fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Čy varto reguljuvaty kryptovaljuty v Ukraїni?

Чи варто регулювати криптовалюти в Україні?
Reguljuvannja kryptovaljut — zvučyť jak oksjumoron, adže vony majuť decentralizovanu pryrodu. Ukraїnśkyj Nacbank sprobuvav jakoś proreaguvaty na kryptovaljuty mynulogo roku — ale tak i ne vyznačyv, čy je vony zasobom obigu, platežu, cyfrovym aktyvom čy čymoś inšym. My vyrišyly zapytaty dumku predstavnykiv rynku ta dotyčnyh sfer dijaľnosti
Регулювання криптовалют — звучить як оксюморон, адже вони мають децентралізовану природу. Український Нацбанк спробував якось прореагувати на криптовалюти минулого року — але так і не визначив, чи є вони засобом обігу, платежу, цифровим активом чи чимось іншим. Ми вирішили запитати думку представників ринку та дотичних сфер діяльності
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  До усіх учасників цього матеріалу ми прийшли із простим запитанням: Чи варто регулювати обіг та використання криптовалют в Україні? І якщо так — то як держава може це зробити?. Думки виявилися різними — проте більшість опитаних кажуть, що інструменти регулювання ринку поки що недосконалі, а представники силових струактур та державних інституцій в Україні радше вбачають у криптовалютах загрозу, аніж можливість — а даремно. Слово нашим експертам. Олександр Рябцев, Startup.In.UA, засновник проекту CryptoGuru.in.ua. В Україні склалася доволі неоднозначна та складно прогнозована ситуація, зауважує Олександр. У 2017 році український уряд, з одного боку, намагався продемонструвати свою інноваційність і запустив один з перших блокчейн-аукціонів СЕТАМ за підтримки компанії BitFury. Водночас наприкінці 2017 року почастішали заяви з боку можновладців про необхідність жорсткого регулювання криптовалют і заборони того, що неможливо зробити регульованим. До того ж силовики зробили декілька рейдів, якими завдавали збитки майнерам — прикриваючись стандартними заявами про боротьбу з терористами та відмивання коштів, наголошує Рябцев. Читатйте також: Олександр Момот, REMME: Наше завдання — унеможливити кібератаки. При цьому Україна втрачає унікальний шанс стати центром розвитку криптовалют у Центральній та Східній Європі, створюючи зручні умови, як для майнінґу, так і для торгівлі, додає експерт: За методологією Bloomberg щодо технічних умов для видобутку криптовалют (зокрема, швидкість інтернету та вартість електроенергії) наша країна впевнено входить до п’ятірки лідерів. Проте головним фактором ризику для криптопідприємців залишається невизначеність на законодавчому рівні діяльності та прискіплива увага з боку силових структур. Олександр Рябцев підкреслює, що регулювання у ручному режимі нічого доброго не принесе і також зауважує: — Розвиток інноваційних технологій в Україні може вивести її з розряду бідних країн третього світу і дозволить посісти своє місце серед розвинених країн на Землі. Проте для досягнення цієї мети необхідне виконання декількох пов’язаних факторів. Серед них — визнання криптовалют нерегульованим активом; реальне зниження податкового навантаження на рівень не вище Сингапуру (0-20%); сприяння розвитку культури технологічного підприємництва.. . . Станіслав Подячев, керуючий партнер Blockchain Lab. За його словами, зараз у Верховній Раді зареєстровано 4 законопроекти відносно регулювання ринку віртуальних валют. Станіслав зауважує: три з них лобістські, написані під конкретні бізнес-адміністративні групи, які хочуть створити для себе зручні умови для контролю за ринком. Читатйте також: У Білорусі легалізували blockchain. Четвертий проект Подячев називає машинним перекладом білоруського декрету №8, який лібералізує ринок для резидентів Парку Високих Технологій у Білорусі. За словами керуючого партнера Blockchain Lab, усі тексти законопроектів не витримують жодної критики, тому вони були негативно сприйняті учасниками ринку. Він каже, що саме тому не цікаво створювати черговий законопроект під себе: — Тому ми розробляємо і плануємо запропонувати суспільству політику (policy) відносно технології блокчейн. Ті, хто розділяє принципи і думки, що викладені в документі — policy paper — зможуть підтримати публічно чи в інший спосіб, цей рух. Наразі текст документу ще в процесі розробки, але ми можемо озвучити деякі постулати, які ймовірно увійдуть до тексту.. . . Серед основних складових цього законопроекту Подячев називає декілька завдань. По-перше, потрібно дати визначення 5 основних термінів: блокчейн, токен, віртуальна валюта, майнінґ, смарт-контракт. Читатйте також: Що таке blockchain і для чого він потрібен. По-друге, слід створити реєстр віртуальних активів, в який кожен громадянин України зможе вносити дані про той чи інший криптоактив і його характеристики: централізована емісія чи ні, акий алгоритм використовується для обробки транзакцій, яким криптографічним алгоритмом захищено блокчейн тощо. Міністерство юстиції може протягом місяця скасувати внесений запис, якщо криптоактив має явні ознаки фінансової піраміди. Третя складова — законодавчо закріпити 5-річний мораторій на додаткове регулювання, обмеження чи створення контролюючих органів або надання додаткових повноважень існуючим. І четверта позиція по законопроекту щодо регулювання криптовалют — встановити нульову ставку ПДВ на майнінґ та всі операції із криптоактивами. Олександр Сітухо, Асоціація Захисту Активів. Регламентація покладає на державу відповідальність за забезпечення прав своїх громадян, що беруть участь в обороті криптовалют, відпрацювання і прийняття нормативної бази, навчання правоохоронців, суддів, створення нових регуляторів, вважає Олександр Сітухо. А на все це потрібні не тільки бюджетні кошти, а й знання і досвід, яких сьогодні у держслужбовців немає, додає він. Сітухо також зауважує: українська держава переживає трансформаційну кризу, і вкрай болісно сприймає будь-які спроби розширити його відповідальність в частині захисту своїх громадян. Є аргументи і проти легалізації. Будь-який бізнес припиняється там, де починається державне регулювання, каже експерт: — Державне регулювання значно послабить привабливість криптовалюти для заробітку — це в кращому випадку. У гіршому — може вибудувати систему, аналогічну контролю за обігом наркотиків.. . . Цей сценарій, за словами експерта, сподобається корумпованим правоохоронним органам, представники яких і сьогодні не проти влаштувати наліт на майнінґову ферму. Загалом, додає Сітухо, сьогодні в Україні є низка протиріч, які не дозволять в найближчій перспективі легалізувати ринок криптовалют. Тому, на його погляд, українського держава буде займати вичікувальну позицію до тих пір, поки не зявиться усталена практика або поки західні партнери не заявлять відповідні вимоги. Ярослав Шакула, засновник і CEO проекту NAU.io. Все, що стосується криптовалют і майнінгу, вже чудово відрегульовано існуючим законодавством, вважає Ярослав Шакула. На його думку, криптовалюти — це звичайний цифровий актив, використання якого цілком вкладається у процеси, описані Цивільним кодексом України. Оподаткування криптовалюти Ярослав називає нонсенсом, оскільки оподаткуванню підлягають доходи, які фактично зявляються в момент обміну криптовалютного активу на гроші. Можливі зловживання при цьому ідентичні тим, які зараз є незаконними і без використання криптовалют. Шакула також зауважує: — Для нинішнього стану економіки України, на мій погляд, будь-які заборони і додаткові регуляторні барєри — очевидне зло. Ще навесні 2017 року була чудова можливість одними з перших на європейському просторі реалізувати прозору екосистему для криптовалютних підприємців, трейдерів, ICO-проектів. Це — багатомільярдна індустрія, яка б з радістю сплачувала адекватні податки і збори за можливість вести легальну регульовану діяльність.. . . Роман Корнилюк, кандидат економічних наук, фінансовий аналітик YouControl. Регулювання ринку криптовалют він називає новим викликом для регуляторів багатьох країн світу, що вимагає насамперед координації інтелектуальних зусиль на базі міжнародного майданчику з широким представництвом, таких як Рада фінансової стабільності, Базельський комітет чи Міжнародний валютний фонд. Експерт зауважує: локальні дії окремих національних регуляторів у відриві від спільної глобальної політики в цій сфері приречені на невдачу з огляду на саму природу криптовалют, для яких кордони не мають жодного критичного значення. Разом з тим існує низка потенційних ризиків, про які нагадує Роман Корнилюк: високі операційні ризики ринку приватних цифрових валют, зокрема технологічних збоїв, шахрайства, відмивання брудних коштів і фінансування тероризму можуть становити загрозу економічній безпеці та системам оподаткування національних економік, особливо малих за потужністю; висока волатильність (стрибки) курсу криптовалют до фіатних грошових одиниць наражає учасників на ринковий ризик, який теоретично може поширитись на традиційні ринки фінансових і товарних активів, в той час як регулятори нині не мають жодної можливості підтримати ліквідність крипторинків, ставши кредитором останньої інстанції. Читатйте також: Краса на блокчейні — як децентралізують бюті-індустрію. Серед основних кроків щодо регулювання не лише в Україні, але й у світі, Корнилюк називає такі: Посилити фінансовий моніторинг: складність застосування на крипторинках принципів фінансового моніторингу, зокрема KYC (знай свого клієнта) and AML (боротьба з відмиванням коштів) має відображатись у більш посиленій увазі органів фінмоніторингу до банків і фінансових посередників, які стали активними торговцями криптовалютою. Зміцнити монетарну політику: оскільки приватні цифрові гроші гіпотетично можуть послабити ефективність монетарних регуляторів як кредиторів останньої інстанції, варто задуматись або над спільними міжнародними санкціями відносно криптовалют, або ж над формуванням резервів в окремих цифрових валютах, якщо вони все-таки набудуть значного впливу; Посилити фінансову стабільність: ринок цифрових приватних грошей перебуває поза межами банківського регулювання, таким чином його гравці не захищені від процесів поширення паніки, втрати ліквідності і банкрутств. Це вимагає нових підходів до нагляду і регулювання, направлених на підтримку ліквідності банків, депозити і готівка яких може стати джерелом поповнення ресурсів крипторинків, наражаючи вкладників на їхній дестабілізуючий вплив; Очолити процес використання блокчейну: центральним банкам варто слідкувати за досвідом Ріксбанку Швеції з емісії централізованих електронних грошей (e-krona), які можуть заради зручності користування використовувати елементи технології блокчейн, втім не є децентралізованими під час випуску і позбавлені ризиків приватних грошей. Олег Долинний, провідний юрист Константа ЮрГруп. Юрист зауважує, що Україна займає одне із провідних місць серед країн, де майнінг набув найбільших масштабів. Перша реакція  у більшості колег, з якими обговорював криптовалюту, була асоціація із пірамідою МММ Сергія Мавроді, каже Олег Долинний. Він зауважує, що реакція влади на обіг криптовалюти в Україні також неоднозначна. Нацбанк вирішив не поспішати із правовим статусом біткоїна, мотивуючи це тим, що у світі теж єдиного підходу поки немає: — У травні 2017 року я брав участь у всеукраїнському круглому столі, де юристи, економісти та представники IT обговорювали правовий статус біткоїна. Дійшли до того, що правове поле начебто є, щоб визнати криптовалюту фінансовим активом, але прямої вказівки держави, який закон для цього застосовувати — немає. Як немає роз’яснень від фіскальних органів. Тому наступний крок — за державою.. . . Оксана Продан, народна депутатка, голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу Фортеця. Вона впевнена, що криптовалюти в майбутньому будуть розвиватись та широко використовуватись. Прикладом цьому є й нещодавній продаж в Києві за одну з криптовалют квартири. Пані депутатка додає: Питанням усього світу є необхідність і форма регулювання криптовалют з метою мінімізації їхнього використання в кримінальному світі, для легалізації операцій з криптовалютами. Читатйте також: Українські юристи пропонують законну схему прийому криптовалют. Як зауважує Оксана Продан, очільниця МВФ Крістін Лагард бачить у криптовалютах потенціал, однак закликає відповісти на ризики, пов’язані з можливістю їх використання для відмивання грошей, фінансування тероризму і т.д. Японія пропонує країнам G20 посилити заходи для попередження відмивання грошей за допомогою криптовалют. Google із червня 2018 року забороняє розміщення реклами криптовалют. Як бачимо, єдиної відповіді щодо регулювання немає. У цій ситуації Україна не зможе ігнорувати чи й забороняти криптовалюти, бо це просто нереально, каже Продан і додає: потрібно вирішити питання про оподаткування операцій з криптовалютами, прийняти рішення про їхній майнінґ, обмін на інші валюти, роботу бірж. Також вона наголошує: — Важливо не забувати й про те, що криптовалюти є тільки частиною блокчейнів, які ми повинні запроваджувати в облік державних баз даних з метою захисту права власності та їхньої прозорості.. . .
Реклама 👇 Замовити

Do usih učasnykiv ćogo materialu my pryjšly iz prostym zapytannjam: «Čy varto reguljuvaty obig ta vykorystannja kryptovaljut v Ukraїni? I jakščo tak — to jak deržava može ce zrobyty?». Dumky vyjavylysja riznymy — prote biľšisť opytanyh kažuť, ščo instrumenty reguljuvannja rynku poky ščo nedoskonali, a predstavnyky sylovyh struaktur ta deržavnyh instytucij v Ukraїni radše vbačajuť u kryptovaljutah zagrozu, aniž možlyvisť — a daremno. Slovo našym ekspertam.

Oleksandr Rjabcev, Startup.In.UA, zasnovnyk proektu CryptoGuru.in.ua

V Ukraїni sklalasja dovoli neodnoznačna ta skladno prognozovana sytuacija, zauvažuje Oleksandr. U 2017 roci ukraїnśkyj urjad, z odnogo boku, namagavsja prodemonstruvaty svoju innovacijnisť i zapustyv odyn z peršyh blokčejn-aukcioniv SETAMČy varto reguljuvaty kryptovaljuty v Ukraїni? 1Komanda OpenMarket: «Zaraz my jdemo do elektronnoї decentralizaciї» za pidtrymky kompaniї BitFuryČy varto reguljuvaty kryptovaljuty v Ukraїni? 2BitFury dosjagnula $93 mln vyručky. Vodnočas naprykinci 2017 roku počastišaly zajavy z boku možnovladciv pro neobhidnisť žorstkogo reguljuvannja kryptovaljut i zaborony togo, ščo nemožlyvo zrobyty reguľovanym. Do togo ž sylovyky zrobyly dekiľka rejdiv, jakymy zavdavaly zbytky majneram — prykryvajučyś standartnymy zajavamy pro «boroťbu z terorystamy» ta «vidmyvannja koštiv», nagološuje Rjabcev.

Čytajte takož: Oleksandr Momot, REMME: «Naše zavdannja — unemožlyvyty kiberataky»

Pry ćomu Ukraїna vtračaje unikaľnyj šans staty centrom rozvytku kryptovaljut u Centraľnij ta Shidnij Jevropi, stvorjujučy zručni umovy, jak dlja majninğu, tak i dlja torgivli, dodaje ekspert: «Za metodologijeju Bloomberg ščodo tehničnyh umov dlja vydobutku kryptovaljut (zokrema, švydkisť internetu ta vartisť elektroenergiї) naša kraїna vpevneno vhodyť do p’jatirky lideriv. Prote golovnym faktorom ryzyku dlja kryptopidpryjemciv zalyšajeťsja nevyznačenisť na zakonodavčomu rivni dijaľnosti ta pryskiplyva uvaga z boku sylovyh struktur». Oleksandr Rjabcev pidkresljuje, ščo reguljuvannja u «ručnomu režymi» ničogo dobrogo ne prynese i takož zauvažuje:

Для купівлі/продажу криптовалют рекомендуємо:

Binance

Найбільша світова крипто-біржа з величезним вибором криптовалют

Kuna

Найзручніша українська крипто-біржа

— Rozvytok innovacijnyh tehnologij v Ukraїni može vyvesty її z rozrjadu bidnyh kraїn treťogo svitu i dozvolyť posisty svoje misce sered rozvynenyh kraїn na Zemli. Prote dlja dosjagnennja cijeї mety neobhidne vykonannja dekiľkoh pov’jazanyh faktoriv. Sered nyh — vyznannja kryptovaljut nereguľovanym aktyvom; reaľne znyžennja podatkovogo navantažennja na riveń ne vyšče Syngapuru (0-20%); spryjannja rozvytku kuľtury tehnologičnogo pidpryjemnyctva.

Stanislav Pod'jačev, kerujučyj partner Blockchain Lab

Za jogo slovamy, zaraz u Verhovnij Radi zarejestrovano 4 zakonoproekty vidnosno reguljuvannja rynku virtuaľnyh valjut. Stanislav zauvažuje: try z nyh lobistśki, napysani pid konkretni biznes-administratyvni grupy, jaki hočuť stvoryty dlja sebe zručni umovy dlja kontrolju za rynkom.

Čytajte takož: U Bilorusi legalizuvaly blockchain

Četvertyj proekt Pod’jačev nazyvaje mašynnym perekladom biloruśkogo dekretu №8, jakyj liberalizuje rynok dlja rezydentiv Parku Vysokyh Tehnologij u Bilorusi.

Za slovamy kerujučogo partnera Blockchain Lab, usi teksty zakonoproektiv ne vytrymujuť žodnoї krytyky, tomu vony buly negatyvno spryjnjati učasnykamy rynku. Vin kaže, ščo same tomu ne cikavo stvorjuvaty čergovyj zakonoproekt «pid sebe»:

— Tomu my rozrobljajemo i planujemo zaproponuvaty suspiľstvu polityku (policy) vidnosno tehnologiї blokčejn. Ti, hto rozdiljaje pryncypy i dumky, ščo vykladeni v dokumenti — policy paper — zmožuť pidtrymaty publično čy v inšyj sposib, cej ruh. Narazi tekst dokumentu šče v procesi rozrobky, ale my možemo ozvučyty dejaki postulaty, jaki jmovirno uvijduť do tekstu.

Sered osnovnyh skladovyh ćogo zakonoproektu Pod’jačev nazyvaje dekiľka zavdań. Po-perše, potribno daty vyznačennja 5 osnovnyh terminiv: blokčejn, token, virtuaľna valjuta, majninğČy varto reguljuvaty kryptovaljuty v Ukraїni? 3Jak evoljucionuvalo obladnannja dlja majningu kryptovaljut, smart-kontraktČy varto reguljuvaty kryptovaljuty v Ukraїni? 4Sergij Bondarenko, Deloitte Ukraine — pro smart-kontrakty i blockchain v Ukraїni.

Čytajte takož: Ščo take blockchain i dlja čogo vin potriben

Po-druge, slid stvoryty rejestr virtuaľnyh aktyviv, v jakyj kožen gromadjanyn Ukraїny zmože vnosyty dani pro toj čy inšyj kryptoaktyv i jogo harakterystyky: centralizovana emisija čy ni, akyj algorytm vykorystovujeťsja dlja obrobky tranzakcij, jakym kryptografičnym algorytmom zahyščeno blokčejn toščo. Ministerstvo justyciї može protjagom misjacja skasuvaty vnesenyj zapys, jakščo kryptoaktyv maje javni oznaky finansovoї piramidy.

Tretja skladova — zakonodavčo zakripyty 5-ričnyj moratorij na dodatkove reguljuvannja, obmežennja čy stvorennja kontroljujučyh organiv abo nadannja dodatkovyh povnovažeń isnujučym.

I četverta pozycija po zakonoproektu ščodo reguljuvannja kryptovaljut — vstanovyty nuľovu stavku PDV na majninğ ta vsi operaciї iz kryptoaktyvamy.

Oleksandr Situho, Asociacija Zahystu Aktyviv

Reglamentacija pokladaje na deržavu vidpovidaľnisť za zabezpečennja prav svoїh gromadjan, ščo beruť učasť v oboroti kryptovaljut, vidpracjuvannja i pryjnjattja normatyvnoї bazy, navčannja pravoohoronciv, suddiv, stvorennja novyh reguljatoriv, vvažaje Oleksandr Situho. A na vse ce potribni ne tiľky bjudžetni košty, a j znannja i dosvid, jakyh śogodni u deržslužbovciv nemaje, dodaje vin.

Situho takož zauvažuje: ukraїnśka deržava perežyvaje transformacijnu kryzu, i vkraj bolisno spryjmaje buď-jaki sproby rozšyryty jogo vidpovidaľnisť v častyni zahystu svoїh gromadjan. Je argumenty i proty legalizaciї. Buď-jakyj biznes prypynjajeťsja tam, de počynajeťsja deržavne reguljuvannja, kaže ekspert:

— Deržavne reguljuvannja značno poslabyť pryvablyvisť kryptovaljuty dlja zarobitku — ce v kraščomu vypadku. U giršomu — može vybuduvaty systemu, analogičnu kontrolju za obigom narkotykiv.

Cej scenarij, za slovamy eksperta, spodobajeťsja korumpovanym pravoohoronnym organam, predstavnyky jakyh i śogodni «ne proty» vlaštuvaty nalit na majninğovu fermu. Zagalom, dodaje Situho, śogodni v Ukraїni je nyzka protyrič, jaki ne dozvoljať v najblyžčij perspektyvi legalizuvaty rynok kryptovaljut. Tomu, na jogo pogljad, ukraїnśkogo deržava bude zajmaty vyčikuvaľnu pozyciju do tyh pir, poky ne z’javyťsja ustalena praktyka abo poky zahidni partnery ne zajavljať vidpovidni vymogy.

Jaroslav Šakula, zasnovnyk i CEO proektu NAU.io

Vse, ščo stosujeťsja kryptovaljut i majningu, vže čudovo vidreguľovano isnujučym zakonodavstvom, vvažaje Jaroslav Šakula. Na jogo dumku, kryptovaljuty — ce zvyčajnyj cyfrovyj aktyv, vykorystannja jakogo cilkom vkladajeťsja u procesy, opysani Cyviľnym kodeksom Ukraїny. Opodatkuvannja kryptovaljuty Jaroslav nazyvaje nonsensom, oskiľky opodatkuvannju pidljagajuť dohody, jaki faktyčno z’javljajuťsja v moment obminu kryptovaljutnogo aktyvu na groši. Možlyvi zlovžyvannja pry ćomu identyčni tym, jaki zaraz je nezakonnymy i bez vykorystannja kryptovaljut. Šakula takož zauvažuje:

— Dlja nynišńogo stanu ekonomiky Ukraїny, na mij pogljad, buď-jaki zaborony i dodatkovi reguljatorni bar'jery — očevydne zlo. Šče navesni 2017 roku bula čudova možlyvisť odnymy z peršyh na jevropejśkomu prostori realizuvaty prozoru ekosystemu dlja kryptovaljutnyh pidpryjemciv, trejderiv, ICO-proektiv. Ce — bagatomiľjardna industrija, jaka b z radistju splačuvala adekvatni podatky i zbory za možlyvisť vesty legaľnu reguľovanu dijaľnisť.

Blic: Čy varto reguljuvaty kryptovaljuty v Ukraїni?

Roman Kornyljuk, kandydat ekonomičnyh nauk, finansovyj analityk YouControl

Reguljuvannja rynku kryptovaljut vin nazyvaje novym vyklykom dlja reguljatoriv bagaťoh kraїn svitu, ščo vymagaje nasampered koordynaciї intelektuaľnyh zusyľ na bazi mižnarodnogo majdančyku z šyrokym predstavnyctvom, takyh jak Rada finansovoї stabiľnosti, Bazeľśkyj komitet čy Mižnarodnyj valjutnyj fond. Ekspert zauvažuje: lokaľni diї okremyh nacionaľnyh reguljatoriv u vidryvi vid spiľnoї globaľnoї polityky v cij sferi pryrečeni na nevdaču z ogljadu na samu pryrodu kryptovaljut, dlja jakyh kordony ne majuť žodnogo krytyčnogo značennja.

Razom z tym isnuje nyzka potencijnyh ryzykiv, pro jaki nagaduje Roman Kornyljuk:

  • vysoki operacijni ryzyky rynku pryvatnyh cyfrovyh valjut, zokrema tehnologičnyh zboїv, šahrajstva, vidmyvannja brudnyh koštiv i finansuvannja teroryzmu možuť stanovyty zagrozu ekonomičnij bezpeci ta systemam opodatkuvannja nacionaľnyh ekonomik, osoblyvo malyh za potužnistju;
  • vysoka volatyľnisť (strybky) kursu kryptovaljut do fiatnyh grošovyh odynyć naražaje učasnykiv na rynkovyj ryzyk, jakyj teoretyčno može pošyrytyś na tradycijni rynky finansovyh i tovarnyh aktyviv, v toj čas jak reguljatory nyni ne majuť žodnoї možlyvosti pidtrymaty likvidnisť kryptorynkiv, stavšy kredytorom ostanńoї instanciї.
Čytajte takož: Krasa na blokčejni — jak decentralizujuť b’juti-industriju

Sered osnovnyh krokiv ščodo reguljuvannja ne lyše v Ukraїni, ale j u sviti, Kornyljuk nazyvaje taki:

  • Posylyty finansovyj monitoryng: skladnisť zastosuvannja na kryptorynkah pryncypiv finansovogo monitoryngu, zokrema KYC («znaj svogo klijenta») and AML («boroťba z vidmyvannjam koštiv») maje vidobražatyś u biľš posylenij uvazi organiv finmonitoryngu do bankiv i finansovyh poserednykiv, jaki staly aktyvnymy torgovcjamy kryptovaljutoju.
  • Zmicnyty monetarnu polityku: oskiľky pryvatni cyfrovi groši gipotetyčno možuť poslabyty efektyvnisť monetarnyh reguljatoriv jak kredytoriv ostanńoї instanciї, varto zadumatyś abo nad spiľnymy mižnarodnymy sankcijamy vidnosno kryptovaljut, abo ž nad formuvannjam rezerviv v okremyh cyfrovyh valjutah, jakščo vony vse-taky nabuduť značnogo vplyvu;
  • Posylyty finansovu stabiľnisť: rynok cyfrovyh pryvatnyh grošej perebuvaje poza mežamy bankivśkogo reguljuvannja, takym čynom jogo gravci ne zahyščeni vid procesiv pošyrennja paniky, vtraty likvidnosti i bankrutstv. Ce vymagaje novyh pidhodiv do nagljadu i reguljuvannja, napravlenyh na pidtrymku likvidnosti bankiv, depozyty i gotivka jakyh može staty džerelom popovnennja resursiv kryptorynkiv, naražajučy vkladnykiv na їhnij destabilizujučyj vplyv;
  • Očolyty proces vykorystannja blokčejnu: centraľnym bankam varto slidkuvaty za dosvidom «Riksbanku» Šveciї z emisiї centralizovanyh elektronnyh grošej (e-krona), jaki možuť zarady zručnosti korystuvannja vykorystovuvaty elementy tehnologiї blokčejn, vtim ne je decentralizovanymy pid čas vypusku i pozbavleni ryzykiv pryvatnyh grošej.

Oleg Dolynnyj, providnyj juryst «Konstanta JurGrup»

Juryst zauvažuje, ščo Ukraїna zajmaje odne iz providnyh misć sered kraїn, de majning nabuv najbiľšyh masštabiv.

Perša reakcija  u biľšosti koleg, z jakymy obgovorjuvav kryptovaljutu, bula asociacija iz piramidoju MMM Sergija Mavrodi, kaže Oleg Dolynnyj. Vin zauvažuje, ščo reakcija vlady na obig kryptovaljuty v Ukraїni takož neodnoznačna. Nacbank vyrišyv ne pospišaty iz pravovym statusom bitkoїna, motyvujučy ce tym, ščo u sviti tež jedynogo pidhodu poky nemaje:

— U travni 2017 roku ja brav učasť u vseukraїnśkomu kruglomu stoli, de jurysty, ekonomisty ta predstavnyky IT obgovorjuvaly pravovyj status bitkoїna. Dijšly do togo, ščo pravove pole načebto je, ščob vyznaty kryptovaljutu finansovym aktyvom, ale prjamoї vkazivky deržavy, jakyj zakon dlja ćogo zastosovuvaty — nemaje. Jak nemaje roz’jasneń vid fiskaľnyh organiv. Tomu nastupnyj krok — za deržavoju.

Oksana Prodan, narodna deputatka, golova Vseukraїnśkogo ob’jednannja malogo ta seredńogo biznesu «Fortecja»

Vona vpevnena, ščo kryptovaljuty v majbutńomu buduť rozvyvatyś ta šyroko vykorystovuvatyś. Prykladom ćomu je j neščodavnij prodaž v Kyjevi za odnu z kryptovaljut kvartyry. Pani deputatka dodaje: «Pytannjam uśogo svitu je neobhidnisť i forma reguljuvannja kryptovaljut z metoju minimizaciї їhńogo vykorystannja v kryminaľnomu sviti, dlja legalizaciї operacij z kryptovaljutamy».

Čytajte takož: Ukraїnśki jurysty proponujuť zakonnu shemu pryjomu kryptovaljut

Jak zauvažuje Oksana Prodan, očiľnycja MVF Kristin Lagard bačyť u kryptovaljutah potencial, odnak zaklykaje vidpovisty na ryzyky, pov’jazani z možlyvistju їh vykorystannja dlja vidmyvannja grošej, finansuvannja teroryzmu i t.d. Japonija proponuje kraїnam G20 posylyty zahody dlja poperedžennja vidmyvannja grošej za dopomogoju kryptovaljut. Google iz červnja 2018 roku zaboronjaje rozmiščennja reklamy kryptovaljut. Jak bačymo, jedynoї vidpovidi ščodo reguljuvannja nemaje.

U cij sytuaciї Ukraїna ne zmože ignoruvaty čy j zaboronjaty kryptovaljuty, bo ce prosto nereaľno, kaže Prodan i dodaje: potribno vyrišyty pytannja pro opodatkuvannja operacij z kryptovaljutamy, pryjnjaty rišennja pro їhnij majninğ, obmin na inši valjuty, robotu birž. Takož vona nagološuje:

— Važlyvo ne zabuvaty j pro te, ščo kryptovaljuty je tiľky častynoju blokčejniv, jaki my povynni zaprovadžuvaty v oblik deržavnyh baz danyh z metoju zahystu prava vlasnosti ta їhńoї prozorosti.

Dlja kupivli/prodažu kryptovaljut rekomendujemo:

Binance

Najbiľša svitova krypto-birža z velyčeznym vyborom kryptovaljut

Kuna

Najzručniša ukraїnśka krypto-birža

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.

1 komentar

spočatku novi
za rejtyngom spočatku novi za hronologijeju
1

Нет, нет, и ещё раз нет! Никаких "контролировать крипторынок". Вы сдурели? Единственная, в нашей стране, развивающаяся отрасль, и тут хотят контролить.

Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: