fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

🖼️ Ukraїnśkyj žyvopys na meži XIX ta XX stoliť — ščo na časi znaty?

🖼️ Український живопис на межі XIX та XX століть — що на часі знати?

Razom z kuľturnym videolektorijem WiseCow rozpočynajemo novyj specproekt — seriju materialiv «100 rokiv ukraїnśkogo mystectva»
Разом з культурним відеолекторієм WiseCow розпочинаємо новий спецпроект — серію матеріалів «100 років українського мистецтва»
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  У першій статі розповідаємо про мистецькі процеси на зламі XIX та XX сторіччя, появу модерну не тільки в живописі, а й в архітектурі, та трагічні долі художників-новаторів періоду 1900-1910 років. Що на часі знати про мистецтво того періоду? Початок XX сторіччя був тісно пов’язаний з процесами минулої епохи, адже слід розуміти, що будь-які історичні та мистецькі періоди не починаються календарно.  Для українського мистецтва того часу характерним було домінування пізнього академізму* та модерну*. Всередині ідеї академізму лежить дотримання суворих форм, поєднання течій класицизму й романтизму. У своїй пізній формі, яка домінувала наприкінці XIX сторіччя, український академізм запозичив багато з передвижницького руху. Передвижники — це художнє товариство, члени якого зображали селянські мотиви та сцени побутового життя не в грубому реалізмі, а в академічному стилі. Власне передвижниками їх назвали через пересувні виставки, які вони влаштовували на території тодішньої царської імперії, намагаючись через близьку до народництва тему, популяризувати академічне мистецтво. Одним з українських художників тієї доби та представником передвижницького руху був Микола Пимоненко (1862-1912). Його живопис, як і робити інших передвижників, романтизували сільську тематику, ідеалізували тему народництва та відображали соціально-критичні переконання авторів. Теми просвітництва та робочої естетики простого люду складали значний ідеологічний бекграунд для художників, але на початку XX сторіччя все більше ставали анахронізмом. В той час вже почалась індустріалізація, модернізація, розвивались буржуазні відносини у суспільстві, зявлялися великі підприємства, залізні дороги та інші інфраструктурні об’єкти нового часу. В такому контексті, творчість Пимоненка — це досить романтизований погляд на тогочасну Україну, але від цього не менш важливий для подальшого мистецького розвитку. Микола Пимоненко був одним із засновників національної реалістичної школи: його творчість справила сильне враження на наступні покоління українських художників, які перейняли елементи колориту та настрою. Знаний він був і за межами України — роботи художника свого часу придбав Лувр та одна з Мюнхенських галерей. Одночасно з передвижниками існують цілком протилежні до соціально-критичної лінії настрої. Такою символічною протилежністю є мистецтво модерну, яке виникло у Європі між 1880-90-ми роками й мало чітко окреслені локальні особливості. Наприклад, в деяких країнах було більш характерним арт-нуво*, в деяких сецесія*. В Україні, так само як і в Австрії, більш тяжіли до сецесії: мистецькі діячі модерну навмисно використовували мінливі форми, лінії, принципи асиметрії та вільного планування, постійно шукали нові технічні та конструктивні засоби. У світовому мистецтві модерн представляли, наприклад, будинки Антоніо Гауді в Барселоні, живопис Густава Клімта, який став однією з вершин сецесії. В українському мистецтві модерн яскраво відобразився в архітектурі: Дім з химерами Владислава Городецького (1863-1930), проект Василя Кричевського (1873-1952) — будинок Полтавського земства. Одним з художників цього покоління є й Олександр Мурашко (1875-1919). Він сформувався між Києвом, Парижем, Мюнхеном і привів в Україну неймовірну енергетику імпресіонізму* та модерну. Картина Карусель принесла автору світове визнання: представлена на Мюнхенській міжнародній виставці, вона отримала золоту медаль. Після цього художник отримував безліч запрошень з європейських міст — Берліна, Відня, Парижа, Амстердама, Мюнхена, Венеції. Але, на жаль, у 1919 році Олександр Мурашко трагічно загинув за незрозумілих обставин — його знайшли недалеко від власного дому на Лук’янівці, застреленим у потилицю. Найбільш вірогідною є версія вбивства радянською міліцією, але у тодішній пресі, що іронічно, тоді написали був пограбований і забитий бандитами. Кінець сторіччя — це завжди й час тривоги. Мистецтво починає нервувати перед умовною, але все ж таки важливою, датою. Наприкінці XIX та на початку XX століття екзистенційні мистецькі тривоги вилилися в декаданс*. В Україні його уособлює Всеволод Максимович (1894-1914), роботи якого створені у певному діалозі із творами Врубеля, який, як відомо, багато часу провів в Києві під час роботи над ескізами до оформлення Володимирського собору. А от картина Поцілунок відсилає до однойменної роботи Клімта. Роботи Максимовича стали одними з найяскравіших у стилі сецесії, але шлях до визнання за часи життя обірвав сам автор. У 20 років Всеволод Максимович покінчив життя самогубством, чи то після тривалої депресії, чи то від нещасливого кохання, чи від алкогольних та наркотичних експериментів — а може й все разом. За своє коротке життя він встиг знятись у футуристичному фільмі Драма в кабаре футуристів та залишити багато робіт, частина з яких знаходиться в колекції НХМУ. У 2007 році в Нью-Йорку відбулася виставка Перехрестя. Модернізм в Україні, 1910-1930, яка й відкрила для широкого мистецького світу роботи Максимовича й автор нарешті отримав заслужену увагу публіки та критиків. У наступне десятиріччя Європа, а разом з нею й Україна, вибухають безліччю мистецьких течій та напрямків — цю добу можна назвати епохою розпаду імпресіонізму* на інші -ізми. У наступному матеріалі розкажемо про ці напрямки, український авангард та відповімо на головне питання: чому ж Чорний квадрат Малевича — це шедевр. Академізм. Використання вже знайденої раніше форми витворів мистецтва, схильність традиціям. Арт-нуво. Стилістичний напрям у європейському мистецтві кінця ХІХ – початку XX ст., що виник як реакція на мляве копіювання історичних стилів минулого (у Великобританії його називали стилем модерн, в Іспанії — модернізмом). Декаданс. Загальна назва кризових явищ у мистецтві та культурі кінця ХІХ — початку XX століть. Період декадансу позначений настроями безнадії, розчарування, занепадом життєвих сил, естетизмом. Декаданс, як художній напрям, заперечував позитивістські доктрини у мистецтві, ілюзорний академізм. Імпресіонізм. Мистецька течія у живописі, котра виникла в 1860-х роках. Представниками імпресіонізму в живописі є Клод Моне, Едуард Мане, Каміль Піссарро. Художній напрям імпресіонізму базується на фіксації вражень, спостережень та співпереживань. Сецесія. Термін для позначення перехідного етапу в мистецтві, найактивніше використовується в контексті передмодернізму. У значенні мистецького стилю термін сецесія ввела в ужиток група австрійських митців, очолюваних Густавом Клімтом. Декларуючи відмову від історизму, стиль не відмовлявся від попередньої історії, давньогрецьких міфів, біблійних сюжетів, алегорій, активно додав до них запозичення гнучких природних форм і образів мистецтва Далекого Сходу — Китаю, Японії. Переглянути повний цикл лекцій Оригінальна лекція: Аліса Ложкіна | Текстова адаптація: Оксана Семенік, Олександра Малевич

U peršij stati rozpovidajemo pro mystećki procesy na zlami XIX ta XX storiččja, pojavu modernu ne tiľky v žyvopysi, a j v arhitekturi, ta tragični doli hudožnykiv-novatoriv periodu 1900-1910 rokiv. Ščo na časi znaty pro mystectvo togo periodu?

Počatok stolittja — jak vygljadala ukraїnśka kuľtura

Počatok XX storiččja buv tisno pov’jazanyj z procesamy mynuloї epohy, adže slid rozumity, ščo buď-jaki istoryčni ta mystećki periody ne počynajuťsja kalendarno.  Dlja ukraїnśkogo mystectva togo času harakternym bulo dominuvannja pizńogo akademizmu* ta modernu*.

Vseredyni ideї akademizmu ležyť dotrymannja suvoryh form, pojednannja tečij klasycyzmu j romantyzmu. U svoїj «piznij» formi, jaka dominuvala naprykinci XIX storiččja, ukraїnśkyj akademizm zapozyčyv bagato z peredvyžnyćkogo ruhu. Peredvyžnyky — ce hudožnje tovarystvo, členy jakogo zobražaly «seljanśki» motyvy ta sceny pobutovogo žyttja ne v grubomu realizmi, a v akademičnomu styli.

Vlasne «peredvyžnykamy» їh nazvaly čerez peresuvni vystavky, jaki vony vlaštovuvaly na terytoriї todišńoї carśkoї imperiї, namagajučyś čerez blyźku do «narodnyctva» temu, populjaryzuvaty akademične mystectvo. Odnym z ukraїnśkyh hudožnykiv tijeї doby ta predstavnykom peredvyžnyćkogo ruhu buv Mykola Pymonenko (1862-1912).

Mykola Pymonenko "Brid"

Mykola Pymonenko «Brid»

Jogo žyvopys, jak i robyty inšyh peredvyžnykiv, romantyzuvaly siľśku tematyku, idealizuvaly temu narodnyctva ta vidobražaly sociaľno-krytyčni perekonannja avtoriv. Temy prosvitnyctva ta robočoї estetyky «prostogo ljudu» skladaly značnyj ideologičnyj bekgraund dlja hudožnykiv, ale na počatku XX storiččja vse biľše stavaly anahronizmom. V toj čas vže počalaś industrializacija, modernizacija, rozvyvalyś buržuazni vidnosyny u suspiľstvi, z’javljalysja velyki pidpryjemstva, zalizni dorogy ta inši infrastrukturni ob’jekty «novogo času».

V takomu konteksti, tvorčisť Pymonenka — ce dosyť romantyzovanyj pogljad na togočasnu Ukraїnu, ale vid ćogo ne menš važlyvyj dlja podaľšogo mystećkogo rozvytku. Mykola Pymonenko buv odnym iz zasnovnykiv nacionaľnoї realistyčnoї školy: jogo tvorčisť spravyla syľne vražennja na nastupni pokolinnja ukraїnśkyh hudožnykiv, jaki perejnjaly elementy kolorytu ta nastroju. Znanyj vin buv i za mežamy Ukraїny — roboty hudožnyka svogo času prydbav Luvr ta odna z Mjunhenśkyh galerej.

Ukraїnśkyj modern

Odnočasno z peredvyžnykamy isnujuť cilkom protyležni do sociaľno-krytyčnoї liniї nastroї. Takoju symvoličnoju protyležnistju je mystectvo modernu, jake vynyklo u Jevropi miž 1880-90-my rokamy j malo čitko okresleni lokaľni osoblyvosti. Napryklad, v dejakyh kraїnah bulo biľš harakternym art-nuvo*, v dejakyh secesija*. V Ukraїni, tak samo jak i v Avstriї, biľš tjažily do secesiї: mystećki dijači modernu navmysno vykorystovuvaly minlyvi formy, liniї, pryncypy asymetriї ta viľnogo planuvannja, postijno šukaly novi tehnični ta konstruktyvni zasoby.

Mystectvo modernu vidmovyloś vid krytyčnoї pozyciї, ale natomisť zvelo krasu do absoljutu. V ćomu mystećkomu naprjamku malo gostryh kutiv, prjamyh linij, natomisť duže bagato morfologiї, jaka nagaduje roslynnyj svit.

U svitovomu mystectvi modern predstavljaly, napryklad, budynky Antonio Gaudi v Barseloni, žyvopys Gustava Klimta, jakyj stav odnijeju z veršyn secesiї. V ukraїnśkomu mystectvi modern jaskravo vidobrazyvsja v arhitekturi: Dim z hymeramy Vladyslava Gorodećkogo (1863-1930), proekt Vasylja Kryčevśkogo (1873-1952) — budynok Poltavśkogo zemstva.

🖼️ Ukraїnśkyj žyvopys na meži XIX ta XX stoliť — ščo na časi znaty? 1
Dim z hymeramy Vladyslava Gorodećkogo

Odnym z hudožnykiv ćogo pokolinnja je j Oleksandr Muraško (1875-1919). Vin sformuvavsja miž Kyjevom, Paryžem, Mjunhenom i pryviv v Ukraїnu nejmovirnu energetyku impresionizmu* ta modernu. Kartyna «Karuseľ» prynesla avtoru svitove vyznannja: predstavlena na Mjunhenśkij mižnarodnij vystavci, vona otrymala zolotu medaľ. Pislja ćogo hudožnyk otrymuvav bezlič zaprošeń z jevropejśkyh mist — Berlina, Vidnja, Paryža, Amsterdama, Mjunhena, Veneciї. Ale, na žaľ, u 1919 roci Oleksandr Muraško tragično zagynuv za nezrozumilyh obstavyn — jogo znajšly nedaleko vid vlasnogo domu na Luk’janivci, zastrelenym u potylycju. Najbiľš virogidnoju je versija vbyvstva radjanśkoju milicijeju, ale u todišnij presi, ščo ironično, todi napysaly «buv pograbovanyj i zabytyj bandytamy».

🖼️ Ukraїnśkyj žyvopys na meži XIX ta XX stoliť — ščo na časi znaty? 2
Oleksandr Muraško «Žinka z kvitamy»

Ukraїnśkyj dekadans

Kineć storiččja — ce zavždy j čas tryvogy. Mystectvo počynaje «nervuvaty» pered umovnoju, ale vse ž taky važlyvoju, datoju. Naprykinci XIX ta na počatku XX stolittja ekzystencijni mystećki tryvogy vylylysja v dekadans*. V Ukraїni jogo uosobljuje Vsevolod Maksymovyč (1894-1914), roboty jakogo stvoreni u pevnomu dialozi iz tvoramy Vrubelja, jakyj, jak vidomo, bagato času proviv v Kyjevi pid čas roboty nad eskizamy do oformlennja Volodymyrśkogo soboru. A ot kartyna «Pocilunok» vidsylaje do odnojmennoї roboty Klimta.

Roboty Maksymovyča staly odnymy z najjaskravišyh u styli secesiї, ale šljah do vyznannja za časy žyttja obirvav sam avtor. U 20 rokiv Vsevolod Maksymovyč pokinčyv žyttja samogubstvom, čy to pislja tryvaloї depresiї, čy to vid neščaslyvogo kohannja, čy vid alkogoľnyh ta narkotyčnyh eksperymentiv — a može j vse razom. Za svoje korotke žyttja vin vstyg znjatyś u futurystyčnomu fiľmi «Drama v kabare futurystiv» ta zalyšyty bagato robit, častyna z jakyh znahodyťsja v kolekciї NHMU.

🖼️ Ukraїnśkyj žyvopys na meži XIX ta XX stoliť — ščo na časi znaty? 3
Vsevolod Maksymovyč «Pocilunok»

U 2007 roci v Nju-Jorku vidbulasja vystavka «Perehrestja. Modernizm v Ukraїni, 1910-1930», jaka j vidkryla dlja šyrokogo mystećkogo svitu roboty Maksymovyča j avtor narešti otrymav zasluženu uvagu publiky ta krytykiv.

U nastupne desjatyriččja Jevropa, a razom z neju j Ukraїna, vybuhajuť bezliččju mystećkyh tečij ta naprjamkiv — cju dobu možna nazvaty epohoju rozpadu impresionizmu* na inši «-izmy».

U nastupnomu materiali rozkažemo pro ci naprjamky, ukraїnśkyj avangard ta vidpovimo na golovne pytannja: čomu ž «Čornyj kvadrat» Malevyča — ce šedevr.

Slovnyk mystectvoznavcja

Akademizm

Vykorystannja vže znajdenoї raniše formy vytvoriv mystectva, shyľnisť tradycijam.

Art-nuvo

Stylistyčnyj naprjam u jevropejśkomu mystectvi kincja HIH – počatku XX st., ščo vynyk jak reakcija na mljave kopijuvannja istoryčnyh styliv mynulogo (u Velykobrytaniї jogo nazyvaly stylem modern, v Ispaniї — modernizmom).

Dekadans

Zagaľna nazva kryzovyh javyšč u mystectvi ta kuľturi kincja HIH — počatku XX stoliť. Period dekadansu poznačenyj nastrojamy beznadiї, rozčaruvannja, zanepadom žyttjevyh syl, estetyzmom. Dekadans, jak hudožnij naprjam, zaperečuvav pozytyvistśki doktryny u mystectvi, iljuzornyj akademizm.

🖼️ Ukraїnśkyj žyvopys na meži XIX ta XX stoliť — ščo na časi znaty? 4
Vsevolod Maksymovyč «Avtoportret»

Impresionizm

Mystećka tečija u žyvopysi, kotra vynykla v 1860-h rokah. Predstavnykamy impresionizmu v žyvopysi je Klod Mone, Eduard Mane, Kamiľ Pissarro. Hudožnij naprjam impresionizmu bazujeťsja na fiksaciї vražeń, sposterežeń ta spivperežyvań.

Secesija

Termin dlja poznačennja perehidnogo etapu v mystectvi, najaktyvniše vykorystovujeťsja v konteksti peredmodernizmu. U značenni mystećkogo stylju termin «secesija» vvela v užytok grupa avstrijśkyh mytciv, očoljuvanyh Gustavom Klimtom. Deklarujučy vidmovu vid istoryzmu, styľ ne vidmovljavsja vid poperedńoї istoriї, davńogrećkyh mifiv, biblijnyh sjužetiv, alegorij, aktyvno dodav do nyh zapozyčennja gnučkyh pryrodnyh form i obraziv mystectva Dalekogo Shodu — Kytaju, Japoniї.

Peregljanuty povnyj cykl lekcij

Oryginaľna lekcija: Alisa Ložkina | Tekstova adaptacija: Oksana Semenik, Oleksandra Malevyč

Cej material vygotovleno ta rozmiščeno na komercijnij osnovi.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: