Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Jak Francija včyťsja innovacijnoї ekonomiky

Як Франція вчиться інноваційної економіки

Žurnalisty «Nju-Jork Tajms» z’jasovujuť, čy zmože kraїna, de zavedeno pracjuvaty ne biľše 35 godyn na tyždeń, zdolaty kuľturni ta menedžerśki vidminnosti ta na prykladi paryźkogo startap-inkubatora dovesty, ščo Paryž ne giršyj vid Londona ta inšyh jevropejśkyh IT-habiv
Журналісти «Нью-Йорк Таймс» з’ясовують, чи зможе країна, де заведено працювати не більше 35 годин на тиждень, здолати культурні та менеджерські відмінності та на прикладі паризького стартап-інкубатора довести, що Париж не гірший від Лондона та інших європейських IT-хабів
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Тисяча стартапів у будівлі колишнього залізничного депо завдовжки з Ейфелеву вежу (якщо, звісно, укласти її на землю), крісла-мішки, настільні ігри, офіси-контейнери та відкриті простори із робочими столяма та кріслами — а посеред усього цього вкриті графіті вагони, трансформовані в кафе. Цей проект розташовано у серці Парижу — і це Station F, символ амбіційного прагнення французької столиці стати наступним прихистком для стартап-культури в Європі. Сюди запрошують стартапи, представників інкубаторів, акселераторів та венчурних фондів з різних країн. У головному холі вміщується до 3 тис робочих столів. Країна із звичкою офісних працівників перебувати на робочому місці не більше 35 годин щотижня намагається навчитися інноваційної економіки та перейняти гонитву за технологіями й успіхом від Кремнієвої Долини. І хоча досвіду та інвесторів тут поки бракує, уряд потужно взявся за напрямок інновацій, залучаючи до цього й лідерів технологічної індустрії. Ці зусилля виявилися недаремними. Обсяг венчурного капіталу та угод із фондами за 2016 рік перевищив аналогічні показники Німеччини. Франція посідає другу сходинку після Британії у цих перегонах інновацій. Звернули увагу на французів і в Долині. Facebook та Amazon інвестують у простір Station F. Microsoft перенесла сюди свою стартап-програму із підтримки розробок в сфері штучного інтелекту. Долучаться до цього майданчика й такі IT-гіганти, як французький видавець ігор Ubisoft та команда японського месенджера Line. Президент Франції Еммануель Макрон назвав це місце частиною поштовху Франції в бік того, аби країна стала лідеркою гіперінновацій. Station F — дитя Ксавьєра Ніля (Xavier Niel), мільярдера, котрий робить ставку на інноваційні перетворення серед французьких стартапів. Він вклав майже $280 млн власних коштів та залучив інвесторку з Долини Роксанну Варза (Roxanne Varza). Пана Ніля часто називають французьким Річардом Бренсоном. У свої 49 років він — один із найуспішніших технологічних підприємців Франції. Його статки оцінюють у понад $8 млрд. Свого часу саме він завдав чималого потрясіння французькому телеком-ринкові, запропонувавши надзвичайно низькі тарифи на інтернет та мобільний зв’язок. Він інвестує доволі агресивно, став партнером-співзасновником фонду Kima Ventures та запустив школу для розробників під назвою 42. Головна її відмінність — там не вчать за підручниками чи з наявністю менторів, а всі навчають один одного. В його баченні Station F — спосіб Франції позбавити Великобританію європейської першості на ринку стартапів. Стартап-хабом континенту має стати Франція, вірить пан Ніль. Тому сюди він намагається залучити максимум підприємців та геніїв технологій, навіть якщо йдеться про молодих маргіналів-програмістів з інших країн. Не відстає в амбіційності від нього і панна Варза, У свої 32 роки вона — колишня очільниця Girls in Tech Paris, ініціативного руху, що просуває можливості участі в технобізнесі для жінок та дівчат. А також Варза запускала FailCon — конференцію для стартапів, де всі діляться не успіхами чи досягненнями, а уроками та помилками проектів. До Парижу ця дочка емігрантів зі Сходу, котра народилася у Долині, повернулася 2012 року, аби очолити напрямок роботи зі стартапами у Франції від Microsoft. Ніль залучив її до свого проекту після того, як вона випустла критичну статтю про французьку стартап-сцену. Аби потрапити до Station F, замало просто називатися стартапом. Слід презентувати свій бізнес-прототип та план зростання продукту. Влітку 2017-го сюди переїхали щонайменше 1 тис стратапів. Тут є ті, хто працює з аналізом даних та сортуванням інформації. Є сервіси з доставки їжі на замовлення. Є навіть акселератор стартапів, пов’заних із фуд-індустрією. Є розробники високотехнологічної тканини для контактних видів спорту. Обсяг залучених у 2016-му коштів від інвесторів для французьких стартапів поставив цю країну на одну сходинку у рейтингах із Ізраїлем. Франція вже має декілька всесвітньо відомих історій успіху. Сервіс спільних поїздок BlaBlaCar — один із них. Фредерік Мазелла запустив цей стартап після того, як не міг дістатися до своєї родини на Різдво взимку 2003 року. Тоді ще не було жодної екосистеми та венчурного капіталу. Гроші на проект він збирав разом зі співзасновниками від друзів та рідних. Сьогодні BlaBlaCar — один із французьких єдинорогів. Так називають стартапи із оцінкою бізнесової вартості у понад $1 млрд та 45 млн користувачів у 22 країнах та 500 співробітниками в різних офісах компанії. раніше підприємців французи сприймали як людей, яким нічого втрачати, каже CEO BlaBlaCar. А тепер мати власний стартап — це навіть модно. Невдачі — обов’язковий елемент діяльності стартапів. Та французи звикли розглядати невдачі як тавро, тому урядові довелося розпочати цілу інформаційну кампанію, аби подолати цей стереотип. Робити це непросто: профспілки в країні були традиційно потужним та агресивним важелем економічного впливу на гнучкість ведення бізнесу, податків чи витрат. Податки тут високі, а взаємини роботодавця та працівника регулюються кодексом на 3,4 тис сторінок. Попри цей традиціоналізм, станом на 2017 рік у Франції вже є близько 4,5 тис ангельських інвесторів. Поки країну обганяють Ізраїль, Великобританія та Німеччина. Крім того, декларативні заяви звучать гарно, але створення середовища неможливе без докорінних економічних змін та рефорування податкової системи.’ Головним рушієм перетворень став президент Макрон після перемоги на виборах. Саме він проголосив, що Франція має стати більш дружньою до бізнесу. Держава почала інвкстувати у акселератори та стартапи. Цьогоріч президент Франції навіть оголосив про запуск окремого фонду для підтримки стартапів з боку держави у розмірі €10 млрд. Ще 2014 року французький уряд запустив програму підтримки стартапів French Tech. На базі декількох міст було розгорнуто технічні хаби (серед них навіть опинилося Бордо, більше знане завдяки своїм винам, аніж завдяки стартапам). Французькі стартапи за підтримки уряду почали з’являтися навіть у Нью-Йорку та Шанхаї. Залучають проекти та команди із-за кордону — для цього країна почала видавати стартап-візи не лише самим розробникам, але й членам їхніх родин. Для інноваційних компаній уряд Франції запропонував пільговий режим оподаткування. Проте самі підприємці зазначають, що роботи залишилося чимало. Податки на капітал та на прибуток мають бути переглянуті та знижені, що пообіцяв зробити найближчим часом і президент країни. Чи не найбільше у потенціал Station F вірять у Facebook. Декілька років тому соцмедіа-гігант відкрив хаб для роботи зі штучним інтелектом у Парижі. Ця локація стала третім за величиною офісом після Долини та Нью-Йорку. Місце обране невипадково — компанія прагне залучати талановити випускників технічних вишів та інженерів, котрих чимало у Франції та сусідніх європейських країнах. Тепер компанія Цукерберга запускає стартап-програму та інкубатор на базі Station F під назвою Startup Garage. 12 проектів в сфері охорони здоров’я, освіти, науки пройдуть менторську програму від Facebook. Потенціал ринку тут бачать неабиякий.
15.11.2017,16:54
0
Roberto Frankenberg, The NYT

Tysjača startapiv u budivli kolyšńogo zaliznyčnogo depo zavdovžky z Ejfelevu vežu (jakščo, zvisno, uklasty її na zemlju), krisla-mišky, nastiľni igry, ofisy-«kontejnery» ta vidkryti prostory iz robočymy stoljama ta krislamy — a posered uśogo ćogo vkryti grafiti vagony, transformovani v kafe. Cej proekt roztašovano u serci Paryžu — i ce Station F, symvol ambicijnogo pragnennja francuźkoї stolyci staty nastupnym pryhystkom dlja startap-kuľtury v Jevropi. Sjudy zaprošujuť startapy, predstavnykiv inkubatoriv, akseleratoriv ta venčurnyh fondiv z riznyh kraїn.

U golovnomu holi vmiščujeťsja do 3 tys robočyh stoliv. Kraїna iz zvyčkoju ofisnyh pracivnykiv perebuvaty na robočomu misci ne biľše 35 godyn ščotyžnja namagajeťsja navčytysja innovacijnoї ekonomiky ta perejnjaty gonytvu za tehnologijamy j uspihom vid Kremnijevoї Dolyny. I hoča dosvidu ta investoriv tut poky brakuje, urjad potužno vzjavsja za naprjamok innovacij, zalučajučy do ćogo j lideriv tehnologičnoї industriї. Ci zusyllja vyjavylysja nedaremnymy. Obsjag venčurnogo kapitalu ta ugod iz fondamy za 2016 rik perevyščyv analogični pokaznyky Nimeččyny. Francija posidaje drugu shodynku pislja Brytaniї u cyh peregonah innovacij.

Zvernuly uvagu na francuziv i v Dolyni. Facebook ta Amazon investujuť u prostir Station F. Microsoft perenesla sjudy svoju startap-programu iz pidtrymky rozrobok v sferi štučnogo intelektu. Dolučaťsja do ćogo majdančyka j taki IT-giganty, jak francuźkyj vydaveć igor Ubisoft ta komanda japonśkogo mesendžera Line. Prezydent Franciї Emmanueľ Makron nazvav ce misce častynoju poštovhu Franciї v bik togo, aby kraїna stala liderkoju «giperinnovacij».

U pošukah talantiv

Čytajte takož: Dunajśka Dolyna zamisť Kremnijevoї — startap-možlyvosti Slovaččyny

Station F — «dytja» Ksavjera Nilja (Xavier Niel), miľjardera, kotryj robyť stavku na innovacijni peretvorennja sered francuźkyh startapiv. Vin vklav majže $280 mln vlasnyh koštiv ta zalučyv investorku z Dolyny Roksannu Varza (Roxanne Varza). Pana Nilja často nazyvajuť «francuźkym Ričardom Brensonom». U svoї 49 rokiv vin — odyn iz najuspišnišyh tehnologičnyh pidpryjemciv Franciї. Jogo statky ocinjujuť u ponad $8 mlrd. Svogo času same vin zavdav čymalogo potrjasinnja francuźkomu telekom-rynkovi, zaproponuvavšy nadzvyčajno nyźki taryfy na internet ta mobiľnyj zv’jazok. Vin investuje dovoli agresyvno, stav partnerom-spivzasnovnykom fondu Kima Ventures ta zapustyv školu dlja rozrobnykiv pid nazvoju 42. Golovna її vidminnisť — tam ne včať za pidručnykamy čy z najavnistju mentoriv, a vsi navčajuť odyn odnogo.

V jogo bačenni Station F — sposib Franciї pozbavyty Velykobrytaniju jevropejśkoї peršosti na rynku startapiv. Startap-habom kontynentu maje staty Francija, viryť pan Niľ. Tomu sjudy vin namagajeťsja zalučyty maksymum pidpryjemciv ta geniїv tehnologij, naviť jakščo jdeťsja pro molodyh marginaliv-programistiv z inšyh kraїn.

Ne vidstaje v ambicijnosti vid ńogo i panna Varza, U svoї 32 roky vona — kolyšnja očiľnycja Girls in Tech Paris, iniciatyvnogo ruhu, ščo prosuvaje možlyvosti učasti v tehnobiznesi dlja žinok ta divčat. A takož Varza zapuskala FailCon — konferenciju dlja startapiv, de vsi diljaťsja ne uspihamy čy dosjagnennjamy, a urokamy ta pomylkamy proektiv. Do Paryžu cja dočka emigrantiv zi Shodu, kotra narodylasja u Dolyni, povernulasja 2012 roku, aby očolyty naprjamok roboty zi startapamy u Franciї vid Microsoft. Niľ zalučyv її do svogo proektu pislja togo, jak vona vypustla krytyčnu stattju pro francuźku startap-scenu.

Ti, hto lamajuť lid nedoviry do startapiv

Aby potrapyty do Station F, zamalo prosto nazyvatysja startapom. Slid prezentuvaty svij biznes-prototyp ta plan zrostannja produktu. Vlitku 2017-go sjudy pereїhaly ščonajmenše 1 tys stratapiv. Tut je ti, hto pracjuje z analizom danyh ta sortuvannjam informaciї. Je servisy z dostavky їži na zamovlennja. Je naviť akselerator startapiv, pov’zanyh iz fud-industrijeju. Je rozrobnyky vysokotehnologičnoї tkanyny dlja kontaktnyh vydiv sportu. Obsjag zalučenyh u 2016-mu koštiv vid investoriv dlja francuźkyh startapiv postavyv cju kraїnu na odnu shodynku u rejtyngah iz Izraїlem.

Istoriї uspihu

Čytajte takož: Frederik Mazella, zasnovnyk BlaBlaCar — pro sučasnu osvitu

Francija vže maje dekiľka vsesvitńo vidomyh istorij uspihu. Servis spiľnyh poїzdok BlaBlaCar — odyn iz nyh. Frederik Mazella zapustyv cej startap pislja togo, jak ne mig distatysja do svojeї rodyny na Rizdvo vzymku 2003 roku. Todi šče ne bulo žodnoї ekosystemy ta venčurnogo kapitalu. Groši na proekt vin zbyrav razom zi spivzasnovnykamy vid druziv ta ridnyh.

Sogodni BlaBlaCar — odyn iz francuźkyh «jedynorogiv». Tak nazyvajuť startapy iz ocinkoju biznesovoї vartosti u ponad $1 mlrd ta 45 mln korystuvačiv u 22 kraїnah ta 500 spivrobitnykamy v riznyh ofisah kompaniї. raniše pidpryjemciv francuzy spryjmaly jak ljudej, jakym ničogo vtračaty, kaže CEO BlaBlaCar. A teper maty vlasnyj startap — ce naviť modno.

Kuľturni osoblyvosti ta startapy u Franciї

Nevdači — obov’jazkovyj element dijaľnosti startapiv. Ta francuzy zvykly rozgljadaty nevdači jak tavro, tomu urjadovi dovelosja rozpočaty cilu informacijnu kampaniju, aby podolaty cej stereotyp. Robyty ce neprosto: profspilky v kraїni buly tradycijno potužnym ta agresyvnym važelem ekonomičnogo vplyvu na gnučkisť vedennja biznesu, podatkiv čy vytrat. Podatky tut vysoki, a vzajemyny robotodavcja ta pracivnyka reguljujuťsja kodeksom na 3,4 tys storinok.

Popry cej tradycionalizm, stanom na 2017 rik u Franciї vže je blyźko 4,5 tys angeľśkyh investoriv. Poky kraїnu obganjajuť Izraїľ, Velykobrytanija ta Nimeččyna. Krim togo, deklaratyvni zajavy zvučať garno, ale stvorennja seredovyšča nemožlyve bez dokorinnyh ekonomičnyh zmin ta reforuvannja podatkovoї systemy.’

Stymuljuvannja vid urjadu

Čytajte takož: Francija profinansuje budivnyctvo sonjačnyh elektrostancij v Čornobyli

Golovnym rušijem peretvoreń stav prezydent Makron pislja peremogy na vyborah. Same vin progolosyv, ščo Francija maje staty biľš «družńoju» do biznesu. Deržava počala invkstuvaty u akseleratory ta startapy. Cogorič prezydent Franciї naviť ogolosyv pro zapusk okremogo fondu dlja pidtrymky startapiv z boku deržavy u rozmiri €10 mlrd.

Šče 2014 roku francuźkyj urjad zapustyv programu pidtrymky startapiv French Tech. Na bazi dekiľkoh mist bulo rozgornuto tehnični haby (sered nyh naviť opynylosja Bordo, biľše znane zavdjaky svoїm vynam, aniž zavdjaky startapam). Francuźki startapy za pidtrymky urjadu počaly z’javljatysja naviť u Nju-Jorku ta Šanhaї. Zalučajuť proekty ta komandy iz-za kordonu — dlja ćogo kraїna počala vydavaty startap-vizy ne lyše samym rozrobnykam, ale j členam їhnih rodyn.

Dlja innovacijnyh kompanij urjad Franciї zaproponuvav piľgovyj režym opodatkuvannja. Prote sami pidpryjemci zaznačajuť, ščo roboty zalyšylosja čymalo. Podatky na kapital ta na prybutok majuť buty peregljanuti ta znyženi, ščo poobicjav zrobyty najblyžčym časom i prezydent kraїny.

Hto pidtrymuje startap-pragnennja francuziv

Čy ne najbiľše u potencial Station F virjať u Facebook. Dekiľka rokiv tomu socmedia-gigant vidkryv hab dlja roboty zi štučnym intelektom u Paryži. Cja lokacija stala tretim za velyčynoju ofisom pislja Dolyny ta Nju-Jorku. Misce obrane nevypadkovo — kompanija pragne zalučaty talanovyty vypusknykiv tehničnyh vyšiv ta inženeriv, kotryh čymalo u Franciї ta susidnih jevropejśkyh kraїnah.

Teper kompanija Cukerberga zapuskaje startap-programu ta inkubator na bazi Station F pid nazvoju Startup Garage. 12 proektiv v sferi ohorony zdorov’ja, osvity, nauky projduť mentorśku programu vid Facebook. Potencial rynku tut bačať neabyjakyj.

Džerelo: NYT

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: