fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Andrij Nasadčuk, Smart-misto: «Naše zavdannja — daty možlyvosti samorealizaciї v Ukraїni»

Андрій Насадчук, Smart-місто: «Наше завдання — дати можливості самореалізації в Україні»
Jak vono — vprovadžuvaty rozumni tehnologiї ne v Kyjevi čy Lvovi, a napryklad, u Zvenygorodci? Andrij Nasadčuk rozpoviv Na chasi pro te, jak Smart-misto modernizuje nevelyke misto Ukraїny, integruje novitni tehnologiї ta spivpracjuje z gromadoju ta miśkoju vladoju
Як воно — впроваджувати розумні технології не в Києві чи Львові, а наприклад, у Звенигородці? Андрій Насадчук розповів Na chasi про те, як Smart-місто модернізує невелике місто України, інтегрує новітні технології та співпрацює з громадою та міською владою
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Основна мета команди — підвищення комфорту проживання в малих містах, висока якість роботи міської влади та налагоджена комунікація влада — громада. Про розумні міста та технології у них, а також український досвід із впровадження цих технологій ми й поговорили з координатором проекту Smart-місто Андрієм Насадчуком. Про головні підсумки 2017-го в сфері розумних міст в Україні. — Варто сказати, що розумні міста в Україні й розумні міста в США чи Європі — це зовсім різні напрямки діяльності. Попри велике бажання влитися в загальний тренд, українські малі міста значно відстають. А дехто навіть не намагається зробити своє місто більш технологічним і розумним. Загальні тренди у світі пов’язані з новими технологічними напрямками і великою оптимізацією, перш за все, енергоефективністю. Також можна сказати про кооперацію, згуртування й роботу над даними. В Україні ж ситуація в контексті малих міст наступна. Влада часто ігнорує цей напрямок розвитку, переважно тому що некомпетентна в цьому. Також тому що фінансово не може собі дозволити утримувати певні департаменти, які би займалися технологізацією цих малих міст. Така загальна тенденція. Щодо глобальних змін, то у світі набула популярності технологія Blockchain. Також — це машинний інтелект. Зараз у тестовому режимі розробляються певні рішення, які би дозволили скоротити штати. Україна в цьому сенсі пасе задніх. Є певні лідери, — як Київ та Львів, — які намагаються робити якісь глобальні рішення. Але переважно — це копіювання кращих практик з інших міст. Про основні напрямки роботи Smart Місто. — Можна розподілити декілька напрямків нашої роботи. Один із них є технологічним — це впровадження сучасних технологій. Але з іншого боку, є проблема того, що населення в малих містах складно сприймає ці нові рішення. Наприклад, ви можете запустити онлайн-чергу в лікарню, та без потужної промоуції, реклами, спілкування з громадою вона просто буде не потрібною самому населенню. Тому важливим елементом є робота з громадою в цих напрямках. От ми намагаємося знайти консенсус і впроваджувати технології на тому етапі, коли в громади є запит на таке рішення. На жаль, ми не можемо зробити так, як в інших містах, де влада йде на зустріч змінам, і технології впроваджуються більш примусовим способом. Наприклад, у Житомирі зараз переводять громадський транспорт на оплату через картки. Це все буде в обов‘язковому форматі, і населення за рік-два до цього звикне. Коли ж технології впроваджуються в тестовому режимі, є велика ймовірність тривалого процесу. Часто при впровадженні технологій має бути доля примусу. Тому круто, коли є розуміння з боку влади щодо потрібності цих технологій. Із наших вдалих кейсів є те, що ми активно співпрацюємо з громадою, налагоджуємо з нею контакт і впроваджуємо поки що загальні послуги, які вже набрали чинності в інших містах. Зараз ми працюємо з містом Звенигородка Черкаської області. За документами тут проживає 17 тис населення, а по факту — 10 тис. І тенденція досить невтішна. Тому аналізуєш місто, бачиш слабкі місця, робиш низький старт і впроваджуєш спочатку ті сервіси, які в інших містах уже присутні. Саме цим ми займалися протягом 2017 року у Звенигородці. Про виправданість створення в Україні власної інфраструктури розумного будинку. — Глобальними трендами зараз є енергоефективність, комфорт і ціна. Й Україна не є виключенням серед таких трендів. Щодо якихось колективізацій цих рішень, у світі зараз окремий напрямок набуває популярності — шарінг. Це — на зразок BlaBlaCar, щось подібне буде впроваджуватись і в будинках. Тобто група сусідів або будинок буде об’єднуватися заради того, щоби бути важливішим гравцем чи то на ринку енергоресурсів, чи то на ринку послуг. Тому що громаді значно простіше знайти постачальника зі встановлення сонячних панелей, якщо вони будуть представляти відразу 20 будинків. І навпаки буде проблематично, якщо кожен окремо шукатиме якусь компанію. Тому така колективізація матиме місце й певні позитивні тенденції. Ймовірно, вона буде більш природньою. Не штучного характеру, а наприклад, у такому форматі: коли в кожного будинку є відеоспостереження і, об’єднавши ці камери в певний кластер, жителі матимуть більше інформації й контролю за територією. Ось у такому форматі це відбуватиметься, хочемо ми того чи ні. Про міські хакатони та популяризацію концепції smart-city. — Загалом, хакатони мені подобаються. Я сам веб-розробник і цікавлюся цими напрямками. Хакатон — це таке місце, де може згенеруватися ідея й за один-два дні перетворитися на прототип, який можна продемонструвати очільникам різних міст. Це більше пов’язано з великими містами, де є можливості, людський ресурс на організацію таких заходів і їх проведення. Малі міста не можуть собі дозволити таку річ, як хакатон. Але вони можуть певним чином розвинути екосистему міста. Можна хоча б проводити курси програмування й таке інше. Тепер щодо таких рішень, які впроваджуються в результаті хакатонів. Часто їх недоліком є відсутність бізнес-моделі. Створюючи проект для розумних міст і представляючи його міській владі, вам слід оперувати цифрами. Часто роблять якийсь проект, він наче й корисний, але якоїсь особливої вигоди в ньому міська влада не вбачає. Тобто можливо й екологічний проект, але він не глобальний. Ми свого часу зіткнулися з цією проблемою: якісь смарт-проекти, направлені на міста, не мають чіткої бізнес-моделі. Про формати подій, доцільні у малих містах. — У малих містах хакатон буде чимось досить складним. Але ніхто не заважає зробити в місті якийсь фестиваль, наприклад. І нічого страшного, якщо він буде пов’язаний з IT. Інша справа — заманити сюди розробників на декілька днів. І вже в кожному місті це може бути різний концепт. Наприклад, у Звенигородку можна заманити програмістів на 3–4 дні за рахунок того, що поряд знаходиться гірсько-лижний курорт. І тоді для програмістів і розробників це буде не лише 4 дні плідної роботи, але й поєднання з унікальним відпочинком. І в кожного міста це буде своя історія, чи воно власне відрізняється від інших. Читатйте також: Білл Гейтс будує власне розумне місто за $80 млн. Загалом, у малих містах ситуація набагато складніша. Тому й наш проект спрямований саме на них, адже за загальною тенденцією та словами урбаністів і футурологів, малі міста (якщо вони не є агломераціями або супутниками великих міст) не мають майбутнього. Тобто по суті, це — провінції. Сподіваюсь, багато міст не погодятсья з тим, що вони будуть за межами історії майбутнього своєї країни. Київ теж має безліч своїх викликів (пов’язаних як із вартістю проживання, так і з інфраструктурою тощо), тобто є свої плюси й мінуси. Проблемні місця малих міст зовсім відрізняються від великих. Загалом, упроваджувати якісь ініціативи й новаторські ідеї набагато простіше в малих містах. І ми поставили для себе саме такий пріоритет. По-перше, тут можна за короткий термін здійснити більше впроваджень. По-друге, набагато простіше здійснюється комунікація з органами влади. Також бюрократичних перепон значно менше. І ми взяли за мету розвинути місто до чіткого рівня, підняти в рейтингу, адже в малих містах це зробити значно простіше. Про головні ризики, з якими стикаються ті, хто впроваджує технології розумних міст. — Із ризиків, з якими зіткнулися ми самі й інші громадські активісти, перший — це фінансування. Часто купа різних ініціатив навіть у Києві проходять на громадських засадах. Тобто люди просто вільний час витрачають і на волонтерській основі просувають чи реалізовують якісь проекти. Друге питання — це нерозуміння влади. Часто в малих містах ми зустрічаємося з тим, що влада не розуміє важливості впровадження певних технологічних рішень. Як-то щось банальне — онлайн-черга в дитсадок чи онлайн-черга в лікарні. Мале місто набагато складніше сприймає ці нові ідеї. Наприклад, тут 40 років жили за усталеною схемою, а ти за півроку пропонуєш перейти до зовсім іншого підходу. І перенавчання, зміни — дуже складно сприймається. Тобто страх перед змінами або нерозуміння цих змін. На останньому конгресі мерів, який був присвячений технологіям. Й от розмовляють про технології, а в залі слухачі користуються кнопковими телефонами. Зрозуміло, що тут може бути певний дисонанс розуміння технологій із боку доповідача і слухача. Хоча, це не всюди так. Є міста, у яких молоді й сучасні мери-інноватори. Ще один із викликів у цьому напрямку — пасивність громади. Та це така річ, яку можна виправити. Тому що в радянські часи населенню штучно прививалося таке відчуття безпорадності. І зараз перед активістами, громадськістю та владою стоїть задача подолання цих труднощів. Тобто потрібно, щоби самі жителі міста відчули в собі сили щось змінювати. Останнє, що хочеться зазначити — це бюрократія. Це така собі стінка, за якою часто ховається влада. У принципі все інше заважає значно менше й не є проблемою для втілення ініціатив. Найцікавіші кейси розвитку розумних міст у світі. — Варто сказати, що ми зараз на такому етапі, коли впроваджуємо якісь ідеї й називаємо їх новаторськими, хоча в Європі чи США вони були впроваджені ще 10–15 років тому. Тому ми добряче відстали. Світові тенденції зараз пов’язані з таким напрямком технологій, як big data. Тобто робота з великими даними, що дозволяє більш вдало вивчити й потоки населення, і проаналізувати місто тощо. Також штучний інтелект, який дозволяє автоматизувати ряд процесів, у тому числі міських. Щодо бюрократії, зараз активно намагаються вирішити це питання за допомогою технології Blockchain. Це такі три напрямки. Окрім цього, стрімка роботизація й автоматизація різних процесів. Зрозуміло, що говорячи про Україну, це часом виглядає завтрашнім днем, але над цим потрібно працювати. На які конкретні приклади орієнтується Smart Місто у своїй діяльності. — Зараз така ситуація в Україні, що Київ відстає від сучасного технологічного європейського міста так само, як і мале місто відстає від Києва, Вінниці тощо. У малих містах ситуація набагато критичніша. У той час, коли 100 років тому проводили масову примусову електрифікацію малих міст і сіл України, зараз потрібно проводити таку технологізацію міст. Тому що коли в Києві вже впроваджуються електронні квитки, картка киянина й тому подібне, то в малих містах це щось таке фантастичне, а інколи навіть непотрібне. Тому наша робота часто пов’язана не з тим, щоби брати європейську практику і впроваджувати її в малих містах. Часто ми просто намагаємося ті практики, що вже застосовуються в більших містах України, інтегрувати в мале місто. Тому що навіть між малими і великими містами України зараз утворюється дисбаланс у технологіях. Як би це дивно не звучало, але в малих містах часто навіть немає стратегії розвитку. Як взагалі можна говорити про майбутнє міста, якщо в нього немає стратегії розвитку? Місто не має інвестиційного паспорту, який би був цікавим інвесторам. Часто в обов’язки нашої команди якраз і входить створення таких документів, які би підняли місто в рейтингу інвестиційної привабливості і взагалі дозволили йому позмагатися за інвестора. Наше завдання не рівнятися на Польщу, яка для очільників влади малих міст є якимось іншим світом. Ми прагнемо показати, що певне рішення реалізувалося в Києві, Миколаєві тощо, і реалізувати це в контексті малого міста. Звичайно, у нашої команди є і власні розробки, пов’язані з тим, щоби виділити місто з отих 300 малих міст України. Дуже часто доводиться наводити приклад Естонії, яка зараз у трійці лідерів із технологізації. Таке визнання вона отримала приблизно у 2010–2015 роках. Хоча процес технологізації країни почався ще в 1996 році. Й от ми часто в розмові з міською владою наголошуємо на цьому, що ми можемо впровадити онлайн-чергу зараз. Тоді всі почнуть користуватися нею через 5 років. Або ми можемо запустити онлайн-чергу через 5 років, і нею користуватимуться через 10. То навіщо затягувати цей процес? Про плани на 2018 рік. — Ми зараз працюємо з містом Звенигородка. І плани в нас глобальні — вивести Звенигородку у 20-ку найкращих малих міст України. Зараз малих міст налічують 293, тому опинитися у 20-ці — це вже непоганий результат. Тож усі ідеї та проекти пов’язані саме із цим містом. Роботу ми проводимо в 7 напрямках: розумна влада, розумна громада, розумна інфраструктура, освіта, екологія й енергія, медицина та технології. От ми працюєм у цих напрямках. І по кожному з них є як глобальні, так і малі проекти. З глобальних, наприклад, ми працюємо над напрямком розумна влада. Як підвищити продуктивність влади? Ми можемо впровадити електронний документообіг. Або зробити більш сучасний веб-сайт, що було втілено у Звенигородці. Ми можемо зробити сайт більш зручним і накидати туди сервісів для покращеної комунікації з громадою. Щодо розумної громади, ми можемо підключити систему онлайн-петицій, бюджет участі — словом, те, що вже набрало популярності по всій Україні. У принципі, ми собі просто склали план і намагаємося максимально все виконати. Паралельно кожна громадська організація мусить брати активну участь у різних конкурсах. Це, по-перше, досвід. По-друге, це можливість отримати додаткові кошти, які підуть на розвиток міста. За останні кілька років кількість таких конкурсів значно зросла в Україні, тому звісно на це слід звертати увагу. Поради тим, хто 2018 року збирається запустити свій технологічний проект для розумних міст. — Перше, про що я говорив, це — бізнес-модель. Тобто ця технологія має якимось чином (найбільш показовий — фінансовий аспект) допомагати місту. Якщо в технології є чітка бізнес-модель, пов’язана з міською владою, в Україні їй буде легше вистрілити. Зараз — це технології спрямовані на енергоефективність. Влада різних міст сьогодні йде на зустріч таким ініціативам, оскільки бачить для себе якусь вигоду через рік-два-три. Такі проекти мають дуже велику популярність. Також хочу побажати таким ініціаторам, організаціям і активістам бути впевненими у своїх силах і готовими до ряду викликів, які на них чекають. Насамперед, це — нерозуміння з боку міської влади, бюрократична складова й пасивність громад. Ці всі труднощі є, але часто до них не варто ставитися як до проблем. Потрібно шукати в цьому якісь нові можливості. Якщо є круті команди з цікавими ідеями, то ми з радістю скомунікуємо з ними. І, можливо, надалі разом впроваджуватимемо сучасні технології в різних містах. Наше завдання та ряду інших українських активістів — надати можливості й реалізувати себе саме тут, в Україні. Я вважаю, що це можливо, але над цим потрібно дуже серйозно працювати. Бажаю таким активістам удачі, натхнення, сил і впевненості в собі. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Білл Гейтс будує власне розумне місто за $80 млн
26.12.2017,11:14
0
Andrij Nasadčuk
Реклама 👇 Замовити

Osnovna meta komandy — pidvyščennja komfortu prožyvannja v malyh mistah, vysoka jakisť roboty miśkoї vlady ta nalagodžena komunikacija «vlada» — «gromada». Pro rozumni mista ta tehnologiї u nyh, a takož ukraїnśkyj dosvid iz vprovadžennja cyh tehnologij my j pogovoryly z koordynatorom proektu Smart-misto Andrijem Nasadčukom.

Pro golovni pidsumky 2017-go v sferi rozumnyh mist v Ukraїni

— Varto skazaty, ščo rozumni mista v Ukraїni j rozumni mista v SŠA čy Jevropi — ce zovsim rizni naprjamky dijaľnosti. Popry velyke bažannja vlytysja v zagaľnyj trend, ukraїnśki mali mista značno vidstajuť. A dehto naviť ne namagajeťsja zrobyty svoje misto biľš tehnologičnym i rozumnym. Zagaľni trendy u sviti pov’jazani z novymy tehnologičnymy naprjamkamy i velykoju optymizacijeju, perš za vse, energoefektyvnistju. Takož možna skazaty pro kooperaciju, zgurtuvannja j robotu nad danymy.

V Ukraїni ž sytuacija v konteksti malyh mist nastupna. Vlada často ignoruje cej naprjamok rozvytku, perevažno tomu ščo nekompetentna v ćomu. Takož tomu ščo finansovo ne može sobi dozvolyty utrymuvaty pevni departamenty, jaki by zajmalysja tehnologizacijeju cyh malyh mist. Taka zagaľna tendencija. Ščodo globaľnyh zmin, to u sviti nabula populjarnosti tehnologija Blockchain. Takož — ce mašynnyj intelekt. Zaraz u testovomu režymi rozrobljajuťsja pevni rišennja, jaki by dozvolyly skorotyty štaty. Ukraїna v ćomu sensi pase zadnih. Je pevni lidery, — jak Kyїv ta Lviv, — jaki namagajuťsja robyty jakiś globaľni rišennja. Ale perevažno — ce kopijuvannja kraščyh praktyk z inšyh mist.

Pro osnovni naprjamky roboty Smart Misto

— Možna rozpodilyty dekiľka naprjamkiv našoї roboty. Odyn iz nyh je tehnologičnym — ce vprovadžennja sučasnyh tehnologij. Ale z inšogo boku, je problema togo, ščo naselennja v malyh mistah skladno spryjmaje ci novi rišennja. Napryklad, vy možete zapustyty onlajn-čergu v likarnju, ta bez potužnoї promouciї, reklamy, spilkuvannja z gromadoju vona prosto bude ne potribnoju samomu naselennju. Tomu važlyvym elementom je robota z gromadoju v cyh naprjamkah. Ot my namagajemosja znajty konsensus i vprovadžuvaty tehnologiї na tomu etapi, koly v gromady je zapyt na take rišennja. Na žaľ, my ne možemo zrobyty tak, jak v inšyh mistah, de vlada jde na zustrič zminam, i tehnologiї vprovadžujuťsja biľš prymusovym sposobom.

Napryklad, u Žytomyri zaraz perevodjať gromadśkyj transport na oplatu čerez kartky. Ce vse bude v obov‘jazkovomu formati, i naselennja za rik-dva do ćogo zvykne. Koly ž tehnologiї vprovadžujuťsja v testovomu režymi, je velyka jmovirnisť tryvalogo procesu. Často pry vprovadženni tehnologij maje buty dolja prymusu. Tomu kruto, koly je rozuminnja z boku vlady ščodo potribnosti cyh tehnologij.

Iz našyh vdalyh kejsiv je te, ščo my aktyvno spivpracjujemo z gromadoju, nalagodžujemo z neju kontakt i vprovadžujemo poky ščo zagaľni poslugy, jaki vže nabraly čynnosti v inšyh mistah. Zaraz my pracjujemo z mistom Zvenygorodka Čerkaśkoї oblasti. Za dokumentamy tut prožyvaje 17 tys naselennja, a po faktu — 10 tys. I tendencija dosyť nevtišna. Tomu analizuješ misto, bačyš slabki miscja, robyš nyźkyj start i vprovadžuješ spočatku ti servisy, jaki v inšyh mistah uže prysutni. Same cym my zajmalysja protjagom 2017 roku u Zvenygorodci.

Andrij Nasadčuk, Smart-misto: «Naše zavdannja — daty možlyvosti samorealizaciї v Ukraїni» 1

Komanda Smart-misto

Pro vypravdanisť stvorennja v Ukraїni vlasnoї infrastruktury rozumnogo budynku

— Globaľnymy trendamy zaraz je energoefektyvnisť, komfort i cina. J Ukraїna ne je vyključennjam sered takyh trendiv. Ščodo jakyhoś kolektyvizacij cyh rišeń, u sviti zaraz okremyj naprjamok nabuvaje populjarnosti — šaring. Ce — na zrazok BlaBlaCarAndrij Nasadčuk, Smart-misto: «Naše zavdannja — daty možlyvosti samorealizaciї v Ukraїni» 2Frederik Mazella, zasnovnyk BlaBlaCar — pro sučasnu osvitu, ščoś podibne bude vprovadžuvatyś i v budynkah. Tobto grupa susidiv abo budynok bude ob’jednuvatysja zarady togo, ščoby buty važlyvišym gravcem čy to na rynku energoresursiv, čy to na rynku poslug. Tomu ščo gromadi značno prostiše znajty postačaľnyka zi vstanovlennja sonjačnyh panelej, jakščo vony buduť predstavljaty vidrazu 20 budynkiv. I navpaky bude problematyčno, jakščo kožen okremo šukatyme jakuś kompaniju.

Tomu taka kolektyvizacija matyme misce j pevni pozytyvni tendenciї. Jmovirno, vona bude biľš pryrodńoju. Ne štučnogo harakteru, a napryklad, u takomu formati: koly v kožnogo budynku je videosposterežennja i, ob’jednavšy ci kamery v pevnyj klaster, žyteli matymuť biľše informaciї j kontrolju za terytorijeju. Oś u takomu formati ce vidbuvatymeťsja, hočemo my togo čy ni.

Pro miśki hakatony ta populjaryzaciju koncepciї smart-city

— Zagalom, hakatony meni podobajuťsja. Ja sam veb-rozrobnyk i cikavljusja cymy naprjamkamy. Hakaton — ce take misce, de može zgeneruvatysja ideja j za odyn-dva dni peretvorytysja na prototyp, jakyj možna prodemonstruvaty očiľnykam riznyh mist. Ce biľše pov’jazano z velykymy mistamy, de je možlyvosti, ljudśkyj resurs na organizaciju takyh zahodiv i їh provedennja. Mali mista ne možuť sobi dozvolyty taku rič, jak hakaton. Ale vony možuť pevnym čynom rozvynuty ekosystemu mista. Možna hoča b provodyty kursy programuvannja j take inše.

Teper ščodo takyh rišeń, jaki vprovadžujuťsja v rezuľtati hakatoniv. Často їh nedolikom je vidsutnisť biznes-modeli. Stvorjujučy proekt dlja rozumnyh mist i predstavljajučy jogo miśkij vladi, vam slid operuvaty cyframy. Často robljať jakyjś proekt, vin nače j korysnyj, ale jakoїś osoblyvoї vygody v ńomu miśka vlada ne vbačaje. Tobto možlyvo j ekologičnyj proekt, ale vin ne globaľnyj. My svogo času zitknulysja z cijeju problemoju: jakiś smart-proekty, napravleni na mista, ne majuť čitkoї biznes-modeli.

Pro formaty podij, dociľni u malyh mistah

— U malyh mistah hakaton bude čymoś dosyť skladnym. Ale nihto ne zavažaje zrobyty v misti jakyjś festyvaľ, napryklad. I ničogo strašnogo, jakščo vin bude pov’jazanyj z IT. Inša sprava — zamanyty sjudy rozrobnykiv na dekiľka dniv. I vže v kožnomu misti ce može buty riznyj koncept. Napryklad, u Zvenygorodku možna zamanyty programistiv na 3–4 dni za rahunok togo, ščo porjad znahodyťsja girśko-lyžnyj kurort. I todi dlja programistiv i rozrobnykiv ce bude ne lyše 4 dni plidnoї roboty, ale j pojednannja z unikaľnym vidpočynkom. I v kožnogo mista ce bude svoja istorija, čy vono vlasne vidriznjajeťsja vid inšyh.

Čytajte takož: Bill Gejts buduje vlasne rozumne misto za $80 mln

Zagalom, u malyh mistah sytuacija nabagato skladniša. Tomu j naš proekt sprjamovanyj same na nyh, adže za zagaľnoju tendencijeju ta slovamy urbanistiv i futurologiv, mali mista (jakščo vony ne je aglomeracijamy abo suputnykamy velykyh mist) ne majuť majbutńogo. Tobto po suti, ce — provinciї. Spodivajuś, bagato mist ne pogodjatśja z tym, ščo vony buduť za mežamy istoriї majbutńogo svojeї kraїny. Kyїv tež maje bezlič svoїh vyklykiv (pov’jazanyh jak iz vartistju prožyvannja, tak i z infrastrukturoju toščo), tobto je svoї pljusy j minusy. Problemni miscja malyh mist zovsim vidriznjajuťsja vid velykyh. Zagalom, uprovadžuvaty jakiś iniciatyvy j novatorśki ideї nabagato prostiše v malyh mistah. I my postavyly dlja sebe same takyj priorytet. Po-perše, tut možna za korotkyj termin zdijsnyty biľše vprovadžeń. Po-druge, nabagato prostiše zdijsnjujeťsja komunikacija z organamy vlady. Takož bjurokratyčnyh perepon značno menše. I my vzjaly za metu rozvynuty misto do čitkogo rivnja, pidnjaty v rejtyngu, adže v malyh mistah ce zrobyty značno prostiše.

Pro golovni ryzyky, z jakymy stykajuťsja ti, hto vprovadžuje tehnologiї rozumnyh mist

— Iz ryzykiv, z jakymy zitknulysja my sami j inši gromadśki aktyvisty, peršyj — ce finansuvannja. Často kupa riznyh iniciatyv naviť u Kyjevi prohodjať na gromadśkyh zasadah. Tobto ljudy prosto viľnyj čas vytračajuť i na volonterśkij osnovi prosuvajuť čy realizovujuť jakiś proekty. Druge pytannja — ce nerozuminnja vlady. Často v malyh mistah my zustričajemosja z tym, ščo vlada ne rozumije važlyvosti vprovadžennja pevnyh tehnologičnyh rišeń. Jak-to ščoś banaľne — onlajn-čerga v dytsadok čy onlajn-čerga v likarni. Male misto nabagato skladniše spryjmaje ci novi ideї. Napryklad, tut 40 rokiv žyly za ustalenoju shemoju, a ty za pivroku proponuješ perejty do zovsim inšogo pidhodu. I perenavčannja, zminy — duže skladno spryjmajeťsja. Tobto strah pered zminamy abo nerozuminnja cyh zmin. Na ostanńomu kongresi meriv, jakyj buv prysvjačenyj tehnologijam. J ot rozmovljajuť pro tehnologiї, a v zali sluhači korystujuťsja knopkovymy telefonamy. Zrozumilo, ščo tut može buty pevnyj dysonans rozuminnja tehnologij iz boku dopovidača i sluhača. Hoča, ce ne vsjudy tak.

Je mista, u jakyh molodi j sučasni mery-innovatory. Šče odyn iz vyklykiv u ćomu naprjamku — pasyvnisť gromady. Ta ce taka rič, jaku možna vypravyty. Tomu ščo v radjanśki časy naselennju štučno pryvyvalosja take vidčuttja bezporadnosti. I zaraz pered aktyvistamy, gromadśkistju ta vladoju stoїť zadača podolannja cyh trudnoščiv. Tobto potribno, ščoby sami žyteli mista vidčuly v sobi syly ščoś zminjuvaty. Ostannje, ščo hočeťsja zaznačyty — ce bjurokratija. Ce taka sobi stinka, za jakoju často hovajeťsja vlada. U pryncypi vse inše zavažaje značno menše j ne je problemoju dlja vtilennja iniciatyv.

Najcikaviši kejsy rozvytku rozumnyh mist u sviti

Andrij Nasadčuk, Smart-misto: «Naše zavdannja — daty možlyvosti samorealizaciї v Ukraїni» 3

— Varto skazaty, ščo my zaraz na takomu etapi, koly vprovadžujemo jakiś ideї j nazyvajemo їh novatorśkymy, hoča v Jevropi čy SŠA vony buly vprovadženi šče 10–15 rokiv tomu. Tomu my dobrjače vidstaly. Svitovi tendenciї zaraz pov’jazani z takym naprjamkom tehnologij, jak big data. Tobto robota z velykymy danymy, ščo dozvoljaje biľš vdalo vyvčyty j potoky naselennja, i proanalizuvaty misto toščo. Takož štučnyj intelekt, jakyj dozvoljaje avtomatyzuvaty rjad procesiv, u tomu čysli miśkyh. Ščodo bjurokratiї, zaraz aktyvno namagajuťsja vyrišyty ce pytannja za dopomogoju tehnologiї Blockchain. Ce taki try naprjamky. Okrim ćogo, strimka robotyzacija j avtomatyzacija riznyh procesiv. Zrozumilo, ščo govorjačy pro Ukraїnu, ce časom vygljadaje zavtrašnim dnem, ale nad cym potribno pracjuvaty.

Na jaki konkretni pryklady orijentujeťsja Smart Misto u svoїj dijaľnosti

— Zaraz taka sytuacija v Ukraїni, ščo Kyїv vidstaje vid sučasnogo tehnologičnogo jevropejśkogo mista tak samo, jak i male misto vidstaje vid Kyjeva, Vinnyci toščo. U malyh mistah sytuacija nabagato krytyčniša. U toj čas, koly 100 rokiv tomu provodyly masovu prymusovu elektryfikaciju malyh mist i sil Ukraїny, zaraz potribno provodyty taku tehnologizaciju mist. Tomu ščo koly v Kyjevi vže vprovadžujuťsja elektronni kvytky, kartka kyjanyna j tomu podibne, to v malyh mistah ce ščoś take fantastyčne, a inkoly naviť nepotribne. Tomu naša robota často pov’jazana ne z tym, ščoby braty jevropejśku praktyku i vprovadžuvaty її v malyh mistah. Často my prosto namagajemosja ti praktyky, ščo vže zastosovujuťsja v biľšyh mistah Ukraїny, integruvaty v male misto. Tomu ščo naviť miž malymy i velykymy mistamy Ukraїny zaraz utvorjujeťsja dysbalans u tehnologijah.

Jak by ce dyvno ne zvučalo, ale v malyh mistah často naviť nemaje strategiї rozvytku. Jak vzagali možna govoryty pro majbutnje mista, jakščo v ńogo nemaje strategiї rozvytku? Misto ne maje investycijnogo pasportu, jakyj by buv cikavym investoram. Často v obov’jazky našoї komandy jakraz i vhodyť stvorennja takyh dokumentiv, jaki by pidnjaly misto v rejtyngu investycijnoї pryvablyvosti i vzagali dozvolyly jomu pozmagatysja za investora. Naše zavdannja ne rivnjatysja na Poľšču, jaka dlja očiľnykiv vlady malyh mist je jakymoś inšym svitom. My pragnemo pokazaty, ščo pevne rišennja realizuvalosja v Kyjevi, Mykolajevi toščo, i realizuvaty ce v konteksti malogo mista. Zvyčajno, u našoї komandy je i vlasni rozrobky, pov’jazani z tym, ščoby vydilyty misto z otyh 300 malyh mist Ukraїny. Duže často dovodyťsja navodyty pryklad Estoniї, jaka zaraz u trijci lideriv iz tehnologizaciї. Take vyznannja vona otrymala pryblyzno u 2010–2015 rokah. Hoča proces tehnologizaciї kraїny počavsja šče v 1996 roci. J ot my často v rozmovi z miśkoju vladoju nagološujemo na ćomu, ščo my možemo vprovadyty onlajn-čergu zaraz. Todi vsi počnuť korystuvatysja neju čerez 5 rokiv. Abo my možemo zapustyty onlajn-čergu čerez 5 rokiv, i neju korystuvatymuťsja čerez 10. To naviščo zatjaguvaty cej proces?

Pro plany na 2018 rik

— My zaraz pracjujemo z mistom Zvenygorodka. I plany v nas globaľni — vyvesty Zvenygorodku u 20-ku najkraščyh malyh mist Ukraїny. Zaraz malyh mist naličujuť 293, tomu opynytysja u 20-ci — ce vže nepoganyj rezuľtat. Tož usi ideї ta proekty pov’jazani same iz cym mistom. Robotu my provodymo v 7 naprjamkah: rozumna vlada, rozumna gromada, rozumna infrastruktura, osvita, ekologija j energija, medycyna ta tehnologiї. Ot my pracjujem u cyh naprjamkah. I po kožnomu z nyh je jak globaľni, tak i mali proekty. Z globaľnyh, napryklad, my pracjujemo nad naprjamkom rozumna vlada. Jak pidvyščyty produktyvnisť vlady? My možemo vprovadyty elektronnyj dokumentoobig. Abo zrobyty biľš sučasnyj veb-sajt, ščo bulo vtileno u Zvenygorodci. My možemo zrobyty sajt biľš zručnym i «nakydaty» tudy servisiv dlja pokraščenoї komunikaciї z gromadoju. Ščodo rozumnoї gromady, my možemo pidključyty systemu onlajn-petycij, bjudžet učasti — slovom, te, ščo vže nabralo populjarnosti po vsij Ukraїni.

01/ 04
Proekt modernizaciї mista Zvenygorodka

U pryncypi, my sobi prosto sklaly plan i namagajemosja maksymaľno vse vykonaty. Paraleľno kožna gromadśka organizacija musyť braty aktyvnu učasť u riznyh konkursah. Ce, po-perše, dosvid. Po-druge, ce možlyvisť otrymaty dodatkovi košty, jaki piduť na rozvytok mista. Za ostanni kiľka rokiv kiľkisť takyh konkursiv značno zrosla v Ukraїni, tomu zvisno na ce slid zvertaty uvagu.

Porady tym, hto 2018 roku zbyrajeťsja zapustyty svij tehnologičnyj proekt dlja rozumnyh mist

— Perše, pro ščo ja govoryv, ce — biznes-modeľ. Tobto cja tehnologija maje jakymoś čynom (najbiľš pokazovyj — finansovyj aspekt) dopomagaty mistu. Jakščo v tehnologiї je čitka biznes-modeľ, pov’jazana z miśkoju vladoju, v Ukraїni їj bude legše «vystrilyty». Zaraz — ce tehnologiї sprjamovani na energoefektyvnisť. Vlada riznyh mist śogodni jde na zustrič takym iniciatyvam, oskiľky bačyť dlja sebe jakuś vygodu čerez rik-dva-try. Taki proekty majuť duže velyku populjarnisť.

Takož hoču pobažaty takym iniciatoram, organizacijam i aktyvistam buty vpevnenymy u svoїh sylah i gotovymy do rjadu vyklykiv, jaki na nyh čekajuť. Nasampered, ce — nerozuminnja z boku miśkoї vlady, bjurokratyčna skladova j pasyvnisť gromad. Ci vsi trudnošči je, ale často do nyh ne varto stavytysja jak do problem. Potribno šukaty v ćomu jakiś novi možlyvosti. Jakščo je kruti komandy z cikavymy idejamy, to my z radistju skomunikujemo z nymy. I, možlyvo, nadali razom vprovadžuvatymemo sučasni tehnologiї v riznyh mistah.

Naše zavdannja ta rjadu inšyh ukraїnśkyh aktyvistiv — nadaty možlyvosti j realizuvaty sebe same tut, v Ukraїni. Ja vvažaju, ščo ce možlyvo, ale nad cym potribno duže serjozno pracjuvaty. Bažaju takym aktyvistam udači, nathnennja, syl i vpevnenosti v sobi.

Nagadajemo, raniše povidomljalosja, ščo Bill Gejts budujeAndrij Nasadčuk, Smart-misto: «Naše zavdannja — daty možlyvosti samorealizaciї v Ukraїni» 4Bill Gejts buduje vlasne rozumne misto za $80 mln vlasne rozumne misto za $80 mln

Teğy: ljudy, tehnologiї

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: