fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Toni Fadell, Nest: «Moje čolo vkryvaje holodnyj pit, koly dumaju, ščo my prynesly v cej svit»

Тоні Фаделл, Nest: «Моє чоло вкриває холодний піт, коли думаю, що ми принесли в цей світ»
Toni Fadell, odyn iz «rozumnykiv», jaki stojať za pojavoju iPod ta iPhone, rozmirkovuje pro neperedbačeni naslidky rozrobky novyh ğadžetiv. Jogo družyna poljubljaje nagaduvaty jomu, koly їhni troje ditej prykuti do monitoriv, ščo ce — prynajmni častkovo — jogo provyna
Тоні Фаделл, один із «розумників», які стоять за появою iPod та iPhone, розмірковує про непередбачені наслідки розробки нових ґаджетів. Його дружина полюбляє нагадувати йому, коли їхні троє дітей прикуті до моніторів, що це — принаймні частково — його провина
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Із Даніель Ламбер, дружиною Тоні Фаделла, важко не погодитися. Чоловік, котрий у 2010 році заснував із нуля компанію з виробництва побутової електроніки Nest і зіграв важливу роль у створенні iPod, а пізніше й iPhone, вплинув на формування цифрових технологій сильніше, ніж більшість його колег. Проте виступ Фаделла в Лондонському музеї дизайну був сповнений як гордості, так і жалю стосовного його ролі в популяризації мобільних технологій. Він переконаний: сучасний дизайн створено таким чином, що він не враховує дітей, меншини чи представників не-технологічних кіл суспільства. І це — проблема. Можливість чи бомба уповільненої дії. Чи справді ми принесли разом з інформацією ядерну бомбу, яка — як ми бачимо на прикладі фейкових новин — може підірвати людям мізки та перепрограмувати їх? Чи, можливо, ми принесли світло людям, які ніколи не мали інформації, і розширили їхні можливості? — розмірковує технолог. Фаделл виступив у рамках програми для Музею дизайну, пов’язаної з провідною виставкою під назвою California. Експозиція була присвячена історії та культурі цифрових технологій у Золотому Штаті, починаючи з ранніх прототипів iPhone до утопічного фестивалю Burning Man та зображень парку Apple та нового кампусу яблучної корпорації. Розмова під назвою Продаючи свободу зібрала разом Фаделла; Бетані Кобі, засновницю і CEO компанії іграшок Technology Will Save Us; Девіда Еджертона, історика науки й технологій Королівського коледжу Лондона; і Джуді Вечман, соціологиню Лондонської школи економіки, яка вивчає соціальний вплив технологій. На них було покладено завдання дослідити наслідки застосування таких революційних технологій, які походять з одного джерела. Світ, який описує Фаделл, — це той, у якому екрани є скрізь, відволікаючи й перериваючи нас, — і водночас сприяючи культурі саморозвитку. Проблема? Він каже, що наркотики переформатувалися — тепер це наші ґаджети, і це завдає шкоди сучасним поколінням. І я знаю, коли я забираю [ґаджети] у своїх дітей, що станеться далі, — говорить Фаделл. — Вони буквально відчувають, що ви відриваєте частину їхньої особистості — вони емоційно ставляться до цього, дуже емоційно. Вони переживають ломку протягом двох-трьох днів. Хибна демократія — та її наслідки. Читатйте також: 7 відповідей про те, що таке універсальний дизайн. В основі цього лежить проблема дизайну. Фаделл вважає, що такі продукти, як iPhone, оскільки вони є пристроями зв’язку, більше відповідають потребам індивідуумів, а не сім’ї чи більшої спільноти. Частина історії Кремнієвої Долини базується на комуні ідеалістів Каліфорнії 1960-х років, де технологи вважали, що демократична сила, яку називають інтернетом, збирається надавати кожному доступ до загальної інформації. Але Фаделл каже, що ця філософія була викривлена. Акцент на громаді, на ролі суспільної взаємодії було втрачено. Натомість компанії, подібні до Apple, рекламують свою продукцію, продаючи поняття свободи, наче технологія є визвольною силою для індивідуума. Фаделл вважає, що частково в цьому винні ті, хто розробив основні товари та послуги цифрової ери. Багато дизайнерів і програмістів, котрі були у віці 20 років, коли ми створювали ці речі, не мали дітей. Тепер у них є діти. І вони бачать, що відбувається, і кажуть: Зачекайте секунду, щось тут не те. І вони починають переосмислювати свої проектні рішення. . . Дітлахам тут не місце. Читатйте також: Prometheus розпочала безкоштовний курс Scratch для школярів. І справа не тільки в тому, що в цих вундеркіндів ранньої Долини не було власних дітей — не було ні жінок, ні меншин, ні людей похилого віку, як зазначає соціологиня Джуді Вачман. Кремнієва Долина має погану славу, зокрема, тому що вона не є середовищем, сприятливим для родинного затишку, — каже вона. — Це місце має лиху славу через переповненість його молодими неодруженими чоловіками-дизайнерами. Цікаво, що всі ці творці думають про створене ними зараз, коли вже мають дітей. Та мені цікаво, чи можна було б передбачити інше дизайнерське співтовариство, повне людей різних статей і віку. Адже часом дизайн, який ви отримуєте, — це відображення обмеженого культурного розуміння молодих хлопців, які займаються проектуванням. Як ці дизайнери тепер переосмислюють свій вибір, коли в них є сім’ї? Одним із прикладів є те, що багато технічних компаній позиціюють себе в якості платформ і не несуть відповідальності за зміст. Така політика нещодавно призвела до ганебної ситуації, коли алгоритми Facebook поширювали підробні новини про вибори швидше за реальні повідомлення щодо перебігу передвиборчої кампанії чи суспільних процесів у США. Фаделл вказує на Google, який володіє YouTube, і наголошує, що й там відбувалося дещо схоже. Але тепер у низки топ-менеджерів зявилися власні діти — і ці люди зрозуміли, що варто запустити YouTube Kids. До речі, компанія Google купила також і проект Nest, який Фаделл створив після того, як залишив Apple у 2014 році. Ціна за розумний термостат склала $3,2 млрд. Фаделл покинув компанію 2016 року. За словами Фаделла, ситуація з технологіями частково непередбачувана. Проте такий стан справ не звільняє розробників та дизайнерів від відповідальності. Фаделл хоче, щоби існувала свого роду клятва Гіппократа для дизайнерів, де вони зобов’язуються працювати етично й не нашкодити кінцевому споживачеві створених ними пристроїв, систем чи програм: — Гадаю, ми повинні бути дуже обізнаними з непередбачуваними наслідками, але також визнати їхню наявність — аби надалі проектувати етичні продукти. . .
Реклама 👇 Замовити

Iz Danieľ Lamber, družynoju Toni Fadella, važko ne pogodytysja. Čolovik, kotryj u 2010 roci zasnuvav iz nulja kompaniju z vyrobnyctva pobutovoї elektroniky Nest i zigrav važlyvu roľ u stvorenni iPod, a pizniše j iPhone, vplynuv na formuvannja cyfrovyh tehnologij syľniše, niž biľšisť jogo koleg. Prote vystup Fadella v Londonśkomu muzeї dyzajnu buv spovnenyj jak gordosti, tak i žalju stosovnogo jogo roli v populjaryzaciї mobiľnyh tehnologij. Vin perekonanyj: sučasnyj dyzajn stvoreno takym čynom, ščo vin ne vrahovuje ditej, menšyny čy predstavnykiv ne-tehnologičnyh kil suspiľstva. I ce — problema.

Možlyvisť čy bomba upoviľnenoї diї

«Čy spravdi my prynesly razom z informacijeju jadernu bombu, jaka — jak my bačymo na prykladi fejkovyh novyn — može «pidirvaty» ljudjam mizky ta pereprogramuvaty їh? Čy, možlyvo, my prynesly svitlo ljudjam, jaki nikoly ne maly informaciї, i rozšyryly їhni možlyvosti?» — rozmirkovuje tehnolog.

Fadell vystupyv u ramkah programy dlja Muzeju dyzajnu, pov’jazanoї z providnoju vystavkoju pid nazvoju «California». Ekspozycija bula prysvjačena istoriї ta kuľturi cyfrovyh tehnologij u «Zolotomu Štati», počynajučy z rannih prototypiv iPhone do utopičnogo festyvalju Burning Man ta zobražeń parku Apple ta novogo kampusu «jablučnoї» korporaciї. Rozmova pid nazvoju «Prodajučy svobodu» zibrala razom Fadella; Betani Kobi, zasnovnycju i CEO kompaniї igrašok Technology Will Save Us; Devida Edžertona, istoryka nauky j tehnologij Korolivśkogo koledžu Londona; i Džudi Večman, sociologynju Londonśkoї školy ekonomiky, jaka vyvčaje sociaľnyj vplyv tehnologij.

Na nyh bulo pokladeno zavdannja doslidyty naslidky zastosuvannja takyh revoljucijnyh tehnologij, jaki pohodjať z odnogo džerela. Svit, jakyj opysuje Fadell, — ce toj, u jakomu ekrany je skriź, vidvolikajučy j pereryvajučy nas, — i vodnočas spryjajučy kuľturi samorozvytku. Problema? Vin kaže, ščo narkotyky «pereformatuvalysja» — teper ce naši ğadžety, i ce zavdaje škody sučasnym pokolinnjam.

«I ja znaju, koly ja zabyraju [ğadžety] u svoїh ditej, ščo staneťsja dali», — govoryť Fadell. — «Vony bukvaľno vidčuvajuť, ščo vy vidryvajete častynu їhńoї osobystosti — vony emocijno stavljaťsja do ćogo, duže emocijno. Vony perežyvajuť lomku protjagom dvoh-tŕoh dniv».

Hybna demokratija — ta її naslidky

Čytajte takož: 7 vidpovidej pro te, ščo take universaľnyj dyzajn

V osnovi ćogo ležyť problema dyzajnu. Fadell vvažaje, ščo taki produkty, jak iPhone, oskiľky vony je prystrojamy zv’jazku, biľše vidpovidajuť potrebam indyviduumiv, a ne sim’ї čy biľšoї spiľnoty.

Častyna istoriї Kremnijevoї Dolyny bazujeťsja na komuni idealistiv Kaliforniї 1960-h rokiv, de tehnology vvažaly, ščo demokratyčna syla, jaku nazyvajuť internetom, zbyrajeťsja nadavaty kožnomu dostup do zagaľnoї informaciї. Ale Fadell kaže, ščo cja filosofija bula vykryvlena. Akcent na gromadi, na roli suspiľnoї vzajemodiї bulo vtračeno. Natomisť kompaniї, podibni do Apple, reklamujuť svoju produkciju, prodajučy ponjattja svobody, nače tehnologija je vyzvoľnoju syloju dlja indyviduuma. Fadell vvažaje, ščo častkovo v ćomu vynni ti, hto rozrobyv osnovni tovary ta poslugy cyfrovoї ery.

«Bagato dyzajneriv i programistiv, kotri buly u vici 20 rokiv, koly my stvorjuvaly ci reči, ne maly ditej. Teper u nyh je dity. I vony bačať, ščo vidbuvajeťsja, i kažuť: «Začekajte sekundu, ščoś tut ne te». I vony počynajuť pereosmysljuvaty svoї proektni rišennja

«Ditlaham tut ne misce»

Čytajte takož: Prometheus rozpočala bezkoštovnyj kurs Scratch dlja školjariv

I sprava ne tiľky v tomu, ščo v cyh vunderkindiv ranńoї Dolyny ne bulo vlasnyh ditej — ne bulo ni žinok, ni menšyn, ni ljudej pohylogo viku, jak zaznačaje sociologynja Džudi Vačman. «Kremnijeva Dolyna maje poganu slavu, zokrema, tomu ščo vona ne je seredovyščem, spryjatlyvym dlja rodynnogo zatyšku», — kaže vona. — «Ce misce maje lyhu slavu čerez perepovnenisť jogo molodymy neodruženymy čolovikamy-dyzajneramy. Cikavo, ščo vsi ci «tvorci» dumajuť pro stvorene nymy zaraz, koly vže majuť ditej. Ta meni cikavo, čy možna bulo b peredbačyty inše dyzajnerśke spivtovarystvo, povne ljudej riznyh statej i viku. Adže časom dyzajn, jakyj vy otrymujete, — ce vidobražennja obmeženogo kuľturnogo rozuminnja molodyh hlopciv, jaki zajmajuťsja proektuvannjam».

Jak ci dyzajnery teper pereosmysljujuť svij vybir, koly v nyh je sim’ї? Odnym iz prykladiv je te, ščo bagato tehničnyh kompanij pozycijujuť sebe v jakosti platform i ne nesuť vidpovidaľnosti za zmist. Taka polityka neščodavno pryzvela do ganebnoї sytuaciї, koly algorytmy Facebook pošyrjuvaly pidrobni novyny pro vybory švydše za reaľni povidomlennja ščodo perebigu peredvyborčoї kampaniї čy suspiľnyh procesiv u SŠA. Fadell vkazuje na Google, jakyj volodije YouTube, i nagološuje, ščo j tam vidbuvalosja deščo shože. Ale teper u nyzky top-menedžeriv z’javylysja vlasni dity — i ci ljudy zrozumily, ščo varto zapustyty YouTube Kids.

Do reči, kompanija Google kupyla takož i proekt Nest, jakyj Fadell stvoryv pislja togo, jak zalyšyv Apple u 2014 roci. Cina za rozumnyj termostat sklala $3,2 mlrd. Fadell pokynuv kompaniju 2016 roku.

Za slovamy Fadella, sytuacija z tehnologijamy častkovo neperedbačuvana. Prote takyj stan sprav ne zviľnjaje rozrobnykiv ta dyzajneriv vid vidpovidaľnosti. Fadell hoče, ščoby isnuvala svogo rodu «kljatva Gippokrata dlja dyzajneriv», de vony zobov’jazujuťsja pracjuvaty etyčno j «ne naškodyty» kincevomu spožyvačevi stvorenyh nymy prystroїv, system čy program:

— Gadaju, my povynni buty duže obiznanymy z neperedbačuvanymy naslidkamy, ale takož vyznaty їhnju najavnisť — aby nadali proektuvaty etyčni produkty

Džerelo: Co.Design

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: