvatysja reaľnymy blagamy elektronnogo urjaduvannja.

Pro biloruśkyj «kryptodekret» ta možlyvisť skorystatysja takym dosvidom v Ukraїni

Čytajte takož: U Bilorusi legalizuvaly blockchain

Na dumku Stanislava, pryklad biloruśkyh zmin ščodo kryptotehnologij svidčyť: vlada zamysljujeťsja nad tym, ščo tehnologiї potribno ne tiľky zaboronjaty i obmežuvaty, a šče j davaty їm jakyjś poštovh dlja rozvytku. Prote nadjagaty «roževi okuljary» ne varto:

— Ja ne žyvu v Bilorusi, ale dumaju, ščo «Gladko bыlo na bumage, da zabыly pro ovragy». U dekreti (prezydenta Lukašenka pro operaciї z kryptovaljutamy ta rozvytok blockchain-tehnologij — prym. red.) napysano vse duže krasyvo. Prote dija usih cyh položeń obmežena lyše Parkom vysokyh tehnologij, a ne mežamy usijeї kraїny. Do togo ž, bezdumne kopijuvannja ćogo dokumentu ne duže pidhodyť Ukraїni. Prote same z biloruśkymy normamy nam dovedeťsja konkuruvaty nadali, hočemo my ćogo čy ni. Ce — zovnišnij faktor, na jakyj my vplyvaty ne možemo. A ot na vnutrišni — u vygljadi zakonoproektiv ta iniciatyv vseredyni Ukraїny — cilkom zdatni vplynuty.

Pro zasyllja «ekspertiv» ta jak ne natrapyty na «skam»-proekty

Stanislav Pod'jačev: «Ne varto vytračaty groši platnykiv podatkiv na stvorennja kryptogryvni» 6
Stanislav Pod'jačev

— Toj fakt, ščo ljudy z brakom reaľnogo dosvidu ta z totaľnym nerozuminnjam pro ščo vony govorjať zbyrajuť audytoriї, svidčyť lyše pro te, ščo popyt na znannja vysokyj. Na žaľ, ljudy zvertajuť uvagu ne na tehnologični aspekty roboty systemy, ne na te, jak vona zmože biznesu dopomogty čy vyrišyty jakiś globaľni pytannja, a na te, skiľky koštuje zaraz bitkoin i jak zarobyty na trejdyngu.

Pod’jačev radyť pam’jataty pro potrebu krytyčnogo myslennja ta ne piddavatysja ažiotažnomu popytu na podibni treningy čy marketyngovi zaklyky, buty pryskiplyvišymy u stavlenni do podij, iniciatyv ta tyh, hto stoїť za їhnim provedennjam.

Try porady tym, hto hoče investuvaty u proekt, jakyj vyhodyť na ICO

Sered pryčyn, čerez jaki ICO proektiv zaznajuť nevdači, Stanislav Pod’jačev nazyvaje 2 osnovnyh:

  • koly vlasnyky prosto hočuť zrobyty «ICO zarady ICO», tobto zarady zboru koštiv i nihto ne maje na meti dostavljaty produkt;
  • nedostatnja ocinka ryzykiv ta brak dosvidu u komandy čy zasnovnyka, hybni prypuščennja — vse ce robyť 90–95 % ICO nežyttjezdatnymy počynannjamy.

— Jakščo vas ce ne zupynjaje, todi možna «zigraty». Ale pam’jatajte, ščo ce biľše kazyno, aniž investuvannja. Zminyťsja vse todi, koly ljudy počnuť zvertaty uvagu na reaľnyj dosvid komand ta їhnij sklad, perš niž vkladaty svoї groši v tokeny. Ja by ne hotiv davaty žodnyh porad. Čytajte knyžky, počniť z «Čornogo lebedja» Nassima Taleba ta knyžok pro povedinkovu ekonomiku — ščoby krytyčno myslyty, pryjmajučy vlasni rišennja.

Nagadajemo, raniše my rozpovidaly, jak Oleksandra Govoruha pislja 15 rokiv B2B-prodaživ znajšla sebe v IT. Sogodni Oleksandra vidpovidaje za komunikaciї ta organizaciju podij v UNIT.Sity. Z neju my pogovoryly pro її profesijnyj šljah, transformaciju z «prodažnyka» v komunikacijnyka, zminu stavlennja do kar’jernogo zrostannja.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: