Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Vid Malevyča j nadali — ščo na časi znaty pro ukraїnśke mystectvo 1910-h

Від Малевича й надалі — що на часі знати про українське мистецтво 1910-х

U peršij statti my rozpovidaly pro peredvyžnykiv, ukraїnśkyj modern ta detektyvnu istoriju vbyvstva Oleksandra Muraška.  Sogodni perenesemosja v 1910-ti roky
У першій статті ми розповідали про передвижників, український модерн та детективну історію вбивства Олександра Мурашка.  Сьогодні перенесемося в 1910-ті роки
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Сьогодні ми поговоримо про мистецтво авангарду. А ще, — як і обіцяли, — пояснимо, чому Чорний квадрат Малевича — шедевр поза часом та жанрами. В історії українського мистецтва цей період посідає особливе місце, але придумали назву йому майже за півстоліття опісля. У 1973 році французький мистецтвознавець Андрій Наков дав визначення феномену цього періоду: український авангард*. Перша Світова війна, революції, нові технології сколихнули мистецтво. Здавалось, що світ розвалюється — отже, можна зібрати його по-новому. Тому цей період ще називають епохою -ізмів. Мистецтво вибухає абсолютно різними течіями та експериментами. Поступово переживаючи в собі внутрішню еволюцію, воно досягає точки виходу на якісно новий рівень. Період авангарду — це час маніфестів, які декларують нові стилі та напрямки. Художники припиняють працювати за умовною формулою я так бачу. Натомість постає я так хочу. Саме в цей період Марсель Дюшан створює свій знаменитий пісуар, з якого починається сучасне мистецтво. Художник використовує звичайні предмети, які нас оточують, і експонує їх як арт-витвір. Чому це важливо і чому ми говоримо про нього в контексті українського мистецтва? Дюшан разом зі своїми реді-мейдами* доводить до абсурду тезу попередніх століть про те, що мистецтво має копіювати реальність. Він руйнує межі мистецтва та дійсності. А Казимир Малевич у ті ж роки руйнує предметність у мистецтві. Казимир Малевич — один із найвідоміших художників у світі. Його Чорний квадрат — це робота, яка викликає дискусії до сьогодні. Але в контексті українського мистецтва він ставить перед нами 2 принципових питання. Малевич – умовно український митець, який народився в Києві, був етнічним поляком та сформувався в Російській Імперії. Сам Казимир Малевич уникав розмов про національну ідентичність, але про це точаться дискусії і дотепер. Відомо, що в Україні знаходяться лише 2 оригінальних полотна: в музеї села Пархомівка на Харківщині, де Казимир жив у дитинстві деякий час, та в колекції Мистецького Арсеналу. Більшість картин свого часу з України вивезли до колекцій Ермітажу та Третьяковської галереї. Через це на міжнародних виставках Малевича сприймають як митця сусідньої держави. Попри цю аполітичність, навіть ранні періоди його творчості — особливо селянський — політизувались у радянські часи. Селянським періодом Малевича умовно називають серії робіт з 1910 по 1913 роки, на яких художник зображав селян за роботою. Я наслідував усе життя селян. Село займалося мистец­твом (такого слова я не знав тоді). Точніше кажучи, вироблялися такі речі, які мені були до вподоби. У цих речах і чаїлася вся таїна моїх симпатій до селян, — писав Малевич в авто­біографії. В своїх ранніх роботах митець поєднує футуризм*, експресіонізм* та кубізм*. Цикл Малевича було створено саме у період проживання у Києві чи невдовзі після того. За версією, яку висуває мистецтвознавець Дмитро Горбачов, саме естетика українського народного мистецтва, де поєднують відкриті кольори і потужну життєву енергію, надихнули Малевича до створення цих робіт. Йдеться про твір, який досі поділяє людей на фанатів сучасного мистецтва, і людей, які декларують, що вони не розуміють сучасне мистецтво. Якщо про реді-мейди* Дюшана знають не всі, то іронізуюючи над сучасним мистецтвом, хтось неодмінно згадає цю картину.  Дійсно, 99,99% людей можуть намалювати так само — питання лише в тому, навіщо. Насправді Чорний квадрат є частиною дуже великої, філософської практики Малевича — еволюції, яка від фігуративного через абстрактне мистецтво різних періодів прийшла знову до фігуративного мистецтва на абсолютно іншому рівні. Ця картина стала символом цього пошуку трансцендентного у світі, що змінювався, пошуку якоїсь нової ікони. Чорний квадрат вперше експонувався на виставці 0,10 у 1915 році в так званому червоному куті виставки, де зазвичай у традиційних селянських хатах розташовувались ікони. Малевич намалював пізніше ще декілька версій Чорного квадрата. Усього їх існує чотири. Але лише той один, перший, написаний понад 100 років тому, не дає спокою мистецтвознавцям та дослідникам і до сьогодні. Рік тому з шедевром стався скандал. Фахівці виявили, що на першій версії був підпис, який відсилає Чорний квадрат до напівжартівливого твору  французького художника ХІХ сторіччя Альфонса Алле Бійка негрів в печері пізно вночі. Це дало привід недоброзичливцям звинуватити художника в тому, що це всього лише  карикатура. Олександру Екстер називають амазонкою авангарду. Разом з Олександром Богомазовим її називають серед творців українського кубофутуризму*. Але справжньою революціонеркою Екстер стала у сценографії. Вона формулює нову концепцію сценічних декорацій, конструює ескізи костюмів до балетів. Але її експерименти у сценографії продовжувались недовго: у 1920-х вона емігрує до Франції через тиск більшовицької влади. У Парижі київський приятель Екстер познайомив її з поетом-футуристом Гійомом Аполлінером, який відвів її до майстерні Пікассо. Там вона й знайшла нову філософію мистецтва. У Парижі Екстер продовжила бути революціонеркою і однією з перших наважилась спробувати абстракціонізм. Одне з її головних новаторств у театральному мистецтві — обігравання всієї сцени. Олександр Архипенко — український та американський скульптор, який є одним із основоположників кубізму в скульптурі. Три роки Архипенко провчився в Київському художньому училищі, а вже згодом він опинився в колі паризьких кубістів. Цікаво, що там він отримав прізвище Невгамовний. Одним із новаторств, які подарував Архипенко світові, стало використання кольору в скульптурі. Митець писав, що скульптури-картини — це синтез його ідей як художника та скульптура.  Архипенко також використовував можливості нульової, наскрізної форми — такою є порожнеча між піднятою рукою в скульптурі Жінка, що вкладає волосся, 1915 року. До речі, митець не раз наголошував, що на створення своїх відомих жіночих фігур його надихали скіфські і половецькі статуетки-баби. Але поки скульптор відкриває власні художні школи у Ніцці, Берліні та Нью-Йорку, а його роботи експонують в Центрі Помпіду, МоМА, галереях Соломона Гугенхайма, на батьківщині ім’я Олександра Архипенка продовжували замовчувати. Поки що художники-авангардисти почувають себе вільно, експериментують і живуть за рахунок меценатів. У наступне десятиліття після революції 1917 авангард почне товаришувати з новою державою, адже тоді митці вірили пропаганді більшовиків і сподівалися збудувати новий світ. В нашій наступній статті — про конструктивізм, буремне мистецьке життя у Харкові та театральний ренесанс в Україні. Авангард. (фр. avantgarde — той, що йде попереду, передовий загін) в естетиці XX ст. цим терміном визначається сукупність різноманітних новаторських, революційних, бунтарських, епатажних, маніфестарних рухів та напрямів в художній культурі першої половини минулого століття. До авангардистських стильових течій відносять футуризм, експресіонізм, конструктивізм, дадаїзм, сюрреалізм, імажинізм, абстракціонізм, кубізм. Ознакою авангардного руху є маніфест. Реді-мейд (ready-made). Техніка в різних видах мистецтва, при якій автор представляє як свій твір деякий обєкт або текст, створений не ним самим. Авторство художника чи письменника, котрий використовує ready-made, полягає у переміщенні предмета з нехудожнього простору в художнє, завдяки чому предмет відкривається з несподіваного боку, в ньому проступають не помітні поза художнього контексту властивості. Футуризм. Авангардистська течія 1910—1930-х років. Виникла в Італії у 1909 році. Футуризм пропагував культ індивідуалізму, відкидав загальноприйняті мовні та поетично-мистецькі норми. Футуристи закликали повністю знищити все старе, аби побудувати нове. Спрямування футуризму можна виразити трьома М: місто, машина, маса. Дві головні ознаки футуризму: мистецтво зовсім не цікавиться людиною та винятковий динамізм, поетизування руху, швидкості. Експресіонізм. Течія в європейському мистецтві, що отримало найбільший розвиток в перші десятиліття XX століття, переважно в Німеччині та Австрії. Експресіонізм прагне не стільки до відображення навколишнього світу, скільки до вираження художніми способами емоційного стану автора. Кубізм. Авангардна течія в образотворчому мистецтві початку XX століття, яка передувала абстрактному мистецтву. Кубізму притаманні підкреслено геометризовані форми, прагнення подрібнити обєкти на стереометричні складові. Його засновником був Пабло Пікассо, який захоплювався роботами Поля Сезанна і був натхненним його спробою створити обємну структуру на поверхні полотна. Супрематизм. (від лат. supremus — найвищий) напрям авангардного мистецтва, безпредметність, абстрактний геометризм, що виник на початку XX століття. Зачинателем вважається Казимир Малевич. Як напрямок, супрематизм знайшов застосування в урбаністиці, плакаті та графіці. Кубофуторизм. Термін виник з назв 2 напрямків живопису: французького кубізму та італійського футуризму, які, здавалось би, важко синтезувати. Адже кубізм, хоча й розкладав (на аналітичній стадії свого розвитку) предмети і фігури, в цілому прагнув до конструктивності, до архітектоніки. Футуризм же — це надзвичайна динаміка, що руйнує конструкцію. До кубофутуризму належали брати Володимир та Давид Бурлюки, Олександр Богомазов, Oлександра Екстер. Переглянути повний цикл лекцій Адаптовано за оригінальною лекцією Аліси Ложкіної ЗберегтиЗберегти

Sogodni my pogovorymo pro mystectvo avangardu. A šče, — jak i obicjaly, — pojasnymo, čomu «Čornyj kvadrat» Malevyča — šedevr poza časom ta žanramy.

Revoljucijne mystectvo 1910-1920-h

V istoriї ukraїnśkogo mystectva cej period posidaje osoblyve misce, ale prydumaly nazvu jomu majže za pivstolittja opislja. U 1973 roci francuźkyj mystectvoznaveć Andrij Nakov dav vyznačennja fenomenu ćogo periodu: ukraїnśkyj avangard*.

Vid Malevyča j nadali — ščo na časi znaty pro ukraїnśke mystectvo 1910-h 1

Perša Svitova vijna, revoljuciї, novi tehnologiї skolyhnuly mystectvo. Zdavaloś, ščo svit rozvaljujeťsja — otže, možna zibraty jogo po-novomu. Tomu cej period šče nazyvajuť epohoju «-izmiv». Mystectvo vybuhaje absoljutno riznymy tečijamy ta eksperymentamy. Postupovo perežyvajučy v sobi vnutrišnju evoljuciju, vono dosjagaje točky vyhodu na jakisno novyj riveń.

Period avangardu — ce čas manifestiv, jaki deklarujuť novi styli ta naprjamky. Hudožnyky prypynjajuť pracjuvaty za umovnoju formuloju «ja tak baču». Natomisť postaje «ja tak hoču».

Same v cej period Marseľ Djušan stvorjuje svij znamenytyj pisuar, z jakogo počynajeťsja «sučasne mystectvo». Hudožnyk vykorystovuje zvyčajni predmety, jaki nas otočujuť, i eksponuje їh jak art-vytvir. Čomu ce važlyvo i čomu my govorymo pro ńogo v konteksti ukraїnśkogo mystectva? Djušan razom zi svoїmy redi-mejdamy* dovodyť do absurdu tezu poperednih stoliť pro te, ščo «mystectvo maje kopijuvaty reaľnisť». Vin rujnuje meži mystectva ta dijsnosti. A Kazymyr Malevyč u ti ž roky rujnuje predmetnisť u mystectvi.

Malevyč ta «Čornyj kvadrat»

Kazymyr Malevyč — odyn iz najvidomišyh hudožnykiv u sviti. Jogo «Čornyj kvadrat» — ce robota, jaka vyklykaje dyskusiї do śogodni. Ale v konteksti ukraїnśkogo mystectva vin stavyť pered namy 2 pryncypovyh pytannja.

Odne z nyh biľš «zemnogo» harakteru: jakoї nacionaľnosti hudožnyk Kazymyr Malevyč?

Vid Malevyča j nadali — ščo na časi znaty pro ukraїnśke mystectvo 1910-h 2

Malevyč – umovno ukraїnśkyj myteć, jakyj narodyvsja v Kyjevi, buv etničnym poljakom ta sformuvavsja v Rosijśkij Imperiї. Sam Kazymyr Malevyč unykav rozmov pro nacionaľnu identyčnisť, ale pro ce točaťsja dyskusiї i doteper.

Vidomo, ščo v Ukraїni znahodjaťsja lyše 2 oryginaľnyh polotna: v muzeї sela Parhomivka na Harkivščyni, de Kazymyr žyv u dytynstvi dejakyj čas, ta v kolekciї Mystećkogo Arsenalu. Biľšisť kartyn svogo času z Ukraїny vyvezly do kolekcij Ermitažu ta Treťjakovśkoї galereї. Čerez ce na mižnarodnyh vystavkah Malevyča spryjmajuť jak mytcja susidńoї deržavy.

Za spogadamy najmolodšoї sestry Viktoriї, Kazymyr Malevyč «pysavsja v anketah ukraїncem, radyv te same robyty i nam z bratom, dobre znav ukraїnśku movu». Hoča, perebuvajučy v Poľšči j šukajučy porjatunku vid ćkuvannja komunistyčnoї vlady, nazvav sebe v oficijnomu formuljari poljakom.

Vid Malevyča j nadali — ščo na časi znaty pro ukraїnśke mystectvo 1910-h 3

Popry cju apolityčnisť, naviť ranni periody jogo tvorčosti — osoblyvo seljanśkyj — polityzuvalyś u radjanśki časy. Seljanśkym periodom Malevyča umovno nazyvajuť seriї robit z 1910 po 1913 roky, na jakyh hudožnyk zobražav seljan za robotoju. «Ja nasliduvav use žyttja seljan. Selo zajmalosja mystec­tvom (takogo slova ja ne znav todi). Točniše kažučy, vyrobljalysja taki reči, jaki meni buly do vpodoby. U cyh rečah i čaїlasja vsja taїna moїh sympatij do seljan», — pysav Malevyč v avto­biografiї. V svoїh rannih robotah myteć pojednuje futuryzm*, ekspresionizm* ta kubizm*.

Cykl Malevyča bulo stvoreno same u period prožyvannja u Kyjevi čy nevdovzi pislja togo. Za versijeju, jaku vysuvaje mystectvoznaveć Dmytro Gorbačov, same estetyka ukraїnśkogo narodnogo mystectva, de pojednujuť vidkryti koľory i potužnu žyttjevu energiju, nadyhnuly Malevyča do stvorennja cyh robit.

Drugym pytannjam ščodo Kazymyra Malevyča je pryroda, zmist i pryznačennja jogo «Čornogo kvadratu»

Vid Malevyča j nadali — ščo na časi znaty pro ukraїnśke mystectvo 1910-h 4

Jdeťsja pro tvir, jakyj dosi podiljaje ljudej na fanativ sučasnogo mystectva, i ljudej, jaki deklarujuť, ščo vony ne rozumijuť sučasne mystectvo. Jakščo pro redi-mejdy* Djušana znajuť ne vsi, to ironizujujučy nad sučasnym mystectvom, htoś neodminno zgadaje cju kartynu.  Dijsno, 99,99% ljudej možuť «namaljuvaty tak samo» — pytannja lyše v tomu, «naviščo».

Naspravdi «Čornyj kvadrat» je častynoju duže velykoї, filosofśkoї praktyky Malevyča — evoljuciї, jaka vid figuratyvnogo čerez abstraktne mystectvo riznyh periodiv pryjšla znovu do figuratyvnogo mystectva na absoljutno inšomu rivni. Cja kartyna stala symvolom ćogo pošuku transcendentnogo u sviti, ščo zminjuvavsja, pošuku jakoїś novoї ikony.

«Čornyj kvadrat» vperše eksponuvavsja na vystavci «0,10» u 1915 roci v tak zvanomu červonomu kuti vystavky, de zazvyčaj u tradycijnyh seljanśkyh hatah roztašovuvalyś ikony.

Malevyč deklaruje ščo čornyj kvadrat — ce ikona HH storiččja. Ikona, jaka govoryť pro bezodnju. Dlja kogoś vona govoryť pro beznadiju, dlja kogoś — pro kosmos i čorni diry.

Malevyč namaljuvav pizniše šče dekiľka versij «Čornogo kvadrata». Uśogo їh isnuje čotyry. Ale lyše toj odyn, peršyj, napysanyj ponad 100 rokiv tomu, ne daje spokoju mystectvoznavcjam ta doslidnykam i do śogodni.

Rik tomu z šedevrom stavsja skandal. Fahivci vyjavyly, ščo na peršij versiї buv pidpys, jakyj vidsylaje «Čornyj kvadrat» do napivžartivlyvogo tvoru  francuźkogo hudožnyka HIH storiččja Aľfonsa Alle «Bijka negriv v pečeri pizno vnoči». Ce dalo pryvid nedobrozyčlyvcjam zvynuvatyty hudožnyka v tomu, ščo ce vśogo lyše  karykatura.

Sam Malevyč skromno zajavljav, ščo na «Čornomu kvadrati» mystectvo zakinčujeťsja, jogo kartyna i je veršyna i kineć.

Amazonka avangardu Oleksandra Ekster

Vid Malevyča j nadali — ščo na časi znaty pro ukraїnśke mystectvo 1910-h 5

Oleksandru Ekster nazyvajuť «amazonkoju avangardu». Razom z Oleksandrom Bogomazovym її nazyvajuť sered tvorciv ukraїnśkogo kubofuturyzmu*. Ale spravžńoju revoljucionerkoju Ekster stala u scenografiї. Vona formuljuje novu koncepciju sceničnyh dekoracij, konstrujuje eskizy kostjumiv do baletiv. Ale її eksperymenty u scenografiї prodovžuvalyś nedovgo: u 1920-h vona emigruje do Franciї čerez tysk biľšovyćkoї vlady.

U Paryži kyїvśkyj pryjateľ Ekster poznajomyv її z poetom-futurystom Gijomom Apollinerom, jakyj vidviv її do majsterni Pikasso. Tam vona j znajšla novu filosofiju mystectva.

V її paryźkij gospodi, tak samo, jak u nij samij, vpadalo v oči svojeridne spolučennja jevropejśkoї kuľtury z ukraїnśkym pobutom. Na stinah sered maljunkiv Pikasso i Braka možna bulo pobačyty ukraїnśki vyšyvky, na pidlozi — ukraїnśkyj kylym, do stolu podavaly polyv’jani gorščečky, jaskravi majolikovi tarilky z varenykamy

zi spogadiv aktrysy Alisy Koonen

U Paryži Ekster prodovžyla buty revoljucionerkoju i odnijeju z peršyh navažylaś sprobuvaty abstrakcionizm. Odne z її golovnyh novatorstv u teatraľnomu mystectvi — obigravannja vsijeї sceny.

«Nevgamovnyj» Arhypenko

Oleksandr Arhypenko — ukraїnśkyj ta amerykanśkyj skuľptor, jakyj je odnym iz osnovopoložnykiv kubizmu v skuľpturi. Try roky Arhypenko provčyvsja v Kyїvśkomu hudožńomu učylyšči, a vže zgodom vin opynyvsja v koli paryźkyh kubistiv. Cikavo, ščo tam vin otrymav prizvyšče «Nevgamovnyj».

Odnym iz novatorstv, jaki podaruvav Arhypenko svitovi, stalo vykorystannja koľoru v skuľpturi. Myteć pysav, ščo «skuľptury-kartyny — ce syntez jogo idej jak hudožnyka ta skuľptura».  Arhypenko takož vykorystovuvav možlyvosti «nuľovoї», naskriznoї formy — takoju je porožneča miž pidnjatoju rukoju v skuľpturi «Žinka, ščo vkladaje volossja», 1915 roku. Do reči, myteć ne raz nagološuvav, ščo na stvorennja svoїh vidomyh žinočyh figur jogo nadyhaly skifśki i polovećki statuetky-«baby».

Oleksandr Arhypenko — odyn z najvidomišyh ukraїnciv u sviti. Jogo nacionaľnisť, na vidminu vid Kazymyra Malevyča, ni v kogo ne vyklykala sumnivu.

Vid Malevyča j nadali — ščo na časi znaty pro ukraїnśke mystectvo 1910-h 6

Ale poky skuľptor vidkryvaje vlasni hudožni školy u Nicci, Berlini ta Nju-Jorku, a jogo roboty eksponujuť v Centri Pompidu, MoMA, galerejah Solomona Gugenhajma, na baťkivščyni im’ja Oleksandra Arhypenka prodovžuvaly zamovčuvaty.

Poky ščo hudožnyky-avangardysty počuvajuť sebe viľno, eksperymentujuť i žyvuť za rahunok mecenativ. U nastupne desjatylittja pislja revoljuciї 1917 avangard počne tovaryšuvaty z novoju deržavoju, adže todi mytci viryly propagandi biľšovykiv i spodivalysja «zbuduvaty novyj svit». V našij nastupnij statti — pro konstruktyvizm, buremne mystećke žyttja u Harkovi ta teatraľnyj renesans v Ukraїni.

Slovnyk mystectvoznavcja

Vid Malevyča j nadali — ščo na časi znaty pro ukraїnśke mystectvo 1910-h 7

Avangard

(fr. avantgarde — toj, ščo jde poperedu, peredovyj zagin) v estetyci XX st. cym terminom vyznačajeťsja sukupnisť riznomanitnyh novatorśkyh, revoljucijnyh, buntarśkyh, epatažnyh, manifestarnyh ruhiv ta naprjamiv v hudožnij kuľturi peršoї polovyny mynulogo stolittja. Do avangardystśkyh styľovyh tečij vidnosjať futuryzm, ekspresionizm, konstruktyvizm, dadaїzm, sjurrealizm, imažynizm, abstrakcionizm, kubizm. Oznakoju avangardnogo ruhu je manifest.

Redi-mejd (ready-made)

Tehnika v riznyh vydah mystectva, pry jakij avtor predstavljaje jak svij tvir dejakyj ob’jekt abo tekst, stvorenyj ne nym samym. Avtorstvo hudožnyka čy pyśmennyka, kotryj vykorystovuje ready-made, poljagaje u peremiščenni predmeta z nehudožńogo prostoru v hudožnje, zavdjaky čomu predmet vidkryvajeťsja z nespodivanogo boku, v ńomu prostupajuť ne pomitni poza hudožńogo kontekstu vlastyvosti.

Futuryzm

Avangardystśka tečija 1910—1930-h rokiv. Vynykla v Italiї u 1909 roci. Futuryzm propaguvav kuľt indyvidualizmu, vidkydav zagaľnopryjnjati movni ta poetyčno-mystećki normy. Futurysty zaklykaly povnistju znyščyty vse stare, aby pobuduvaty nove. Sprjamuvannja futuryzmu možna vyrazyty tŕoma «M»: misto, mašyna, masa. Dvi golovni oznaky futuryzmu: mystectvo zovsim ne cikavyťsja ljudynoju ta vynjatkovyj dynamizm, poetyzuvannja ruhu, švydkosti.

Ekspresionizm

Tečija v jevropejśkomu mystectvi, ščo otrymalo najbiľšyj rozvytok v perši desjatylittja XX stolittja, perevažno v Nimeččyni ta Avstriї. Ekspresionizm pragne ne stiľky do vidobražennja navkolyšńogo svitu, skiľky do vyražennja hudožnimy sposobamy emocijnogo stanu avtora.

Kubizm

Avangardna tečija v obrazotvorčomu mystectvi počatku XX stolittja, jaka pereduvala abstraktnomu mystectvu. Kubizmu prytamanni pidkresleno geometryzovani formy, pragnennja podribnyty ob’jekty na stereometryčni skladovi. Jogo zasnovnykom buv Pablo Pikasso, jakyj zahopljuvavsja robotamy Polja Sezanna i buv nathnennym jogo sproboju stvoryty ob’jemnu strukturu na poverhni polotna.

Suprematyzm

(vid lat. supremus — najvyščyj) naprjam avangardnogo mystectva, bezpredmetnisť, abstraktnyj geometryzm, ščo vynyk na počatku XX stolittja. Začynatelem vvažajeťsja Kazymyr Malevyč. Jak naprjamok, suprematyzm znajšov zastosuvannja v urbanistyci, plakati ta grafici.

Kubofutoryzm

Termin vynyk z nazv 2 naprjamkiv žyvopysu: francuźkogo kubizmu ta italijśkogo futuryzmu, jaki, zdavaloś by, važko syntezuvaty. Adže kubizm, hoča j rozkladav (na «analityčnij» stadiї svogo rozvytku) predmety i figury, v cilomu pragnuv do konstruktyvnosti, do arhitektoniky. Futuryzm že — ce nadzvyčajna dynamika, ščo rujnuje konstrukciju. Do kubofuturyzmu naležaly braty Volodymyr ta Davyd Burljuky, Oleksandr Bogomazov, Oleksandra Ekster.

Peregljanuty povnyj cykl lekcij

Adaptovano za oryginaľnoju lekcijeju Alisy Ložkinoї

ZberegtyZberegty

Cej material vygotovleno ta rozmiščeno na komercijnij osnovi.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: