fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Oleksandr Oľšanśkyj, Internet Invest — pro demonopolizaciju ta tehnologiї

Олександр Ольшанський, Internet Invest — про демонополізацію та технології

Neščodavno naša redakcija pospilkuvalasja iz Oleksandrom Oľšanśkym — prezydentom holdyngu Internet Invest ta spivzasnovnykom najbiľšoї tehnologičnoї konferenciї Ukraїny iForum
Нещодавно наша редакція поспілкувалася із Олександром Ольшанським — президентом холдингу Internet Invest та співзасновником найбільшої технологічної конференції України iForum
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Олександр Ольшанський оцінив події 2017-го в сфері технологій не надто втішно: держава вперто не хоче робити висновки та створювати сприятливе середовище для нових явищ, таких як криптовалюти чи децентралізація електронних сервісів. Про зміни в сфері бізнесу та IT за підсумками 2017-го. — Якихось глобальних змін я не бачу. Хоча можу сказати, що на горизонті в нас — законопроект про перехід з податку на прибуток на податок на виведений капітал.  Це, мабуть, найсерйозніша зміна у податковому законодавстві України за минулих 25 років. Якщо це станеться і законопроект стане законом — матимемо серйозний стимул для розвитку бізнесу. Другий підсумок року — це те, що збереглися проблеми із безкінечними обшуками технологічних компаній. Прийнято закон про заборону вилучення техніки, це може стати позитивним сигналом — але поки реальних змін у цьому напрямку я не бачу. Хоча закон і підписано і він набув чинності, побачимо, якими будуть реальні дії та його виконання у 2018 році. Кібератаки у 2017 році та що з ними варто робити далі. — За підсумками масштабних кібератак минулого року — WannaCry, NotPetya, BadRabbit — я поки не бачу, що цей урок держава засвоїла. На мій погляд, висновок із цієї ситуації полягає у тому, що ми маємо використовувати децентралізовані структури. Причина проста: вони стійкіші у сучасному світі. Але на жаль, я спостерігаю зворотні процеси. Компанії, які надають програмне забезпечення для взаємодії з податковою службою (так сталося під час атаки віруса NotPetya, коли одна і та ж компанія паралельно писала шлюз для ДФС і програмне забезпечення для доступу до цього шлюзу)  — продемонстрували, що саме може статися з комунікаційними системами, якщо монополізм на цьому ринку збережеться й надалі. Якщо одна компанія пише всі компоненти системи документообігу, то виникає монополізація. А монополізація призводить до того, що коли компанію ламають хакери, то падає уся система, створена нею. Якщо одна компанія пише всі компоненти системи документообігу, то виникає монополізація. А монополізація призводить до того, що коли компанію ламають хакери, то падає уся система, створена нею. Демонополізація має відбуватися скрізь, де це тільки можливо. Інтернет так влаштовано, що децентралізовані сервіси завжди більш стійкі та безпечні. По-хорошому, реакція на ті кібератаки мала бути такою: Державна фіскальна служба мала би опублікувати відкритий API після тих подій. І кожен би зміг здавати свою звітність так, як це зручно йому. Створив скрипт, нехай і не найбільш комерційно вдалий — і здаєш. І було би таких розробників, наприклад, 200 по всій країні — от і спробуй зламай 200 розробників. Читатйте також: 7 тез про підприємництво від Олександра Ольшанського, Internet Invest. Відкриті дані, API та інтерфейси — в цей бік треба рухатися. А не в напрямку створення монопольних закритих структур. Зараз я чую, як під час засідань РНБО знову говорять про створення єдиної суперзахищеної мережі для державних установ. Які ризики є у такому рішенні? Якщо цю систему зламають — в цей момент буде паралізовано абсолютно усі процеси документообігу чи зберігання даних в таких установах. Стереотип про єдину мережу є вкрай небезпечним. Про штучний інтелект. — Питання оцінки штучного інтелекту — це питання навіть не на докторську дисертацію, а на Нобелівську премію, і в 5-хвилинній розмові цю тему не розкриєш. Проте я приєднаюся в цьому плані до Ілона Маска. Я вважаю, що штучний інтелект — небезпечна штука. І це дуже велика помилка, що дослідження в цій сфері не були вчасно поставлені під контроль. Про ринок доменів. — Суттєвих змін на доменному ринку за 2017 рік не було. Причина — сам по собі цей ринок та пов’язана із ним інфраструктура доволі великі. Там є чимало стандартів, які змінюються та впроваджуються за певним планом, але вони цікаві хіба що вузькій фаховій аудиторії. Специфіка ринку доменів — різких змін там немає, і чекати на них не варто, адже будь-яка різка зміна там матиме катастрофічні наслідки. У 2018-му зберігатиметься планомірний розвиток та впровадження нових технологій та протоколів. Про криптовалюти та чинне українське законодавство. — Як ви бачите із ситуації з Forklog, держава не до кінця розуміє, що робити з криптовалютами (редакція інтернет-видання Forklog, яке базується в Україні, пише про криптовалюти та пов’язані з ними технології, в грудні 2017-го пережила обшук та звинуватила співробітників СБУ у вилученні матеріальних цінностей та незаконне спустошення особистих криптовалютних гаманців засновника компанії — прим. ред.). Цей ринок має ще більш екстериторіальний характер, аніж будь-який інший. Він 1 кліком мишки може переїхати спокійно в іншу країну та юрисдикцію. Зважаючи на поточні реалії, можемо сказати, що цивілізованого ринку криптовалют зараз в Україні немає. Спроби домашнього майнінгу не мають сенсу, бо у нас електроенергія дорога, а в умовній Ісландії — дешева, і перевести туди потужності для видобутку криптовалют набагато простіше та безпечніше. Мій прогноз на 2018-й не надто оптимістичний. Я бачу ознаки того, що Україна втратить цей ринок. Попри прес-реліз НБУ та Міністерства фінансів, представники силових структур наполягають на тому, що прес-реліз — це не закон, а в законі статус криптовалют як законного засобу платежу не визначено. І вони трактують законодавство, як їм заманеться. Криптовалюти — це велетенський ринок, великі можливості для нашої країни, які ми втрачаємо вже. І втратимо, якщо нічого не зміниться. А поки ми в питанні правового статусу криптовалют на повній швидкості летимо в стіну. І це вкрай небезпечно, бо  ми навіть не можемо уявити, які це будуть втрати для нашої країни.
Реклама 👇 Замовити

Oleksandr Oľšanśkyj ocinyv podiї 2017-go v sferi tehnologij ne nadto vtišno: deržava vperto ne hoče robyty vysnovky ta stvorjuvaty spryjatlyve seredovyšče dlja novyh javyšč, takyh jak kryptovaljuty čy decentralizacija elektronnyh servisiv.

Pro zminy v sferi biznesu ta IT za pidsumkamy 2017-go

— Jakyhoś globaľnyh zmin ja ne baču. Hoča možu skazaty, ščo na goryzonti v nas — zakonoproekt pro perehid z podatku na prybutok na podatok na vyvedenyj kapital.  Ce, mabuť, najserjozniša zmina u podatkovomu zakonodavstvi Ukraїny za mynulyh 25 rokiv. Jakščo ce staneťsja i zakonoproekt stane zakonom — matymemo serjoznyj stymul dlja rozvytku biznesu.

Drugyj pidsumok roku — ce te, ščo zbereglysja problemy iz bezkinečnymy obšukamy tehnologičnyh kompanij. Pryjnjato zakon pro zaboronu vylučennja tehniky, ce može staty pozytyvnym sygnalom — ale poky reaľnyh zmin u ćomu naprjamku ja ne baču. Hoča zakon i pidpysano i vin nabuv čynnosti, pobačymo, jakymy buduť reaľni diї ta jogo vykonannja u 2018 roci.

Kiberataky u 2017 roci ta ščo z nymy varto robyty dali

— Za pidsumkamy masštabnyh kiberatak mynulogo roku — WannaCry, NotPetya, BadRabbit — ja poky ne baču, ščo cej «urok» deržava zasvoїla. Na mij pogljad, vysnovok iz cijeї sytuaciї poljagaje u tomu, ščo my majemo vykorystovuvaty decentralizovani struktury. Pryčyna prosta: vony stijkiši u sučasnomu sviti. Ale na žaľ, ja sposterigaju zvorotni procesy. Kompaniї, jaki nadajuť programne zabezpečennja dlja vzajemodiї z podatkovoju služboju (tak stalosja pid čas ataky virusa NotPetya, koly odna i ta ž kompanija paraleľno pysala šljuz dlja DFS i programne zabezpečennja dlja dostupu do ćogo šljuzu)  — prodemonstruvaly, ščo same može statysja z komunikacijnymy systemamy, jakščo monopolizm na ćomu rynku zberežeťsja j nadali.

Oleksandr Oľšanśkyj, Internet Invest — pro demonopolizaciju ta tehnologiї 1
Jakščo odna kompanija «pyše» vsi komponenty systemy dokumentoobigu, to vynykaje monopolizacija. A monopolizacija pryzvodyť do togo, ščo koly kompaniju «lamajuť» hakery, to padaje usja systema, stvorena neju

Demonopolizacija maje vidbuvatysja skriź, de ce tiľky možlyvo. Internet tak vlaštovano, ščo decentralizovani servisy zavždy biľš stijki ta bezpečni. Po-horošomu, reakcija na ti kiberataky mala buty takoju: Deržavna fiskaľna služba mala by opublikuvaty vidkrytyj API pislja tyh podij. I kožen by zmig zdavaty svoju zvitnisť tak, jak ce zručno jomu. Stvoryv skrypt, nehaj i ne najbiľš komercijno vdalyj — i zdaješ. I bulo by takyh rozrobnykiv, napryklad, 200 po vsij kraїni — ot i sprobuj zlamaj 200 rozrobnykiv.

Čytajte takož: 7 tez pro pidpryjemnyctvo vid Oleksandra Oľšanśkogo, Internet Invest

Vidkryti dani, API ta interfejsy — v cej bik treba ruhatysja. A ne v naprjamku stvorennja monopoľnyh zakrytyh struktur. Zaraz ja čuju, jak pid čas zasidań RNBO znovu govorjať pro stvorennja jedynoї superzahyščenoї mereži dlja deržavnyh ustanov. Jaki ryzyky je u takomu rišenni? Jakščo cju systemu zlamajuť — v cej moment bude paralizovano absoljutno usi procesy dokumentoobigu čy zberigannja danyh v takyh ustanovah. Stereotyp pro «jedynu merežu» je vkraj nebezpečnym.

Pro štučnyj intelekt

— Pytannja ocinky štučnogo intelektu — ce pytannja naviť ne na doktorśku dysertaciju, a na Nobelivśku premiju, i v 5-hvylynnij rozmovi cju temu ne rozkryješ. Prote ja pryjednajusja v ćomu plani do Ilona Maska. Ja vvažaju, ščo štučnyj intelekt — nebezpečna štuka. I ce duže velyka pomylka, ščo doslidžennja v cij sferi ne buly včasno postavleni pid kontroľ.

Pro rynok domeniv

— Suttjevyh zmin na domennomu rynku za 2017 rik ne bulo. Pryčyna — sam po sobi cej rynok ta pov’jazana iz nym infrastruktura dovoli velyki. Tam je čymalo standartiv, jaki zminjujuťsja ta vprovadžujuťsja za pevnym planom, ale vony cikavi hiba ščo vuźkij fahovij audytoriї. Specyfika rynku domeniv — rizkyh zmin tam nemaje, i čekaty na nyh ne varto, adže buď-jaka rizka zmina tam matyme katastrofični naslidky. U 2018-mu zberigatymeťsja planomirnyj rozvytok ta vprovadžennja novyh tehnologij ta protokoliv.

Pro kryptovaljuty ta čynne ukraїnśke zakonodavstvo

— Jak vy bačyte iz sytuaciї z Forklog, deržava ne do kincja rozumije, ščo robyty z kryptovaljutamy (redakcija internet-vydannja Forklog, jake bazujeťsja v Ukraїni, pyše pro kryptovaljuty ta pov’jazani z nymy tehnologiї, v grudni 2017-go perežyla obšuk ta zvynuvatyla spivrobitnykiv SBU u vylučenni materiaľnyh cinnostej ta nezakonne spustošennja osobystyh kryptovaljutnyh gamanciv zasnovnyka kompaniї — prym. red.). Cej rynok maje šče biľš eksterytoriaľnyj harakter, aniž buď-jakyj inšyj. Vin 1 klikom myšky može «pereїhaty» spokijno v inšu kraїnu ta jurysdykciju.

Zvažajučy na potočni realiї, možemo skazaty, ščo cyvilizovanogo rynku kryptovaljut zaraz v Ukraїni nemaje. Sproby «domašńogo» majningu ne majuť sensu, bo u nas elektroenergija doroga, a v umovnij Islandiї — deševa, i perevesty tudy potužnosti dlja vydobutku kryptovaljut nabagato prostiše ta bezpečniše.

Mij prognoz na 2018-j ne nadto optymistyčnyj. Ja baču oznaky togo, ščo Ukraїna vtratyť cej rynok. Popry pres-reliz NBU ta Ministerstva finansiv, predstavnyky sylovyh struktur napoljagajuť na tomu, ščo pres-reliz — ce ne zakon, a v zakoni status kryptovaljut jak zakonnogo zasobu platežu ne vyznačeno. I vony traktujuť zakonodavstvo, jak їm zamaneťsja. Kryptovaljuty — ce veletenśkyj rynok, velyki možlyvosti dlja našoї kraїny, jaki my vtračajemo vže. I vtratymo, jakščo ničogo ne zminyťsja. A poky my v pytanni pravovogo statusu kryptovaljut na povnij švydkosti «letymo v stinu». I ce vkraj nebezpečno, bo  my naviť ne možemo ujavyty, jaki ce buduť vtraty dlja našoї kraїny.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: