Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Do mižnarodnogo Dnja žinok u nauci — 10 zagaľnovidomyh žinočyh vynahodiv

До міжнародного Дня жінок у науці — 10 загальновідомих жіночих винаходів

11 ljutogo u sviti vidznačajeťsja Deń žinok u nauci — i hoča zaraz ne brakuje divčat ta žinok, jaki zdijsnjujuť naukovi vidkryttja ta zminjujuť svit, my proponujemo vam dobirku vynahodiv, jaki staly dlja usih nas zvyčnymy, i my naviť ne pidozrjujemo, ščo do їhńogo stvorennja pryčetni žinky, a ne čoloviky
11 лютого у світі відзначається День жінок у науці — і хоча зараз не бракує дівчат та жінок, які здійснюють наукові відкриття та змінюють світ, ми пропонуємо вам добірку винаходів, які стали для усіх нас звичними, і ми навіть не підозрюємо, що до їхнього створення причетні жінки, а не чоловіки
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Деякі з цих винаходів ми використовуємо щодня — але той факт, що їх створили та запропонували саме жінки, точно стане для вас сюрпризом. Автором цього винаходу вважають Табіту Беббіт, учасницю християнської секти в США. Члени культу виступали за рівність статей, в тому числі в тому, що стосувалося важкої фізичної праці. Табіта Беббіт працювала на тартаку. Під час роботи жінка спостерігала за тим, як використовується дворучна пилка у повсякденній праці. Тоді ж їй спало на думку, що половина зусиль витрачається даремно. Вся причина була в тому, що цей інструмент (в силу заточування) пиляє тільки в одному напрямку. В якості альтернативи Беббіт запропонувала диск з зубцями. Він прискорював процес розпилювання деревини. На жаль, патент на свій винахід вона так і не оформила. Упаковка всіх пристроїв і товарів на сьогоднішній день виглядає більш ніж стандартно, проте звична нам форма паперових пакетів зявилася не відразу. Ідея створення прямокутних паперових пакетів — заслуга Маргарет Найт. Потрібно сказати, що одними лише паперовими пакетами вона не обмежилася. Жінка зуміла отримати понад 20 патентів для низки пристроїв і технологій. Найперший винахід вона створила в 12 років, запропонувавши спеціальний стопорний пристрій для термінової зупинки промислових машин і верстатіву випадку, якщо до механічної частини потрапляє сторонній предмет. Цей винахід урятував безліч людей від каліцтв і травм на виробництві. Що ж стосується паперових пакетів, то в 1870 році винахідниця зібрала деревяний пристрій, який давав змогу нарізати, складати і склеювати паперові пакети. Патентування того часу передбачало створення зразка машини або верстата з металу. Ідею спробував привласнити собі Чарльз Аннан, який побачив її апарат. Але Маргарет зуміла на суді довести, що технологію і верстат для виробництва паперових пакетів з прямокутним дном винайшла саме вона. Хоча перші патенти на механічну посудомийку в США були виписані в 1830 і 1865 роках, створювачкою сучасної посудомийної машини вважають Джозефін Кохрейн. Вона була онукою Джона Фітча, творця першого американського пароплава. Причина створення пристрою виявилася досить банальною: Кохрейн дратувало те, як прислуга поводиться з її фарфоровим посудом під час миття. Тепер цим пристроєм користуються в усіх куточках світу. Ідея двірника спала на думку Мері Андерсон, коли під час поїздки на трамваї по засніженому Нью-Йорку вона спостерігала, як водій мусив зупиняти вагон, вилазити назовні і зчищати сніг з лобового скла на кожній зупинці. Андерсон запропонувала встановити на осі гумову щітку, другий кінець осі завести в кабіну водія — і прикріпити до ручки для обертання двірника. Ідея такого механічного омивача скла була запатентована. А вже за якихось 10 років усі автомобілі в США оснащувалися такими склоочисниками. Знаменита кіноактриса Геді Ламарр спільно з композитором Джорджем Антейлом в 1942 році отримали патент на так звану Секретну систему зв’язку. Цей винахід згодом став основою для систем звязку з розширеним спектром та бездротової передачі даних. Ця технологія сьогодні використовується всюди: від мобільних телефонів до мереж Wi-Fi 802.11 і навігаційної системи GPS. Треба сказати, що насправді Ламарр розробляла систему суто військового призначення. Їїтехнологія мала використовуватися для керування торпедами. Один з перших, якщо не найперший протигрибковий антибіотик, виділений з бактерій Streptomyces noursei, отримали Елізабет Лі Гейзен і Рейчел Фуллер Браун — медики Управління охорони здоровя штату Нью-Йорк. Гейзен виявила бактерії Streptomyces noursei в ґрунті на фермі свого знайомого Вільяма Норса, в честь якого і було названо мікроорганізми. Одна з найстаріших в історії мов програмування, котра була розроблена на основі мови FLOW-MATIC, — результат роботи Ґрейс Мюррей Гоппер, американки, котра працювала в галузі інформатики та була військовослужбовцем (у відставку вона вийшла в званні контр-адмірала). Гоппер, що стала одним з перших програмістів раннього компютера IBM Harvard Mark I (1944 року випуску), розробила перший компілятор для мови програмування. Вона ж створила й концепцію машинонезалежних мов програмування. Головний винахід Бетті Несміт Грем, посередньої секретарки, котра часто робила помилки при наборі тексту, хоча би раз в житті бачили усі наші читачі. Все почалося, коли у XX столітті замість звичайної друкованої стрічки з появою електричних друкарських машинок стали застосовуватися стрічки з вуглецевої плівки. Друкарську помилку звичайним чорнилом можна було підтерти канцелярським ластиком. Із появою нового типу стрічки для машинок неуважним секретаркам довелося винаходити новий спосіб виправлення помилок. Тоді Грем і придумала білу субстанцію для замазування помилок на папері. Тепер нею охоче користуються школярі та студенти. Полімерне волокно (наукова назва поліпарафенілен-терефталамід), отримане вперше групою науковиці Стефані Кволек, яка працювала в компанії DuPont, сьогодні стало надбанням військово-промислового комплексу всіх країн світу. Кевлар упятеро разів міцніший за сталь. Він використовується сьогодні для армування автомобільних шин, мідних і волоконно-оптичних кабелів і в безлічі інших галузей. Шоломи, бронежилети та елементи озброєння також виготовляють із використанням кевлару. А завершує список жінок-винахідників Гіпатія Олександрійська (370-415). Вважається, що Гіпатія чи винайшла, то чи вдосконалила астролябію (прилад для вимірювання координат небесних тіл), який активно використовувався в подальшому понад тисячу років. А ще вона доклала руку до створення ареометра. Це — пристрій для визначення щільності рідин. І третій винахід, до якого вона була причетна — це дистилятор: прилад для отримання дистильованої води.
Реклама 👇 Замовити

Dejaki z cyh vynahodiv my vykorystovujemo ščodnja — ale toj fakt, ščo їh stvoryly ta zaproponuvaly same žinky, točno stane dlja vas sjurpryzom.

Velyka cyrkuljarna pylka (1813 rik)

Avtorom ćogo vynahodu vvažajuť Tabitu Bebbit, učasnycju hrystyjanśkoї sekty v SŠA. Členy kuľtu vystupaly za rivnisť statej, v tomu čysli v tomu, ščo stosuvalosja važkoї fizyčnoї praci. Tabita Bebbit pracjuvala na tartaku. Pid čas roboty žinka sposterigala za tym, jak vykorystovujeťsja dvoručna pylka u povsjakdennij praci.

Todi ž їj spalo na dumku, ščo polovyna zusyľ vytračajeťsja daremno. Vsja pryčyna bula v tomu, ščo cej instrument (v sylu zatočuvannja) pyljaje tiľky v odnomu naprjamku.

V jakosti aľternatyvy Bebbit zaproponuvala dysk z zubcjamy. Vin pryskorjuvav proces rozpyljuvannja derevyny. Na žaľ, patent na svij vynahid vona tak i ne oformyla.

Do mižnarodnogo Dnja žinok u nauci — 10 zagaľnovidomyh vynahodiv, jaki stvoryly žinky

Paperovi pakety iz prjamokutnym dnom (1871 rik)

Upakovka vsih prystroїv i tovariv na śogodnišnij deń vygljadaje biľš niž standartno, prote zvyčna nam forma paperovyh paketiv z’javylasja ne vidrazu. Ideja stvorennja prjamokutnyh paperovyh paketiv — zasluga Margaret Najt. Potribno skazaty, ščo odnymy lyše paperovymy paketamy vona ne obmežylasja. Žinka zumila otrymaty ponad 20 patentiv dlja nyzky prystroїv i tehnologij. Najperšyj vynahid vona stvoryla v 12 rokiv, zaproponuvavšy speciaľnyj stopornyj prystrij dlja terminovoї zupynky promyslovyh mašyn i verstativu vypadku, jakščo do mehaničnoї častyny potrapljaje storonnij predmet. Cej vynahid urjatuvav bezlič ljudej vid kalictv i travm na vyrobnyctvi.

Ščo ž stosujeťsja paperovyh paketiv, to v 1870 roci vynahidnycja zibrala derev’janyj prystrij, jakyj davav zmogu narizaty, skladaty i sklejuvaty paperovi pakety. Patentuvannja togo času peredbačalo stvorennja zrazka mašyny abo verstata z metalu. Ideju sprobuvav pryvlasnyty sobi Čarľz Annan, jakyj pobačyv її aparat. Ale Margaret zumila na sudi dovesty, ščo tehnologiju i verstat dlja vyrobnyctva paperovyh paketiv z prjamokutnym dnom vynajšla same vona.

Do mižnarodnogo Dnja žinok u nauci — 10 zagaľnovidomyh vynahodiv, jaki stvoryly žinky

Mašyna dlja myttja posudu (1887 rik)

Hoča perši patenty na mehaničnu posudomyjku v SŠA buly vypysani v 1830 i 1865 rokah, stvorjuvačkoju sučasnoї posudomyjnoї mašyny vvažajuť Džozefin Kohrejn. Vona bula onukoju Džona Fitča, tvorcja peršogo amerykanśkogo paroplava.

Pryčyna stvorennja prystroju vyjavylasja dosyť banaľnoju: Kohrejn dratuvalo te, jak prysluga povodyťsja z її farforovym posudom pid čas myttja. Teper cym prystrojem korystujuťsja v usih kutočkah svitu.

Do mižnarodnogo Dnja žinok u nauci — 10 zagaľnovidomyh vynahodiv, jaki stvoryly žinky

«Dvirnyky» dlja mašyn ta avtobusiv (patent 1903 roku)

Ideja «dvirnyka» spala na dumku Meri Anderson, koly pid čas poїzdky na tramvaї po zasniženomu Nju-Jorku vona sposterigala, jak vodij musyv zupynjaty vagon, vylazyty nazovni i zčyščaty snig z lobovogo skla na kožnij zupynci.

Anderson zaproponuvala vstanovyty na osi gumovu ščitku, drugyj kineć osi zavesty v kabinu vodija — i prykripyty do ručky dlja obertannja «dvirnyka». Ideja takogo mehaničnogo omyvača skla bula zapatentovana. A vže za jakyhoś 10 rokiv usi avtomobili v SŠA osnaščuvalysja takymy skloočysnykamy.

Do mižnarodnogo Dnja žinok u nauci — 10 zagaľnovidomyh vynahodiv, jaki stvoryly žinky

Moduľna systema zv’jazku, ščo ljagla v osnovu Wi-Fi ta GPS (1942 rik)

Znamenyta kinoaktrysa Gedi Lamarr spiľno z kompozytorom Džordžem Antejlom v 1942 roci otrymaly patent na tak zvanu «Sekretnu systemu zv’jazku». Cej vynahid zgodom stav osnovoju dlja system zv’jazku z rozšyrenym spektrom ta bezdrotovoї peredači danyh.

Cja tehnologija śogodni vykorystovujeťsja vsjudy: vid mobiľnyh telefoniv do merež Wi-Fi 802.11 i navigacijnoї systemy GPS. Treba skazaty, ščo naspravdi Lamarr rozrobljala systemu suto vijśkovogo pryznačennja. Їїtehnologija mala vykorystovuvatysja dlja keruvannja torpedamy.

Do mižnarodnogo Dnja žinok u nauci — 10 zagaľnovidomyh vynahodiv, jaki stvoryly žinky

Odyn iz peršyj protygrybkovyh antybiotykiv — nistatyn (1950 rik)

Odyn z peršyh, jakščo ne najperšyj protygrybkovyj antybiotyk, vydilenyj z bakterij Streptomyces noursei, otrymaly Elizabet Li Gejzen i Rejčel Fuller Braun — medyky Upravlinnja ohorony zdorov’ja štatu Nju-Jork.

Gejzen vyjavyla bakteriї Streptomyces noursei v ğrunti na fermi svogo znajomogo Viľjama Norsa, v česť jakogo i bulo nazvano mikroorganizmy.

Do mižnarodnogo Dnja žinok u nauci — 10 zagaľnovidomyh vynahodiv, jaki stvoryly žinky

Mova programuvannja — COBOL (1959 rik)

Odna z najstarišyh v istoriї mov programuvannja, kotra bula rozroblena na osnovi movy FLOW-MATIC, — rezuľtat roboty Ğrejs Mjurrej Gopper, amerykanky, kotra pracjuvala v galuzi informatyky ta bula vijśkovoslužbovcem (u vidstavku vona vyjšla v zvanni kontr-admirala).

Gopper, ščo stala odnym z peršyh programistiv ranńogo komp’jutera IBM Harvard Mark I (1944 roku vypusku), rozrobyla peršyj kompiljator dlja movy programuvannja. Vona ž stvoryla j koncepciju mašynonezaležnyh mov programuvannja.

Do mižnarodnogo Dnja žinok u nauci — 10 zagaľnovidomyh vynahodiv, jaki stvoryly žinky

Korektor dlja drukarśkyh mašynok ta pyśma (1958 rik)

Golovnyj vynahid Betti Nesmit Grem, «poseredńoї sekretarky», kotra často robyla pomylky pry nabori tekstu, hoča by raz v žytti bačyly usi naši čytači. Vse počalosja, koly u XX stolitti zamisť zvyčajnoї drukovanoї stričky z pojavoju elektryčnyh drukarśkyh mašynok staly zastosovuvatysja stričky z vuglecevoї plivky.

Drukarśku pomylku zvyčajnym čornylom možna bulo pidterty kanceljarśkym lastykom. Iz pojavoju novogo typu stričky dlja mašynok neuvažnym sekretarkam dovelosja vynahodyty novyj sposib vypravlennja pomylok. Todi Grem i prydumala bilu substanciju dlja zamazuvannja pomylok na paperi. Teper neju ohoče korystujuťsja školjari ta studenty.

Do mižnarodnogo Dnja žinok u nauci — 10 zagaľnovidomyh vynahodiv, jaki stvoryly žinky

Kevlar (1964 rik)

Polimerne volokno (naukova nazva poliparafenilen-tereftalamid), otrymane vperše grupoju naukovyci Stefani Kvolek, jaka pracjuvala v kompaniї DuPont, śogodni stalo nadbannjam vijśkovo-promyslovogo kompleksu vsih kraїn svitu.

Kevlar up’jatero raziv micnišyj za staľ. Vin vykorystovujeťsja śogodni dlja armuvannja avtomobiľnyh šyn, midnyh i volokonno-optyčnyh kabeliv i v bezliči inšyh galuzej. Šolomy, bronežylety ta elementy ozbrojennja takož vygotovljajuť iz vykorystannjam kevlaru.

Do mižnarodnogo Dnja žinok u nauci — 10 zagaľnovidomyh vynahodiv, jaki stvoryly žinky

Astroljabija ta areometr (miž 390 ta 415 rokamy n.e.)

A zaveršuje spysok žinok-vynahidnykiv Gipatija Oleksandrijśka (370-415). Vvažajeťsja, ščo Gipatija čy vynajšla, to čy vdoskonalyla astroljabiju (prylad dlja vymirjuvannja koordynat nebesnyh til), jakyj aktyvno vykorystovuvavsja v podaľšomu ponad tysjaču rokiv. A šče vona doklala ruku do stvorennja areometra. Ce — prystrij dlja vyznačennja ščiľnosti ridyn. I tretij vynahid, do jakogo vona bula pryčetna — ce dystyljator: prylad dlja otrymannja dystyľovanoї vody.

Do mižnarodnogo Dnja žinok u nauci — 10 zagaľnovidomyh vynahodiv, jaki stvoryly žinky

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: