fbpx
Aa Aa Aa
Aa Aa Aa
Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja

Pravyľnyj «Poštovh» — naviščo čytaty knygu ekonomista Ričarda Talera

Правильний «Поштовх» — навіщо читати книгу економіста Річарда Талера
Na počatku žovtnja 2017 roku Ričard Taler, spivavtor knyžky «Poštovh. Jak dopomogty ljudjam zrobyty pravyľnyj vybir», stav volodarem Nobelivśkoї premiї z ekonomiky. Čym i komu bude korysnym tvir, napysanyj nym u spivavtorstvi izKacom Sanstejnom — profesorom jurydyčnogo fakuľtetu Garvardu?
На початку жовтня 2017 року Річард Талер, співавтор книжки «Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір», став володарем Нобелівської премії з економіки. Чим і кому буде корисним твір, написаний ним у співавторстві ізКаcом Санстейном — професором юридичного факультету Гарварду?
Читати кирилицею

Speciaľni možlyvosti

Pročytaty vgolos
Zupynyty čytannja
Kontrastna versija
  Двоє науковців пропонують концепцію поштовхів, за допомогою яких можна змінювати поведінку людей у передбачуваний спосіб, не забороняючи жодних варіантів і жодним чином не змінюючи їхніх економічних стимулів. Не надто нова ідея, скажете? Це не завадило визнати цю книгу бестселером New York Times та Amazon, продати її накладом у понад 750 тис примірників на планеті — а також видання змогло потрапити до номінації Книжка року від The Financial Times та The Economist. Що варто знати про цю книгу. Видавництво Наш Формат віднедавна переклало книгу українською. Тож тепер у всіх бажаючих є можливість дізнатися про те, як науково обґрунтовані підходи до прийняття рішень та заохочення суспільства до вибору на користь певного вектора розвитку можуть зробити наше життя кращим — і при цьому не шкодитимуть свободі вибору. Представники видавця кажуть, що новинку варто придбати усім, хто цікавиться поведінковою економікою та психологією, зокрема процесом прийняття рішень. Одним словом, вийшла книга, однаково корисна для бізнесменів, маркетологів, державних управлінців, політиків, працівників соцслужб і навіть батьків. Від решти мотиваційних книжок подібного штибу її відрізняє науковий підхід та постаті авторів. Річард Талер — професор економіки, науковий співробітник Національного бюро економічних досліджень. Автор 5 книжок, економічних колонок для Sunday New York Times. Кас Санстейн — професор юридичного факультету Гарварду. Найцитованіший науковець у галузі права в Сполучених Штатах. Автор десятків книжок. Від 2009 по 2012 рік працював в адміністрації Барака Обами. Попри такі поважні титули та чималий досвід, автори не цураються іронії, розповідаючи про те, як у кожному з нас уживаються раціональний містер Спок й ірраціональний Гомер Сімпсон. А от кого і куди скеровувати — це вже доведеться обирати кожному самостійно. Як часто ви натрапляєте на книжку водночас важливу й дотепну, практичну й глибоку? Ця книжкова перлина — про найкращу ідею, яка прийшла з поведінкової економіки. Її має прочитати кожен, хто хоче, щоб наш інтелект і наше суспільство запрацювали ефективніше.. Деніел Канеман. лауреат Нобелівської премії з економіки. Про два я. Автори говорять про те, що насправді нашими рішеннями керують 2 типи сприйняття дійсності та будь-яких викликів, що трапляються нам у житті: — Проблеми самоконтролю можна висвітлити, якщо уявити, що людина складається з двох напівавтономних я-частинок: далекоглядного Планувальника і короткозорого Виконавця. Можна сказати, що Планувальник відповідає за вашу рефлективну систему, такий собі містер Спок усередині вас, а Виконавець перебуває під потужним впливом автоматичної системи, такий собі Гомер Сімпсон, який живе у кожному. Планувальник намагається забезпечити вам щасливе та безбідне життя якнайдовше, але мусить ще приборкувати почуття, дурощі й упертість Виконавця, який піддається спокусам, котрі навалюються зі збудженням. Про те, що людина вважає ймовірним. Про людину багато заведено говорити, як про істоту розумну та раціональну, проте сприйняття наше дуже часто покладається саме на суб’єктивні, а не об’єктивні реалії: — Оцінка та емоційне забарвлення тісно пов’язані з доступністю і також відіграють важливу роль. Ви швидше повірите у ймовірність землетрусу, якщо особисто його пережили, ніж якщо прочитали про нього в тижневику. Отже, відомі й легко уявлювані причини смерті (наприклад, торнадо) часто отримують завищені оцінки ймовірності, а не зовсім відомими причинам (приміром, напади астми) дають низькі оцінки, навіть якщо вони трапляються значно частіше (різниця сягає двадцятикратної величини). До того ж нещодавні події мають більший вплив на нашу поведінку і страхи, ніж ті, що відбулися раніше. У всіх цих доволі доступних прикладах автоматична система гостро реагує (навіть надто гостро) на ризик, не вдаючись до жодних таблиць з нудною статистикою. Про сфери використання наджів. Автори називають у книзі поштовхи-стимули наджами — і наголошують, що ці наджі відіграють ключову роль у тому, як ми сприймаємо і схвалюємо (чи не схвалюємо) певні зміни і напрямки розвитку подій у нашому житті: Від цьогорічного Нобелівського лауреата з економіки. . — Ми розглянули велике поле людської діяльності: заощадження, соціальне забезпечення, кредитні ринки, екологічну політику, охорону здоров’я, інститут шлюбу та чимало іншого. Але коло потенційних застосувань поштовхів значно ширше, ніж у розглянутих нами сферах. Найбільше ми сподіваємося на те, що розуміння архітектури вибору та потенціал наджів багато кого надихне творчо підходити до поліпшення життя людей в інших галузях. Про ставлення до втрат. — Люди не люблять втрачати (а їхня автоматична система тоді просто розривається від емоцій). Різко кажучи, ви більше страждаєте від втрати чогось, ніж радітимете, придбавши це. Більш науковою мовою це можна виразити як неприйняття втрат (або страх втрат). Про запобігання програшу. — Деякі держави спробували допомогти любителям азартних ігор: гравці могли внести себе в перелік осіб, яким заборонено грати в казино (докладніше читайте у розділі 14). З огляду на те, що ніхто не зобов’язаний записуватись, а відмова від цього абсолютно необтяжлива, цей підхід можна вважати лібертаріанським (у нашому розумінні цього терміна). Про користання з нераціональності. — Існує така закономірність. Якщо в споживачів є якесь не зовсім раціональне переконання, то у фірм тоді з’являється стимул пристосуватися до цього переконання, а не викорінити його. У ті часи, коли люди ще боялися авіаперельотів, скрізь в аеропортах продавалися (за захмарними цінами) страхові поліси на політ літаком. На жаль, там не було кабінок, де людям продавали би поради не купувати ті страхові поліси. Замість висновків. Попри те, що один із авторів отримав Нобелівку з економіки, загалом книга читається легко навіть людьми без економічної чи соціологічної освіти — і справляє враження не нудного підручника, а цікавого путівника тим, як ми приймаємо рішення у різних сферах свого життя. Якщо вам — через обраний вами фах, вид діяльності чи обставини, що склалися — доводиться постійно скеровувати людей (дорослих чи не дуже) у певному напрямку і змушувати їх то батогом, то пампухом до певних дій та змін, радимо вам прочитати цю книгу.
17.10.2017,13:48
0
«Naš Format»
Реклама 👇 Замовити

Dvoje naukovciv proponujuť koncepciju poštovhiv, za dopomogoju jakyh možna zminjuvaty povedinku ljudej u peredbačuvanyj sposib, ne zaboronjajučy žodnyh variantiv i žodnym čynom ne zminjujučy їhnih ekonomičnyh stymuliv. Ne nadto nova ideja, skažete? Ce ne zavadylo vyznaty cju knygu bestselerom New York Times ta Amazon, prodaty її nakladom u ponad 750 tys prymirnykiv na planeti — a takož vydannja zmoglo potrapyty do nominaciї «Knyžka roku» vid The Financial Times ta The Economist.

Ščo varto znaty pro cju knygu

Vydavnyctvo «Naš Format» vidnedavna pereklalo knygu ukraїnśkoju. Tož teper u vsih bažajučyh je možlyvisť diznatysja pro te, jak naukovo obğruntovani pidhody do pryjnjattja rišeń ta zaohočennja suspiľstva do vyboru na korysť pevnogo vektora rozvytku možuť zrobyty naše žyttja kraščym — i pry ćomu ne škodytymuť svobodi vyboru. Predstavnyky vydavcja kažuť, ščo novynku varto prydbaty usim, hto cikavyťsja povedinkovoju ekonomikoju ta psyhologijeju, zokrema procesom pryjnjattja rišeń. Odnym slovom, vyjšla knyga, odnakovo korysna dlja biznesmeniv, marketologiv, deržavnyh upravlinciv, politykiv, pracivnykiv socslužb i naviť baťkiv.

Vid rešty «motyvacijnyh» knyžok podibnogo štybu її vidriznjaje naukovyj pidhid ta postati avtoriv. Ričard Taler — profesor ekonomiky, naukovyj spivrobitnyk Nacionaľnogo bjuro ekonomičnyh doslidžeń. Avtor 5 knyžok, ekonomičnyh kolonok dlja Sunday New York Times. Kas Sanstejn — profesor jurydyčnogo fakuľtetu Garvardu. Najcytovanišyj naukoveć u galuzi prava v Spolučenyh Štatah. Avtor desjatkiv knyžok. Vid 2009 po 2012 rik pracjuvav v administraciї Baraka Obamy. Popry taki považni tytuly ta čymalyj dosvid, avtory ne curajuťsja ironiї, rozpovidajučy pro te, jak u kožnomu z nas užyvajuťsja racionaľnyj mister Spok j irracionaľnyj Gomer Simpson. A ot kogo i kudy skerovuvaty — ce vže dovedeťsja obyraty kožnomu samostijno.

ФОП-звітність та сплата податків за кілька кліків — рекомендуємо сервіс Taxer.ua

Зареєструватися

Jak často vy natrapljajete na knyžku vodnočas važlyvu j dotepnu, praktyčnu j glyboku? Cja knyžkova perlyna — pro najkrašču ideju, jaka pryjšla z povedinkovoї ekonomiky. Її maje pročytaty kožen, hto hoče, ščob naš intelekt i naše suspiľstvo «zapracjuvaly» efektyvniše.

Deniel Kaneman, laureat Nobelivśkoї premiї z ekonomiky

Pro dva «ja»

Avtory govorjať pro te, ščo naspravdi našymy rišennjamy kerujuť 2 typy spryjnjattja dijsnosti ta buď-jakyh vyklykiv, ščo trapljajuťsja nam u žytti:

— Problemy samokontrolju možna vysvitlyty, jakščo ujavyty, ščo ljudyna skladajeťsja z dvoh napivavtonomnyh «ja-častynok»: dalekogljadnogo Planuvaľnyka i korotkozorogo Vykonavcja. Možna skazaty, ščo Planuvaľnyk vidpovidaje za vašu reflektyvnu systemu, takyj sobi mister Spok useredyni vas, a Vykonaveć perebuvaje pid potužnym vplyvom avtomatyčnoї systemy, takyj sobi Gomer Simpson, jakyj «žyve» u kožnomu. Planuvaľnyk namagajeťsja zabezpečyty vam ščaslyve ta bezbidne žyttja jaknajdovše, ale musyť šče pryborkuvaty počuttja, durošči j upertisť Vykonavcja, jakyj piddajeťsja spokusam, kotri navaljujuťsja zi zbudžennjam.

Pro te, ščo ljudyna vvažaje jmovirnym

Pro ljudynu bagato zavedeno govoryty, jak pro istotu rozumnu ta racionaľnu, prote spryjnjattja naše duže často pokladajeťsja same na sub’jektyvni, a ne ob’jektyvni realiї:

— Ocinka ta emocijne zabarvlennja tisno pov’jazani z dostupnistju i takož vidigrajuť važlyvu roľ. Vy švydše poviryte u jmovirnisť zemletrusu, jakščo osobysto jogo perežyly, niž jakščo pročytaly pro ńogo v tyžnevyku. Otže, vidomi j legko ujavljuvani pryčyny smerti (napryklad, tornado) často otrymujuť zavyščeni ocinky jmovirnosti, a ne zovsim vidomymy pryčynam (prymirom, napady astmy) dajuť nyźki ocinky, naviť jakščo vony trapljajuťsja značno častiše (riznycja sjagaje dvadcjatykratnoї velyčyny). Do togo ž neščodavni podiї majuť biľšyj vplyv na našu povedinku i strahy, niž ti, ščo vidbulysja raniše. U vsih cyh dovoli dostupnyh prykladah avtomatyčna systema gostro reaguje (naviť nadto gostro) na ryzyk, ne vdajučyś do žodnyh tablyć z nudnoju statystykoju.

Pro sfery vykorystannja nadživ

Avtory nazyvajuť u knyzi poštovhy-stymuly «nadžamy» — i nagološujuť, ščo ci nadži vidigrajuť ključovu roľ u tomu, jak my spryjmajemo i shvaljujemo (čy ne shvaljujemo) pevni zminy i naprjamky rozvytku podij u našomu žytti:

Pravyľnyj «Poštovh» — naviščo čytaty knygu ekonomista Ričarda Talera 1
Vid ćogoričnogo Nobelivśkogo laureata z ekonomiky

— My rozgljanuly velyke pole ljudśkoї dijaľnosti: zaoščadžennja, sociaľne zabezpečennja, kredytni rynky, ekologičnu polityku, ohoronu zdorov’ja, instytut šljubu ta čymalo inšogo. Ale kolo potencijnyh zastosuvań poštovhiv značno šyrše, niž u rozgljanutyh namy sferah. Najbiľše my spodivajemosja na te, ščo rozuminnja arhitektury vyboru ta potencial nadživ bagato kogo nadyhne tvorčo pidhodyty do polipšennja žyttja ljudej v inšyh galuzjah.

Pro stavlennja do vtrat

— Ljudy ne ljubljať vtračaty (a їhnja avtomatyčna systema todi prosto rozryvajeťsja vid emocij). Rizko kažučy, vy biľše straždajete vid vtraty čogoś, niž raditymete, prydbavšy ce. Biľš «naukovoju» movoju ce možna vyrazyty jak «nepryjnjattja vtrat» (abo «strah vtrat»).

Pro zapobigannja prograšu

— Dejaki deržavy sprobuvaly dopomogty ljubyteljam azartnyh igor: gravci mogly vnesty sebe v perelik osib, jakym zaboroneno graty v kazyno (dokladniše čytajte u rozdili 14). Z ogljadu na te, ščo nihto ne zobov’jazanyj zapysuvatyś, a vidmova vid ćogo absoljutno neobtjažlyva, cej pidhid možna vvažaty libertarianśkym (u našomu rozuminni ćogo termina).

Pro korystannja z neracionaľnosti

— Isnuje taka zakonomirnisť. Jakščo v spožyvačiv je jakeś ne zovsim racionaľne perekonannja, to u firm todi z’javljajeťsja stymul prystosuvatysja do ćogo perekonannja, a ne vykorinyty jogo. U ti časy, koly ljudy šče bojalysja aviapereľotiv, skriź v aeroportah prodavalysja (za zahmarnymy cinamy) strahovi polisy na polit litakom. Na žaľ, tam ne bulo kabinok, de ljudjam prodavaly by porady ne kupuvaty ti strahovi polisy.

Zamisť vysnovkiv

Popry te, ščo odyn iz avtoriv otrymav «Nobelivku» z ekonomiky, zagalom knyga čytajeťsja legko naviť ljuďmy bez ekonomičnoї čy sociologičnoї osvity — i spravljaje vražennja ne nudnogo pidručnyka, a cikavogo putivnyka tym, jak my pryjmajemo rišennja u riznyh sferah svogo žyttja. Jakščo vam — čerez obranyj vamy fah, vyd dijaľnosti čy obstavyny, ščo sklalysja — dovodyťsja postijno skerovuvaty ljudej (doroslyh čy ne duže) u pevnomu naprjamku i zmušuvaty їh to «batogom», to «pampuhom» do pevnyh dij ta zmin, radymo vam pročytaty cju knygu.

Jakščo vy znajšly pomylku, buď laska, vydiliť fragment tekstu ta natysniť Ctrl Enter.

Dodaty komentar

Takyj e-mail vže zarejestrovano. Skorystujtesja Formoju vhodu abo vvediť inšyj.

Vy vkazaly nekorektni login abo paroľ

Vybačte, dlja komentuvannja neobhidno uvijty.
Šče
Vy čytajete sajt ukraїnśkoju latynkoju. Podrobyci v Manifesti
Hello. Add your message here.

Povidomyty pro pomylku

Tekst, jakyj bude nadislano našym redaktoram: