fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

10 ekspertiv — pro kryptovaljuty ta tokenizaciju ekonomiky

10 експертів — про криптовалюти та токенізацію економіки
Zaglybyvšyś u istoriju, legko proslidkuvaty evoljuciju grošej. Ekonomika svitu buduvalasja na tomu, ščo buly universaľni zasoby obminu — spočatku obroblene kaminnja, potim metalevi monety, zgodom paperovi groši. Vrešti ljudy počaly korystuvatysja plastykovymy kartkamy, ale zaraz osoblyva uvaga prykuta j do kryptovaljut. Vony nezaležni vid kordoniv, z velykoju švydkistju možuť peremiščatysja z gamancja v gamaneć, pry ćomu majučy nyźki tranzakcijni vytraty
Заглибившись у історію, легко прослідкувати еволюцію грошей. Економіка світу будувалася на тому, що були універсальні засоби обміну — спочатку оброблене каміння, потім металеві монети, згодом паперові гроші. Врешті люди почали користуватися пластиковими картками, але зараз особлива увага прикута й до криптовалют. Вони незалежні від кордонів, з великою швидкістю можуть переміщатися з гаманця в гаманець, при цьому маючи низькі транзакційні витрати
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Відомо, що криптовалюти виникли як своєрідний протест проти фіскального домінування держави і залежності від центральних банків. Дискусія навколо криптовалют та технології blockchain наразі нагадує кота Шредінгера: допоки закрито скриньку цієї технології для широкого загалу — незрозуміло, чи жива вона, чи ні. Про токенізацію української економіки мова йде досить давно. І зараз у нашої держави є 2 шляхи розвитку подій: толерування криптобізнесу та криптотехнологій або ж конфлікт і заборона всього, що пов’язано з криптовалютами. Ми зібрали 10 тез експертів конференції Криптовалюти: Нові виклики для фінансових інститутів, що відбулася минулого тижня у Києві. Станіслав Подьячев, Blockchain Lab. — У нас в законі не написано, що ви маєте право займатися операціями з біткоїнами, але є публічне та приватне право. Публічне регулює відносини між органами держвлади і громадянами, а також органів між собою. Приватне право регулює відношення між фізичними особами, фізичними і юридичними, юридичними між собою. І тут діє принцип: Все, що не заборонено — дозволено. Він дозволяє розвиватися бізнесам і суспільству. Зворотний принцип: Все, що прямо не передбачено — заборонено. Він з публічного права і покликаний обмежити владу чиновникам. Відповідно, неправильно заганяти бізнес в рамки публічного права і щось йому забороняти. Я вважаю, що регулювання потрібне. Але якщо цим займаються правоохоронні органи, то вони шукають, як заборонити або обмежити криптовалюти. Нам же потрібно, спираючись на досвід Білорусі та Естонії, робити вирішальні кроки в цьому напрямку. Три простих моменти, Перше — дати визначення основним поняттям, пов’язаним з криптотехнологіями. Друге — створити реєстр криптоактивів, в якому описати: Ось Bitcoin, а це його протокол. Це дасть державним органам розуміння з чим працювати. Третій момент — необхідно на законодавчому рівні прийняти мораторій на регулювання і додаткове обмеження прав займатися цим бізнесом.. . . Сергій Бондаренко, Deloitte Ukraine. — Блокчейн — це підривна технологія, яка має дуже багато цікавих властивостей. Одночасно ці ж властивості є викликом для існуючих систем. Невизначений статус криптовалют і блокчейну тільки погіршує те, що відбувається. Центробанки впевнені, що існуюча система — це надійно і назавжди. Але разом з тим вони пробують експерементувати, щоби в разі чого не залишитися за бортом. За рік витрачається близько $1 млрд в якості комісії за перекази грошей всередині України. Інша проблема, що в нашій країні ще дуже багато процесів зав’язані на готівці — і є попит на ці платежі. Напевно, не дуже хочеться віддавати цю систему під відкритий і доступний реєстр. Банк Англії проводив дослідження, в якому з’ясувалося, що перехід готівки в цифрові гроші додасть 3% до ВВП просто за рахунок прискорення процесів роботи з грошима. Токенізація економіки скоротить витрати на утримання всієї цієї грошової маси і її контроль. Блокчейн також може бути застосовний для вирішення логістики грошової маси. Поки що роздуми з приводу токенізаціі можуть нас уповільнити, в порівнянні з країнами, які вже намагаються експериментувати.. . .   Емал Бахтарі, НБУ. —  У серпні 2017 року НБУ випустив прес-реліз, де було сказано, що криптовалюти не підпадають під жодне визначення, яке описано в законодавстві. Відповідно, його не можна назвати нелегальним, — так само, як майнінг, ICO, токени тощо. Якщо раніше основним приводом відкривати кримінальну справу було те, що можна вчепитися за слово грошовий сурогат, то зараз таких справ немає. Але завжди можна придумати інші причини — це вже не в нашій компетенції. Зі свого боку ми визначили позицію: НБУ не збирається нічого гальмувати, ні в правовому полі, ні в технічному. Ми дивимося на Євросоюз, на те як там приймають закони з приводу криптовалют. Наш підхід в тому, що гривня залишається єдиним платіжним засобом — незмінний. Розвиток криптехнологій не повинен заохочувати корупцію, відмивання грошей, фінансування протиправних дій. Весь світ бореться за прозорість транзакцій і ідентифікацію учасників операцій. Для нас важливо, щоби перекази здійснювалися прозоро. Тут питання стоїть і про володіння активами, і про декларування, і про сплату податків.. . . Руслан Чорний, Фінансовий клуб. —  Проблем дуже багато, але я не вірю, що все можна обійти завдяки віртуалізації, яка дозволить відєднатися від держави. Ті, хто використовує криптовалюти для незаконних дій — перші хочуть абстрагуватися. Але навряд чи вийде уникнути регулювання. Якщо мова йде про серйозні гроші, то регулювання неминуче — і з цим доведеться працювати. По суті в Україні регуляція зараз виглядає, як витрушування: приходить СБУ, забирає цілком реальні матеріальні цінності. Я за те, щоб легалізувати відносини між фізичними і юридичними особами таким чином, щоб це можна було використовувати для інституціоналізації, коли юрособа зможе купувати легально криптоактиви і упаковувати це в продукти, які мають відношення до регульованих ринків. Приклади вже є: перший — це фонди, які мають можливість вкладати в криптовалюти, другий — деривативи.. . . Ерік Найман, Capital Times Investment Company. —  У blockchain як у технологію вірять практично всі. У моєму розумінні є реальна економіка, де один одного можна помацати, але вже почала формуватися віртуальна економіка, в якій умовно роботи продають щось один одному. Для її розрахунків потрібні спеціальні віртуальні валюти. Сьогоднішні криптовалюти, на мій погляд, не є підходящими, але будуть взяті на майбутнє як шаблон. Швидше за все, у тій же віртуальній економіці з’явитися тіньова складова, де будуть свої валюти і банки. Але визначення статусу криптовалют на сьогодні необхідне. Адже є частина людей, яка хоче займатися цією діяльністю прозоро. Віталій Шапран, Українське товариство фінансових аналітиків. —  Я вважаю, що зараз проглядається 2 ймовірних рішення. Перше — формату британської влади, коли є публічна дискусія про регулювання. Другий сценарій — це Китай, де відбулася заборона криптовалют. В нашій країні заборона автоматично означає появу чорного ринку. Поки що я схиляюсь до того, що в нас буде перший варіант, або його якийсь сурогат. Практика нашої країни вказує на те, що без відсутності регулювання на ринку завжди з’являються якісь неприємні явища (наприклад, фінансові піраміди). Тому тривалий час без регуляції (може саморегулювання) просто призведе до загострення уваги силовиків на цьому сегменті ринку. Вадим Груша, BlockSoftLab. Читатйте також: Вадим Груша, BlockSoftLab: Смарт-контракти не вб’ють професію юристів. — Якщо говорити про перехід економіки на криптовалюти, то основна проблема в тому, що в цій системі дуже нестабільний курс. Ніде немає центрів впливу, тому курс непередбачуваний в глобальному сенсі. Технічно це можливо стабілізувати, якщо blockchain почнуть впроваджувати на загальнодержавному рівні. Технологія стане ефективним ресурсом, який потребуватиме підтримки саме в криптовалютних розрахунках. В принципі за основу можна буде взяти криптовалютний протокол, в якому буде певна централізація, але обумовлена повна прозорість для всіх учасників процесу. Це буде набагато ефективніше, ніж існуюча система. Назар Поливка, Axon Partners. — Наразі письмове закріплення домовленостей сторін у форматі AML/KYC (ідентифікація і встановлення особи контрагента) — це важливий момент в проведенні ICO. Коли проекти ігнорують це і через деякий час приходять з фразою: ми зібрали, тепер треба вийти в фіат, — то тут починаються шаманські танці в стилі хто кого знає в якому банку. Токенізація вже давним-давно відбувається — і весь світ рухається в цьому напрямку. Прямої норми, що потрібно проводити AML/KYC в цьому напрямку немає. Але кожного разу, коли ви прийдете в банк з заначкою крипти, вам скажуть: а звідки це, що ви зібрали?. Тому хочемо ми цього чи ні, але ICO і криптовалюти рухаються в сторону прозорості. Денис Довгополий, GrowthUP Group. — AML/KYC для івесторів — це зайва трата часу + розголошувати дані про себе не багато хто хоче. У Інтерполу вже є інструменти для відстеження гаманців замішаних в незаконних діях. До тебе спокійно можуть прийти із заявою: У тебе є гроші від торговця наркотиками, якщо ти не покажеш власника цього гаманця, то вина за тобою. Давайте подивимося на формулювання децентралізована система і регуляція. Це все одно, що видати закон, що в Києві дощ йтиме 60 днів в році, а решту часу буде сонце.. . . Євген Лоза, EXCAVO. — Як на мене, біткоїни — це або перехідний інструмент, або вже ті гроші для переходу економіки на криптовалюти. З власного досвіду можу розповісти, що купив свій телефон в Києві за біткоїни. І на даний момент — це хороший інструмент економічних взаємин між людьми.
Реклама 👇 Замовити

Vidomo, ščo kryptovaljuty vynykly jak svojeridnyj protest proty fiskaľnogo dominuvannja deržavy i zaležnosti vid centraľnyh bankiv. Dyskusija navkolo kryptovaljut ta tehnologiї blockchain narazi nagaduje kota Šredingera: dopoky «zakryto» skryńku cijeї tehnologiї dlja šyrokogo zagalu — nezrozumilo, čy «žyva vona», čy ni. Pro tokenizaciju ukraїnśkoї ekonomiky mova jde dosyť davno. I zaraz u našoї deržavy je 2 šljahy rozvytku podij: toleruvannja kryptobiznesu ta kryptotehnologij abo ž konflikt i zaborona vśogo, ščo pov’jazano z kryptovaljutamy. My zibraly 10 tez ekspertiv konferenciї «Kryptovaljuty: Novi vyklyky dlja finansovyh instytutiv», ščo vidbulasja mynulogo tyžnja u Kyjevi.

Stanislav Poďjačev, Blockchain Lab

— U nas v zakoni ne napysano, ščo vy majete pravo zajmatysja operacijamy z bitkoїnamy, ale je publične ta pryvatne pravo. Publične reguljuje vidnosyny miž organamy deržvlady i gromadjanamy, a takož organiv miž soboju. Pryvatne pravo reguljuje vidnošennja miž fizyčnymy osobamy, fizyčnymy i jurydyčnymy, jurydyčnymy miž soboju. I tut dije pryncyp: «Vse, ščo ne zaboroneno — dozvoleno». Vin dozvoljaje rozvyvatysja biznesam i suspiľstvu. Zvorotnyj pryncyp: «Vse, ščo prjamo ne peredbačeno — zaboroneno». Vin z publičnogo prava i poklykanyj obmežyty vladu čynovnykam. Vidpovidno, nepravyľno zaganjaty biznes v ramky publičnogo prava i ščoś jomu zaboronjaty. Ja vvažaju, ščo reguljuvannja potribne. Ale jakščo cym zajmajuťsja pravoohoronni organy, to vony šukajuť, jak zaboronyty abo obmežyty kryptovaljuty. Nam že potribno, spyrajučyś na dosvid Bilorusi ta Estoniї, robyty vyrišaľni kroky v ćomu naprjamku.

10 ekspertiv — pro kryptovaljuty ta tokenizaciju ekonomiky 1

Для купівлі/продажу криптовалют рекомендуємо:

Binance

Найбільша світова крипто-біржа з величезним вибором криптовалют

Kuna

Найзручніша українська крипто-біржа

Try prostyh momenty, Perše — daty vyznačennja osnovnym ponjattjam, pov’jazanym z kryptotehnologijamy. Druge — stvoryty rejestr kryptoaktyviv, v jakomu opysaty: «Oś Bitcoin, a ce jogo protokol». Ce dasť deržavnym organam rozuminnja z čym pracjuvaty. Tretij moment — neobhidno na zakonodavčomu rivni pryjnjaty moratorij na reguljuvannja i dodatkove obmežennja prav zajmatysja cym biznesom.

Sergij Bondarenko, Deloitte Ukraine

— Blokčejn — ce pidryvna tehnologija, jaka maje duže bagato cikavyh vlastyvostej. Odnočasno ci ž vlastyvosti je vyklykom dlja isnujučyh system. Nevyznačenyj status kryptovaljut i blokčejnu tiľky pogiršuje te, ščo vidbuvajeťsja. Centrobanky vpevneni, ščo isnujuča systema — ce nadijno i nazavždy. Ale razom z tym vony probujuť eksperementuvaty, ščoby v razi čogo ne zalyšytysja «za bortom».

Za rik vytračajeťsja blyźko $1 mlrd v jakosti komisiї za perekazy grošej vseredyni Ukraїny. Inša problema, ščo v našij kraїni šče duže bagato procesiv zav’jazani na gotivci — i je popyt na ci plateži. Napevno, ne duže hočeťsja viddavaty cju systemu pid vidkrytyj i dostupnyj rejestr. Bank Angliї provodyv doslidžennja, v jakomu z’jasuvalosja, ščo perehid gotivky v cyfrovi groši dodasť 3% do VVP prosto za rahunok pryskorennja procesiv roboty z grošyma.

Tokenizacija ekonomiky skorotyť vytraty na «utrymannja» vsijeї cijeї grošovoї masy i її kontroľ. Blokčejn takož može buty zastosovnyj dlja vyrišennja logistyky grošovoї masy. Poky ščo rozdumy z pryvodu tokenizacii možuť nas upoviľnyty, v porivnjanni z kraїnamy, jaki vže namagajuťsja eksperymentuvaty.

10 ekspertiv — pro kryptovaljuty ta tokenizaciju ekonomiky 2

 

Emal Bahtari, NBU

—  U serpni 2017 roku NBU vypustyv pres-reliz, de bulo skazano, ščo kryptovaljuty ne pidpadajuť pid žodne vyznačennja, jake opysano v zakonodavstvi. Vidpovidno, jogo ne možna nazvaty nelegaľnym, — tak samo, jak majning, ICO10 ekspertiv — pro kryptovaljuty ta tokenizaciju ekonomiky 3Rynok ICO  — rezuľtaty 2017-go ta očikuvannja vid 2018 roku, tokeny toščo. Jakščo raniše osnovnym pryvodom vidkryvaty kryminaľnu spravu bulo te, ščo možna včepytysja za slovo «grošovyj surogat», to zaraz takyh sprav nemaje. Ale zavždy možna prydumaty inši pryčyny — ce vže ne v našij kompetenciї. Zi svogo boku my vyznačyly pozyciju: NBU ne zbyrajeťsja ničogo gaľmuvaty, ni v pravovomu poli, ni v tehničnomu. My dyvymosja na Jevrosojuz, na te jak tam pryjmajuť zakony z pryvodu kryptovaljut.

Naš pidhid v tomu, ščo gryvnja zalyšajeťsja jedynym platižnym zasobom — nezminnyj. Rozvytok kryptehnologij ne povynen zaohočuvaty korupciju, vidmyvannja grošej, finansuvannja protypravnyh dij. Veś svit boreťsja za prozorisť tranzakcij i identyfikaciju učasnykiv operacij. Dlja nas važlyvo, ščoby perekazy zdijsnjuvalysja prozoro. Tut pytannja stoїť i pro volodinnja aktyvamy, i pro deklaruvannja, i pro splatu podatkiv.

10 ekspertiv — pro kryptovaljuty ta tokenizaciju ekonomiky 4

Ruslan Čornyj, Finansovyj klub

—  Problem duže bagato, ale ja ne virju, ščo vse možna obijty zavdjaky virtualizaciї, jaka dozvolyť vid’jednatysja vid deržavy. Ti, hto vykorystovuje kryptovaljuty dlja nezakonnyh dij — perši hočuť abstraguvatysja. Ale navrjad čy vyjde unyknuty reguljuvannja. Jakščo mova jde pro serjozni groši, to reguljuvannja nemynuče — i z cym dovedeťsja pracjuvaty. Po suti v Ukraїni reguljacija zaraz vygljadaje, jak «vytrušuvannja»: pryhodyť SBU, zabyraje cilkom reaľni materiaľni cinnosti.

Ja za te, ščob legalizuvaty vidnosyny miž fizyčnymy i jurydyčnymy osobamy takym čynom, ščob ce možna bulo vykorystovuvaty dlja instytucionalizaciї, koly jurosoba zmože kupuvaty legaľno kryptoaktyvy i upakovuvaty ce v produkty, jaki majuť vidnošennja do reguľovanyh rynkiv. Pryklady vže je: peršyj — ce fondy, jaki majuť možlyvisť vkladaty v kryptovaljuty, drugyj — deryvatyvy.

10 ekspertiv — pro kryptovaljuty ta tokenizaciju ekonomiky 5

Erik Najman, Capital Times Investment Company

—  U blockchain jak u tehnologiju virjať praktyčno vsi. U mojemu rozuminni je reaľna ekonomika, de odyn odnogo možna «pomacaty», ale vže počala formuvatysja virtuaľna ekonomika, v jakij umovno roboty prodajuť ščoś odyn odnomu. Dlja її rozrahunkiv potribni speciaľni virtuaľni valjuty.

Sogodnišni kryptovaljuty, na mij pogljad, ne je pidhodjaščymy, ale buduť vzjati na majbutnje jak šablon. Švydše za vse, u tij že virtuaľnij ekonomici z’javytysja tińova skladova, de buduť svoї valjuty i banky. Ale vyznačennja statusu kryptovaljut na śogodni neobhidne. Adže je častyna ljudej, jaka hoče zajmatysja cijeju dijaľnistju prozoro.

Vitalij Šapran, Ukraїnśke tovarystvo finansovyh analitykiv

—  Ja vvažaju, ščo zaraz progljadajeťsja 2 jmovirnyh rišennja. Perše — formatu brytanśkoї vlady, koly je publična dyskusija pro reguljuvannja. Drugyj scenarij — ce Kytaj, de vidbulasja zaborona kryptovaljut. V našij kraїni zaborona avtomatyčno označaje pojavu «čornogo rynku».

Poky ščo ja shyljajuś do togo, ščo v nas bude peršyj variant, abo jogo jakyjś surogat. Praktyka našoї kraїny vkazuje na te, ščo bez vidsutnosti reguljuvannja na rynku zavždy z’javljajuťsja jakiś nepryjemni javyšča (napryklad, finansovi piramidy). Tomu tryvalyj čas bez reguljaciї (može samoreguljuvannja) prosto pryzvede do zagostrennja uvagy sylovykiv na ćomu segmenti rynku.

Vadym Gruša, BlockSoftLab

Čytajte takož: Vadym Gruša, BlockSoftLab: «Smart-kontrakty ne vb’juť profesiju jurystiv»

— Jakščo govoryty pro perehid ekonomiky na kryptovaljuty, to osnovna problema v tomu, ščo v cij systemi duže nestabiľnyj kurs. Nide nemaje centriv vplyvu, tomu kurs neperedbačuvanyj v globaľnomu sensi. Tehnično ce možlyvo stabilizuvaty, jakščo blockchain počnuť vprovadžuvaty na zagaľnoderžavnomu rivni.

Tehnologija stane efektyvnym resursom, jakyj potrebuvatyme pidtrymky same v kryptovaljutnyh rozrahunkah. V pryncypi za osnovu možna bude vzjaty kryptovaljutnyj protokol, v jakomu bude pevna centralizacija, ale obumovlena povna prozorisť dlja vsih učasnykiv procesu. Ce bude nabagato efektyvniše, niž isnujuča systema.

10 ekspertiv — pro kryptovaljuty ta tokenizaciju ekonomiky 6

Nazar Polyvka, Axon Partners

— Narazi pyśmove zakriplennja domovlenostej storin u formati AML/KYC (identyfikacija i vstanovlennja osoby kontragenta) — ce važlyvyj moment v provedenni ICO. Koly proekty ignorujuť ce i čerez dejakyj čas pryhodjať z frazoju: «my zibraly, teper treba vyjty v fiat», — to tut počynajuťsja šamanśki tanci v styli «hto kogo znaje v jakomu banku». Tokenizacija vže davnym-davno vidbuvajeťsja — i veś svit ruhajeťsja v ćomu naprjamku. Prjamoї normy, ščo potribno provodyty AML/KYC v ćomu naprjamku nemaje.

Ale kožnogo razu, koly vy pryjdete v bank z zanačkoju krypty, vam skažuť: «a zvidky ce, ščo vy zibraly?». Tomu hočemo my ćogo čy ni, ale ICO i kryptovaljuty ruhajuťsja v storonu prozorosti.

Denys Dovgopolyj, GrowthUP Group

— AML/KYC dlja ivestoriv — ce zajva trata času + rozgološuvaty dani pro sebe ne bagato hto hoče. U Interpolu vže je instrumenty dlja vidstežennja gamanciv zamišanyh v nezakonnyh dijah. Do tebe spokijno možuť pryjty iz zajavoju: «U tebe je groši vid torgovcja narkotykamy, jakščo ty ne pokažeš vlasnyka ćogo gamancja, to vyna za toboju».

Davajte podyvymosja na formuljuvannja «decentralizovana systema i reguljacija». Ce vse odno, ščo vydaty zakon, ščo v Kyjevi došč jtyme 60 dniv v roci, a reštu času bude sonce.

10 ekspertiv — pro kryptovaljuty ta tokenizaciju ekonomiky 7

Jevgen Loza, EXCAVO

— Jak na mene, bitkoїny — ce abo perehidnyj instrument, abo vže ti groši dlja perehodu ekonomiky na kryptovaljuty. Z vlasnogo dosvidu možu rozpovisty, ščo kupyv svij telefon v Kyjevi za bitkoїny. I na danyj moment — ce horošyj instrument ekonomičnyh vzajemyn miž ljuďmy.

Dlja kupivli/prodažu kryptovaljut rekomendujemo:

Binance

Najbiľša svitova krypto-birža z velyčeznym vyborom kryptovaljut

Kuna

Najzručniša ukraїnśka krypto-birža

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: