fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Andrij Ginkul, Asociacija energoaudytoriv: «My — odna z kraїn, jaka može na 100% zabezpečuvaty sebe energijeju»

Андрій Гінкул, Асоціація енергоаудиторів: «Ми — одна з країн, яка може на 100% забезпечувати себе енергією»

Pro energoefektyvnisť, ščo lunaje z kožnoї prasky, ne čuv, napevno, tiľky linyvyj. Ta ce — lyše počatok. Na časi novyj trend: upravlinnja energijeju
Про енергоефективність, що лунає з кожної праски, не чув, напевно, тільки лінивий. Та це — лише початок. На часі новий тренд: управління енергією
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Цей тренд уже насувається на сотню українських міст. Про децентралізацію енергостанцій, управління енергією, моніторинг та аналіз даних поговорили з Андрієм Гінкулом – координатором напрямку Міжнародні проекти з енергоефективності Асоціації енергоаудиторів. Ця організація запропонувала інноваційний підхід до ефективного обліку і, відповідно, споживання енергії в громадах і містах України. — Питання ефективного використання енергії завжди гостро стояло перед місцевою владою і населенням. Тому, перш за все, важливо було змінити підхід і свідомість людей. Ми сформували механізми, завдяки яким заощаджувати енергію зможе кожен — людина, будинок, громада, місто, область, країна. Результатом цього стала інноваційна програма Управління енергією для українських міст і громад. Крім того, ми підсумували 10-річну співпрацю з місцевим самоврядуванням, державними органами влади та населенням. А відтак підготували посібник, який об’єднав увесь цей досвід. У ньому зібрана інформація про енергоаудит, енергомоніторинг, енергоменеджмент, енергопланування і фінансування заходів з підвищення енергоефективності у громадах, а також десятки зразків документів і стандартів для практичного використання. — У 2008 році українські міста почали приєднуватися до європейської ініціативи Угода мерів, взявши на себе добровільні зобов’язання підвищувати енергоефективність і нарощувати використання відновлюваних джерел енергії на своїх територіях. Підписанти Угоди мають скоротити власні викиди СО2 щонайменше на 20 відсотків до 2020 року, сприяючи, таким чином, розвитку екологічно орієнтованої економіки та підвищенню якості життя. Тепер показники в ЄС збільшили. До 2030 року міста мають зменшити споживання будь-якої енергії та викиди СО2 на 40 відсотків, збільшуючи при цьому частку використання відновлювальних джерел енергії до 40 відсотків. А до того часу в Україні ніхто і не замислювався над наближенням до таких показників, бо не було чіткого розуміння, скільки ми споживаємо, через відсутність систем обліку енергетичних ресурсів. Тому експерти Асоціації енегоаудиторів розробили систему, яка відповідала б усім європейським стандартам підходу до використання енергії. Інноваційна система дозволить отримати надійні дані про енергетичні та фінансові ресурси міста. Завдяки цьому вдасться підвищити ефективність використання ресурсів, запровадити пріоритетність заходів з енергозбереження у відповідності до їх реальної фінансової ефективності. Система управління енергією створить базис для залучення коштів з Фонду енергоефективності та виконання умов Угоди мерів, а також Плану дій зі сталої енергетики та клімату (SECAP). Впровадження інструментарію Управління енергією надасть нові можливості для промоції та підвищення статусу міста як учасника Національної системи енергомоніторингу. Поясню простими словами. Сам по собі показник лічильника в будинку, наприклад, на Троєщині нічого не значить, якщо ми не можемо його порівняти з іншим будинком. Ну використали жителі будинку 100 гігакалорій, то й що? Але якщо організовувати систему збору даних і порівняння декількох будинків – тоді виникають підстави розраховувати інвестиційні проекти для модернізації. Крім того ми розробили інше ноу-хау: систему конвертування даних та їхнього обміну. — Модернізовувати систему енергопостачання та споживання потрібно з огляду на технічну застарілість та високу експлуатаційну вартість. Зрештою, це потрібно для підвищення комфорту та якості життя населення разом зі зменшенням вартості послуг. Бо ситуація наразі виглядає так: є дуже вартісна послуга, але вона неякісна. Тобто послуга має бути максимально якісною — і водночас максимально дешевою. Бо коли оплата за тепло у 2-кімнатній квартирі 40 кв. м складає 1,5 тисяч гривень — це дорого не тому, що хтось може чи не може платити стільки, а тому, що ця послуга насправді не коштує так багато. За таку суму має бути або вища якість, або вища квадратура помешкання. Це завдання стоїть не лише перед місцевим самоврядуванням, а й перед мешканцями. Адже вони — безпосередні учасники цього процесу. Вони повинні, по-перше, активно брати у цьому участь, а по-друге — домовлятися з сусідами. Звісно, коли люди живуть у приватних будинках, математика проста: хочеш платити менше — модернізуй стару систему у своєму домі, не хочеш — і не треба. А от у багатоквартирних будинках система енергозабезпечення не індивідуальна. Тому жителі мусять брати у цьому участь, бо міська влада за них не зробить. Об’єктивно просто немає достатньо ресурсів, аби відремонтувати все. Відповідно, мешканці мають об’єднуватися в домові комітети або об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Період простих рішень закінчився. Тепер ми самі керуємо своєю енергією. Окрім коштів для цього потрібні дані про споживання цієї енергії. Якщо такі дані відсутні, неможливо розробити ані енергоефективний проект, ані презентацію для мешканців, ані подати бюджетний запит. Відповідно потрібна система збору даних та їхнього аналізу, яка стане інструментом для управління енергетичними потоками міста. Маємо дані — отже, ефективніше проводимо модернізацію, ощадливіше використовуємо кошти, отримуємо якісніші послуги за менші гроші. — На допомогу тут можуть прийти економетричне моделювання, аналіз великих масивів даних та їх візуалізація, побудова математичних моделей. Зрештою — технічні розрахунки масштабної модернізації цілих районів і кварталів. Є й інші технології – технології виключно енергетичні, пов’язані, наприклад, з постачанням енергії з сонячних панелей. А є технології з різноформатної модернізації будинків: утеплення, встановлення автоматизованих систем регулювання, моніторинг енергоресурсів. Це не якісь казкові технології, що є лише у Ілона Маска. Це все не ноу-хау. Воно давно вигадане та застосоване, більш того — давно існує в Україні. Питання тільки в масштабуванні на широкий загал та об’єднанні людей для вирішення проблем у кожному будинку. — Є міста, які вже зацікавлені нашою програмою. Наступним кроком після підписання Угоди про співпрацю стане пошук спільних рішень щодо її впровадження, зокрема збору енергетичних даних. У нас фокус не на ІТ-рішенні, а саме на системі збору даних. Технологічне рішення може бути будь-яке: ви можете збирати свої дані в Excel, в зошиті, на папірчику, в хмарі, автоматично чи через провайдера, — нам байдуже, як саме ви це будете робити. Важливо інше: ваші дані будуть зібрані за уніфікованим стандартом. Це дозволить долучити місто до Національної системи моніторингу енергоспоживання. — У секторі енергетики є різні частини. Електроенергія, яка чітко розраховується Укренерго. Там є лічильники — отже, порахувати просто. Газ теж прораховується (хоч іноді й неправильно). Обіг українського вугілля також можна порахувати. А от сектор комунальної енергетики надто слабо охоплений моніторингом і аналізом. Це — велика чорна діра національного рівня, бо обрахунок тепла завжди робиться з приблизними припущеннями. Та настав той час, коли рахувати приблизно коштує надто дорого. Сказати приблизно 100 мільйонів тон нам не підходить, бо так втрачається величезна кількість державних, публічних і міжнародних грошей. Аби отримувати позики Світового банку, державі потрібно обґрунтовано пояснити — куди, наприклад, піде цей 1 мільярд євро, який ви нам зараз дасте. Коли доходить до конкретного об’єкта, постають чіткі питання: чому одному будинку потрібно 5 мільйонів гривень, а іншому — 6? Хоча це — два будинки однакових серій та конфігурацій: 3 під’їзди, 9 поверхів. Тут щось нечисто, чи у них дійсно є особливості? Виявляється, один стоїть вище, другий — нижче. Тому гідросистема одного потребує підкачуючого насоса, який коштує додаткових грошей. Для цього потрібно проводити порівняльний аналіз даних, зібраних до стандартизованої системи обліку. — В українців є особлива любов до пошуку простих рішень у складних питаннях. Для людей, вихованих за радянською догмою, немає нічого страшнішого, ніж взяти на себе відповідальність, бо за них думала партія, директор заводу і начальник інституту. Виховання СРСР — це основна проблема системи модернізації. Проте є дещо, що може їх переконувати — це конкретні гроші. І от саме для того, щоби вирахувати конкретну економію від заміни котла чи труб, ми і створили всю цю величезну систему. — Ми брали до уваги як загальні світові методики моніторингу енергії, так і елементи енергетичних стратегій у різних містах з успішним досвідом. Окрім цього, перед нами постало ще одне питання: потрібно було знайти рішення, яких в Україні просто не існувало. Наприклад, енергетична статистика досліджує енергобаланс лише на рівні областей. Райони і міста вона не досліджує. А насправді кожній громаді важливо знати, скільки точно енергоресурсів вона використовує. Тому наші фахівці створили таблицю моніторингу таким чином, щоб кожне місто могло вписати себе в цю систему та проводити аналіз даних. Так жителі бачитимуть: минулого року в квартирах було на 5 градусів тепліше. А чому? Бо цього року їхній сусід почав курити у під’їзді та відкривати вікно. Тому вони поставили там пластикові вікна, а сусіду облаштували місце для паління надворі. Тепер в під’їзді зачинені вікна — і цей елементарний крок заощадив 5 тис грн. — Ще один тренд, яким ми надихнулися у європейців і тепер просуваємо в Україні — децентралізація енергетики. Тобто виробництво енергії та її споживання в одному місці. Наприклад, ми думаємо, яке прийняти рішення: побудувати один енергоблок на Хмельницькій АЕС чи зробити 10 тисяч електричних панелей і розкидати їх по всій Україні? Це потрібно порівняти в конкретних цифрах: енергоблок — 1 мільярд гривень, панелі — зараз не надто вигідно. А от у перспективі на 50 років це — кращий варіант. Чому? Бо поки електроенергія пройде від станції до споживача через трансформатори і дроти тисячу кілометрів — уявляєте, скільки енергії втратиться? — 2018 рік важливий для впровадження системи енергоуправління в Україні. Це стане модою так само, як зараз в тренді енергоефективність. Хоча ще 10 років тому про відновлювані джерела енергії чи енергоефективність нікому не було цікаво слухати. За 2018 рік ми плануємо покрити 100 міст системою управління енергією, аби створити критичну масу. Крім того, це породить процеси пошуку рішень і відповідей: де і що можна змінити, модернізувати, додати. Разом з містами ми пройдемо технологічну модернізацію, щоб децентралізувати виробництво та споживання різних видів енергії. Децентралізована енергетика дозволить підвищити конкурентоспроможність українських виробників, тому що витрати на енергію в собівартості продукції почнуть зменшуватися. Енергія стане дешевшою, відповідно, і виробництво продукції буде коштувати менше. А це важлива конкурентна перевага. Україна — одна з країн, яка може на 100 відсотків забезпечувати себе енергією. А залишок — ще й продавати.
12.01.2018,10:11
0
arhiv spikera

Cej trend uže nasuvajeťsja na sotnju ukraїnśkyh mist. Pro decentralizaciju energostancij, upravlinnja energijeju, monitoryng ta analiz danyh pogovoryly z Andrijem Ginkulom – koordynatorom naprjamku «Mižnarodni proekty z energoefektyvnosti» Asociaciї energoaudytoriv. Cja organizacija zaproponuvala innovacijnyj pidhid do efektyvnogo obliku i, vidpovidno, spožyvannja energiї v gromadah i mistah Ukraїny.

Pro programu upravlinnja energijeju

— Pytannja efektyvnogo vykorystannja energiї zavždy gostro stojalo pered miscevoju vladoju i naselennjam. Tomu, perš za vse, važlyvo bulo zminyty pidhid i svidomisť ljudej. My sformuvaly mehanizmy, zavdjaky jakym zaoščadžuvaty energiju zmože kožen — ljudyna, budynok, gromada, misto, oblasť, kraїna. Rezuľtatom ćogo stala innovacijna programa «Upravlinnja energijeju» dlja ukraїnśkyh mist i gromad.

Krim togo, my pidsumuvaly 10-ričnu spivpracju z miscevym samovrjaduvannjam, deržavnymy organamy vlady ta naselennjam. A vidtak pidgotuvaly posibnyk, jakyj ob’jednav uveś cej dosvid. U ńomu zibrana informacija pro energoaudyt, energomonitoryng, energomenedžment, energoplanuvannja i finansuvannja zahodiv z pidvyščennja energoefektyvnosti u gromadah, a takož desjatky zrazkiv dokumentiv i standartiv dlja praktyčnogo vykorystannja.

Pro unikaľnisť napracjuvań

— U 2008 roci ukraїnśki mista počaly pryjednuvatysja do jevropejśkoї iniciatyvy «Ugoda meriv», vzjavšy na sebe dobroviľni zobov’jazannja pidvyščuvaty energoefektyvnisť i naroščuvaty vykorystannja vidnovljuvanyh džerel energiї na svoїh terytorijah. Pidpysanty Ugody majuť skorotyty vlasni vykydy SO2 ščonajmenše na 20 vidsotkiv do 2020 roku, spryjajučy, takym čynom, rozvytku ekologično orijentovanoї ekonomiky ta pidvyščennju jakosti žyttja. Teper pokaznyky v JeS zbiľšyly. Do 2030 roku mista majuť zmenšyty spožyvannja buď-jakoї energiї ta vykydy SO2 na 40 vidsotkiv, zbiľšujučy pry ćomu častku vykorystannja vidnovljuvaľnyh džerel energiї do 40 vidsotkiv. A do togo času v Ukraїni nihto i ne zamysljuvavsja nad nablyžennjam do takyh pokaznykiv, bo ne bulo čitkogo rozuminnja, skiľky my spožyvajemo, čerez vidsutnisť system obliku energetyčnyh resursiv.

Napryklad, my znajemo, ščo v kožnij kvartyri je ličyľnyk elektryčnoї energiї, prote nemaje ličyľnyka teplovoї energiї. A ekonomija nemožlyva bez rozuminnja togo, skiľky my vykorystovujemo. Lyše u 2017 roci vlada pryjnjala zakon pro komercijnyj oblik u budivljah, ščo robyť obov’jazkovym vstanovlennja ličyľnykiv.

Tomu eksperty Asociaciї enegoaudytoriv rozrobyly systemu, jaka vidpovidala b usim jevropejśkym standartam pidhodu do vykorystannja energiї. Innovacijna systema dozvolyť otrymaty nadijni dani pro energetyčni ta finansovi resursy mista. Zavdjaky ćomu vdasťsja pidvyščyty efektyvnisť vykorystannja resursiv, zaprovadyty priorytetnisť zahodiv z energozberežennja u vidpovidnosti do їh reaľnoї finansovoї efektyvnosti. Systema upravlinnja energijeju stvoryť bazys dlja zalučennja koštiv z Fondu energoefektyvnosti ta vykonannja umov «Ugody meriv», a takož Planu dij zi staloї energetyky ta klimatu (SECAP). Vprovadžennja instrumentariju Upravlinnja energijeju nadasť novi možlyvosti dlja promociї ta pidvyščennja statusu mista jak učasnyka Nacionaľnoї systemy energomonitoryngu.

Pojasnju prostymy slovamy. Sam po sobi pokaznyk ličyľnyka v budynku, napryklad, na Troješčyni ničogo ne značyť, jakščo my ne možemo jogo porivnjaty z inšym budynkom. Nu vykorystaly žyteli budynku 100 gigakalorij, to j ščo? Ale jakščo organizovuvaty systemu zboru danyh i porivnjannja dekiľkoh budynkiv – todi vynykajuť pidstavy rozrahovuvaty investycijni proekty dlja modernizaciї. Krim togo my rozrobyly inše nou-hau: systemu konvertuvannja danyh ta їhńogo obminu.

Andrij Ginkul, Asociacija energoaudytoriv: «Ukraїna — odna z kraїn, de možna na 100% zabezpečuvaty sebe energijeju»

Komu ta čomu potribna modernizacija energopostačannja ta spožyvannja

— Modernizovuvaty systemu energopostačannja ta spožyvannja potribno z ogljadu na tehničnu zastarilisť ta vysoku ekspluatacijnu vartisť. Zreštoju, ce potribno dlja pidvyščennja komfortu ta jakosti žyttja naselennja razom zi zmenšennjam vartosti poslug. Bo sytuacija narazi vygljadaje tak: je duže vartisna posluga, ale vona nejakisna. Tobto posluga maje buty maksymaľno jakisnoju — i vodnočas maksymaľno deševoju. Bo koly oplata za teplo u 2-kimnatnij kvartyri 40 kv. m skladaje 1,5 tysjač gryveń — ce dorogo ne tomu, ščo htoś može čy ne može platyty stiľky, a tomu, ščo cja posluga naspravdi ne koštuje tak bagato. Za taku sumu maje buty abo vyšča jakisť, abo vyšča kvadratura pomeškannja.

Ce zavdannja stoїť ne lyše pered miscevym samovrjaduvannjam, a j pered meškancjamy. Adže vony — bezposeredni učasnyky ćogo procesu. Vony povynni, po-perše, aktyvno braty u ćomu učasť, a po-druge — domovljatysja z susidamy. Zvisno, koly ljudy žyvuť u pryvatnyh budynkah, matematyka prosta: hočeš platyty menše — modernizuj staru systemu u svojemu domi, ne hočeš — i ne treba. A ot u bagatokvartyrnyh budynkah systema energozabezpečennja ne indyviduaľna. Tomu žyteli musjať braty u ćomu učasť, bo miśka vlada za nyh ne zrobyť. Ob’jektyvno prosto nemaje dostatńo resursiv, aby vidremontuvaty vse. Vidpovidno, meškanci majuť ob’jednuvatysja v domovi komitety abo ob’jednannja spivvlasnykiv bagatokvartyrnyh budynkiv.

Čytajte takož: V Ukraїni — novyj proekt dlja monitoryngu energoefektyvnosti

Period prostyh rišeń zakinčyvsja. Teper my sami kerujemo svojeju energijeju. Okrim koštiv dlja ćogo potribni dani pro spožyvannja cijeї energiї. Jakščo taki dani vidsutni, nemožlyvo rozrobyty ani energoefektyvnyj proekt, ani prezentaciju dlja meškanciv, ani podaty bjudžetnyj zapyt. Vidpovidno potribna systema zboru danyh ta їhńogo analizu, jaka stane instrumentom dlja upravlinnja energetyčnymy potokamy mista. Majemo dani — otže, efektyvniše provodymo modernizaciju, oščadlyviše vykorystovujemo košty, otrymujemo jakisniši poslugy za menši groši.

Novitni tehnologiї, jaki dopomagajuť vprovadžuvaty systemu upravlinnja energijeju v mistah

— Na dopomogu tut možuť pryjty ekonometryčne modeljuvannja, analiz velykyh masyviv danyh ta їh vizualizacija, pobudova matematyčnyh modelej. Zreštoju — tehnični rozrahunky masštabnoї modernizaciї cilyh rajoniv i kvartaliv. Je j inši tehnologiї – tehnologiї vyključno energetyčni, pov’jazani, napryklad, z postačannjam energiї z sonjačnyh panelej. A je tehnologiї z riznoformatnoї modernizaciї budynkiv: uteplennja, vstanovlennja avtomatyzovanyh system reguljuvannja, monitoryng energoresursiv. Ce ne jakiś kazkovi tehnologiї, ščo je lyše u Ilona Maska. Ce vse ne nou-hau. Vono davno vygadane ta zastosovane, biľš togo — davno isnuje v Ukraїni. Pytannja tiľky v masštabuvanni na šyrokyj zagal ta ob’jednanni ljudej dlja vyrišennja problem u kožnomu budynku.

Kejsy v Ukraїni

— Je mista, jaki vže zacikavleni našoju programoju. Nastupnym krokom pislja pidpysannja Ugody pro spivpracju stane pošuk spiľnyh rišeń ščodo її vprovadžennja, zokrema zboru energetyčnyh danyh. U nas fokus ne na IT-rišenni, a same na systemi zboru danyh. Tehnologične rišennja može buty buď-jake: vy možete zbyraty svoї dani v Excel, v zošyti, na papirčyku, v hmari, avtomatyčno čy čerez provajdera, — nam bajduže, jak same vy ce budete robyty. Važlyvo inše: vaši dani buduť zibrani za unifikovanym standartom. Ce dozvolyť dolučyty misto do Nacionaľnoї systemy monitoryngu energospožyvannja.

Andrij Ginkul, Asociacija energoaudytoriv: «My — odna z kraїn, jaka može na 100% zabezpečuvaty sebe energijeju» 1

«Čorna dira» nacionaľnogo rivnja

— U sektori energetyky je rizni častyny. Elektroenergija, jaka čitko rozrahovujeťsja Ukrenergo. Tam je ličyľnyky — otže, porahuvaty prosto. Gaz tež prorahovujeťsja (hoč inodi j nepravyľno). Obig ukraїnśkogo vugillja takož možna porahuvaty.

A ot sektor komunaľnoї energetyky nadto slabo ohoplenyj monitoryngom i analizom. Ce — velyka «čorna dira» nacionaľnogo rivnja, bo obrahunok tepla zavždy robyťsja z pryblyznymy «prypuščennjamy». Ta nastav toj čas, koly rahuvaty «pryblyzno» koštuje nadto dorogo. Skazaty «pryblyzno 100 miľjoniv ton» nam ne pidhodyť, bo tak vtračajeťsja velyčezna kiľkisť deržavnyh, publičnyh i mižnarodnyh grošej. Aby otrymuvaty pozyky Svitovogo banku, deržavi potribno obğruntovano pojasnyty — kudy, napryklad, pide cej 1 miľjard jevro, jakyj vy nam zaraz daste.

Čytajte takož: V Ukraїni pryjnjaly zakon pro vidnosyny na energorynku

Koly dohodyť do konkretnogo ob’jekta, postajuť čitki pytannja: čomu odnomu budynku potribno 5 miľjoniv gryveń, a inšomu — 6? Hoča ce — dva budynky odnakovyh serij ta konfiguracij: 3 pid’їzdy, 9 poverhiv. Tut ščoś nečysto, čy u nyh dijsno je osoblyvosti? Vyjavljajeťsja, odyn stoїť vyšče, drugyj — nyžče. Tomu gidrosystema odnogo potrebuje pidkačujučogo nasosa, jakyj koštuje dodatkovyh grošej. Dlja ćogo potribno provodyty porivnjaľnyj analiz danyh, zibranyh do standartyzovanoї systemy obliku.

Mentalitet proty modernizaciї

— V ukraїnciv je osoblyva ljubov do pošuku prostyh rišeń u skladnyh pytannjah. Dlja ljudej, vyhovanyh za radjanśkoju dogmoju, nemaje ničogo strašnišogo, niž vzjaty na sebe vidpovidaľnisť, bo za nyh dumala partija, dyrektor zavodu i načaľnyk instytutu. Vyhovannja SRSR — ce osnovna problema systemy modernizaciї. Prote je deščo, ščo može їh perekonuvaty — ce konkretni groši. I ot same dlja togo, ščoby vyrahuvaty konkretnu ekonomiju vid zaminy kotla čy trub, my i stvoryly vsju cju velyčeznu systemu.

Pryklad z jevropejśkyh mist

— My braly do uvagy jak zagaľni svitovi metodyky monitoryngu energiї, tak i elementy energetyčnyh strategij u riznyh mistah z uspišnym dosvidom. Okrim ćogo, pered namy postalo šče odne pytannja: potribno bulo znajty rišennja, jakyh v Ukraїni prosto ne isnuvalo. Napryklad, energetyčna statystyka doslidžuje energobalans lyše na rivni oblastej. Rajony i mista vona ne doslidžuje. A naspravdi kožnij gromadi važlyvo znaty, skiľky točno energoresursiv vona vykorystovuje.

Tomu naši fahivci stvoryly tablycju monitoryngu takym čynom, ščob kožne misto moglo vpysaty sebe v cju systemu ta provodyty analiz danyh. Tak žyteli bačytymuť: mynulogo roku v kvartyrah bulo na 5 gradusiv tepliše. A čomu? Bo ćogo roku їhnij susid počav kuryty u pid’їzdi ta vidkryvaty vikno. Tomu vony postavyly tam plastykovi vikna, a susidu oblaštuvaly misce dlja palinnja nadvori. Teper v pid’їzdi začyneni vikna — i cej elementarnyj krok zaoščadyv 5 tys grn.

Andrij Ginkul, Asociacija energoaudytoriv: «Ukraїna — odna z kraїn, de možna na 100% zabezpečuvaty sebe energijeju»

Decentralizacija energetyky — naviščo ce?

— Šče odyn trend, jakym my nadyhnulysja u jevropejciv i teper prosuvajemo v Ukraїni — decentralizacija energetyky. Tobto vyrobnyctvo energiї ta її spožyvannja v odnomu misci. Napryklad, my dumajemo, jake pryjnjaty rišennja: pobuduvaty odyn energoblok na Hmeľnyćkij AES čy zrobyty 10 tysjač elektryčnyh panelej i rozkydaty їh po vsij Ukraїni? Ce potribno porivnjaty v konkretnyh cyfrah: energoblok — 1 miľjard gryveń, paneli — zaraz ne nadto vygidno. A ot u perspektyvi na 50 rokiv ce — kraščyj variant. Čomu? Bo poky elektroenergija projde vid stanciї do spožyvača čerez transformatory i droty tysjaču kilometriv — ujavljajete, skiľky energiї vtratyťsja?

Na stažuvanni v Šveciї ja diznavsja, ščo vony vtračajuť 30% svojeї energiї, poky vona dostavljajeťsja z GES na pivnoči do žyteliv na pivdeń.

Čogo čekaty vid 2018-go

— 2018 rik važlyvyj dlja vprovadžennja systemy energoupravlinnja v Ukraїni. Ce stane modoju tak samo, jak zaraz v trendi energoefektyvnisť. Hoča šče 10 rokiv tomu pro vidnovljuvani džerela energiї čy energoefektyvnisť nikomu ne bulo cikavo sluhaty. Za 2018 rik my planujemo pokryty 100 mist systemoju upravlinnja energijeju, aby stvoryty krytyčnu masu. Krim togo, ce porodyť procesy pošuku rišeń i vidpovidej: de i ščo možna zminyty, modernizuvaty, dodaty. Razom z mistamy my projdemo tehnologičnu modernizaciju, ščob decentralizuvaty vyrobnyctvo ta spožyvannja riznyh vydiv energiї.

Decentralizovana energetyka dozvolyť pidvyščyty konkurentospromožnisť ukraїnśkyh vyrobnykiv, tomu ščo vytraty na energiju v sobivartosti produkciї počnuť zmenšuvatysja. Energija stane deševšoju, vidpovidno, i vyrobnyctvo produkciї bude koštuvaty menše. A ce važlyva konkurentna perevaga. Ukraїna — odna z kraїn, jaka može na 100 vidsotkiv zabezpečuvaty sebe energijeju. A zalyšok — šče j prodavaty.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: