fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Vid ikon do ikonok — jak cerkva namagajeťsja spivisnuvaty z tehnologijamy

Від ікон до іконок — як церква намагається співіснувати з технологіями

Rokiv 55 tomu pytannja spivisnuvannja Boga ta nauky, cerkvy ta kosmičnyh program vyrišuvalosja prosto: «Do kosmosu litaly, Boga ne bačyly». V sučasnomu sviti odna iz najvplyvovišyh konfesij planety namagajeťsja zberegty svij vplyv na pastvu, pojednujučy Bibliju ta bezumovnisť tehnologičnogo progresu. Na časi diznatysja, čy vdajeťsja ce zrobyty
Років 55 тому питання співіснування Бога та науки, церкви та космічних програм вирішувалося просто: «До космосу літали, Бога не бачили». В сучасному світі одна із найвпливовіших конфесій планети намагається зберегти свій вплив на паству, поєднуючи Біблію та безумовність технологічного прогресу. На часі дізнатися, чи вдається це зробити
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Компютер, планшет, геопозиціонування, субатомні частки, Великий адронний колайдер, стартапи, мобільний звязок, польоти до меж галактики та потенційне безсмертя завдяки реплікації та пересадці донорських та штучно створених органів. Це — лише мала частка того, за що ще років 150-200 тому католицька церква цілком могла би винести винахідникам анафему, відлучення, а в деяких країнах — навіть засудити до увязнення. Нині святим отцям доводиться винаходити способи, як потрактувати вірянам, котрі в будь-якій тіні чи відбиткові здатні побачити руку Бога, чому інтернет, пересадка органів чи 3D-друк не є винаходом диявола. І варто визнати, їм це непогано вдається. Раніше ми вже розповідали про те, як провід католицької церкви намагається навіть опанувати ринок стартапів. Винаходи, звісно, мають сприяти духовному розвиткові та зміцненню впливу однієї із найбільш впливових, старовинних та найконсервативніших релігійних структур планети (згадаймо лише позиції проводу цієї церкви стосовно клонування, штучного продовження життя, абортів, евтаназії чи одностатевих шлюбів). Навіть попри те, що з одного боку кардинали курують розробку стартапів та сприяють інвестиціям у новітні технології, з іншого боку вони не забувають наголошувати, що науки та технологій недостатньо, аби дати відповідь на всі запитання. Думками про це Папа Римський Франциск поділився з учасниками Пленарної Асамблеї Папської Ради в справах культури 18 листопада 2017 року. Папська курія обговорювала питання, повязані із майбутнім людства. Не знаємо, чи є у Ватикані власні футурологи, але точно зрозуміло: класичне богослівя все важче справляється із пошуком відповідей на те, що таке штучний інтелект, чи можна пересаджувати штучно створені внутрішні органи нескінченну кількість разів і що робити із прогнозами футурологів на кшталт Курцвейла (котрі обіцяють, що після 2030 року питання безсмертя та нескінченного життя із теоретичної площини перейде в реальність). Медицина та генетика розвиваються, і можна сказати, що теоретики та ревнителі католицизму вже визнали цей факт як доконаний. Папа Римський визнав, що ми перебуваємо в особливому моменті історії людства, мало що не на світанку нової ери й народження нової людської істоти, вищої від тієї, яку ми знали досі. Досить цікаво спостерігати, як при цьому очільник католицизму робить спроби все ж додати до цього, що все це є задумом Господнім. Безумовно, офіційна позиція церкви не зміниться — як і ставлення до теорії створення світу. Однак вже те, що найсучасніші наукові досягнення визнаються тими, хто ще років 60 тому не хотів навіть чути про польоти у космос — це вже надзвичайний прогрес. З одного боку, католицизм — як і більшість християнських течій — стоїть на засадах креаціонізму та традиціоналізму, які навряд чи встигатимуть за поступом сучасної науки та динамікою змін у суспільстві під впливом технологічного прогресу. З іншого боку, ще від часів Айнштайна та Оппенгеймера навіть найбільш контроверсійні науковці вважали себе людьми, схильними до визнання вищого енергетичного начала чи чогось, що наука досі не може пояснити чи вивчити. Філософи та теоретики науки стали свого роду проповідниками нової ери. В цьому питанні вони є не лише конкурентами традиційних церков, а свого роду їхніми правонаступниками (чи заступниками). Єдине, що поєднує цих агностиків, атеїстів та віруючих — це гуманізм, хоча й трактують вони усі це по-різному. Влітку провідники католиків спробували навіть обговорити, що церкві робити далі зі штучним інтелектом. У липні 2017-го при Святому Престолі було проведено конференцію Штучний інтелект: етичний виклик?. Цікаво, що тези про ризики, які проголошував на цьому заході очільник Папської Ради з питань культури Джанфранко Равазі, майже цілком збігаються із тими застереженнями, які неодноразово цьогоріч озвучували Стівен Гокінґ та Ілон Маск (обох вкрай важко запідозрити у зайвій релігійності чи ревному віруванні у божественні доктрини). З іншого боку, Марк Цукерберґ, який дотримується традиційних свят іудаїзму (не менш консервативного за католицизм), неодноразово проголошував, що не бачить у штучному інтелектові жодних загроз. Що на нас точно чекає у найближче десятиліття — так це діалог. Спроба пошуку співіснування та відсутності протистояння між науковцями, технологічними компаніями, стартапами та тими, хто вірить, що світ було створено за 6 днів, Ісус вознісся, а людина має залишатися смертною, аби мати шанс на потрапляння до раю. З огляду на любов до категоричних імперативів обох сторін цього діалогу, на нас чекатиме непересічна дискусія. Головне — аби від неї виграла не якась одна зі сторін, а усі ті, хто покладається на прогрес нашої планети.

Komp’juter, planšet, geopozycionuvannja, subatomni častky, Velykyj adronnyj kolajder, startapy, mobiľnyj zv’jazok, poľoty do mež galaktyky ta potencijne bezsmertja zavdjaky replikaciї ta peresadci donorśkyh ta štučno stvorenyh organiv. Ce — lyše mala častka togo, za ščo šče rokiv 150-200 tomu katolyćka cerkva cilkom mogla by vynesty vynahidnykam anafemu, vidlučennja, a v dejakyh kraїnah — naviť zasudyty do uv’jaznennja. Nyni svjatym otcjam dovodyťsja vynahodyty sposoby, jak potraktuvaty virjanam, kotri v buď-jakij tini čy vidbytkovi zdatni pobačyty «ruku Boga», čomu internet, peresadka organiv čy 3D-druk ne je vynahodom dyjavola. I varto vyznaty, їm ce nepogano vdajeťsja.

Vatykanśka Dolyna

Raniše my vže rozpovidaly pro te, jak provid katolyćkoї cerkvy namagajeťsja naviť opanuvaty rynok startapiv. Vynahody, zvisno, majuť spryjaty duhovnomu rozvytkovi ta zmicnennju vplyvu odnijeї iz najbiľš vplyvovyh, starovynnyh ta najkonservatyvnišyh religijnyh struktur planety (zgadajmo lyše pozyciї provodu cijeї cerkvy stosovno klonuvannja, štučnogo prodovžennja žyttja, abortiv, evtanaziї čy odnostatevyh šljubiv). Naviť popry te, ščo z odnogo boku kardynaly kurujuť rozrobku startapiv ta spryjajuť investycijam u novitni tehnologiї, z inšogo boku vony ne zabuvajuť nagološuvaty, ščo nauky ta tehnologij nedostatńo, aby daty vidpoviď na vsi zapytannja. Dumkamy pro ce Papa Rymśkyj Francysk podilyvsja z učasnykamy Plenarnoї Asambleї Papśkoї Rady v spravah kuľtury 18 lystopada 2017 roku.

Papśka kurija obgovorjuvala pytannja, pov’jazani iz majbutnim ljudstva. Ne znajemo, čy je u Vatykani vlasni futurology, ale točno zrozumilo: klasyčne bogosliv’ja vse važče spravljajeťsja iz pošukom vidpovidej na te, ščo take štučnyj intelekt, čy možna peresadžuvaty štučno stvoreni vnutrišni organy neskinčennu kiľkisť raziv i ščo robyty iz prognozamy futurologiv na kštalt Kurcvejla (kotri obicjajuť, ščo pislja 2030 roku pytannja bezsmertja ta neskinčennogo žyttja iz teoretyčnoї ploščyny perejde v reaľnisť).

Medycyna ta genetyka rozvyvajuťsja, i možna skazaty, ščo teoretyky ta revnyteli katolycyzmu vže vyznaly cej fakt jak dokonanyj. Papa Rymśkyj vyznav, ščo «my perebuvajemo v osoblyvomu momenti istoriї ljudstva, malo ščo ne na svitanku novoї ery j narodžennja novoї ljudśkoї istoty, vyščoї vid tijeї, jaku my znaly dosi». Dosyť cikavo sposterigaty, jak pry ćomu očiľnyk katolycyzmu robyť sproby vse ž dodaty do ćogo, ščo vse ce je «zadumom Gospodnim». Bezumovno, oficijna pozycija cerkvy ne zminyťsja — jak i stavlennja do teoriї stvorennja svitu. Odnak vže te, ščo najsučasniši naukovi dosjagnennja vyznajuťsja tymy, hto šče rokiv 60 tomu ne hotiv naviť čuty pro poľoty u kosmos — ce vže nadzvyčajnyj progres.

Zitknennja dvoh svitiv

Čytajte takož: Naviščo pysaty knygy pro štučnyj intelekt

Z odnogo boku, katolycyzm — jak i biľšisť hrystyjanśkyh tečij — stoїť na zasadah kreacionizmu ta tradycionalizmu, jaki navrjad čy vstygatymuť za postupom sučasnoї nauky ta dynamikoju zmin u suspiľstvi pid vplyvom tehnologičnogo progresu. Z inšogo boku, šče vid časiv Ajnštajna ta Oppengejmera naviť najbiľš kontroversijni naukovci vvažaly sebe ljuďmy, shyľnymy do vyznannja «vyščogo energetyčnogo načala» čy čogoś, ščo nauka dosi ne može pojasnyty čy vyvčyty. Filosofy ta teoretyky nauky staly svogo rodu «propovidnykamy» novoї ery. V ćomu pytanni vony je ne lyše konkurentamy tradycijnyh cerkov, a svogo rodu їhnimy pravonastupnykamy (čy zastupnykamy). Jedyne, ščo pojednuje cyh agnostykiv, ateїstiv ta virujučyh — ce gumanizm, hoča j traktujuť vony usi ce po-riznomu.

Vlitku providnyky katolykiv sprobuvaly naviť obgovoryty, ščo cerkvi robyty dali zi štučnym intelektom. U lypni 2017-go pry Svjatomu Prestoli bulo provedeno konferenciju «Štučnyj intelekt: etyčnyj vyklyk?». Cikavo, ščo tezy pro ryzyky, jaki progološuvav na ćomu zahodi očiľnyk Papśkoї Rady z pytań kuľtury Džanfranko Ravazi, majže cilkom zbigajuťsja iz tymy zasterežennjamy, jaki neodnorazovo ćogorič ozvučuvaly Stiven Gokinğ ta Ilon Mask (oboh vkraj važko zapidozryty u zajvij religijnosti čy revnomu viruvanni u božestvenni doktryny). Z inšogo boku, Mark Cukerberğ, jakyj dotrymujeťsja tradycijnyh svjat iudaїzmu (ne menš konservatyvnogo za katolycyzm), neodnorazovo progološuvav, ščo ne bačyť u štučnomu intelektovi žodnyh zagroz.

Ščo na nas točno čekaje u najblyžče desjatylittja — tak ce dialog. Sproba pošuku spivisnuvannja ta vidsutnosti protystojannja miž naukovcjamy, tehnologičnymy kompanijamy, startapamy ta tymy, hto viryť, ščo svit bulo stvoreno za 6 dniv, Isus voznissja, a ljudyna maje zalyšatysja smertnoju, aby maty šans na potrapljannja do raju. Z ogljadu na ljubov do kategoryčnyh imperatyviv oboh storin ćogo dialogu, na nas čekatyme neperesična dyskusija. Golovne — aby vid neї vygrala ne jakaś odna zi storin, a usi ti, hto pokladajeťsja na progres našoї planety.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: