Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Komu j za ščo daly Nobelivśku premiju 2017 roku

Кому й за що дали Нобелівську премію 2017 року

Vidkryttja, ozvučeni pid čas ceremoniї nagorodžennja Nobelivśkyh laureativ, vže 216 rokiv perevertajuť ujavu ljudstva pro nauku ta svit. Cogorična premija ne lyše rozstavyla vsi krapky nad «i» u fizyci ta himiї, ale j postavyla pytannja «Hto je hto?» u svitovij polityci
Відкриття, озвучені під час церемонії нагородження Нобелівських лауреатів, вже 216 років перевертають уяву людства про науку та світ. Цьогорічна премія не лише розставила всі крапки над «і» у фізиці та хімії, але й поставила питання «Хто є хто?» у світовій політиці
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  То що ж такого проривного зробили номінанти, аби їхні ідеї визнали у Стокгольмі? На одноденному циклі наукпоп-лекцій Nobilitet у Києві українські науковці розповіли нам, чому нагороди вручили саме цим відкриттям. На часі дізнатися про все докладніше. Джеффрі Холлу, Майклу Росбашу и Майклу Янгу — за молекулярний механізм, що контролює циркадні ритми. Циркадні ритми — це, простіше кажучи, те, що ми називаємо біологічним будильником, про який ми ще у школі читали. Пфф, та за що тут давали Нобеля? — подумаєте ви. А от тепер уявіть, як троє біологів вивчали це питання з 70-х років минулого століття, експериментуючи над мухами. Мухи виявилися найзручнішими піддослідними, бо в них усього 75 клітин. Справжні складнощі почалися, коли вчені дібралися до людини. Механізм циркадних ритмів настільки стародавній, що коли про людину ще й не йшлося, первісні створіння на Землі вже відчували залежність від добової ритміки. У ті часи примітивні ціанобактерії — бактерії, які вміють синтезувати, влаштували своє життя згідно з розкладом. Поділ ДНК відбувався у них вночі, коли зменшується ризик пошкодження ультрафіолетом. Решту справ вони робили вдень. У 1970-х дослідникам стало зрозуміло, що кілька білків, вироблених циркадним геном, виходять у цитоплазму вдень, а вночі вони деградують і зникають. Довго було не зрозуміло, що це означає для науки. Згодом виявилося, що крім циркадного гена, є другий ген, який виробляє інший білок. Другий білок з’єднується з першим і допомагає йому пролізти через ядерну мембрану. Але цього виявилося недостатньо для наукового відкриття. Продовживши досліди, скоро результат шокував усіх: подібних генів — тисячі, і вони всі працюють, як злагоджений оркестр. Найцікавіше у відкритті те, що ці гени працюватимуть як годинник навіть у пробірці, окремо від організму. Зрозуміло, що в цій системі залучені абсолютно всі процеси нашого організму. Подальше дослідження біологів показало: циркадні ритми впливають не тільки на те, як ми спимо і прокидаємося, а й метаболізм, здатність до роботи й навіть схильність до старіння. Збити наші добові ритми може кілька чинників, найбільш небезпечний із них — синє світло від ґаджетів або звичайної лампи, на яке реагує ділянка мозку, що відповідає за здатність до сну. Райнер Вайсс, Баррі Берріш і Кіп Торн — за спостереження гравітаційних хвиль і внесок у LIGO детектор. Відкриття гравітаційних хвиль було передбачено ще Альбертом Ейнштейном у 1916 році. У своїй загальній теорії відносності він пропонує світу теорію гравітації, яка мала кілька парадоксальних передбачень — наприклад, існування масивних чорних дір. У 1915 році Ейнштейн випускає статтю, присвячену гравітаційним хвилям за аналогією електромагнітних. Він припустив, що чорні діри можуть провокувати гравітаційні хвилі. Але науковець мав сумніви — амплітуда коливань від хвиль здавалася надто слабкою. У 1980-х група американських науковців LIGO повернулася до дослідження теорії Ейнштейна. Використавши більше $1 млрд, за 30 років наполегливих спостережень та налаштувань чутливих детекторів їм вдалося вперше у світі зафіксувати коливання. Спираючись на теорію, написану Ейнштейном, вони вимірювати довжину між двома точками з допомогою лазерного інтерферометра. Їх вдалося побачити на відстані понад 1 млрд світлових років дві чорні діри, які раніше були зірками. У процесі злиття, діри ніби кружляють у танці один навколо одного, виділяючи неймовірну кількість енергії, яка випромінює гравітаційні хвилі. Кожна з них важить утричі більше за Сонце, але її розмір — лише зі спальний район. Жак Дюбуші, Хоакін Франк і Річард Хендерсон — за розробку кріолектронної мікроскопії для визначення структури біомолекули в розчині. Цьогорічне досягнення з хімії, що нагородили в Стокгольмі, знайомить нас з кріолектронною мікроскопією — це заморожування зразків, які досліджують, до кріогенних температур, як, наприклад, градус рідкого азоту. Цей метод дозволяє робити фотографії молекул настільки детально, що кожен атом можна роздивитися в трьох вимірах. Це досягнення — повна протилежність принципу яблука, яке неочікувано впало на голову. Річ у тому, що кріолектронна мікроскопія — приклад наполегливої роботи, коли тисячі науковців протягом 40 років під наставництвом трьох вчених збирали одне велике досягнення із сотень маленьких відкриттів. Річард Талер — за внесок у поведінкову економіку. Насправді Нобелівської премії з економіки не існує. Просто в 1969 році Банк Швеції запропонував: Слухайте, вам же ще виплачувати цю премію мінімум кілька десятків років. Не вистачить вам спадку Нобеля. Мовляв, ми вам — спонсорство, а ви нам — визнання економістів. Тоді і з’явилася номінація з економіки, але не імені, а пам’яті Альфреда Нобеля. Цього року премію пам’яті Альфреда Нобеля присудили Річарду Талеру. У науковій роботі він розповідає, як ми приймаємо рішення під впливом неочікуваних чинників, на відміну від класичної економічної теорії, де люди раціональні і прорахують реальну вигоду. Це — переосмислення того, якою є економіка, відносно того, як змінилася сучасна людина і як ми всі по-різному дивимося на речі. Математики, намагаючись увійти в Нобелівську історію, багато років вимірювали поведінку людини через математичні формули. Людина, на їхню думку, прагматично вимірює кожне своє рішення. Але практика не сходилася з теорією, і пізніше вони виявили, що наш мозок має два шляхи прийняття рішень. Це стало зрозуміло, коли Даніель Канеман, Нобелівський лауреат 2002 року, провів експеримент зі своїми студентами: бейсбольна бита та м’яч разом коштують $1,10. Бита коштує на $1 більше, аніж м’яч. Скільки коштує м’яч? Більшість відповіла 10, але чому саме така цифра? Виявилося, що наш мозок завжди готовий дати швидке рішення, яке ми звикли вважати інтуїцією. Якби мозок керувався першою схемою прийняття рішень, студенти б склали рівняння, де м’яч дорівнює X, а бита дорівнює Х+1. Паралельно з холодним розрахунком наш мозок уже автоматично видав асоціацію: бита — це долар, м’ячі — 10 центів. Більшість рішень у нашому житті ми приймаємо саме таким чином і вони часто помилкові. Вивчаючи найчастіші людські помилки, Річард Талер помітив, що люди часто встановлюють неправильні причинно-наслідкові зв’язки між двома явищами. Наприклад, читаємо: Люди, які їдять вівсяну кашу, живуть на 3 роки довше. Ваш мозок знайшов зв’язок між вівсяною кашею і тривалістю життя, тому задача вирішена. Але ж була першопричина — ми не знаємо, який був стан здоров’я цих людей, чому вони обирають вівсянку щоранку і які чинники впливають на цей вибір. Керуючись цією логікою, в Україні з’явиться перший нобелівський лауреат у той день, коли відкриється перший магазин IKEA. І ми знаходимо зв’язок: у країнах, де багато нобелівських лауреатів, є магазини IKEA. Кадзуо Ішіґуро — за розкриття відчуття ілюзорного зв’язку зі світом. Ішіґуро переїхав з Японії до Великої Британії в п’ятирічному віці. Захопившись класичною британською літературою, юнак вивчав письменництво в університеті. Згодом він вигадує свій власний стиль: поєднання японської стриманості і європейської традиції. У творах Ішіґуро розповідає про таку уявну Японію, якою він відчуває її в душі, адже реальну він не пам’ятає. За сотні років великі літератори зуміли розкрити всі можливі теми — від народження й до смерті. Тому, аби отримати премію Нобеля, недостатньо просто добре писати — треба ще і здивувати. І Кадзуо Ішіґуро це вдалося: він змальовує те, як суспільство вирощує донорів і змушує їх жертвувати свої органи, і навіть те, людини яка переживає самогубство своєї дочки. Однак і тут письменник вирізняється з-поміж інших — всі ці сюжети він розповідає так відсторонено, ніби камера, яка дивиться згори. Ми звикли, що Достоєвський підказує читачам: хто хороший, хто поганий, а хто помре. У випадку Ішіґуро цей принцип працює навпаки — ми не відчуваємо співчуття автора й це змушує нас хвилюватися. Міжнародній кампанії ICAN — за залучення уваги до катастрофічних гуманітарних наслідків ядерної зброї та зусилля щодо заборони подібних озброєнь. У дні, коли потужні держави загрожують один одному світовою ядерною війною, присудження премії організації ICAN виявилося найдоречнішим кроком на шляху до миру. Заслуга ICAN полягає у тому, що вони вже 10 років докладають зусиль, аби світ забув про існування атомних боєголовок. ICAN нагадує державам про Хіросіму та Нагасакі: ядерна зброя губить радіацією навколишнє середовище та здоров’я людини. Станом на 2017 рік, у світі відбулося вже 2 тис ядерних випробувань. Світова спільнота злякалася після найпотужнішого — радянської Цар-бомби в 1961 році. Тоді цей вибух у тротиловому еквіваленті дорівнював 56 мегатоннам. Такого випробування, яке могло би обігнути Земну кулю трьома сейсмічними хвилями, досі не відбувалося. Тоді постало запитання: А чи потрібна нам загроза, яка легко зітре з лиця землі Людство? Але озброєні держави й не думали закрити гостре питання ядерної зброї: підписані документи вони розцінили, як пусті балачки. Зрозуміло, що малоефективні угоди не змогли втримати країн-лідерів від використання своєї збройної переваги. У результаті у 2007 році виникає рух ICAN, до якого долучилися 400 організацій з усіх куточків планети. Лідери руху регулярно пропонують проекти в ООН, але останній документ, який забороняє виробляти, використовувати та зберігати атомну зброю, став проривним. Хоч документ і підписали 122 країн, договір зазнав і критики: найбільші ядерні країни, як США, Росія, Велика Британія, Франція та Китай відмовилися від підписання.   Міні-конференція Nobilitet відбулася за підтримки радіо Аристократи та Парку інновацій UNIT.City у Києві

To ščo ž takogo proryvnogo zrobyly nominanty, aby їhni ideї vyznaly u Stokgoľmi? Na odnodennomu cykli naukpop-lekcij Nobilitet u Kyjevi ukraїnśki naukovci rozpovily nam, čomu nagorody vručyly same cym vidkryttjam. Na časi diznatysja pro vse dokladniše.

Medycyna ta fiziologija

Džeffri Hollu, Majklu Rosbašu y Majklu Jangu — za molekuljarnyj mehanizm, ščo kontroljuje cyrkadni rytmy

Komu j za ščo daly Nobelivśku premiju 2017 roku

Cyrkadni rytmy — ce, prostiše kažučy, te, ščo my nazyvajemo biologičnym budyľnykom, pro jakyj my šče u školi čytaly. «Pff, ta za ščo tut davaly Nobelja?» — podumajete vy. A ot teper ujaviť, jak troje biologiv vyvčaly ce pytannja z 70-h rokiv mynulogo stolittja, eksperymentujučy nad muhamy. Muhy vyjavylysja najzručnišymy piddoslidnymy, bo v nyh uśogo 75 klityn. Spravžni skladnošči počalysja, koly včeni dibralysja do ljudyny.

Mehanizm cyrkadnyh rytmiv nastiľky starodavnij, ščo koly pro ljudynu šče j ne jšlosja, pervisni stvorinnja na Zemli vže vidčuvaly zaležnisť vid dobovoї rytmiky. U ti časy prymityvni cianobakteriї — bakteriї, jaki vmijuť syntezuvaty, vlaštuvaly svoje žyttja zgidno z rozkladom. Podil DNK vidbuvavsja u nyh vnoči, koly zmenšujeťsja ryzyk poškodžennja uľtrafioletom. Reštu sprav vony robyly vdeń.

Zdajeťsja: de my, a de cianobakteriї? Evoljucija ne stojala na misci, prote mehanizmy diї zalyšylysja. I, naviť jakščo zabuty vdjagnuty godynnyk vranci, — miľjony klityn vseredyni vas vidčuvatymuť čas krašče, niž vy na svidomomu rivni

Čytajte takož: «Numo spaty!» — ščo naspravdi varto znaty pro dytjačyj son

U 1970-h doslidnykam stalo zrozumilo, ščo kiľka bilkiv, vyroblenyh cyrkadnym genom, vyhodjať u cytoplazmu vdeń, a vnoči vony degradujuť i znykajuť. Dovgo bulo ne zrozumilo, ščo ce označaje dlja nauky. Zgodom vyjavylosja, ščo krim cyrkadnogo gena, je drugyj gen, jakyj vyrobljaje inšyj bilok. Drugyj bilok z’jednujeťsja z peršym i dopomagaje jomu prolizty čerez jadernu membranu. Ale ćogo vyjavylosja nedostatńo dlja naukovogo vidkryttja. Prodovžyvšy doslidy, skoro rezuľtat šokuvav usih: podibnyh geniv — tysjači, i vony vsi pracjujuť, jak zlagodženyj orkestr. Najcikaviše u vidkrytti te, ščo ci geny pracjuvatymuť jak godynnyk naviť u probirci, okremo vid organizmu.

Zrozumilo, ščo v cij systemi zalučeni absoljutno vsi procesy našogo organizmu. Podaľše doslidžennja biologiv pokazalo: cyrkadni rytmy vplyvajuť ne tiľky na te, jak my spymo i prokydajemosja, a j metabolizm, zdatnisť do roboty j naviť shyľnisť do starinnja. Zbyty naši dobovi rytmy može kiľka čynnykiv, najbiľš nebezpečnyj iz nyh — synje svitlo vid ğadžetiv abo zvyčajnoї lampy, na jake reaguje diljanka mozku, ščo vidpovidaje za zdatnisť do snu.

Fizyka

Rajner Vajss, Barri Berriš i Kip Torn — za sposterežennja gravitacijnyh hvyľ i vnesok u LIGO detektor

Komu j za ščo daly Nobelivśku premiju 2017 roku

Vidkryttja gravitacijnyh hvyľ bulo peredbačeno šče Aľbertom Ejnštejnom u 1916 roci. U svoїj zagaľnij teoriї vidnosnosti vin proponuje svitu teoriju gravitaciї, jaka mala kiľka paradoksaľnyh peredbačeń — napryklad, isnuvannja masyvnyh čornyh dir. U 1915 roci Ejnštejn vypuskaje stattju, prysvjačenu gravitacijnym hvyljam za analogijeju elektromagnitnyh. Vin prypustyv, ščo čorni diry možuť provokuvaty gravitacijni hvyli. Ale naukoveć mav sumnivy — amplituda kolyvań vid hvyľ zdavalasja nadto slabkoju.

U 1980-h grupa amerykanśkyh naukovciv LIGO povernulasja do doslidžennja teoriї Ejnštejna. Vykorystavšy biľše $1 mlrd, za 30 rokiv napoleglyvyh sposterežeń ta nalaštuvań čutlyvyh detektoriv їm vdalosja vperše u sviti zafiksuvaty kolyvannja. Spyrajučyś na teoriju, napysanu Ejnštejnom, vony vymirjuvaty dovžynu miž dvoma točkamy z dopomogoju lazernogo interferometra. Їh vdalosja pobačyty na vidstani ponad 1 mlrd svitlovyh rokiv dvi čorni diry, jaki raniše buly zirkamy. U procesi zlyttja, diry niby kružljajuť u tanci odyn navkolo odnogo, vydiljajučy nejmovirnu kiľkisť energiї, jaka vyprominjuje gravitacijni hvyli. Kožna z nyh važyť utryči biľše za Sonce, ale її rozmir — lyše zi spaľnyj rajon.

Dyvna magija cyfr — pro vidkryttja na pres-konferenciї naukovci zajavyly rivno za 100 rokiv. Gravitacijni hvyli — ce duže syľnyj i, možlyvo, finaľnyj argument u tomu, ščo zagaľna teorija vidnosnosti pravyľno opysuje jak organizovanyj naš prostir-čas

Himija

Žak Djubuši, Hoakin Frank i Ričard Henderson — za rozrobku kriolektronnoї mikroskopiї dlja vyznačennja struktury biomolekuly v rozčyni

Komu j za ščo daly Nobelivśku premiju 2017 roku

Cogorične dosjagnennja z himiї, ščo nagorodyly v Stokgoľmi, znajomyť nas z kriolektronnoju mikroskopijeju — ce zamorožuvannja zrazkiv, jaki doslidžujuť, do kriogennyh temperatur, jak, napryklad, gradus ridkogo azotu. Cej metod dozvoljaje robyty fotografiї molekul nastiľky detaľno, ščo kožen atom možna rozdyvytysja v tŕoh vymirah.

Ce dosjagnennja — povna protyležnisť pryncypu «jabluka, jake neočikuvano vpalo na golovu». Rič u tomu, ščo kriolektronna mikroskopija — pryklad napoleglyvoї roboty, koly tysjači naukovciv protjagom 40 rokiv pid nastavnyctvom tŕoh včenyh zbyraly odne velyke dosjagnennja iz soteń maleńkyh vidkryttiv.

Jedyne, čogo ne zrozumily ani himiky, ani biology — Nobelivśkyj komitet nagorodyv naukovciv u sferi himiї, hoča kriolektronnyj mikroskop vykorystovujuť same v biologiї

Ekonomika

Ričard Taler — za vnesok u povedinkovu ekonomiku

Komu j za ščo daly Nobelivśku premiju 2017 roku

Naspravdi Nobelivśkoї premiї z ekonomiky ne isnuje. Prosto v 1969 roci Bank Šveciї zaproponuvav: «Sluhajte, vam že šče vyplačuvaty cju premiju minimum kiľka desjatkiv rokiv. Ne vystačyť vam spadku Nobelja». Movljav, my vam — sponsorstvo, a vy nam — vyznannja ekonomistiv. Todi i z’javylasja nominacija z ekonomiky, ale ne imeni, a pam’jati Aľfreda Nobelja.

Cogo roku premiju pam’jati Aľfreda Nobelja prysudyly Ričardu Taleru. U naukovij roboti vin rozpovidaje, jak my pryjmajemo rišennja pid vplyvom neočikuvanyh čynnykiv, na vidminu vid klasyčnoї ekonomičnoї teoriї, de ljudy racionaľni i prorahujuť reaľnu vygodu. Ce — pereosmyslennja togo, jakoju je ekonomika, vidnosno togo, jak zminylasja sučasna ljudyna i jak my vsi po-riznomu dyvymosja na reči.

Matematyky, namagajučyś uvijty v Nobelivśku istoriju, bagato rokiv vymirjuvaly povedinku ljudyny čerez matematyčni formuly. Ljudyna, na їhnju dumku, pragmatyčno vymirjuje kožne svoje rišennja. Ale praktyka ne shodylasja z teorijeju, i pizniše vony vyjavyly, ščo naš mozok maje dva šljahy pryjnjattja rišeń. Ce stalo zrozumilo, koly Danieľ Kaneman, Nobelivśkyj laureat 2002 roku, proviv eksperyment zi svoїmy studentamy: bejsboľna byta ta m’jač razom koštujuť $1,10. Byta koštuje na $1 biľše, aniž m’jač. Skiľky koštuje m’jač?

Čytajte takož: Igor Bjeda, GlobalLogic Ukraїna: «Ukraїnśka ekonomika zaraz najbiľše pidhodyť dlja servisnoї modeli IT»

Biľšisť vidpovila 10, ale čomu same taka cyfra? Vyjavylosja, ščo naš mozok zavždy gotovyj daty švydke rišennja, jake my zvykly vvažaty «intuїcijeju». Jakby mozok keruvavsja peršoju shemoju pryjnjattja rišeń, studenty b sklaly rivnjannja, de m’jač dorivnjuje X, a byta dorivnjuje H+1. Paraleľno z holodnym rozrahunkom naš mozok uže avtomatyčno vydav asociaciju: byta — ce dolar, m’jači — 10 centiv. Biľšisť rišeń u našomu žytti my pryjmajemo same takym čynom i vony často pomylkovi.

Vyvčajučy najčastiši ljudśki pomylky, Ričard Taler pomityv, ščo ljudy často vstanovljujuť nepravyľni pryčynno-naslidkovi zv’jazky miž dvoma javyščamy. Napryklad, čytajemo: «Ljudy, jaki їdjať vivsjanu kašu, žyvuť na 3 roky dovše». Vaš mozok znajšov zv’jazok miž vivsjanoju kašeju i tryvalistju žyttja, tomu zadača vyrišena. Ale ž bula peršopryčyna — my ne znajemo, jakyj buv stan zdorov’ja cyh ljudej, čomu vony obyrajuť vivsjanku ščoranku i jaki čynnyky vplyvajuť na cej vybir. Kerujučyś cijeju logikoju, v Ukraїni z’javyťsja peršyj nobelivśkyj laureat u toj deń, koly vidkryjeťsja peršyj magazyn IKEA. I my znahodymo zv’jazok: u kraїnah, de bagato nobelivśkyh laureativ, je magazyny IKEA.

Taler takož diznavsja, ščo ljudyna značno boljučiše perežyvaje vtratu grošej, niž їh vygraš. Povedinkovi ekonomisty pryrivnjujuť emociї vid vygrašu ₴400 z vtratoju ₴200. Tomu tak malo ljudej zajmatysja pidpryjemnyctvom — vony ne gotovi jty na ryzyk i bojaťsja vtračaty groši

Literatura

Kadzuo Išiğuro — za rozkryttja vidčuttja iljuzornogo zv’jazku zi svitom

Komu j za ščo daly Nobelivśku premiju 2017 roku

Išiğuro pereїhav z Japoniї do Velykoї Brytaniї v p’jatyričnomu vici. Zahopyvšyś klasyčnoju brytanśkoju literaturoju, junak vyvčav pyśmennyctvo v universyteti. Zgodom vin vygaduje svij vlasnyj styľ: pojednannja japonśkoї strymanosti i jevropejśkoї tradyciї. U tvorah Išiğuro rozpovidaje pro taku ujavnu Japoniju, jakoju vin vidčuvaje її v duši, adže reaľnu vin ne pam’jataje.

Za sotni rokiv velyki literatory zumily rozkryty vsi možlyvi temy — vid narodžennja j do smerti. Tomu, aby otrymaty premiju Nobelja, nedostatńo prosto dobre pysaty — treba šče i zdyvuvaty. I Kadzuo Išiğuro ce vdalosja: vin zmaľovuje te, jak suspiľstvo vyroščuje donoriv i zmušuje їh žertvuvaty svoї organy, i naviť te, ljudyny jaka perežyvaje samogubstvo svojeї dočky.

Odnak i tut pyśmennyk vyriznjajeťsja z-pomiž inšyh — vsi ci sjužety vin rozpovidaje tak vidstoroneno, niby kamera, jaka dyvyťsja zgory. My zvykly, ščo Dostojevśkyj pidkazuje čytačam: hto horošyj, hto poganyj, a hto pomre. U vypadku Išiğuro cej pryncyp pracjuje navpaky — my ne vidčuvajemo spivčuttja avtora j ce zmušuje nas hvyljuvatysja.

Počynaty čytaty Kadzuo Išiğuro varto z «Ne vidpuskaj mene», jakyj zminyť vaše rozuminnja pro antyutopiї. Aby vidčuty ujavnu Japoniju pyśmennyka — «Tam, de v dymci pagorby» ta «Hudožnyk hytkogo svitu»

Myr

Mižnarodnij kampaniї ICAN — za zalučennja uvagy do katastrofičnyh gumanitarnyh naslidkiv jadernoї zbroї ta zusyllja ščodo zaborony podibnyh ozbrojeń

Komu j za ščo daly Nobelivśku premiju 2017 roku

U dni, koly potužni deržavy zagrožujuť odyn odnomu svitovoju jadernoju vijnoju, prysudžennja premiї organizaciї ICAN vyjavylosja najdorečnišym krokom na šljahu do myru.

Zasluga ICAN poljagaje u tomu, ščo vony vže 10 rokiv dokladajuť zusyľ, aby svit zabuv pro isnuvannja atomnyh bojegolovok. ICAN nagaduje deržavam pro Hirosimu ta Nagasaki: jaderna zbroja gubyť radiacijeju navkolyšnje seredovyšče ta zdorov’ja ljudyny.

Stanom na 2017 rik, u sviti vidbulosja vže 2 tys jadernyh vyprobuvań. Svitova spiľnota zljakalasja pislja najpotužnišogo — radjanśkoї «Car-bomby» v 1961 roci. Todi cej vybuh u trotylovomu ekvivalenti dorivnjuvav 56 megatonnam. Takogo vyprobuvannja, jake moglo by obignuty Zemnu kulju tŕoma sejsmičnymy hvyljamy, dosi ne vidbuvalosja. Todi postalo zapytannja: «A čy potribna nam zagroza, jaka legko zitre z lycja zemli Ljudstvo?»

Uže čerez 7 rokiv usi jaderni deržavy pidpysaly dogovir pro obmežennja vykorystannja atomnoї zbroї. U dokumenti jšlosja pro zaboronu provodyty vybuhy v kosmosi, v atmosferi ta pid vodoju, zalyšyvšy viľnym prostir lyše pid zemleju. A v 1996 roci OON ostatočno zaboronyla vypuskaty bojegolovky naviť dlja vyprobuvań, zigravšy finaľnyj akord u 50-ričnij istoriї

Ale ozbrojeni deržavy j ne dumaly zakryty gostre pytannja jadernoї zbroї: pidpysani dokumenty vony rozcinyly, jak pusti balačky. Zrozumilo, ščo maloefektyvni ugody ne zmogly vtrymaty kraїn-lideriv vid vykorystannja svojeї zbrojnoї perevagy.

U rezuľtati u 2007 roci vynykaje ruh ICAN, do jakogo dolučylysja 400 organizacij z usih kutočkiv planety. Lidery ruhu reguljarno proponujuť proekty v OON, ale ostannij dokument, jakyj zaboronjaje vyrobljaty, vykorystovuvaty ta zberigaty atomnu zbroju, stav proryvnym. Hoč dokument i pidpysaly 122 kraїn, dogovir zaznav i krytyky: najbiľši jaderni kraїny, jak SŠA, Rosija, Velyka Brytanija, Francija ta Kytaj vidmovylysja vid pidpysannja.

 

Mini-konferencija Nobilitet vidbulasja za pidtrymky radio «Arystokraty» ta Parku innovacij UNIT.City u Kyjevi

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: