fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Tetjana Troščynśka, «Gromadśke radio»: «Svoboda slova — ce blago dlja gromadjan»

Тетяна Трощинська, «Громадське радіо»: «Свобода слова — це благо для громадян»

V ramkah proektu «Gromadśke radio u tvojemu misti» žurnalistky ta radioveduči Tetjana Troščynśka ta Iryna Slavinśka provely vidkrytyj efir u Vinnyci. Vony govoryly z predstavnykamy vlady ta gromadśkistju pro vse te, ščo hvyljuje reštu ljudej v Ukraїni. A my, v svoju čergu, rozpytaly pro vnutrišnju kuhnju «Gromadśkogo radio», robotu z reputacijeju ta ekspertamy
В рамках проекту «Громадське радіо у твоєму місті» журналістки та радіоведучі Тетяна Трощинська та Ірина Славінська провели відкритий ефір у Вінниці. Вони говорили з представниками влади та громадськістю про все те, що хвилює решту людей в Україні. А ми, в свою чергу, розпитали про внутрішню кухню «Громадського радіо», роботу з репутацією та експертами
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Поїздка з ефірами по Україні Громадського радіо започаткована аби надати незаангажовану платформу для виступу місцевим активістам, владі та лідерам думок, а також пересічним слухачам. Про це та багато іншого ми дізналися у 30-хвилинному інтервю з Тетяною Трощинською. — Цей проект, на радість Громадського радіо, був підтриманий нашим американським донором. Він досить масштабний, тому що стосується кожного. Наразі ми можемо подорожувати цілий рік  містами України. Але почали апробувати даний проект ще без жодної донорської підтримки. Це була наша волонтерська робота.  Кілька перших виїзних (поза редакцією) ефірів провели в Києві. Стартував він взагалі унікально, оскільки ми просто хотіли спробувати, як це працювати у відкритому просторі, коли тут ходять люди, а вони мають можливість спостерігати за нами. Це був благодійний магазин Laska — наші партнери, котрі запропонували провести благодійний розпродаж речей ведучих Громадського радіо. Кошти від продажу йшли на спільнокошт. За участь, відповідно, там ніхто не отримував гроші, але кожен робив свій внесок у добру справу. Тоді приходили друзі Громадського радіо, які за різноманітні суми купували ці речі навіть не для того, щоби носити щось з гардеробу ведучих, а щоби допомогти. Це було надзвичайно цікаво, тому що ефір проходив просто в магазині, де за столом ми обладнали студію і куди постійно приходили відвідувачі. Ми їх не обмежували, вони просто бачили, що тут відбувається і тихо спостерігали. Ми зрозуміли, що це надзвичайно цікаво, тому що відбувається одночасно офлайн і онлайн подія. Також наші журналісти працювали під час Інвестиційного форуму у Києві, де обладнали своєрідну студію у виставковому центрі Парковий. А далі почали їздити містами. Вже був Краматорськ, Маріуполь, Харків, Вінниця, буде Херсон і Миколаїв і далі, далі, далі. По-перше ми сподіваємося, що це не лише нам потрібно заради якихось прагматичних абсолютно маркетингових речей, а й слухачам. Нам насправді важливо чим живуть міста і регіони. Тому що коли ти живеш у Києві і маєш Всеукраїнське охоплення, ми так чи інакше говоримо про проблеми інших регіонів. Я вважаю, що написати щось про життя людей на основі маленького екрану, в якому ми сидимо 24 години, насправді не правильно. Ми розглядаємо цей проект не лише, як знайомство з Україною, а як відкриття якоїсь іншої України для другої частини нашої держави. Тому що ми взнаємо не лише про події з Києва, а Вінниця дізнається що робить Маріуполь, Маріуполь як живе Херсон і так далі, тому ця місія є для нас дуже важливою. — Ми намагаємося, щоб обовязково було представлено кілька секторів. Чому представники місцевої влади для нас важливі? Це не якісь ритуальні речі повязані з тим, хто до нас прийшов. Нам важливо, щоб місцеву владу чула вся Україна і мала можливість порівняти керівників з одного міста чи області з іншим керівником. Тому що це елементи маркетингу, можливо речей, до яких варто прагнути або ж ніколи не потрібно робити. Це можуть бути місцеві скандали, конфлікти або невирішені кризи. Ми намагаємося говорити про все. Дуже необхідний момент — спілкування з представниками громадських організацій, тому що для Громадського радіо важлива їхня видимість. Варто бачити і знати про те, що люди на місцях інколи роблять абсолютно фантастичні речі. Це мотивує інших і дозволяє отримати іншу точку зору. Перед тим, як ми їдемо, ми спілкуємося з колегами з місцевих медіа, намагаємося розпитати знайомих, щоби зібрати якусь інформацію. У Вінниці також ми мали зустріч з представниками Донецького університету, тому що тема внутрішньо переміщених осіб дуже актуальна для міста і всієї країни. — Я працюю з такими питаннями і як тренерка, і як експерт, оскільки маю відповідне наукове звання. Думаю, що у нас є не криза експертів, а насправді криза журналістики. Вона почалася після того, коли стало зрозуміло, що так званим громадським журналістом може бути кожен небайдужий громадянин, у якого є мобільний телефон і доступ до соціальних мереж. І професійним журналістам насправді інколи навіть важко змагатися та наздоганяти їх. Це абсолютно реальні речі, на які ми повинні дивитися з широко розплющеними очима. Це не можна засуджувати, ні схвалювати. Певна журналістська криза, як я бачу, в тому, що на цю професію в Україні впливає власник медіа. Відтак журналістика не залишається достатньо незалежною професією. Так, в Києві є маса телеканалів, газет радіо, але це маленьке середовище де всі всіх знають. Інколи трапляється так, що ти знаєш людей, які вже працювали фактично скрізь і пішли на друге коло. Журналістська професія не стає першою і останньою пристанню. Багато колег розглядають професію як старт до тієї слави, яка приведе їх у політику або дасть поштовх працювати в серйозній сфері. Внаслідок цього ми отримуємо ситуацію, коли людина може дуже швидко зробити карєру, а потім розуміє, що їй не вистачає знань. А перед тобою 48 мільйонів і ти повинен щось розповідати! Інколи бракує розуміння, яких експертів ти запрошуєш. З іншого боку, політизація усіх сфер життя перетворила медіа в те, що ми вже навіть не розуміємо де факти, де маніпуляції, де починаються коментарі чи субєктивні думки. А брак критичного мислення спричиняє те, що пересічний громадянин не розуміє що йому говорили, хто говорить і навіщо. — Експерти — це дуже важливо! На Громадському радіо ми завжди шукаємо експертів, які мають конкретне спрямування. Це ключовий момент! Якщо ми хочемо говорити про утеплення будинків, то шукаємо спеціаліста, а не умовного знавця з енергозбереження, який в принципі знає, що це дуже круто. Те саме стосується багатьох політологів. В мене є багато друзів, які поважають себе і свою професію. Для нас надзвичайно цінні експерти, які кажуть: Ви знаєте, я не прийду коментувати тему відносин Північної Кореї і Сполучених Штатів, тому що я експерт з Близького Сходу. Є, звісно, інші, які скажуть: Та я прийду і скажу вам про Північну Корею, і так само про утеплення будинків. Всі, хто працюють в медіа, мають бази даних з масою телефонів, і ти можеш ткнути пальцем в небо, тому що треба людину на ефір. Інколи ми журналісти, собі не зізнаємося, що ми шукаємо експертів близьких за духом, але варто запрошувати ту точку зору, з якою ми не згодні. — Я у 2013 році захищала докторську дисертацію на тему Управління репутацією державної влади. І коли у 2010-му ми затверджували цю тему, то були величезні дискусії. На захисті у жовтні 2013-го вже ні у кого не виникало сумнівів стосовно того, що про репутацію, про довіру, про комунікацію варто говорити. Якщо ми говоримо про інструменти репутаційного менеджменту, варто зауважити що вони починаються з тих цінностей, які є в тобі. Часто ми думаємо, що цінності — це те що не можна взяти в руки. Насправді, дуже проста проекція цінності-вчинки. Ми бачимо чи слово, чи обіцянка втілюється і не має значення людина, інституція чи країна це. Як правило, швидко заявлене втілити важко. Друга складова — довіра. Вона формується на досвіді попередньої взаємодії і співпраці. Для нас (прим. Громадського радіо) є кілька важливих речей: свобода слова і висловлення думки — це благо для громадян, і ми віримо в критичність їхнього мислення. Але ми працюємо над ретельним підбором тих, хто має право говорити в ефірі. І тут переходимо до репутаційних криз, які є в кожній компанії. Одна наша доволі велика і болюча криза пов’язана з запрошенням на ефір Петра Симоненка. Запрошення цієї людини виявилося дуже болючим. Ми говорили в рамках програми і про злочини комуністичного режиму, але це не було сприйнято. Потім ми вже аналізували те, чи насправді Петро Симоненко представляє ліву ідеологію? Ми вибачалися не за запрошення, а за те, що недооцінили почуття нашої аудиторії. В репутаційний менеджмент входить відкритість до криз і до реагування на кризи. І я не можу робити вигляд, що цього не було. Ми зробили висновок, що можливо потрібно інакше готуватися до таких ефірів або робити запобіжні моменти з перебуванням істориків в студії, наведенням фактів. Це — важливі речі, які дозволяють зрозуміти, що хоче наша аудиторія. — Я думаю, що в українському ефірі недостатньо програм освітньо-навчального характеру для бізнесу, тому що є можливість користуватися інтернетом для цього. Все-таки масмедіа має місійне значення, оскільки може показати історію конкретної людини, а також запитати експертну думку тут і зараз. Ми можемо нашим громадянам доносити те, що бути умовно багатим, якщо ти не вкрав, а заробив — це нормально. У нас утвердилося стереотипне уявлення, що якщо ти багатий, то щось вкрав або погана людина. Тому ця місійна річ, щоб розповідати про бізнес як колосальну працю — досить важлива. Це дозволить сформувати масу незалежно мислячих людей, яким буде досить важко впарити щось від експерта з пленарних засідань Верховної Ради і снігопадів водночас (бо є і такі). Журналістам важливо показувати, що варто пробувати робити свій бізнес або працювати на бізнес. — Я переконана, що стартапам і бізнесам не варто бути скупими! Вони повинні знати, що нині важко щось приховати, тому варто ділитися досвідом, помилками і лайфхаками. Цінується відкритість комунікації, досвід, готовність до допомоги. Адже ми вдячні тим, людям, які нам допомогли. Важлива також правда та можливість говорити про ризики. Насправді історії успіху після провалу — набагато цінніші для людей, ніж коли ми розказуємо про рух по висхідній. Наведу приклад з власного життя. У мене була співбесіда з британським продюсером 12 чи 13 років тому, який запускав кілька медіапроектів в Україні. На цій зустрічі найбільше мене вразило запитання: Розкажіть, будь ласка, історію свого провалу. І я як людина, яка готувалася розказати про себе в найкращих тонах, була не готова до таких запитань. На щастя, в мене була історія провалу — і я почала говорити правду. В такі моменти ти почуваєш себе на психотерапії і говориш про уроки, які винесла з цього всього.

Poїzdka z efiramy po Ukraїni «Gromadśkogo radio» započatkovana aby nadaty nezaangažovanu platformu dlja vystupu miscevym aktyvistam, vladi ta lideram dumok, a takož peresičnym sluhačam. Pro ce ta bagato inšogo my diznalysja u 30-hvylynnomu interv’ju z Tetjanoju Troščynśkoju.

Pro proekt «Gromadśke radio u tvojemu misti»

— Cej proekt, na radisť «Gromadśkogo radio», buv pidtrymanyj našym amerykanśkym donorom. Vin dosyť masštabnyj, tomu ščo stosujeťsja kožnogo. Narazi my možemo podorožuvaty cilyj rik  mistamy Ukraїny. Ale počaly aprobuvaty danyj proekt šče bez žodnoї donorśkoї pidtrymky. Ce bula naša volonterśka robota.  Kiľka peršyh vyїznyh (poza redakcijeju) efiriv provely v Kyjevi.

Startuvav vin vzagali unikaľno, oskiľky my prosto hotily sprobuvaty, jak ce pracjuvaty u vidkrytomu prostori, koly tut hodjať ljudy, a vony majuť možlyvisť sposterigaty za namy. Ce buv blagodijnyj magazyn Laska — naši partnery, kotri zaproponuvaly provesty blagodijnyj rozprodaž rečej vedučyh «Gromadśkogo radio». Košty vid prodažu jšly na spiľnokošt. Za učasť, vidpovidno, tam nihto ne otrymuvav groši, ale kožen robyv svij vnesok u dobru spravu. Todi pryhodyly druzi «Gromadśkogo radio», jaki za riznomanitni sumy kupuvaly ci reči naviť ne dlja togo, ščoby nosyty ščoś z garderobu vedučyh, a ščoby dopomogty. Ce bulo nadzvyčajno cikavo, tomu ščo efir prohodyv prosto v magazyni, de za stolom my obladnaly studiju i kudy postijno pryhodyly vidviduvači. My їh ne obmežuvaly, vony prosto bačyly, ščo tut vidbuvajeťsja i tyho sposterigaly.

Tetjana Troščynśka

My zrozumily, ščo ce nadzvyčajno cikavo, tomu ščo vidbuvajeťsja odnočasno oflajn i onlajn podija. Takož naši žurnalisty pracjuvaly pid čas Investycijnogo forumu u Kyjevi, de obladnaly svojeridnu studiju u vystavkovomu centri «Parkovyj». A dali počaly їzdyty mistamy. Vže buv Kramatorśk, Mariupoľ, Harkiv, Vinnycja, bude Herson i Mykolaїv i dali, dali, dali.

Po-perše my spodivajemosja, ščo ce ne lyše nam potribno zarady jakyhoś pragmatyčnyh absoljutno marketyngovyh rečej, a j sluhačam. Nam naspravdi važlyvo čym žyvuť mista i regiony. Tomu ščo koly ty žyveš u Kyjevi i maješ Vseukraїnśke ohoplennja, my tak čy inakše govorymo pro problemy inšyh regioniv.

Duže važlyvo prosto їzdyty, bačyty ljudej, govoryty z miscevoju vladoju, znajomytysja, stavyty zapytannja, otrymuvaty vidpovidi. Ce prekrasnyj poštovh dlja rozvytku buď-jakogo media.

Ja vvažaju, ščo napysaty ščoś pro žyttja ljudej na osnovi maleńkogo ekranu, v jakomu my sydymo 24 godyny, naspravdi ne pravyľno. My rozgljadajemo cej proekt ne lyše, jak znajomstvo z Ukraїnoju, a jak vidkryttja jakoїś inšoї Ukraїny dlja drugoї častyny našoї deržavy. Tomu ščo my vznajemo ne lyše pro podiї z Kyjeva, a Vinnycja diznajeťsja ščo robyť Mariupoľ, Mariupoľ jak žyve Herson i tak dali, tomu cja misija je dlja nas duže važlyvoju.

Pro pytannja, jaki «Gromadśke radio» pidijmaje u vyїznyh efirah

— My namagajemosja, ščob obov’jazkovo bulo predstavleno kiľka sektoriv. Čomu predstavnyky miscevoї vlady dlja nas važlyvi? Ce ne jakiś rytuaľni reči pov’jazani z tym, hto do nas pryjšov. Nam važlyvo, ščob miscevu vladu čula vsja Ukraїna i mala možlyvisť porivnjaty kerivnykiv z odnogo mista čy oblasti z inšym kerivnykom. Tomu ščo ce elementy marketyngu, možlyvo rečej, do jakyh varto pragnuty abo ž nikoly ne potribno robyty. Ce možuť buty miscevi skandaly, konflikty abo nevyrišeni kryzy. My namagajemosja govoryty pro vse.

Duže neobhidnyj moment — spilkuvannja z predstavnykamy gromadśkyh organizacij, tomu ščo dlja «Gromadśkogo radio» važlyva їhnja vydymisť. Varto bačyty i znaty pro te, ščo ljudy na miscjah inkoly robljať absoljutno fantastyčni reči. Ce motyvuje inšyh i dozvoljaje otrymaty inšu točku zoru. Pered tym, jak my їdemo, my spilkujemosja z kolegamy z miscevyh media, namagajemosja rozpytaty znajomyh, ščoby zibraty jakuś informaciju. U Vinnyci takož my maly zustrič z predstavnykamy Donećkogo universytetu, tomu ščo tema vnutrišńo peremiščenyh osib duže aktuaľna dlja mista i vsijeї kraїny.

Tetjana Troščynśka, «Gromadśke radio»: «Svoboda slova — ce blago dlja gromadjan» 1
My zapytujemo, pro ščo vy hotily by rozkazaty, tomu ščo duže bagato informaciї zi znakom «+», a pro problemy govorjať menše

Pro kryzu žurnalistyky v ukraїnśkyh media

— Ja pracjuju z takymy pytannjamy i jak trenerka, i jak ekspert, oskiľky maju vidpovidne naukove zvannja. Dumaju, ščo u nas je ne kryza ekspertiv, a naspravdi kryza žurnalistyky. Vona počalasja pislja togo, koly stalo zrozumilo, ščo tak zvanym «gromadśkym žurnalistom» može buty kožen nebajdužyj gromadjanyn, u jakogo je mobiľnyj telefon i dostup do sociaľnyh merež. I profesijnym žurnalistam naspravdi inkoly naviť važko zmagatysja ta nazdoganjaty їh. Ce absoljutno reaľni reči, na jaki my povynni dyvytysja z šyroko rozpljuščenymy očyma. Ce ne možna zasudžuvaty, ni shvaljuvaty.

Čytajte takož: 10 sajtiv, jaki stanuť korysnymy dlja žurnalista

Pevna žurnalistśka kryza, jak ja baču, v tomu, ščo na cju profesiju v Ukraїni vplyvaje vlasnyk media. Vidtak žurnalistyka ne zalyšajeťsja dostatńo nezaležnoju profesijeju. Tak, v Kyjevi je masa telekanaliv, gazet radio, ale ce maleńke seredovyšče de vsi vsih znajuť. Inkoly trapljajeťsja tak, ščo ty znaješ ljudej, jaki vže pracjuvaly faktyčno skriź i pišly na druge kolo. Žurnalistśka profesija ne staje peršoju i ostanńoju prystannju.

Bagato koleg rozgljadajuť profesiju jak start do tijeї slavy, jaka pryvede їh u polityku abo dasť poštovh pracjuvaty v «serjoznij» sferi. Vnaslidok ćogo my otrymujemo sytuaciju, koly ljudyna može duže švydko zrobyty kar’jeru, a potim rozumije, ščo їj ne vystačaje znań. A pered toboju 48 miľjoniv i ty povynen ščoś rozpovidaty! Inkoly brakuje rozuminnja, jakyh ekspertiv ty zaprošuješ. Z inšogo boku, polityzacija usih sfer žyttja peretvoryla media v te, ščo my vže naviť ne rozumijemo de fakty, de manipuljaciї, de počynajuťsja komentari čy sub’jektyvni dumky. A brak krytyčnogo myslennja spryčynjaje te, ščo peresičnyj gromadjanyn ne rozumije ščo jomu govoryly, hto govoryť i naviščo.

Pro ekspertne seredovyšče v Ukraїni

— Eksperty — ce duže važlyvo! Na «Gromadśkomu radio» my zavždy šukajemo ekspertiv, jaki majuť konkretne sprjamuvannja. Ce ključovyj moment! Jakščo my hočemo govoryty pro uteplennja budynkiv, to šukajemo specialista, a ne umovnogo znavcja z energozberežennja, jakyj v pryncypi znaje, ščo ce duže kruto. Te same stosujeťsja bagaťoh politologiv. V mene je bagato druziv, jaki považajuť sebe i svoju profesiju.

Tetjana Troščynśka, «Gromadśke radio»: «Svoboda slova — ce blago dlja gromadjan»

Dlja nas nadzvyčajno cinni eksperty, jaki kažuť: «Vy znajete, ja ne pryjdu komentuvaty temu vidnosyn Pivničnoї Koreї i Spolučenyh Štativ, tomu ščo ja ekspert z Blyźkogo Shodu». Je, zvisno, inši, jaki skažuť: «Ta ja pryjdu i skažu vam pro Pivničnu Koreju, i tak samo pro uteplennja budynkiv». Vsi, hto pracjujuť v media, majuť bazy danyh z masoju telefoniv, i ty možeš tknuty «paľcem v nebo», tomu ščo treba ljudynu na efir. Inkoly my žurnalisty, sobi ne ziznajemosja, ščo my šukajemo ekspertiv blyźkyh za duhom, ale varto zaprošuvaty tu točku zoru, z jakoju my ne zgodni.

Pro robotu z reputacijeju

— Ja u 2013 roci zahyščala doktorśku dysertaciju na temu «Upravlinnja reputacijeju deržavnoї vlady». I koly u 2010-mu my zatverdžuvaly cju temu, to buly velyčezni dyskusiї. Na zahysti u žovtni 2013-go vže ni u kogo ne vynykalo sumniviv stosovno togo, ščo pro reputaciju, pro doviru, pro komunikaciju varto govoryty. Jakščo my govorymo pro instrumenty reputacijnogo menedžmentu, varto zauvažyty ščo vony počynajuťsja z tyh cinnostej, jaki je v tobi.

Často my dumajemo, ščo cinnosti — ce te ščo ne možna vzjaty v ruky. Naspravdi, duže prosta proekcija cinnosti-včynky. My bačymo čy slovo, čy obicjanka vtiljujeťsja i ne maje značennja ljudyna, instytucija čy kraїna ce. Jak pravylo, švydko zajavlene vtilyty važko. Druga skladova — dovira. Vona formujeťsja na dosvidi poperedńoї vzajemodiї i spivpraci. Dlja nas (prym. «Gromadśkogo radio») je kiľka važlyvyh rečej: svoboda slova i vyslovlennja dumky — ce blago dlja gromadjan, i my virymo v krytyčnisť їhńogo myslennja. Ale my pracjujemo nad reteľnym pidborom tyh, hto maje pravo govoryty v efiri. I tut perehodymo do reputacijnyh kryz, jaki je v kožnij kompaniї. Odna naša dovoli velyka i boljuča kryza pov’jazana z zaprošennjam na efir Petra Symonenka.

Formaľno, komunistyčna partija je zaboronenoju v Ukraїni, ale Petro Symonenko ne je zaboronenoju osoboju. My vyhodjačy z ćogo mirkuvannja, vlasne, jogo i zaprosyly. I rozmova bula krytyčna! Ale tut vynyk moment, jakyj my nedoocinyly i potim vybačalysja — ce počuttja našyh sluhačiv.

My zapytujemo, pro ščo vy hotily by rozkazaty, tomu ščo duže bagato informaciї zi znakom «+», a pro problemy govorjať menše

Zaprošennja cijeї ljudyny vyjavylosja duže boljučym. My govoryly v ramkah programy i pro zločyny komunistyčnogo režymu, ale ce ne bulo spryjnjato. Potim my vže analizuvaly te, čy naspravdi Petro Symonenko predstavljaje livu ideologiju? My vybačalysja ne za zaprošennja, a za te, ščo nedoocinyly počuttja našoї audytoriї.

V reputacijnyj menedžment vhodyť vidkrytisť do kryz i do reaguvannja na kryzy. I ja ne možu robyty vygljad, ščo ćogo ne bulo. My zrobyly vysnovok, ščo možlyvo potribno inakše gotuvatysja do takyh efiriv abo robyty zapobižni momenty z perebuvannjam istorykiv v studiї, navedennjam faktiv. Ce — važlyvi reči, jaki dozvoljajuť zrozumity, ščo hoče naša audytorija.

Pro media i ukraїnśkyj biznes

— Ja dumaju, ščo v ukraїnśkomu efiri nedostatńo program osvitńo-navčaľnogo harakteru dlja biznesu, tomu ščo je možlyvisť korystuvatysja internetom dlja ćogo. Vse-taky masmedia maje misijne značennja, oskiľky može pokazaty istoriju konkretnoї ljudyny, a takož zapytaty ekspertnu dumku «tut i zaraz». My možemo našym gromadjanam donosyty te, ščo buty umovno «bagatym», jakščo ty ne vkrav, a zarobyv — ce normaľno.

U nas utverdylosja stereotypne ujavlennja, ščo jakščo ty «bagatyj», to ščoś vkrav abo pogana ljudyna. Tomu cja misijna rič, ščob rozpovidaty pro biznes jak kolosaľnu pracju — dosyť važlyva. Ce dozvolyť sformuvaty masu nezaležno mysljačyh ljudej, jakym bude dosyť važko «vparyty» ščoś vid eksperta z plenarnyh zasidań Verhovnoї Rady i snigopadiv vodnočas (bo je i taki). Žurnalistam važlyvo pokazuvaty, ščo varto probuvaty robyty svij biznes abo pracjuvaty na biznes.

My zapytujemo, pro ščo vy hotily by rozkazaty, tomu ščo duže bagato informaciї zi znakom «+», a pro problemy govorjať menše

Jak startapam prezentuvaty sebe u ZMI

— Ja perekonana, ščo startapam i biznesam ne varto buty skupymy! Vony povynni znaty, ščo nyni važko ščoś pryhovaty, tomu varto dilytysja dosvidom, pomylkamy i lajfhakamy. Cinujeťsja vidkrytisť komunikaciї, dosvid, gotovnisť do dopomogy. Adže my vdjačni tym, ljudjam, jaki nam dopomogly. Važlyva takož pravda ta možlyvisť govoryty pro ryzyky. Naspravdi istoriї uspihu pislja provalu — nabagato cinniši dlja ljudej, niž koly my rozkazujemo pro ruh po vyshidnij.

Navedu pryklad z vlasnogo žyttja. U mene bula spivbesida z brytanśkym prodjuserom 12 čy 13 rokiv tomu, jakyj zapuskav kiľka mediaproektiv v Ukraїni. Na cij zustriči najbiľše mene vrazylo zapytannja: «Rozkažiť, buď laska, istoriju svogo provalu». I ja jak ljudyna, jaka gotuvalasja rozkazaty pro sebe v najkraščyh tonah, bula ne gotova do takyh zapytań. Na ščastja, v mene bula istorija provalu — i ja počala govoryty pravdu. V taki momenty ty počuvaješ sebe na psyhoterapiї i govoryš pro uroky, jaki vynesla z ćogo vśogo.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: