fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Iryna Jakovčuk, «Mrij.Graj.Dij» — pro te, jak pracjuvaty z gejmifikacijeju v osviti

Ірина Яковчук, «Мрій.Грай.Дій» — про те, як працювати з гейміфікацією в освіті
V Jevropi dosyť davno staly populjarnymy proekty, jaki pracjujuť z gejmifikacijeju. Ukraїna ž neščodavno počala vykorystovuvaty takyj instrument dlja realizaciї urbanistyčnyh, arhitekturnyh čy kuľturnyh idej. Pro možlyvosti zastosuvannja gry my pospilkuvalysja zi spivzasnovnyceju organizaciї «urban curators» Irynoju Jakovčuk — zokrema, pro proekt Mrij.Graj.Dij
В Європі досить давно стали популярними проекти, які працюють з гейміфікацією. Україна ж нещодавно почала використовувати такий інструмент для реалізації урбаністичних, архітектурних чи культурних ідей. Про можливості застосування гри ми поспілкувалися зі співзасновницею організації «urban curators» Іриною Яковчук — зокрема, про проект Мрій.Грай.Дій
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Цьогоріч почався другий етап проекту, який початково є ініціативою трьох організацій: Культурний діалог (Кременчук), urban curators (Київ) та Культурні географії (Київ) за партнерства з Andreas Gottschalt (Німеччина). На даний час проект реалізовується в місті Новомосоковську Дніпропетровської області, за підтримки Німецького товариства міжнародного співробіництва GIZ, і триватиме до травня 2018 року. Про ідею виникнення проекту Мрій.Грай.Дій. — На форумі Participatory Urban Development, який влаштувала організація MitOst, ми познайомилися з експертом з геймифікації Андреасом Готтшальтом. Частиною програми форуму було створення спільних проектів між учасниками. Ми разом з Іриною Каць (Культурний діалог) вирішили поїхати до Андреаса в Ляйпциг, подивитися, як працює формат гейміфікації навчання. Тут ми на практиці побачили, що гейміфікація включена в учбовий процес, тобто ідея не працює на конкретний результат. Так сталося, що паралельно з нашим візитом відбувався ремонт подвір’я в тій школі. І вчителі дали дітям завдання — спроектувати, що може бути на території майданчика. Такий партисипативний елемент учнів дуже підбадьорював, хоча в принципі проект реконструкції був готовий. Підхід нам здався дуже крутим в тому плані, що дітям дали можливість погратися і таким чином щось спроектувати. Ми придумали зробити щось подібне в Україні. Підхід, звісно, був інакший, оскільки це була ініціатива громадських організацій, а не школи. Діти, вчителі та директори в Україні взагалі не знали що таке гейміфікація і як воно працює. Та й для нас це також був новий досвід взаємодії з державними освітніми установами. Ми вирішили, що круто було б не просто погратися з учнями, а як ціль — реалізувати проект. Тож вирішили це зробити так, щоб діти могли креативити, думати мріяти і дозволяти собі те, що їм зазвичай забороняють дорослі. Чому обрано саме Дніпровщину. — Це проект з залученням, дітей, батьків, вчителів та жителів району до творення спільного простору на території школи. Перший раз він відбувався в Києві і Кременчуці (оскільки там локалізується ГО Культурний діалог). Ми вирішили, що порівняти результати проекту в різних школах, різних містах може бути показово і результативно. В рамках першої частини в нас були кошти лише на воркшопи та на ідейну розробку проекту. По тому, що підготували діти, архітектори розробляли ескізи по трансформації подвірїв. Тоді нам не вдалося зібрати необхідну суму на спільнокошті, тому лише частково покрили витрати на меблі. Цього разу проект фінансується повністю Німецьким товариством міжнародного співробіництва GIZ, яке працює по території України, в тому числі в м.Новомосковську. Через те друга частина проекту проходить саме там. І якщо в першому варіанті в нас був інструментом Minecraft, ми співпрацювали з Microsoft, то цього разу ми спробували використати LEGO. Схема співпраці з учнями така: ми зустрічаємося, знайомимося, ходимо по ділянці і обговорюємо що безпечно/небезпечно, фотографуємо, аналізуємо, а вже згодом уявляємо ідеальний майданчик. Потім групуємо ці всі мрії по категоріях і в LEGO це все вибудовуємо. Можу сказати, що основою всього, що вибудували цього разу учні були рухливі дії: бігати, займатися вправами, грати. Про критерії відбору для учасників. —  Школа, з якою ми зараз робимо проект, 9-річна. Оскільки нам потрібно, щоб діти були більш усвідомлені того, що вони роблять, то ми обирали учнів з 5 по 9 клас. Є ще декілька дівчаток з 4-го. Минулого разу з Minecraft були лише учні 5-9 класу, оскільки вимогою було володіння грою. Про поточний етап проекту. — Ми вже провели два воркшопи з батьками, вчителями та дітьми. Незабаром буде такий самий захід з сусідами тієї школи. Це відбувається теж у максимально ігровій формі, але в більшій мірі задля налагодження стосунків і хорошої модерації процесу. Ми проводимо спілкування, презентації, щоб зрозуміти що люди, які проживають неподалік, хотіли би на цьому майданчику робити. Просто прийти зробити, реалізувати проект — це не наш підхід. Люди мають відчувати відповідальність за той простір, який зробили за їхньої участі. Всі групи населення мають бути залучені. На жаль, там зараз немає ніякого облаштованого простору для прогулянок з дітьми чи пенсіонерів. Цей проект покликаний стати не лише шкільним майданчиком, а й спільним для всього району. Ми дуже серйозно підходимо до моменту партисипації, щоб урахувати потреби всіх груп населення. Зараз має відбутися цей третій воркшоп і почнеться етап розробки проекту. Потім — затвердження з місцевими жителями, пізніше — розробка робочих креслень і вибір підрядників. Завершення плануємо на квітень-травень 2018-го, оскільки взимку це неможливо якісно зробити. Про витрати. — Готового проекту ще немає, тому ми не можемо поки що сказати скільки це буде коштувати. Розпорядником коштів є наша організація і саме ми звітуємо перед німецьким партнером про їх використання. Я впевнена в тому, що бюджет буде використаний максимально ефективно. Взяти на себе ініціативу і контроль — було нашою ідеєю, оскільки тільки так ми можемо гарантувати відповідну якість проекту. А для нас якість дуже важлива! Про особливості та перспективи гейміфікації в українській освіті. — Оскільки ми займаємося розвитком міських просторів, то інструмент гейміфікації ми використовуємо безпосередньо для реалізації цього завдання. Важливо показати різні інструменти, з якими люди можуть в майбутньому працювати. За такими інструментами — майбутнє. Важливо такі інструменти пропагувати і використовувати, зокрема у школах. Людині для того, щоб мати хороший результат і бути зрештою щасливою, потрібно відчувати емоції. А гейміфікація дає можливість поринути у світ фантазій і в несерйозній формі робити серйозні речі.. . . Про очікуваний результат. — На жаль, зараз чітко вимальовується такий портрет середньостатистичний учня, який не дозволяє собі мріяти і фантазувати. Усі намагання відкинути межі і дозволити все стикаються тут же з це неможливо, це не реалізують, це дорого, це не дозволять. По-перше, нам би хотілося побороти цей страх. Проект ми створили таким, щоби його можна було дублювати і масштабувати, — тобто в принципі, його можна в будь-якому місті чи селищі повторити. А ми з радістю поділимося думками як його реалізувати. По-друге, прагнемо, щоби це було не лише нашою ініціативою чи ініціативою громадської організації, — а саме локальним починанням, яке проростає зсередини. https://www.youtube.com/watch?v=PIyc6bXYwxY&authuser=1 Раніше ми розповідали вам про те, як гейміфікація та STEM / STEAM використовуються в ізраїльській освіті.
25.12.2017,18:38
0
Unsplash
Реклама 👇 Замовити

Cogorič počavsja drugyj etap proektu, jakyj počatkovo je iniciatyvoju tŕoh organizacij: «Kuľturnyj dialog» (Kremenčuk), «urban curators» (Kyїv) ta «Kuľturni geografiї» (Kyїv) za partnerstva z Andreas Gottschalt (Nimeččyna). Na danyj čas proekt realizovujeťsja v misti Novomosokovśku Dnipropetrovśkoї oblasti, za pidtrymky Nimećkogo tovarystva mižnarodnogo spivrobinyctva «GIZ», i tryvatyme do travnja 2018 roku.

Pro ideju vynyknennja proektu «Mrij.Graj.Dij»

— Na forumi Participatory Urban Development, jakyj vlaštuvala organizacija MitOst, my poznajomylysja z ekspertom z gejmyfikaciї Andreasom Gottšaľtom. Častynoju programy forumu bulo stvorennja spiľnyh proektiv miž učasnykamy. My razom z Irynoju Kać («Kuľturnyj dialog») vyrišyly poїhaty do Andreasa v Ljajpcyg, podyvytysja, jak pracjuje format gejmifikaciї navčannja. Tut my na praktyci pobačyly, ščo gejmifikacija vključena v učbovyj proces, tobto ideja ne pracjuje na konkretnyj rezuľtat.

Tak stalosja, ščo paraleľno z našym vizytom vidbuvavsja remont podvir’ja v tij školi. I včyteli daly ditjam zavdannja — sproektuvaty, ščo može buty na terytoriї majdančyka. Takyj partysypatyvnyj element učniv duže pidbaďorjuvav, hoča v pryncypi proekt rekonstrukciї buv gotovyj. Pidhid nam zdavsja duže krutym v tomu plani, ščo ditjam daly možlyvisť pogratysja i takym čynom ščoś sproektuvaty. My prydumaly zrobyty ščoś podibne v Ukraїni.

Pidhid, zvisno, buv inakšyj, oskiľky ce bula iniciatyva gromadśkyh organizacij, a ne školy. Dity, včyteli ta dyrektory v Ukraїni vzagali ne znaly ščo take gejmifikacija i jak vono pracjuje. Ta j dlja nas ce takož buv novyj dosvid vzajemodiї z deržavnymy osvitnimy ustanovamy. My vyrišyly, ščo kruto bulo b ne prosto pogratysja z učnjamy, a jak ciľ — realizuvaty proekt. Tož vyrišyly ce zrobyty tak, ščob dity mogly kreatyvyty, dumaty mrijaty i dozvoljaty sobi te, ščo їm zazvyčaj zaboronjajuť dorosli.

Čomu obrano same Dniprovščynu

— Ce proekt z zalučennjam, ditej, baťkiv, včyteliv ta žyteliv rajonu do tvorennja spiľnogo prostoru na terytoriї školy. Peršyj raz vin vidbuvavsja v Kyjevi i Kremenčuci (oskiľky tam lokalizujeťsja GO «Kuľturnyj dialog»). My vyrišyly, ščo porivnjaty rezuľtaty proektu v riznyh školah, riznyh mistah može buty pokazovo i rezuľtatyvno. V ramkah peršoї častyny v nas buly košty lyše na vorkšopy ta na idejnu rozrobku proektu. Po tomu, ščo pidgotuvaly dity, arhitektory rozrobljaly eskizy po transformaciї podvir’їv. Todi nam ne vdalosja zibraty neobhidnu sumu na spiľnokošti, tomu lyše častkovo pokryly vytraty na mebli.

Cogo razu proekt finansujeťsja povnistju Nimećkym tovarystvom mižnarodnogo spivrobinyctva «GIZ», jake pracjuje po terytoriї Ukraїny, v tomu čysli v m.Novomoskovśku. Čerez te druga častyna proektu prohodyť same tam. I jakščo v peršomu varianti v nas buv instrumentom Minecraft, my spivpracjuvaly z MicrosoftIryna Jakovčuk, «Mrij.Graj.Dij» — pro te, jak pracjuvaty z gejmifikacijeju v osviti 1Jak pracjuje laboratorija internetu rečej vid Microsoft v Ukraїni, to ćogo razu my sprobuvaly vykorystaty LEGO.

Shema spivpraci z učnjamy taka: my zustričajemosja, znajomymosja, hodymo po diljanci i obgovorjujemo ščo bezpečno/nebezpečno, fotografujemo, analizujemo, a vže zgodom ujavljajemo ideaľnyj majdančyk. Potim grupujemo ci vsi mriї po kategorijah i v LEGO ce vse vybudovujemo. Možu skazaty, ščo osnovoju vśogo, ščo vybuduvaly ćogo razu učni buly ruhlyvi diї: bigaty, zajmatysja vpravamy, graty.

Pro kryteriї vidboru dlja učasnykiv

—  Škola, z jakoju my zaraz robymo proekt, 9-rična. Oskiľky nam potribno, ščob dity buly biľš usvidomleni togo, ščo vony robljať, to my obyraly učniv z 5 po 9 klas. Je šče dekiľka divčatok z 4-go. Mynulogo razu z Minecraft buly lyše učni 5-9 klasu, oskiľky vymogoju bulo volodinnja groju.

01/ 04

Pro potočnyj etap proektu

My vže provely dva vorkšopy z baťkamy, včyteljamy ta diťmy. Nezabarom bude takyj samyj zahid z susidamy tijeї školy. Ce vidbuvajeťsja tež u maksymaľno igrovij formi, ale v biľšij miri zadlja nalagodžennja stosunkiv i horošoї moderaciї procesu. My provodymo spilkuvannja, prezentaciї, ščob zrozumity ščo ljudy, jaki prožyvajuť nepodalik, hotily by na ćomu majdančyku robyty. Prosto pryjty zrobyty, realizuvaty proekt — ce ne naš pidhid. Ljudy majuť vidčuvaty vidpovidaľnisť za toj prostir, jakyj zrobyly za їhńoї učasti. Vsi grupy naselennja majuť buty zalučeni. Na žaľ, tam zaraz nemaje nijakogo oblaštovanogo prostoru dlja proguljanok z diťmy čy pensioneriv.

Cej proekt poklykanyj staty ne lyše škiľnym majdančykom, a j spiľnym dlja vśogo rajonu. My duže serjozno pidhodymo do momentu partysypaciї, ščob urahuvaty potreby vsih grup naselennja. Zaraz maje vidbutysja cej tretij vorkšop i počneťsja etap rozrobky proektu. Potim — zatverdžennja z miscevymy žyteljamy, pizniše — rozrobka robočyh kresleń i vybir pidrjadnykiv. Zaveršennja planujemo na kviteń-traveń 2018-go, oskiľky vzymku ce nemožlyvo jakisno zrobyty.

Pro vytraty

— Gotovogo proektu šče nemaje, tomu my ne možemo poky ščo skazaty skiľky ce bude koštuvaty. Rozporjadnykom koštiv je naša organizacija i same my zvitujemo pered nimećkym partnerom pro їh vykorystannja. Ja vpevnena v tomu, ščo bjudžet bude vykorystanyj maksymaľno efektyvno. Vzjaty na sebe iniciatyvu i kontroľ — bulo našoju idejeju, oskiľky tiľky tak my možemo garantuvaty vidpovidnu jakisť proektu. A dlja nas jakisť duže važlyva!

Pro osoblyvosti ta perspektyvy gejmifikaciї v ukraїnśkij osviti

— Oskiľky my zajmajemosja rozvytkom miśkyh prostoriv, to instrument gejmifikaciї my vykorystovujemo bezposeredńo dlja realizaciї ćogo zavdannja. Važlyvo pokazaty rizni instrumenty, z jakymy ljudy možuť v majbutńomu pracjuvaty. Za takymy instrumentamy — majbutnje. Važlyvo taki instrumenty propaguvaty i vykorystovuvaty, zokrema u školah.

Ljudyni dlja togo, ščob maty horošyj rezuľtat i buty zreštoju ščaslyvoju, potribno vidčuvaty emociї. A gejmifikacija daje možlyvisť porynuty u svit fantazij i v neserjoznij formi robyty serjozni reči.

Pro očikuvanyj rezuľtat

— Na žaľ, zaraz čitko vymaľovujeťsja takyj portret seredńostatystyčnyj učnja, jakyj ne dozvoljaje sobi mrijaty i fantazuvaty. Usi namagannja vidkynuty meži i dozvolyty vse stykajuťsja tut že z «ce nemožlyvo», «ce ne realizujuť», «ce dorogo», «ce ne dozvoljať». Po-perše, nam by hotilosja poboroty cej strah.

Proekt my stvoryly takym, ščoby jogo možna bulo dubljuvaty i masštabuvaty, — tobto v pryncypi, jogo možna v buď-jakomu misti čy selyšči povtoryty. A my z radistju podilymosja dumkamy jak jogo realizuvaty. Po-druge, pragnemo, ščoby ce bulo ne lyše našoju iniciatyvoju čy iniciatyvoju gromadśkoї organizaciї, — a same lokaľnym počynannjam, jake «prorostaje» zseredyny.

Raniše my rozpovidaly vam pro te, jak gejmifikacija ta STEM / STEAM vykorystovujuťsja v izraїľśkij osvitiIryna Jakovčuk, «Mrij.Graj.Dij» — pro te, jak pracjuvaty z gejmifikacijeju v osviti 2Izraїľśka osvita ta praktyky STEAM — čogo varto povčytysja Ukraїni.

Teğy: ljudy, osvita

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: