Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Pokolinnja Z — jak ukraїnśkij molodi varto rozvyvaty startapy

Покоління Z — як українській молоді варто розвивати стартапи

Ukraїnśki spudeї ostanńogo p’jatyriččja vyhovani na masovij kuľturi startapiv. Adže їhni sučasnyky rozrobyly Senstone ta Petcube. A їhni uljubleni vranišni novyny ščodnja povidomljajuť, ščo svitove pidpryjemnyctvo rozvyvajeťsja vse švydše. Dokladajuť do ćogo procesu zusyľ ta vmiń i v inkubatori YEP
Українські спудеї останнього п’ятиріччя виховані на масовій культурі стартапів. Адже їхні сучасники розробили Senstone та Petcube. А їхні улюблені вранішні новини щодня повідомляють, що світове підприємництво розвивається все швидше. Докладають до цього процесу зусиль та вмінь і в інкубаторі YEP
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  За минулі 2 роки бізнес-інкубатор YEP розвинув 75 студентських стартапів в 10 українських вишах. З них 21 ідею її творці та команди, що працюють над втіленням задумів у реальність, вже перетворили на стартапи та продукти, що існують у реальності. Та цей прорив в освітньому напрямкові роботи — лише початок. Чому обрано саме студентів? Причина проста: розумної студентської молоді в нашій країні — сила-силенна. Про простір ідей та можливостей для молодих та амбітних ми почули під час Innovation Market. Саме там сцену на день окупували ментори університетських програм із креативного та стартап-підприємництва. Усі вони допомагають розвивати молодіжні ініціативи та стартапи у Сполучених Штатах та Ізраїлі. За словами засновника YEP Андрія Заікіна, лише 8-10% українських студентів схильні до підприємництва. В кожного такого заповзятливого студента десь в голові роками дрімає унікальна — часом дивовижна — ідея. Просто він чи вона й гадки не мають, як свій задум втілити. Причиною стає не творчий блок чи брак ініціативності — а відсутність бодай базових знань із підприємництва. На цьому етапі й настає, за словами Заікіна, час звернутися до академічного бізнес-інубатора в своєму університеті. Там студент, що хоче стати підприємцем, спільно із ментором добирає учасників команди, розвиває свій задум і, врешті-решт, створює демоверсію продукту. Завершальний етап настає тоді, коли команда разом з іншими випускниками інкубатору презентує проект перед партнерами та фондами. Саме вони мають обрати найкращих, найцікавіших та надати їм фінансування. Таким чином за 9 тижнів будь-яка юна мрія дорослішає до рівня продуктової компанії. Так і виникають молодіжні стартапи за підтримки YEP. На думку Олени Донець, яка 5 років керувала одним з 25 найкращих інкубаторів у світі, роль академічних екосистем полягає у вмінні не вбити блиск в очах молоді та навчати підприємницьким якостям. Головне — не заважати і лише підтримувати винахідників. Пані Донець вважає, що між вимогами індустрії і освітніми програмами існує глибока прірва. Адже виші неодноразово потрапляють у пастку академічності — і дають геть не те, що дійсно потрібно студентам у сучасному світі. Компанії залюбки наймають працівників, які, — окрім теорії, — мають підприємницькі навички. До них належать креативність, вміння керувати процесом і знаходити рішення навіть для тих завдань та ситуацій, відповіді на яких не можна наґуґлити чи знайти у підручниках. В тому, що теорія часто відстає від реального навколишнього світу, немає провини викладачів. Зрештою, їхня робота — наукова діяльність, а підприємництво та виховання покоління, здатного перетворювати ідеї на продукти, не належить до викладацької компетенції та повсякденних завдань. Про це висловився і Чарльз Вайтхед, професор бізнес-права у Корнельському університеті Сполучених Штатів Америки. Він наголосив, що академіки мають замало досвіду, аби спрямовувати стартапи у комерційне русло. Саме для заповнення цієї ніші в університеті має бути ментор. Він має бути фахівцем з бізнесу чи технологій. І тільки за участі такого ментора можливе перетворення університетів на продуктові осередки, на майданчики для розвитку стартапів. Тал Катран розмірковує: Інкубатори організовують конференції та хакатони для студентів, аби надихати, мотивувати, змушувати мислити. Наступного дня окрилений підприємець-початківець прокидаються, і що він має для втілення задуму? Нічого. Якщо подібні проблеми стаються із країнами з перехідною економікою, то Україна — саме в їхньому колі. Ключова проблема стартап-індустрії України полягає в тому, що ніхто не займається чітко окресленою програмою для стартапів і фінансуванням проектів на державному рівні. Ми й досі не маємо чітких відповідей на питання куди йдуть наші податки., коли говоримо про науку, програми із підтримки підприємництва та програми для молоді й вишів. Наразі одним із головних завдань, що стоїть перед інкубаторами, є залучення держави до співпраці. На думку Тала Катрана, гроші держави — це, в першу чергу, наші гроші, гроші усіх громадян. Саме тому українці мають повне право знати, як відбувається розподіл коштів — та частково перекласти фінансування сфери з плечей інвесторів на плечі держави. Тал також розповів, про те, що дуже дратує його в українських реаліях та спілкуванні із представниками України: Загалом присутні спікери зійшлися на тому, що ініціаторам стартап-ідей та проектів варто гуртуватися та бути наполегливішими і в контактах із представниками бюрократично-чиновницького апарату, і із зовнішнім світом. Адже лише наполегливі досягають успіху. Раніше ми розповідали вам про те, як освітні практики Ізраїлю використовують STEM- та STEAM-підходи для розвитку здібностей школярів та студентів, чимало з яким потім стають працівниками технологічних компаній та засновниками стартапів.
04.12.2017,11:03
0
Viktorija Zolotova

Čomu same studenty

Za mynuli 2 roky biznes-inkubator YEP rozvynuv 75 studentśkyh startapiv v 10 ukraїnśkyh vyšah. Z nyh 21 ideju її tvorci ta komandy, ščo pracjujuť nad vtilennjam zadumiv u reaľnisť, vže peretvoryly na startapy ta produkty, ščo isnujuť u reaľnosti. Ta cej proryv v osvitńomu naprjamkovi roboty — lyše počatok. Čomu obrano same studentiv? Pryčyna prosta: rozumnoї studentśkoї molodi v našij kraїni — syla-sylenna. Pro prostir idej ta možlyvostej dlja molodyh ta ambitnyh my počuly pid čas Innovation Market. Same tam scenu na deń «okupuvaly» mentory universytetśkyh program iz kreatyvnogo ta startap-pidpryjemnyctva. Usi vony dopomagajuť rozvyvaty molodižni iniciatyvy ta startapy u Spolučenyh Štatah ta Izraїli.

Jak startap rozvyvajeťsja v akademičnomu biznes-inkubatori

Za slovamy zasnovnyka YEP Andrija Zaikina, lyše 8-10% ukraїnśkyh studentiv shyľni do pidpryjemnyctva. V kožnogo takogo zapovzjatlyvogo studenta deś v golovi rokamy «drimaje» unikaľna — časom dyvovyžna — ideja. Prosto vin čy vona j gadky ne majuť, jak svij zadum vtilyty. Pryčynoju staje ne «tvorčyj blok» čy brak iniciatyvnosti — a vidsutnisť bodaj bazovyh znań iz pidpryjemnyctva. Na ćomu etapi j nastaje, za slovamy Zaikina, čas zvernutysja do akademičnogo biznes-inubatora v svojemu universyteti. Tam student, ščo hoče staty pidpryjemcem, spiľno iz mentorom dobyraje učasnykiv komandy, rozvyvaje svij zadum i, vrešti-rešt, stvorjuje demoversiju produktu.

Zaveršaľnyj etap nastaje todi, koly komanda razom z inšymy vypusknykamy inkubatoru prezentuje proekt pered partneramy ta fondamy. Same vony majuť obraty najkraščyh, najcikavišyh ta nadaty їm finansuvannja. Takym čynom za 9 tyžniv buď-jaka juna mrija doroslišaje do rivnja produktovoї kompaniї. Tak i vynykajuť molodižni startapy za pidtrymky YEP.

Na dumku Oleny Doneć, jaka 5 rokiv keruvala odnym z 25 najkraščyh inkubatoriv u sviti, roľ akademičnyh ekosystem poljagaje u vminni «ne vbyty» blysk v očah molodi ta navčaty pidpryjemnyćkym jakostjam. Golovne — ne zavažaty i lyše pidtrymuvaty vynahidnykiv.

— Student pryhodyť dodomu: «Posluhajte, mamo, tatu. V mene je ideja dlja startapu». A baťky kažuť: «Startap? Ščo ce za durnja?! Shamenysja i znajdy normaľnu robotu».

Tal Katran, rozrobnyk, odyn iz tvorciv startap-ekosystemy Izraїlju
Pokolinnja Z — jak ukraїnśkij molodi varto rozvyvaty startapy

Foto: YEP

Akademik čy pidpryjemeć?

Pani Doneć vvažaje, ščo miž vymogamy industriї i osvitnimy programamy isnuje glyboka prirva. Adže vyši neodnorazovo potrapljajuť u pastku «akademičnosti» — i dajuť geť ne te, ščo dijsno potribno studentam u sučasnomu sviti. Kompaniї zaljubky najmajuť pracivnykiv, jaki, — okrim teoriї, — majuť pidpryjemnyćki navyčky. Do nyh naležať kreatyvnisť, vminnja keruvaty procesom i znahodyty rišennja naviť dlja tyh zavdań ta sytuacij, vidpovidi na jakyh ne možna «nağuğlyty» čy znajty u pidručnykah. V tomu, ščo teorija často vidstaje vid reaľnogo navkolyšńogo svitu, nemaje provyny vykladačiv. Zreštoju, їhnja robota — naukova dijaľnisť, a pidpryjemnyctvo ta vyhovannja pokolinnja, zdatnogo peretvorjuvaty ideї na produkty, ne naležyť do vykladaćkoї kompetenciї ta povsjakdennyh zavdań.

Pro ce vyslovyvsja i Čarľz Vajthed, profesor biznes-prava u Korneľśkomu universyteti Spolučenyh Štativ Ameryky. Vin nagolosyv, ščo akademiky majuť zamalo dosvidu, aby sprjamovuvaty startapy u komercijne ruslo. Same dlja zapovnennja cijeї niši v universyteti maje buty mentor. Vin maje buty fahivcem z biznesu čy tehnologij. I tiľky za učasti takogo mentora možlyve peretvorennja universytetiv na produktovi oseredky, na majdančyky dlja rozvytku startapiv.

Zauvažennja do startap-sfery

Pokolinnja Z — jak ukraїnśkij molodi varto rozvyvaty startapy

Foto: Viktorija Zolotova

Čytajte takož: Za mežamy Dolyny — jaki kraїny ta kontynenty stajuť centramy startap-biznesu

Tal Katran rozmirkovuje: «Inkubatory organizovujuť konferenciї ta hakatony dlja studentiv, aby nadyhaty, motyvuvaty, zmušuvaty myslyty. Nastupnogo dnja okrylenyj pidpryjemeć-počatkiveć prokydajuťsja, i ščo vin maje dlja vtilennja zadumu? Ničogo». Jakščo podibni problemy stajuťsja iz kraїnamy z perehidnoju ekonomikoju, to Ukraїna — same v їhńomu koli. Ključova problema startap-industriї Ukraїny poljagaje v tomu, ščo nihto ne zajmajeťsja čitko okreslenoju programoju dlja startapiv i finansuvannjam proektiv na deržavnomu rivni. My j dosi ne majemo čitkyh vidpovidej na pytannja «kudy jduť naši podatky»., koly govorymo pro nauku, programy iz pidtrymky pidpryjemnyctva ta programy dlja molodi j vyšiv. Narazi odnym iz golovnyh zavdań, ščo stoїť pered inkubatoramy, je zalučennja deržavy do spivpraci. Na dumku Tala Katrana, groši deržavy — ce, v peršu čergu, naši groši, groši usih gromadjan. Same tomu ukraїnci majuť povne pravo znaty, jak vidbuvajeťsja rozpodil koštiv — ta častkovo pereklasty finansuvannja sfery z plečej investoriv na pleči deržavy.

Tal takož rozpoviv, pro te, ščo duže dratuje jogo v ukraїnśkyh realijah ta spilkuvanni iz predstavnykamy Ukraїny:

— Jak vy možete kazaty pro sebe «deševa roboča syla»? A jak ščodo rozumnoї robočoї syly? Švydka roboča syla, praćovyta roboča syla, innovacijna roboča syla? Čomu deševa? Ce ne te, ščo hočeťsja kupljaty investoram. Ce — duže poganyj marketyng.

Zagalom prysutni spikery zijšlysja na tomu, ščo iniciatoram startap-idej ta proektiv varto gurtuvatysja ta buty napoleglyvišymy i v kontaktah iz predstavnykamy bjurokratyčno-čynovnyćkogo aparatu, i iz zovnišnim svitom. Adže lyše napoleglyvi dosjagajuť uspihu.

Raniše my rozpovidaly vam pro te, jak osvitni praktyky Izraїlju vykorystovujuť STEM- ta STEAM-pidhody dlja rozvytku zdibnostej školjariv ta studentiv, čymalo z jakym potim stajuť pracivnykamy tehnologičnyh kompanij ta zasnovnykamy startapiv.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: