fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Stepan Veselovśkyj, CEO Lviv IT Cluster: «Biľšisť problem u našij kraїni — čerez brak komunikaciї»

Степан Веселовський, CEO Lviv IT Cluster: «Більшість проблем у нашій країні — через брак комунікації»

Tryvajuť naši rozmovy iz predstavnykamy ukraїnśkyh IT-klasteriv. Na časi — rozmova iz očiľnykom ta spivzasnovnykom Lvivśkogo klasteru Stepanom Veselovśkym pro te, jak mistu Leva vdalosja zminyty imidž ta peretvorytysja na odyn iz potužnyh oseredkiv IT-industriї
Тривають наші розмови із представниками українських IT-кластерів. На часі — розмова із очільником та співзасновником Львівського кластеру Степаном Веселовським про те, як місту Лева вдалося змінити імідж та перетворитися на один із потужних осередків IT-індустрії
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  — Кластер як організація взагалі виник в результаті реалізації нової стратегії конкурентоспроможності міста. Вона визначає 2 ключових напрямки економічного розвитку на найближчих 10 років: туризм та IT. В той час ці 2 ресурси аж ніяк не були головними, але позиціонувалися як найбільш швидкозростаючі. Відповідно, постало питання хто ж буде відповідальний за реалізацію проектів, що прописані в стратегії? Щоби це було ефективно, звернулися до рекомендацій великої американської компанії Monitor Group (нині Monitor Deloitte), засновником якої був Майкл Портер, котрий вважається теоретиком створення кластерів. Загалом ідея полягала в тому, що це має бути компетенція бізнесу. Місто звернулося до представників IT-сфери та туризму з пропозицією створити організацію, яка буде спільно розвивати економіку міста. В 2010 році три львівських компанії фактично стали першими у створенні Кластеру — SoftServe, ELEKS, N-iX. Тоді ще не було жодного кластера в Україні, — не те що айтішного, — і ніхто насправді не знав як цим управляти та розвивати. Відомо було лише те, що з однієї сторони конкуренти об’єднуються, щоб якось розвивати економіку міста. Першим проектом став Знайди себе у Львові, який був орієнтований на те, щоби запросити жителів інших міст жити до Львова. Цей ролик показували у кінотеатрах по всій Україні. Все ж реалізація ще була хаотичною: збіглися — зробили якийсь проект — розбіглися. Другим масштабним проектом було підвищення якості викладання англійської мови. В той час це було проблемою для людей, які в принципі хотіли б працювати в IT. Ми створили соціальні курси на базі Львівської Політехніки, де фактично студенти технічних спеціальностей могли за невеликі гроші вивчати англійську мову. Це теж було поєднано з промо-кампанією Вивчай англійську, де ми демонстрували, що іноземна мова дає набагато більше можливостей в IT. Протягом цих 2 років до Кластеру приєдналося ще 2 компанії. В 2013 році я долучився до організації в ролі керівника, оскільки отримав запрошення від Наглядової ради. Робити тимчасові проекти — це одне, а будувати системну організацію, яка щоденно працює — це зовсім інше. Майже 5 років я займаюся Кластером, і можна сказати, що нам вдалося організувати стійку структуру. — Нам вдалося створити найбільшу IT організацію в Україні. Попри те, що ми працюємо тільки на місцевому ринку, але об’єднуємо більше 70 компаній, де працює близько 11 тис працівників тільки у Львові. Таке велике об’єднання нам дало можливість будувати проекти в сфері освіти, в сфері промоції міста і інфраструктури. Також ми змогли створити дієвий працюючий кластер, який об’єднує найбільшу кількість компаній в Україні — і побудувати бренд Львова як міста айтішного. Попри те, що ми не є найбільшим містом по кількості IT-капіталу в Україні, проте коли заходить мова, то всі одразу згадують Львів. За останні 4 роки у місті було створено більше технічних навчальних спеціальностей, ніж у всіх інших містах разом взятих з початку Незалежності. За нашими підрахунками треба ще 4 роки, щоб оновити всю систему вищої технологічної освіти у Львові. Це — знакове явище, бо люди їдуть сюди вчитися з Харкова, Києва, Вінниці, тому що ми навчилися це робити. Стартували нові програми: Computer Science в УКУ, MSc in Technology Management, IoT в Політехніці, Artificial Intelligence в Політехніці, ще одна програма в ЛНУ. Також перший ІТ-вуз Комп’ютерна Академія ШАГ також був відкритий у Львові. Згрубша кажучи, наша ставка була зроблена на вищу освіту і ми продовжуємо рухатися в заданому напрямку. Жодне місто в Україні ще не змогло відтворити цю модель. Ми створили найбільшу технологічну коференцію в Східній Європі IT Arena з нуля. Якщо взяти все, що східніше Берліна — це наша аудиторія. Цим заходом ми просуваємо Львів, українське IT і взагалі бренд країни. Також ми маємо мандрівну конференцію, яка називається IT-тур. Ми почали змінювати візуально місто і займатися його інфраструктурою. Перший такий великий проект — це IT-house (квартири для людей, які працюють в галузі ІТ). Завдяки цьому проекту ми комунікуємо з людьми, які приїжджають до Львова. У 2016 році ми розпочали будівництво Innovation District IT Park . Він міститиме офіси технологічних компаній, університет, лабораторії, коворкінги, акселераційні програми, спортивні майданчики. В принципі ми стараємося побудувати перший в Україні такий інноваційний Science Park і хочемо, щоби студенти, аспіранти, науковці всіх університетів у Львові мали доступ до цього інноваційного хабу. Проект створений, концепція апробована, інвестора ми знайшли, найближчим часом стартує будівництво. Із першої черги (75 тис м²) залишилося тільки 5 тис м² вільних площ, тому це показує його актуальність і необхідність на ринку. — Коли ми розпочинали цей проект — це було одразу після Майдану. Основне наше переконання було в тому, що більшість бід, які ми маємо в країні — через брак комунікації. Я намагаюся бувати у великих містах — Вінниця, Харків, Дніпро, Київ, Одеса, Франківськ — хоча би один раз в рік. Помітно, що в нас МінІнфраструктури має більший вплив, ніж Міністерство культури або соцполітики. Комунікація між містами є досить непростою. Проблемою було те, що в наших містах відбувається загалом мало таких подій, на які хочеться приїжджати. Ми прийняли рішення взяти на себе відповідальність створювати певний контент, який хотілось би відвідувати, і щоб якість комунікації між містами ставала кращою. Ми вперше це зробили у 2015-м, обєднавши 1,5 тис людей. Цьогоріч ми поїхали ще в Маріуполь, зробили там соціальну зупинку, провели там зустрічі зі студентами, подарували обладнання для школи для того, щоби діти задумувалися про можливість працювати в сфері технологій, а не тільки на заводі. Це була наша велика місія, яку ми кожних 2 роки організовуємо. Історично і логістично ми починаємо з Вінниці і закінчуємо у Львові. Про створення комунікаційних майданчиків я говорю практично в кожному інтервю, адже навіть IT Arena — це контент, на який приїжджають люди, щоби поспілкуватися. — Так, працюємо з усіма, більше того практично всі існуючі IT-кластери ми допомагали створювати. Консультували, щоби вони не наступали на ті самі граблі. Фактично після першого IT-туру було створено кластери в Харкові, Миколаєві, Одесі. Ми співпрацюємо з усіма. На жаль, в нас в Україні суть будь-якої співпраці полягає в підписанні меморандуму, — а я не прихильник цього. Часто це означає, що нічого не потрібно робити, а важливо мати папір. Ми маємо інший підхід до розуміння партнерства. Ми хочемо, щоби всі кластери обєднувалися навколо якихось проектів, щоб ділитися досягненнями. Одним з таких проектів є IT Club — це міська програма лояльності для працівників IT-галузі. Це — своєрідний меседж, який місто показує людям завдяки своїй лояльності. Під час IT Arena ми мали зустріч всіх українських кластерів. і ми хочемо поділитися цим проектом, щоб він запрацював з кожним IT-кластером в Україні. Таким чином кожне бізнес-обєднання матиме цінність, адже 1 людина в IT створює ще 4 робочих місця (дослідження індійської бізнес-асоціації). Наявність 2 тис айтішників в місті дає можливість працювати 8 тис людей. Це — велика маса людей, тому ключовим для міст має бути демонстрація цієї лояльності. Знову ж таки це — питання комунікації. Адже коли я приїжджаю в місто лояльне до мене, то відчуваю себе як вдома. Це важливі такі дрібнички, але вони однозначно приємні і приваблюють. Я сподіваюсь, що цей проект буде запущено на початку наступного, 2018 року. — Я завжди говорю про те, що для того, щоб утворився Кластер, його основою має бути IT-бізнес. Не маючи IT-компаній на борту, це не кластер, а громадська організація. Тому першочерговою ціллю має бути обєднання IT-компаній. Перед тим, звичайно, варто спільно обдумати: А що ми хочемо робити в нашому місті, що ми хочемо змінити? Тоді, намалювавши цей космічний корабль, який гарно світиться і оригінально виглядає в тому пазлі кораблів інших міст, — лише тоді можна приступати до реалізації планів. На жаль, не всі кластери в Україні з цього починали. — Будь-яке місто, що розвивається, стає дорожчим. але ми не можемо йти проти течії. Зрозуміло, що багато закладів у Львові більше орієнтовані на туристів. Ціни не формуються з точки зору того, що основним споживачем є айтішник. Більше значення тут має стрімкий розвиток туристичного бізнесу. — Для мене не є несподіванкою, що Україну визнають першою в Європі з надання послуг аутсорсингу. Хтось розказує, що це — продаж низьковартісних сервісів. Якщо ми подивимося по мапі, то практично всі країни східної Європи є країнами аутсорсингу — і вони цього не бояться. Це не заважає розвивати інші напрямки. Це є підтвердження доброї роботи України, хорошого потенціалу. Подібне визнання має ставати сигналом, що ми маємо бути ще кращими, ще крутішими. Завдання українського уряду та місцевих органів самоврядування — зробити так, щоби програмісти з Польщі, Чехії, Болгарії, приїжджали до нас працювати через те, що це набагато ефективніше, ніж в їхніх країнах. Важливо зробити так, щоб і їм було комфортно тут. Наше завдання — спростити працевлаштування іноземців, податкову систему, що викличе притік людей з капіталом в Україну. — Десь два роки великою популярністю користувалися ІоТ-стартапи, ми отримали хороші приклади: Petcube, LaMetric, SenStone. Зараз поріг входу в ці стартапи значно завищився. Гадаю, зараз підуть сервісні стартапи, будуть домінувати аутсорсингові проекти (їх теж можна назвати стартапами). Чому вони користуються успіхом? Все просто, адже існує багато історій успіху, при чому це не заокеанські Стів Джобс чи Білл Гейтс, а проекти, розташовані поруч. — Точно будемо продовжувати проекти, які в нас вже є в реалізації. IT Arena буде ще більшою та грандіознішою. Точно запустимо декілька навчальних програм та продовжимо реалізацію ІТ-парку. Стартує проект будівництва заміського поселення для айтішників (ІТ-Village). Більшість проектів анонсуємо з нового року.
13.11.2017,15:59
0
arhiv Lviv IT Cluster
Реклама 👇 Замовити

Pro zasnuvannja ta rozvytok Klastera u Lvovi

— Klaster jak organizacija vzagali vynyk v rezuľtati realizaciї novoї strategiї konkurentospromožnosti mista. Vona vyznačaje 2 ključovyh naprjamky ekonomičnogo rozvytku na najblyžčyh 10 rokiv: turyzm ta IT. V toj čas ci 2 resursy až nijak ne buly golovnymy, ale pozycionuvalysja jak najbiľš švydkozrostajuči. Vidpovidno, postalo pytannja hto ž bude vidpovidaľnyj za realizaciju proektiv, ščo propysani v strategiї? Ščoby ce bulo efektyvno, zvernulysja do rekomendacij velykoї amerykanśkoї kompaniї Monitor Group (nyni Monitor Deloitte), zasnovnykom jakoї buv Majkl Porter, kotryj vvažajeťsja teoretykom stvorennja klasteriv.

Zagalom ideja poljagala v tomu, ščo ce maje buty kompetencija biznesu. Misto zvernulosja do predstavnykiv IT-sfery ta turyzmu z propozycijeju stvoryty organizaciju, jaka bude spiľno rozvyvaty ekonomiku mista. V 2010 roci try ľvivśkyh kompaniї faktyčno staly peršymy u stvorenni Klasteru — SoftServe, ELEKS, N-iX. Todi šče ne bulo žodnogo klastera v Ukraїni, — ne te ščo «ajtišnogo», — i nihto naspravdi ne znav jak cym upravljaty ta rozvyvaty.

Vidomo bulo lyše te, ščo z odnijeї storony konkurenty ob’jednujuťsja, ščob jakoś rozvyvaty ekonomiku mista. Peršym proektom stav «Znajdy sebe u Lvovi», jakyj buv orijentovanyj na te, ščoby zaprosyty žyteliv inšyh mist žyty do Lvova. Cej rolyk pokazuvaly u kinoteatrah po vsij Ukraїni. Vse ž realizacija šče bula haotyčnoju: zbiglysja — zrobyly jakyjś proekt — rozbiglysja.

Drugym masštabnym proektom bulo pidvyščennja jakosti vykladannja anglijśkoї movy. V toj čas ce bulo problemoju dlja ljudej, jaki v pryncypi hotily b pracjuvaty v IT. My stvoryly sociaľni kursy na bazi Lvivśkoї Politehniky, de faktyčno studenty tehničnyh speciaľnostej mogly za nevelyki groši vyvčaty anglijśku movu. Ce tež bulo pojednano z promo-kampanijeju «Vyvčaj anglijśku», de my demonstruvaly, ščo inozemna mova daje nabagato biľše možlyvostej v IT. Protjagom cyh 2 rokiv do Klasteru pryjednalosja šče 2 kompaniї. V 2013 roci ja dolučyvsja do organizaciї v roli kerivnyka, oskiľky otrymav zaprošennja vid Nagljadovoї rady. Robyty tymčasovi proekty — ce odne, a buduvaty systemnu organizaciju, jaka ščodenno pracjuje — ce zovsim inše. Majže 5 rokiv ja zajmajusja Klasterom, i možna skazaty, ščo nam vdalosja organizuvaty stijku strukturu.

Pro dosjagnennja Lvivśkogo IT Klasteru

— Nam vdalosja stvoryty najbiľšu IT organizaciju v Ukraїni. Popry te, ščo my pracjujemo tiľky na miscevomu rynku, ale ob’jednujemo biľše 70 kompanij, de pracjuje blyźko 11 tys pracivnykiv tiľky u Lvovi. Take velyke ob’jednannja nam dalo možlyvisť buduvaty proekty v sferi osvity, v sferi promociї mista i infrastruktury.

Takož my zmogly stvoryty dijevyj pracjujučyj klaster, jakyj ob’jednuje najbiľšu kiľkisť kompanij v Ukraїni — i pobuduvaty brend Lvova jak mista «ajtišnogo». Popry te, ščo my ne je najbiľšym mistom po kiľkosti IT-kapitalu v Ukraїni, prote koly zahodyť mova, to vsi odrazu zgadujuť Lviv.

Za ostanni 4 roky u misti bulo stvoreno biľše tehničnyh navčaľnyh speciaľnostej, niž u vsih inšyh mistah razom vzjatyh z počatku Nezaležnosti. Za našymy pidrahunkamy treba šče 4 roky, ščob onovyty vsju systemu vyščoї tehnologičnoї osvity u Lvovi. Ce — znakove javyšče, bo ljudy їduť sjudy včytysja z Harkova, Kyjeva, Vinnyci, tomu ščo my navčylysja ce robyty.

Startuvaly novi programy: Computer Science v UKU, MSc in Technology Management, IoT v Politehnici, Artificial Intelligence v Politehnici, šče odna programa v LNU. Takož peršyj IT-vuz «Komp’juterna Akademija ŠAG» takož buv vidkrytyj u Lvovi. Zgrubša kažučy, naša stavka bula zroblena na vyšču osvitu i my prodovžujemo ruhatysja v zadanomu naprjamku. Žodne misto v Ukraїni šče ne zmoglo vidtvoryty cju modeľ.

Stepan Veselovśkyj, CEO Lviv IT Cluster: «Biľšisť problem u našij kraїni — čerez brak komunikaciї» 1

Nam vdalosja zbuduvaty komunikacijni majdančyky dlja togo, ščoby prosuvaty brend mista

My stvoryly najbiľšu tehnologičnu koferenciju v Shidnij Jevropi IT Arena z nulja. Jakščo vzjaty vse, ščo shidniše Berlina — ce naša audytorija. Cym zahodom my prosuvajemo Lviv, ukraїnśke IT i vzagali brend kraїny. Takož my majemo mandrivnu konferenciju, jaka nazyvajeťsja «IT-tur».

My počaly zminjuvaty vizuaľno misto i zajmatysja jogo infrastrukturoju. Peršyj takyj velykyj proekt — ce IT-house (kvartyry dlja ljudej, jaki pracjujuť v galuzi IT). Zavdjaky ćomu proektu my komunikujemo z ljuďmy, jaki pryїždžajuť do Lvova.

U 2016 roci my rozpočaly budivnyctvo Innovation District IT Park . Vin mistytyme ofisy tehnologičnyh kompanij, universytet, laboratoriї, kovorkingy, akseleracijni programy, sportyvni majdančyky. V pryncypi my starajemosja pobuduvaty peršyj v Ukraїni takyj innovacijnyj Science Park i hočemo, ščoby studenty, aspiranty, naukovci vsih universytetiv u Lvovi maly dostup do ćogo innovacijnogo habu. Proekt stvorenyj, koncepcija aprobovana, investora my znajšly, najblyžčym časom startuje budivnyctvo. Iz peršoї čergy (75 tys m²) zalyšylosja tiľky 5 tys m² viľnyh plošč, tomu ce pokazuje jogo aktuaľnisť i neobhidnisť na rynku.

Pro IT-tur

Čytajte takož: Povnyj avtobus IT

— Koly my rozpočynaly cej proekt — ce bulo odrazu pislja Majdanu. Osnovne naše perekonannja bulo v tomu, ščo biľšisť bid, jaki my majemo v kraїni — čerez brak komunikaciї.

Ja namagajusja buvaty u velykyh mistah — Vinnycja, Harkiv, Dnipro, Kyїv, Odesa, Frankivśk — hoča by odyn raz v rik. Pomitno, ščo v nas MinInfrastruktury maje biľšyj vplyv, niž Ministerstvo kuľtury abo socpolityky. Komunikacija miž mistamy je dosyť neprostoju. Problemoju bulo te, ščo v našyh mistah vidbuvajeťsja zagalom malo takyh podij, na jaki hočeťsja pryїždžaty.

Stepan Veselovśkyj, CEO Lviv IT Cluster: «Biľšisť problem u našij kraїni — čerez brak komunikaciї» 3

My pryjnjaly rišennja vzjaty na sebe vidpovidaľnisť stvorjuvaty pevnyj kontent, jakyj hotiloś by vidviduvaty, i ščob jakisť komunikaciї miž mistamy stavala kraščoju. My vperše ce zrobyly u 2015-m, ob’jednavšy 1,5 tys ljudej. Cogorič my poїhaly šče v Mariupoľ, zrobyly tam sociaľnu zupynku, provely tam zustriči zi studentamy, podaruvaly obladnannja dlja školy dlja togo, ščoby dity zadumuvalysja pro možlyvisť pracjuvaty v sferi tehnologij, a ne tiľky na zavodi. Ce bula naša velyka misija, jaku my kožnyh 2 roky organizovujemo.

Istoryčno i logistyčno my počynajemo z Vinnyci i zakinčujemo u Lvovi. Pro stvorennja komunikacijnyh majdančykiv ja govorju praktyčno v kožnomu interv’ju, adže naviť IT Arena — ce kontent, na jakyj pryїždžajuť ljudy, ščoby pospilkuvatysja.

Pro spivpracju z inšymy klasteramy

Čytajte takož: Dmytro Sofyna, Vinnytsia IT Cluster: «Ce — 6-e misto v Ukraїni za kiľkistju IT-fahivciv»

— Tak, pracjujemo z usima, biľše togo praktyčno vsi isnujuči IT-klastery my dopomagaly stvorjuvaty. Konsuľtuvaly, ščoby vony ne nastupaly na ti sami grabli. Faktyčno pislja peršogo IT-turu bulo stvoreno klastery v Harkovi, Mykolajevi, Odesi. My spivpracjujemo z usima.

Na žaľ, v nas v Ukraїni suť buď-jakoї spivpraci poljagaje v pidpysanni memorandumu, — a ja ne pryhyľnyk ćogo. Často ce označaje, ščo ničogo ne potribno robyty, a važlyvo maty papir. My majemo inšyj pidhid do rozuminnja partnerstva. My hočemo, ščoby vsi klastery ob’jednuvalysja navkolo jakyhoś proektiv, ščob dilytysja dosjagnennjamy. Odnym z takyh proektiv je IT Club — ce miśka programa lojaľnosti dlja pracivnykiv IT-galuzi. Ce — svojeridnyj mesedž, jakyj misto pokazuje ljudjam zavdjaky svoїj lojaľnosti.

Pid čas IT Arena my maly zustrič vsih ukraїnśkyh klasteriv. i my hočemo podilytysja cym proektom, ščob vin zapracjuvav z kožnym IT-klasterom v Ukraїni. Takym čynom kožne biznes-ob’jednannja matyme cinnisť, adže 1 ljudyna v IT stvorjuje šče 4 robočyh miscja (doslidžennja indijśkoї biznes-asociaciї). Najavnisť 2 tys ajtišnykiv v misti daje možlyvisť pracjuvaty 8 tys ljudej.

Ce — velyka masa ljudej, tomu ključovym dlja mist maje buty demonstracija cijeї lojaľnosti. Znovu ž taky ce — pytannja komunikaciї. Adže koly ja pryїždžaju v misto lojaľne do mene, to vidčuvaju sebe jak vdoma. Ce važlyvi taki dribnyčky, ale vony odnoznačno pryjemni i pryvabljujuť. Ja spodivajuś, ščo cej proekt bude zapuščeno na počatku nastupnogo, 2018 roku.

Ščo potribno, aby stvoryty potužnu lokaľnu IT-spiľnotu

— Ja zavždy govorju pro te, ščo dlja togo, ščob utvoryvsja Klaster, jogo osnovoju maje buty IT-biznes. Ne majučy IT-kompanij na bortu, ce ne klaster, a gromadśka organizacija. Tomu peršočergovoju cillju maje buty ob’jednannja IT-kompanij. Pered tym, zvyčajno, varto spiľno obdumaty: «A ščo my hočemo robyty v našomu misti, ščo my hočemo zminyty?»

Todi, namaljuvavšy cej kosmičnyj korabľ, jakyj garno svityťsja i oryginaľno vygljadaje v tomu pazli korabliv inšyh mist, — lyše todi možna prystupaty do realizaciї planiv. Na žaľ, ne vsi klastery v Ukraїni z ćogo počynaly.

Pro vplyv migraciї kadriv na vartisť žyttja

— Buď-jake misto, ščo rozvyvajeťsja, staje dorožčym. ale my ne možemo jty proty tečiї. Zrozumilo, ščo bagato zakladiv u Lvovi biľše orijentovani na turystiv. Ciny ne formujuťsja z točky zoru togo, ščo osnovnym spožyvačem je «ajtišnyk». Biľše značennja tut maje strimkyj rozvytok turystyčnogo biznesu.

Stepan Veselovśkyj, CEO Lviv IT Cluster: «Biľšisť problem u našij kraїni — čerez brak komunikaciї» 5

Pro autsorsyng ta jogo vplyv na ekonomiku

Čytajte takož: Ukraїnu nazvaly najkraščoju u nadanni poslug autsorsyngu u 2017 roci

— Dlja mene ne je nespodivankoju, ščo Ukraїnu vyznajuť peršoju v Jevropi z nadannja poslug autsorsyngu. Htoś rozkazuje, ščo ce — prodaž nyźkovartisnyh servisiv. Jakščo my podyvymosja po mapi, to praktyčno vsi kraїny shidnoї Jevropy je kraїnamy autsorsyngu — i vony ćogo ne bojaťsja. Ce ne zavažaje rozvyvaty inši naprjamky. Ce je pidtverdžennja dobroї roboty Ukraїny, horošogo potencialu.

Podibne vyznannja maje stavaty sygnalom, ščo my majemo buty šče kraščymy, šče krutišymy. Zavdannja ukraїnśkogo urjadu ta miscevyh organiv samovrjaduvannja — zrobyty tak, ščoby programisty z Poľšči, Čehiї, Bolgariї, pryїždžaly do nas pracjuvaty čerez te, ščo ce nabagato efektyvniše, niž v їhnih kraїnah. Važlyvo zrobyty tak, ščob i їm bulo komfortno tut. Naše zavdannja — sprostyty pracevlaštuvannja inozemciv, podatkovu systemu, ščo vyklyče prytik ljudej z kapitalom v Ukraїnu.

Pro ukraїnśki startapy

Čytajte takož: «Pid čas roboty vidijšlo 4 komandy» — Nazar Fedorčuk, CEO Senstone

— Deś dva roky velykoju populjarnistju korystuvalysja IoT-startapy, my otrymaly horoši pryklady: Petcube, LaMetric, SenStone. Zaraz porig vhodu v ci startapy značno zavyščyvsja. Gadaju, zaraz piduť servisni startapy, buduť dominuvaty autsorsyngovi proekty (їh tež možna nazvaty startapamy).

Čomu vony korystujuťsja uspihom? Vse prosto, adže isnuje bagato istorij uspihu, pry čomu ce ne zaokeanśki Stiv Džobs čy Bill Gejts, a proekty, roztašovani poruč.

Pro podaľši plany Klastera

— Točno budemo prodovžuvaty proekty, jaki v nas vže je v realizaciї. IT Arena bude šče biľšoju ta grandioznišoju. Točno zapustymo dekiľka navčaľnyh program ta prodovžymo realizaciju IT-parku. Startuje proekt budivnyctva zamiśkogo poselennja dlja ajtišnykiv (IT-Village). Biľšisť proektiv anonsujemo z novogo roku.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: