fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Aľona Kalibaba, CEO «Časopys» — pro sociaľne pidpryjemnyctvo v Ukraїni ta sviti

Альона Калібаба, CEO «Часопис» — про соціальне підприємництво в Україні та світі

Pro sociaľne pidpryjemnyctvo śogodni možna počuty čy ne na kožnij podiї, pov’jazanij z biznesom. Pro ce govorjať i pyšuť lidery dumok. I hoča v Ukraїni sociaľne pidpryjemnyctvo tiľky nabyraje populjarnosti i vysvitlennja u ZMI, za kordonom ce — zvyčna praktyka, jaka naviť pracjuje na zakonodavčomu rivni
Про соціальне підприємництво сьогодні можна почути чи не на кожній події, пов’язаній з бізнесом. Про це говорять і пишуть лідери думок. І хоча в Україні соціальне підприємництво тільки набирає популярності і висвітлення у ЗМІ, за кордоном це — звична практика, яка навіть працює на законодавчому рівні
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Співзасновниця Міжнародної Школи Соціального Підприємництва SELab та CEO Креативного простору Часопис Альона Калібаба розповіла про тенденціїї розвитку соціального підприємництва та його реалізацію в Україні та світі. — Сьогодні соціальне підприємництво нагадує більше тренд, ніж окрему сферу зайнятості. Як Ви вважаєте, соціальне підприємництво відповідає насправді своїм першочерговим цілям і меті — допомагати, а не заробляти?. У мене, напевно, у силу того, що я керую бізнесом, дещо інша думка. Я би відштовхувалася від слова підприємництво. У будь-якому випадку існує модель, яка повинна бути стійкою. Вона має забезпечувати ту діяльність, яка реалізується в рамках бізнесу. Тому я б не говорила, що соціальне підприємництво (ред. далі — СП) — це, в першу чергу, допомагати, а потім заробляти. Я би сказала, що це — фінансова модель, яка дозволяє своєю стійкістю реалізувати активність, яка впливає на зміну ситуації. Існують різні моделі в СП. Є частина засобів, які генеруються і потім інтегруються у рішення будь-якої проблеми. А з іншого боку, є модель, коли вирішення проблеми вже вбудоване у сам бізнес. Наприклад, це групи населення, яким складно влаштуватися на роботу, їх навчають, і вони працюють на цьому підприємстві. Всередині компанії створюється комунікація, яка їх підтримує, і при цьому дозволяє їм набути нових навичок — це вже рішення та вплив на вирішення якоїсь проблеми. — А ви можете навести приклади таких моделей в Україні?. Читатйте також: Соцпідприємців кличуть до Києва на навчання. Піцерія Veterano. Вони створювалися як бізнес, створювалися своїми ж людьми, які зіткнулися з проблемою безробіття — ветерани АТО, які повернулися з війни. Очевидно, що після воєнних дій і такого досвіду змінюються цінності та ставлення до життя. По-друге, після пережитої травми дуже хочеться бути серед своїх, які, як ніхто інший, розуміють тебе. Тому повинна бути така робота, яка реабілітує морально і дозволяє повернутися до нормального життя. Близько 90% людей, які працюють в мережі піцерій — це ветерани АТО. Тобто тут є проблема і є її вирішення. Але при цьому все інше працює, як у звичайному бізнесі. Піца повинна бути якісною, сервіс теж, люди мають хотіти повертатися сюди. Другий приклад — є дуже багато таких ініціатив в Японії. Вони не називають це соціальним підприємництвом. Це — масажні салони, де працюють незрячі масажисти. У нас в Києві теж відкрився один із таких салонів. Вважається, що у незрячих людей компенсаторно фізичні здібності вищі, ніж у зрячих. Тобто незрячі люди, яким складно знайти роботу, працевлаштовані. Але при цьому їхня цінність ще у тому, що масаж, який вони роблять, за якістю і відчуттями кращий, ніж у зрячих. Можливо, це таке ціннісна вигідна пропозиція, яка продається, але з точки зору моделі СП, це виглядає саме так. . Фото: Radar Tech. — Як зародилося соціальне підприємництво, зокрема в Україні? Як Ви почали цим займатися?. Читатйте також: У UNIT.city презентують проекти соцпідприємництва. Мені здається, воно зародилося з двох сторін. З одного боку, це — фонди міжнародні, які розписують грантову підтримку на розвиток бізнесу, на зміну ситуації. Але потім вони почали замислюватися, що кошти, які вони дають, діють неефективно. А друга проблема — немає стабільності після закінчення програми. І ось вони почали думати, які ініціативи впроваджувати, щоб ідея після закінчення гранту продовжувала жити. І ось тут був перший поштовх. Вони почали зачіпати всі аплікаційні форми. А на український контекст, мені здається, вплинула дуже сильно військова ситуація. У нас був незвичайний сплеск волонтерства в чистому вигляді і кампанія по збору коштів. І коли для людей це була можливість допомогти безпосередньо фінансами, таким чином реалізуючи потребу бути корисним, воно працювало. Але будь-який процес рано чи пізно закінчується. І після Майдану можливість жертвувати і їх кількість зменшилися. І тут задумалися над тим, що ж робити, щоб ця діяльність була стійка і продовжувала працювати. Ось в чому полягає соціальне підприємництво. Бізнес зі змістом чітко характеризує його для мене. І це те, що ми робимо в Часописі, коли об’єднуємо програми з соціальним підприємництвом. Щоби показати, які люди існують і які особливості цього бізнесу. — Як стати соціальним підприємцем? Чи можливо це зробити, не маючи стартового капіталу?. Можна стати ким завгодно. Тобто барєри завжди у нас в голові. Найкращий ефект від соціального підприємництва, який я бачу, це коли люди вирішують свою проблему. Коли вони роблять те, що можуть і вміють, це працює. В СП у підприємця більше відповідальності, ніж у звичайного підприємця. Тому що звичайний звітується перед співзасновниками і своїм інвестором, і він не зобовязаний бути публічним. У СП є і сильні, і слабкі сторони. Якщо ти свій бізнес позиціонуєш таким, що вирішує проблему, ( наприклад, у пекарні хліб печуть люди з синдромом Дауна) , він стимулює купівельну спроможність. Але це не знімає відповідальності, яким чином потрібно виправдати довіру перед клієнтом. Очікування прозорості від таких організацій набагато вище, ніж у звичайних бізнесменів. Тут дуже важливо вибудовувати комунікацію зі своїми клієнтами, щоб вони розуміли, що вони теж впливають на процес СП, який ми підтримуємо. А кожному хочеться бути причетним до гарної історії. І це чудово, коли бізнес працює заради змін. Світова статистика свідчить, що США лідирує у світі в цьому. Мені здається, що це обумовлено на законодавчому рівні. Як тільки держава дає можливості, якісь привілеї або лояльні умови для розвитку такої діяльності, і якщо вона досить прозора, то відгук у суспільства буде високий. Ми розглядали такі моделі, як B2B або клієнт-бізнес, а є ще модель B2G (business to government). Це те, що реалізовано у Сполучених Штатах. Насправді намагаються це реалізувати і в Латвії, до речі, вони пішли далі, у них є навіть закон про СП. Виник державний запит, який повинен реалізовуватися державою — і полягає він у тому, що держава дає роботу на аутсорс. Наприклад, клінінгові компанії працевлаштовують людей, які вийшли з зон позбавлення волі. Даючи їм роботу, вони отримують зарплату з держави. І тут діє взаємний процес. Держава вирішує свою проблему, не нарощуючи свою інфраструктуру. Але в США, гадаю, система звітності трохи жорсткіша. Держава спостерігає і здійснює аудит. — В Україні закон про СП на законодавчому рівні не прийнятий?. Ні, але ще й  рано.І Школа Соціального Підприємництва, й інтенсиви, і все, що ми проводимо в рамках Часописа — це не комерційна діяльність, це наші ініціативи. І дуже добре, що цього зараз багато. Що мені подобається в нашому випадку, що у нас йде об’єднання двох ініціатив: з одного боку Часопис як бізнес, з іншого боку — Український форум благодійників та інші громадські організації. Їхній соціальний досвід і наш бізнес-досвід дають таку синергію, яка дозволяє зробити школи ефективними і корисними. . Ми завдяки своїм каналам залучили більше підприємців, які раніше не замислювалися про соціальний вплив і зараз хочуть створювати соціальний зміст. Я спілкувалася з багатьма людьми у цій сфері, і ми дійшли висновку, що Україна просто не готова лобіювати закон про СП. Як тільки будуть пролобійовані якісь особливі умови такого виду діяльності, одразу ж почнеться маніпуляція і зловживання цим законом. Тобто зараз треба йти не зверху, щоб лобіювати закон, а знизу, щоб зрозуміти, які саме місця повинні бути відкориговані. Зараз ми прогнозуємо, що ще років зо 3 такі умови не повинні бути висвітлені в законі. Зараз для нас ще дуже рано. Були спроби, але в них не було сенсу, тому що не було прецеденту. — Які проблеми і виклики СП в Україні ви можете навести на прикладі організованих Вами шкіл?. Проведено дослідження, навіть не на прикладі СП, що люди, даючи гроші на щось, навіть не цікавляться, що з цими грошима сталося. Цікавляться лише до 5%. Мені здається, поки у нас не сформується ставлення А що було зроблено?- нічого не буде. Участь має бути, до того ж повний цикл. Якщо ти робиш це усвідомлено, значить ти повинен розуміти, навіщо і до яких змін це призводить. А у нас це не сформовано. Дав грошей — купив — для себе галочку поставив. Хотілося б навчити наших людей критично мислити, критично ставитися до інформації і розбиратися в питанні. Я дякую журналістам, які висвітлюють СП і дійсно розбираються в темі. — Альоно, чим Ви сьогодні займаєтеся у сфері СП, аби популяризувати це в Україні?. Дуже доречно зараз сказати про відкриття другого набору Школи соціального підприємництва SELab. Це — спільна ініціатива Часопису та Українського форуму благодійників в рамках міжнародного проекту SEESID за підтримки Swedish Institute. Головний принцип Школи — learning by doing, тому ми акцентуємо найбільшу увагу на працюючі соціальні бізнеси. Цього разу у партнерстві з благодійною організацією Фонд родини Нечитайло будемо також підтримувати проекти, спрямовані на створення можливостей для незалежного життя людей з особливими потребами. Як результат, ми очікуємо і хочемо, щоб люди, які мають діючий бізнес, мали можливість розвиватися. Тим паче, якщо ти це робиш не наодинці, а з бізнес-експертами та соціальними активістами, у яких є великий досвід роботи із соціальними ініціативами. Отже, наше першочергове завдання — допомогти кожному відібраному проекту запустити і розвинути свою компанію.
09.11.2017,18:49
0
«Časopys»
Реклама 👇 Замовити

Spivzasnovnycja Mižnarodnoї Školy Sociaľnogo Pidpryjemnyctva SELab ta CEO Kreatyvnogo prostoru «Časopys» Aľona Kalibaba rozpovila pro tendenciїї rozvytku sociaľnogo pidpryjemnyctva ta jogo realizaciju v Ukraїni ta sviti.

— Sogodni sociaľne pidpryjemnyctvo nagaduje biľše trend, niž okremu sferu zajnjatosti. Jak Vy vvažajete, sociaľne pidpryjemnyctvo vidpovidaje naspravdi svoїm peršočergovym ciljam i meti — dopomagaty, a ne zarobljaty?

U mene, napevno, u sylu togo, ščo ja keruju biznesom, deščo inša dumka. Ja by vidštovhuvalasja vid slova «pidpryjemnyctvo». U buď-jakomu vypadku isnuje modeľ, jaka povynna buty stijkoju. Vona maje zabezpečuvaty tu dijaľnisť, jaka realizujeťsja v ramkah biznesu. Tomu ja b ne govoryla, ščo sociaľne pidpryjemnyctvo (red. dali — SP) — ce, v peršu čergu, dopomagaty, a potim zarobljaty.

Ja by skazala, ščo ce — finansova modeľ, jaka dozvoljaje svojeju stijkistju realizuvaty aktyvnisť, jaka vplyvaje na zminu sytuaciї. Isnujuť rizni modeli v SP. Je častyna zasobiv, jaki generujuťsja i potim integrujuťsja u rišennja buď-jakoї problemy. A z inšogo boku, je modeľ, koly vyrišennja problemy vže vbudovane u sam biznes. Napryklad, ce grupy naselennja, jakym skladno vlaštuvatysja na robotu, їh navčajuť, i vony pracjujuť na ćomu pidpryjemstvi. Vseredyni kompaniї stvorjujeťsja komunikacija, jaka їh pidtrymuje, i pry ćomu dozvoljaje їm nabuty novyh navyčok — ce vže rišennja ta vplyv na vyrišennja jakoїś problemy.

— A vy možete navesty pryklady takyh modelej v Ukraїni?

Čytajte takož: Socpidpryjemciv klyčuť do Kyjeva na navčannja

Picerija Veterano. Vony stvorjuvalysja jak biznes, stvorjuvalysja svoїmy ž ljuďmy, jaki zitknulysja z problemoju bezrobittja — veterany ATO, jaki povernulysja z vijny. Očevydno, ščo pislja vojennyh dij i takogo dosvidu zminjujuťsja cinnosti ta stavlennja do žyttja. Po-druge, pislja perežytoї travmy duže hočeťsja buty sered svoїh, jaki, jak nihto inšyj, rozumijuť tebe. Tomu povynna buty taka robota, jaka reabilituje moraľno i dozvoljaje povernutysja do normaľnogo žyttja. Blyźko 90% ljudej, jaki pracjujuť v mereži picerij — ce veterany ATO. Tobto tut je problema i je її vyrišennja. Ale pry ćomu vse inše pracjuje, jak u zvyčajnomu biznesi. Pica povynna buty jakisnoju, servis tež, ljudy majuť hotity povertatysja sjudy.

Drugyj pryklad — je duže bagato takyh iniciatyv v Japoniї. Vony ne nazyvajuť ce sociaľnym pidpryjemnyctvom. Ce — masažni salony, de pracjujuť nezrjači masažysty. U nas v Kyjevi tež vidkryvsja odyn iz takyh saloniv. Vvažajeťsja, ščo u nezrjačyh ljudej kompensatorno fizyčni zdibnosti vyšči, niž u zrjačyh. Tobto nezrjači ljudy, jakym skladno znajty robotu, pracevlaštovani. Ale pry ćomu їhnja cinnisť šče u tomu, ščo masaž, jakyj vony robljať, za jakistju i vidčuttjamy kraščyj, niž u zrjačyh. Možlyvo, ce take cinnisna vygidna propozycija, jaka prodajeťsja, ale z točky zoru modeli SP, ce vygljadaje same tak.

Aľona Kalibaba, CEO «Časopys» — pro sociaľne pidpryjemnyctvo v Ukraїni ta sviti 1
Foto: Radar Tech

— Jak zarodylosja sociaľne pidpryjemnyctvo, zokrema v Ukraїni? Jak Vy počaly cym zajmatysja?

Čytajte takož: U UNIT.city prezentujuť proekty socpidpryjemnyctva

Meni zdajeťsja, vono zarodylosja z dvoh storin. Z odnogo boku, ce — fondy mižnarodni, jaki rozpysujuť grantovu pidtrymku na rozvytok biznesu, na zminu sytuaciї. Ale potim vony počaly zamysljuvatysja, ščo košty, jaki vony dajuť, dijuť neefektyvno. A druga problema — nemaje stabiľnosti pislja zakinčennja programy. I oś vony počaly dumaty, jaki iniciatyvy vprovadžuvaty, ščob ideja pislja zakinčennja grantu prodovžuvala žyty. I oś tut buv peršyj poštovh. Vony počaly začipaty vsi aplikacijni formy.

A na ukraїnśkyj kontekst, meni zdajeťsja, vplynula duže syľno vijśkova sytuacija. U nas buv nezvyčajnyj splesk volonterstva v čystomu vygljadi i kampanija po zboru koštiv. I koly dlja ljudej ce bula možlyvisť dopomogty bezposeredńo finansamy, takym čynom realizujučy potrebu buty korysnym, vono pracjuvalo. Ale buď-jakyj proces rano čy pizno zakinčujeťsja. I pislja Majdanu možlyvisť žertvuvaty i їh kiľkisť zmenšylysja.

I tut zadumalysja nad tym, ščo ž robyty, ščob cja dijaľnisť bula stijka i prodovžuvala pracjuvaty. Oś v čomu poljagaje sociaľne pidpryjemnyctvo. Biznes zi zmistom čitko harakteryzuje jogo dlja mene. I ce te, ščo my robymo v «Časopysi», koly ob’jednujemo programy z sociaľnym pidpryjemnyctvom. Ščoby pokazaty, jaki ljudy isnujuť i jaki osoblyvosti ćogo biznesu.

Foto: Oleksandr Rudnyćkyj

Foto: Oleksandr Rudnyćkyj

— Jak staty sociaľnym pidpryjemcem? Čy možlyvo ce zrobyty, ne majučy startovogo kapitalu?

Možna staty kym zavgodno. Tobto bar’jery zavždy u nas v golovi. Najkraščyj efekt vid sociaľnogo pidpryjemnyctva, jakyj ja baču, ce koly ljudy vyrišujuť svoju problemu. Koly vony robljať te, ščo možuť i vmijuť, ce pracjuje. V SP u pidpryjemcja biľše vidpovidaľnosti, niž u zvyčajnogo pidpryjemcja. Tomu ščo zvyčajnyj zvitujeťsja pered spivzasnovnykamy i svoїm investorom, i vin ne zobov’jazanyj buty publičnym. U SP je i syľni, i slabki storony. Jakščo ty svij biznes pozycionuješ takym, ščo vyrišuje problemu, ( napryklad, u pekarni hlib pečuť ljudy z syndromom Dauna) , vin stymuljuje kupiveľnu spromožnisť. Ale ce ne znimaje vidpovidaľnosti, jakym čynom potribno vypravdaty doviru pered klijentom. Očikuvannja prozorosti vid takyh organizacij nabagato vyšče, niž u zvyčajnyh biznesmeniv. Tut duže važlyvo vybudovuvaty komunikaciju zi svoїmy klijentamy, ščob vony rozumily, ščo vony tež vplyvajuť na proces SP, jakyj my pidtrymujemo. A kožnomu hočeťsja buty pryčetnym do garnoї istoriї. I ce čudovo, koly biznes pracjuje zarady zmin.

Svitova statystyka svidčyť, ščo SŠA lidyruje u sviti v ćomu. Meni zdajeťsja, ščo ce obumovleno na zakonodavčomu rivni. Jak tiľky deržava daje možlyvosti, jakiś pryvileї abo lojaľni umovy dlja rozvytku takoї dijaľnosti, i jakščo vona dosyť prozora, to vidguk u suspiľstva bude vysokyj. My rozgljadaly taki modeli, jak B2B abo klijent-biznes, a je šče modeľ B2G (business to government). Ce te, ščo realizovano u Spolučenyh Štatah. Naspravdi namagajuťsja ce realizuvaty i v Latviї, do reči, vony pišly dali, u nyh je naviť zakon pro SP.

Vynyk deržavnyj zapyt, jakyj povynen realizovuvatysja deržavoju — i poljagaje vin u tomu, ščo deržava daje robotu na autsors. Napryklad, kliningovi kompaniї pracevlaštovujuť ljudej, jaki vyjšly z zon pozbavlennja voli. Dajučy їm robotu, vony otrymujuť zarplatu z deržavy. I tut dije vzajemnyj proces. Deržava vyrišuje svoju problemu, ne naroščujučy svoju infrastrukturu. Ale v SŠA, gadaju, systema zvitnosti trohy žorstkiša. Deržava sposterigaje i zdijsnjuje audyt.

— V Ukraїni zakon pro SP na zakonodavčomu rivni ne pryjnjatyj?

Ni, ale šče j  rano.I Škola Sociaľnogo Pidpryjemnyctva, j intensyvy, i vse, ščo my provodymo v ramkah «Časopysa» — ce ne komercijna dijaľnisť, ce naši iniciatyvy. I duže dobre, ščo ćogo zaraz bagato. Ščo meni podobajeťsja v našomu vypadku, ščo u nas jde ob’jednannja dvoh iniciatyv: z odnogo boku «Časopys» jak biznes, z inšogo boku — Ukraїnśkyj forum blagodijnykiv ta inši gromadśki organizaciї. Їhnij sociaľnyj dosvid i naš biznes-dosvid dajuť taku synergiju, jaka dozvoljaje zrobyty školy efektyvnymy i korysnymy.

Aľona Kalibaba, CEO «Časopys» — pro sociaľne pidpryjemnyctvo v Ukraїni ta sviti 2
My zavdjaky svoїm kanalam zalučyly biľše pidpryjemciv, jaki raniše ne zamysljuvalysja pro sociaľnyj vplyv i zaraz hočuť stvorjuvaty sociaľnyj zmist

Ja spilkuvalasja z bagaťma ljuďmy u cij sferi, i my dijšly vysnovku, ščo Ukraїna prosto ne gotova lobijuvaty zakon pro SP. Jak tiľky buduť prolobijovani jakiś osoblyvi umovy takogo vydu dijaľnosti, odrazu ž počneťsja manipuljacija i zlovžyvannja cym zakonom. Tobto zaraz treba jty ne zverhu, ščob lobijuvaty zakon, a znyzu, ščob zrozumity, jaki same miscja povynni buty vidkorygovani. Zaraz my prognozujemo, ščo šče rokiv zo 3 taki umovy ne povynni buty vysvitleni v zakoni. Zaraz dlja nas šče duže rano. Buly sproby, ale v nyh ne bulo sensu, tomu ščo ne bulo precedentu.

— Jaki problemy i vyklyky SP v Ukraїni vy možete navesty na prykladi organizovanyh Vamy škil?

Provedeno doslidžennja, naviť ne na prykladi SP, ščo ljudy, dajučy groši na ščoś, naviť ne cikavljaťsja, ščo z cymy grošyma stalosja. Cikavljaťsja lyše do 5%. Meni zdajeťsja, poky u nas ne sformujeťsja stavlennja «A ščo bulo zrobleno?»- ničogo ne bude. Učasť maje buty, do togo ž povnyj cykl. Jakščo ty robyš ce usvidomleno, značyť ty povynen rozumity, naviščo i do jakyh zmin ce pryzvodyť. A u nas ce ne sformovano. Dav grošej — kupyv — dlja sebe galočku postavyv. Hotilosja b navčyty našyh ljudej krytyčno myslyty, krytyčno stavytysja do informaciї i rozbyratysja v pytanni. Ja djakuju žurnalistam, jaki vysvitljujuť SP i dijsno rozbyrajuťsja v temi.

— Aľono, čym Vy śogodni zajmajetesja u sferi SP, aby populjaryzuvaty ce v Ukraїni?

Duže dorečno zaraz skazaty pro vidkryttja drugogo naboru Školy sociaľnogo pidpryjemnyctva SELab. Ce — spiľna iniciatyva Časopysu ta Ukraїnśkogo forumu blagodijnykiv v ramkah mižnarodnogo proektu SEESID za pidtrymky Swedish Institute. Golovnyj pryncyp Školy — «learning by doing», tomu my akcentujemo najbiľšu uvagu na pracjujuči sociaľni biznesy.

Cogo razu u partnerstvi z blagodijnoju organizacijeju «Fond rodyny Nečytajlo» budemo takož pidtrymuvaty proekty, sprjamovani na stvorennja možlyvostej dlja nezaležnogo žyttja ljudej z osoblyvymy potrebamy.

Jak rezuľtat, my očikujemo i hočemo, ščob ljudy, jaki majuť dijučyj biznes, maly možlyvisť rozvyvatysja. Tym pače, jakščo ty ce robyš ne naodynci, a z biznes-ekspertamy ta sociaľnymy aktyvistamy, u jakyh je velykyj dosvid roboty iz sociaľnymy iniciatyvamy. Otže, naše peršočergove zavdannja — dopomogty kožnomu vidibranomu proektu zapustyty i rozvynuty svoju kompaniju.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: