Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Artem Myhajljuk, CEO HELSI.me: «Naša pozycija — vprovadžuvaty jakisno»

Артем Михайлюк, CEO HELSI.me: «Наша позиція — впроваджувати якісно»

Toj, hto prynajmni raz vytračav deń na vizyt do likarja, neodminno lovyv sebe na dumci «ukraїnśka medycyna potrebuje zmin». Redakcija Na chasi pospilkuvalasja z očiľnykom HELSI.me pro te, jak vprovadžennja elektronnyh medyčnyh servisiv polegšuje nadannja ta otrymannja poslug u likarnjah
Той, хто принаймні раз витрачав день на візит до лікаря, неодмінно ловив себе на думці «українська медицина потребує змін». Редакція Na chasi поспілкувалася з очільником HELSI.me про те, як впровадження електронних медичних сервісів полегшує надання та отримання послуг у лікарнях
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  В Україні невпинно зростає кількість електронних сервісів у різних сферах, які покликані спростити процес надання та отримання послуг. Артем Михайлюк розповів редакції Na chasi про сучасну електронну медичну систему HELSI.me, яку розробила його команда. Як Helsi співпрацює з МОЗ, які стереотипи руйнує та які можливості відкриває — дізнаємося від очільника компанії. — Минулі 10 років переважно приватні медичні заклади для автоматизації своєї діяльності і поточної роботи використовують різні медичні інформаційні системи. В Україні медичними інформаційними система користувалися переважно приватні клініки. За останні 15 років таких систем зявилося близько 30. Проте із розвитком Інтернет-технологій почало розроблятися безліч інших сервісів, що стають у нагоді лікарям та пацієнтам. Приблизно в цей же час з’явилася з боку нової команди Міністерства охорони здоров’я ініціатива побудувати систему, яка би дозволяла отримувати реальну статистику, бо всі розуміють, що наявна статистика є нереальною. Бувають історії, коли МОЗ закуповує ліки, розподіляє їх, а потім в одних областях вони недовикористовуються, а в інших їх не вистачає. Зокрема, МОЗ однією з реформ визначили гроші йдуть за пацієнтом, і почало реалізовувати її на рівні сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Проте сьогодні завдяки команді МОЗ автоматизація та використання медичних інформаційних систем стало можливим і для державних медичних закладів в рамках розвитку eHealth та реформи МОЗ. Саме це дозволить отримувати не тільки правильну статистику, але й реалізувати новий принцип фінансування - гроші йдуть за пацієнтом. Тобто лікар отримує заробітню плату залежно від кількості пацієнтів, які з ним підписали декларацію. Чим більше пацієнтів – тим більша оплата. Роботу над повноцінною розробкою eHealth розпочали з MPI (Master Patient Index) — реєстру пацієнтів і закріплення сімейних лікарів за пацієнтами. Більшість приватних лікарень має такі системи (крім медичних інформаційних систем, орієнтованих на роботу всередині лікарні). Деякі державні лікарні мають подібне рішення. З’являються інші різні сервіси. Зокрема ті, які дають можливість обрати пацієнту лікаря, записатися до лікаря на прийом тощо. І з’явилася ініціатива eHealth, яка на сьогодні є першим кроком, який дає можливість пацієнту обрати лікаря. Ти — хороший лікар, тебе обирають більше пацієнтів — заробляй, будь ласка, більше. — Ми над медично-інформаційними системами працюємо вже понад 4 роки, додаючи функціональність. По-перше, це — хмарне рішення. Медичному закладу не потрібно встановлювати якісь сервери, йому потрібно мати комп’ютери. Цей інструмент працює безпосередньо в браузері, для лікаря не принципово яка в нього операційна система, який це комп’ютер: Windows, Linux, MacOS чи будь-яка інша ОС. Головне, щоби в лікаря був сучасний браузер останньої версії. Тепер про модулі — їх є багато. Є робоче місце співробітника відділу кадрів, який формує графік роботи лікаря, його лікарняні тощо. Це — робоче місце реєстратора, керівників реєстратури чи медичного закладу, лікаря, медичної сестри, що дозволяє запустити повний цикл. Починаючи з того, що кадровик вніс графік лікаря, пацієнт зайшов і знайшов відповідного лікаря, і закінчуючи тим, що лікар бачить, хто до нього записався. Хочу звернути увагу, що це — не електронна черга. Це — запис на конкретний час. Друга велика складова — це електронна медична картка. Це — інтерфейс лікаря, медичної сестри, лаборанта, співробітника діагностичного відділення, які вносять у систему медичні дані. Наприклад, в кабінеті вакцинації, медична сестра, яка робить щеплення, вона теж у системі робить відповідні відмітки про те, що вона зробила певному пацієнту певне щеплення, його дозу і так далі. Причому в HELSI.me є так зване електронне направлення від лікаря, який перевірив пацієнта і написав, що можна робити щеплення. Система електронних направлень дозволяє лікарю, який прийняв пацієнта і направляє його до іншого вузькопрофільного спеціаліста, не займатися пошуком конкретного лікаря. Медик, просто наповнюючи план лікування, який є в системі, направляє до певного фахівця. А далі пацієнт може записатися до конкретного лікаря, звернувшись в реєстратуру, чи в себе в кабінеті пацієнта. — Ще один модуль — це статистика, формування всіх форм звітності. Інший великий модуль HELSI.me — складське управління препаратами. За допомогою цієї функції можна відслідковувати закупівлю лікарських засобів і товарів медичного призначення, їхню передачу з центрального складу поліклініки на склади відділень, амбулаторій, кабінетів. І головне — що до кожної послуги прив’язується технічна картка послуги, яка проводить управлінське списання медичного препарату під час її надання. Крім того, є кабінет пацієнта, де пацієнт може зайти й подивитися, до кого він записався, які були зроблені призначення тощо. І окремий модуль взаємодії з центральним компонентом eHealth, через який лікар може підписати з пацієнтом декларацію. Зараз система запущена в 3 містах: Київ, Дніпро, Одеса. У Києві система працює у 8 з 10 районів міста. Сьогодні ми працюємо в 68 медичних закладах, у системі працює 4,5 тис лікарів, у цих 68 медичних закладах — це понад 150 реєстратур. Щобудня через HELSI.me до лікаря записуються 7 тис пацієнтів. Цей показник постійно зростає. Хочу зауважити, що 52% тих людей, які записуються до лікаря, роблять це через інтернет. Інші записуються або через колл-центр — це приблизно чверть. Є також ті, що використовують послуги реєстратури — це теж приблизно чверть. З цих 52%, які записуються через інтернет, половина записуються зі смартфонів. — Усіх завжди лякає, що ми надаємо систему безкоштовно. Чому? По-перше, для нас це так званий шоурум для комерційних закладів. Коли ми з першою версією нашого програмного продукту звернулися до приватних клінік, вони подивилися і сказали: Наче добре, але покажіть де воно працює на велику кількість лікарів. Тому перша ідея піти в комунальний сегмент була з метою надати продукт безкоштовно, аби вони подивилися, почали працювати і ми мали робочі приклади. Наразі, так воно і працює. Друга причина у тому, що ми бачимо інші моделі монетизації. Ми не хочемо брати гроші з держави за це з декількох міркувань. Одне з них — що це достатньо корупційна історія. Бо я був у 6 обласних центрах, спілкувався на різних рівнях з керівництвом міст. І у 2 містах — Дніпрі й Одесі — почувши про безкоштовну систему, сказали це дуже добре, давайте безкоштовну систему з розумінням, як зекономлені гроші будуть направлені на закупівлю комп’ютерів, локальних мереж тощо. Наша позиція — впроваджувати якісно, ми не можемо сказати ось програма, ось логін і пароль головного лікаря, хоча в принципі цього було би достатньо. Досвід показав, що поки наш консультант не приїде в заклад, всіх не навчить і процес не організує — нічого не працює. Тому наш пріоритет — починати з великих міст. Для того, щоби виходити в інші міста, а ми хочемо це робити якісно, потрібна команда впровадження, яка туди виїжджатиме. Сьогодні, крім цих трьох великих міст, є ще декілька маленьких. Є плани й перемовини з кількома великими містами. — На сьогоднішній день я бачу три проблеми впровадження системи в державних установах. Перша проблема — відсутність комп’ютерів, і вона вирішується. Друга — відсутність локальних мереж, вона поки вирішується гірше, тобто гроші на закупівлю комп’ютерів виділяють, але для локальних мереж — ні. Тому комп’ютери стають безхозними. І третє — це не володіння певною системою, а саме низька комп’ютерна грамотність лікарів. Бо досвід показує, що навчити лікаря комп’ютерній грамотності — це два-три тижні занять по дві години. А навчити комп’ютерно грамотного лікаря роботи з нашою системою — це 5–10 двогодинних занять. Були й випадки, коли лікар виділяв собі цілий день, і за день ми навчили його працювати з системою. Ми намагаємось систему зробити максимально простою і зручною. За мету ми поставили собі, що Helsi.me має бути не складнішою, ніж Facebook. Як я казав, у 2 містах  із 6 погодились, а в решта на словах безкоштовна система я бачив, як з облич чиновників зникала зацікавленість. Тому, наприклад, якщо ми говоримо про Київ, то у 8 районах підключені всі реєстратури. Ми допомагаємо, де потрібно, провести інтернет. Пацієнт може записатися, але через те, що не в усіх лікарів є комп’ютери, не всі ведуть електронну медичну картку. Тобто деяким районам поталанило більше, а деяким — менше. Але в КМДА є план до кінця наступного року зробити, щоб в усіх лікарів були не тільки комп’ютери, але й локальні мережі для повноцінної роботи. Ми на це дуже сподіваємося. — Ми знаємо, що серед тих, хто записується, приблизно 25% — з мобільних пристроїв. Це означає, що пацієнт, йдучи від лікаря, який заповнив йому електронну медичну картку, може дістати свій смартфон і подивитися призначення. Не на папірчику, що лікар написав нерозбірливим почерком, а подивитися на телефоні. І в цей момент ми можемо пацієнту підказати найближчу аптеку, найдешевшу аптеку, дати можливість замовити ліки додому тощо. На сьогоднішній момент аптеки у вартість ліків закладають 3–15% на залучення клієнтів. І аптеки готові ці гроші віддавати тим, хто приведе їм клієнта. Ми не хочемо показувати клієнтові якусь рекламу препаратів і не будемо цього робити. Ми будемо підказувати, де знаходиться найближча аптека. Якщо йому, наприклад, виписали направлення на УЗД, то він зможе побачити не тільки де він може це зробити в державній поліклініці через місяць, а де ще він може зробити завтра у приватній клініці. І пацієнт далі обере: або запишеться в державну через місяць, або запишеться в приватну. І приватний діагностичний центр звісно за це нам заплатить певний відсоток. То цих невеликих коштів разом буде більше, ніж якщо продавати систему державним закладам. Це умовно кажучи, як пацієнт щось шукає в Google і отримує контекстну рекламу. Може клікнути, може й не клікнути. Google бере гроші за кліки. Ось приблизно така модель монетизації дозволяє не брати гроші з державних клінік. Звісно, для приватних клінік у нас є різні пакети, є фінансові умови і з приватних клінік ми гроші беремо. — Питання безпеки для нас дуже важливе. Бо якщо станеться щось не те, це суттєво вплине на репутацію. Тому в HELSI.me використовуємо на практиці кращі міжнародні стандарти. Тобто сайт наш працює тільки по https, за ним стоїть AES шифрування, яке використовується при всіх банківських оплатах. Це стандартна міжнародна практика, всі дані, які передаються, шифруються. Дані зберігаються в Україні, в одному з трьох українських data-центрів, які мають так званий атестат відповідності КСЗІ (Комплексна система захисту інформації). Звісно, є ще багато різних пунктів. Наприклад, кожний лікар, який підключається до нашої системи, підписує зобов’язання на зберігання факторів доступу. Це— інструкція, що можна і не можна робити лікарю. Ми спеціально зробили таке допрацювання, щоби не давати можливість браузеру зберегти пароль. Усе це — задля максимальної безпеки даних. Коли пацієнт заходить у свій кабінет, йому приходить SMS-повідомлення, і він вводить код. Якщо вдаватися в технічні деталі, то це не просто якийсь сервер, на якому працює система, а ціла система зі шлюзами, фаєрволами, з обмеженням доступу до медичних частин. — Ми робимо все необхідне з юридичної точки зору. Щоби не порушувати закон, ми в кожного пацієнта беремо згоду на обробку персональних даних. Є один випадок, коли не потрібно брати згоди. Це коли дані оброблюються прямо в медичному закладі, не виходячи за його межі, і оброблює їх тільки медичний представник. Але ми живемо з вами в 2017 році, коли ніхто не робить своїх маленьких серверних, а використовує сучасні потужні data-центри. Більше того, якщо згадати вірус Petya, то можна чітко промоніторити: ті, хто зберігали свої дані у хмарних data-центрах, не мали проблем. Ті ж, хто робили власні маленькі сервери, мали труднощі, втрачали дані тощо. Тому треба використовувати надійні операційні системи. Повертаючись до юридичної складової, — HELSI.me виконує всі вимоги закону, знайомить пацієнта з усіма його правами. У згоді чітко зазначається, хто отримує доступ до даних і кому вони можуть бути передані. Медичні дані можуть передаватися іншим медичним закладам у разі звернення туди пацієнта, і можуть передаватися в Міністерство охорони здоров’я. Ми докладаємо максимальних зусиль, щоби відповідати міжнародним стандартам, формально відповідати українським стандартам. Хоч вони є дуже застарілими, але формально ми мусимо їм теж відповідати. — Команда HELSI.me була в числі ініціаторів змін після того, як в МОЗ прийшли нові фахівці. Бо сьогодні є проблеми, є відсутність інтероперабельності — це можливість передачі медичних даних з системи в систему. Навіть, якщо це вирішити, то завжди виникає питання, наскільки можна довіряти тим даним, які передали. Це вирішується масовим впровадженням електронного цифрового підпису (ЕЦП). Зараз МОЗ зобов’язав усіх лікарів первинної ланки обслуговування отримати ЕЦП для роботи з eHealth. І ми це дуже вітаємо. Бо якщо в лікарів є електронний цифровий підпис, ми отримуємо не просто дані в програмі — а повноцінний медичний документ, який має юридичні наслідки. Наша команда це підтримала. Також лікарі безпосередньо працюють через медичні інформаційні системи або сервіси. Ми були першими, хто допрацювали свою функціональність і пройшли технічне тестування. Відповідно, й першими дали можливість підключати пацієнтів, медичні заклади, лікарів, підписувати декларації. Ми готові далі йти в бік реімбурсації. Це передбачає електронний рецепт, який виписує лікар, на підставі чого пацієнт отримує або безкоштовні ліки, або з великою знижкою. І всі інші кроки, які будуть робитися з боку МОЗ в eHealth, ми підтримаємо. — Автоматизація складається з кількох частин. Перша — це інфраструктура. Тобто, по-перше, в медичних працівників мають бути комп’ютери. По-друге, має бути локальна мережа, підведена до кожного комп’ютера. По-третє, ця локальна мережа має вихід або в інтернет, або якимось каналом зв’язку ще до чогось підключатися. І медпрацівники мають бути комп’ютерно грамотними — це четверте. Відповідно, це окремі статті витрат. Не треба дуже потужних комп’ютерів, потрібно просто купувати з розумом. Наприклад, можна придбати великий жорсткий диск, а можна невеличкий, але швидкий SSD-диск. Оскільки все одно всі дані зберігаються на серверах, то не треба великої потужності диску. Можна купувати комп’ютери з платною ОС Windows. А можна — з безкоштовною або досить дешевою ліцензією на Linux. Причому ми знаємо, що лікарі працюють із нашою системою, але ми навіть не підозрювали, що вони працюють на Linux. Тому що Linux має багато Windows-подібних інтерфейсів. Ми свого часу відкрили у Києві декілька комп’ютерних класів прямо на території поліклінік. Так ми навчили понад 2 тис медпрацівників комп’ютерної грамотності. Якщо це робити зручно для них, якщо перше заняття присвятити їхній мотивації і зробити це не обов’язком, а зацікавити їх — все пройде успішно. Після наявності всього цього можна впроваджувати систему. Наш досвід показав, що впровадження HELSI.me в одній поліклініці займає до 2 міс. Протягом цього часу проходить навчання роботи з системою, занесення первинних даних, коригування бізнес-процесів тощо. У нас був досвід, коли ми підключили поліклініку за 2 тижні. — За допомогою планшета така можливість є. Окремо ми плануємо розробити якусь дуже спрощену версію для телефона. Медпрацівник не зможе в телефоні повноцінно заповнювати електронну медичну картку, але якісь мінімальні дії зможе зробити навіть з телефона. А пацієнти вже зараз можуть заходити в систему HELSI.me з телефона, переглядати медичні дані, які зробив лікар. — До нас звертається багато головних лікарів. Їх насправді в першу чергу більше цікавить підключення до eHealth. Вони телефонують нам. Деякі навіть не телефонують, а заходять прямо на сайт і без проблем реєструють свій заклад в eHealth, заводять туди лікарів. І так само вже лікарі підписують декларації з пацієнтами. Тобто ми відслідковуємо по системі, що є лікарні, з якими ми ніколи не спілкувалися. У деякі лікарні ми телефонуємо, спілкуємося, але насправді система дуже проста. На сайті є інструкції. Якщо лікаря цікавить просто модуль eHealth, впровадити його можна прямо сьогодні. Головне, щоби в лікаря було бажання це робити, і комп’ютери з доступом до інтернету. Якщо ж казати про повноцінну систему, в якій є електронна реєстратура, електронний кабінет лікаря, електронні медичні картки, статистика тощо — то він нам пише листа або телефонує. І вже ми домовляємося, коли ми готові приступити до впровадження. Для нас в пріоритеті великі міста із населенням 100 тис+. Ми готові активно співпрацювати з ними і впроваджувати нашу систему. — Стосовно медичних сервісів, тут достатньо непрості бізнес-процеси. Наприклад, в один із днів щотижня педіатри приймають тільки немовлят. Це треба врахувати, щоби на цей день не записували дорослих пацієнтів. Чи, наприклад, запис на комп’ютерну томографію з контрастом. Щоби зробити цю діагностику, треба попередньо здати аналіз на креатинін. І все це система має вираховувати. Якщо в системі немає аналізу на креатинін, вона не має пацієнта допускати до запису на КТ з контрастом. Це достатньо складна система. І виходячи з цього, перша порада — мати в команді того, хто дуже добре тямить у предметній площині, знає всі медичні нюанси. Це не лікар, який знає, як добре лікувати. А людина, яка розуміється в організації процесу. Головний лікар або хтось, хто розуміє всі ці процеси. Друга порада така: треба розраховувати власні сили. Я знаю приклади кількох якісних з точки зору функціональності сервісів. Та вони не стали масовими. Якщо б наша система не мала потужності й можливості впроваджуватися масово в комунальні заклади, ми б і не отримали такої кількості пацієнтів, які б почали користуватися нашою системою. Третя порада — зрозуміти, в чому особливість вашого сервісу. Медичних сервісів і систем багато, близько 30. Хтось пропонує просто електронну чергу, хтось — зберігання рентген-знімків, хтось — зберігання результатів аналізів. Відповідно потрібно знайти власну нішу, в якій є попит і немає ще рішення. І працювати там, де є так званий блакитний океан, де можна зробити щось нове і корисне. Насправді, ця робота водночас дуже цікава і складна. Нагадаємо, раніше ми спілкувалися з очільником проектного офісу eHealth. Юрій Бугай розповів про можливості та перспективи електронних сервісів в Україні.

V Ukraїni nevpynno zrostaje kiľkisť elektronnyh servisiv u riznyh sferah, jaki poklykani sprostyty proces nadannja ta otrymannja poslug. Artem Myhajljuk rozpoviv redakciї Na chasi pro sučasnu elektronnu medyčnu systemu HELSI.me, jaku rozrobyla jogo komanda. Jak Helsi spivpracjuje z MOZ, jaki stereotypy rujnuje ta jaki možlyvosti vidkryvaje — diznajemosja vid očiľnyka kompaniї.

Pro zminy u sferi elektronnoї medycyny v Ukraїni

— Mynuli 10 rokiv perevažno pryvatni medyčni zaklady dlja avtomatyzaciї svojeї dijaľnosti i potočnoї roboty vykorystovujuť rizni medyčni informacijni systemy. V Ukraїni medyčnymy informacijnymy systema korystuvalysja perevažno pryvatni kliniky. Za ostanni 15 rokiv takyh system z’javylosja blyźko 30. Prote iz rozvytkom Internet-tehnologij počalo rozrobljatysja bezlič inšyh servisiv, ščo stajuť u nagodi likarjam ta pacijentam.

Pryblyzno v cej že čas z’javylasja z boku novoї komandy Ministerstva ohorony zdorov’ja iniciatyva pobuduvaty systemu, jaka by dozvoljala otrymuvaty reaľnu statystyku, bo vsi rozumijuť, ščo najavna statystyka je nereaľnoju. Buvajuť istoriї, koly MOZ zakupovuje liky, rozpodiljaje їh, a potim v odnyh oblastjah vony nedovykorystovujuťsja, a v inšyh їh ne vystačaje. Zokrema, MOZ odnijeju z reform vyznačyly «groši jduť za pacijentom», i počalo realizovuvaty її na rivni simejnyh likariv, terapevtiv ta pediatriv. Prote śogodni zavdjaky komandi MOZ avtomatyzacija ta vykorystannja medyčnyh informacijnyh system stalo možlyvym i dlja deržavnyh medyčnyh zakladiv v ramkah rozvytku eHealth ta reformy MOZ. Same ce dozvolyť otrymuvaty ne tiľky pravyľnu statystyku, ale j realizuvaty novyj pryncyp finansuvannja – «groši jduť za pacijentom». Tobto likar otrymuje zarobitnju platu zaležno vid kiľkosti pacijentiv, jaki z nym pidpysaly deklaraciju. Čym biľše pacijentiv – tym biľša oplata.

V odnij iz jevropejśkyh kraїn, de reformu provodyly bez elektronnoї skladovoї, v kinci roku z’jasuvalosja, ščo pacijentiv prypysalosja vdviči biľše, niž reaľnogo naselennja kraїny. I todi bulo vyrišeno vtiljuvaty reformu v elektronnomu formati.

Artem Myhajljuk, CEO HELSI.me

Robotu nad povnocinnoju rozrobkoju eHealth rozpočaly z MPI (Master Patient Index) — rejestru pacijentiv i zakriplennja simejnyh likariv za pacijentamy. Biľšisť pryvatnyh likareń maje taki systemy (krim medyčnyh informacijnyh system, orijentovanyh na robotu vseredyni likarni). Dejaki deržavni likarni majuť podibne rišennja. Z’javljajuťsja inši rizni servisy. Zokrema ti, jaki dajuť možlyvisť obraty pacijentu likarja, zapysatysja do likarja na pryjom toščo. I z’javylasja iniciatyva eHealth, jaka na śogodni je peršym krokom, jakyj daje možlyvisť pacijentu obraty likarja. Ty — horošyj likar, tebe obyrajuť biľše pacijentiv — zarobljaj, buď laska, biľše.

Pro sposib realizaciї

Artem Myhajljuk, CEO HELSI.me: «Naša pozycija — vprovadžuvaty jakisno» 1
CEO HELSI.me Artem Myhajljuk ta CTO Jevgenij Myhajljuk

— My nad medyčno-informacijnymy systemamy pracjujemo vže ponad 4 roky, dodajučy funkcionaľnisť. Po-perše, ce — hmarne rišennja. Medyčnomu zakladu ne potribno vstanovljuvaty jakiś servery, jomu potribno maty komp’jutery. Cej instrument pracjuje bezposeredńo v brauzeri, dlja likarja ne pryncypovo jaka v ńogo operacijna systema, jakyj ce komp’juter: Windows, Linux, MacOS čy buď-jaka inša OS. Golovne, ščoby v likarja buv sučasnyj brauzer ostanńoї versiї. Teper pro moduli — їh je bagato.

Naspravdi, ce servisno orijentovana arhitektura, jaka dozvoljaje ci moduli postijno dodavaty i rozvyvaty. Zokrema je moduli, jaki zabezpečujuť veś cykl elektronnogo zapysu.

Artem Myhajljuk

Je roboče misce spivrobitnyka viddilu kadriv, jakyj formuje grafik roboty likarja, jogo likarnjani toščo. Ce — roboče misce rejestratora, kerivnykiv rejestratury čy medyčnogo zakladu, likarja, medyčnoї sestry, ščo dozvoljaje zapustyty povnyj cykl. Počynajučy z togo, ščo kadrovyk vnis grafik likarja, pacijent zajšov i znajšov vidpovidnogo likarja, i zakinčujučy tym, ščo likar bačyť, hto do ńogo zapysavsja. Hoču zvernuty uvagu, ščo ce — ne elektronna čerga. Ce — zapys na konkretnyj čas.

Druga velyka skladova — ce elektronna medyčna kartka. Ce — interfejs likarja, medyčnoї sestry, laboranta, spivrobitnyka diagnostyčnogo viddilennja, jaki vnosjať u systemu medyčni dani. Napryklad, v kabineti vakcynaciї, medyčna sestra, jaka robyť ščeplennja, vona tež u systemi robyť vidpovidni vidmitky pro te, ščo vona zrobyla pevnomu pacijentu pevne ščeplennja, jogo dozu i tak dali. Pryčomu v HELSI.me je tak zvane elektronne napravlennja vid likarja, jakyj pereviryv pacijenta i napysav, ščo možna robyty ščeplennja. Systema elektronnyh napravleń dozvoljaje likarju, jakyj pryjnjav pacijenta i napravljaje jogo do inšogo vuźkoprofiľnogo specialista, ne zajmatysja pošukom konkretnogo likarja. Medyk, prosto napovnjujučy plan likuvannja, jakyj je v systemi, napravljaje do pevnogo fahivcja. A dali pacijent može zapysatysja do konkretnogo likarja, zvernuvšyś v rejestraturu, čy v sebe v kabineti pacijenta.

Dodatkovi možlyvosti HELSI.me

— Šče odyn moduľ — ce statystyka, formuvannja vsih form zvitnosti. Inšyj velykyj moduľ HELSI.me — skladśke upravlinnja preparatamy. Za dopomogoju cijeї funkciї možna vidslidkovuvaty zakupivlju likarśkyh zasobiv i tovariv medyčnogo pryznačennja, їhnju peredaču z centraľnogo skladu polikliniky na sklady viddileń, ambulatorij, kabinetiv. I golovne — ščo do kožnoї poslugy pryv’jazujeťsja tehnična kartka poslugy, jaka provodyť upravlinśke spysannja medyčnogo preparatu pid čas її nadannja.

Čytajte takož: Jurij Bugaj, eHealth: «Cja systema potribna usim gromadjanam»

Krim togo, je kabinet pacijenta, de pacijent može zajty j podyvytysja, do kogo vin zapysavsja, jaki buly zrobleni pryznačennja toščo. I okremyj moduľ vzajemodiї z centraľnym komponentom eHealth, čerez jakyj likar može pidpysaty z pacijentom deklaraciju.

Zaraz systema zapuščena v 3 mistah: Kyїv, Dnipro, Odesa. U Kyjevi systema pracjuje u 8 z 10 rajoniv mista. Sogodni my pracjujemo v 68 medyčnyh zakladah, u systemi pracjuje 4,5 tys likariv, u cyh 68 medyčnyh zakladah — ce ponad 150 rejestratur. Ščobudnja čerez HELSI.me do likarja zapysujuťsja 7 tys pacijentiv. Cej pokaznyk postijno zrostaje. Hoču zauvažyty, ščo 52% tyh ljudej, jaki zapysujuťsja do likarja, robljať ce čerez internet. Inši zapysujuťsja abo čerez koll-centr — ce pryblyzno čverť. Je takož ti, ščo vykorystovujuť poslugy rejestratury — ce tež pryblyzno čverť. Z cyh 52%, jaki zapysujuťsja čerez internet, polovyna zapysujuťsja zi smartfoniv.

Jak HELSI.me planuje zdijsnjuvaty vyhid v inši regiony i ščo dlja ćogo potribno

— Usih zavždy ljakaje, ščo my nadajemo systemu bezkoštovno. Čomu? Po-perše, dlja nas ce tak zvanyj šourum dlja komercijnyh zakladiv. Koly my z peršoju versijeju našogo programnogo produktu zvernulysja do pryvatnyh klinik, vony podyvylysja i skazaly: «Nače dobre, ale pokažiť de vono pracjuje na velyku kiľkisť likariv». Tomu perša ideja pity v komunaľnyj segment bula z metoju nadaty produkt bezkoštovno, aby vony podyvylysja, počaly pracjuvaty i my maly roboči pryklady. Narazi, tak vono i pracjuje.

Raniše my hodyly do pryvatnyh klinik. Teper kliniky prosjať podyvytysja, jak vono pracjuje v deržavnyh i vyrišyty — pidhodyť їm take čy ne zovsim.

Druga pryčyna u tomu, ščo my bačymo inši modeli monetyzaciї. My ne hočemo braty groši z deržavy za ce z dekiľkoh mirkuvań. Odne z nyh — ščo ce dostatńo korupcijna istorija. Bo ja buv u 6 oblasnyh centrah, spilkuvavsja na riznyh rivnjah z kerivnyctvom mist. I u 2 mistah — Dnipri j Odesi — počuvšy pro bezkoštovnu systemu, skazaly «ce duže dobre, davajte bezkoštovnu systemu» z rozuminnjam, jak zekonomleni groši buduť napravleni na zakupivlju komp’juteriv, lokaľnyh merež toščo.

Naša pozycija — vprovadžuvaty jakisno, my ne možemo skazaty «oś programa, oś login i paroľ golovnogo likarja», hoča v pryncypi ćogo bulo by dostatńo. Dosvid pokazav, ščo poky naš konsuľtant ne pryїde v zaklad, vsih ne navčyť i proces ne organizuje — ničogo ne pracjuje. Tomu naš priorytet — počynaty z velykyh mist. Dlja togo, ščoby vyhodyty v inši mista, a my hočemo ce robyty jakisno, potribna komanda vprovadžennja, jaka tudy vyїždžatyme. Sogodni, krim cyh tŕoh velykyh mist, je šče dekiľka maleńkyh. Je plany j peremovyny z kiľkoma velykymy mistamy.

Pro osnovni trudnošči

— Na śogodnišnij deń ja baču try problemy vprovadžennja systemy v deržavnyh ustanovah. Perša problema — vidsutnisť komp’juteriv, i vona vyrišujeťsja. Druga — vidsutnisť lokaľnyh merež, vona poky vyrišujeťsja girše, tobto groši na zakupivlju komp’juteriv vydiljajuť, ale dlja lokaľnyh merež — ni. Tomu komp’jutery stajuť bezhoznymy. I tretje — ce ne volodinnja pevnoju systemoju, a same nyźka komp’juterna gramotnisť likariv. Bo dosvid pokazuje, ščo navčyty likarja komp’juternij gramotnosti — ce dva-try tyžni zanjať po dvi godyny. A navčyty komp’juterno gramotnogo likarja roboty z našoju systemoju — ce 5–10 dvogodynnyh zanjať. Buly j vypadky, koly likar vydiljav sobi cilyj deń, i za deń my navčyly jogo pracjuvaty z systemoju.

My namagajemoś systemu zrobyty maksymaľno prostoju i zručnoju. Za metu my postavyly sobi, ščo Helsi.me maje buty ne skladnišoju, niž Facebook. Jak ja kazav, u 2 mistah  iz 6 pogodylyś, a v rešta na slovah «bezkoštovna systema» ja bačyv, jak z oblyč čynovnykiv znykala zacikavlenisť. Tomu, napryklad, jakščo my govorymo pro Kyїv, to u 8 rajonah pidključeni vsi rejestratury. My dopomagajemo, de potribno, provesty internet. Pacijent može zapysatysja, ale čerez te, ščo ne v usih likariv je komp’jutery, ne vsi veduť elektronnu medyčnu kartku. Tobto dejakym rajonam potalanylo biľše, a dejakym — menše. Ale v KMDA je plan do kincja nastupnogo roku zrobyty, ščob v usih likariv buly ne tiľky komp’jutery, ale j lokaľni mereži dlja povnocinnoї roboty. My na ce duže spodivajemosja.

Jaki šče modeli monetyzaciї dozvoljajuť nadavaty systemu klinikam bezkoštovno?

— My znajemo, ščo sered tyh, hto zapysujeťsja, pryblyzno 25% — z mobiľnyh prystroїv. Ce označaje, ščo pacijent, jdučy vid likarja, jakyj zapovnyv jomu elektronnu medyčnu kartku, može distaty svij smartfon i podyvytysja pryznačennja. Ne na papirčyku, ščo likar napysav nerozbirlyvym počerkom, a podyvytysja na telefoni. I v cej moment my možemo pacijentu pidkazaty najblyžču apteku, najdeševšu apteku, daty možlyvisť zamovyty liky dodomu toščo.

Čytajte takož: 7 resursiv, ščo dopomožuť ukraїnśkym medykam vdoskonalyty znannja anglijśkoї

Na śogodnišnij moment apteky u vartisť likiv zakladajuť 3–15% na zalučennja klijentiv. I apteky gotovi ci groši viddavaty tym, hto pryvede їm klijenta. My ne hočemo pokazuvaty klijentovi jakuś reklamu preparativ i ne budemo ćogo robyty. My budemo pidkazuvaty, de znahodyťsja najblyžča apteka. Jakščo jomu, napryklad, vypysaly napravlennja na UZD, to vin zmože pobačyty ne tiľky de vin može ce zrobyty v deržavnij poliklinici čerez misjać, a de šče vin može zrobyty zavtra u pryvatnij klinici. I pacijent dali obere: abo zapyšeťsja v deržavnu čerez misjać, abo zapyšeťsja v pryvatnu. I pryvatnyj diagnostyčnyj centr zvisno za ce nam zaplatyť pevnyj vidsotok. To cyh nevelykyh koštiv razom bude biľše, niž jakščo prodavaty systemu deržavnym zakladam. Ce umovno kažučy, jak pacijent ščoś šukaje v Google i otrymuje kontekstnu reklamu. Može kliknuty, može j ne kliknuty. Google bere groši za kliky. Oś pryblyzno taka modeľ monetyzaciї dozvoljaje ne braty groši z deržavnyh klinik. Zvisno, dlja pryvatnyh klinik u nas je rizni pakety, je finansovi umovy i z pryvatnyh klinik my groši beremo.

V epohu big data osnovne pytannja — ce bezpeka. Jak zabezpečujete zahyst danyh vid nesankcionovanogo vtručannja, jakymy tehnologijamy dlja ćogo poslugovujetesja?

— Pytannja bezpeky dlja nas duže važlyve. Bo jakščo staneťsja ščoś ne te, ce suttjevo vplyne na reputaciju. Tomu v HELSI.me vykorystovujemo na praktyci krašči mižnarodni standarty. Tobto sajt naš pracjuje tiľky po https, za nym stoїť AES šyfruvannja, jake vykorystovujeťsja pry vsih bankivśkyh oplatah. Ce standartna mižnarodna praktyka, vsi dani, jaki peredajuťsja, šyfrujuťsja. Dani zberigajuťsja v Ukraїni, v odnomu z tŕoh ukraїnśkyh data-centriv, jaki majuť tak zvanyj atestat vidpovidnosti KSZI (Kompleksna systema zahystu informaciї). Zvisno, je šče bagato riznyh punktiv. Napryklad, kožnyj likar, jakyj pidključajeťsja do našoї systemy, pidpysuje zobov’jazannja na zberigannja faktoriv dostupu. Ce— instrukcija, ščo možna i ne možna robyty likarju. My speciaľno zrobyly take dopracjuvannja, ščoby ne davaty možlyvisť brauzeru zberegty paroľ. Use ce — zadlja maksymaľnoї bezpeky danyh. Koly pacijent zahodyť u svij kabinet, jomu pryhodyť SMS-povidomlennja, i vin vvodyť kod. Jakščo vdavatysja v tehnični detali, to ce ne prosto jakyjś server, na jakomu pracjuje systema, a cila systema zi šljuzamy, fajervolamy, z obmežennjam dostupu do medyčnyh častyn.

Artem Myhajljuk, CEO HELSI.me: «Naša pozycija — vprovadžuvaty jakisno» 2

Rozkažiť detaľniše pro jurydyčnu skladovu vprovadžennja systemy

— My robymo vse neobhidne z jurydyčnoї točky zoru. Ščoby ne porušuvaty zakon, my v kožnogo pacijenta beremo zgodu na obrobku personaľnyh danyh. Je odyn vypadok, koly ne potribno braty zgody. Ce koly dani obrobljujuťsja prjamo v medyčnomu zakladi, ne vyhodjačy za jogo meži, i obrobljuje їh tiľky medyčnyj predstavnyk. Ale my žyvemo z vamy v 2017 roci, koly nihto ne robyť svoїh maleńkyh servernyh, a vykorystovuje sučasni potužni data-centry.

Biľše togo, jakščo zgadaty virus Petya, to možna čitko promonitoryty: ti, hto zberigaly svoї dani u hmarnyh data-centrah, ne maly problem. Ti ž, hto robyly vlasni maleńki servery, maly trudnošči, vtračaly dani toščo. Tomu treba vykorystovuvaty nadijni operacijni systemy.

Povertajučyś do jurydyčnoї skladovoї, — HELSI.me vykonuje vsi vymogy zakonu, znajomyť pacijenta z usima jogo pravamy. U zgodi čitko zaznačajeťsja, hto otrymuje dostup do danyh i komu vony možuť buty peredani. Medyčni dani možuť peredavatysja inšym medyčnym zakladam u razi zvernennja tudy pacijenta, i možuť peredavatysja v Ministerstvo ohorony zdorov’ja. My dokladajemo maksymaľnyh zusyľ, ščoby vidpovidaty mižnarodnym standartam, formaľno vidpovidaty ukraїnśkym standartam. Hoč vony je duže zastarilymy, ale formaľno my musymo їm tež vidpovidaty.

Po spivpraci z Proektnym ofisom ta MOZ — jaki naprjamky spivpraci zaraz i jaki rezuľtaty za 2017-j rik? Ščo planujete na 2018-j?

— Komanda HELSI.me bula v čysli iniciatoriv zmin pislja togo, jak v MOZ pryjšly novi fahivci. Bo śogodni je problemy, je vidsutnisť interoperabeľnosti — ce možlyvisť peredači medyčnyh danyh z systemy v systemu. Naviť, jakščo ce vyrišyty, to zavždy vynykaje pytannja, naskiľky možna dovirjaty tym danym, jaki peredaly. Ce vyrišujeťsja masovym vprovadžennjam elektronnogo cyfrovogo pidpysu (ECP).

Čytajte takož: Majbutnje motyvuje — 10 medyčnyh innovacij sučasnoї Ukraїny

Zaraz MOZ zobov’jazav usih likariv pervynnoї lanky obslugovuvannja otrymaty ECP dlja roboty z eHealth. I my ce duže vitajemo. Bo jakščo v likariv je elektronnyj cyfrovyj pidpys, my otrymujemo ne prosto dani v programi — a povnocinnyj medyčnyj dokument, jakyj maje jurydyčni naslidky. Naša komanda ce pidtrymala. Takož likari bezposeredńo pracjujuť čerez medyčni informacijni systemy abo servisy. My buly peršymy, hto dopracjuvaly svoju funkcionaľnisť i projšly tehnične testuvannja. Vidpovidno, j peršymy daly možlyvisť pidključaty pacijentiv, medyčni zaklady, likariv, pidpysuvaty deklaraciї.

My gotovi dali jty v bik reimbursaciї. Ce peredbačaje elektronnyj recept, jakyj vypysuje likar, na pidstavi čogo pacijent otrymuje abo bezkoštovni liky, abo z velykoju znyžkoju. I vsi inši kroky, jaki buduť robytysja z boku MOZ v eHealth, my pidtrymajemo.

Naskiľky dorogoju je procedura avtomatyzaciї okremoї likarni čy sanatoriju? Jakyj porjadok koštiv i skiľky času na ce jde

— Avtomatyzacija skladajeťsja z kiľkoh častyn. Perša — ce infrastruktura. Tobto, po-perše, v medyčnyh pracivnykiv majuť buty komp’jutery. Po-druge, maje buty lokaľna mereža, pidvedena do kožnogo komp’jutera. Po-tretje, cja lokaľna mereža maje vyhid abo v internet, abo jakymoś kanalom zv’jazku šče do čogoś pidključatysja. I medpracivnyky majuť buty komp’juterno gramotnymy — ce četverte. Vidpovidno, ce okremi statti vytrat. Ne treba duže potužnyh komp’juteriv, potribno prosto kupuvaty z rozumom. Napryklad, možna prydbaty velykyj žorstkyj dysk, a možna nevelyčkyj, ale švydkyj SSD-dysk. Oskiľky vse odno vsi dani zberigajuťsja na serverah, to ne treba velykoї potužnosti dysku. Možna kupuvaty komp’jutery z platnoju OS Windows. A možna — z bezkoštovnoju abo dosyť deševoju licenzijeju na Linux. Pryčomu my znajemo, ščo likari pracjujuť iz našoju systemoju, ale my naviť ne pidozrjuvaly, ščo vony pracjujuť na Linux. Tomu ščo Linux maje bagato Windows-podibnyh interfejsiv.

Ce ne duže dorogyj proces, jakščo jogo vprovadžuvaty pravyľno. Navčannja medpracivnykiv potribno provodyty bez vidryvu vid vyrobnyctva.

Artem Myhajljuk

My svogo času vidkryly u Kyjevi dekiľka komp’juternyh klasiv prjamo na terytoriї poliklinik. Tak my navčyly ponad 2 tys medpracivnykiv komp’juternoї gramotnosti. Jakščo ce robyty zručno dlja nyh, jakščo perše zanjattja prysvjatyty їhnij motyvaciї i zrobyty ce ne obov’jazkom, a zacikavyty їh — vse projde uspišno. Pislja najavnosti vśogo ćogo možna vprovadžuvaty systemu.

Naš dosvid pokazav, ščo vprovadžennja HELSI.me v odnij poliklinici zajmaje do 2 mis. Protjagom ćogo času prohodyť navčannja roboty z systemoju, zanesennja pervynnyh danyh, koryguvannja biznes-procesiv toščo. U nas buv dosvid, koly my pidključyly polikliniku za 2 tyžni.

Ne zavždy u likarja čy medsestry je komp’juter, ale zavždy je smartfon abo planšet. Čy je možlyvisť vnosyty pevni dani za dopomogoju takyh gadžetiv, jakščo ce terminovo neobhidno

— Za dopomogoju planšeta taka možlyvisť je. Okremo my planujemo rozrobyty jakuś duže sproščenu versiju dlja telefona. Medpracivnyk ne zmože v telefoni povnocinno zapovnjuvaty elektronnu medyčnu kartku, ale jakiś minimaľni diї zmože zrobyty naviť z telefona. A pacijenty vže zaraz možuť zahodyty v systemu HELSI.me z telefona, peregljadaty medyčni dani, jaki zrobyv likar.

Ujavimo sytuaciju: našu rozmovu čytaje golovnyj likar jakoїś likarni i hoče dolučytysja do HELSI.me. Ščo dlja ćogo jomu potribno zrobyty?

— Do nas zvertajeťsja bagato golovnyh likariv. Їh naspravdi v peršu čergu biľše cikavyť pidključennja do eHealth. Vony telefonujuť nam. Dejaki naviť ne telefonujuť, a zahodjať prjamo na sajt i bez problem rejestrujuť svij zaklad v eHealth, zavodjať tudy likariv. I tak samo vže likari pidpysujuť deklaraciї z pacijentamy. Tobto my vidslidkovujemo po systemi, ščo je likarni, z jakymy my nikoly ne spilkuvalysja.

Čytajte takož: Ukraїnśki Zbrojni Syly otrymajuť elektronnu medycynu

U dejaki likarni my telefonujemo, spilkujemosja, ale naspravdi systema duže prosta. Na sajti je instrukciї. Jakščo likarja cikavyť prosto moduľ eHealth, vprovadyty jogo možna prjamo śogodni. Golovne, ščoby v likarja bulo bažannja ce robyty, i komp’jutery z dostupom do internetu. Jakščo ž kazaty pro povnocinnu systemu, v jakij je elektronna rejestratura, elektronnyj kabinet likarja, elektronni medyčni kartky, statystyka toščo — to vin nam pyše lysta abo telefonuje. I vže my domovljajemosja, koly my gotovi prystupyty do vprovadžennja. Dlja nas v prioryteti velyki mista iz naselennjam 100 tys+. My gotovi aktyvno spivpracjuvaty z nymy i vprovadžuvaty našu systemu.

Try vašyh porady tym, hto rozvyvaje vlasni servisy u sferi elektronnoї demokratiї v Ukraїni

— Stosovno medyčnyh servisiv, tut dostatńo neprosti biznes-procesy. Napryklad, v odyn iz dniv ščotyžnja pediatry pryjmajuť tiľky nemovljat. Ce treba vrahuvaty, ščoby na cej deń ne zapysuvaly doroslyh pacijentiv. Čy, napryklad, zapys na komp’juternu tomografiju z kontrastom. Ščoby zrobyty cju diagnostyku, treba poperedńo zdaty analiz na kreatynin. I vse ce systema maje vyrahovuvaty. Jakščo v systemi nemaje analizu na kreatynin, vona ne maje pacijenta dopuskaty do zapysu na KT z kontrastom. Ce dostatńo skladna systema. I vyhodjačy z ćogo, perša porada — maty v komandi togo, hto duže dobre tjamyť u predmetnij ploščyni, znaje vsi medyčni njuansy. Ce ne likar, jakyj znaje, jak dobre likuvaty. A ljudyna, jaka rozumijeťsja v organizaciї procesu. Golovnyj likar abo htoś, hto rozumije vsi ci procesy.

Druga porada taka: treba rozrahovuvaty vlasni syly. Ja znaju pryklady kiľkoh jakisnyh z točky zoru funkcionaľnosti servisiv. Ta vony ne staly masovymy. Jakščo b naša systema ne mala potužnosti j možlyvosti vprovadžuvatysja masovo v komunaľni zaklady, my b i ne otrymaly takoї kiľkosti pacijentiv, jaki b počaly korystuvatysja našoju systemoju.

Tretja porada — zrozumity, v čomu osoblyvisť vašogo servisu. Medyčnyh servisiv i system bagato, blyźko 30. Htoś proponuje prosto elektronnu čergu, htoś — zberigannja rentgen-znimkiv, htoś — zberigannja rezuľtativ analiziv. Vidpovidno potribno znajty vlasnu nišu, v jakij je popyt i nemaje šče rišennja. I pracjuvaty tam, de je tak zvanyj «blakytnyj okean», de možna zrobyty ščoś nove i korysne. Naspravdi, cja robota vodnočas duže cikava i skladna.

Nagadajemo, raniše my spilkuvalysja z očiľnykom proektnogo ofisu eHealth. Jurij Bugaj rozpoviv pro možlyvosti ta perspektyvy elektronnyh servisiv v Ukraїni.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: