Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Perspektyvy ta pereškody cyfrovoї ekonomiky v Ukraїni

Перспективи та перешкоди цифрової економіки в Україні

Ukraїnśki ajtišnyky vhodjať v p’jatirku najkraščyh specialistiv galuzi v sviti, ukraїnśki IT-kompaniї spravedlyvo asocijujuťsja z mižnarodnym prostorom innovacij. Vodnočas v Ukraїni isnuje rjad fundamentaľnyh stoperiv: nerozvynena infrastruktura ta zagaľnyj syndrom «zastarilyh tehnologij». Ščo robyty dali?
Українські айтішники входять в п’ятірку найкращих спеціалістів галузі в світі, українські IT-компанії справедливо асоціюються з міжнародним простором інновацій. Водночас в Україні існує ряд фундаментальних стоперів: нерозвинена інфраструктура та загальний синдром «застарілих технологій». Що робити далі?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  До проблем додамо до цього масове віртуальне піратство й низьку технологічну освіченість серед населення — і отримаємо трохи невтішний прогноз. Ефективність впровадження рішень на кшталт e-governance чи повноцінного 4G поки залишається на папері. Отже, постає слушне питання — які в нас перспективи? У середині січня 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив цифрову стратегію на найближчі роки. Відтак український медійний простір сколихнули матеріали про цифрову економіку, електронний бізнес та перспективи впровадження віртуальних технологій. Але оминають увагою той факт, що ухвалі Кабміну передувала низка подій, знакових для розвитку цифрової економіки в Європі та в Україні зокрема. Ось короткий календар подій діджитилізації: 29 вересня 2017 року відбувся Цифровий саміт у Талліні (Естонія), де очільники найвпливовіших держав Європи обговорили перспективи співпраці у питанні діджитилізації європейського економічного та політичного простору. 19-20 жовтня 2017 року: Європейська Рада визнала пріоритетними розробку стратегії спільного цифрового ринку, зміцнення кібербезпеки, створення ефективної системи оподаткування цифрових компаній, усунення плати за роумінг. У листопаді 2017 року на Брюсельському саміті Східного партнерства Президент України Петро Порошенко вкотре підтвердив європейські прагнення України, оголосивши про наміри поступової інтеграції в цифровий ринок ЄС. Результатом саміту стала спільна декларація, де погодилися співпрацювати для поширення переваг Цифрового єдиного ринку на партнерські країни. Після саміту голова Європейської Ради Дональд Туск назвав кібератаки та гібридну війну головними проблемами країн Східного партнерства, отже, Україні належить розвивати цифрову економіку й IT-технології. І нарешті на початку 2018-го Кабмін схвалив Стратегію розвитку цифрової економіки України до 2020 року і затвердив план заходів для реалізації цієї ініціативи. Усі ці події: декларації про наміри, заяви, угоди задають політичний тренд на найближчі десятки років. І, що важливо, Україна прагне брати в цих процесах активну участь. Так що ж таке цифрова економіка? Поняття“digital economy належить бізнес-аналітику Дону Тапскоту. Ще наприкінці ХХ століття він у доступній формі намагався пояснити підприємцям, як пов’язані кардинальні зміни в світі технологій зі змінами в бізнесі. На  численних прикладах він демонструє, як пара технології та бізнес поступово трансформуватиметься в технологічний бізнес. Звернімо увагу на визначення, що дає Тапскот: Можна перефразувати це визначення ще простіше: цифрова економіка — це економіка віртуальних світів. У світлі загрозливих заяв Ілона Маска та Стівена Хокінґа щодо живих технологій ідея технологічної свідомості звучить обнадійливо, місцями навіть доволі гуманістично. Спробуємо розібратися чому. Масовий доступ до інтернету змінив механізми ведення бізнесу. Комунікація між підприємцем та споживачем пришвидшилася в рази, а розширення можливостей для вибору в мережі передало владу (цей вибір) в руки покупця. Бізнес орієнтується на людину і враховує її навіть найменш помітні інтереси (для прикладу, декоративні контактні лінзи для котів чи замінник м’яса для канібалів). Звісно ж, тут існує значна вигода для виробника послуг та товарів. Часто можна почути замість цифрова економіка — економіка на вимогу (on-demand economy). Запровадження цифрової економіки в Україні фактично звужується до розвитку комунікаційних та інформаційних мереж. Це не стане для когось новиною — цифрова інфраструктура в Україні зовсім нерозвинена. Про це свідчать цифри — за даними ресурсу Speedtest.net позиції України в світі за показниками якості Інтернет-з’єднання неймовірно низькі: 114 місце за якістю мобільного інтернету та 45-те — за якістю широкосмугового інтернету. Цифрова економіка — це також цифровий ринок. Якщо українські IT-компанії можуть дозволити собі найсучасніше обладнання, то малий та середній бізнес, потенційні покупці їх товарів та послуг в Україні, обмежені як у техніці, так і у фінансах. Це стосується й середньостатистичного споживача, якому, з тих же причин, не доступні сучасні цифрові блага (наприклад, розумне житло, автоматизовані пересувні магазини чи навіть найпримітивніші каси самообслуговування). Тут діє проста формула: більше доступної функціональності товарів та послуг — більший оборот грошей, більше робочих місць. Але технологічна затримка, якби сумнівно це не звучало, є наразі нашим економічним козирем. Складна геополітична ситуація і, як наслідок, ослаблена економіка вимагає масштабних рішень — діджитилізація може стати причиною економічного стрибка. Кабмін прогнозує зростання ВВП на 5% у результаті вдалих цифрових реформ. І, погляньмо правді у вічі, у нас немає вибору — цифрова інфраструктура буде розвиватися в будь-якому разі, з підтримки держави або за сукупністю локальних бізнес-ініціатив. Поступовий перехід на електронний облік й електронне управління, долучення до міжнародного онлайн-бізнесу — це не вибір, а необхідність. Якщо хтось каже, що це неможливо зробити за 5 чи 10 років — погляньте на Естонію, яка  низкою послідовних законодавчих рішень буквально за десять років стала однією з найбільш успішних країн Європи в галузі цифрових технологій. Віддамо належне деяким сучасним реформам (скоріше навіть реформаторам) в Україні. Нещодавно прийнята медична реформа містить в собі заклик до розвитку телемедицини в регіонах, недосяжних для оперативного доступу (здебільшого йде мова про сільську місцевість). У світі, де доступ до мобільного зв’язку випереджає доступ до електроенергії та води, телемедицина — це ініціатива, яка може й має відновити місток між пацієнтом і лікарем. Для містян, які також не розніжені технологічними рішеннями, нарешті доступні опції надсилання результатів аналізів чи консультацій з лікарем через Viber чи Gmail: більше не потрібно годинами сидіти в черзі заради кількох хвилин у медичному кабінеті. Найбільші зміни стосуються сфери освіти. Проект Prometheus Івана Примаченка та Олексія Молчановського — яскравий приклад того, як за умови розумного управління лише за кілька років можна створити потужну й незалежну від держави платформу систематичної просвіти громадян. Діджиталізація процесу навчання відбувається чи не найшвидше (окрім, звичайно, бізнесу): масові онлайн-курси, вебінари, онлайн-конференції та інтернет-тестування — всі ці формати вже стали невід’ємною частиною самовдосконалення українців. Ці приклади — лише кілька локальних рішень, що намагаються передчути тенденції майбутньої цифрової революції. Але основним тестом для нашої держави на шляху до успішного завтра буде запровадження системи електронного управління. Бо тотальна бюрократія і корупція — це основі вороги цифрової економіки, адже вони забирають не лише гроші, але й найбільш цінний ресурс сучасності — час.  

Do problem dodamo do ćogo masove virtuaľne piratstvo j nyźku tehnologičnu osvičenisť sered naselennja — i otrymajemo trohy nevtišnyj prognoz. Efektyvnisť vprovadžennja rišeń na kštalt e-governance čy povnocinnogo 4G poky zalyšajeťsja na paperi. Otže, postaje slušne pytannja — jaki v nas perspektyvy?

Dajdžest didžytylizaciї: zajavy, ugody ta spiľni plany

U seredyni sičnja 2018 roku Kabinet Ministriv Ukraїny uhvalyv «cyfrovu strategiju» na najblyžči roky. Vidtak ukraїnśkyj medijnyj prostir skolyhnuly materialy pro cyfrovu ekonomiku, elektronnyj biznes ta perspektyvy vprovadžennja virtuaľnyh tehnologij. Ale omynajuť uvagoju toj fakt, ščo uhvali Kabminu pereduvala nyzka podij, znakovyh dlja rozvytku cyfrovoї ekonomiky v Jevropi ta v Ukraїni zokrema. Oś korotkyj kalendar podij didžytylizaciї:

  1. 29 veresnja 2017 roku vidbuvsja Cyfrovyj samit u Tallini (Estonija), de očiľnyky najvplyvovišyh deržav Jevropy obgovoryly perspektyvy spivpraci u pytanni didžytylizaciї jevropejśkogo ekonomičnogo ta polityčnogo prostoru.
  2. 19-20 žovtnja 2017 roku: Jevropejśka Rada vyznala priorytetnymy rozrobku strategiї spiľnogo cyfrovogo rynku, zmicnennja kiberbezpeky, stvorennja efektyvnoї systemy opodatkuvannja cyfrovyh kompanij, usunennja platy za rouming.
  3. U lystopadi 2017 roku na Brjuseľśkomu samiti «Shidnogo partnerstva» Prezydent Ukraїny Petro Porošenko vkotre pidtverdyv jevropejśki pragnennja Ukraїny, ogolosyvšy pro namiry postupovoї integraciї v cyfrovyj rynok JeS. Rezuľtatom samitu stala spiľna deklaracija, de pogodylysja spivpracjuvaty «dlja pošyrennja perevag Cyfrovogo jedynogo rynku na partnerśki kraїny».
  4. Pislja samitu golova Jevropejśkoї Rady Donaľd Tusk nazvav kiberataky ta gibrydnu vijnu golovnymy problemamy kraїn Shidnogo partnerstva, otže, Ukraїni naležyť rozvyvaty cyfrovu ekonomiku j IT-tehnologiї.
  5. I narešti na počatku 2018-go Kabmin shvalyv Strategiju rozvytku cyfrovoї ekonomiky Ukraїny do 2020 roku i zatverdyv plan zahodiv dlja realizaciї cijeї iniciatyvy.

Usi ci podiї: deklaraciї pro namiry, zajavy, ugody zadajuť polityčnyj trend na najblyžči desjatky rokiv. I, ščo važlyvo, Ukraїna pragne braty v cyh procesah aktyvnu učasť. Tak ščo ž take cyfrova ekonomika?

Trohy teoriї: cyfrova ekonomika ta jak vona pov’jazana z peresičnym spožyvačem?

Ponjattja“digital economy naležyť biznes-analityku Donu Tapskotu. Šče naprykinci HH stolittja vin u dostupnij formi namagavsja pojasnyty pidpryjemcjam, jak pov’jazani kardynaľni zminy v sviti tehnologij zi zminamy v biznesi. Na  čyslennyh prykladah vin demonstruje, jak para «tehnologiї ta biznes» postupovo transformuvatymeťsja v tehnologičnyj biznes.

Zvernimo uvagu na vyznačennja, ščo daje Tapskot:

Cyfrova ekonomika — ce ekonomična dijaľnisť, jaka, na vidminu vid tradycijnoї ekonomiky, vyznačajeťsja mereževoju svidomistju (networked intelligence) ta zaležnistju vid virtuaľnyh tehnologij.

Možna perefrazuvaty ce vyznačennja šče prostiše: cyfrova ekonomika — ce ekonomika virtuaľnyh svitiv. U svitli zagrozlyvyh zajav Ilona Maska ta Stivena Hokinğa ščodo «žyvyh tehnologij» ideja tehnologičnoї svidomosti zvučyť obnadijlyvo, miscjamy naviť dovoli gumanistyčno. Sprobujemo rozibratysja čomu.

Masovyj dostup do internetu zminyv mehanizmy vedennja biznesu. Komunikacija miž pidpryjemcem ta spožyvačem pryšvydšylasja v razy, a rozšyrennja možlyvostej dlja vyboru v mereži peredalo vladu (cej vybir) v ruky pokupcja. Biznes orijentujeťsja na ljudynu i vrahovuje її naviť najmenš pomitni interesy (dlja prykladu, dekoratyvni kontaktni linzy dlja kotiv čy zaminnyk m’jasa dlja kanibaliv). Zvisno ž, tut isnuje značna vygoda dlja vyrobnyka poslug ta tovariv. Často možna počuty zamisť cyfrova ekonomika ekonomika na vymogu (on-demand economy).

Perspektyvy ta pereškody cyfrovoї ekonomiky v Ukraїni 1
Navrjad by vam vystačylo syly prosydity veś deń u magazyni, obyrajučy sobi mobiľnyj telefon. A ot pered komp’juterom ce možna robyty tyžnjamy.

Zaporuka uspihu — rozvytok cyfrovoї infrastruktury

Zaprovadžennja cyfrovoї ekonomiky v Ukraїni faktyčno zvužujeťsja do rozvytku komunikacijnyh ta informacijnyh merež. Ce ne stane dlja kogoś novynoju — cyfrova infrastruktura v Ukraїni zovsim nerozvynena. Pro ce svidčať cyfry — za danymy resursu Speedtest.net pozyciї Ukraїny v sviti za pokaznykamy jakosti Internet-z’jednannja nejmovirno nyźki: 114 misce za jakistju mobiľnogo internetu ta 45-te — za jakistju šyrokosmugovogo internetu.

Čytajte takož: «Rozumnyj dim» u školi zbudujuť na Osokorkah

Cyfrova ekonomika — ce takož cyfrovyj rynok. Jakščo ukraїnśki IT-kompaniї možuť dozvolyty sobi najsučasniše obladnannja, to malyj ta serednij biznes, potencijni pokupci їh tovariv ta poslug v Ukraїni, obmeženi jak u tehnici, tak i u finansah. Ce stosujeťsja j seredńostatystyčnogo spožyvača, jakomu, z tyh že pryčyn, ne dostupni sučasni cyfrovi blaga (napryklad, «rozumne žytlo», avtomatyzovani peresuvni magazyny čy naviť najprymityvniši kasy samoobslugovuvannja). Tut dije prosta formula: biľše dostupnoї funkcionaľnosti tovariv ta poslug — biľšyj oborot grošej, biľše robočyh misć.

Ale tehnologična zatrymka, jakby sumnivno ce ne zvučalo, je narazi našym ekonomičnym kozyrem. Skladna geopolityčna sytuacija i, jak naslidok, oslablena ekonomika vymagaje masštabnyh rišeń — didžytylizacija može staty pryčynoju ekonomičnogo strybka. Kabmin prognozuje zrostannja VVP na 5% u rezuľtati vdalyh cyfrovyh reform. I, pogljańmo pravdi u viči, u nas nemaje vyboru — cyfrova infrastruktura bude rozvyvatysja v buď-jakomu razi, z pidtrymky deržavy abo za sukupnistju lokaľnyh biznes-iniciatyv. Postupovyj perehid na elektronnyj oblik j elektronne upravlinnja, dolučennja do mižnarodnogo onlajn-biznesu — ce ne vybir, a neobhidnisť. Jakščo htoś kaže, ščo ce nemožlyvo zrobyty za 5 čy 10 rokiv — pogljańte na Estoniju, jaka  nyzkoju poslidovnyh zakonodavčyh rišeń bukvaľno za desjať rokiv stala odnijeju z najbiľš uspišnyh kraїn Jevropy v galuzi cyfrovyh tehnologij.

Dejaki tehnologični rišennja sučasnyh ukraїnśkyh reformatoriv

Viddamo naležne dejakym sučasnym reformam (skoriše naviť reformatoram) v Ukraїni. Neščodavno pryjnjata medyčna reforma mistyť v sobi zaklyk do rozvytku telemedycyny v regionah, nedosjažnyh dlja operatyvnogo dostupu (zdebiľšogo jde mova pro siľśku miscevisť). U sviti, de dostup do mobiľnogo zv’jazku vyperedžaje dostup do elektroenergiї ta vody, telemedycyna — ce iniciatyva, jaka može j maje vidnovyty mistok miž pacijentom i likarem.

Dlja mistjan, jaki takož ne rozniženi tehnologičnymy rišennjamy, narešti dostupni opciї nadsylannja rezuľtativ analiziv čy konsuľtacij z likarem čerez Viber čy Gmail: biľše ne potribno godynamy sydity v čerzi zarady kiľkoh hvylyn u medyčnomu kabineti.

Najbiľši zminy stosujuťsja sfery osvity. Proekt Prometheus Ivana Prymačenka ta Oleksija Molčanovśkogo — jaskravyj pryklad togo, jak za umovy rozumnogo upravlinnja lyše za kiľka rokiv možna stvoryty potužnu j nezaležnu vid deržavy platformu systematyčnoї prosvity gromadjan. Didžytalizacija procesu navčannja vidbuvajeťsja čy ne najšvydše (okrim, zvyčajno, biznesu): masovi onlajn-kursy, vebinary, onlajn-konferenciї ta internet-testuvannja — vsi ci formaty vže staly nevid’jemnoju častynoju samovdoskonalennja ukraїnciv.

Ci pryklady — lyše kiľka lokaľnyh rišeń, ščo namagajuťsja peredčuty tendenciї majbutńoї cyfrovoї revoljuciї. Ale osnovnym testom dlja našoї deržavy na šljahu do uspišnogo zavtra bude zaprovadžennja systemy elektronnogo upravlinnja. Bo totaľna bjurokratija i korupcija — ce osnovi vorogy cyfrovoї ekonomiky, adže vony zabyrajuť ne lyše groši, ale j najbiľš cinnyj resurs sučasnosti čas.

 

Oleksij Ščerbatenko

Partner iz rozvytku biznesu SmartTender.biz

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: