Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak pracjuje kolektyvne finansuvannja na advocacy-platformah

Як працює колективне фінансування на advocacy-платформах

Jak pracjujuť advocacy-platformy Shange.org ta Avaaz? Kliktyvizm čy tehnologiї, ščo dopomagajuť ljudjam vplyvaty na rišennja ta zminu pravyl gry deržav i velykyh korporacij — na časi diznatysja
Як працюють advocacy-платформи Сhange.org та Avaaz? Кліктивізм чи технології, що допомагають людям впливати на рішення та зміну правил гри держав і великих корпорацій — на часі дізнатися
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Мало хто знає: коли у 2007 році платформа Change.org починала свою роботу, основний інструмент, котрий вона пропонувала, — це онлайн-краудфандинг в його зародковій формі. На той момент ще не вистрілили такі титани масового збору коштів в мережі, як Kickstarter та Indiegogo. Першопочаткова ідея полягала в тому, щоби некомерційні організації публікували свої проекти на Change.org, а люди могли їх підтримувати безпосередньо. Платформа мала виступати в ролі посередника соціальної взаємодії між людьми і організаціями, за що б отримувала 1% комісії. Команда Change.org хотіла запропонувати цікавіший спосіб залучення людей, аніж застосування такого інструменту прямого маркетингу, як пошта. На той момент це було дуже популярно. Та й навіть дотепер американцям надсилають тонни набридливих паперових листів з пропозицією виписати чек для того чи іншого фонду або організації. Добре, що нас колись оминув такий тренд використання національного сервісу поштового зв’язку для заохочення громадян до благодійності. У нас це перекочувало на платформи, сайти і в соціальні мережі, — та, ймовірно, скоротило дохід жебраків на вулицях та в переходах. Не йдеться про представників креативної індустрії, які таким чином стають ближчими до людей. Тут варто нагадати про відомий TED-виступ музикантки та блогерки Аманди Палмер: Повернемося у 2007 рік. Після декількох місяців роботи команда Change.org виявила, що недостатньо просто створити платформу, де люди можуть безпосередньо підтримувати конкретні проекти організацій, аби гарантувати активність і щедрість людей. Коли підрахували дохід, то виявилося що за рік вдалося заробити на 1%-й комісії всього $518. На своєму наступному еволюційному витку Change.org випробували іншу модель. Команда вирішила змістити фокус з організацій на громадську журналістику. Вони найняли десяток редакторів та пару сотень фрілансерів. Ті мали штормити такі теми, як зміна клімату чи проблема безхатченків. Хоча на сайт приходило щомісяця близько півмільйона нових відвідувачів, вони не жертвували кошти і не вкладали свій час як волонтери. Вони просто висловлювали свій інтерес, підписуючи петиції. Звичайно, у петиціях не було нічого нового: така форма вираження інтересів громади існувала давно. Проте соціальні мережі значно вплинули на комунікаційний аспект, оскільки їхня проникність в інформаційний простір отримала інструментарій для зростання в геометричній прогресії. Масштабування перестало бути проблемою. Інша задача полягала у стимулюванні певних алгоритмів поведінки користувачів. На перший план вийшло завдання стимулювати більшу активність людей, що допомагала би вирішувати реальні проблеми. Зрозумівши, що Change.org перетворюється на агрегатор блогів, команда вирішила зробити платформу відкритою для користувачів. Її засновник Бен Реттрей у одному зі своїх інтерв’ю сказав, що вони не мають бажання управляти сайтом з великим обсягом петицій. Платформа має стати місцем для спілкування тих, хто хоче змінювати світ, і тих, хто ним керує. Звичайно, поставлена ціль була амбітною, і вона потребувала якісного втілення. Тепер для подання петиції треба пройти 4 етапи. Кожен із етапів супроводжується лаконічними підказками, які задають тип поведінки авторів та тональність петицій. Як, наприклад, обирати не президента чи усе міністерство, а людину на профільній посаді, яка може бути генератором рішень — і швидше приведе до результату. Change.org радить уникати приниження інших та розпалення ворожнечі — натомість робити петиції персональними. Зараз на платформі можна відслідкувати перемоги, але тут важливо зазначити, що рішення про успішність приймає той, хто створював петицію, зробивши відповідну позначку. Схожа механіка додавання петицій працює на Avaaz. Це — інша організація, яка займається просуванням глобального активізму. Вони обрали своєю місією долати розрив між світом, в якому ми живемо, і тим, в якому хотілося би жити більшості. На відміну від Change.org, команда Avaaz зайняла проактивнішу позицію у своїх адвокаційних кампаніях. Аналізуючи їхні тексти, легко помітити категоричність копірайтингу — і те, як вони протиставляють біле чорному, даючи відчуття людям, що їхня участь допоможе витримати тиск навіть багатомільярдних імперій та корпорацій. Ймовірно, саме тому у Avaaz більше критиків. Вони звинувачують команду в маніпулятивній природі їхніх дій та стимулюванні кліктивізму — тобто аморфності людей, коли потрібно діяти не лише кількома кліками на своєму ноутбуці чи комп’ютері. Низка країн, — таких, як Китай, Іран, Казахстан — взагалі заборонили використання цієї платформи. Сьогодні на їхньому сайті описано біля 100 перемог, — таких, як боротьба з бразильським корупціонером та колишнім спікером парламенту Едуардо Куньєю, якого засудили на 15 років ув’язнення за хабарництво; чи кампанія проти поїдання собак в китайському місті Юлин, в результаті чого щорічний фестиваль собачого м’яса було відмінено і прийнято закон про заборону продажу такого м’яса в ресторанах та магазинах. Avaaz запускають як інформаційні кампанії, так і заходи зі збирання коштів. Інформаційні призначенні для привернення уваги та тиску для прийняття певних рішень. Фандрайзингові кампанії скеровані на підтримку тривалих ініціатив, — як, наприклад, допомога із впровадженням диво-плану із порятунку планети. Крім іншого, він також має на меті змусити лідерів держав взяти на себе відповідне зобов’язання. До речі, Avaaz пропонує налаштувати щотижневий внесок, і дає можливість навіть обрати зручну валюту поміж 24 варіантів. Інший тип краудфандингових кампаній на Avaaz націлений на терміновий збір внесків. Серед актуальних кампаній — фандрайзинг для найму адвокатів, які могли би вступити у протистояння з багатомільярдною сільськогосподарською мега-корпорацією Monsanto. Вона спеціалізується на виробництві генетично модифікованого насіння та гербіцидів. Представництва цієї компанії є в 69 країнах, — в тому числі й в Україні. Найемоційніший посил краудфандингової кампанії наступний: Monsanto may have unlimited resources to intimidate, but Avaaz has unlimited people power, and our members just arent afraid (перекл. — Monsanto може мати необмежені ресурси для залякування, але Avaaz має необмежену силу людей, і нашим учасникам не страшно). На сьогодні цю кампанію підтримало майже 98 тис осіб з усього світу. Епопея народ проти Monsanto на Avaaz триває уже декілька років. Її ініціатори апелюють до опублікованого звіту Міжнародної агенції дослідження раку (IARC). У документі йшлося, що гліфосат, — вид гербіцидів, — може викликати рак. Уже 2 млн людей підписало петицію: Protect our health, Stop Monsanto. На офіційному сайті компанії Monsanto в квітні 2017 року опублікували відповідь на звіт IARC, стверджуючи, що вони аутсайдери у своїх дослідженнях. Представники компанії також посилалися на висновки інших регуляторних організацій, які не знайшли зв’язку між гліфосатом та раком. Без сумніву, ця проблема варта окремого незалежного розслідування. Проте неспростовним залишається факт здатності мобілізованої спільноти впливати на порядок денний та низку політико-економічних рішень. До прикладу, в Європарламенті досі тривають дискусії, чи забороняти продаж продуктів із вмістом цього гербіциду. Дослідники стверджують, що непопулярність гліфосату в очах громадськості може витіснити його з ринку ЄС. Лише питання часу, коли аграрні компанії знайдуть йому альтернативу. Як Change.org, так і Avaaz існують завдяки внескам користувачів, індивідуальних осіб та організацій, проте їхні моделі відрізняються. Коли Change.org повністю перетворилася на p2p-платформу, вони отримали соціальну інвестицію у розмірі $15 млн від Omidyar Network, яка свого часу була створена засновником eBay П’єром Омідьяром. Це стало першим великим матеріальним поштовхом для розвитку платформи та мастшабування команди на світовий рівень. Зараз на офіційному сайті можна знайти інформацію про те, що є три джерела, які забезпечують діяльність Change.org. Перший, це — клуб друзів: періодичні внески від користувачів, котрі розділяють філософію команди. Вони мають доступ до щомісячних звітів організації. На жаль, цією опцією не вдається скористати з України. Ще одне демократичне джерело доходу — внески за просування петицій. Після того, як користувач підписує петицію, її поширення можна підтримати фінансово. 100 грн — і петицію зможуть побачити ще 400 людей. І третє джерело фінансування — соціальні інвестиції, про які згадувалося вище. Їх у різний час робили засновник Microsoft Білл Ґейтс, співзасновник Twitter Еван Вільямс, актор Ештон Кутчер та інші. Команда Avaaz стверджує, що їхня організація відмовилася від грантів та внесків урядів і корпорацій. Одночасно  Avaaz є гарним прикладом втілення інституційного краудфандингу — моделі, за якою користувачі підтримують поточну діяльність організації добровільними внесками. Ще вправніший рівень заохочення доброчинців — зробити платіж регулярним. Avaaz ненав’язливо пропонує таку опцію, гарантуючи те, що навіть найменший внесок пройде довгий шлях.
Реклама 👇 Замовити

Evoljucija Change.org

Malo hto znaje: koly u 2007 roci platforma Change.org počynala svoju robotu, osnovnyj instrument, kotryj vona proponuvala, — ce onlajn-kraudfandyng v jogo zarodkovij formi. Na toj moment šče ne «vystrilyly» taki tytany masovogo zboru koštiv v mereži, jak Kickstarter ta Indiegogo. Peršopočatkova ideja poljagala v tomu, ščoby nekomercijni organizaciї publikuvaly svoї proekty na Change.org, a ljudy mogly їh pidtrymuvaty bezposeredńo. Platforma mala vystupaty v roli poserednyka sociaľnoї vzajemodiї miž ljuďmy i organizacijamy, za ščo b otrymuvala 1% komisiї.

Komanda Change.org hotila zaproponuvaty cikavišyj sposib zalučennja ljudej, aniž zastosuvannja takogo instrumentu prjamogo marketyngu, jak pošta. Na toj moment ce bulo duže populjarno. Ta j naviť doteper amerykancjam nadsylajuť tonny nabrydlyvyh paperovyh lystiv z propozycijeju vypysaty ček dlja togo čy inšogo fondu abo organizaciї. Dobre, ščo nas kolyś omynuv takyj trend vykorystannja nacionaľnogo servisu poštovogo zv’jazku dlja zaohočennja gromadjan do blagodijnosti. U nas ce perekočuvalo na platformy, sajty i v sociaľni mereži, — ta, jmovirno, skorotylo dohid žebrakiv na vulycjah ta v perehodah. Ne jdeťsja pro predstavnykiv kreatyvnoї industriї, jaki takym čynom stajuť blyžčymy do ljudej. Tut varto nagadaty pro vidomyj TED-vystup muzykantky ta blogerky Amandy Palmer:

Povernemosja u 2007 rik. Pislja dekiľkoh misjaciv roboty komanda Change.org vyjavyla, ščo nedostatńo prosto stvoryty platformu, de ljudy možuť bezposeredńo pidtrymuvaty konkretni proekty organizacij, aby garantuvaty aktyvnisť i ščedrisť ljudej. Koly pidrahuvaly dohid, to vyjavylosja ščo za rik vdalosja zarobyty na 1%-j komisiї vśogo $518. Na svojemu nastupnomu evoljucijnomu vytku Change.org vyprobuvaly inšu modeľ. Komanda vyrišyla zmistyty fokus z organizacij na gromadśku žurnalistyku. Vony najnjaly desjatok redaktoriv ta paru soteń frilanseriv. Ti maly «štormyty» taki temy, jak zmina klimatu čy problema bezhatčenkiv. Hoča na sajt pryhodylo ščomisjacja blyźko pivmiľjona novyh vidviduvačiv, vony ne žertvuvaly košty i ne vkladaly svij čas jak volontery. Vony prosto vyslovljuvaly svij interes, pidpysujučy petyciї.

Zvyčajno, u petycijah ne bulo ničogo novogo: taka forma vyražennja interesiv gromady isnuvala davno. Prote sociaľni mereži značno vplynuly na komunikacijnyj aspekt, oskiľky їhnja pronyknisť v informacijnyj prostir otrymala instrumentarij dlja zrostannja v geometryčnij progresiї. Masštabuvannja perestalo buty problemoju. Inša zadača poljagala u stymuljuvanni pevnyh algorytmiv povedinky korystuvačiv. Na peršyj plan vyjšlo zavdannja stymuljuvaty biľšu aktyvnisť ljudej, ščo dopomagala by vyrišuvaty reaľni problemy.

Novyj komunikacijnyj algorytm

Zrozumivšy, ščo Change.org peretvorjujeťsja na agregator blogiv, komanda vyrišyla zrobyty platformu vidkrytoju dlja korystuvačiv. Її zasnovnyk Ben Rettrej u odnomu zi svoїh interv’ju skazav, ščo vony ne majuť bažannja upravljaty sajtom z velykym obsjagom petycij. Platforma maje staty miscem dlja spilkuvannja tyh, hto hoče zminjuvaty svit, i tyh, hto nym keruje. Zvyčajno, postavlena ciľ bula ambitnoju, i vona potrebuvala jakisnogo vtilennja.

Lyše na praktyci vdalosja zrozumity, čomu perši petyciї, dodani ljuďmy, ne pracjuvaly. Pryčyna poljagala u vidsutnosti konkretnogo adresata, jakyj može povplyvaty na rišennja. Ce robylo zapyty nedijevymy.

Teper dlja podannja petyciї treba projty 4 etapy. Kožen iz etapiv suprovodžujeťsja lakoničnymy pidkazkamy, jaki zadajuť typ povedinky avtoriv ta tonaľnisť petycij. Jak, napryklad, obyraty ne prezydenta čy use ministerstvo, a ljudynu na profiľnij posadi, jaka može buty «generatorom rišeń» — i švydše pryvede do rezuľtatu. Change.org radyť unykaty prynyžennja inšyh ta rozpalennja vorožneči — natomisť robyty petyciї personaľnymy. Zaraz na platformi možna vidslidkuvaty «peremogy», ale tut važlyvo zaznačyty, ščo rišennja pro uspišnisť pryjmaje toj, hto stvorjuvav petyciju, zrobyvšy vidpovidnu poznačku.

Jak pracjuje kolektyvne finansuvannja na advocacy-platformah

Stvorennja petyciї

Jak pracjuje kolektyvne finansuvannja na advocacy-platformah

Vybir togo, hto maje pryjmaty rišennja

Jak pracjuje kolektyvne finansuvannja na advocacy-platformah

Pojasnennja ščodo problemy

Jak pracjuje kolektyvne finansuvannja na advocacy-platformah

Dodavannja mediamaterialiv

Avaaz — kliktyvizm čy efektyvne lobbi

Shoža mehanika dodavannja petycij pracjuje na Avaaz. Ce — inša organizacija, jaka zajmajeťsja prosuvannjam globaľnogo aktyvizmu. Vony obraly svojeju misijeju «dolaty rozryv miž svitom, v jakomu my žyvemo, i tym, v jakomu hotilosja by žyty biľšosti».

Na vidminu vid Change.org, komanda Avaaz zajnjala proaktyvnišu pozyciju u svoїh advokacijnyh kampanijah. Analizujučy їhni teksty, legko pomityty kategoryčnisť kopirajtyngu — i te, jak vony protystavljajuť bile čornomu, dajučy vidčuttja ljudjam, ščo їhnja učasť dopomože vytrymaty tysk naviť bagatomiľjardnyh imperij ta korporacij. Jmovirno, same tomu u Avaaz biľše krytykiv. Vony zvynuvačujuť komandu v manipuljatyvnij pryrodi їhnih dij ta stymuljuvanni kliktyvizmu — tobto amorfnosti ljudej, koly potribno dijaty ne lyše kiľkoma klikamy na svojemu noutbuci čy komp’juteri. Nyzka kraїn, — takyh, jak Kytaj, Iran, Kazahstan — vzagali zaboronyly vykorystannja cijeї platformy.

Čytajte takož: «Parasol» — vid sociaľnogo proektu do knygy avtorstva vidomyh ukraїnciv

Sogodni na їhńomu sajti opysano bilja 100 peremog, — takyh, jak boroťba z brazyľśkym korupcionerom ta kolyšnim spikerom parlamentu Eduardo Kuńjeju, jakogo zasudyly na 15 rokiv uv’jaznennja za habarnyctvo; čy kampanija proty poїdannja sobak v kytajśkomu misti Julyn, v rezuľtati čogo ščoričnyj festyvaľ sobačogo m’jasa bulo vidmineno i pryjnjato zakon pro zaboronu prodažu takogo m’jasa v restoranah ta magazynah.

Komanda Avaaz rozpovidaje pro sotnju uspihiv u riznyh temah ta masštabah: vid zaborony prokladennja kanalu u Veneciї dlja proplyvu velykyh suden centrom mista do vidminy zakonu v Marokko, jakyj raniše dozvoljav ğvaltivnykovi unyknuty vidpovidaľnosti, odružyvšyś na svoїj žertvi, — čy prosto zviľnennja Paryžu vid avtomobiliv na odyn deń.

01/ 04
Avaaz — kliktyvizm čy efektyvne lobbi

Kolektyvne finansuvannja na Avaaz

Avaaz zapuskajuť jak informacijni kampaniї, tak i zahody zi zbyrannja koštiv. Informacijni pryznačenni dlja pryvernennja uvagy ta tysku dlja pryjnjattja pevnyh rišeń. Fandrajzyngovi kampaniї skerovani na pidtrymku tryvalyh iniciatyv, — jak, napryklad, dopomoga iz vprovadžennjam «dyvo-planu» iz porjatunku planety. Krim inšogo, vin takož maje na meti zmusyty lideriv deržav vzjaty na sebe vidpovidne zobov’jazannja. Do reči, Avaaz proponuje nalaštuvaty ščotyžnevyj vnesok, i daje možlyvisť naviť obraty zručnu valjutu pomiž 24 variantiv.

Inšyj typ kraudfandyngovyh kampanij na Avaaz nacilenyj na terminovyj zbir vneskiv. Sered aktuaľnyh kampanij — fandrajzyng dlja najmu advokativ, jaki mogly by vstupyty u protystojannja z bagatomiľjardnoju siľśkogospodarśkoju mega-korporacijeju Monsanto. Vona specializujeťsja na vyrobnyctvi genetyčno modyfikovanogo nasinnja ta gerbicydiv. Predstavnyctva cijeї kompaniї je v 69 kraїnah, — v tomu čysli j v Ukraїni. Najemocijnišyj posyl kraudfandyngovoї kampaniї nastupnyj: «Monsanto may have unlimited resources to intimidate, but Avaaz has unlimited people power, and our members just aren’t afraid» (perekl. — «Monsanto može maty neobmeženi resursy dlja zaljakuvannja, ale Avaaz maje neobmeženu sylu ljudej, i našym učasnykam ne strašno»). Na śogodni cju kampaniju pidtrymalo majže 98 tys osib z uśogo svitu.

Kolektyvne finansuvannja na Avaaz

Kolektyvne finansuvannja na Avaaz

Epopeja «narod proty Monsanto» na Avaaz tryvaje uže dekiľka rokiv. Її iniciatory apeljujuť do opublikovanogo zvitu Mižnarodnoї agenciї doslidžennja raku (IARC). U dokumenti jšlosja, ščo glifosat, — vyd gerbicydiv, — može vyklykaty rak. Uže 2 mln ljudej pidpysalo petyciju: «Protect our health, Stop Monsanto».

Čytajte takož: Burjaky rjadočkamy — jak Monsanto naplutala z gerbicydamy

Na oficijnomu sajti kompaniї Monsanto v kvitni 2017 roku opublikuvaly vidpoviď na zvit IARC, stverdžujučy, ščo vony autsajdery u svoїh doslidžennjah. Predstavnyky kompaniї takož posylalysja na vysnovky inšyh reguljatornyh organizacij, jaki ne znajšly zv’jazku miž glifosatom ta rakom.

Bez sumnivu, cja problema varta okremogo nezaležnogo rozsliduvannja. Prote nesprostovnym zalyšajeťsja fakt zdatnosti mobilizovanoї spiľnoty vplyvaty na porjadok dennyj ta nyzku polityko-ekonomičnyh rišeń. Do prykladu, v Jevroparlamenti dosi tryvajuť dyskusiї, čy zaboronjaty prodaž produktiv iz vmistom ćogo gerbicydu. Doslidnyky stverdžujuť, ščo nepopuljarnisť glifosatu v očah gromadśkosti može vytisnyty jogo z rynku JeS. Lyše pytannja času, koly agrarni kompaniї znajduť jomu aľternatyvu.

Jak pracjuje finansova modeľ

Jak Change.org, tak i Avaaz isnujuť zavdjaky vneskam korystuvačiv, indyviduaľnyh osib ta organizacij, prote їhni modeli vidriznjajuťsja. Koly Change.org povnistju peretvorylasja na p2p-platformu, vony otrymaly sociaľnu investyciju u rozmiri $15 mln vid Omidyar Network, jaka svogo času bula stvorena zasnovnykom eBay P’jerom Omiďjarom. Ce stalo peršym velykym materiaľnym poštovhom dlja rozvytku platformy ta mastšabuvannja komandy na svitovyj riveń.

Zaraz na oficijnomu sajti možna znajty informaciju pro te, ščo je try džerela, jaki zabezpečujuť dijaľnisť Change.org. Peršyj, ce — «klub druziv»: periodyčni vnesky vid korystuvačiv, kotri rozdiljajuť filosofiju komandy. Vony majuť dostup do ščomisjačnyh zvitiv organizaciї. Na žaľ, cijeju opcijeju ne vdajeťsja skorystaty z Ukraїny.

Šče odne demokratyčne džerelo dohodu — vnesky za prosuvannja petycij. Pislja togo, jak korystuvač pidpysuje petyciju, її pošyrennja možna pidtrymaty finansovo. 100 grn — i petyciju zmožuť pobačyty šče 400 ljudej.

I tretje džerelo finansuvannja — sociaľni investyciї, pro jaki zgaduvalosja vyšče. Їh u riznyj čas robyly zasnovnyk Microsoft Bill Ğejts, spivzasnovnyk Twitter Evan Viľjams, aktor Ešton Kutčer ta inši.

Kolektyvne finansuvannja na Avaaz

Komanda Avaaz stverdžuje, ščo їhnja organizacija vidmovylasja vid grantiv ta vneskiv urjadiv i korporacij. Odnočasno  Avaaz je garnym prykladom vtilennja instytucijnogo kraudfandyngu — modeli, za jakoju korystuvači pidtrymujuť potočnu dijaľnisť organizaciї dobroviľnymy vneskamy. Šče vpravnišyj riveń zaohočennja dobročynciv — zrobyty platiž reguljarnym. Avaaz nenav’jazlyvo proponuje taku opciju, garantujučy te, ščo naviť «najmenšyj vnesok projde dovgyj šljah».

Jak pracjuje finansova modeľ

Vita Bazan

Koordynatorka u «Kod Mista»

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: