fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Lesja Kondratjuk, «Centr repetytoriv» — pro vidpovidaľne volonterstvo i kuľturu spivčuttja

Леся Кондратюк, «Центр репетиторів» — про відповідальне волонтерство і культуру співчуття
Ščo take blagodijnisť u zvyčnomu rozuminni ćogo slova? Drib’jazok, kynutyj do plastykovogo stakančyka abo pererahovani na osobystyj rahunok šaleni sumy. Ale je volontery, jaki pracjujuť ščodnja nad tym, aby zminyty svit ne lše za rahunok grošej
Що таке благодійність у звичному розумінні цього слова? Дріб’язок, кинутий до пластикового стаканчика або перераховані на особистий рахунок шалені суми. Але є волонтери, які працюють щодня над тим, аби змінити світ не лше за рахунок грошей
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Про те, як займатися благодійністю без великих коштів і чому волонтерів звинувачують у безсердечності — розповідає засновниця і координаторка Центру репетиторів Леся Кондратюк та волонтери проекту. Вони працюють із непростою категорією онкохворих — із дітьми. На часі дізнатися про те, як волонтерство у цій сфері змінює і дітей, і самих волонтерів. Про проект. Леся, викладає живопис. — Волонтерство – найдовша сфера, якою я займаюсь, окрім освіти. З дітками почала працювати на 2 курсі – займалася з ними логікою, це був дошкільний розвиток. У той же час мені запропонували посаду директора одного з центрів, що здалося тоді дуже дивним. Мені ж 18 років – який з мене директор?! Але я пройшла ряд тренінгів і взялася за це. А згодом почала співпрацювати з благодійним фондом Набат (прим.авт. – працює в інтересах соціально незахищених категорій дітей та молоді України). Проект Центр репетиторів існує вже 4 роки – за цей час ми постійно розвивалися. За роки існування із нами співпрацювало близько 80-ти волонтерів. Зараз відкрився другий Центр – у Львові. Ми даємо не лише базові знання, а й викладаємо інноваційні предмети: 3D-моделювання і друк, робототехніка, біотехнології. Також в нас є анімаційна студія. А сама Запорука (прим.авт. – організація, котра є співавтором проекту) працює в цій сфері вже 10 років. У фонді до усього підходять системно (чого мені в Україні взагалі не вистачає). Часто люди готові брати на себе відповідальність ненадовго: спочатку беруться за справу, а потім з певних причин її не виконують. Бути на сьогоднішній день добрим, відповідальним і чесним — це дуже великий челендж для України.. . . Про тайм-менеджмент. — Зараз усе важче знайти волонтерів. Я із розумінням до усього ставлюся. Наприклад, якщо людина потребує додаткового заробітку і в неї немає вільного часу для того, щоб проводити заняття, — моя задача зробити так, аби їй було зручно. Тому наразі Центр робить акцент на дистанційному навчанні — волонтери займаються з дітками через Skype. Так оптимізуємо час. Про вимоги до волонтерів. — Зазвичай ми набираємо 8-10 волонтерів. Підписуємо з ними волонтерську угоду на рік – своєрідний договір, що на цей час вони з нами. Звісно це їх ні до чого не зобов’язує, єдиними важелями впливу лишається самосвідомість. Мені самій цікаво спостерігати, який відсоток серед волонтерів виявиться людьми відповідальними, а хто спочатку запевняє, що хоче і може працювати, та зрештою пропадає. Усе непередбачувано і зрозуміти хто є хто на початку доволі важко. Рівень знань тих, хто хоче викладати — не показник. Для мене принципово, щоби людина любила свій предмет і вміла себе поводити з дітьми.. . . Про моральні виклики. Читатйте також: Волонтери допоможуть боротися смартфоном із проблемами. — Для людей це — цікавий і важливий досвід. Однак більшість, пропрацювавши рік, йдуть. Це нормально. Треба мати силу волі, аби цим займатися. Від онкології, зазвичай, прагнуть відмежуватися. Спробували, доторкнулися до цієї сфери, але жити з болем людей, особливо якщо волонтери чутливі — непросто. У певній мірі важко і мені: це — складні переживання. Але фразу Ти безсердечна! я дуже часто чую. Ніби це тому, що я постійно працюю з онкохворими, але тримаюся і не ридаю. Іноді важко із самими батьками та родичами дітей. Одного разу мені зателефонував хлопець, він фізику викладав, і попросив не ставити йому у графік певну палату. Виявилося, там була бабця, яка його постійно намагалася нагодувати, напоїти і про життя порозмовляти. Це дуже відволікало від занять, але він не міг нічого сказати, щоби людину не образити. Про фінанси. — Завжди прошу знайомих, які хочуть допомогти дітям грошима, спершу подумати, на що вони хотіли би перерахувати кошти. Мені цікаво побачити ініціативу. Звісно, найлегше — просто перерахувати суму. Люди звикли саме до такої форми вдячності, іншої не розуміють.. . . Про плани на майбутнє. — Хочеться зробити повноцінний клас, де діти практикували би 3D-моделювання. Аби там діти змогли забути, що знаходяться в лікарні. Щоби могли переключитися з атмосфери цього палатного режиму. Наразі для такої кімнати не вистачає простору. Говорять волонтери проекту. Марта, викладає історію України. — На першому курсі в тебе не так багато занять: ти тільки вступив до університету, тож на роботу ще не підеш. Захотілося руху. І коли дізналася про можливість такого волонтерства, мені здалося, що це — найкращий варіант. І я зроблю добру справу, і таким чином займу свій вільний час. Нещодавно мене дуже вразив випадок з одним хлопчиком. Він одужав і перед випискою підійшов до мене та подарував свій чохол на телефон. Я навіть нічого в нього не викладала. Мене це сильно вразило, було дуже приємно. Волонтерство дає розуміння, що у житті є місце слабкості, що у всіх є проблеми. При цьому важливо показувати, що знайти бажання і сили допомагати — це реально. І я не вважаю це вихвалянням, радше — необхідністю.. . . Таня, викладає біологію. — Я почала займатися волонтерством на II курсі. Зацікавилася Центром через можливість роботи з дітьми і саме у форматі репетиторства. Минулого року я ще паралельно давала приватні уроки для дітей-аутистів. Навантаження було серйозне. Але я мала піднесений настрій і відчувала приємне полегшення, йдучи з роботи. Радісно знати, що я щось дала цій дитині, привнесла щось у її розвиток. Окрім того, це добра можливість прокачати свої знання з предмету. Каріна, викладає англійську. — Коли я тільки почала займатися волонтерством, дуже не хотілося, аби хтось про це дізнався. Переживала: а раптом в мене щось не вийде? Я — юрист з кримінального права, жодним чином не пов’язана з дітьми: ані братів, ані сестер в мене немає. З фінансової точки зору, цей вид волонтерства — ідеальний варіант. В тебе є молодість та енергія для допомоги, а гроші — необов’язкові. Більшість онкохворих дітей через пережите перетворюються на дорослих у маленькому тілі. Вони потребують співчуття, але не жалю. Тому свої емоції необхідно тримати під контролем, але не всі це розуміють.. . . У суспільстві закладене хибне сприйняття: ніби, якщо ти не можеш заплакати, ти — поганий. Мені навіть якось сказали, що я безсердечна, раз не проявляю емоції бурхливо. Інша проблема — коли починають жаліти волонтера. Бувало таке, що люди, дізнаючись чим я займаюся, дивилися так, ніби я звалилася з Місяця. Емоційно волонтерство більше дає, ніж відбирає. Втім, іноді сил бракує, а проводити заняття у стані напівтрупа не можна. Одного разу переді мною став вибір, чи залишатися у Запоруці? З’явилася робота, і я задумалася про перерву на декілька місяців, аби звикнути до нових навантажень. Мене вистачило рівно на 2 тижні.
25.03.2018,14:04
0
Olena Nesterenko
Реклама 👇 Замовити

Pro te, jak zajmatysja blagodijnistju bez velykyh koštiv i čomu volonteriv zvynuvačujuť u bezserdečnosti — rozpovidaje zasnovnycja i koordynatorka «Centru repetytoriv» Lesja Kondratjuk ta volontery proektu. Vony pracjujuť iz neprostoju kategorijeju onkohvoryh — iz diťmy. Na časi diznatysja pro te, jak volonterstvo u cij sferi zminjuje i ditej, i samyh volonteriv.

Pro proekt

Lesja, vykladaje žyvopys

— Volonterstvo – najdovša sfera, jakoju ja zajmajuś, okrim osvity. Z ditkamy počala pracjuvaty na 2 kursi – zajmalasja z nymy logikoju, ce buv doškiľnyj rozvytok. U toj že čas meni zaproponuvaly posadu dyrektora odnogo z centriv, ščo zdalosja todi duže dyvnym. Meni ž 18 rokiv – jakyj z mene dyrektor?! Ale ja projšla rjad treningiv i vzjalasja za ce. A zgodom počala spivpracjuvaty z blagodijnym fondom «Nabat» (prym.avt. – pracjuje v interesah sociaľno nezahyščenyh kategorij ditej ta molodi Ukraїny).

Proekt «Centr repetytoriv» isnuje vže 4 roky – za cej čas my postijno rozvyvalysja. Za roky isnuvannja iz namy spivpracjuvalo blyźko 80-ty volonteriv. Zaraz vidkryvsja drugyj Centr – u Lvovi. My dajemo ne lyše bazovi znannja, a j vykladajemo innovacijni predmety: 3D-modeljuvannja i druk, robototehnika, biotehnologiї. Takož v nas je animacijna studija.

A sama «Zaporuka» (prym.avt. – organizacija, kotra je spivavtorom proektu) pracjuje v cij sferi vže 10 rokiv. U fondi do uśogo pidhodjať systemno (čogo meni v Ukraїni vzagali ne vystačaje). Často ljudy gotovi braty na sebe vidpovidaľnisť nenadovgo: spočatku beruťsja za spravu, a potim z pevnyh pryčyn її ne vykonujuť.

Buty na śogodnišnij deń dobrym, vidpovidaľnym i česnym — ce duže velykyj čelendž dlja Ukraїny.

Pro tajm-menedžment

— Zaraz use važče znajty volonteriv. Ja iz rozuminnjam do uśogo stavljusja. Napryklad, jakščo ljudyna potrebuje dodatkovogo zarobitku i v neї nemaje viľnogo času dlja togo, ščob provodyty zanjattja, — moja zadača zrobyty tak, aby їj bulo zručno. Tomu narazi Centr robyť akcent na dystancijnomu navčanni — volontery zajmajuťsja z ditkamy čerez Skype. Tak optymizujemo čas.

Pro vymogy do volonteriv

— Zazvyčaj my nabyrajemo 8-10 volonteriv. Pidpysujemo z nymy volonterśku ugodu na rik – svojeridnyj dogovir, ščo na cej čas vony z namy. Zvisno ce їh ni do čogo ne zobov’jazuje, jedynymy važeljamy vplyvu lyšajeťsja samosvidomisť.

Meni samij cikavo sposterigaty, jakyj vidsotok sered volonteriv vyjavyťsja ljuďmy vidpovidaľnymy, a hto spočatku zapevnjaje, ščo hoče i može pracjuvaty, ta zreštoju propadaje. Use neperedbačuvano i zrozumity hto je hto na počatku dovoli važko.

Riveń znań tyh, hto hoče vykladaty — ne pokaznyk. Dlja mene pryncypovo, ščoby ljudyna ljubyla svij predmet i vmila sebe povodyty z diťmy.

Pro moraľni vyklyky

Čytajte takož: Volontery dopomožuť borotysja smartfonom iz problemamy

— Dlja ljudej ce — cikavyj i važlyvyj dosvid. Odnak biľšisť, propracjuvavšy rik, jduť. Ce normaľno. Treba maty sylu voli, aby cym zajmatysja. Vid onkologiї, zazvyčaj, pragnuť vidmežuvatysja. Sprobuvaly, dotorknulysja do cijeї sfery, ale žyty z bolem ljudej, osoblyvo jakščo volontery čutlyvi — neprosto. U pevnij miri važko i meni: ce — skladni perežyvannja. Ale frazu «Ty bezserdečna!» ja duže často čuju. Niby ce tomu, ščo ja postijno pracjuju z onkohvorymy, ale trymajusja i ne rydaju.

Inodi važko iz samymy baťkamy ta rodyčamy ditej. Odnogo razu meni zatelefonuvav hlopeć, vin fizyku vykladav, i poprosyv ne stavyty jomu u grafik pevnu palatu. Vyjavylosja, tam bula babcja, jaka jogo postijno namagalasja nagoduvaty, napoїty i pro žyttja porozmovljaty. Ce duže vidvolikalo vid zanjať, ale vin ne mig ničogo skazaty, ščoby ljudynu ne obrazyty.

Pro finansy

— Zavždy prošu znajomyh, jaki hočuť dopomogty ditjam grošyma, speršu podumaty, na ščo vony hotily by pererahuvaty košty. Meni cikavo pobačyty iniciatyvu.

Zvisno, najlegše — prosto pererahuvaty sumu. Ljudy zvykly same do takoї formy vdjačnosti, inšoї ne rozumijuť.

Pro plany na majbutnje

— Hočeťsja zrobyty povnocinnyj klas, de dity praktykuvaly by 3D-modeljuvannja. Aby tam dity zmogly zabuty, ščo znahodjaťsja v likarni. Ščoby mogly pereključytysja z atmosfery ćogo palatnogo režymu. Narazi dlja takoї kimnaty ne vystačaje prostoru.

Lesja Kondratjuk, «Centr repetytoriv» — pro vidpovidaľne volonterstvo i kuľturu spivčuttja

Govorjať volontery proektu

Marta, vykladaje istoriju Ukraїny

— Na peršomu kursi v tebe ne tak bagato zanjať: ty tiľky vstupyv do universytetu, tož na robotu šče ne pideš. Zahotilosja ruhu. I koly diznalasja pro možlyvisť takogo volonterstva, meni zdalosja, ščo ce — najkraščyj variant. I ja zroblju dobru spravu, i takym čynom zajmu svij viľnyj čas.

Neščodavno mene duže vrazyv vypadok z odnym hlopčykom. Vin odužav i pered vypyskoju pidijšov do mene ta podaruvav svij čohol na telefon. Ja naviť ničogo v ńogo ne vykladala. Mene ce syľno vrazylo, bulo duže pryjemno.

Volonterstvo daje rozuminnja, ščo u žytti je misce slabkosti, ščo u vsih je problemy. Pry ćomu važlyvo pokazuvaty, ščo znajty bažannja i syly dopomagaty — ce reaľno. I ja ne vvažaju ce vyhvaljannjam, radše — neobhidnistju.

Tanja, vykladaje biologiju

— Ja počala zajmatysja volonterstvom na II kursi. Zacikavylasja Centrom čerez možlyvisť roboty z diťmy i same u formati repetytorstva.

Mynulogo roku ja šče paraleľno davala pryvatni uroky dlja ditej-autystiv. Navantažennja bulo serjozne. Ale ja mala pidnesenyj nastrij i vidčuvala pryjemne polegšennja, jdučy z roboty. Radisno znaty, ščo ja ščoś dala cij dytyni, pryvnesla ščoś u її rozvytok. Okrim togo, ce dobra možlyvisť prokačaty svoї znannja z predmetu.

Karina, vykladaje anglijśku

— Koly ja tiľky počala zajmatysja volonterstvom, duže ne hotilosja, aby htoś pro ce diznavsja. Perežyvala: a raptom v mene ščoś ne vyjde? Ja — juryst z kryminaľnogo prava, žodnym čynom ne pov’jazana z diťmy: ani brativ, ani sester v mene nemaje.

Z finansovoї točky zoru, cej vyd volonterstva — ideaľnyj variant. V tebe je molodisť ta energija dlja dopomogy, a groši — neobov’jazkovi.

Biľšisť onkohvoryh ditej čerez perežyte peretvorjujuťsja na doroslyh u maleńkomu tili. Vony potrebujuť spivčuttja, ale ne žalju. Tomu svoї emociї neobhidno trymaty pid kontrolem, ale ne vsi ce rozumijuť.

U suspiľstvi zakladene hybne spryjnjattja: niby, jakščo ty ne možeš zaplakaty, ty — poganyj. Meni naviť jakoś skazaly, ščo ja bezserdečna, raz ne projavljaju emociї burhlyvo. Inša problema — koly počynajuť žality volontera. Buvalo take, ščo ljudy, diznajučyś čym ja zajmajusja, dyvylysja tak, niby ja zvalylasja z Misjacja.

Emocijno volonterstvo biľše daje, niž vidbyraje. Vtim, inodi syl brakuje, a provodyty zanjattja u stani napivtrupa ne možna. Odnogo razu peredi mnoju stav vybir, čy zalyšatysja u «Zaporuci»? Z’javylasja robota, i ja zadumalasja pro perervu na dekiľka misjaciv, aby zvyknuty do novyh navantažeń. Mene vystačylo rivno na 2 tyžni.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: