fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Sorok p’jať miľjoniv: Konotop

Сорок п'ять мільйонів: Конотоп
Vid redakciї: Mistamy Ukraїny prodovžujemo mandruvaty razom iz Jevoju Jakubovśkoju — žurnalistkoju, režyserkoju ta učasnyceju programy BUR («Budujemo Ukraїnu razom»). Na čerzi — Konotop
Від редакції: Містами України продовжуємо мандрувати разом із Євою Якубовською — журналісткою, режисеркою та учасницею програми БУР («Будуємо Україну разом»). На черзі — Конотоп
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Весь час, коли думала про Конотоп і букви довкола цього міста, штучно створювала вже відомий медійно образ спортивної мекки, а ще патріотичного осередку північно-східного регіону. Та коли прийшов час букви відпустити з голови залишилась лише заповільнений джаз на бекґраунді. Мабуть, це найдивніший образ, який конотопці чули стосовно себе. І я з ними буду солідарна, це радше емоційний несвідомий образ, аніж чітко вибудуваний. Зрештою як і саме місто, яке себе ще шукає. Між тут і там. Історично-географічно складається, що малі міста часто мають пояснено велику любов-білу заздрість до своїх найближчих географічних колег. І якщо на хворобу порівняння не хворіє кожен мешканець, то кожен третій, хто ще не виїхав, обов’язково згадує у розмові про те, що ТАМ, у цьому випадку там — це Полтава, — є такі-то активності, і взагалі, коли я там навчався… Читатйте також: Сорок пять мільйонів: Подільськ. І тут для песимістично налаштованих радикалів хочу наголосити на ще одній закономірності малих міст, яку я виводжу лише на власному досвіді. Але після 16 міст мені цього не мало, сподіваюсь і вам також. Так от — малі міста сповнені своїх мрійників. І часто це вже зрілі молоді люди із відносно стабільним заробітком та реалізованим Я у професії, які хочуть жити не у Полтаві, а у Конотопі і мати дозвілля окрім будинків культури та Конотопських битв. Попри те, що фестиваль Конотопська битва за версією усіх опитаних перехожих протягом двох днів є культурною візиткою міста (за нею зрештою впізнають саме місто мешканці й інших міст навіть, якщо вони там ніколи не були). Зрештою у цьому нас активно намагалось переконати місцевий відділ культури, який можна охарактеризувати як патріотично спрямована пропагандиська (у хорошому сенсі на скільки це можливо) інституція. Формою для цього патріотизму є не лише сцена у центрі міста із патріотичними піснями, але й свята на віддалених районах такого ж характеру. Децентралізація, шановні. Якщо для більших міст це вже радше звична справа, то для менших – це справжня контрольована ракета. Але у переліку якісно нехай навіть пропагандиської патріотичної роботи, це все. Коли я їхала у місто, ті хто там вже побував налаштували мене на свідому владу, на молодий колектив у самому управлінні культури, а отже, на усі переваги нового сучасного, читай якісного, організаційного апарату. Але я радше побачила старий непрацюючий кінотеатр у центрі міста, де влаштовують весілля, а побіжно ще відбуваються виставки місцевих художників. До речі, у цьому ж кінотеатрі базується саме управління культури. Мені, будь ласка, два напої. Не будемо про сумне, тому що джаз затягує, як і кожне перспективне місто із мрійниками. До прикладу, якщо когось цікавить, де можна позмагатись у публічному читанні чи випити найсмачнішого домашнього лимонаду - беріть терміново квитки до Конотопа. Погоджусь з тими, хто загресується на другу позицію, але хочу сказати, що і перша пов’язана із назвою напою Узвар. Та дозвольте захистити свої позиції. Лимонад – це ніяк не продукт культури, проте, як на мене для Конотопа, це — першопричина культури. Адже саме простори, які стають осередком для зібрання не лише шанувальників шашликів, перетворюють мрії в ідеї саме через свої чотири стіни. Так у чотирьох стінах Лабіринту (назва закладу із домашнім лимонадом) було знайдено кілька зустрічей, вечірок, також підтриманий фестиваль публічного читання і спрогнозовано знайдення перформансів, концертів, презентацій. Тепер Узвар. Слово, яке на перший погляд, не сповнене українського звучання, промовляє саме українською. Команда фестивалю публічних читань, яка за усіма спостереженнями, складається із однієї невпинної людини довкола якої формуються й інші команди, що не лише допомагають у створенні фестивалю, але й проводять свої фотосушки. І тут можна висловити подяку владі за підтримку у вигляді незаважання та сприяння у вигляді моральної підтримки. Ми. Мені мало самих містян. Дуже відчутно певну меланхолію, мабуть, саме через це у нас заграв джаз. Занадто велика відстороненість від того, що відбувається, тих, хто є. І нехай я помиляюсь, адже за словами однієї з акторок незалежного аматорського театру Ми їхні вистави як дорослі, так і дитячі збирають зали по 200 людей. А це показник і для великих міст. Читатйте також: Сорок п’ять мільйонів: Херсон. Проте той же Узвар-фест за фотографіями влітку на відкритому просторі з безкоштовним, а радше призовим інтертейментом зібрав команду БУРу, яка у цей час була у місті, групу організаторів та їхніх близьких друзів, ну, й десяток перехожих. Хочеться бачити Ми Конотопу, але поки я побачила чудових мрійників. Чекатимемо, поки їх стане 88 тисяч. #45 мільйонів — це кожен з нас, це унікальний космос, який обєднаний одною країною, одною метою. Ще раніше Будуємо Україну разом почали їх обєднувати у своїх волонтерських таборах, але цього року ми вирішили розповісти вам про тих, хто творить своє місто у своєму ж місті.
17.01.2018,22:16
1
Jeva Jakubovśka
Реклама 👇 Замовити

Veś čas, koly dumala pro Konotop i bukvy dovkola ćogo mista, štučno stvorjuvala vže vidomyj medijno obraz sportyvnoї mekky, a šče patriotyčnogo oseredku pivnično-shidnogo regionu. Ta koly pryjšov čas bukvy vidpustyty z golovy zalyšylaś lyše zapoviľnenyj džaz na bekğraundi. Mabuť, ce najdyvnišyj obraz, jakyj konotopci čuly stosovno sebe. I ja z nymy budu solidarna, ce radše emocijnyj nesvidomyj obraz, aniž čitko vybuduvanyj. Zreštoju jak i same misto, jake sebe šče šukaje.

Miž «tut» i «tam»

Istoryčno-geografično skladajeťsja, ščo mali mista často majuť pojasneno velyku ljubov-bilu zazdrisť do svoїh najblyžčyh geografičnyh koleg. I jakščo na hvorobu porivnjannja ne hvorije kožen meškaneć, to kožen tretij, hto šče ne vyїhav, obov’jazkovo zgaduje u rozmovi pro te, ščo TAM, u ćomu vypadku tam — ce Poltava, — je taki-to aktyvnosti, i vzagali, «koly ja tam navčavsja…»

Čytajte takož: Sorok p’jať miľjoniv: Podiľśk

I tut dlja pesymistyčno nalaštovanyh radykaliv hoču nagolosyty na šče odnij zakonomirnosti malyh mist, jaku ja vyvodžu lyše na vlasnomu dosvidi. Ale pislja 16 mist meni ćogo ne malo, spodivajuś i vam takož. Tak ot — mali mista spovneni svoїh mrijnykiv. I často ce vže zrili molodi ljudy iz vidnosno stabiľnym zarobitkom ta realizovanym Ja u profesiї, jaki hočuť žyty ne u Poltavi, a u Konotopi i maty dozvillja okrim budynkiv kuľtury ta Konotopśkyh bytv. Popry te, ščo festyvaľ «Konotopśka bytva» za versijeju usih opytanyh perehožyh protjagom dvoh dniv je kuľturnoju vizytkoju mista (za neju zreštoju vpiznajuť same misto meškanci j inšyh mist naviť, jakščo vony tam nikoly ne buly).

Zreštoju u ćomu nas aktyvno namagaloś perekonaty miscevyj viddil kuľtury, jakyj možna oharakteryzuvaty jak patriotyčno sprjamovana propagandyśka (u horošomu sensi na skiľky ce možlyvo) instytucija. Formoju dlja ćogo patriotyzmu je ne lyše scena u centri mista iz patriotyčnymy pisnjamy, ale j svjata na viddalenyh rajonah takogo ž harakteru.

Sorok p'jať miľjoniv: Konotop

Decentralizacija, šanovni

Jakščo dlja biľšyh mist ce vže radše zvyčna sprava, to dlja menšyh – ce spravžnja kontroľovana raketa. Ale u pereliku jakisno nehaj naviť propagandyśkoї patriotyčnoї roboty, ce vse.

Koly ja їhala u misto, ti hto tam vže pobuvav nalaštuvaly mene na svidomu vladu, na molodyj kolektyv u samomu upravlinni kuľtury, a otže, na usi perevagy novogo sučasnogo, čytaj jakisnogo, organizacijnogo aparatu. Ale ja radše pobačyla staryj nepracjujučyj kinoteatr u centri mista, de vlaštovujuť vesillja, a pobižno šče vidbuvajuťsja vystavky miscevyh hudožnykiv. Do reči, u ćomu ž kinoteatri bazujeťsja same upravlinnja kuľtury.

Meni, buď laska, dva napoї

Ne budemo pro sumne, tomu ščo džaz zatjaguje, jak i kožne perspektyvne misto iz mrijnykamy. Do prykladu, jakščo kogoś cikavyť, de možna pozmagatyś u publičnomu čytanni čy vypyty najsmačnišogo domašńogo lymonadu – beriť terminovo kvytky do Konotopa. Pogodžuś z tymy, hto zagresujeťsja na drugu pozyciju, ale hoču skazaty, ščo i perša pov’jazana iz nazvoju napoju «Uzvar». Ta dozvoľte zahystyty svoї pozyciї.

Lymonad – ce nijak ne produkt kuľtury, prote, jak na mene dlja Konotopa, ce — peršopryčyna kuľtury. Adže same prostory, jaki stajuť oseredkom dlja zibrannja ne lyše šanuvaľnykiv šašlykiv, peretvorjujuť mriї v ideї same čerez svoї čotyry stiny. Tak u čotyŕoh stinah Labiryntu (nazva zakladu iz domašnim lymonadom) bulo znajdeno kiľka zustričej, večirok, takož pidtrymanyj festyvaľ publičnogo čytannja i sprognozovano znajdennja performansiv, koncertiv, prezentacij.

Teper Uzvar. Slovo, jake na peršyj pogljad, ne spovnene ukraїnśkogo zvučannja, promovljaje same ukraїnśkoju. Komanda festyvalju publičnyh čytań, jaka za usima sposterežennjamy, skladajeťsja iz odnijeї nevpynnoї ljudyny dovkola jakoї formujuťsja j inši komandy, ščo ne lyše dopomagajuť u stvorenni festyvalju, ale j provodjať svoї fotosušky. I tut možna vyslovyty podjaku vladi za pidtrymku u vygljadi nezavažannja ta spryjannja u vygljadi moraľnoї pidtrymky.

Sorok p'jať miľjoniv: Konotop

«My»

Meni malo samyh mistjan. Duže vidčutno pevnu melanholiju, mabuť, same čerez ce u nas zagrav džaz. Zanadto velyka vidstoronenisť vid togo, ščo vidbuvajeťsja, tyh, hto je. I nehaj ja pomyljajuś, adže za slovamy odnijeї z aktorok nezaležnogo amatorśkogo teatru «My» їhni vystavy jak dorosli, tak i dytjači zbyrajuť zaly po 200 ljudej. A ce pokaznyk i dlja velykyh mist.

Čytajte takož: Sorok p’jať miľjoniv: Herson

Prote toj že Uzvar-fest za fotografijamy vlitku na vidkrytomu prostori z bezkoštovnym, a radše pryzovym intertejmentom zibrav komandu BURu, jaka u cej čas bula u misti, grupu organizatoriv ta їhnih blyźkyh druziv, nu, j desjatok perehožyh.

Hočeťsja bačyty «My» Konotopu, ale poky ja pobačyla čudovyh mrijnykiv. Čekatymemo, poky їh stane 88 tysjač.

#45 miľjoniv — ce kožen z nas, ce unikaľnyj kosmos, jakyj ob’jednanyj odnoju kraїnoju, odnoju metoju. Šče raniše «Budujemo Ukraїnu razom» počaly їh ob’jednuvaty u svoїh volonterśkyh taborah, ale ćogo roku my vyrišyly rozpovisty vam pro tyh, hto tvoryť svoje misto u svojemu ž misti.

Teğy: kuľtura, mista

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.

1 komentar

spočatku novi
za rejtyngom spočatku novi za hronologijeju
1
Валентина

У авторки уявлення про місто склалось дуже хибне... Корінні конотопці не впізнали в цьому дописі свого міста(((

Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: