Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Didžytalizacija deržavnyh poslug na prykladi Poľšči

Діджиталізація державних послуг на прикладі Польщі

Zamisť epigrafu: «Internet zminjuje sposib roboty, spilkuvannja, stvorennja ta obminu informacijeju, a takož organizaciї ljudej, idej ta rečej po vśomu svitu. Prote masštaby cijeї transformaciї vse šče nedoocinjujuťsja» — Džejms Maniki ta Čarľz Roksburg, Globaľnyj Instytut MakKinzi
Замість епіграфу: «Інтернет змінює спосіб роботи, спілкування, створення та обміну інформацією, а також організації людей, ідей та речей по всьому світу. Проте масштаби цієї трансформації все ще недооцінюються» — Джеймс Манікі та Чарльз Роксбург, Глобальний Інститут МакКінзі
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Ми живемо під час великих перезавантажень та глобалізації. Рух даних через кордон зростає. Цифрові потоки зараз відіграють більшу роль у зростанні світового ВВП, аніж торгівля традиційними товарами. Автоматизація, штучний інтелект, інтернет речей та бізнес-моделі, — такі як економіка спільного користування — змінюють способи ведення бізнесу та нашого життя. Держава та послуги не можуть бути в хвості, якщо мова йде про такі глобальні процеси. Оскільки наші західні сусіди — не виключення в цьому глобальному процесі діджиталізації, хотіли би звернути вашу увагу на зміни, які відбулися останнім часом в Польщі. Ще зовсім недавно, за Індексом цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index — DESI) Польща знаходилась на 23 місці у рейтингах із 28 країн Європейського Союзу, що звичайно не є добрим результатом. В Польщі впроваджувати IT-рішення в сфері обслуговування громадян розпочали ще в 1990-х роках від впровадження проекту PESEL — центрального реєстру номерів, що обовязково надається всім полякам. Номер використовується в онлайн-реєстрах та допомагає ідентифікувати людину, починаючи від відвідування лікаря та закінчуючи перенесенням номеру до іншого мобільного оператора. Принести надрукований оригінал номеру на папірці в Польщі не просять. PESEL скоріше нагадує американський Social Security number — номер соціального страхування, що дозволяє йому набагато ефективніше виконувати свою функцію, аніж схожий ідентифікаційний код в Україні. Створення більш амбітних проектів на той час не дозволяв частково рівень комп’ютерізації в тій частині Європи, але й стан економіки польської держави. Саме це і може пояснювати така низька позиція  в рейтингу DESI. У зв’язку з цим була прийнята програма Цифрова Польща (Program Operacyjny Polska Cyfrowa 2014 – 2020). Метою програми є зміцнення цифрових фондів для національного розвитку: загальний доступ до високошвидкісного інтернету, ефективні та зручні публічні електронні послуги, рівень цифрової компетентності громадян й урядовців, що постійно зростає. Сьогодні в Польщі існує спеціальне міністерство (Міністерство цифровізації або діджиталізації — Ministerstwo Cyfryzacji), діяльність якого присвячена виключно впровадженню сучасних технологій з метою спрощення: спілкування з державою та держслужбовцями; створення та ведення бізнесу в Польщі. Починаючи з 2015 року, усі реформи, прийняті в рамках Цифрової Польщі рухаються в напрямку повної діджиталізації послуг. Тепер, навіть популярний у Польщі державний проект 500+ (соціальні виплати для дітей, ними, до речі, можуть скористатися навіть емігранти), також передбачає онлайн-подачу заявки. Це можна зробити через свій онлайн-банкінг — жодної потреби стояти у чергах. Таким же чином через онлайн-банкінг, можна створити для себе так званий довіренний профіль eGO, який існує в рамках польської системи ePUAP. ePUAP — електронна платформа служб державного управління. Це система, що дозволяє публічним установам надавати громадськості адміністративні послуги через електронні засоби комунікації. Зокрема, в рамках такої платформи, є можливість: прописатися в новому помешканні онлайн; зареєструвати фірму онлайн; зареєструвати запрошення для іноземного працівника онлайн та інше. У напрямку повного оцифровування йде й процес контролю та прозорості державних установ та урядовців, що сприяє участі громадян в управлінні та аналізі прийнятих рішень. Наприклад, створення єдиного державного сервісу DanePubliczne.pl надало можливість полякам контролювати всі дані, що знаходяться у публічному доступі в рамках однієї платформи. Звіт про виконання бюджету? Будь-ласка. Хочеш перевірити, чи твій депутат ходить на засідання ради міста? Ось інформація. Розвиток таких рішень дозволив створити так звану єдину точку контакту для громадян (Single Point of Contact) — проект Obywatel, де кожен мешканець може поспілкуватися з держустановою, надати запит й перевірити все, що його цікавить: історія вживаного транспортного засобу; сумніви щодо бюджету політичної партії; борги своєї ґміни (регіону); перевірка, чи автобус, що везе твою дитину до школи, безпечний та має дійсну страховку. Сьогодні, один з найважливіших проектів, який розвиває міністерство це — проект mObywatel, та його два підпроекти: mDokumenty – які дозволяють мати в смартфоні водійські права та особисте посвідчення  (ID-карту) – українським аналогом є внутрішній паспорт. mWeryfikator – який дозволяє перевіряти такі електронні документи та їх чинність, в тих же управліннях, в поліції та навіть в готелях. В рамках цих платформ створюється можливість зберігати, передавати та підтверджувати свої приватні данні на екрані телефону. Послуга на цьому етапі звичайно добровільна – більша частина населення може надавати перевагу традиційним пластиковим посвідченням, які з часом зникнуть. Тобто у найближчому майбутньому поляки зможуть не носити з собою оригінали документів, наприклад при відкритті рахунку в банку, при голосуванні, в органах реєстрації актів цивільного стану. Пілотний проект успішно стартував у 2017 році та чекає загального впровадження по всій території Польщі. Подібну єдину точку контакту створили й для іноземців, які хочуть вести бізнес у Польщі — biznes.gov.pl. На платформі іноземці можуть отримати всю необхідну інформацію, починаючи від допомоги з підбором типу діяльності та закінчуючи онлайн реєстрацією необхідних документів. Саме такі рішення, окрім прозорості ведення бізнесу та низької корупції, збільшують інвестиції в державу. Тепер щоби відкрити бізнес не обов’язково оббивати пороги різних установ. Якщо людина, іноземець чи поляк володіє профілем в рамках раніше згаданого вже проекту ePUAP, то все можна зробити, сидячи у себе вдома на кухні. За допомогою двох платформ, що обслуговують такі профілі є можливість: запустити бізнес в форматі ФОП, відкрити підприємство, підібрати вид діяльності і навіть створити установчий договір — і все це теж онлайн. Це відбувається в рамках Центрального реєстру інформації про підприємницьку діяльність та Платформи S24 Міністерства Юстиції. Впроваджується полегшення й для тих, хто фірму вже відкрив. Наприклад, проект JPK дозволить пришвидшити спілкування з податковими органами та зовнішніми аудиторами. JPK (Jednolity Plik Kontrolny) — Cтандартний Контрольний Файл) — польський відповідник міжнародного стандарту (SAF-T, Standard Audit File for Tax) для електронного обміну даними. Запровадження цього міжнародного стандарту передбачає, що платники податків за допомогою компютерних програм будуть подавати бухгалтерські книги та звіти у вигляді файлів структурованого формату для подальшого автоматичного управління та інспекції. Раніше подібні рішення були впроваджені Німеччиною. Францією, Австрією. Для тих, хто хоче відкрити бізнес в Польщі треба розуміти, що цифровізація буде стосуватися й відносин між тими, хто надає послуги та тим, хто їх отримує. Найбільш у Польщі це видно при оплаті за послуги, де вимоги покупців щораз більші. Зараз в гаманцях поляків знаходиться близько 36,9 млн платіжних карток, а понад 20% усіх транзакцій – безготівкові. Ще 10 років тому ця кількість складала всього 2%. А наприклад, системою Android Pay користувалося в жовтні 2017 року вже 150 тис поляків. Досить багато бізнесів були неготові на такі швидкі радикальні зміни звичаїв польских покупців. Щоби підприємці не відчули на собі відтік клієнтів, був створений фонд Безготівкова Польща, який фінансує закупівлю терміналів обслуговування платіжних карток і може навіть протягом року оплачувати всі кошти підприємців пов’язані з обслуговуванням платіжних терміналів. Industry 4.0  призначена для розвитку інтелектуального виробництва, що використовує кіберфізичні системи (CPS) та інтернет речей (IoT) для досягнення високої адаптивності та ефективності використання ресурсів, часу та енергії. Industry 4.0 обмінюється даними про технології виробництва за допомогою хмарних обчислень, трансформації енергії та автоматизації робочої сили. Польща є однією з найбільш швидкозростаючих ринків для автоматизації виробництва. Проте все ще є необхідність у  підвищенні конкурентоспроможності промисловості. Багато компаній все ще перебувають на рівні промисловості 2.0. Лише 15% фабрик повністю автоматизовані, 76% частково автоматизовані, а решта все ще виготовляють та обробляють компоненти продукції вручну. Польські менеджери великих компаній усвідомлюють переваги рішень запропонованих Industry 4.0. Роль уряду — заохотити їх інвестувати в такі рішення з урахуванням аналізу витрат і вигод. Ще більш складною задачею є заохочення малого бізнесу. У 2018 році стартує польська платформа Industry 4.0. Законопроект про створення Платформи вже був схвалений керівництвом Міністерства Розвитку. Платформа обєднає постачальників технологій, одержувачів технологій, а також освітніх та наукових центрів. ЇЇ завданням буде активізація поширення знань, навичок, технічних та управлінських стандартів, які є основою для успішного переходу до Industry 4.0.

My žyvemo pid čas velykyh perezavantažeń ta globalizaciї. Ruh danyh čerez kordon zrostaje. Cyfrovi potoky zaraz vidigrajuť biľšu roľ u zrostanni svitovogo VVP, aniž torgivlja tradycijnymy tovaramy. Avtomatyzacija, štučnyj intelekt, internet rečej ta biznes-modeli, — taki jak ekonomika spiľnogo korystuvannja — zminjujuť sposoby vedennja biznesu ta našogo žyttja.

Deržava ta poslugy ne možuť buty «v hvosti», jakščo mova jde pro taki globaľni procesy. Oskiľky naši zahidni susidy — ne vyključennja v ćomu globaľnomu procesi didžytalizaciї, hotily by zvernuty vašu uvagu na zminy, jaki vidbulysja ostannim časom v Poľšči.

Šče zovsim nedavno, za Indeksom cyfrovoї ekonomiky ta suspiľstva (Digital Economy and Society Index — DESI) Poľšča znahodylaś na 23 misci u rejtyngah iz 28 kraїn Jevropejśkogo Sojuzu, ščo zvyčajno ne je dobrym rezuľtatom.

Poľśki kroky na šljahu do didžytalizaciї

V Poľšči vprovadžuvaty IT-rišennja v sferi obslugovuvannja gromadjan rozpočaly šče v 1990-h rokah vid vprovadžennja proektu PESEL — centraľnogo rejestru nomeriv, ščo obov’jazkovo nadajeťsja vsim poljakam.

Nomer vykorystovujeťsja v onlajn-rejestrah ta dopomagaje identyfikuvaty ljudynu, počynajučy vid vidviduvannja likarja ta zakinčujučy perenesennjam nomeru do inšogo mobiľnogo operatora.

Prynesty nadrukovanyj oryginal nomeru na papirci v Poľšči ne prosjať. PESEL skoriše nagaduje amerykanśkyj Social Security number — nomer sociaľnogo strahuvannja, ščo dozvoljaje jomu nabagato efektyvniše vykonuvaty svoju funkciju, aniž shožyj identyfikacijnyj kod v Ukraїni.

Stvorennja biľš ambitnyh proektiv na toj čas ne dozvoljav častkovo riveń komp’juterizaciї v tij častyni Jevropy, ale j stan ekonomiky poľśkoї deržavy. Same ce i može pojasnjuvaty taka nyźka pozycija  v rejtyngu DESI.

U zv’jazku z cym bula pryjnjata programa «Cyfrova Poľšča» (Program Operacyjny Polska Cyfrowa 2014 – 2020). Metoju programy je zmicnennja cyfrovyh fondiv dlja nacionaľnogo rozvytku:

  • zagaľnyj dostup do vysokošvydkisnogo internetu,
  • efektyvni ta zručni publični elektronni poslugy,
  • riveń cyfrovoї kompetentnosti gromadjan j urjadovciv, ščo postijno zrostaje.

Didžytalizacija poslug na prykladi Poľšči

Sogodni v Poľšči isnuje speciaľne ministerstvo (Ministerstvo cyfrovizaciї abo didžytalizaciї — Ministerstwo Cyfryzacji), dijaľnisť jakogo prysvjačena vyključno vprovadžennju sučasnyh tehnologij z metoju sproščennja:

Cyfrova epoha dlja poslug

Počynajučy z 2015 roku, usi reformy, pryjnjati v ramkah «Cyfrovoї Poľšči» ruhajuťsja v naprjamku povnoї didžytalizaciї poslug.

Teper, naviť populjarnyj u Poľšči deržavnyj proekt 500+ (sociaľni vyplaty dlja ditej, nymy, do reči, možuť skorystatysja naviť emigranty), takož peredbačaje onlajn-podaču zajavky. Ce možna zrobyty čerez svij onlajn-banking — žodnoї potreby stojaty u čergah.

Takym že čynom čerez onlajn-banking, možna stvoryty dlja sebe tak zvanyj dovirennyj profiľ eGO, jakyj isnuje v ramkah poľśkoї systemy ePUAP.

ePUAP — elektronna platforma služb deržavnogo upravlinnja. Ce systema, ščo dozvoljaje publičnym ustanovam nadavaty gromadśkosti administratyvni poslugy čerez elektronni zasoby komunikaciї. Zokrema, v ramkah takoї platformy, je možlyvisť:

  • propysatysja v novomu pomeškanni onlajn;
  • zarejestruvaty firmu onlajn;
  • zarejestruvaty zaprošennja dlja inozemnogo pracivnyka onlajn ta inše.

U naprjamku povnogo «ocyfrovuvannja» jde j proces kontrolju ta prozorosti deržavnyh ustanov ta urjadovciv, ščo spryjaje učasti gromadjan v upravlinni ta analizi pryjnjatyh rišeń.

Napryklad, stvorennja jedynogo deržavnogo servisu DanePubliczne.pl nadalo možlyvisť poljakam kontroljuvaty vsi dani, ščo znahodjaťsja u publičnomu dostupi v ramkah odnijeї platformy. Zvit pro vykonannja bjudžetu? Buď-laska. Hočeš pereviryty, čy tvij deputat hodyť na zasidannja rady mista? Oś informacija.

Rozvytok takyh rišeń dozvolyv stvoryty tak zvanu jedynu točku kontaktu dlja gromadjan (Single Point of Contact) — proekt Obywatel, de kožen meškaneć može pospilkuvatysja z deržustanovoju, nadaty zapyt j pereviryty vse, ščo jogo cikavyť:

  • istorija vžyvanogo transportnogo zasobu;
  • sumnivy ščodo bjudžetu polityčnoї partiї;
  • borgy svojeї ğminy (regionu);
  • perevirka, čy avtobus, ščo veze tvoju dytynu do školy, bezpečnyj ta maje dijsnu strahovku.

Cyfrovi tehnologiї dajuť zmogu poljakam obraty, jak vony hočuť otrymaty informaciju — «starym» sposobom čy vže novym. Hočeš pereviryty skiľky v tebe punktiv (za porušennja PDR) na prava — možeš jty v komisariat policiї, ale možeš pereviryty ce onlajn, sydjači na dyvani.

Sogodni, odyn z najvažlyvišyh proektiv, jakyj rozvyvaje ministerstvo ce — proekt mObywatel, ta jogo dva pidproekty:

  • mDokumenty – jaki dozvoljajuť maty v smartfoni vodijśki prava ta osobyste posvidčennja  (ID-kartu) – ukraїnśkym analogom je vnutrišnij pasport.
  • mWeryfikator – jakyj dozvoljaje perevirjaty taki elektronni dokumenty ta їh čynnisť, v tyh že upravlinnjah, v policiї ta naviť v goteljah.

V ramkah cyh platform stvorjujeťsja možlyvisť zberigaty, peredavaty ta pidtverdžuvaty svoї pryvatni danni na ekrani telefonu. Posluga na ćomu etapi zvyčajno dobroviľna – biľša častyna naselennja može nadavaty perevagu tradycijnym plastykovym posvidčennjam, jaki z časom znyknuť. Tobto u najblyžčomu majbutńomu poljaky zmožuť ne nosyty z soboju oryginaly dokumentiv, napryklad pry vidkrytti rahunku v banku, pry golosuvanni, v organah rejestraciї aktiv cyviľnogo stanu. Pilotnyj proekt uspišno startuvav u 2017 roci ta čekaje zagaľnogo vprovadžennja po vsij terytoriї Poľšči.

IT na službi poľskogo biznesu

Podibnu jedynu točku kontaktu stvoryly j dlja inozemciv, jaki hočuť vesty biznes u Poľšči — biznes.gov.pl. Na platformi inozemci možuť otrymaty vsju neobhidnu informaciju, počynajučy vid dopomogy z pidborom typu dijaľnosti ta zakinčujučy onlajn rejestracijeju neobhidnyh dokumentiv. Same taki rišennja, okrim prozorosti vedennja biznesu ta nyźkoї korupciї, zbiľšujuť investyciї v deržavu. Teper ščoby vidkryty biznes ne obov’jazkovo obbyvaty porogy riznyh ustanov. Jakščo ljudyna, inozemeć čy poljak volodije profilem v ramkah raniše zgadanogo vže proektu ePUAP, to vse možna zrobyty, sydjačy u sebe vdoma na kuhni.

Za dopomogoju dvoh platform, ščo obslugovujuť taki profili je možlyvisť:

  • zapustyty biznes v formati FOP,
  • vidkryty pidpryjemstvo, pidibraty vyd dijaľnosti i naviť stvoryty ustanovčyj dogovir — i vse ce tež onlajn.

Ce vidbuvajeťsja v ramkah Centraľnogo rejestru informaciї pro pidpryjemnyćku dijaľnisť ta Platformy S24 Ministerstva Justyciї.

Vprovadžujeťsja polegšennja j dlja tyh, hto firmu vže vidkryv. Napryklad, proekt JPK dozvolyť pryšvydšyty «spilkuvannja» z podatkovymy organamy ta zovnišnimy audytoramy.

JPK (Jednolity Plik Kontrolny) — Ctandartnyj Kontroľnyj Fajl) — poľśkyj vidpovidnyk mižnarodnogo standartu (SAF-T, Standard Audit File for Tax) dlja elektronnogo obminu danymy. Zaprovadžennja ćogo mižnarodnogo standartu peredbačaje, ščo platnyky podatkiv za dopomogoju komp’juternyh program buduť podavaty buhgalterśki knygy ta zvity u vygljadi fajliv strukturovanogo formatu dlja podaľšogo avtomatyčnogo upravlinnja ta inspekciї. Raniše podibni rišennja buly vprovadženi Nimeččynoju. Francijeju, Avstrijeju.

Dlja tyh, hto hoče vidkryty biznes v Poľšči treba rozumity, ščo cyfrovizacija bude stosuvatysja j vidnosyn miž tymy, hto nadaje poslugy ta tym, hto їh otrymuje. Najbiľš u Poľšči ce vydno pry oplati za poslugy, de vymogy pokupciv ščoraz biľši. Zaraz v gamancjah poljakiv znahodyťsja blyźko 36,9 mln platižnyh kartok, a ponad 20% usih tranzakcij – bezgotivkovi. Šče 10 rokiv tomu cja kiľkisť skladala vśogo 2%. A napryklad, systemoju Android Pay korystuvalosja v žovtni 2017 roku vže 150 tys poljakiv.

Dosyť bagato biznesiv buly negotovi na taki švydki radykaľni zminy zvyčaїv poľskyh pokupciv. Ščoby pidpryjemci ne vidčuly na sobi vidtik klijentiv, buv stvorenyj fond «Bezgotivkova Poľšča», jakyj finansuje zakupivlju terminaliv obslugovuvannja platižnyh kartok i može naviť protjagom roku oplačuvaty vsi košty pidpryjemciv pov’jazani z obslugovuvannjam platižnyh terminaliv.

Zaplatyty kartoju abo telefonom — ce pravo kožnogo z nas

Tadeuš Koscinśkyj, vice-ministr ekonomičnogo rozvytku Respubliky Poľšča

Didžytalizacija poslug na prykladi Poľšči

Hoča u Poľšči vidsutnja nacionaľna strategija Industry 4.0, vona v danyj čas pracjuje nad strategijeju cyfrovoї ekonomiky, ščo stoїť pered problemamy cyfrovoї transformaciї.

Industry 4.0

Industry 4.0  pryznačena dlja rozvytku intelektuaľnogo vyrobnyctva, ščo vykorystovuje kiberfizyčni systemy (CPS) ta internet rečej (IoT) dlja dosjagnennja vysokoї adaptyvnosti ta efektyvnosti vykorystannja resursiv, času ta energiї. Industry 4.0 obminjujeťsja danymy pro tehnologiї vyrobnyctva za dopomogoju hmarnyh občysleń, transformaciї energiї ta avtomatyzaciї robočoї syly.

Čytajte takož: Golovni trendy štučnogo intelektu, velykyh danyh ta IoT u 2017 roci

Poľšča je odnijeju z najbiľš švydkozrostajučyh rynkiv dlja avtomatyzaciї vyrobnyctva. Prote vse šče je neobhidnisť u  pidvyščenni konkurentospromožnosti promyslovosti. Bagato kompanij vse šče perebuvajuť na rivni promyslovosti 2.0. Lyše 15% fabryk povnistju avtomatyzovani, 76% častkovo avtomatyzovani, a rešta vse šče vygotovljajuť ta obrobljajuť komponenty produkciї vručnu.

Poľśki menedžery velykyh kompanij usvidomljujuť perevagy rišeń zaproponovanyh Industry 4.0. Roľ urjadu — zaohotyty їh investuvaty v taki rišennja z urahuvannjam analizu vytrat i vygod. Šče biľš skladnoju zadačeju je zaohočennja malogo biznesu.

U 2018 roci startuje poľśka platforma Industry 4.0. Zakonoproekt pro stvorennja Platformy vže buv shvalenyj kerivnyctvom Ministerstva Rozvytku. Platforma ob’jednaje postačaľnykiv tehnologij, oderžuvačiv tehnologij, a takož osvitnih ta naukovyh centriv. ЇЇ zavdannjam bude aktyvizacija pošyrennja znań, navyčok, tehničnyh ta upravlinśkyh standartiv, jaki je osnovoju dlja uspišnogo perehodu do Industry 4.0.

Didžytalizacija poslug na prykladi Poľšči

Cej material vygotovleno ta rozmiščeno na komercijnij osnovi.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: