fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Oleksij Čapko, CEO Newzmate — pro zahyst danyh ta žyttja media «pislja Facebook»

Олексій Чапко, CEO Newzmate — про захист даних та життя медіа «після Facebook»
Z 2013 roku Oleksij Čapko razom z partnerom Dmytrom Šandyboju zajmajeťsja rozvytkom vlasnogo startapu Newzmate, platformy dlja avtomatyzaciї kontent-marketyngu v mediabiznesi. Oleksij z komandoju sumarno zalučyly u svoju kompaniju investyciї v rozmiri $850 tys. My pospilkuvalysja z CEO Newzmate pro mynulorični dosjagnennja kompaniї, plany ta trendy na 2018-j ta pro te, jak GDPR Jevrosojuzu vplyne na media
З 2013 року Олексій Чапко разом з партнером Дмитром Шандибою займається розвитком власного стартапу Newzmate, платформи для автоматизації контент-маркетингу в медіабізнесі. Олексій з командою сумарно залучили у свою компанію інвестиції в розмірі $850 тис. Ми поспілкувалися з CEO Newzmate про минулорічні досягнення компанії, плани та тренди на 2018-й та про те, як GDPR Євросоюзу вплине на медіа
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Newzmate в цифрах виглядає наступним чином. Сьогодні працює з 60 онлайн медіа в 10 країнах Америки, Європи, Азії та Африки, покриваючи 200-мільйонну аудиторію. Сервіс щомісяця відправляє понад 30 млн електронних листів. Вони надають більше 200 млн рекомендацій контенту. Загалом, сервіс згенерував понад 10 млрд рекомендацій. Головні досягнення 2017-го для Newzmate. — Можна виокремити декілька моментів. З точки зору наших цілей, ми змогли вийти на американський ринок. Ми почали працювати з великими медіагрупами за рахунок побудованих партнерських каналів у США. Також закінчили побудову процесу продажів, залучивши декілька аутсорс-компаній. Вони допомагають, виходячи з наших поточних завдань, регулювати кількість людей. Ми визначаємо обсяг потрібної аудиторії на перші 2 етапи процесу продажу продукту. Йдеться про генерацію лідів і призначення зустрічей із потенційними клієнтами. Це теж допомогло підвищити нашу ефективність. Ми залучили і почали працювати з рядом великих цікавих клієнтів у Європі, Штатах, Індії. Наприклад, у США це — Heartland Media і Nexstar Media. У Європі — News and Media Holding, наймасштабніший медіахолдинг у Словаччині. Також Nation Media Group — одна з найбільших медіагруп у Кенії. В Індії почали працювати з ABP Group, Zee Entertainment і Network 18 — медіа-компаніями, що входять у ТОП-10. Ми збільшили команду. яка займається продажами — і залучили додатково раунд  інвестицій. Ось такі ключові досягнення. Які плани не вдалося реалізувати і ви перенесли їх на 2018-й. — Основний план — збільшення темпів росту клієнтської бази і прибутку. Не те щоби ми ці плани перенесли, а радше переглянули їх. Відповідно, ми скоригували і процеси, і плани з залучення нових клієнтів та партнерів. Три ключові тренди контент-маркетингу та персоніфікації контенту для аудиторії ЗМІ у 2018-му. — Наприкінці 2017-го ми зробили дослідження розвитку клієнтської бази з нашими поточними і потенційними клієнтами. Його мета була з’ясувати, які ключові завдання вони ставлять перед собою на наступний рік, Ми хотіли дізнатися, що, на їхню думку, матиме першочергове значення з точки зору вкладення ресурсів для збільшення прибутку. І якщо згрупувати дані цього дослідження, то перший великий тренд пов’язаний із тим, що медіакомпанії намагаються повернути контроль над користувацькими даними. Вони прагнуть сформувати у себе точне розуміння наявності даних. Це дасть змогу визначити, хто їхня аудиторія, що їй цікаво і що потрібно, щоби бізнес-модель цього видавця реалізувалася. Читатйте також: Контент, ЗМІ та можливості технологій — поради The New York Times. Компанії докладають дуже великих зусиль для впровадження різних інструментів, щоб отримати ці дані та зберігати їх у себе. Раніше вся ця інформація переважно знаходилася в зовнішніх провайдерів. Вони приходили і казали: Зараз ми вам поставимо чарівний інструмент, який за допомогою ваших даних дасть результат. Видавці контенту зовсім не могли цього контролювати, не розуміли, чому це працювало або не працювало. Зазвичай, таких інструментів у них були десятки. Відтак все це перевантажувало досвід користувача і не завжди гарантувало результат. Другий великий тренд, який визначить розвиток медіа в принципі в усьому світі, це — GDPR (General Data Protection Regulation). Загальний регламент захисту даних, який був ухвалений в ЄС, набуде чинності 25 травня 2018-го. Він визначає нові правила роботи з користувацькими даними. Закон по-новому виокремлює права людини з надання власних даних кому-небудь і керування цим процесом. З огляду на цей закон, з одного боку, чимало компаній, які працювали з медіа, надаючи їм набори сервісів, тепер повинні будуть вийти з тіні. Їм доведеться прямо говорити користувачеві, що вони також збирають персональні дані. Сам видавець контенту повинен буде про це попереджати і отримувати дозвіл у кінцевого користувача. Інший фактор полягає в тому, що вочевидь більшість паблішерів намагатимуться скоротити кількість таких сервісів. Відповідно будуть багато в чому консолідуватися продукти і пропозиції для медіакомпаній на ринку. Тобто я думаю, що тренд об’єднання і покупки медіарішень більшими гравцями ще сильніше себе проявить. Багато компаній, найімовірніше, не зможуть відповідати новим вимогам, або ж їх ключова аудиторія не захоче працювати з найменш потужними. Тож їм потрібно буде шукати вихід через злиття з більшими провайдерами.. . . Третій фактор, пов’язаний із попереднім трендом — наявність провайдера, який намагатиметься дані користувача витягнути назовні, ймовірно, буде заборонена самим видавцем. З одного боку, паблішер з точки зору контролю над даними і розуміння своєї аудиторії намагатиметься тримати всі дані у себе. Водночас, з точки зору відповідності GDPR, їм це необхідно буде робити. Відповідно, регламент дуже сильно переформує медіаіндустрію. Зрозуміло, що зміни відбудуться відносно кінцевого користувача і контролю над тими даними, які є. Однак це також повпливає на якість контенту, який надаватиметься. Чим більш  консолідованою буде картинка в медіакомпанії про свого читача, тим індивідуальніший досвід та релевантніший контент зможуть надавати медіа. Третій тренд у ширшому значенні залежить від того, якою є бізнес-модель медіакомпанії. Глобально можна розділити на дві: або платна підписка, або реклама. Є також проведення заходів, донації, ще різні варіанти, але в загальному обсязі підписка і реклама займають більшу частину ринку. Якщо загалом, у Європі і США є чіткий і зростаючий тренд переходу на передплату. Більшість медіагруп взагалі намагаються піти від позиціонування себе як новинарної компанії. Оскільки новини давно стали commodity, яке дуже складно продати, потрібно створювати контент, релевантний не протягом 3 днів, а протягом тривалого проміжку часу. Контент, котрий нестиме цінність, за яку кінцевий читач буде готовий платити. Відповідно і модель взаємодії з кінцевим користувачем буде більш схожою на те, як працюють e-commerce компанії. Читатйте також: Рекламодавці очікують бум programmatic-реклами до 2019 року. Медіакомпанії будуватимуть масштабніші воронки продажів, аби переконати користувача у потребі передплатити конкретний контент. У країнах Східної Європи, Африці, Азії переважно робочою залишилася модель із рекламою. І тут теж багато що змінюється. Насамперед, медіакомпанії розуміють, що на programmatic-рекламі заробляти дедалі важче. І вони все більше стають продакшн-компаніями. Такі медіа самотужки намагаються створювати брендований контент, цікавий користувачеві, давати більш органічний досвід. При цьому вони зможуть брати більше грошей з брендів, які замовлятимуть у них такі матеріали. Як Загальний регламент захисту даних ЄС з імовірними штрафами може вплинути на медіакомпанії. — Штрафи вже визначені. Порушення прав захисту даних користувача, порушення Регламенту роботи з даними користувача будуть каратися, якщо не помиляюся, до 10% від річного прибутку компанії. І це дуже великі суми, особливо коли йдеться про великі медіа. Сам по собі регламент не жорстко визначений, але загалом у технічному плані достатньо описано те, що має бути в провайдера послуг, який хоче працювати з персональними даними. У першу чергу, цей дозвіл має бути наданий в очевидному вигляді. Не так, як зараз ми заходимо на сайт, і нам висвічується сповіщення про те, що ми збираємо cookie, щоби дати вам кращий досвід. Тепер це має бути питання: Чи згодні ви, щоб ми збирали ваші дані?. І якщо користувач не згоден, має бути чіткий технічний механізм, який гарантуватиме, що дані збиратися не будуть. По-друге, користувач матиме можливість перевірити, хто має його персональні дані та які саме. Читатйте також: Україна відкрила дані про бенефіціарів компаній. І загалом, визначення персональних даних дуже сильно розширилося. Тепер це не тільки ім’я, електронна скринька і адреса проживання входять у це поняття. Це — будь-які метадані, які можуть ідентифікувати, що це за людина і що їй цікаво. Відповідно користувач має можливість керувати цими даними. Наприклад, якщо я не хочу, щоб дані зберігалися в цього провайдера, або хочу перенести їх від одного провайдера до іншого. На технічному рівні всі ці провайдери повинні мати змогу дати користувачеві такий сервіс. У базовому вигляді це достатньо зрозуміло. Звісно, потім буде багато питань, але вже в нюансах. Однак загалом зрозуміло, що робити. І великі компанії, як-от Microsoft, Apple, Amazon, Facebook вже стали GDPR-сумісними. Вони надають своїм клієнтам сервіси, намагаючись пояснити, як вони повинні діяти, аби відповідати цій політиці. Про використання штучного інтелекту і ризики, пов’язані з цим. — На теперішній момент, AI — це більше така гучна назва. Якщо переходити конкретно до кейсів, все одно це — ті чи інші алгоритми. За винятком буквально двох продуктів на ринку (включно з DeepMind Google) — це все алгоритми із єдиним призначенням. Такий машинний алгоритм навчений виконувати певну дію. Він також має можливість навчання або врахування результатів, отриманих раніше. Тому тут немає якоїсь магії і того AI, про який ми всі так боїмося розмірковувати. Читатйте також: Як розпізнати фейкові новини та статті. Навіть написання статей — це велике питання. Написання контенту з конкретними правилами, умовами, джерелами тощо — це не процес мислення. Для якихось примітивних завдань, наприклад, створення summury-новини (замість статті на 10 хвилин читання зробити на 30 секунд) — це абсолютно можливо. Але створити аналітику, особливо на основі інтерв’ю між людьми, це, як і раніше, неможливо. Питання фейкових новин — теж суб’єктивне. Наприклад, у Facebook зі всіма наявними ресурсами зрозуміли, що особливо не можуть щось зробити з цим явищем. Навіть їхні останні зміни в алгоритмі новинної стрічки більше направлені на те, щоб сказати друзі, ми взагалі не медіакомпанія, тому питання фейкових/нефейкових новин — це не до нас. Наша задача — дати людям можливість ділитися контентом між собою, а що це буде за контент — вже не наша проблема. Створювати фейкові новини машина не може, вона може створювати новини на основі того джерела, яке їй дали. І це — виключно людський фактор. Якість цього контенту залежить від завдання. Якщо це якась суха аналітика цифр, або просто вибірка ключових фраз із загального контенту — так. Складніший контент штучному інтелекту буде не так просто створити. У роботі ми використовуємо елементи штучного інтелекту, а саме — машинне навчання. Якраз алгоритм Newzmate, його основна пропозиція на ринку в тому, що завдяки розумінню суті контенту, який читає людина, можна найбільш ефективно рекомендувати релевантний контент. Можна давати рекомендації, які будуть цікаві користувачеві, оскільки ми дивимося в суть контенту, який переглядає конкретний користувач. Ми не намагаємося радити просто на основі поведінки користувача, демографії, статі чи віку. Для цього використовується машинне навчання. Ми працюємо з величезними масивами даних, опрацьовуючи поведінку понад 200 млн користувачів щомісячно. Про формат подачі та поширення контенту у 2018-му. — Не думаю, що тут є якийсь найбільш перспективний формат. По суті у нас є різні канали доставки контенту — сайт паблішера або будь-якого майданчика, соцмережі, електронні листи. А ще не забуваймо про push-сповіщення, SMS, месенджери і чат-боти. Також є зовнішні майданчики Apple News, Flipboard і подібні. Звісно, якщо мова йде про відео, сюди ще додаються телебачення, YouTube. Також варто згадати соцмережі або якісь спеціалізовані платформи чи мобільні застосунки, що використовуються для цього типу контенту. Читатйте також: Стати телевізором — для чого Facebook потрібні власні відеошоу. Я вважаю, що канали доставки визначаються аудиторією контенту, котра хоче його споживати. Відповідно, якщо це BuzzFeed, то скоріше за все — це Facebook. Якщо це The New York Times або The Washington Post, скоріше за все, їхній сайт дасть основний трафік. Причина — є ще висока лояльність до бренду, платна підписка, розсилки, які генерують дуже великий прибуток і повторну передплату тощо. Якщо це якийсь більш молодіжний контент, тоді мова ймовірно йде про відеомайданчики або соцмережі. Гадаю, основний виклик для паблішерів з точки зору розповсюдження контенту, — зрозуміти свою аудиторію і чітко визначити, через які канали комунікація з нею буде найбільш природньою.. . . Чи буде краще сфокусуватися на одному каналі поширення контенту і не розпилюватися на інші. Олексій Чапко. CEO Newzmate. — Тут ще потрібно відштовхуватися від ресурсів паблішера. Він може утримувати команду, яка може достатньо ефективно писати контент як для Snapchat, Instagram, так і для Facebook, Twitter, так і для сайту. Адже на сайті люди готові споживати більший обсяг контенту. А от у соцмережах це має бути щось коротке і бажано — у відеоформаті. Я би не сказав, що можна сфокусуватися на одному. Зрозуміло, що треба рухатися від наявності ресурсів, і використовувати всі ті канали, з яких користувач буде готовий чути видавця. При цьому діяти слід, адаптуючи контент під конкретний канал. Про намір Facebook викинути контент брендів та компаній зі стрічки новин і до чого слід готуватися медіа. — Це достатньо цікаве і комплексне питання. Моя суб’єктивна думка — першочергово Facebook при впровадженні таких змін керувався не бажанням дати користувачам більше вільного простору для комунікації між собою. Першочергова мета — заробити більше грошей. Оскільки тепер є ще більша необхідність платити за просування контенту, тому що органічно контент буде ще менш популярним. А друга причина — певний захист від тієї активної критики, яка йде в США щодо теми фейкових новин. Таким чином Facebook намагається відсторонитися від сприйняття його в якості медіамайданчика. Компанія Цукерберґа прагне показати усім, що сфокусована на комунікації між людьми, а не на видавництві якогось контенту. І відповідно зняти з себе цю відповідальність і будь-які претензії. Це — репутаційний і бізнес-крок, у першу чергу. З точки зору наслідків для брендів, не схоже на те, що це був саме намір соцмережі викинути контент брендів. У цій історії будуть як ті, хто виграють, так і ті, хто програють. Виграють насамперед великі медіахолдинги. Оскільки контент великих майданчиків поширюється органічно значно активніше, ніж продукт локального видавця або нішевого сайту. Відповідно, такий контент, як і раніше, матиме дуже високу частку органічного трафіку, з огляду на те, що люди будуть поширювати такі новини. А це, як і раніше, буде мати вищий пріоритет у  стрічці. Від цього виграють бренди з дуже лояльною аудиторією. І це привід для видавців теж задуматися над лояльністю.. Олексій Чапко. CEO Newzmate. Ще на етапі зростання Facebook я побачив дуже активні зміни в поведінці користувачів. Люди перестали ходити на головні сторінки сайту. Вони з Facebook переходили на сторінку статті, читали і йшли звідти, забуваючи навіть назву сайту. Для них усе більше ставав важливим контент. Відповідно, ті сайти, які змогли вибудувати лояльність у своєї аудиторії і чітко дали зрозуміти, що це — унікальний контент, залишаться у виграші. Аудиторія буде йти на сторінки таких брендів, аби прочитати щось нове.   Програють однозначно малі за розміром локальні та нішеві медіа, а також  ті, хто ставить усе на Facebook. Так само, як і ті, хто ставлять усе на криптовалюту, і вкладає всі гроші в Bitcoin. Це — неусвідомлений ризик, який невідомо коли вистрелить. Так само і з Facebook. Ті, хто думали, що Facebook — це єдина платформа, безперечно від цього постраждають. Великі медіабренди й раніше активно говорили про те, що ніколи не складали всі яйця до одного кошика, маючи на увазі Facebook.. . . Вони активно розвивали інші платформи — Twitter, Pinterest, Instagram, YouTube. Працювали такі компанії також і над розвитком власних сайтів, email-розсилок та push-сповіщень. Вони навряд втратять більше, ніж 1% від трафіку. Але загалом, я думаю, що це гарний привід для паблішерів впровадити зміни на краще. Багато видавців сприймали Facebook як ключовий спосіб комунікації з аудиторією. Тепер їм доведеться сфокусуватися більше на побудові свого бренду, ніж на якихось хитрощах, аби їхній контент з’явився у стрічці Facebook. Скоротиться кількість клікбейту, а можливо, — і фейкових новин. Видавцям контенту доведеться вкласти більше грошей в розвиток лояльності у своєї аудиторії. Нагадаємо, раніше Олексій Чапко розповідав про 9 помилок B2B-стартапів, здатних вбити ваш час та бізнес.
Реклама 👇 Замовити

Newzmate v cyfrah vygljadaje nastupnym čynom. Sogodni pracjuje z 60 onlajn media v 10 kraїnah Ameryky, Jevropy, Aziї ta Afryky, pokryvajučy 200-miľjonnu audytoriju. Servis ščomisjacja vidpravljaje ponad 30 mln elektronnyh lystiv. Vony nadajuť biľše 200 mln rekomendacij kontentu. Zagalom, servis zgeneruvav ponad 10 mlrd rekomendacij.

Golovni dosjagnennja 2017-go dlja Newzmate

— Možna vyokremyty dekiľka momentiv. Z točky zoru našyh cilej, my zmogly vyjty na amerykanśkyj rynok. My počaly pracjuvaty z velykymy mediagrupamy za rahunok pobudovanyh partnerśkyh kanaliv u SŠA. Takož zakinčyly pobudovu procesu prodaživ, zalučyvšy dekiľka autsors-kompanij. Vony dopomagajuť, vyhodjačy z našyh potočnyh zavdań, reguljuvaty kiľkisť ljudej. My vyznačajemo obsjag potribnoї audytoriї na perši 2 etapy procesu prodažu produktu. Jdeťsja pro generaciju lidiv i pryznačennja zustričej iz potencijnymy klijentamy. Ce tež dopomoglo pidvyščyty našu efektyvnisť.

My zalučyly i počaly pracjuvaty z rjadom velykyh cikavyh klijentiv u Jevropi, Štatah, Indiї. Napryklad, u SŠA ce — Heartland Media i Nexstar Media. U Jevropi — News and Media Holding, najmasštabnišyj mediaholdyng u Slovaččyni. Takož Nation Media Group — odna z najbiľšyh mediagrup u Keniї. V Indiї počaly pracjuvaty z ABP Group, Zee Entertainment i Network 18 — media-kompanijamy, ščo vhodjať u TOP-10. My zbiľšyly komandu. jaka zajmajeťsja prodažamy — i zalučyly dodatkovo raund  investycij. Oś taki ključovi dosjagnennja.

Jaki plany ne vdalosja realizuvaty i vy perenesly їh na 2018-j

— Osnovnyj plan — zbiľšennja tempiv rostu klijentśkoї bazy i prybutku. Ne te ščoby my ci plany perenesly, a radše peregljanuly їh. Vidpovidno, my skoryguvaly i procesy, i plany z zalučennja novyh klijentiv ta partneriv.

Try ključovi trendy kontent-marketyngu ta personifikaciї kontentu dlja audytoriї ZMI u 2018-mu

— Naprykinci 2017-go my zrobyly doslidžennja rozvytku klijentśkoї bazy z našymy potočnymy i potencijnymy klijentamy. Jogo meta bula z’jasuvaty, jaki ključovi zavdannja vony stavljať pered soboju na nastupnyj rik, My hotily diznatysja, ščo, na їhnju dumku, matyme peršočergove značennja z točky zoru vkladennja resursiv dlja zbiľšennja prybutku. I jakščo zgrupuvaty dani ćogo doslidžennja, to peršyj velykyj trend pov’jazanyj iz tym, ščo mediakompaniї namagajuťsja povernuty kontroľ nad korystuvaćkymy danymy. Vony pragnuť sformuvaty u sebe točne rozuminnja najavnosti danyh. Ce dasť zmogu vyznačyty, hto їhnja audytorija, ščo їj cikavo i ščo potribno, ščoby biznes-modeľ ćogo vydavcja realizuvalasja.

Čytajte takož: Kontent, ZMI ta možlyvosti tehnologij — porady The New York Times

Kompaniї dokladajuť duže velykyh zusyľ dlja vprovadžennja riznyh instrumentiv, ščob otrymaty ci dani ta zberigaty їh u sebe. Raniše vsja cja informacija perevažno znahodylasja v zovnišnih provajderiv. Vony pryhodyly i kazaly: «Zaraz my vam postavymo čarivnyj instrument, jakyj za dopomogoju vašyh danyh dasť rezuľtat». Vydavci kontentu zovsim ne mogly ćogo kontroljuvaty, ne rozumily, čomu ce pracjuvalo abo ne pracjuvalo. Zazvyčaj, takyh instrumentiv u nyh buly desjatky. Vidtak vse ce perevantažuvalo dosvid korystuvača i ne zavždy garantuvalo rezuľtat.

Drugyj velykyj trend, jakyj vyznačyť rozvytok media v pryncypi v uśomu sviti, ce — GDPR (General Data Protection Regulation). Zagaľnyj reglament zahystu danyh, jakyj buv uhvalenyj v JeS, nabude čynnosti 25 travnja 2018-go. Vin vyznačaje novi pravyla roboty z korystuvaćkymy danymy. Zakon po-novomu vyokremljuje prava ljudyny z nadannja vlasnyh danyh komu-nebuď i keruvannja cym procesom. Z ogljadu na cej zakon, z odnogo boku, čymalo kompanij, jaki pracjuvaly z media, nadajučy їm nabory servisiv, teper povynni buduť vyjty z tini. Їm dovedeťsja prjamo govoryty korystuvačevi, ščo vony takož zbyrajuť personaľni dani. Sam vydaveć kontentu povynen bude pro ce poperedžaty i otrymuvaty dozvil u kincevogo korystuvača.

Inšyj faktor poljagaje v tomu, ščo vočevyď biľšisť pablišeriv namagatymuťsja skorotyty kiľkisť takyh servisiv. Vidpovidno buduť bagato v čomu konsoliduvatysja produkty i propozyciї dlja mediakompanij na rynku. Tobto ja dumaju, ščo trend ob’jednannja i pokupky mediarišeń biľšymy gravcjamy šče syľniše sebe projavyť.

Bagato kompanij, najimovirniše, ne zmožuť vidpovidaty novym vymogam, abo ž їh ključova audytorija ne zahoče pracjuvaty z najmenš potužnymy. Tož їm potribno bude šukaty vyhid čerez zlyttja z biľšymy provajderamy.

Tretij faktor, pov’jazanyj iz poperednim trendom — najavnisť provajdera, jakyj namagatymeťsja dani korystuvača vytjagnuty nazovni, jmovirno, bude zaboronena samym vydavcem. Z odnogo boku, pablišer z točky zoru kontrolju nad danymy i rozuminnja svojeї audytoriї namagatymeťsja trymaty vsi dani u sebe. Vodnočas, z točky zoru vidpovidnosti GDPR, їm ce neobhidno bude robyty. Vidpovidno, reglament duže syľno pereformuje mediaindustriju. Zrozumilo, ščo zminy vidbuduťsja vidnosno kincevogo korystuvača i kontrolju nad tymy danymy, jaki je. Odnak ce takož povplyvaje na jakisť kontentu, jakyj nadavatymeťsja. Čym biľš  konsolidovanoju bude kartynka v mediakompaniї pro svogo čytača, tym indyviduaľnišyj dosvid ta relevantnišyj kontent zmožuť nadavaty media.

Oleksij Čapko, CEO Newzmate — pro zahyst danyh ta žyttja media «pislja Facebook» 1Tretij trend u šyršomu značenni zaležyť vid togo, jakoju je biznes-modeľ mediakompaniї. Globaľno možna rozdilyty na dvi: abo platna pidpyska, abo reklama. Je takož provedennja zahodiv, donaciї, šče rizni varianty, ale v zagaľnomu obsjazi pidpyska i reklama zajmajuť biľšu častynu rynku.

Jakščo zagalom, u Jevropi i SŠA je čitkyj i zrostajučyj trend perehodu na peredplatu. Biľšisť mediagrup vzagali namagajuťsja pity vid pozycionuvannja sebe jak novynarnoї kompaniї. Oskiľky novyny davno staly commodity, jake duže skladno prodaty, potribno stvorjuvaty kontent, relevantnyj ne protjagom 3 dniv, a protjagom tryvalogo promižku času. Kontent, kotryj nestyme cinnisť, za jaku kincevyj čytač bude gotovyj platyty. Vidpovidno i modeľ vzajemodiї z kincevym korystuvačem bude biľš shožoju na te, jak pracjujuť e-commerce kompaniї.

Čytajte takož: Reklamodavci očikujuť «bum» programmatic-reklamy do 2019 roku

Mediakompaniї buduvatymuť masštabniši voronky prodaživ, aby perekonaty korystuvača u potrebi peredplatyty konkretnyj kontent. U kraїnah Shidnoї Jevropy, Afryci, Aziї perevažno robočoju zalyšylasja modeľ iz reklamoju. I tut tež bagato ščo zminjujeťsja. Nasampered, mediakompaniї rozumijuť, ščo na programmatic-reklami zarobljaty dedali važče. I vony vse biľše stajuť prodakšn-kompanijamy. Taki media samotužky namagajuťsja stvorjuvaty brendovanyj kontent, cikavyj korystuvačevi, davaty biľš organičnyj dosvid. Pry ćomu vony zmožuť braty biľše grošej z brendiv, jaki zamovljatymuť u nyh taki materialy.

Jak Zagaľnyj reglament zahystu danyh JeS z imovirnymy štrafamy može vplynuty na mediakompaniї

— Štrafy vže vyznačeni. Porušennja prav zahystu danyh korystuvača, porušennja Reglamentu roboty z danymy korystuvača buduť karatysja, jakščo ne pomyljajusja, do 10% vid ričnogo prybutku kompaniї. I ce duže velyki sumy, osoblyvo koly jdeťsja pro velyki media. Sam po sobi reglament ne žorstko vyznačenyj, ale zagalom u tehničnomu plani dostatńo opysano te, ščo maje buty v provajdera poslug, jakyj hoče pracjuvaty z personaľnymy danymy.

U peršu čergu, cej dozvil maje buty nadanyj v očevydnomu vygljadi. Ne tak, jak zaraz my zahodymo na sajt, i nam vysvičujeťsja spoviščennja pro te, ščo «my zbyrajemo cookie, ščoby daty vam kraščyj dosvid». Teper ce maje buty pytannja: «Čy zgodni vy, ščob my zbyraly vaši dani?». I jakščo korystuvač ne zgoden, maje buty čitkyj tehničnyj mehanizm, jakyj garantuvatyme, ščo dani zbyratysja ne buduť. Po-druge, korystuvač matyme možlyvisť pereviryty, hto maje jogo personaľni dani ta jaki same.

Čytajte takož: Ukraїna vidkryla dani pro beneficiariv kompanij

I zagalom, vyznačennja personaľnyh danyh duže syľno rozšyrylosja. Teper ce ne tiľky im’ja, elektronna skryńka i adresa prožyvannja vhodjať u ce ponjattja. Ce — buď-jaki metadani, jaki možuť identyfikuvaty, ščo ce za ljudyna i ščo їj cikavo. Vidpovidno korystuvač maje možlyvisť keruvaty cymy danymy. Napryklad, jakščo ja ne hoču, ščob dani zberigalysja v ćogo provajdera, abo hoču perenesty їh vid odnogo provajdera do inšogo. Na tehničnomu rivni vsi ci provajdery povynni maty zmogu daty korystuvačevi takyj servis.

U bazovomu vygljadi ce dostatńo zrozumilo. Zvisno, potim bude bagato pytań, ale vže v njuansah. Odnak zagalom zrozumilo, ščo robyty. I velyki kompaniї, jak-ot Microsoft, Apple, Amazon, Facebook vže staly GDPR-sumisnymy. Vony nadajuť svoїm klijentam servisy, namagajučyś pojasnyty, jak vony povynni dijaty, aby vidpovidaty cij polityci.

Pro vykorystannja štučnogo intelektu i ryzyky, pov’jazani z cym

— Na teperišnij moment, AI — ce biľše taka gučna nazva. Jakščo perehodyty konkretno do kejsiv, vse odno ce — ti čy inši algorytmy. Za vynjatkom bukvaľno dvoh produktiv na rynku (vključno z DeepMind Google) — ce vse algorytmy iz jedynym pryznačennjam. Takyj mašynnyj algorytm navčenyj vykonuvaty pevnu diju. Vin takož maje možlyvisť navčannja abo vrahuvannja rezuľtativ, otrymanyh raniše. Tomu tut nemaje jakoїś magiї i togo AI, pro jakyj my vsi tak boїmosja rozmirkovuvaty.

Čytajte takož: Jak rozpiznaty fejkovi novyny ta statti

Naviť napysannja statej — ce velyke pytannja. Napysannja kontentu z konkretnymy pravylamy, umovamy, džerelamy toščo — ce ne proces myslennja. Dlja jakyhoś prymityvnyh zavdań, napryklad, stvorennja summury-novyny (zamisť statti na 10 hvylyn čytannja zrobyty na 30 sekund) — ce absoljutno možlyvo. Ale stvoryty analityku, osoblyvo na osnovi interv’ju miž ljuďmy, ce, jak i raniše, nemožlyvo.

Pytannja fejkovyh novyn — tež sub’jektyvne. Napryklad, u Facebook zi vsima najavnymy resursamy zrozumily, ščo osoblyvo ne možuť ščoś zrobyty z cym javyščem. Naviť їhni ostanni zminy v algorytmi novynnoї stričky biľše napravleni na te, ščob skazaty «druzi, my vzagali ne mediakompanija, tomu pytannja fejkovyh/nefejkovyh novyn — ce ne do nas. Naša zadača — daty ljudjam možlyvisť dilytysja kontentom miž soboju, a ščo ce bude za kontent — vže ne naša problema».

Stvorjuvaty fejkovi novyny mašyna ne može, vona može stvorjuvaty novyny na osnovi togo džerela, jake їj daly. I ce — vyključno ljudśkyj faktor. Jakisť ćogo kontentu zaležyť vid zavdannja. Jakščo ce jakaś suha analityka cyfr, abo prosto vybirka ključovyh fraz iz zagaľnogo kontentu — tak. Skladnišyj kontent štučnomu intelektu bude ne tak prosto stvoryty.

U roboti my vykorystovujemo elementy štučnogo intelektu, a same — mašynne navčannja. Jakraz algorytm Newzmate, jogo osnovna propozycija na rynku v tomu, ščo zavdjaky rozuminnju suti kontentu, jakyj čytaje ljudyna, možna najbiľš efektyvno rekomenduvaty relevantnyj kontent. Možna davaty rekomendaciї, jaki buduť cikavi korystuvačevi, oskiľky my dyvymosja v suť kontentu, jakyj peregljadaje konkretnyj korystuvač. My ne namagajemosja radyty prosto na osnovi povedinky korystuvača, demografiї, stati čy viku. Dlja ćogo vykorystovujeťsja mašynne navčannja. My pracjujemo z velyčeznymy masyvamy danyh, opraćovujučy povedinku ponad 200 mln korystuvačiv ščomisjačno.

Pro format podači ta pošyrennja kontentu u 2018-mu

— Ne dumaju, ščo tut je jakyjś najbiľš perspektyvnyj format. Po suti u nas je rizni kanaly dostavky kontentu — sajt pablišera abo buď-jakogo majdančyka, socmereži, elektronni lysty. A šče ne zabuvajmo pro push-spoviščennja, SMS, mesendžery i čat-boty. Takož je zovnišni majdančyky Apple News, Flipboard i podibni. Zvisno, jakščo mova jde pro video, sjudy šče dodajuťsja telebačennja, YouTube. Takož varto zgadaty socmereži abo jakiś specializovani platformy čy mobiľni zastosunky, ščo vykorystovujuťsja dlja ćogo typu kontentu.

Čytajte takož: Staty televizorom — dlja čogo Facebook potribni vlasni videošou

Ja vvažaju, ščo kanaly dostavky vyznačajuťsja audytorijeju kontentu, kotra hoče jogo spožyvaty. Vidpovidno, jakščo ce BuzzFeed, to skoriše za vse — ce Facebook. Jakščo ce The New York Times abo The Washington Post, skoriše za vse, їhnij sajt dasť osnovnyj trafik. Pryčyna — je šče vysoka lojaľnisť do brendu, platna pidpyska, rozsylky, jaki generujuť duže velykyj prybutok i povtornu peredplatu toščo. Jakščo ce jakyjś biľš molodižnyj kontent, todi mova jmovirno jde pro videomajdančyky abo socmereži.

Gadaju, osnovnyj vyklyk dlja pablišeriv z točky zoru rozpovsjudžennja kontentu, — zrozumity svoju audytoriju i čitko vyznačyty, čerez jaki kanaly komunikacija z neju bude najbiľš pryrodńoju.

Čy bude krašče sfokusuvatysja na odnomu kanali pošyrennja kontentu i ne rozpyljuvatysja na inši

Oleksij Čapko, CEO Newzmate — pro zahyst danyh ta žyttja media «pislja Facebook» 2
Oleksij Čapko CEO Newzmate

— Tut šče potribno vidštovhuvatysja vid resursiv pablišera. Vin može utrymuvaty komandu, jaka može dostatńo efektyvno pysaty kontent jak dlja Snapchat, Instagram, tak i dlja Facebook, Twitter, tak i dlja sajtu. Adže na sajti ljudy gotovi spožyvaty biľšyj obsjag kontentu. A ot u socmerežah ce maje buty ščoś korotke i bažano — u videoformati.

Ja by ne skazav, ščo možna sfokusuvatysja na odnomu. Zrozumilo, ščo treba ruhatysja vid najavnosti resursiv, i vykorystovuvaty vsi ti kanaly, z jakyh korystuvač bude gotovyj čuty vydavcja. Pry ćomu dijaty slid, adaptujučy kontent pid konkretnyj kanal.

Pro namir Facebook vykynuty kontent brendiv ta kompanij zi stričky novyn i do čogo slid gotuvatysja media

— Ce dostatńo cikave i kompleksne pytannja. Moja sub’jektyvna dumka — peršočergovo Facebook pry vprovadženni takyh zmin keruvavsja ne bažannjam daty korystuvačam biľše viľnogo prostoru dlja komunikaciї miž soboju. Peršočergova meta — zarobyty biľše grošej. Oskiľky teper je šče biľša neobhidnisť platyty za prosuvannja kontentu, tomu ščo organično kontent bude šče menš populjarnym.

A druga pryčyna — pevnyj zahyst vid tijeї aktyvnoї krytyky, jaka jde v SŠA ščodo temy fejkovyh novyn. Takym čynom Facebook namagajeťsja vidstoronytysja vid spryjnjattja jogo v jakosti mediamajdančyka. Kompanija Cukerberğa pragne pokazaty usim, ščo sfokusovana na komunikaciї miž ljuďmy, a ne na vydavnyctvi jakogoś kontentu. I vidpovidno znjaty z sebe cju vidpovidaľnisť i buď-jaki pretenziї. Ce — reputacijnyj i biznes-krok, u peršu čergu.

Z točky zoru naslidkiv dlja brendiv, ne shože na te, ščo ce buv same namir socmereži vykynuty kontent brendiv. U cij istoriї buduť jak ti, hto vygrajuť, tak i ti, hto prograjuť. Vygrajuť nasampered velyki mediaholdyngy. Oskiľky kontent velykyh majdančykiv pošyrjujeťsja organično značno aktyvniše, niž produkt lokaľnogo vydavcja abo niševogo sajtu. Vidpovidno, takyj kontent, jak i raniše, matyme duže vysoku častku organičnogo trafiku, z ogljadu na te, ščo ljudy buduť pošyrjuvaty taki novyny. A ce, jak i raniše, bude maty vyščyj priorytet u  stričci.

Vid ćogo vygrajuť brendy z duže lojaľnoju audytorijeju. I ce pryvid dlja vydavciv tež zadumatysja nad lojaľnistju.

Oleksij Čapko, CEO Newzmate

Šče na etapi zrostannja Facebook ja pobačyv duže aktyvni zminy v povedinci korystuvačiv. Ljudy perestaly hodyty na golovni storinky sajtu. Vony z Facebook perehodyly na storinku statti, čytaly i jšly zvidty, zabuvajučy naviť nazvu sajtu. Dlja nyh use biľše stavav važlyvym kontent. Vidpovidno, ti sajty, jaki zmogly vybuduvaty lojaľnisť u svojeї audytoriї i čitko daly zrozumity, ščo ce — unikaľnyj kontent, zalyšaťsja u vygraši. Audytorija bude jty na storinky takyh brendiv, aby pročytaty ščoś nove.

Oleksij Čapko, CEO Newzmate — pro zahyst danyh ta žyttja media «pislja Facebook» 3

 

Prograjuť odnoznačno mali za rozmirom lokaľni ta niševi media, a takož  ti, hto stavyť use na Facebook. Tak samo, jak i ti, hto stavljať use na kryptovaljutu, i vkladaje vsi groši v Bitcoin. Ce — neusvidomlenyj ryzyk, jakyj nevidomo koly vystrelyť. Tak samo i z Facebook. Ti, hto dumaly, ščo Facebook — ce jedyna platforma, bezperečno vid ćogo postraždajuť.

Velyki mediabrendy j raniše aktyvno govoryly pro te, ščo nikoly ne skladaly «vsi jajcja do odnogo košyka», majučy na uvazi Facebook.

Vony aktyvno rozvyvaly inši platformy — Twitter, Pinterest, Instagram, YouTube. Pracjuvaly taki kompaniї takož i nad rozvytkom vlasnyh sajtiv, email-rozsylok ta push-spoviščeń. Vony navrjad vtratjať biľše, niž 1% vid trafiku. Ale zagalom, ja dumaju, ščo ce garnyj pryvid dlja pablišeriv vprovadyty zminy na krašče. Bagato vydavciv spryjmaly Facebook jak ključovyj sposib komunikaciї z audytorijeju. Teper їm dovedeťsja sfokusuvatysja biľše na pobudovi svogo brendu, niž na jakyhoś hytroščah, aby їhnij kontent z’javyvsja u stričci Facebook. Skorotyťsja kiľkisť klikbejtu, a možlyvo, — i fejkovyh novyn. Vydavcjam kontentu dovedeťsja vklasty biľše grošej v rozvytok lojaľnosti u svojeї audytoriї.

Nagadajemo, raniše Oleksij Čapko rozpovidavOleksij Čapko, CEO Newzmate — pro zahyst danyh ta žyttja media «pislja Facebook» 49 pomylok B2B-startapiv, zdatnyh vbyty vaš čas ta biznes pro 9 pomylok B2B-startapiv, zdatnyh vbyty vaš čas ta biznes.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: