fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Ukraїnśki tradycijni miry vidstanej, vagy, ob’jemu — ščo my pro ce znajemo

Українські традиційні міри відстаней, ваги, об'єму — що ми про це знаємо
My zvykly vymirjuvaty vidstań miž ofisom ta domivkoju sotnjamy metriv, na spidometri avtivok bačymo kilometry na godynu, a na vagah u supermarketi vže zvyčno pomičajemo kilogramy. Ale tak bulo ne zavždy
Ми звикли вимірювати відстань між офісом та домівкою сотнями метрів, на спідометрі автівок бачимо кілометри на годину, а на вагах у супермаркеті вже звично помічаємо кілограми. Але так було не завжди
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Українські традиційні міри ваги, відстані та об’єму не лише відрізнялися від сучасної метричної системи, але й мали колоритні національні назви. А які саме — про це ми вам і розповімо. Одиниці вимірювання виникли у процесі господарської діяльності. Засобом вимірювання спочатку слугували частини людського тіла, як-от лікоть, палець, ступня. Раніше в Україні єдиної метричної системи не існувало, тому в кожному регіоні всі міри мали регіональні відмінності і приблизні значення величин. Лікоть. Це — відстань від кінця витягнутого середнього пальця руки або стиснутого кулака до ліктьового згину. Приблизна довжина в еквіваленті метричної системи складає від 38 до 46 см. Лікоть мав кілька значень: неповний лікоть, двохдолонний лікоть, великий лікоть. Великий лікоть (майже в два рази більший ліктя), дорівнює довжині руки від плеча, витіснив початковий звичайний лікоть. На теренах Лівобережної України до кінця XVII ст., а у Правобережній Україні до кінця XVIII ст. як міра довжини використовувався лікоть, уніфікований з європейською системою мір. Лікоть ділився на 2 стопи. Стопа. Міра довжини, основу якої становила довжина людської стопи.У світі з мір довжини, повязаних з людською ступнею, зберігся фут у англомовних країнах. Довжина стопи варіювалася і прирівнювалася до 4-х долонь. У Галичині у 1787-1856 роках як міра довжина застосовувалась стопа галицька чи львівська — еквівалент 297,7 мм. Сажень. Ця одиниця виміру дорівнювала ширині розкинутих рук людини і була еквівалентною 142 см. Також існували: маховий сажень (відстань між кінцями пальців розведених рук або між кінцями великих пальців), косовий сажень (відстань від пяти (каблука) правої (чи лівої) ноги до кінчиків пальців витягнутої вгору лівої (чи правої) руки). У XVII столітті основною мірою був триаршинний сажень, що дорівнював 2,16 метри й містив три аршини (72 см) по 16 вершків. Зазвичай його називали казенний сажень, оскільки його використання запровадила держава. П’ядь. Цю одиницю використовували для вимірювання невеликих відстаней. Одна п’ядь дорівнювала відстані між великим і вказівним пальцями (мала пядь) або між великим пальцем і мізинцем (велика пядь). Існували на той час декілька різновидів цієї одиниці довжини: мала пядь (19 см), велика пядь (22-23 см), пядь  з перекиданням: вона виникла шляхом додавання до малої пяді ще двох або трьох суглобів вказівного пальця (27—31 см). Верста. Чи не найпоширеніша міра відстані, 1 верста дорівнює 500 саженям чи 1066,781 м. Верста і поприще ототожнювалися і дорівнювали 7,5 стадіям, а стадій поділявся на 100 сажнів. Величина версти неодноразово змінювалась залежно від числа саженів, що входили в неї, і величини саженя. Також великі відстані наші предки вимірювали у поприщах (їх ще називали гони) і стадіях. Стадій. Старовинна одиниця вимірювання відстаней у багатьох народів. Вперше була введена у Вавилоні. Стадій був відстанню, що проходила людина спокійною ходою за час сходу сонця, тобто протягом приблизно 2 хвилин. Приблизна відстань для 1 стадія складала від 180 до 230 м. День у дорозі, верження і перестріл. Читатйте також: 12 речей, яких вчать подорожі. Ще більші відстані вимірювалися за допомогою такої міри, як день у дорозі. Пішки ця відстань становила 25 км, а на коні – 50-75 км. Досить рідко, але зустрічалися і такі поняття, як верження і перестріл. Верження – це відстань, яку пролітає камінь кинутий рукою людини на відстань 20 сажнів, або 42,5м. Перестріл – це теж відстань, але та, яку пролітає стріла пущена з лука. Вона дорівнює 60-70м, хоча стріла може летіти і за 100 м. Пуд. Одиниця ваги або маси, яка вживалася в Україні з княжих часів і аж до впровадження метричної системи мір. Пуд дорівнює 16,3805 кг. Використовували для визначення врожайності або при заготівлі сільськогосподарських продуктів: для вимірювання збіжжя, борошна, солі, меду тощо. Лукно, корчага, цебер. У Київській Русі використовували також такі міри місткості: уборок, кадь, голважня, корчага, провар, цебер, лукно, відро. У джерелах часто згадується лукно, метрологічна назва якого мала поширення і в інших словянських мовах і первісно мала значення бондарський  посуд. Назва корчаги походить від назви посудини з вузькою горловиною, яка нагадувала грецьку амфору. її місткість становила близько двох відер, і нею вимірювали як сипкі, так і рідкі речовини. У Галицько-Волинському князівстві у XIII ст. була відома міра місткості – цебер, назва якої первісно вживалася на означення відра, що ним брали воду з колодязя. Гривна. Найдавніша вагова одиниця Київської Русі на той час нічого спільного із монетами не мала. Її повязують з металевою, срібною чи золотою прикрасою, яку вішали на шию. Тому і назва її походить від слова грива. Гривна дорівнювала приблизно 409,5 г і поділялась на гривенку (полугривну), вагою 204,7 г. Гривна в якості одиниці для вимірювання ваги відповідала певній кількості срібла. Лише згодом вона почала використовуватись як рахункова грошова одиниця, що отримала назву гривні кун. У XII ст. її вага вже сильно відрізнялася від первісної гривни і становила 68,22 г. Плуг. Це — не знаряддя праці, як ви могли подумати, а кількість землі, яку можна було обробити за допомогою одного орного знаряддя праці і певної кількості худоби. Приблизний розмір плуга складав 8 десятин, або 8,8 га за сучасною системою вимірів площі. Пізніше для вимірювання значних відстаней використовували вимірювальні шнури, розмір яких визначали у сажнях. Копа. Читатйте також: Юрій Легун: Спочатку не гроші, а ідея має бути. Адже архіви зберігають нашу колективну пам’ять. Найуживанішим терміном, який застосовувався у лічбі і вимірюванні була копа. Вона дорівнювала числу 60 (наприклад, 60 яєць, дощок, снопів тощо). Копа грошей в Україні була ще й одиницею грошового підрахунку. У ХVІІ ст, наприклад, вона дорівнювала 75 польським чи 60 литовським грошам. А ще копою називали стіжок із 60 снопів хліба, складених усередину і прикритих одним снопом зверху. На копи визначались площі сіножатей, залежно від кількості кіп зібраного врожаю. З часом копу почали використовувати і як міру площі орних земель, коли її прирівняли до 0,1 десятини: вважали, що з десятини скошують в середньому 10 кіп сіна. Морг. Середньовічна загальноєвропейська одиниця вимірювання площі ґрунту. Ця міра площі використовувалася переважно у рільництві, для вимірювання земельних наділів. У давнину визначала площу, яку одна людина здатна зорати, скосити одним запрягом коня протягом робочого дня: від ранку до полудня. Залежно від місцевості, ґрунту, запряга становила 0,33-1,07 гектара. Використовувалась з XIII століття на землях України, що належали до Королівства Польщі, Литовського князівства та у Західній Україні до 1939 року. Розвиток науки і техніки вимагав вдосконалення та уніфікації метричної системи. Тому у 1960 році відбулася XI Генеральна конференція мір і ваги. На ній прийняли Міжнародну систему одиниць вимірювання фізичних величин (СІ). Відтоді довжину вимірюють у метрах, масу — в кілограмах, час — у секундах.
05.04.2018,13:57
0
Unsplash
Реклама 👇 Замовити

Ukraїnśki tradycijni miry vagy, vidstani ta ob’jemu ne lyše vidriznjalysja vid sučasnoї metryčnoї systemy, ale j maly kolorytni nacionaľni nazvy. A jaki same — pro ce my vam i rozpovimo.

Odynyci vymirjuvannja vynykly u procesi gospodarśkoї dijaľnosti. Zasobom vymirjuvannja spočatku sluguvaly častyny ljudśkogo tila, jak-ot likoť, paleć, stupnja. Raniše v Ukraїni jedynoї metryčnoї systemy ne isnuvalo, tomu v kožnomu regioni vsi miry maly regionaľni vidminnosti i pryblyzni značennja velyčyn.

Likoť

Ce — vidstań vid kincja vytjagnutogo seredńogo paľcja ruky abo stysnutogo kulaka do likťovogo zgynu. Pryblyzna dovžyna v ekvivalenti metryčnoї systemy skladaje vid 38 do 46 sm.

Likoť mav kiľka značeń:

  • nepovnyj likoť,
  • dvohdolonnyj likoť,
  • velykyj likoť. Velykyj likoť (majže v dva razy biľšyj liktja), dorivnjuje dovžyni ruky vid pleča, vytisnyv počatkovyj zvyčajnyj likoť.

Na terenah Livoberežnoї Ukraїny do kincja XVII st., a u Pravoberežnij Ukraїni do kincja XVIII st. jak mira dovžyny vykorystovuvavsja likoť, unifikovanyj z jevropejśkoju systemoju mir. Likoť dilyvsja na 2 stopy.

Stopa

Mira dovžyny, osnovu jakoї stanovyla dovžyna ljudśkoї stopy.U sviti z mir dovžyny, pov’jazanyh z ljudśkoju stupneju, zberigsja fut u anglomovnyh kraїnah.

Dovžyna stopy varijuvalasja i pryrivnjuvalasja do 4-h doloń. U Galyčyni u 1787-1856 rokah jak mira dovžyna zastosovuvalaś stopa galyćka čy ľvivśka — ekvivalent 297,7 mm.

Sažeń

Cja odynycja vymiru dorivnjuvala šyryni rozkynutyh ruk ljudyny i bula ekvivalentnoju 142 sm. Takož isnuvaly:

  • mahovyj sažeń (vidstań miž kincjamy paľciv rozvedenyh ruk abo miž kincjamy velykyh paľciv),
  • kosovyj sažeń (vidstań vid p’jaty (kabluka) pravoї (čy livoї) nogy do kinčykiv paľciv vytjagnutoї vgoru livoї (čy pravoї) ruky).

U XVII stolitti osnovnoju miroju buv tryaršynnyj sažeń, ščo dorivnjuvav 2,16 metry j mistyv try aršyny (72 sm) po 16 verškiv. Zazvyčaj jogo nazyvaly «kazennyj sažeń», oskiľky jogo vykorystannja zaprovadyla deržava.

P’jaď

Cju odynycju vykorystovuvaly dlja vymirjuvannja nevelykyh vidstanej. Odna p’jaď dorivnjuvala vidstani miž velykym i vkazivnym paľcjamy (mala p’jaď) abo miž velykym paľcem i mizyncem (velyka p’jaď).

Isnuvaly na toj čas dekiľka riznovydiv cijeї odynyci dovžyny:

  • mala p’jaď (19 sm),
  • velyka p’jaď (22-23 sm),
  • p’jaď  «z perekydannjam»: vona vynykla šljahom dodavannja do maloї p’jadi šče dvoh abo tŕoh suglobiv vkazivnogo paľcja (27—31 sm).

Ukraїnśki tradycijni miry vidstanej, vagy, ob'jemu — ščo my pro ce znajemo

Versta

Čy ne najpošyreniša mira vidstani, 1 versta dorivnjuje 500 saženjam čy 1066,781 m. Versta i popryšče ototožnjuvalysja i dorivnjuvaly 7,5 stadijam, a stadij podiljavsja na 100 sažniv.

Velyčyna versty neodnorazovo zminjuvalaś zaležno vid čysla saženiv, ščo vhodyly v neї, i velyčyny saženja. Takož velyki vidstani naši predky vymirjuvaly u popryščah (їh šče nazyvaly gony) i stadijah.

Stadij

Starovynna odynycja vymirjuvannja vidstanej u bagaťoh narodiv. Vperše bula vvedena u Vavyloni. Stadij buv vidstannju, ščo prohodyla ljudyna spokijnoju hodoju za čas shodu soncja, tobto protjagom pryblyzno 2 hvylyn.

Pryblyzna vidstań dlja 1 stadija skladala vid 180 do 230 m.

Deń u dorozi, veržennja i perestril

Čytajte takož: 12 rečej, jakyh včať podoroži

Šče biľši vidstani vymirjuvalysja za dopomogoju takoї miry, jak deń u dorozi. Pišky cja vidstań stanovyla 25 km, a na koni – 50-75 km.

Dosyť ridko, ale zustričalysja i taki ponjattja, jak veržennja i perestril. Veržennja – ce vidstań, jaku prolitaje kamiń kynutyj rukoju ljudyny na vidstań 20 sažniv, abo 42,5m. Perestril – ce tež vidstań, ale ta, jaku prolitaje strila puščena z luka. Vona dorivnjuje 60-70m, hoča strila može letity i za 100 m.

Pud

Odynycja vagy abo masy, jaka vžyvalasja v Ukraїni z knjažyh časiv i až do vprovadžennja metryčnoї systemy mir. Pud dorivnjuje 16,3805 kg. Vykorystovuvaly dlja vyznačennja vrožajnosti abo pry zagotivli siľśkogospodarśkyh produktiv: dlja vymirjuvannja zbižžja, borošna, soli, medu toščo.

Lukno, korčaga, ceber

U Kyїvśkij Rusi vykorystovuvaly takož taki miry mistkosti:

  • uborok,
  • kaď,
  • golvažnja,
  • korčaga,
  • provar,
  • ceber,
  • lukno,
  • vidro.

U džerelah často zgadujeťsja lukno, metrologična nazva jakogo mala pošyrennja i v inšyh slov’janśkyh movah i pervisno mala značennja «bondarśkyj  posud». Nazva korčagy pohodyť vid nazvy posudyny z vuźkoju gorlovynoju, jaka nagaduvala grećku amforu. її mistkisť stanovyla blyźko dvoh vider, i neju vymirjuvaly jak sypki, tak i ridki rečovyny.

U Galyćko-Volynśkomu knjazivstvi u XIII st. bula vidoma mira mistkosti – ceber, nazva jakoї pervisno vžyvalasja na označennja vidra, ščo nym braly vodu z kolodjazja.

Ukraїnśki tradycijni miry vidstanej, vagy, ob'jemu — ščo my pro ce znajemo

Gryvna

Najdavniša vagova odynycja Kyїvśkoї Rusi na toj čas ničogo spiľnogo iz monetamy ne mala. Її pov’jazujuť z metalevoju, sribnoju čy zolotoju prykrasoju, jaku višaly na šyju. Tomu i nazva її pohodyť vid slova «gryva».

Gryvna dorivnjuvala pryblyzno 409,5 g i podiljalaś na gryvenku (polugryvnu), vagoju 204,7 g. Gryvna v jakosti odynyci dlja vymirjuvannja vagy vidpovidala pevnij kiľkosti sribla. Lyše zgodom vona počala vykorystovuvatyś jak rahunkova grošova odynycja, ščo otrymala nazvu gryvni kun. U XII st. її vaga vže syľno vidriznjalasja vid pervisnoї gryvny i stanovyla 68,22 g.

Plug

Ce — ne znarjaddja praci, jak vy mogly podumaty, a kiľkisť zemli, jaku možna bulo obrobyty za dopomogoju odnogo ornogo znarjaddja praci i pevnoї kiľkosti hudoby. Pryblyznyj rozmir pluga skladav 8 desjatyn, abo 8,8 ga za sučasnoju systemoju vymiriv plošči. Pizniše dlja vymirjuvannja značnyh vidstanej vykorystovuvaly vymirjuvaľni šnury, rozmir jakyh vyznačaly u sažnjah.

Kopa

Čytajte takož: Jurij Legun: «Spočatku ne groši, a ideja maje buty. Adže arhivy zberigajuť našu kolektyvnu pam’jať»

Najužyvanišym terminom, jakyj zastosovuvavsja u ličbi i vymirjuvanni bula kopa. Vona dorivnjuvala čyslu 60 (napryklad, 60 jajeć, doščok, snopiv toščo).

Kopa grošej v Ukraїni bula šče j odynyceju grošovogo pidrahunku. U HVII st, napryklad, vona dorivnjuvala 75 poľśkym čy 60 lytovśkym grošam.

A šče kopoju nazyvaly stižok iz 60 snopiv hliba, skladenyh useredynu i prykrytyh odnym snopom zverhu. Na kopy vyznačalyś plošči sinožatej, zaležno vid kiľkosti kip zibranogo vrožaju.

Z časom kopu počaly vykorystovuvaty i jak miru plošči ornyh zemeľ, koly її pryrivnjaly do 0,1 desjatyny: vvažaly, ščo z desjatyny skošujuť v seredńomu 10 kip sina.

Morg

Seredńovična zagaľnojevropejśka odynycja vymirjuvannja plošči ğruntu. Cja mira plošči vykorystovuvalasja perevažno u riľnyctvi, dlja vymirjuvannja zemeľnyh nadiliv. U davnynu vyznačala plošču, jaku odna ljudyna zdatna zoraty, skosyty odnym zaprjagom konja protjagom robočogo dnja: vid ranku do poludnja.

Zaležno vid miscevosti, ğruntu, zaprjaga stanovyla 0,33-1,07 gektara. Vykorystovuvalaś z XIII stolittja na zemljah Ukraїny, ščo naležaly do Korolivstva Poľšči, Lytovśkogo knjazivstva ta u Zahidnij Ukraїni do 1939 roku.

Rozvytok nauky i tehniky vymagav vdoskonalennja ta unifikaciї metryčnoї systemy. Tomu u 1960 roci vidbulasja XI Generaľna konferencija mir i vagy. Na nij pryjnjaly Mižnarodnu systemu odynyć vymirjuvannja fizyčnyh velyčyn (SI). Vidtodi dovžynu vymirjujuť u metrah, masu — v kilogramah, čas — u sekundah.

Teğy: dobirky, istoriї

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: