fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Inozemci, jaki reformujuť agrosferu v Ukraїni — hto vony

Іноземці, які реформують агросферу в Україні — хто вони
Buty pidpryjemcem v agrobiznesi — neprosta sprava. A podvijno (čy j potrijno) vona skladna, jakščo vy — agrobiznesmen v Ukraїni. «Nacionaľnyj promyslovyj portal» zibrav spysok tyh, hto ne boїťsja reformuvaty ukraїnśkyj agrosektor, vykorystovujučy najsučasniši tehnologiї ta jevropejśki praktyky vedennja biznesu
Бути підприємцем в агробізнесі — непроста справа. А подвійно (чи й потрійно) вона складна, якщо ви — агробізнесмен в Україні. «Національний промисловий портал» зібрав список тих, хто не боїться реформувати український агросектор, використовуючи найсучасніші технології та європейські практики ведення бізнесу
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Мішель Терещенко. Нащадок давнього роду українських цукрових промисловців і меценатів став мером міста Глухова на минулих виборах — проте його повернення та діяльність в Україні розпочалися раніше. До України він повернувся з Франції понад 13 років тому, оскільки хотів повернути колишню славу рідного краю. Його предки роками займалися вирощуванням цукру в Глухові, батько ж був вченим і працював над технологіями біопалива з ріпаку. Мішель Терещенко переконаний: в Україні повно нереалізованих можливостей, які потрібно тільки розгледіти. На його думку, економічний клімат в Україні не так вже й поганий. Однак зізнається, що на своєму шляху зустрів досить перешкод і нерозуміння з боку місцевих чиновників. На посаді мера Глухова він зайнявся об’єднанням територіальних громад, благоустроєм міста та відродженням іміджу Глухова як козацької столиці. Вбачає Терещенко перспективу й у вирощуванні льону і технічних конопель, які в цьому регіоні колись були популярними культурами. — Всі французькі фірми, що розміщені в Україні в 2005 році, коли я починав свою справу, залишилися на українському ринку. Вони прибуткові, інвестують у свій розвиток. Ваші системи бізнесу можна назвати незвичайними, але якщо люди хочуть працювати, вони можуть це робити й без корупції.. . . Томаш Фіала. Він працює інвестбанкіром в Україні ось уже 21 рік. Свій шлях розпочав як інвестиційний банкір у Bayerische Vereinsbank в Празі. Все змінилося, коли його попросили очолити інвестиційний банк в Центральній та Східній Європі Wood & Co. з офісом в Києві. Попрацювавши в Україні, Фіала вирішив повернутися — і відкрив в Україні власну інвестиційну компанію Dragon Capital. Фіала визнається, що динаміка розвитку АПК за цей період його вражає: — З моменту прийняття Земельного кодексу в 2001 році та приватизації 28 мільйонів гектарів сільськогосподарських земель виробництво зернових в Україні збільшилася на 66%, до 66 млн т. Серйозні успіхи також є і в тваринництві. В цілому це дозволило наростити сумарний експорт сільськогосподарської продукції та продуктів харчування до $ 15,3 млрд у 2016 році.. . . Читатйте також: У Києві відбудеться Всеукраїнський хакатон agrotech-проектів. Найскладнішим у роботі в українському сільському господарстві Томаш Фіала вважає відсутність ринку землі. На його думку, якби ринок був введений в 2004 році, як було обіцяно 7 млн сільгоспвиробників та мешканців сіл, то обсяг інвестицій в галузь міг би бути в рази вище, а селяни могли б користуватися землею без обмежень і більше заробляти. Крім законів та технологій, потрібно також вдосконалювати інфраструктуру. Карл Стурен. Цей іноземець після роботи в шведської королівській кавалерії приїхав в Україну зі своїм племінником Йоханом в 1993 році для того, щоби будувати бізнес. І це попри те, що їхня сім’я вже мала власний консервний завод. Стурен навіть інвестора знайшов, проте його очікування не виправдали тогочасні економічні, правові та політичні реалії. Брак реформ та надлишок злочинності й корупції не давали бізнесу розвиватися. Читатйте також: ВЕС на 41 МВт з’явилася на Херсонщині. Поки українські бізнесмени дивилися в сторону металургії, а деякі крали, Стурен бачив перспективу сільського господарства. Підприємець викупив старий консервний завод в Херсонській області. Так Україна отримала торгову марку кетчупу Чумак, а також безліч інших продуктів харчування. Зараз же швед займається новим бізнесом – вітроенергетикою. Найголовнішою проблемою для України, за словами Карла Стурена, досі залишається корупція, і щоби рухатися вперед, її потрібно викорінити — а також слід осучаснити українське законодавство. Фалк Небігер. Він працює в Україні з 1992 року, з того часу німець відкрив багато бізнесів самих різних напрямків – від сфери харчової промисловості до модних бутиків. Ресторатор-підприємець володіє мережею закусочних Містер Снек. Для його бізнесу динаміка розвитку українського АПК позитивна. Для його бізнесу особливо відчутними є курсові коливання, адже його компанії працюють з іноземними партнерами, зауважує Небігер: — Варто згадати також про нестабільну політичну ситуацію на сході України та анексії Криму, ця ситуація сильно відбивається на українській економці.. . . Корнеліс Хузінха. А цей представник закордонного бізнесу приїхав з Нідерландів для того, щоб відродити українське село на Черкащині. Все почалося в 2001 році з невеликої європейської делегації в Маньківський район Черкаської області. Те, що побачили європейські аграрії, шокувало їх: занепад був суцільним.  Попри гнітючі враження, декілька підприємців спільно з українськими аграріями домоглися дозволу займатися тут сільським господарством. У їх числі був і Хузінха, який згодом став главою ФГ Кищенці: — В Україні я вже 15 років. Коли я сюди приїхав, то пів-України було під бур’янами, а зараз кожен її клаптик обробляється і важко знайти нові землі для роботи.. . . Голландець переконаний: щоби український agrotech та сільське господарство стали прибутковими та квітучими, варто багато і безперервно працювати. Слід вдосконалювати логістику, бізнес-процеси, законодавство та перейти до реальної підтримки фермерів з боку держави — а решта прийде, стверджує Корнеліс Хузінха.
Реклама 👇 Замовити

Mišeľ Tereščenko

Naščadok davńogo rodu ukraїnśkyh cukrovyh promyslovciv i mecenativ stav merom mista Gluhova na mynulyh vyborah — prote jogo povernennja ta dijaľnisť v Ukraїni rozpočalysja raniše. Do Ukraїny vin povernuvsja z Franciї ponad 13 rokiv tomu, oskiľky hotiv povernuty kolyšnju slavu ridnogo kraju.

Jogo predky rokamy zajmalysja vyroščuvannjam cukru v Gluhovi, baťko ž buv včenym i pracjuvav nad tehnologijamy biopalyva z ripaku. Mišeľ Tereščenko perekonanyj: v Ukraїni povno nerealizovanyh možlyvostej, jaki potribno tiľky rozgledity.

Na jogo dumku, ekonomičnyj klimat v Ukraїni ne tak vže j poganyj. Odnak ziznajeťsja, ščo na svojemu šljahu zustriv dosyť pereškod i nerozuminnja z boku miscevyh čynovnykiv.

Na posadi mera Gluhova vin zajnjavsja ob’jednannjam terytoriaľnyh gromad, blagoustrojem mista ta vidrodžennjam imidžu Gluhova jak kozaćkoї stolyci. Vbačaje Tereščenko perspektyvu j u vyroščuvanni ľonu i tehničnyh konopeľ, jaki v ćomu regioni kolyś buly populjarnymy kuľturamy.

— Vsi francuźki firmy, ščo rozmiščeni v Ukraїni v 2005 roci, koly ja počynav svoju spravu, zalyšylysja na ukraїnśkomu rynku. Vony prybutkovi, investujuť u svij rozvytok. Vaši systemy biznesu možna nazvaty nezvyčajnymy, ale jakščo ljudy hočuť pracjuvaty, vony možuť ce robyty j bez korupciї.

Tomaš Fiala

Vin pracjuje investbankirom v Ukraїni oś uže 21 rik. Svij šljah rozpočav jak investycijnyj bankir u Bayerische Vereinsbank v Prazi. Vse zminylosja, koly jogo poprosyly očolyty investycijnyj bank v Centraľnij ta Shidnij Jevropi Wood & Co. z ofisom v Kyjevi. Popracjuvavšy v Ukraїni, Fiala vyrišyv povernutysja — i vidkryv v Ukraїni vlasnu investycijnu kompaniju Dragon Capital. Fiala vyznajeťsja, ščo dynamika rozvytku APK za cej period jogo vražaje:

— Z momentu pryjnjattja Zemeľnogo kodeksu v 2001 roci ta pryvatyzaciї 28 miľjoniv gektariv siľśkogospodarśkyh zemeľ vyrobnyctvo zernovyh v Ukraїni zbiľšylasja na 66%, do 66 mln t. Serjozni uspihy takož je i v tvarynnyctvi. V cilomu ce dozvolylo narostyty sumarnyj eksport siľśkogospodarśkoї produkciї ta produktiv harčuvannja do $ 15,3 mlrd u 2016 roci.

Čytajte takož: U Kyjevi vidbudeťsja Vseukraїnśkyj hakaton agrotech-proektiv

Najskladnišym u roboti v ukraїnśkomu siľśkomu gospodarstvi Tomaš Fiala vvažaje vidsutnisť rynku zemli. Na jogo dumku, jakby rynok buv vvedenyj v 2004 roci, jak bulo obicjano 7 mln siľgospvyrobnykiv ta meškanciv sil, to obsjag investycij v galuź mig by buty v razy vyšče, a seljany mogly b korystuvatysja zemleju bez obmežeń i biľše zarobljaty. Krim zakoniv ta tehnologij, potribno takož vdoskonaljuvaty infrastrukturu.

Karl Sturen

Cej inozemeć pislja roboty v švedśkoї korolivśkij kavaleriї pryїhav v Ukraїnu zi svoїm pleminnykom Johanom v 1993 roci dlja togo, ščoby buduvaty biznes. I ce popry te, ščo їhnja sim’ja vže mala vlasnyj konservnyj zavod. Sturen naviť investora znajšov, prote jogo očikuvannja ne vypravdaly togočasni ekonomični, pravovi ta polityčni realiї. Brak reform ta nadlyšok zločynnosti j korupciї ne davaly biznesu rozvyvatysja.

Čytajte takož: VES na 41 MVt z’javylasja na Hersonščyni

Poky ukraїnśki biznesmeny dyvylysja v storonu metalurgiї, a dejaki kraly, Sturen bačyv perspektyvu siľśkogo gospodarstva. Pidpryjemeć vykupyv staryj konservnyj zavod v Hersonśkij oblasti. Tak Ukraїna otrymala torgovu marku ketčupu «Čumak», a takož bezlič inšyh produktiv harčuvannja. Zaraz že šved zajmajeťsja novym biznesom – vitroenergetykoju.

Najgolovnišoju problemoju dlja Ukraїny, za slovamy Karla Sturena, dosi zalyšajeťsja korupcija, i ščoby ruhatysja vpered, її potribno vykorinyty — a takož slid osučasnyty ukraїnśke zakonodavstvo.

Falk Nebiger

Vin pracjuje v Ukraїni z 1992 roku, z togo času nimeć vidkryv bagato biznesiv samyh riznyh naprjamkiv – vid sfery harčovoї promyslovosti do modnyh butykiv. Restorator-pidpryjemeć volodije merežeju zakusočnyh «Mister Snek». Dlja jogo biznesu dynamika rozvytku ukraїnśkogo APK pozytyvna. Dlja jogo biznesu osoblyvo vidčutnymy je kursovi kolyvannja, adže jogo kompaniї pracjujuť z inozemnymy partneramy, zauvažuje Nebiger:

— Varto zgadaty takož pro nestabiľnu polityčnu sytuaciju na shodi Ukraїny ta aneksiї Krymu, cja sytuacija syľno vidbyvajeťsja na ukraїnśkij ekonomci.

Kornelis Huzinha

A cej predstavnyk zakordonnogo biznesu pryїhav z Niderlandiv dlja togo, ščob vidrodyty ukraїnśke selo na Čerkaščyni. Vse počalosja v 2001 roci z nevelykoї jevropejśkoї delegaciї v Mańkivśkyj rajon Čerkaśkoї oblasti. Te, ščo pobačyly jevropejśki agrariї, šokuvalo їh: zanepad buv suciľnym.  Popry gnitjuči vražennja, dekiľka pidpryjemciv spiľno z ukraїnśkymy agrarijamy domoglysja dozvolu zajmatysja tut siľśkym gospodarstvom. U їh čysli buv i Huzinha, jakyj zgodom stav glavoju FG «Kyščenci»:

— V Ukraїni ja vže 15 rokiv. Koly ja sjudy pryїhav, to piv-Ukraїny bulo pid bur’janamy, a zaraz kožen її klaptyk obrobljajeťsja i važko znajty novi zemli dlja roboty.

Gollandeć perekonanyj: ščoby ukraїnśkyj agrotech ta siľśke gospodarstvo staly prybutkovymy ta kvitučymy, varto bagato i bezperervno pracjuvaty. Slid vdoskonaljuvaty logistyku, biznes-procesy, zakonodavstvo ta perejty do reaľnoї pidtrymky fermeriv z boku deržavy — a rešta pryjde, stverdžuje Kornelis Huzinha.

Džerelo: «NPP»

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: